Защемлення сідничного нерва

Защемлення сідничного нерва – це специфічний комплекс симптомів, пов’язаних з його стисненням на тому чи іншому рівні. Захворювання супроводжується вираженим больовим синдромом, а деяких випадках легким порушенням функції тазових органів.

1. Загальна інформація
2. Причини
3. Види
4. Симптоми
5. Діагностика
6. Лікування
7. Медикаментозне лікування
8. Немедикаментозне лікування
9. Ускладнення
10. Профілактика

Загальна інформація

Сідничний нерв є найбільшим в організмі. Він утворений гілками спинномозкових корінців, що виходять з хребта на рівні 4-5 поперекового та 1-3 крижових хребців. Нерв проходить через грушоподібний отвір у сідничних м’язах і спускається по задній поверхні сідниці та стегна до коліна.

Найчастіше защемлення відбувається на рівні поперекового відділу хребта, особливо схильному до утворення гриж через високе навантаження при ходьбі і сидінні. Трохи рідше зустрічається здавлення області грушевидного отвори, що розвивається і натомість різкого м’язового спазму.

Причини

До списку причин защемлення сідничного нерва входить:

• остеохондроз поперекового та крижового відділу хребта, протрузія та грижа міжхребцевих дисків; в результаті відбувається звуження хребетного каналу та здавлення корінців, що формують нерв;
• травми хребта;
• порушення постави, сколіоз поперекового відділу хребта;
• захворювання кульшового суглоба, особливо артроз;
• міофасціальний больовий синдром: різкий спазм м’яза, пов’язаний із сильним болем, наприклад, при забиття або невдалої ін’єкції;
• тривале надмірне навантаження на м’язи тазу (наприклад, знаходження у незручній позі);
• запальні захворювання органів малого тазу, що супроводжуються рефлекторним спазмом м’язових волокон;
• переохолодження;
• об’ємні утворення в області сідничного нерва: доброякісні та злоякісні пухлини, абсцеси;
• вагітність: утиск виникає на тлі тиску збільшеної матки на розташовані поруч структури.

Ризик розвитку защемлення суттєво підвищується:

• на фоні надлишкової маси тіла;
• при недостатньому надходженні мінералів з їжею;
• при гострих чи хронічних інтоксикаціях (солі важких металів, алкоголь, наркотики);
• при оперізуючому герпесі, який локалізується в області сідничного нерва.

Види

Залежно від походження, виділяють два види защемлення сідничного нерва:

• первинне: пов’язане з перетисканням нервового стовбура спазмованим м’язом;
• вторинне: пов’язане з патологією хребетного стовпа, кульшових суглобів, а також виникає на тлі вагітності, захворювань органів малого тазу.

Симптоми

Основною ознакою защемлення сідничного нерва є біль. Вона починається в області сідниць і поширюється по задній поверхні стегна аж до коліна та гомілковостопного суглоба. Залежно від місця та ступеня защемлення, відчуття можуть бути різкими та раптовими або ниючими, які не стихають протягом тривалого часу.

Якщо защемлення відбулося в області хребетного стовпа або кульшового суглоба, біль носить ниючий характер і посилюється при ходьбі, сидінні навпочіпки, зведенні ніг разом.

При защемленні в грушоподібному отворі, людина зазначає:

• тупі болі по всій поверхні стегна;
• відчуття мерзлякуватості або печіння шкіри в ураженій ділянці;
• зниження чутливості по задній стороні стегна та в області ахіллового сухожилля;
• пітливість ступнів, відчуття жару в пальцях ніг.

Якщо разом з нервом пережимається одна з великих артерій, що проходять у цій галузі, у пацієнта з’являється симптом хромоти, що перемежується. При тривалій ходьбі виникає біль у нозі, що супроводжується онімінням пальців та блідістю шкіри у цій галузі. Відчуття відбуваються самостійно на тлі відпочинку. Нерідко розвивається легка дисфункція тазових органів, зокрема пауза перед початком сечовипускання.

Симптоматика посилюється при ходьбі, а також сидячому положенні.

Діагностика

Діагностика защемлення сідничного нерва потребує всебічного обстеження пацієнта. Лікарю потрібно визначити не лише факт здавлення нервових волокон, а й рівень, на якому воно сталося. Для цього використовується:

• опитування пацієнта, під час якого він розповідає про свої скарги; особлива увага приділяється характеру болю, його інтенсивності, додатковим відчуттям під час нападу;
• збирання анамнезу: уточнюється час початку захворювання, наявність хронічних патологій, травм у минулому тощо;
• огляд: оцінка якості рефлексів, стану хребта, визначення зон найбільшої болісності тощо;
• рентген, КТ або МРТ поперекового та крижового відділу хребта для виявлення ознак остеохондрозу, протрузій або гриж міжхребцевих дисків, звуження хребетного катала;
• УЗД області ураження, що дозволяє побачити м’язовий спазм;
• дуплексне сканування судин нижніх кінцівок (УЗДГ): дозволяє оцінити стан артерій та вен, виключити судинну причину порушень;
• загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові при необхідності.

Якщо ураження сідничного нерва виникло на фоні захворювань органів малого тазу, буде потрібна додаткова консультація уролога або гінеколога, а також відповідне обстеження (УЗД, аналізи, мазки тощо).

Діагноз остаточно підтверджується при виявленні під час огляду специфічних симптомів, характерних для ураження сідничного нерва:

• симптом Бонне: лікар піднімає випрямлену ногу пацієнта, що лежить на спині вгору, що викликає посилення больових відчуттів, потім згинає її в коліні, внаслідок чого біль стає менше;
• перехресний синдром: при піднятті однієї ноги нагору біль виникає і з іншого боку;
• зменшення виразності підошовного, колінного та ахіллового рефлексів.

Лікування

Лікування защемлення сідничного нерва потребує комплексного підходу. Лікарі використовує поєднання медикаментозної терапії, фізіотерапевтичних процедур, масажу, лікувальної фізкультури тощо.

Медикаментозне лікування

Залежно від виразності симптомів лікарі призначають препарати з наступних груп:

• аналгетики та нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): препарати на основі кетанова, мелоксикаму, диклофенаку, німесуліду тощо; добре блокують запальний процес, а також знижують болючі відчуття; призначаються курсом відповідно до показань; можуть призначатися у таблетованій або ін’єкційній формі, а також у вигляді мазей або пластирів для місцевого застосування;
• анестетики (новокаїн, лідокаїн): препарати, що зменшують чутливість больових рецепторів; використовуються для місцевого лікування (аплікації, компреси, пластирі), а також під час проведення фонофорезу або електрофорезу;
• гормональні засоби (дексаметазон, гідрокортизон, преднізолон): знімають запалення та набряк тканин, призначаються при неефективності аналгетиків та НПЗЗ; можуть застосовуватися у пролонгованій формі, що дозволяє вводити препарат раз на 3-4 тижні;
• міорелаксанти (мідокалм): препарати, що знімають м’язовий спазм і таким чином знімають компресію нерва;
• вітаміни групи В (мільгама, нейромультивіт): сприяють покращенню нервової провідності, використовуються для швидкого зняття оніміння, гіперчутливості та інших патологічних симптомів.

Винятково гарний ефект при затисканні сідничного нерва дають блокади. При цьому лікарська речовина (НПЗЗ, анестетик або гормональний препарат) вводиться безпосередньо в область спазмованого м’яза, що сприяє швидкому припиненню болю та настанню полегшення.

Немедикаментозне лікування

Немедикаментозні методи лікування включають:

• фізіотерапію: магнітотерапію, лазерну дію, електро- або фонофорез, УВЧ-терапія та інші методики, що сприяють зняттю спазму, поліпшенню живлення тканин, а також посилюють дію протизапальних засобів;
• масаж: лікувальний масаж призначається після усунення основного больового синдрому та зменшує ризик повторного защемлення;
• рефлексотерапія: вплив на біологічно активні точки за допомогою тонких голок чи простого натискання сприяє зняттю м’язових спазмів;
• лікувальна фізкультура: використовується поза загостренням, сприяє зміцненню м’язового каркасу, підвищує стійкість організму до фізичних навантажень; ефективна лише за щоденних заняттях протягом тривалого часу;
• мануальна терапія.
• кінезіотейпування

Додатково може бути призначене санаторно-курортне лікування у поєднанні з брудолікуванням та іншими бальнеологічними процедурами.

Хірургічне лікування при ущемленні сідничного нерва використовується рідко. Показаннями є різні об’ємні процеси в ураженій ділянці (пухлини, абсцеси), а також запущені форми остеохондрозу, які не піддаються терапії консервативними методами.

Ускладнення

Важливо пам’ятати, що рішення, як лікувати защемлення сідничного нерва в попереку або в сідничній ділянці, приймає тільки лікар. Самолікування може стати причиною значно більшого погіршення стану, а також розвитку ускладнень.

Найбільш ймовірним наслідком неправильного лікування є перехід захворювання на хронічну форму. У цьому випадку людина змушена роками жити з больовим синдромом різної інтенсивності, що накладає відбиток на його фізичний та психологічний стан. При затяжному болі пацієнт може зіткнутися:

• з неефективністю знеболювальних препаратів;
• з повним чи частковим паралічем;
• з порушенням роботи органів малого тазу;
• з порушеннями менструального циклу та навіть безпліддям;
• із запорами;
• з безсонням та депресією.

Спроби самостійно провести блокаду можуть спричинити ушкодження нервових волокон голкою шприца, а також розвитку абсцесу.

Профілактика

Щоб не допустити защемлення сідничного нерва, лікарі рекомендують:

• нормалізувати масу тіла;
• уникати носіння важких речей;
• не допускати переохолодження;
• стежити за поставою;
• регулярно займатися спортом на аматорському рівні для зміцнення м’язів, особливо добрий ефект дає плавання;
• мінімізувати стреси;
• правильно та збалансовано харчуватися без зловживання жирним, копченостями, гострими та консервованими стравами.

При появі дискомфорту та болю в попереку чи будь-якій іншій області важливо відразу ж звернутися до лікаря та пройти обстеження. Остеохондроз та інші патології набагато краще піддаються корекції на ранній стадії розвитку.

Наче ногу прострелили: чи можна вилікувати ішіас сідничного нерва, відлежавшись у ліжку

Біль в ділянці сідничного нерва називають “ішіасом”. Він проходить від попереково-крижового відділу хребта та сідниць до задньої частини стегна і гомілки аж до стопи, заважаючи нормальному функціонуванню людини. Ішіас, крім того, може супроводжуватися порушенням чутливості та м’язовою слабкістю.

Лікування цієї проблеми може виявитися проблематичним, оскільки біль по ходу сідничного нерва має властивість повертатися. Дізнайтеся, що провокує ішіас та як його лікувати.

Ішіас сідничного нерва – поширене і водночас одне з найбільш болючих захворювань. Проявляється сильним болем у попереку, який віддає у сідниці і далі – по всій довжині ніг аж до п’ят та пальців. Загострення ішіасу на якийсь час вибиває людину “з колії”, оскільки через біль вона не здатна займатися своєю повсякденною активністю.

Чому уражається сідничний нерв

Сідничний нерв є найбільшим нервом у нашому організмі. Фактично це – вузол із кількох нервових корінців, які виходять з хребтового каналу у попереково-крижовому його відділі. Цей нерв проходить крізь сідницю та опускається по стегні і гомілці до стопи.

Уражатися або перетискатися може у будь-якому місці, проте найчастіше ішіас виникає, коли фрагмент міжхребцевого диска перетискає спинномозкові нервові корінці, викликаючи їх запалення (радикуліт), або коли виникають дегенеративні зміни у хребті, наслідком чого є випадіння міжхребцевих дисків.

Мало хто знає, але дегенерація дисків виникає… вже у підлітковому віці, а з часом – прогресує. Цей процес називається “дископатією”. Якщо хребет зазнає надмірних навантажень (під час інтенсивних фізичних тренувань, при підйомі важких предметів або на пізніх термінах вагітності), дегенеративні зміни посилюються, у результаті чого з’являється біль у нижній частині хребта, який згодом може опускатися вниз уздовж ноги (частіше – однієї кінцівки, проте трапляється, що й двох).

Ішіас може виникати у результаті викривлення хребта або неправильної будови тазу. Ще одна можлива причина появи болю по ходу сідничного нерва – вагітність. В останні місяці вагітності практично всі жінки скаржаться на біль у попереку, проте якщо центр ваги зміщується і хребет вагітної зазнає надмірних навантажень, це може спровокувати напад ішіасу.

Важливо знати. Біль, який іррадіює з паху до передньої частини стегна (аж до коліна) і викликаний перетисканням стегнового нерва або нервових корінців, які його утворюють, називається “стегновою невропатією”.

Як проявляється ішіас сідничного нерва

Біль може виникнути раптово (наприклад, при травмі або різкому перевантаженні хребта) або ж наростати поступово, іррадіюючи у різні частини тіла. Як правило, починається у попереково-крижовому відділі хребта і посилюється при кожному руху, навіть коли людина просто намагається випрямити спину. Больові відчуття настільки виражені, що людина не може спокійно спати вночі.

Іноді сильний біль може не давати спати / Фото repost

Залежно від того, який корінець був перетиснутий, біль може іррадіювати вниз до сідниць, задньої або бічної частини стегна, гомілки, стопи і пальців ніг. Може поширюватися як по всій довжині сідничного нерва, так і зосереджуватися в одній ділянці, приміром, у хребті, сідниці або стегні.

Симптоми, які супроводжують ішіас:

• м’язова слабкість;
• порушення чутливості (оніміння, поколювання);
• проблеми з сечовипусканням або дефекацією (при важкому перебігу захворювання).

Коли потрібно негайно звернутися до лікаря

Якщо ви:

• не можете зігнути або випростати ногу, стопу чи пальці;
• з’явилися нетипові відчуття на шкірі (наче хтось встромляє голки чи бігають мурахи);
• не можете сходити у туалет (виникла затримка сечі або стільця).

Як діагностують захворювання

Лікар розпитає про місце локалізації болю, його інтенсивність і частоту виникнення, який стиль життя веде пацієнт, чим заробляє на життя та які хвороби переніс у минулому. Також фахівець оцінить м’язову силу і рефлекси нижньої половини тіла, чутливість та напругу нервових корінців.

Відбувається це так. Пацієнта просять лягти на спину і у цьому положенні – зігнути та випрямити ноги. Щоб перевірити сенсорні відчуття, до шкіри кінцівок лікар притуляє тупі й гострі предмети.

Якщо фахівець запідозрить запалення нервового волокна, викликане інфекційними захворюваннями або наявність пухлин, які можуть перетискати нерв, скерує на додаткові дослідження.

До базових методів діагностики відносять:

• рентген хребта;
• комп’ютерна томографія;
• магнітно-резонансна томографія.

Як лікують ішіас

Якщо з’явився біль, діяти треба швидко. Перше, що потрібно зробити, – забезпечити спокій хребту. Якщо людина відчуває біль, повинна залишатися у ліжку. Найкраще лежати на твердій рівній поверхні, тож якщо вас часто турбують напади ішіасу, варто задуматися над покупкою жорсткого матраца.

Лягти бажано на бік, зігнувши ноги у колінних і тазостегнових суглобах або ж можна лягти на спину, поклавши під коліна подушку. Защемлений нерв залишатиметься у стані спокою, тож уже через день-два настане полегшення. Якщо ж зауважили, що біль, навпаки, посилюється, без візиту до лікаря не обійтися.

Можна прийняти анальгетики, щоб зменшити біль / Фото Unsplash

Щоб зменшити больові відчуття, можна прийняти анальгетики, приміром, ібупрофен або напроксен, які відпускаються без рецепта. Важливо відразу прийняти максимальну дозу, але не перевищуючи ту, яка зазначена в інструкції!

Також рекомендується використовувати знеболюючі засоби для місцевого застосування, зігріваючі мазі, пластирі або грілку, делікатно при цьому масажуючи зігріту ділянку – це дозволить розслабити м’язи і зменшити тим самим дискомфорт.

Помічними будуть і охолоджуючі компреси. Під дією низьких температур в організмі виробляються ендорфіни, які виявляють знеболюючий ефект.

Сильний біль, як уже зазначалося, вимагає консультації з фахівцем. Лікар випише рецепт на більш потужні анальгетики. Їх потрібно буде вводити ін’єкційним шляхом. Фізична терапія і реабілітація є основними етапами консервативного лікування ішіасу сідничного нерва.

На додаток до фізичних вправ корисними будуть фізіотерапевтичні процедури, такі як черезшкірна електростимуляція, ультразвуки, теплові процедури (з використанням світла лазера) або кріотерапія. Проте кожен із цих методів має свої протипоказання, тож для кожного пацієнта складають окрему програму лікування.

Кріотерапія / Фото aif

Хірургічне лікування застосовується лише у 2 – 10% випадків. Основними показаннями до проведення оперативного втручання є:

• парез (параліч) кінцівок;
• затримка сечовипускання;
• порушення чутливості.

Якщо у спинномозковому каналі лікар виявить абсцес або пухлину, негайно скерує на операцію. Невідкладним станом, який вимагає термінового хірургічного втручання, вважається також нестабільний перелом хребта (коли хребет зміщується зі своєї осі).

Щоб спровокувати черговий напад ішіасу, іноді достатньо зробити один різкий рух: підняти щось важке, нахилитися, спіткнутися або енергійно встати з ліжка. Якщо при цьому відчули різкий біль у попереку (та такий, що годі поворухнутися), швидше за все вам знову доведеться мати справу з черговим загостренням.

Напади ішіасу свідчать про те, що ваш хребет не перебуває у хорошій фізичній формі. Потрібно наростити фізичну активність (врахуйте, що вона повинна бути помірною і відповідати вашому віку). Виконуючи щоденну роботу, частіше влаштовуйте перепочинок для спини.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.