ГЕПАДИФ – інструкція, застосування препарату аналоги

ГЕПАДИФ – інструкція, застосування, аналоги препарату

Препарат призначений для лікування захворювань печінки та жовчовивідних шляхів.

Застосування ГЕПАДИФУ

У складі комплексної терапії

• гострий і хронічний гепатити
• цироз печінки
• жирова дистрофія печінки (стеатоз печінки)
• алкогольне ураження печінки
• лікарське ураження печінки внаслідок тривалого прийому протипухлинних, протитуберкульозних препаратів

ГЕПАДИФ – склад і форма випуску препарату

Порошок для приготування розчину для ін’єкцій. Один флакон містить активні речовини: карнітину оротат 300 мг, (в т.ч. кислоти оротової 147.6 мг і карнитину 152.4 мг), DL-карнітину гідрохлориду 184 мг, (в т.ч. карнітину основи 150.0 мг), антитоксична фракція екстракту печінки 25 мг, (в т.ч. цианокобаламіну 0.00025 мг), аденозин 5 мг, піридоксину гідрохлориду 25 мг, ціанокобаламін 0.25 мг, допоміжні речовини: Д-манітол, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат.

ГЕПАДИФ – як приймати препарат

Внутрішньовенно крапельно. Для дорослих добова доза становить – 1-2 флакони. Максимальна добова доза – 2 флакони препарату. Середня добова доза для дорослого становить 8.625 мг / кг маси тіла (1 флакон). Максимальна добова доза становить 17.25 мг / кг маси тіла (2 флакони).

Для осіб старшого віку зміна дозування не потрібна.

Діти у віці 7-14 років: добова доза препарату не відрізняється від середньої добової дози для дорослої людини.

Курс лікування становить 7-10 днів, потім переходять на пероральний прийом капсул.

Правила приготування розчину для в/в введення:

До вмісту флакона додають 4 мл води для ін’єкцій, і струшують до повного розчинення. Отриманий розчин, з дотриманням правил асептики, переносять шприцом у флакон з 400-500 мл 5% розчину глюкози (декстрози).

ГЕПАДИФ – протипоказання, побічні ефекти

• індивідуальна непереносимість компонентів препарату
• вагітність і період лактації
• дитячий вік до 7 років
• нефролітіаз
• еритремія, еритроцитоз, тромбоемболія
• загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
• більв животі, нудота, блювота, діарея, запор
• алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив’янка, набряк Квінке)
• психічне збудження, головний біль, запаморочення
• місцеві реакції (в місці введення препарату)

Аналоги ГЕПАДИФУ

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Гепадиф ® (Hepadif) Лекарственные препараты

фармакодинамика. Гепадиф — комбинированный препарат, фармакологические эффекты которого обусловлены комплексным действием его компонентов. Стимулирует метаболизм жиров — компонентов β-окислительного превращения свободных жирных кислот в митохондриях гепатоцитов, биосинтетические процессы, предупреждает некроз гепатоцитов, нормализует процессы пролиферации гепатоцитов, систему печеночных ферментов и способствует восстановлению нормальной функции печени. Наличие в составе аденозина, являющегося компонентом коэнзимов, нуклеиновых кислот, обеспечивает регуляцию процессов кроветворения. Витамины группы В (цианокобаламин, рибофлавин, пиридоксин) регулируют окислительно-восстановительные процессы в организме, участвуют в белковом, жировом и углеводном обмене, в обмене аминокислот — триптофана, метионина, цистеина, глютаминовой кислоты и других аминокислот. Пиридоксин способствует нормализации липидного обмена, функционирования центральной и периферической нервной системы. Цианкобаламин участвует в процессе трансметилирования, переносе водорода, синтезе метионина, нуклеиновых кислот, холина, креатина, способствует нормализации нарушенных функций печени, нервной системы, кроветворения, повышает способность тканей к регенерации. Цианокобаламин и пиридоксин уменьшают жировую инфильтрацию печени, снижают гипергомоцистеинемию. Рибофлавин входит в состав ферментов, участвующих в транспортировке кислорода и образовании АТФ в митохондриях.
Карнитин регулирует обмен жиров, способствует расщеплению длинноцепочечных жирных кислот и замещению жирнокислотного метаболического шунта углеводным, уменьшает показатели жировой дистрофии печени, улучшает усвоение пищи.
Антитоксическая фракция экстракта печени представляет собой незаменимые и заменимые аминокислоты, которые принимают участие в синтезе белков, являются донаторами сульфгидрильных и метильных групп, обладают антитоксическим и антиоксидантным эффектами.
Гепадиф стимулирует процесс пищеварения и выделения желчи, облегчает всасывание углеводов в тонком кишечнике, необходим для жизнедеятельности нормальной микрофлоры кишечника. Способствует повышению гликогенфиксирующей, синтетической, антитоксической функции печени, повышает чувствительность клеток к инсулину, способствует инкреции инсулина.
Фармакокинетика. Капсулы . После приема внутрь комплекс активных веществ высвобождается в двенадцатиперстной кишке. Всасывание водорастворимых витаминов группы В (цианокобаламин, рибофлавин, пиридоксин), карнитина оротата, антитоксической фракции экстракта печени, аденина гидрохлорида происходит по всей длине тонкого кишечника. Цианокобаламин депонируется преимущественно в печени, а также в почках, стенке кишечника. Повторно всасывается в просвете кишечника, куда выводится вместе с желчью. Рибофлавин распределяется в организме неравномерно: наибольшее количество выявляют в миокарде, печени, почках. Пиридоксин метаболизируется в печени с образованием фармакологически активных метаболитов (пиридоксальфосфат, пиридоксаминофосфат); распределяется в мышцах, печени, ЦНС. Выделение осуществляется преимущественно почками.
Р-р . После в/в капельного введения распределение активных компонентов препарата — водорастворимых витаминов группы В (цианокобаламин, пиридоксин), карнитина, антитоксической фракции экстракта печени, аденозина — происходит преимущественно в печени и почках. Пиридоксин метаболизируется в печени с образованием фармакологически активных метаболитов (пиридоксальфосфат, пиридоксаминофосфат), распределяется в мышцах, печени, ЦНС. Выделяется преимущественно почками.

Показания Гепадиф

в составе комплексной терапии: острый и хронический гепатит, цирроз печени; жировая дистрофия печени (стеатоз печени); алкогольное поражение печени; интоксикация вследствие длительного приема противоопухолевых и противотуберкулезных препаратов.

Применение Гепадиф

капсулы Гепадиф . Принимают внутрь. Взрослым пациентам — по 2 капсулы 2–3 раза в сутки независимо от приема пищи.
Обычно капсулы принимают целыми, запивая водой. При затрудненном глотании можно растворить содержимое капсулы в 50 мл сока или воды. Не растворять в молоке!
Дозирование может корректировать врач.
Лицам пожилого возраста коррекции дозы не требуется.
Длительность лечения зависит от течения основного заболевания и определяется в каждом случае индивидуально.
Р-р Гепадиф . Применяют в/в капельно 1 раз в сутки. Средняя суточная доза для взрослых составляет 8,625 мг/кг массы тела, что соответствует содержимому 1 флакона препарата, растворенного в 400–500 мл 5% р-ра глюкозы. Максимальная суточная доза — 17,25 мг/кг массы тела, что соответствует содержимому 2 флаконов препарата, растворенному в 400–500 мл 5% р-ра глюкозы.
Лицам пожилого возраста коррекции дозы не требуется.
Дети в возрасте 7–14 лет: суточная доза препарата аналогична таковой для взрослых пациентов. Дозирование может корректировать врач.
Длительность лечения зависит от течения основного заболевания и определяется в каждом случае индивидуально.

Противопоказания

индивидуальная гиперчувствительность к компонентам препарата. Нефролитиаз, эритремия, эритроцитоз, тромбоэмболия, язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в стадии обострения.

Побочные эффекты

обычно препарат переносится хорошо.
Со стороны крови : гиперкоагуляция.
Со стороны сердечно-сосудистой системы : тахикардия, боль в области сердца.
Со стороны нервной системы : головная боль, головокружение, нервное возбуждение, сонливость, нарушение координации, парестезии, онемение в конечностях, появление симптомов «чулок» и «перчаток», потеря сознания и развитие судорог при быстром введении.
Со стороны дыхательной системы : затрудненное дыхание.
Со стороны обмена веществ : акне, буллезная сыпь, тошнота, потливость, нарушение пуринового обмена, снижение уровня фолиевой кислоты.
Со стороны иммунной системы : реакции гиперчувствительности, включая кожные проявления (гиперемию, крапивницу, сыпь, зуд, дерматит, фотосенсибилизацию и др.), отеки (отек Квинке), нарушение дыхания (приступ удушья, анафилактический шок, ангионевротический отек, анафилактоидные реакции).
Со стороны ЖКТ : диспепсия, боль и дискомфорт в животе, боль в эпигастральной области, изжога, повышение желудочной секреции, тошнота, рвота, диарея, запор, ослабление стула.
Со стороны репродуктивной системы и молочных желез : подавление лактации в лактогенный период.
Общие нарушения : недомогание, слабость, лихорадка.
Местные реакции : изменения в месте введения, включая гиперемию, жжение, зуд, боль, отек, уплотнение и некроз в месте инъекции.
Наличие в составе препарата метилпарагидроксибензоата (Е219), пропилпарагидроксибензоата (Е217) может вызвать аллергические реакции (возможно, замедленные), а в отдельных случаях — бронхоспазм.

Особые указания

применять с осторожностью у пациентов с язвой желудка и двенадцатиперстной кишки в анамнезе (по причине возможного повышения кислотности желудочного сока), при тяжелых заболеваниях сердца и почек, новообразованиях.
Применение препарата может привести к ложноположительной пробе на уробилиноген с использованием реактива Эрлиха.
Парентеральное введение витамина В₁₂ может временно влиять на диагностику фуникулярного миелоза или пернициозной анемии. Его нельзя применять с препаратами, повышающими свертываемость крови.
Для лиц со склонностью к тромбообразованию и пациентов со стенокардией в процессе лечения необходимо соблюдать осторожность и контролировать свертываемость крови.
Во время лечения не следует употреблять алкогольные напитки.
Применение в период беременности и кормления грудью. Нет данных о негативном влиянии препарата в указанный период, однако при назначении Гепадифа в период беременности или кормления грудью необходимо учитывать соотношение возможной пользы для матери и потенциального риска для плода/ребенка.
Дети. Из-за отсутствия клинического опыта применения Гепадиф можно назначать детям в возрасте старше 7 лет.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами. Негативного влияния на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами не выявлено.

Взаимодействия

витамин В₆ ослабляет действие леводопы, предотвращает или уменьшает выраженность токсических проявлений, которые отмечают при применении изониазида и других противотуберкулезных препаратов.
ПАСК, циметидин, препараты кальция, этанол снижают всасывание витамина В₁₂.
Рибофлавин несовместим со стрептомицином и снижает эффективность антибактериальных препаратов (окситетрациклина, доксициклина, эритромицина, тетрациклина и линкомицина). Трициклические антидепрессанты, имипрамин и амитриптилин, ингибируют метаболизм рибофлавина, особенно в тканях сердца.
Взаимодействия, обусловленные наличием цианокобаламина
Аминогликозиды, салицилаты, противоэпилептические препараты, колхицин, препараты калия снижают абсорбцию препарата, влияют на его кинетику.
При одновременном применении с канамицином, неомицином, полимиксинами, тетрациклинами всасывание цианокобаламина снижается.
Фармацевтически несовместим с аскорбиновой кислотой, солями тяжелых металлов (инактивация цианокобаламина), тиамина бромидом, пиридоксином, рибофлавином (ион кобальта, содержащийся в молекуле цианокобаламина, разрушает другие витамины).
Тиамин усиливает риск развития аллергических реакций, вызванных тиамином.
Хлорамфеникол снижает гемопоэтический ответ на препарат.
При одновременном применении снижается эффект комбинации ацетилсалициловой кислоты, кофеина, парацетамола .
Пероральные контрацептивы снижают концентрацию цианокобаламина в крови.
Взаимодействия, обусловленные наличием пиридоксина гидрохлорида
Диуретики: при комбинированном применении с пиридоксином усиливается действие диуретиков.
Гормональные контрацептивы, циклосерин, пеницилламин, изониазид, дигидралазина сульфат, этионамид, иммунодепрессанты — при комбинированном применении с пиридоксином ослабляется эффект последнего.
Снотворные и седативные средства: при комбинированном применении с пиридоксином снижается снотворный эффект.
Противопаркинсонические средства: при комбинированном применении с пиридоксином снижается эффективность средств для лечения пациентов с болезнью Паркинсона.
Фенитоин: при комбинированном применении с пиридоксином ослабляется действие фенитоина.
ГКС: при комбинированном применении с пиридоксином уменьшается количество витамина В₆ в организме.
Глутаминовая кислота, комбинация магния и калия аспартата: при комбинированном применении с пиридоксином повышается устойчивость к гипоксии.
Сердечные гликозиды: при комбинированном применении с пиридоксином повышается синтез сократительных белков в миокарде.
Трициклические антидепрессанты: при комбинированном применении с пиридоксином последний устраняет побочные эффекты трициклических антидепрессантов, связанные с их антихолинергическим активностью (сухость во рту, задержка мочи).
Препараты левомицетина резорбтивного действия: при комбинированном применении с пиридоксином последний предупреждает офтальмологические осложнения, возникающие при длительном применении препаратов левомицетина резорбтивного действия (хлорамфеникола).

Передозировка

симптомы: тошнота, рвота, диарея, увеличение выраженности побочных реакций. При длительном применении в высоких дозах возможна периферическая нейропатия.
Пиридоксина гидрохлорид . Во время длительного применения витамина В₆ (>6–12 мес) в дозе >50 мг ежедневно или в дозе >1 г/сут (>2 мес) возможна оборотная периферическая сенсорная нейропатия. В случае возникновения симптомов периферической сенсорной нейропатии (парестезии) необходимо откорригировать дозу препарата и при необходимости — прекратить лечение.
Нейропатия с атаксией и расстройства чувствительности, церебральные судороги с изменениями на ЭЭГ, а также в отдельных случаях гипохромная анемия и себорейный дерматит описаны после введения препарата в дозе >2 г/сут.
Цианокобаламин . После парентерального введения (в редких случаях — после перорального применения) препарата в дозах более высоких, чем рекомендуемые, отмечали аллергические реакции, экзематозные кожные нарушения и доброкачественную форму акне.
При длительном применении в высоких дозах возможно нарушение активности ферментов печени, боль в области сердца, гиперкоагуляция.
Лечение: промывание желудка, активированный уголь, гиперосмолярные слабительные средства.

Условия хранения

в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.

Гепадиф ® (Hepadif) Лікарські препарати

фармакодинаміка . Гепадиф — комбінований препарат, ефекти якого зумовлені комплексною дією його компонентів. Стимулює метаболізм жирів — компонентів β-окисного перетворення вільних жирних кислот у мітохондріях гепатоцитів, біосинтетичні процеси, запобігає некрозу гепатоцитів, нормалізує процес проліферації гепатоцитів, систему печінкових ферментів і відновлює нормальну функцію печінки. Наявність аденозину, що є компонентом коензимів, нуклеїнових кислот, забезпечує регуляцію процесів кровотворення. Вітаміни групи В (ціанокобаламін, піридоксин) регулюють окисно-відновні процеси, беруть участь у білковому, жировому і вуглеводному обміні, в обміні триптофану, метіоніну, цистеїну, глютамінової кислоти та інших амінокислот. Піридоксин сприяє нормалізації ліпідного обміну, функціонуванню периферичної нервової системи та ЦНС. Ціанокобаламін бере участь у процесі трансметилювання, транспортуванні водню, утворенні метіоніну, нуклеїнових кислот, холіну, креатину, сприяє нормалізації порушених функцій печінки, нервової системи, кровотворення, підвищує здатність тканин до регенерації. Ціанокобаламін та піридоксин зменшують жирову інфільтрацію печінки, знижують гіпергомоцистеїнемію.
Карнітин регулює обмін жирів, сприяє розщепленню жирних довголанцюгових кислот і заміщенню жирнокислотного метаболічного шунта вуглеводами, знижує показники жирової дистрофії печінки, поліпшує засвоєння їжі.
Антитоксична фракція екстракту печінки містить незамінні й замінні амінокислоти, які беруть участь у синтезі білків, є донаторами сульфгідрильних і метильних груп, здійснюють детоксикаційну та антиоксидантну дію.
Препарат стимулює жовчовиділення, сприяє процесам перетравлювання їжі, полегшує всмоктування вуглеводів у тонкій кишці, необхідне для підтримання нормальної мікрофлори кишечнику. Сприяє поліпшенню глікогенофіксуючої, синтетичної, антитоксичної функції печінки, підвищує чутливість клітин до дії інсуліну, сприяє виділенню інсуліну.
Фармакокінетика . Після введення внутрішньо комплекс активних речовин вивільняється у дванадцятипалій кишці. Всмоктування водорозчинних вітамінів групи В (ціанокобаламін, рибофлавін, піридоксин), карнітину оротату, антитоксичної фракції печінки, аденіну гідрохлориду відбувається по всій довжині тонкої кишки. Депонування ціанокобаламіну відбувається у нирках, стінці кишечнику, переважно у печінці. З печінки виводиться з жовчю у кишечник, де повторно всмоктується. Розподіл рибофлавіну в організмі нерівномірний: найбільшу кількість виявляють у міокарді, печінці, нирках.
Після в/в краплинного введення розподіл активних компонентів препарату — водорозчинних вітамінів групи В (ціанокобаламін, піридоксин), карнітину, антитоксичної фракції екстракту бичачої печінки, аденозину — відбувається переважно у печінці та нирках. Піридоксин метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів (піридоксальфосфат, піридоксамінофосфат), розподіляється у м’язах, печінці, ЦНС. Виведення здійснюється переважно нирками.

Показання Гепадиф

у складі комплексної терапії:
– гострого і хронічного гепатиту, цирозу печінки;
– жирової дистрофії печінки (стеатозу печінки);
– алкогольного ураження печінки;
– інтоксикації внаслідок тривалого прийому протипухлинних та протитуберкульозних препаратів.

Застосування Гепадиф

Гепадиф, капсули, застосовувати внутрішньо.
Дорослим препарат призначати по 2 капсули 2–3 рази на добу незалежно від прийому їжі. Зазвичай капсули слід приймати цілими, запиваючи водою. При утрудненому ковтанні можна розчинити вміст капсули у 50 мл соку або води. Не розчиняти у молоці.
Лікар може змінювати дозу індивідуально залежно від стану пацієнта і перебігу хвороби.
Особам літнього віку корекція дози не потрібна.
Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально і залежить від перебігу основного захворювання.
Гепадиф, порошок для р-ну для ін’єкцій, застосовувати в/в краплинно 1 раз на добу. Середня добова доза для дорослих становить 8,625 мг порошку на 1 кг маси тіла — вміст 1 флакона препарату, розчиненого у 400–500 мл 5% р-ну глюкози. Максимальна добова доза становить 17,25 мг порошку на 1 кг маси тіла — вміст 2 флаконів препарату, розчиненого у 400–500 мл 5% р-ну глюкози.
Особам літнього віку корекція дози не потрібна.
Діти віком 7–14 років: добова доза препарату не відрізняється від середньої добової дози для дорослих. Дозу призначає лікар індивідуально.
Тривалість лікування залежить від перебігу основного захворювання і визначається лікарем індивідуально.

Протипоказання

індивідуальна гіперчутливість до компонентів препарату. Нефролітіаз, еритремія, еритроцитоз, тромбоемболія, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення.

Побічна дія

зазвичай препарат переноситься добре.
Гепадиф, капсули
З боку нервової системи : головний біль.
З боку шкіри та підшкірної клітковини : шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.
З боку ШКТ : диспепсія, біль та дискомфорт у животі, нудота, блювання, діарея, запор.
Іноді при застосуванні в осіб з індивідуальною підвищеною чутливістю до будь-якого компонента препарату можуть виникати реакції гіперчутливості.
Можливе забарвлення сечі в жовтий колір.
Гепадиф, порошок для р-ну для ін’єкцій
З боку крові : гіперкоагуляція.
З боку серцево-судинної системи : тахікардія, біль у ділянці серця.
З боку нервової системи : головний біль, запаморочення, нервове збудження, сонливість, порушення координації, парестезії, оніміння в кінцівках, відчуття стискання в кінцівках — симптом «панчох і рукавичок», втрата свідомості й розвиток судом при швидкому в/в введенні.
З боку дихальної системи : утруднене дихання.
З боку обміну речовин : акне, бульозні висипання, нудота, пітливість, порушення пуринового обміну, зниження рівня фолієвої кислоти.
З боку імунної системи : алергічні реакції (реакції гіперчутливості), включаючи шкірні прояви, в тому числі гіперемію, кропив’янку, висипання, свербіж, дерматит, фотосенсибілізацію, набряки, в тому числі набряк Квінке; порушення дихання, в тому числі напад задухи, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні реакції.
З боку ШКТ : диспепсія, біль та дискомфорт у животі, біль в епігастральній ділянці, печія, підвищення шлункової секреції, нудота, блювання, діарея, запор, послаблення випорожнень.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз : пригнічення лактації в лактогенний період.
Загальні порушення : нездужання, слабкість, гарячка.
Місцеві реакції : зміни в місці введення, включаючи гіперемію, печіння, свербіж, біль, набряк, ущільнення та некроз у місці ін’єкції.
Наявність у складі препарату метилпарагідроксибензоату (Е219), пропілпарагідроксибензоату (Е217) може спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені), а в окремих випадках — бронхоспазм.

Особливості застосування

застосовувати обережно пацієнтам із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі (у зв’язку з можливим підвищенням кислотності шлункового соку), при тяжких захворюваннях серця та нирок, новоутвореннях.
Застосування препарату може призвести до хибнопозитивної проби на уробіліноген з використанням реактиву Ерліха.
Оскільки Гепадиф, капсули, містить лактозу як допоміжну речовину, його не слід застосовувати хворим з лактазною недостатністю, галактоземією або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.
Парентеральне введення вітаміну В₁₂ може тимчасово впливати на діагностику фунікулярного мієлозу чи перніціозної анемії.
Не можна застосовувати ціанокобаламін із препаратами, які підвищують згортання крові.
Для осіб зі схильністю до тромбоутворення та хворих на стенокардію у процесі лікування необхідно дотримуватись обережності й контролювати згортання крові.
Під час лікування не слід вживати алкогольні напої.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Негативний вплив препарату у період вагітності чи годування грудьми не зареєстрований, однак при призначенні Гепадифу вагітним або жінкам, які годують грудьми, необхідно ретельно зважити співвідношення користі від застосування препарату з потенційним ризиком для плода/дитини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Негативний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами не зареєстрований.
Діти
Гепадиф, капсули : досвіду застосування у дітей немає. Гепадиф, порошок для р-ну для ін’єкцій : застосовувати дітям віком від 7 років.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

вітамін В₆ послаблює дію леводопи, запобігає або зменшує вираженість токсичних проявів, які спостерігаються при застосуванні ізоніазиду та інших протитуберкульозних препаратів.
ПАСК, циметидин, препарати кальцію, етанол зменшують всмоктування вітаміну В₁₂.
Взаємодії, зумовлені наявністю ціанокобаламіну
Аміноглікозиди, саліцилати, протиепілептичні препарати, колхіцин, препарати калію знижують абсорбцію препарату, впливають на його кінетику.
При одночасному застосуванні з канаміцином, неоміцином, поліміксинами, тетрациклінами всмоктування ціанокобаламіну зменшується.
Фармацевтично несумісний з аскорбіновою кислотою, солями важких металів (інактивація ціанокобаламіну); тіаміну бромідом, піридоксином, рибофлавіном (іон кобальту, що міститься у молекулі ціанокобаламіну, руйнує інші вітаміни).
Тіамін — підсилюється ризик розвитку алергічних реакцій, спричинених тіаміном.
Хлорамфенікол знижує гемопоетичну відповідь на препарат.
Цитамен — при одночасному застосуванні знижується ефект Цитамену.
Пероральні контрацептиви знижують концентрацію ціанокобаламіну в крові.
Взаємодії, зумовлені наявністю піридоксину гідрохлориду
Діуретики — при комбінованому застосуванні з піридоксином посилюється дія діуретиків.
Гормональні контрацептиви, циклосерин, пеніциламін, ізоніазид, гідралазину сульфат, етіонамід, імунодепресанти — при комбінованому застосуванні з піридоксином послаблюється ефект останнього.
Снодійні та седативні засоби — при комбінованому застосуванні з піридоксином знижується снодійний ефект.
Протипаркінсонічні засоби — при комбінованому застосуванні з піридоксином знижується ефективність засобів для лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона.
Фенітоїн — при комбінованому застосуванні з піридоксином послаблюється дія фенітоїну.
ГКС — при комбінованому застосуванні з піридоксином зменшується кількість вітаміну В₆ в організмі.
Глутамінова кислота, аспаркам — при комбінованому застосуванні з піридоксином підвищується стійкість до гіпоксії.
Серцеві глікозиди — при комбінованому застосуванні з піридоксином підвищується синтез скорочувальних білків у міокарді.
Трициклічні антидепресанти — при комбінованому застосуванні з піридоксином останній усуває побічні ефекти трициклічних антидепресантів, пов’язані з їхньою антихолінергічною активністю (сухість у роті, затримка сечі).
Препарати левоміцетину резорбтивної дії — при комбінованому застосуванні з піридоксином останній запобігає офтальмологічним ускладненням, що виникають при тривалому застосуванні препаратів левоміцетину резорбтивної дії (синтоміцину, хлорамфеніколу).
Гепадиф, капсули: додатково
Взаємодії, зумовлені наявністю рибофлавіну
Стрептоміцин — рибофлавін несумісний зі стрептоміцином.
Антибактеріальні препарати — рибофлавін знижує ефективність антибактеріальних препаратів (окситетрацикліну, доксицикліну, еритроміцину, тетрацикліну і лінкоміцину).
Трициклічні антидепресанти, іміпрамін та амітриптилін — інгібують метаболізм рибофлавіну, особливо у тканинах серця.

Передозування

симптоми : нудота, блювання, діарея, посилення проявів побічних реакцій. При тривалому застосуванні у високих дозах можлива периферична нейропатія.
Піридоксину гідрохлорид: під час довготривалого застосування вітаміну В₆ (понад 6–12 міс) у дозах вище 50 мг щоденно або у дозах вище ніж 1000 мг/добу (понад 2 міс) може призвести до оборотної периферичної сенсорної нейропатії. У разі виникнення симптомів периферичної сенсорної нейропатії (парестезії) необхідно відкоригувати дозу препарату та за необхідності припинити лікування.
Нейропатії з атаксією і розлади чутливості, церебральні конвульсії зі змінами на ЕЕГ, а також в окремих випадках гіпохромна анемія та себорейний дерматит описані після введення вище 2 г/добу.
Ціанокобаламін: після парентерального введення (у рідкісних випадках — після перорального застосування) доз препарату вищих, ніж рекомендовані, відзначались алергічні реакції, екзематозні шкірні порушення і доброякісна форма акне.
При тривалому застосуванні у високих дозах можливе порушення активності ферментів печінки, біль у ділянці серця, гіперкоагуляція.
Лікування : промивання шлунка, застосування активованого вугілля, гіперосмотичних проносних засобів.

Умови зберігання

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.