Перевірені досвідом рекомендації Українцям Тип жилкування листків конвалії

Тип жилкування листків конвалії

Жилкування листка

Жилки листа – це судинна тканина, яка знаходиться в губчастому прошарку мезофілла. Візерунок розгалуження жилок в більшості випадків дублює структуру розгалуження рослини.

Жилкування листків – це «нервація» листя або тип розподілу жилок в пластинках листків. Жилки сформовані з ксилеми – тканини, яка виконує роль пересування води з розчиненими мінеральними речовинами, і флоеми – тканини, призначеної для переміщення органічних речовин, що продукуються в листі. Як правило, флоема знаходиться під ксілемой. Комплекс цих тканин є основною тканиною листа, або його серцевиною.

Виділяють два підкласи жилкування листків: дугове і крайове. У першому випадку основні жилки практично досягають кінців країв листа, однак загортають, не перетинаючи край. При крайовому жилкування основні жилки підходять до кінців листя.

Основні види жилкування листків – сітчасте, паралельне та дихотомічне. При сітчастому жилкування від однієї або декількох великих основних жилок відходять дрібніші другорядні жилки, які мають відгалуження ще більш тонкі і дрібні початкових. Всі жилки першого, другого і наступних порядків хаотично 9

з’єднані перемичками в різних напрямках. Таким чином, формується складна система. Цей вид жилкування листків притаманний дводольним рослинам. Сітчасте жилкування включає підвиди – перисто-нервове, пальчасто і радіальне. При перисто-нервовому в листі присутня одна основна жилка і багато менш виражених жилок, що беруть початок від основної і розташованих паралельно одна одної. Так виглядає лист яблуні. При пальчастому жилкуванні майже від основи черешка радіально відходять декілька основних жилок, як у клена. Радіальне жилкування листа можна описати на прикладі краснокоренніка, у якого кожен лист має три основні жилки, що йдуть від його основи.

Принцип паралельного жилкування листків полягає в тому, що жилки проходять уздовж листа (від основи до кінця) майже паралельно, наприклад, у злаків, або у вигляді дуг, зближених біля основи або верхівки листової пластинки, як у конвалії. У конвалії дугове жилкування листків. Основні жилки з’єднані між собою тонкими, майже непомітними перемичками. Паралельне жилкування характерно для більшої частини однодольних рослин, але іноді може зустрічатися у дводольних з лінійними листками.

При дихотомічному жилкуванні листків неможливо розрізнити домінуючі жилки. Відгалуження жилок не з’єднуються перемичками і досягають країв листової пластинки. Таке жилкування спостерігається у більшості видів папоротей і гінкго.

Конвалії: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 серпня 2020 Опубліковано: 25 лютого 2019 Перша редакція: 25 листопада 2014 🕒 7 хвилин 👀 52760 разів 💬 3 коментарі

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за конваліями
  • Квіти конвалії – опис
  • Особливості вирощування конвалій
  • Посадка конвалій і догляд у саду
    • Коли садити конвалії
    • Посадка конвалій восени
    • Конвалії навесні
    • Як доглядати за конваліями
    • Конвалія звичайна (Convalaria majalis)
    • Конвалія Кейзке (Convallaria keiskei)
    • Конвалія гірська (Convallaria montana)
    • Конвалія закавказька (Convallaria transcaucasica)
    • Коментарі

    Вгадати конвалії по запаху можна із закритими очима. Цю лісову квітку настільки обожнюють, що багато хто переселяє її на свої присадибні та дачні ділянки. А починали культивувати конвалії більше двох тисяч років тому єгиптяни, і досягли в цьому серйозних успіхів: конвалії у них цвіли круглий рік.

    На жаль, в природі цих весняних квітів стає все менше, і багато їх види занесені до Червоної книги. Тому доцільно вирощувати конвалії в культурі, і ми готові надати вам всю необхідну інформацію про те:

    • де, коли і як посадити конвалії в саду;
    • як доглядати за ними протягом сезону;
    • як підживлювати конвалії до зимівлі.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за конваліями

    • Посадка: з вересня до початку листопада.
    • Цвітіння: квітень-травень.
    • Освітлення: притінок, затінок.
    • Ґрунт: вологий, багатий на органіку, нейтральної або слабкокислої реакції.
    • Полив: тільки в аномально спекотну пору.
    • Підживлення: перегноєм або перепрілим гноєм, розчинами органічних або мінеральних добрив.
    • Розмноження: переважно поділом кореневищ, рідше насінням.
    • Шкідники: трачі, нематоди, цибулеві тріщалки.
    • Хвороби: сіра овочева гниль, глеоспоріоз.
    • Властивості: конвалія отруйна.

    Конвалія (лат. Convallaria) – монотипний або оліготипний (що включає невелику кількість видів) рід родини Холодкові. Не так давно квітка конвалія вважалася представницею родини Лілійні, або її виділяли в родину Конвалієві. Латинська назва Lilium convallium, яке дав рослині Карл Лінней, перекладається, як «лілія долин». Цю рослину називають ще маївка, любка, дьондюраг і кукуричка. У дикій природі конвалія – лісова квітка, росте в Європі, Азії та Північній Америці в листяних, соснових, змішаних лісах і заплавних дібровах. У культурі конвалію вирощують з XVI ст., у деяких містечках Франції в першу неділю травня влаштовують свято конвалій. Цілющі властивості конвалії відомі з давніх-давен і досі використовуються як у традиційній, так і в народній медицині. Затребувана конвалія і в парфумерній промисловості для створення ароматів.

    Квіти конвалії – опис

    Рослина конвалія цвіте в травні-червні протягом приблизно двох тижнів. У висоту досягає 20-25 см. Кореневище конвалії тонке і повзуче, численні корінці мають мичкувату структуру. Листя конвалії (листків буває від одного до трьох) овально-довгасте, широколанцетне, зберігає соковито-зелений колір до кінця липня, потім жовкне і в’яне. Квітконос конвалії, який утворюється з квіткової бруньки, у розрізі трикутної форми у верхній своїй частині і закручений по спіралі. Сніжно-білі, запахущі, зібрані в китицю квітки в кількості 8-12 штук являють собою маленькі дзвіночки завдовжки 4 мм і завширшки 5 мм з короткими тичинками. До кінця цвітіння суцвіття конвалії темніє, з’являється зав’язь – трикамерні ягоди конвалії, в кожній з яких по 3-6 насінинки. Насіння конвалії отруйне, як і інші частини рослини.

    Особливості вирощування конвалій

    Конвалії тіньовитривалі. Вони занесені до Червоної книги. Красиві не тільки пахучі квітки, а й широке темно-зелене листя конвалії. Конвалії прекрасно поєднуються у саду з папоротями, медункою, орликами, вітряницею. Розростаються конвалії неймовірно швидко, і на клумбі можуть витіснити будь-які інші квіти. Так само вони поводяться і у збірних букетах: інші рослини швидко в’януть у сусідстві з ними. Отруйні всі частини рослини, тому дотримуйтеся обережності при роботі з конваліями.

    Посадка конвалій і догляд у саду

    Коли садити конвалії

    Якщо йдеться про найкращий час для того, щоб висаджувати конвалії у відкритий ґрунт, то будь-який садівник вам відповість однозначно: восени, з початку вересня до початку листопада. Найбільш відповідне місце для них – під деревами або кущами, які створюватимуть для конвалій необхідний їм затінок, що не дозволить сонцю швидко висушити землю на ділянці. Але пам’ятайте: світло цим рослинам все ж потрібне, інакше ділянка буде красиво зеленіти, але квітів ви не побачите. І продумайте, як захистити конвалії від вітру. Ґрунт конваліям потрібен вологий, слабкокислий або нейтральний, багатий на органіку. Нагадаємо: щоб знизити кислотність ґрунту, в нього завчасно при глибокому (30 см) перекопуванні вносять вапно по 200-300 г на м², перегній або торф’яний компост (10 кг на м²), а також добрива: по 100 г суперфосфату і 40 г сульфату калію на м², причому готувати ґрунт для осінньої посадки конвалій потрібно навесні.

    Посадка конвалій восени

    Висаджують конвалії рядами в канавки, витримуючи відстань між екземплярами 10 см, а між рядами – 20-25 см. Як здійснюється посів насіння конвалії, ми описувати не будемо: насіння конвалії має дуже низьку прорісність, та й ростуть такі конвалії дуже довго, а поділ кореневищ дає якісний посадковий матеріал – паростки з частиною кореневища і мичкою коренів. Деякі паростки несуть квіткову бруньку і можуть зацвісти вже наступної весни – це паростки діаметром не менше 0,6 см з овальною вершинкою. А ті, що менші за розміром і з гострою верхівкою, наступного року зможуть дати поки лише листя. Глибина борозни повинна бути такою, щоб коріння поміщалося вертикально, на всю довжину, а паростки були заглиблені в землю на 1-2 см. Якщо на ділянці ґрунт сухий, не забудьте полити конвалії після посадки. З настанням заморозків укрийте ділянку з молодими конваліями мульчею, щоб захистити їх від вимерзання на випадок безсніжної зими. На одному місці без пересадки конвалія може рости п’ять років.

    Конвалії навесні

    Можна посадити конвалії і навесні, але вони можуть хворіти і точно в поточному році цвісти не будуть. Але якщо ви з осені підготуєте ділянку, як було описано вище, а навесні перед посадкою перекопаєте її, то молоді паростки легше приживуться у відкритому ґрунті, особливо якщо ви будете вкривати їх на ніч плівкою або лутрасилом, захищаючи від весняних заморозків.

    Як доглядати за конваліями

    Конвалії настільки добре дбають про себе самі, що вміють витіснити з клумби будь-які інші квіти, але гарному квітникареві недостатньо того, що квіти ростуть і цвітуть, йому потрібно, щоб його рослини досягали найвищої декоративності. Тому і конваліям доведеться приділити увагу: поливати їх у спекотну пору так часто, щоб ґрунт весь час залишався вологим, обов’язкове розпушування ґрунту та видалення бур’янів. Добре відгукується конвалія на підживлення органікою – перепрілим гноєм або перегноєм. Конвалії можуть захворіти на сіру овочеву гниль, яку лікують за допомогою фунгіцидів. Зі шкідників найстрашніша нематода, від якої немає порятунку: хворі рослини видаляють і спалюють. Саме тому настільки важлива боротьба з бур’янами на ділянці, де ростуть конвалії.

    Конвалії після цвітіння

    Конвалії відцвітають на початку літа, але і, втративши свої запашні суцвіття, вони ще якийсь час прикрашають ділянку своїми широкими темно-зеленими листками. Щоб конвалії не захоплювали чужу територію, огородіть клумбу листами шиферу, вкопавши їх у землю на 40 см. Коли настане осінь, займіться пересадкою конвалій, якщо прийшов час, а якщо цього року пересадка не в планах, забудьте про конвалії і займіться іншими квітами – конвалії морозостійкі, і нічого їм взимку не зробиться. Коли настане весна і розтане сніг, приберіть граблями з конвалієвої клумби торішнє сухе листя і чекайте, коли покажуться перші конвалії.

    Конвалії – отруйні рослини

    Тому ще раз нагадуємо: вдягайте рукавички, коли займаєтесь їх пересадкою, поясніть дітям, що їсти ці червоні ягідки і жувати ці красиві листочки не можна в жодному разі. Та й самі, начитавшись популярної літератури про користь препаратів з конвалії, не намагайтеся зайнятися їх приготуванням. І з готовими аптечними ліками, що містять витяжку з отруйної конвалії, будьте обережні, застосовуйте їх тільки за призначенням лікаря і в зазначеному дозуванні.

    Види конвалій

    Деякі ботаніки називають рід монотипним і розрізняють лише один вид – конвалія звичайна, всі інші види вважаючи її різновидами. Може, така воно і є, але раз ці різновиди існують, ми вам їх представимо. Отже, види і різновиди конвалій:

    Конвалія звичайна (Convalaria majalis)

    Росте в помірному поясі Північної півкулі. Суцвіття – рідка китиця з 6-20 квітками на довгих квітконіжках, дуже запашними, білими або рожевими, дзвонової форми з відігнутими зубчиками. Садові форми: Грандіфлора з дуже великими квітками, Проліферанс – з махровими білими квітками, Варієгата – з жовтими смужками по зеленому листю;

    Конвалія Кейзке (Convallaria keiskei)

    Росте в заплавних луках, лісах в тайговій зоні Далекого Сходу, на Курильських островах, в Кореї, Японії та Північному Китаї. Відрізняється від травневого крупнішими квітками і більш пізнім цвітінням. Часто використовується як рослина для парків та скверів, а також для вигонки в горщиках;

    Конвалія гірська (Convallaria montana)

    В природі виростає в середньогірському поясі Південно-Східної Америки. У неї більше, ніж у конвалії звичайної, листя і ширші дзвонові квітки;

    Конвалія закавказька (Convallaria transcaucasica)

    З назви зрозуміло, що росте вона у лісах Кавказу. Лише. Конвалія закавказька – ендем. Квітки більші й ширші, ніж у конвалії звичайної.

    Листок. Зовнішня будова листка.

    Листок. Зовнішня будова листка. Цілі уроку: розглянути особливості зовнішньої будови листка як бічної частини пагона; ознайомити учнів із різноманітністю листків, розміщенням їх на стеблі, жилкуванням; продовжувати вдосконалювати дослідницькі вміння під час уроку , розвивати допитливість, спостережливість учнів, уміння робити висновки та узагальнення; розвивати мову, пам’ять, мислення, уяву, бачення прекрасного у простому; виховувати охайність, привчати до естетичних записів. Обладнання: таблиці, гербарний матеріал, кімнатні рослини, комп’ютерна презентація, картки – завдання. Тип уроку: комбінований.

    Нумо, діти, підведіться!Всі приємно посміхніться. Пролунав уже дзвінок,Починаємо урок. Повернімося обличчям до гостей – Привітно скажем: „Добрий день!“

    Девіз уроку:«Не бійся відповідати: неправильна відповідь — теж відповідь, адже це свідчить про те, що ти думаєш».

    Перевірка домашнього завдання. Вибрати одну або декілька правильних відповідей.1. До надземних видозмін пагона належать: А вусики Б колючки В вуса Г цибулина Д кореневище 2. До підземних видозмін пагона належать: А колючки Б вуса В кореневище Г бульба Д цибулина 3. Укорочені пагони без листків, що захищають рослину від поїдання тваринами,— це: А вусики Б колючки В бульба Г цибулина4. Потовщена верхівка підземного пагона: А кореневище Б цибулина В бульба Г вусики Д вуса 5. Надземна видозміна пагона — вуса — характерна для рослини: А винограду Б кольрабі В суниці Г цибулини6. Підземна видозміна пагона — цибулина — характерна для рослини: А глід Б ірис В картопля Г тюльпан

    Перевірка домашнього завдання. Вибрати одну або декілька правильних відповідей.1. До надземних видозмін пагона належать: А вусики Б колючки В вуса Г цибулина Д кореневище 2. До підземних видозмін пагона належать: А колючки Б вуса В кореневище Г бульба Д цибулина 3. Укорочені пагони без листків, що захищають рослину від поїдання тваринами,— це: А вусики Б колючки В бульба Г цибулина4. Потовщена верхівка підземного пагона: А кореневище Б цибулина В бульба Г вусики Д вуса 5. Надземна видозміна пагона — вуса — характерна для рослини: А винограду Б кольрабі В суниці Г цибулини6. Підземна видозміна пагона — цибулина — характерна для рослини: А глід Б ірис В картопля Г тюльпан

    1. Органи вищих рослин залежно від їхніх функцій поділяють на . . . і . . . (вегетативні та генеративні).3. Корені бувають: . . . , . . . та . . . ( головні, додаткові та бічні).2. До вегетативних органів належать . . . і . . .(корені і пагони).4. Існує два типи кореневих систем: . . . і . . . (стрижнева і мичкувата).5. Пагін складається зі . . . , та . . . (стебла, бруньок та листків).6. Осьовий орган рослини, який з’єднує між собою корінь, бруньки і листки . . . (стебло).7. За напрямком росту та розміщенням у просторі стебла бувають прямостійкі, виткі, повзучі, чіпкі.8. Місце прикріплення одного чи кількох листків до стебла називають . (вузлом).9. Частина стебла між двома сусідніми вузлами має назву. . . (міжвузля).10. Верхній кут, утворений стеблом і листком – … (пазуха листка).

    «Юні кросвордисти»Розгадати кросворд та визначити зашифроване слово 1. Підземний видозмінений пагін, у якого стеблова частина називається денцем.2. Видозмінені пагони, які характерні для дині та огірків.3. Видозмінені пагони суниці.4. Рослина з вертикально розміщеним у ґрунті кореневищем, «злісний» польовий бур’ян.5. Рослина пустель з дуже масивним, м’ясистим стеблом, яке слугує резервуаром для води.1 2 3 Т 4 5

    1 Цибулина 2 Вусик 3 Вуса Т 4 Осот 5 Кактус1. Підземний видозмінений пагін, у якого стеблова частина називається денцем.2. Видозмінені пагони, які характерні для дині та огірків.3. Видозмінені пагони суниці.4. Рослина з вертикально розміщеним у ґрунті кореневищем, «злісний» польовий бур’ян.5. Рослина пустель з дуже масивним, м’ясистим стеблом, яке слугує резервуаром для води.

    Тема: Листок. Зовнішня будова листка

Related Post

Чому осліп БахЧому осліп Бах

Зміст:1 Йоганн Себастьян Бах – коротка біографія композитора1.1 І. С. Бах-німецький композитор і віртуоз1.2 Коротка біографія Баха1.2.1 Батько і мати1.2.2 Дитинство1.2.3 Навчання музиці1.2.4 Служба1.2.5 Особисте життя1.3 Творчий шлях1.4 Останні роки

Квіти які плетуться по земліКвіти які плетуться по землі

Зміст:1 Рослини, що в’ються: догляд та види витких рослин1.1 Види рослин що в’ються1.2 Виткі рослини – багаторічники1.3 Виткі рослини-однорічники1.4 Догляд за рослинами що в’ються2 Презентація “Квіти – землі окраса. Народна