Краткое содержание «Бежин луг»
Рассказ Тургенева «Бежин луг» был впервые опубликован в 1851 году в журнале «Современник». Произведение вошло в цикл рассказов автора «Записки охотника». Очерк относится к литературному направлению реализм, но в нем также присутствуют черты романтизма (яркие описания природы, легенды и поверья, которые переплетаются с реальной жизнью героев).
Произведение изучается в программе литературы 6 класса, на нашем сайте вы можете прочитать краткое содержание рассказа «Бежин луг» онлайн.
Место и время действия
События рассказа происходят в середине XIX века в Чернском уезде Тульской губернии.
Главные герои
- Рассказчик – охотник, от его лица ведется повествование.
- Ильюша – мальчик около 12 лет, знающий много народных поверий и историй о нечистой силе.
- Павлуша – мальчик около 12-ти лет, «глядел он очень умно и прямо, да и в голосе у него звучала сила».
Другие персонажи
- Федя – мальчик 14-ти лет, самый старший из ребят, по всем приметам – выходец из зажиточной крестьянской семьи. Поехал с другими ребятами ради забавы.
- Костя – мальчик 10-ти лет.
- Ваня – мальчик семи лет, который практически всю ночь спал.
Краткое содержание
В один из теплых июльских дней рассказчик охотился за тетеревами в Чернском уезде Тульской губернии. Он настрелял «довольно много дичи» и возвращался вечером домой. Заблудившись в сумерках, рассказчик сначала шел мимо осинника, затем оказался в незнакомой распаханной лощине.
Не пытаясь разобрать дороги, он пошел «по звездам» и неожиданно оказался перед «огромной равниной» , называемой Бежин луг, которую огибала широкая река. У подножья холма мужчина заметил два костра и людей вокруг них.
Повествователь спустился к кострам – возле них расположились крестьянские ребятишки из соседних деревень, сторожившие табун лошадей с двумя большими собаками. Рассказчик попросился к ним переночевать, лег у костра и, наблюдая за ночной природой, слушал беседу ребят.
Всего мальчиков был пять: Федя, Павлуша, Илюша, Костя и Ваня. Рассказчик описывает внешность мальчиков. Федя – «стройный мальчик, с красивыми и тонкими чертами лица» . Павлуша – с черными волосами, серыми волосами, рябым бледным лицом и неуклюжим приземистым телом. Илюша – с горбоносым, вытянутым, подслеповатым лицом, которое «выражало какую-то тупую, болезненную заботливость» . Костя – мальчик с задумчивым и печальным взором, его глаза, «казалось, хотели что-то высказать, для чего на языке, — не было слов» . Самый младший, Ваня, всю ночь спал под рогожкой.
Рассказчик притворился спящим и мальчики у костра разговорились. Илюша рассказал, как заночевав однажды с ребятами на бумажной фабрике, они слышали домового. Ночью над ними кто-то стучал и ходил, а после спустился к ним по лестнице, распахнул двери, но в дверях ребята никого не увидели. Тут у одного чана начала шевелиться форма, у другого – крюк с гвоздя снялся и на место встал. «Потом будто кто-то к двери пошел да вдруг как закашляет, как заперхает» . Мальчики сильно испугались.
Следующую историю рассказал Костя, о слободском плотнике Гавриле. Как-то мужчина пошел в лес по орехи, заблудился и решил переночевать в лесу. Но только он задремывает, как просыпается от того, что его словно кто-то зовет. Наконец Гаврила увидел сидящую на ветке русалку, которая звала его к себе. Мужчина перекрестился – тут же русалка, которая до этого весело смеялась, расплакалась: «Не креститься бы тебе, говорит, человече, жить бы тебе со мной на веселии до конца дней; а плачу я, убиваюсь оттого, что ты крестился; да не я одна убиваться буду: убивайся же и ты до конца дней» . Тут же и пропала. А Гаврила с тех пор невеселый стал.
Вдали послышался «протяжный, звенящий, почти стенящий звук» . Мальчики вздрогнули, Илья шепнул: «С нами крестная сила!» .
После того как ребята успокоились, Илюша завел разговор о случившемся недавно происшествии на прорванной плотине – «нечистом глухом месте» , где похоронен утопленник. Мальчик рассказал, что как-то приказчик отправил псаря Ермилу на почту, но мужчина задержался и возвращался уже ночью. Перебираясь через плотину, он заметил на могиле утопленника барашка. Мужчина взял животное с собой, но пока вез, заметил, что барашек смотрит ему пристально в глаза. Стал он его этак по шерсти гладить, — говорит: «Бяша, бяша!» А баран-то вдруг как оскалит зубы, да ему тоже: «Бяша, бяша…» .
Вдруг «обе собаки разом поднялись, с судорожным лаем ринулись прочь от огня и исчезли во мраке. Все мальчики перепугались» . Павлуша побежал за собаками, но вскоре прискакал на лошади и пояснил: думал, что собаки учуяли волка, но там ничего нет.
Мальчики продолжили беседу. Илюша рассказал, что в Варнавицах часто встречали покойного барина, который искал разрыв-траву, потому что на него сильно давила могила. Костя удивился – он думал, что покойников можно только в родительскую субботу увидеть. Илюша ответил, что в родительскую субботу можно еще и узнать, кто умрет скоро: нужно сесть на церковную паперть и смотреть, кто мимо тебя пройдет. Так баба Ульяна, сидя на паперти, увидела идущей саму себя.
Мальчики притихли. Над ними пролетел белый голубок. Ребята вспоминают о недавно случившемся в Шаламове «предвиденьи небесном» – солнечном затмении. Илюша пересказывает поверье о Тришке – лукавом человеке, который появится в затмение и которого нельзя будет ни поймать, ни в тюрьму посадить.
Внезапно над рекой дважды раздался резкий крик цапли. Мальчики заговорили о лешем – Косте показалось, что он как-то слышал его крики. Илья возразил: леший не кричит, он немой – «только в ладоши хлопает да трещит» .
Павлуша поднялся и пошел к реке за водой. Илюша в это время рассказал мальчикам, что когда человек черпает воду из реки, его может за руку схватить водяной и к себе утащить. Ребята вспомнили об Акулине-дурочке, которую «водяной испортил» , а также о Васе, который, играя на берегу, случайно утонул. Вернувшись, Павлуша рассказал, что когда он набирал воду, его словно из-под воды Васиным голосом звали.
К утру разговор мальчиков постепенно стих, а рассказчик задремал. Мужчина проснулся еще до рассвета и, кивнув проснувшемуся Павлуше, пошел «вдоль задымившейся реки» . «Я, к сожалению, должен прибавить, что в том же году Павла не стало. Он не утонул: он убился, упав с лошади. Жаль, славный был парень!»
И что в итоге?
Павлуша, Федя, Ильюша, Костя, Ваня — остаются у костра на берегу реки. Позже рассказчик узнал, что Павлуша погиб, упав с лошади.
Рассказчик — просыпается ещё до рассвета и продолжает свой путь.
Заключение
Рассказ Ивана Сергеевича Тургенева «Бежин луг» раскрывает перед читателем мир народных поэтических примет и сказок о всевозможной «нечисти»: домовых, русалках, леших, водяных, призраках. В произведении легенды и поверья гармонично дополнены картинами живописной природы, а сама композиция очерка отсылает читателя к просторечному жанру «страшной истории», характерным признаком которой являются элементы мистики и необъяснимый, загадочный трагический конец.
Чтобы оценить красоту слога Тургенева, рекомендуем не останавливаться на кратком пересказе «Бежина луга», а прочесть рассказ полностью.
Тест по рассказу
После прочтения краткого содержания рассказа рекомендуем пройти этот тест:
“Бежин луг”: короткий зміст та аналіз твору
На сторінках журналу «Современник» 1851 року з’явилося оповідання «Бежин луг». Короткий зміст твору в загальних рисах розкриє його сюжетну лінію і допоможе зрозуміти основний зміст, який вклав у нього Тургенєв. «Бежин луг» витончено поєднує реалізм і романтизм, у ньому, створюючи неповторний літературний візерунок, сплітаються природа і легенди.
«Бежин луг»: короткий зміст
Із селянським життям, важким і поетичним водночас, знайомить нас «Бежин луг». Короткий переказ розкриває багатство прикмет, повір’їв і казок народу, знайомить із легендами та небилицями, які гармонійно доповнюють картини мальовничої природи. З усього цього Тургенєву вдалося сплести таємничу містичну історію.
Шукаєте короткий зміст? «Бежин луг» познайомить із такими подіями та персонажами:
- Теплим липневим днем оповідач приїжджає до Чернського повіту в Тульську губернію і вирушає на полювання. Повертаючись пізно ввечері, він губить дорогу, йде навмання і раптово опиняється на величезній рівнині з широкою річкою. Це і є Біжин луг.
- З радістю помічає він попереду багаття і людей і підходить до них. Це виявляється група селянських дітлахів, які вночі мають стежити за кіньми.
- Оповідач залишається поруч із ними на нічліг, влаштовується біля багаття і слухає хлопчаків.
Тут читач зустрічається з п’ятіркою головних героїв: Федором, Павлушею, Іллюшею, Костею і Ванею. Усі вони дуже різні, кожен цікавий по-своєму, а їхня бесіда нагадує гру в страшилки. Хлопчики думають, що непроханий гість заснув, і починають розповідати свої історії:
- За словами Іллюші, під час однієї з ночівель на фабриці він разом з іншими хлопцями чув домовика. Усю ніч будівля наповнювалася стуком і звуками кроків, відчинялися двері, але нікого не було видно. Було страшно і тривожно.
- Далі Костя згадав історію слобідського тесляра Гаврила. Той збирав у лісі горіхи, заблукав і задрімав. Прокинувся від поклику русалки. Гаврило почав злякано хреститися, за що русалка його прокляла. Відтоді тесля став сумним і невеселим. Після цих слів Кості вдалині пролунало стогін.
- Ілюша почав бесіду про греблю, на якій поховали потопельника. За словами хлопчика, одного разу прикажчик побачив там баранчика і забрав його із собою. Баранчик довго дивно дивився на нього, а потім заговорив людським голосом. Наприкінці цієї історії собаки навколо багаття почали гавкати, а потім і зовсім кинулися геть. Хлопчикам стало ще страшніше, але розмова продовжилася.
- Тепер Іллюша повідав про те, де і коли люди бачили небіжчика. А ще розповів, що якщо в батьківську суботу посидіти на церковній паперті, то можна побачити, як проходить повз того, кому судилася смерть. Тут над притихлими дітлахами пролетів білий голуб. Вони згадали про бачене нещодавно затемнення сонця і пов’язане з ним повір’я про лукавого Трішку, який приходить у наш світ у такий час.
- Почувши різкі крики чаплі, хлопці заговорили про лісовика, який кричить подібним чином. Поки Павлуша бігав за водою, Ілюша розповів, що це небезпечно: водяний може потягти на дно. Поговорили про Акулину, яка потрапила до лап водяного, і про хлопчика Васю, який нещодавно потонув. Коли Павлуша повернувся, то додав, що чув з-під води Васин голосок.
У таких розмовах і минула ніч. Під ранок оповідач заснув, встав він ще до світанку, попрощався з Павлушею і вирушив геть. Закінчується розповідь трагічно — згадкою про те, що того ж року Павлуша помер. Але не водяний забрав його: він упав із коня і розбився на смерть.
«Бежин луг»: аналіз твору
Знаменитий цикл «Записки мисливця» Іван Сергійович Тургенєв створив під впливом літературного критика Віссаріона Бєлінського. Зазначимо, що письменник любив полювати, спілкуватися з селянами, а тому відтворити реалістичну картину задуманих оповідань не становило для нього труднощів.
Увійшов до збірки «Записки мисливця» «Бежин луг», у якому автор з любов’ю і теплотою описав звичайних селян, зробивши їх головними героями твору. Ось його короткий аналіз:
«Бежин луг»: автор і назва
Коли створено «Бежин луг»? Тургенєв почав писати оповідання восени 1850 року і на початку наступного року подав його для друку в популярний журнал «Современник».
Цікаво, що особливого сенсу в назву Іван Сергійович не вкладав. Він прагнув знайти щось звучне, щоб акцентувати увагу читача на красі описаної природи. Ба більше, на жодну топографічну карту луг не нанесено. Виявилося, що реальним його прототипом було зовсім не поетичне Рудинське болото.
Оповідання «Бежин луг»: тема
Тургенєв відомий як неперевершений майстер опису красот російської природи. В оповіданні на чудовому пейзажному тлі він розкрив взаємозв’язок людини з природою, їхню гармонію. Також у творі присутні такі теми:
- Проблема життєустрою селян. Діти, які ще не повинні бути стурбовані життєвими труднощами, працюють, як дорослі й так само міркують. Але за всієї невлаштованості та складності дітлахи не сумують. Навпаки, вони живуть щасливо, яскраво і цікаво. Ось і під час не по роках важкої роботи вони із задоволенням розважаються небилицями і легендами.
- Звідси логічно випливає тема цінності життя, важливості вміння радіти йому і відчувати вдячність за те, що маєш. Тургенєв підкреслює, що, тільки ставши частиною природи, прислухаючись до неї, можна відчути її милість і щедрість.
- Також глибоко розкрита тема народних легенд і сказань. Приклад хлопчаків та їхніх історій показує силу містицизму звичайних неосвічених людей. Доказів тому безліч (Гаврило, Акулина). Усе зло полягає в невігластві, страхах і віруваннях.
Усе це широке коло питань автору вдалося викласти напрочуд стисло та містко, але після прочитання, погодьтеся, є про що замислитися.
«Бежин луг»: коротко про композицію
Композиційно «Бежин луг» побудований складно і багатошарово. Виділимо такі основні частини:
- В експозиції описується денний пейзаж.
- Зав’язка пов’язана зі поневіряннями мисливця.
- Кульмінація — його зустріч із дітлахами біля багаття.
- Як епілог наведено інформацію про долю одного з хлопчиків — Павлуші.
Автор майстерно використав і включив у розповідь безліч художніх засобів. Так, він дає розгорнуті портрети яскравих і самобутніх хлопчиків, кожному виділяє монолог. Історії унікальні, і повторити їх навряд чи комусь під силу. Між монологами показані судження й оцінки мисливця, який слухає їх, прикидаючись сплячим. Особливістю композиції стали замальовки пейзажів, точні, ємні та прекрасні за своєю суттю.
«Бежин луг»: жанр
Твір написаний у жанрі оповідання, про що свідчать такі характерні риси:
Літературний напрям твору — синтез реалізму та романтизму. До останнього належать поетичні описи природи, легенди та повір’я, які влилися в життя головних героїв.
Оповідання «Бежин луг», стислий зміст якого викликає інтерес і бажання познайомитися з твором детальніше, незвичайне за формою і змістом. За видимою простотою і нехитрістю сюжету ховаються глибокі думки і воістину поетична душа автора, яка заслуговує на високу оцінку.
Читайте також:
- “Пан із Сан-Франциско” коротко: зміст і аналіз
- “Бірюк”: короткий зміст та аналіз твору Тургенєва
- “Євгеній Онєгін”: короткий зміст та аналіз твору
- 5 причин навчати дитину гри на домбрі: Акин Акинич про дисципліну та арт-терапію
- “Алхімік”: короткий зміст та аналіз твору
- 5 простих хитрощів, які допоможуть зберегти молодість шиї та зони декольте
- 8 порад, як відновити сили та бути в ресурсному стані
- BtoB: учасники та творчий шлях колективу
- “Червоні вітрила”: короткий зміст та аналіз
- 37 років разом: найміцніша пара Голлівуду та секрет їхнього сімейного щастя
- “Горе від розуму”: короткий зміст і аналіз
- “Василь Теркін”: короткий зміст та аналіз
- “Війна і мир”: короткий зміст і аналіз
- “Дон Кіхот”: короткий зміст та аналіз
- “Доктор Живаго”: короткий зміст та аналіз
- “Весняні води”: короткий зміст та аналіз твору
- “Білий пароплав”: короткий зміст і аналіз
- “Гроза”: короткий зміст та аналіз п’єси Островського
- “Гранатовий браслет”: короткий зміст та аналіз твору
- 5 секретів краси та молодості, яких вчать бразильські бабусі
- “Герой нашого часу”: короткий зміст та аналіз
- “Безприданниця”: короткий зміст та аналіз твору
- “Анна Кареніна”: короткий зміст та аналіз твору
- “Гамлет”: короткий зміст, аналіз трагедії Шекспіра
- “Бідна Ліза”: короткий зміст та аналіз твору
- “Ася”: короткий зміст і аналіз твору Тургенєва
- “Вишневий сад”: короткий зміст та аналіз п’єси
- “Панночка-селянка”: стислий зміст та аналіз
- “Дубровський”: короткий зміст, аналіз твору
- “Борис Годунов”: короткий зміст та аналіз твору