Що таке дешеддинг і навіщо його проводити?

Вичісування – це процес видалення шерсті з підшерстя вашого улюбленця, яка не може бути ефективно видалена за допомогою щітки або гребінця, оскільки вони зосереджені в першу чергу на видаленні шерсті та сміття з верхнього шару шерсті.

Ос чому дешеддинг може допомогти зменшити кількість шерсті, яку ваш улюбленець розкидає по дому, адже ви видаляєте шерсть з підшерстя ще до того, як вона почне линяти.

ЧОМУ ДОМАШНІ ТВАРИНИ ЛИНЯЮТЬ?

Линяння – це природний процес для котів, собак та інших тварин. Коти та собаки повністю змінюють свою шерсть щовесни та восени, щоб пристосуватися до змін температури, а також линяння може відбуватися протягом усього року, адже домашні улюбленці живуть у наших теплих домівках.

РІЗНІ ТИПИ ШЕРСТІ

Різні породи собак і котів мають різні типи шерсті. У більшості домашніх тварин є верхній шар (це шерсть, яку ви бачите на тварині) і підшерсток. Якщо ви відсунете верхній шар шерсті собаки чи кота, то, швидше за все, побачите під ним інший тип хутра, іноді іншого кольору.

Це підшерстя тварини. Вoно має м’яку та пухнасту структуру і забезпечує ізоляцію та захист, тоді як верхній шар складається з “захисних волосків”, основна функція яких – підтримувати шкіру тварини сухою.

Деякі тварини линяють більше, ніж інші, а деякі взагалі не линяють. Деякі породи, наприклад, пуделі, не мають підшерстя. Їх шерсть постійно росте і менше линяє, а це означає, що їх потрібно регулярно підстригати. Дізнайтеся, чи підходить вашому улюбленцю засіб для видалення підшерстя FURminator® Undercoat deShedding Tool.

ЦИКЛ ЛИНЯННЯ

Коти, собаки, кролики та інші тварини постійно проходять через чотири етапи циклу линяння:

• Фаза росту – коли шерсть росте з волосяного фолікула
• Фаза регресії – коли шерсть припиняє ріст і досягає своєї повної довжини
• Фаза спокою – коли волосся відмирає і стає слабким
• Фаза випадіння – коли волосся випадає і замінюється новим волоссям у фазі росту. Існують й інші фактори, які можуть впливати на линяння. Наприклад, кастровані тварини, ймовірно, линяють більше через гормональні зміни.

ЯК ВИЧІСУВАТИ ДОМАШНЬОГО УЛЮБЛЕНЦЯ

Щотижневе вичісування в рамках регулярного догляду за домашнім улюбленцем дійсно може допомогти контролювати кількість шерсті у вашому домі.

Перед тим, як проводити вичісування вашого улюбленця, спочатку ретельно огляньте його тіло та шкіру візуально і на дотик. Якщо ви помітили виразки, синці або шкірні захворювання, зверніться за порадою до ветеринара.

Після того, як ви видалите всі ковтуни або сплутування за допомогою пуходерки FURminator® або гребінця, візьміть інструмент для вичісування і обережно погладьте шерсть вашого улюбленця, рухаючись від основи шиї до хвоста. Повторюйте процедуру один-два рази на тиждень протягом 10-20 хвилин.

Асортимент унікальних інструментів для вичісування підшерстя від FURminator дозволяє легко та безпечно регулярно вичісувати шерсть вашого улюбленця. Вони мають вигнуті краї, які повторюють форму тіла вашого улюбленця для комфорту, а також покриття SkinGuard®, яке ковзає по шкірі, запобігаючи заглибленню інструмента та спричиненню дискомфорту вашому улюбленцю.

Кромка deShedding з нержавіючої сталі проникає крізь верхній шар шерсті, щоб безпечно та легко видалити випадаючу шерсть і підшерстя, а запатентована кнопка FURejector® дозволяє легко випустити захоплену шерсть прямо у смітник.

Бультер’єр

Бультер’єри ніжні, ласкаві та грайливі з усіма членами сім’ї. Вони також є вірними тваринами, які будуть охороняти сім’ю. Як і у випадку з будь-якою великою або жорсткою породою, необхідні належні запобіжні заходи щодо незнайомців, дітей та інших тварин.

Зміст

Інформація про породу

Фото породи

Історія походження

Бультер’єри були виведені в Англії в XIX столітті. Приблизно в 1835 році від пари старого англійського тер’єра і бульдога був отриманий бультер’єр. Пізніше, з білих англійських тер’єрів і далматинів, народився стильний, витривалий, білий собака. В середині 1800-х років біла версія породи, відома як «білі кавалери», стала улюбленою домашньою твариною серед дворян.

Сьогодні бультер’єри м’якше своїх предків, але як і раніше залишаються сильними та безстрашними собаками. Вони в першу чергу сімейні домашні тварини. Але водночас не підходять для більшості сімей.

Зовнішній вигляд

Бультер’єри кремезні та м’язисті, бувають двох видів: стандартного і мініатюрного розміру. Стандартна версія досягає близько 55 сантиметрів у висоту, самки досягають 50 сантиметрів. Дорослий пес бультер’єра важить близько 38 кг, а самка — 34 кг.

Відмінна фізична особливість бультер’єра — це його голова яйцеподібної форми з плоскою вершиною. Очі маленькі, темні, близько посаджені. Вуха загострені. Тулуб широкий, спина коротка і міцна. У бультер’єрів хвіст середньої довжини. Шерсть бультер’єра коротка і щільна, білого, чорного, тигрового, червоного, палевого або триколірного забарвлення.

Характер

Бультер’єри ніжні, ласкаві та грайливі з усіма членами сім’ї. Вони також є вірними тваринами, які будуть охороняти сім’ю. Як і у випадку з будь-якою великою або жорсткою породою, необхідні належні запобіжні заходи щодо незнайомців, дітей та інших тварин. Якщо власники не приділяють достатньої уваги дресируванню тварини, бультер’єри можуть бути руйнівними.

Догляд

Собака породи бультер’єр не потребує особливого догляду. Вичісувати бультер’єра варто один раз в тиждень. Кігті тварини потрібно підстригати раз в три місяці. Власнику потрібно стежити за чистотою вух і зубів собаки. Мити спеціальним засобом тварину можна не частіше одного разу на місяць, а лапи у міру забруднення.

Дресирування

Оскільки порода сильна і деякі її представники можуть мати агресивні звички, бультер’єри повинні бути навчені дисципліни. Вони також повинні бути ретельно соціалізовані з раннього віку. Соціалізація вимагає частого контакту з оточенням і тваринами під наглядом. При правильній соціалізації та навчанні, бультер’єри стають відмінними домашніми тваринами. Однак вони, ймовірно, не є гарним вибором для початківців власників собак і зазвичай не призначені для сімей з іншими домашніми тваринами або безвідповідальними дітьми.

Бультер’єри повинні тренуватися щодня в обгородженому дворі або з прогулянками на повідці. Тваринам не можна дозволяти бігати вільно, навіть якщо вони навчені та соціалізовані.

Поширені захворювання

Харчування

Бультер’єрам потрібна хороша дієта, що містить натуральний кальцій, особливо в молодому віці. Власникам рекомендується давати собакам трохи йогурту або цільного молока вранці та ввечері перед сном. Деякі собаки схильні до повноти, тому власник зобов’язаний стежити за споживанням калорій і рівнем ваги собаки. У бультер’єра повинен бути постійний доступ до води.

Кот сильно линяє: що робити, як вичісувати, годування під час линьки

Чим вичісувати кішку: пуходерка, рукавиця, фурмінатор

Майже всі власники кішок, крім щасливих володарів сфінксів, рано чи пізно задаються питанням: чим вичісувати кішку і так уже необхідна ця процедура для домашньої вихованки?

Шерсть – справжній барометр стану здоров’я і настрою кішки. Гладенька говорить про відмінне здоров’я і прекрасному душевному стані. Тьмяна і скуйовджена – про те, що тварина хворіє або сумує. Щоб повернути кішці колишню красу, недостатньо одних лише гігієнічних процедур. Однак, вичісуючи її шерсть правильно підібраними інструментами, дбайливо доглядаючи за нею, ви допоможете своїй улюблениці впоратися з нездужанням набагато скоріше.

Чи треба вичісувати кота?

У перші тижні і навіть місяці після того, як в будинку з’явився кошеня (особливо короткошерстий), мало хто замислюється про те, що його потрібно вичісувати. Але ось настає неминуче: малюк починає линяти. Килим у вітальні, меблі, ваші брюки – усе зносить рівномірний шар вовни. З огидою виловлюючи з тарілки з супом черговий підозрілий волосок, ви роздумуєте про те, чи не пропилососити чи цього дрібного гадениш, і з великим інтересом стежте за роботою грумерів на телеекрані.

Якщо на вулиці + 30 ° в тіні, коротка стрижка може принести вашому вихованцеві тільки користь. В іншу пору року ви можете приводити в порядок його шерсть самостійно. Потрібно тільки освоїти ази і привчити кота до подібних процедур.

Щоденне вичісування допоможе не тільки прискорити процес линьки. Це приємний масаж, який викликає у тварини задоволене муркотіння. Шерсть після такої процедури стає гладкою, блискучою, кіт виглядає здоровим і доглянутим.

Особливо важливо привчити до гребеня і щітки довгошерстого кота. Ковтуни, в які збивається позбавлена ​​догляду шерсть, аж ніяк не прикрашають тварина. Це відмінне гніздо для бліх, грибків, різного роду інфекції. Намокнув, Колтун дуже довго не сохне. Шкіра під ним запалюється, червоніє. Крім того, існує небезпека, що Колтун зачепиться за щось і, намагаючись звільнитися, тварина заподіє собі сильний біль. Надалі кіт буде боятися будь-яких дотиків і стане уникати процедур, спрямованих на те, щоб розчесати або зрізати Колтун. Але ж для того, щоб позбавити свого вихованця від страждань, досить регулярно вичісувати його шубку!

Не всі тварини спокійно ставляться до процедури вичісування, особливо ті, у кого вже був негативний досвід спілкування зі щіткою. Їхнім господарям не хочеться підставляти руки гострим кігтям, вони вважають за краще зайвий раз пропилососити підлогу в квартирі, надаючи тварині доглядати за своєю шубкою самостійно. Однак таке потурання загрожує тим, що кішка рано чи пізно почне зригувати ковтнув шерстю. У разі, якщо заб’ється кишечник, вам доведеться везти її в клініку. Можна, звичайно, запропонувати кішці пасту, яка призначається для виведення з організму вовни, яка накопичується там в процесі щоденного вмивання. Але з великою кількістю вилинялій вовни краще справлятися з допомогою гребенів і щіток.

Чим і як вичісувати кішку від шерсті і підшерстя під час линьки?

Якщо у вашого вихованця коротка шубка, її вичісування не завдасть вам будь-яких проблем. Двох-трьох процедур в тиждень цілком достатньо для того, щоб тварина не розкидало всюди шматки вовни, виглядало красивим і охайним. Для кота з довгою шерстю (перса, ангори) цього недостатньо. Його доведеться вичісувати не рідше чотирьох разів на тиждень, а краще – кожен день.

Для догляду за шерстю вихованця вам можуть знадобитися такі предмети:

• фурмінатор;
• щітка-рукавиця;
• циліндрична гребінець-Браш;
• ваші ласкаві, люблячі руки.

Правило перше: від хвоста до голови

Вичісувати остьове волосся і м’який підшерсток потрібно в напрямку, протилежному зростанню вовни. Так вийде позбавити вихованця від зайвої вовни набагато швидше.

Правило друге: від рідкісного до частого

Починати вичісування пухнастого улюбленця потрібно редкозубой щіткою, потім змініть її на ту, зуби якої розташовані частіше. Завершувати процедуру потрібно щіткою з найчастішим розташуванням зубів. На закінчення візьміть циліндричну щітку і зберіть з її допомогою вичесати шерсть.

Правило третє: пригладив локони

Для того, щоб зібрати всі шерстинки з поверхні тіла кішки, набору щіток недостатньо. Приготуйте тазик з теплою водою, посадіть улюбленицю до себе на коліна, змочіть руку і проведіть по шерсті кішки. На долоні залишиться безліч «неврахованих» волосків. Обполосніть руку і повторіть свої дії. Проробіть це стільки разів, скільки буде потрібно для того, щоб на долоні не залишалося жодної ворсинки. Багато власників кішок нехтують цією простою маніпуляцією, і даремно.

Іноді буває складно дістатися гребінцем до окремих місць. Вологою рукою зробити це набагато простіше. Так само, без допомоги щітки, можна «вичісувати» маленьких кошенят.

Гребінець-пуходерка: найпопулярніша

Для того, щоб вичесати відмерлий пух, не зачіпаючи міцних остьових волокон, вам знадобиться так звана пуходерка, або слікер.

Особливість пуходеркой – в її зубцях. Вони металеві, тонкі, з характерним загином. Залежно від того, якої якості шерсть у вашого вихованця, потрібно вибирати пуходерка: чим густіше і довше шерсть, тим повинні бути довшими і частіше її зубці.

Не варто намагатися за допомогою пуходеркой впоратися зі звалялася шерстю. Вона призначена тільки для догляду за здоровою шерстю, попередньо вичесаної редкозубой гребенем.

Коли кішка линяє, утримайтеся від того, щоб вичісувати їй шубку пуходеркой кожен день. Двох разів на тиждень буде цілком достатньо. Більш часте застосування перетворить вашу пухнасту красуню в жалюгідне облізле істота. Після закінчення періоду линьки користуйтеся цим корисним інструментом один раз в тиждень.

Незважаючи на популярність пуходеркой, це лише один з багатьох інструментів, необхідних для догляду за вашою улюбленицею.

Рукавичка: найпростіша у використанні

Якщо вашої улюблениці не до душі гребені і пуходеркой, спробуйте скористатися іншим популярним у котовладельцев інструментом – гумовою рукавичкою.

Короткі або довгі зубці, розташовані з різною частотою на поверхні рукавиці, відмінно масажують шкіру тварини. Завдяки цьому поліпшується кровообіг, зміцнюються цибулини, шерсть стає здоровою і блискучою. Кішки дуже люблять такий масаж. Його можна проводити як по сухій шерсті, так і під час водних процедур. Звичайно, однією рукавичкою неможливо замінити цілий комплект гребенів, гребінців і щіток, але якщо ваш вихованець категорично заперечує проти використання інших інструментів, це все ж краще, ніж нічого.

Фурмінатори

Одним з найпопулярніших інструментів для вичісування котячої шерсті є фурмінатор.

Маленькі грабельки з часто сидять зубчиками – ось як виглядає цей чудо-інструмент.

Фурмінатори для кішок діляться на два типи: класик і делюкс. Вони відрізняються дизайном і шириною гребенів.

Для маленьких кошенят підійде гребінь шириною 3,2 см.

Невеликим кішкам, вага яких не перевищує 5 кг, досить ширини гребеня 4 з половиною см.

Найпопулярніша ширина гребеня, який можна використовувати не тільки в догляді за котом, але і за невеликий собачкою, – 6,8 см.

Незалежно від ширини гребеня, Фурмінатори бувають з короткими і довгими зубцями, що дозволяє користуватися ними при догляді за кішкою практично будь-якої породи. Виняток становлять лише ті породи, шерсть яких позбавлена ​​підшерстя або має специфічну форму: девон-рекси і корниш-рекси, Бурман, Сінгапур, Орієнталь, турецька ангора і деякі інші.

Якщо на тілі тварини є подряпини або рани, а також в разі будь-якого шкірного захворювання, застосовувати фурмінатор не можна!

Всі, хто хоч раз скористався фурмінатор, відзначають, що у кішки значно скорочувалася кількість випала вовни, її зовнішній вигляд стає набагато краще через те, що жирова змазка розподіляється більш рівномірно. Фурмінатор користуються професійні грумери, але ніщо не заважає вам самостійно освоїти цей інструмент і забезпечувати своєю смугастою «Мурку в тужурці» такий же догляд, як заморської красуні вартістю не в одну тисячу доларів.

Як часто вичісувати кішку?

Незалежно від того, якої породи ваша пухнаста красуня, вичісувати її необхідно регулярно, не рідше разу на тиждень. Коли настає період линьки, ваше завдання ускладнюється. Короткошерстих кішок доведеться вичісувати раз в два-три дня, а волохатих персів і представників схожих порід – щодня.

Як вичісувати короткошерстну кішку?

Більшість короткошерстих порід кішок не вимагають особливого догляду. Цілком достатньо одного разу на шість-сім днів, щоб ваша сіамська, абіссінська або бурманских улюблениця виглядала бездоганно.

Для догляду за короткою шерстю потрібно мати гребінець з короткими зубчиками і щітку з м’якої гуми.

Кілька разів пройдіться гребінцем від загривку до хвоста, потім у зворотному напрямку. Помасажуйте шкіру вихованки за допомогою гумової щітки, пригладьте шерсть спочатку щіткою, а потім рукою. Ваша кицька виглядає чудово!

Як вичісувати британську кішку?

Британці відносяться до короткошерстим тваринам. Доглядати за їх густим хутряним покривом, безумовно, легше, ніж за шерстю перса або рагамафіна, але не так легко, як за Сіам. Гребінець з короткими зубцями виявиться для британця абсолютно марною, а з частими – неминуче зашкодить щільний підшерсток, без якого тварина втратить свій вгодований вигляд плюшевого ведмедика. Використовувати ж пуходерка в догляді за британцем – просто варварство. Винахідливі власники воліють збирати вилиняв шерсть своїх толстощеких улюбленців вологими руками. Дивно, але з їх допомогою можна зібрати набагато більше вовни, ніж найкращою щіткою.

Зрозуміло, мова йде тільки про щоденному домашньому догляді. Тварини, які беруть участь в міжнародних виставках, користуються послугами професійних грумерів. У догляді за ними застосовуються засоби, які зміцнюють щерсть, що додають йому блиск і шовковистість.

Як вичісувати шотландську кішку?

Догляд за шерстю кішки породи скоттиш-фолд або скоттиш-страйт не представляє великої складності. Мабуть, її навіть легше вичесати, ніж будь-яку іншу. Справа в тому, що шубка чарівних шотландок лягає в обидві сторони, як хутро крота. Ви можете абсолютно спокійно гладити свою улюбленицю проти шерсті, не зустрічаючи з її боку ніяких заперечень. Навпаки, шотландка буде спокійнісінько ніжитися в ваших обіймах, підставляючи шию для почісування.

Як будь-яку іншу кішку, шотландку починають вичісувати рідкісним гребенем у напрямку від хвоста до голови, збираючи отмершую шерсть, потім напрямок змінюють. Завершує процедуру щітка з натуральної щетини, що надає шерсті тварин гладкість і неповторний глянець. Коли кішка линяє, можна додатково зібрати з неї шерсть вологими руками. Зазвичай же їй досить ретельного вичісування.

Правила та рекомендації про те, що робити, якщо кішка сильно линяє

Красива, блискуча і густа шерсть домашньої вихованки – предмет гордості власника і домочадців. Однак не завжди пухнаста красуня може похвалитися шикарною шубкою. В цьому випадку власника турбує не тільки участь прибирання приміщення через велику кількість котячих волосся, але і стан його здоров’я. Якщо кішка сильно линяє, що робити в такому випадку для зменшення процесу?

Причини сильної линьки

Втрата старих волосся тваринам є природним процесом і характерно для будь-якого віку і будь-якої породи. Навіть такі лисі породи, як сфінкси, не позбавлені процесу оновлення убогого вовняного покриву.

Зрозуміло, довгошерста красуня доставить домочадцям більше клопоту, ніж короткошерсті тварина. У зв’язку з цим власник повинен розуміти, що повністю перемогти линьку у вихованця неможливо. Знаючи причини посилення цього процесу, можна скорегувати ті чи інші моменти в змісті і зменшити інтенсивність втрати волосся.

Фахівці відзначають кілька видів линьки у домашніх кішок:

• Дитяча линька . Вперше з цим природним фізіологічним процесом вихованці стикаються в молодому віці. Залежно від умов утримання, індивідуальних особливостей і породної приналежності, перша линька настає у молодих кошенят у віці 6 місяців.

• Причиною того, чому линяють кішки, є сезонність. У природі тварини змінюють шерсть двічі на рік: навесні та восени. Домашні кішки також не втратили цю особливість. Як правило, довгошерста вихованка линяє більш інтенсивно навесні, а восени цей процес не так помітний. Представниці короткошерстих порід змінюють шубки більш рівномірно. Період сезонної линьки залежить від безлічі факторів і триває, як правило, 2 – 4 тижні. За цей час тварина встигає обзавестися новою шубкою по сезону.

• Квартирна линька. Нерідко власник стикається з проблемою, коли втрата вовняного покриву вихованцем відбувається незалежно від того, який за вікном сезон. Причиною, чому кіт сильно линяє цілий рік, є постійне утримання в приміщенні. Кішка перестає відчувати зміну сезонів з огляду на те, що мікроклімат квартири практично завжди однаковий. Крім того, працює центральне опалення в зимову пору року є основною причиною затяжного і інтенсивної линьки.

• Підвищена втрата вовни в результаті стресу – досить часте явище у домашніх тварин. Переїзд на нове місце, зміна власника, поява в будинку ще одного вихованця або члена сім’ї можуть спровокувати інтенсивну зміну вовняного покриву. Тварина також може відреагувати на різку зміну корму, відвідування ветеринарної клініки.

• Причиною того, чому линяє кіт, нерідко є неправильний догляд за шерстю . Перш за все привести до сильної втрати волосся може неправильно підібраний шампунь для миття.

Гігієнічний засіб може не підходити для того або іншого типу вовни, містити дратівливі ніжну шкіру кішки інгредієнти. Порушити нормальний процес зміни вовняного покриву може і неправильно підібрана щітка. Рідкісні процедури по вичісування також посилюють процес линьки.

• Незбалансоване харчування – одна з найбільш поширених причин затяжного зміни котячої шубки. Дефіцит вітамінів і мінеральних речовин в їжі провокує порушення природного процесу відновлення вовни у тварини. Недолік в раціоні таурину (незамінної амінокислоти, що йде на синтез білка), на думку фахівців, також призводить до посилення линьки.

• Причиною, чому кішка сильно линяє постійно, нерідко є хвороба. Алергічна реакція, вірусні та грибкові інфекції, патології печінки, порушення травлення супроводжуються, як правило, інтенсивним випаданням вовни. Різноманітні шкірні захворювання (дерматити, стригучий лишай) супроводжуються підвищеною втратою котячих волосся. При хронічному перебігу хвороби сильна линька часто буває єдиною ознакою того, що в організмі тварини стався збій.

• Гормональна линька . Таке явище характерне для некастрірованних тварин, господарі яких не допускають їх до продовження роду. Порушення гормонального фону призводить не тільки до проблем зі здоров’ям, але і несприятливо позначається на стані вовняного покриву.

• Втрачати шерсть в патологічних кількостях може кішка після пологів і годування кошенят. Фахівці вважають цей процес фізіологічно нормальним. Саме на літні місяці часто доводиться відбирання кошенят від матері. Це і є частою причиною, чому кішка сильно линяє влітку. Після відновного періоду приходить в норму і шерсть вихованки.

• Причиною затяжного линьки і в цілому незадовільний стан вовняного покриву може бути похилий вік вихованки. Старість не додає тварині здоров’я, до того ж, літній кішці складно доглядати за своєю шубкою.

Різноманіття причин, що призводять до сильної линьки у домашньої кішки, слід знати власнику для того, щоб правильно розробити стратегію допомоги вихованцеві.

Про те, які основні причини линьки кішки, і чим господар може допомогти своїй вихованці, дивіться в цьому відео:

Варіанти зменшення линьки

У той період, коли линяють кішки, власники відчувають не тільки дискомфорт і незручності через всюдисущої вовни, а й занепокоєння за здоров’я вихованки.

Інтенсивна линька заподіює проблеми не тільки домочадцям, а й самій тварині. Відмерла шерсть дратує ніжну котячу шкіру, викликає занепокоєння. Кішка намагається звільнитися від віджилих волосинок, постійно вилизуючи. При цьому існує небезпека утворення волосяних куль в шлунку тварини.

У зв’язку з цим власнику необхідно знати, що робити, якщо кішка линяє, і які необхідно вжити заходів щодо полегшення її стану і поліпшення обстановки в приміщенні.

Як полегшити стан кішки

Ветеринарні фахівці і досвідчені заводчики рекомендують наступні дії при інтенсивній линьки:

• Щоденне вичісування – один з простих і ефективних способів прискорити процес зміни котячої шубки. Особливо ефективна спеціальна гребінець-фурмінатор для довгошерстих порід. Гребінці з гострими зубцями не підійдуть для таких цілей, так як травмують ніжну шкіру кішки.

• Регулярне миття вихованки із застосуванням спеціальних миючих засобів (шампуні, кондиціонери).

• Якщо кішка їсть натуральні продукти, раз на півроку необхідно давати вітамінно-мінеральні комплекси , попередньо проконсультувавшись з фахівцем.

• При утриманні в сухому приміщенні з центральним опаленням узимку бажано використовувати системи кондиціонування повітря , а також зволожувачі для приміщення. Це знизить інтенсивність линьки в зимовий період.

• У тому випадку, якщо причиною втрати вовни є перенесений стрес, слід по можливості усунути чинники занепокоєння тваринного, приділити йому час, приголубити. Після проведення консультацій з ветеринарним лікарем, можна на час адаптації дати кішці заспокійливі препарати.

Багато власнику переймаються, що зробити, щоб кішка не линяла. На жаль, ветеринарні фахівці не можуть порекомендувати чудодійний засіб від цього процесу, так як линька обумовлена ​​природним фізіологічним механізмом.

Дії при патологічному стані

У тому випадку, якщо інтенсивна втрата вовняного покриву не залежить від таких зовнішніх факторів, як гігієнічний догляд, умови утримання, власнику слід шукати причину в здоров’я вихованки. Для цього слід зробити наступні кроки:

• Відвідати ветеринарного лікаря і виключити захворювання внутрішніх органів, алергію та інші патології. При виявленні будь-якої хвороби необхідно провести курс лікування, після якого зменшиться і явище линьки.

• Коли причиною явища служить незбалансоване харчування , то зрозуміти, що робити, якщо кіт сильно линяє, в цьому випадку досить просто: слід переглянути раціон тварини і внести в нього корективи. Якщо кішка воліє сухі корми, то слід перевести її на продукти преміум-класу, розроблені для поліпшення стану шерсті.

• Якщо причиною такого явища фахівцем встановлений гормональний збій у нестерилізованих кішки, то слід розглянути питання про проведення стерилізації.

• Прийом спеціальних вітамінних комплексів, що зменшують явища линьки . Перед їх покупкою слід проконсультуватися у ветеринарного фахівця і не використовувати частіше зазначеного лікарем курсу.

У тому випадку, якщо причиною линьки є будь-які зовнішні чинники, усунути їх можна самостійно. Правильний догляд за шерстю, вичісування, миття спеціальними шампунями, застосування зволожувачів повітря в приміщенні полегшують стан кішки. При більш серйозних причинах (неповноцінний раціон, стрес, хвороби внутрішніх органів, алергічне прояв) власнику слід звернутися за допомогою до ветеринарного фахівця.

Кот сильно линяє. Що робити?

В диких умовах котячі тварини линяють двічі на рік. Навесні випадає щільна і довга шерсть. Восени коти позбавляються від легкої шкурки і змінюють її на теплу. Линька займає буквально 2-3 тижні. Однак домашні кішки не відчувають, коли потрібно скидати шерсть, тому у них вона розтягується і стає майже постійною.

вичісування

Вичісують шерсть тільки під час линьки, в нормі цього робити не можна. Для цього застосовують гребінці з продовгуватими твердими щетинками з гострими кінцями. М’які зубці або округлені закінчення не дозволяють ефективно висмикувати шерсть. Зрозуміло, вичісувати щіткою треба обережно, прямими (НЕ круговими) рухами і не притискати її щільно.

Вичісування починають зі спини, рухаються від шиї до хвоста. Гребінцем роблять паралельні руху.

Поступово опускаються до живота, а вже після вичісування всього тулуба переходять до ніг. Їх обробляють зверху вниз, спочатку з зовнішнього боку, а потім з внутрішньої. В кінці вичісують шерсть на голові.

Фурминатор

Фурминатор – спеціальна гребінець для кішок, якій потрібно вичісувати шерсть. При виборі потрібно орієнтуватися на величину зубців, чим довше шерсть, тим вище повинні бути щетинки. Для маленьких вихованців і кошенят підійде гребінь шириною 3-4,5 см, для середніх кішок – 4,5-7 см, а для великих котів – 7-10 см.

Перед процедурою огляньте шкіру вихованця, щоб на ній не було ран і інших ушкоджень шкіри. Крім того, корисно буде вимити кішку. Ковтуни перед процедурою потрібно відрізати ножицями. Вичісувати фурмінатор шерсть слід у напрямку росту волосся. Процедуру треба проводити мінімум двічі на рік, але частоту можна збільшувати до 5-7 разів на рік.

Стрижка

Її краще проводити у ветеринара, але при необхідності підстригти вихованця можна самостійно. Обов’язково підстригають кішку, якщо у неї є ковтуни.

Перед стрижкою зверніть увагу на наступні моменти:

• при цій процедурі кіт може поміняти забарвлення, так як шерсть біля основи і на кінчиках нерідко має різний відтінок;
• волосся після обрізання можуть не відновити колишню довжину або будуть відростати дуже повільно;
• не можна стригти голову, а особливо вуса;
• для початку підстрижіть кігті, але так, щоб не зачепити живе підставу кігтя;
• не всім котам подобається ця процедура, так що перед цим дайте вихованцеві заспокійливе.

При стрижці намагайтеся виконувати наступні рекомендації:

• кішку краще підстригати удвох;
• ножиці краще використовувати з закругленими кінцями;
• спочатку на кота бажано одягнути комір, щоб він нікого не вкусив;
• вихованця треба покласти на бік, одна людина повинна тримати передні і задні лапи, а інший – здійснювати всі маніпуляції;
• будьте готові до того, що кіт спробує вирватися з рук;
• постарайтеся залишити сантиметр вовни, щоб вихованець був не зовсім лисий;
• при підстригання живота пам’ятайте, що там знаходяться соски, їх не можна зачепити;
• на кінцях лап залиште шерсть, вона буде грати роль «черевик» і захищати вихованця від холоду;
• голову і хвіст ніколи не підстригають;
• після процедури витріть вихованця вологим рушником, воно допоможе видалити залишки вовни, щоб вони не кололи шкіру.

Вітаміни і повноцінне харчування

Перша ознака гіповітамінозу – випадання шерсті. При цьому недолік кожного вітаміну має свої ознаки, так що можна досить точно визначити, що не вистачає вихованцеві.