600 Найпоширеніших слів в французькій мові – французьку мову на

Знайшла чудову статтю про те, скільки ж слів французької мови досить знати, щоб розуміти більшу частину французьких текстів. Даю саму статтю з моїм переведенням, ну і списочок тих самих заповітних слів 🙂

Les 600 Mots Français Les Plus Usités

600 найпоширеніших слів французької мови

Combien de mots y-a-t-il dans la langue française?

Скільки слів у французькій мові?

Le relevé le plus exhaustif tournerait autour de 600 000 ou 700 000 mots . mais on a pu proposer aussi le chiffre de 1 million de mots en incluant les termes techniques, scientifiques et médicaux.

Enfin, il faut savoir que les 600 mots les plus fréquents représenteraient 90% de n’importe quel texte français, mais qu’il en faudrait quelques milliers pour représenter 95% de n’importe quel texte.

Більш точний підрахунок дасть щось близько 600 000 або 700 000 слів . але можна було також припустити і цифру в 1 мільйон слів, включивши технічні, наукові та медичні терміни.

Нарешті, треба знати, що 600 найбільш вживані слова представляють 90% будь-якого французького тексту, але потрібно кілька тисяч для того, щоб представити 95% будь-якого тексту.

Combien de mots sont utilisés par un individu «moyen» dans sa vie quotidienne?

Скільки слів використовує «середній» індивідуум в своєму повсякденному житті?

Estimation fort difficile, d’où des divergences:

Оцінка дуже важка, звідки відмінності:

La réponse est bien entendu en rapport avec la généralité de la question, qui refusait de différencier selon la catégorie sociale, le niveau culturel .

Les professeurs de langue étrangère disent qu’avec 300 mots on peut se débrouiller dans la vie de tous les jours (sur un plan strictement pratique bien entendu).

Викладачі іноземної мови говорять, що за допомогою 300 слів можна викрутитися в повсякденному житті. (З точки зору (sur un plan de) тільки практики, зрозуміло)

Difficile donc de trouver un accord et une base «scientifique», mais quelques chiffres ressortent toutefois. Selon des linguistes et lexicologues, les comptages donneraient:

• 3 000 mots de base correspondants au Dictionnaire fondamental du français (dont 1 500 fréquents et 1 500 disponibles);
• 30 000 mots pour le vocabulaire de culture générale.

Таким чином важко дійти згоди і знайти «наукову» базу, але деякі цифри все-таки виділяються. На думку лінгвістів і лексикологів даються такі підрахунки:

• 3 000 слів (утворюють) базу, яка відповідає основному словнику французького (у тому числі 1 500 слів в активі і 1 500 – в пасиві);
• 30 000 слів (досить) для словникового запасу загальнокультурного рівня.

L’échelle Dubois-Buyse

Шкала Dubois-Buyse

D’après l’interprétation de l’échelle Dubois-Buyse, le vocabulaire fondamental du français écrit est, en fin de 3e, de 3 725 mots.

Згідно з оцінкою за шкалою Dubois-Buyse (в основі шкали – облік частоти народження слів, прим. Перекладача) базовий словниковий запас письмового французького становить 3725 слів.

Certaines distinctions sont particulièrement intéressantes, et permettent de tenter un dernier bilan:

• Vocabulaire quotidien et pratique. de 300 à 3 000 mots environ, selon l’individu.
• Vocabulaire «de base» ou fondamental (vocabulaire actif). 800 à 1 600 mots pour un élève de collège ou de lycée et quelques 3 000 mots pour l’individu moyen.
• Vocabulaire «passif» ou dit «de culture générale». entre 2 500 et 6 000 mots pour un élève de lycée et quelques 30 000 mots pour un public cultivé.

Деякі відмінності особливо цікаві і дозволяють спробувати (зробити) останню оцінку:

• Повсякденний і використовуваний на практиці словниковий запас: приблизно від 300 до 3 000 слів в залежності від індивідуума.
• «Базовий» або фундаментальний запас слів (активний запас слів). від 800 до 1 600 слів для учня коледжу або ліцею і десь 3 000 слів для середнього індивідуума.
• «Пасивний» запас слів або як кажуть «загальнокультурного рівня»: між 2 500 і 6 000 слів для учня ліцею та десь 30 000 слів для освіченого населення.

La plupart des Français utilisent donc moins de 5 000 mots pour s’exprimer et se faire comprendre!

Більшість французів використовують таким чином менше 5 000 слів для того, щоб висловити свої думки і бути понятими!

Схожі статті

600 Найпоширеніших слів в французькій мові – французьку мову на

Знайшла чудову статтю про те, скільки ж слів французької мови досить знати, щоб розуміти більшу частину французьких текстів. Даю саму статтю з моїм переведенням, ну і списочок тих самих заповітних слів 🙂

Les 600 Mots Français Les Plus Usités

600 найпоширеніших слів французької мови

Combien de mots y-a-t-il dans la langue française?

Скільки слів у французькій мові?

Le relevé le plus exhaustif tournerait autour de 600 000 ou 700 000 mots . mais on a pu proposer aussi le chiffre de 1 million de mots en incluant les termes techniques, scientifiques et médicaux.

Enfin, il faut savoir que les 600 mots les plus fréquents représenteraient 90% de n’importe quel texte français, mais qu’il en faudrait quelques milliers pour représenter 95% de n’importe quel texte.

Більш точний підрахунок дасть щось близько 600 000 або 700 000 слів . але можна було також припустити і цифру в 1 мільйон слів, включивши технічні, наукові та медичні терміни.

Нарешті, треба знати, що 600 найбільш вживані слова представляють 90% будь-якого французького тексту, але потрібно кілька тисяч для того, щоб представити 95% будь-якого тексту.

Combien de mots sont utilisés par un individu «moyen» dans sa vie quotidienne?

Скільки слів використовує «середній» індивідуум в своєму повсякденному житті?

Estimation fort difficile, d’où des divergences:

Оцінка дуже важка, звідки відмінності:

La réponse est bien entendu en rapport avec la généralité de la question, qui refusait de différencier selon la catégorie sociale, le niveau culturel .

Les professeurs de langue étrangère disent qu’avec 300 mots on peut se débrouiller dans la vie de tous les jours (sur un plan strictement pratique bien entendu).

Викладачі іноземної мови говорять, що за допомогою 300 слів можна викрутитися в повсякденному житті. (З точки зору (sur un plan de) тільки практики, зрозуміло)

Difficile donc de trouver un accord et une base «scientifique», mais quelques chiffres ressortent toutefois. Selon des linguistes et lexicologues, les comptages donneraient:

• 3 000 mots de base correspondants au Dictionnaire fondamental du français (dont 1 500 fréquents et 1 500 disponibles);
• 30 000 mots pour le vocabulaire de culture générale.

Таким чином важко дійти згоди і знайти «наукову» базу, але деякі цифри все-таки виділяються. На думку лінгвістів і лексикологів даються такі підрахунки:

• 3 000 слів (утворюють) базу, яка відповідає основному словнику французького (у тому числі 1 500 слів в активі і 1 500 – в пасиві);
• 30 000 слів (досить) для словникового запасу загальнокультурного рівня.

L’échelle Dubois-Buyse

Шкала Dubois-Buyse

D’après l’interprétation de l’échelle Dubois-Buyse, le vocabulaire fondamental du français écrit est, en fin de 3e, de 3 725 mots.

Згідно з оцінкою за шкалою Dubois-Buyse (в основі шкали – облік частоти народження слів, прим. Перекладача) базовий словниковий запас письмового французького становить 3725 слів.

Certaines distinctions sont particulièrement intéressantes, et permettent de tenter un dernier bilan:

• Vocabulaire quotidien et pratique. de 300 à 3 000 mots environ, selon l’individu.
• Vocabulaire «de base» ou fondamental (vocabulaire actif). 800 à 1 600 mots pour un élève de collège ou de lycée et quelques 3 000 mots pour l’individu moyen.
• Vocabulaire «passif» ou dit «de culture générale». entre 2 500 et 6 000 mots pour un élève de lycée et quelques 30 000 mots pour un public cultivé.

Деякі відмінності особливо цікаві і дозволяють спробувати (зробити) останню оцінку:

• Повсякденний і використовуваний на практиці словниковий запас: приблизно від 300 до 3 000 слів в залежності від індивідуума.
• «Базовий» або фундаментальний запас слів (активний запас слів). від 800 до 1 600 слів для учня коледжу або ліцею і десь 3 000 слів для середнього індивідуума.
• «Пасивний» запас слів або як кажуть «загальнокультурного рівня»: між 2 500 і 6 000 слів для учня ліцею та десь 30 000 слів для освіченого населення.

La plupart des Français utilisent donc moins de 5 000 mots pour s’exprimer et se faire comprendre!

Більшість французів використовують таким чином менше 5 000 слів для того, щоб висловити свої думки і бути понятими!

Схожі статті

Як навчитися читати французькою. Огляд основних правил читання французької мови.

З чого починається вивчення французької? З алфавіту? На жаль, знання алфавіту ще не гарантує нам вміння читати. Для цього важлива не стільки алфавітна назва літер, скільки знання звуків, що позначаються цими літерами. Простіше кажучи, треба знати, як вимовляється та чи інша літера у сполученні з іншими літерами у слові.

На цьому етапі у початківців можуть початися труднощі. Може здаватися, що правил дуже багато і запам’ятати їх просто неможливо. Проте це не так. Будь-які труднощі можна подолати, і можуть виявитися не настільки важкими, якими здаються з першого погляду. Головне – це систематизувати і послідовно опрацювати їх. Цьому і присвячена ця стаття.

Мета цієї статті – не вивалити на вас ВСІ правила читання французької мови, а виділити основні, які зустрічаються найчастіше і проілюструвати на прикладах, які виявляться вам знайомими.

Ось деякі особливості французької мови, які можуть спричинити труднощі у початківців:

• Дифтонги – поєднання двох букв, які читаються, як один звук
• Трифтонги – поєднання з трьох букв, які читаються як один звук
• «Німі» голосні та приголосні наприкінці слів (тобто ті, що пишуться, але не читаються).

Яскравим прикладом трьох названих особливостей є добре знайоме слово beaucoup. Впізнали? Не здивуюсь, якщо ні 🙂 Воно звучить як [боку]. Тепер упізнали? Так, це слово ви могли чути раніше у поєднанні зі словом Merci! Merci beaucoup [мерсі боку] – Велике дякую! У цьому слові бачимо дифтонг ou, який читається як український звук [у]. Бачимо трифтонг eau, який читається, як український [о]. І бачимо «німу» приголосну наприкінці слова – буква p наприкінці французьких слів зазвичай не читається.

Повернімось до особливостей, на які потрібно звернути увагу тим, хто починає вивчати французьку:

• Напівголосні звуки. У вимові щось між голосним і приголосним, звідси і назва. Проілюструвати цю особливість можна поширеним французьким ім’ям П’єр. Pierre – поєднання i + будь-який голосний, що йде за нею та вимовляється, дають нам ось такий напівголосний, читаємо не [пієр], а [п’єр].
• Носові звуки. Звуки, які добре виходять при застуді з нежиттю)) Наприклад, ви хочете сказати слово “сон”. Але, уявіть, що у вас нежить, і звук «н» вимовляється не чітко, ви його вимовляєте ніби носом.
• Суцільний мовний потік. Тобто фактична відсутність роздільних пауз між словами. Коли ви чуєте носіїв французької мови, вам може здатися, що мова ллється, як мелодія майже без пауз.

У злитому/суцільному мовному потоці німі приголосні наприкінці слів можуть почати вимовлятися. Це єдина складність, пов’язана з цією особливістю. Наприклад, у слові petit – маленький, остання літера t не вимовляється, слово звучить як [петі]. Однак, якщо за словом petit йде слово, яке починається з голосної, наприклад, arbre [арбр] – дерево, то остання буква t у попередньому слові повинна вимовлятися. Таким чином, словосполучення «маленьке дерево» звучатиме як [пьотітарбр].

Тепер пропоную вам пройтися за деякими назвами торгових марок, що містять французькі слова, і виділити правила читання, які зустрінуться в них.

Я – велика любителька кави, і дуже засмучуюсь, коли назви відомих марок вимовляють неправильно 🙂 Отже, кава Чорна карта французькою буде звучати як [карт нуар].

Буквосполучення oi дає нам напівголосний звук, щось між [уа] та [ва].

Це ж правило зустрічаємо у смачному слові croissant – круасан. Крім того, наприкінці цього слова є буква t, яка наприкінці французьких слів зазвичай не читається.

У слові carte і в слові noire – супер-важливе правило, яке дуже часто зустрічатиметься у французьких словах:

Літера е в кінці слів не читається!

Ще одна марка кави, що має французьку назву.

Тримаю парі, до сьогоднішнього дня ви читали його як [жардін], бо не знали правила:

Буквосполучення in читається як носовий Е .

Тобто слово вимовлятиметься не як [жардін], а як [жардЕн]. А у перекладі слово jardin означає «садок».

Гадаю, що прізвище знаменитого модельєра ви завжди вимовляли вірно, але дивлячись на її написання, незрозуміло, чому читається [карден], а не [кардін].

Тепер ви знаєте, чому. Тому що буквосполучення in читається як носовий Е.

Тепер розглянемо правила, які трапляються набагато рідше.

Відомий інтернет магазин одягу часто в побуті помилково називають [бон прікс]. Запам’ятайте правило:

Літера x наприкінці французьких слів зазвичай не читається.

Тому з сьогоднішнього дня називаємо правильно – [бон прі]! У перекладі означає хороша ціна.

Відома сьогодні марка косметики носить хитромудру назву, яка має читатися як [ів роше]. Не плутати з Рошен 🙂

У цій назві аж 4 правила читання:

Y читається як українське [i];

Буквосполучення es в кінці слів зазвичай не читається;

Буквосполучення ch читається як [ш];

У буквосполученні er, яке стоїть наприкінці слів, буква r зазвичай не читається.

І останнє слово, яке я хочу розглянути сьогодні, це royal – королівський. Як ви озвучили його про себе, коли побачили картинку з написом цього слова?

Напевно, за аналогією з англійською [роял], з наголосом на о, або [рояль] з наголосом на останній склад? Проте, по-французьки це слово звучатиме як [руаяль]. І ось чому. Є правило:

У позиції між двома голосними літера y як би «розпадається» на два i. Якщо ми відобразимо це в написанні вийде: roi-ial. Перша i утворює напівголосний [уа] у поєднанні з літерою о, а друга i утворює напівгласний [йа] у поєднанні з літерою a. Отак і виходить прочитання [руаяль].

Те саме стосується і слова voyage. По-французьки звучатиме не [вояж], а [вуаяж].