Що садити на місці старого або висохлого дерева

2 вересня 2019, 10:38 | Сад та город Дерева з часом старіють, однак і в більш молодому віці вони можуть гинути від несприятливих умов.

• посадкову яму викопайте максимально простору;
• обов’язково дістаньте старий ґрунт і замініть його у всьому об’ємі ями свіжим, причому взявши його з місця, де не росли плодові дерева;
• неодмінно додайте до нового ґрунту досить органічних і мінеральних добрив;
• слідкуйте, щоб при посадці новий ґрунт не був надмірно пухким, інакше з часом він почне стрімко осідати;
• ретельно доглядайте за новим деревом і слідкуйте за станом його здоров’я.

Ще один нюанс — за можливості все ж замінюйте вид саджанця, тобто висаджуйте не те дерево, яке росло на старому місці. Наприклад, кісточкові культури рекомендують чергувати з насіннєвими — вишню після яблуні, груші після абрикоса і т. п.

Але і за такої заміни потрібно чітко розуміти вимоги та особливості кожного виду дерева. Згадайте правила сівозміни — який сенс заміняти, наприклад, ялину на ялицю, якщо у них один і той же “набір” хвороб і шкідників, так і речовини для росту і розвитку із ґрунту їм переважно потрібні одні і ті ж?

Що посадити на місці старого дерева

Чим же замінити викорчуване дерево на ділянці, що посадити на його місці? Досвідчені садівники рекомендують на деякий час дати ґрунту просто відпочити під “чорним паром”, тобто не висаджувати на місці викорчуваного дерева взагалі нічого.

Існує сільськогосподарський термін “ґрунтоперевтома” — різке зниження врожайності культур при беззмінному обробленні або частому поверненні на попереднє поле сівозміни рослин одного і того ж роду. Ґрунтоперевтома виникає навіть при вирощуванні культур-однорічників, що ж говорити про стан землі, на якій багато років зростало доросле дерево.

Найбільше на втому ґрунту різким зниженням врожайності реагують яблуня, персик, айва, малина, груша.

З цієї причини так званий “сад садом” рекомендується висаджувати на тому самому місці не раніше, ніж через два-три роки відпочинку ґрунту.

Тому поки що на місці колишнього дерева просто регулярно видаляйте бур’яни і кілька разів протягом теплого сезону скопуйте ґрунт на глибину 6-10 см. Для оздоровлення додатково проливайте його екологічно безпечними біофунгіцидами, які зупиняють розвиток бактерій і грибків (збудників більш ніж 25 захворювань!) і підвищують адаптаційні здатності рослин після пересадки.

Якщо ж “лисина” на ділянці відчайдушно ріже вам око, можете використовувати так званий “зайнятий сидеральний пар” — оздоровити ґрунт і зняти ґрунтоперевтому, висадивши на порожньому місці “живі зелені добрива” — сидерати. Багато садівників навіть рекомендують чергувати чорний пар з сидеральним, щоб не порушувати структуру ґрунту.

Завдяки таким рослинам-сидератам з потужною кореневою системою і зеленою масою, яка швидко розвивається, можна значно поліпшити ґрунт як за фізичними, так і за хімічними характеристиками, захистити його від вивітрювання, а також не дати можливості бур’янам захопити порожні території. Першу половину літа такі культури ростуть на порожній ділянці, а потім ближче до осені їх скошують і заорюють в ґрунт як натуральне добриво — стебла сидератів, які розкладаються, насичують землю корисними органічними речовинами та азотом.

До таких культур належать:

• бобові — конюшина, кормові боби, вика (яра та озима), горох (посівний і польовий), люпин (білий, жовтий, синій);
• капустяні (хрестоцвіті) — гірчиця, ріпак (ярий та озимий), редька олійна, суріпиця;
• злакові — жито, пшениця, овес, гречка, фацелія.

Вельми ефективні і суміші цих культур.

Вибір конкретного виду сидератів залежить від типу ґрунту на ділянці. Так, для бідних ґрунтів краще всього підійдуть озимий ріпак і суріпиця, які швидко розростаються і добре розкладаються в землі. Якщо потрібно зробити більш пухким важкий глинистий ґрунт, посійте олійну редьку, гірчицю, люпин або кормові боби. Щоб збагатити ґрунт азотом і вивільнити з землі важкодоступні фосфати, вибирайте бобові — вику, кормові боби, люцерну, люпин. Якщо в останні роки з’явилося багато шкідників, посійте бобові, соняшник або фацелію, які відмінно борються з нематодами, або гірчицю, що допоможе позбутися від дротяників.

Якщо ж і сидерати вас не влаштовують, спробуйте на місці викорчуваного дерева влаштувати невелику клумбу, грядку під зелень або посадіть ті овочі, які не зажадають від ґрунту максимуму поживних речовин. Тобто відразу викресліть зі списку капусту, картоплю, ревінь, селеру, спаржу, гарбуз, а потім виберіть менш “ненажерливі” горошок, кущову квасолю, цибулю, пряні трави, редис, салат.

Як викорчувати пні дерева на ділянці

Як корчувати пні дерев на ділянці – технологія корчування за допомогою важільної лебідки. Підготовчі роботи – обкопування, обрубка бічних коренів, натягування троса.

Ніколи не думала, що корчування пнів – таке складно справу. Тут не обійтися без чоловічої сили або без спеціального механізму, машини. Сьогодні я розповім вам, як порівняно легко викорчувати пень за допомогою лебідки. Цей пристрій значно полегшує корчування і дозволяє прибрати пень середніх розмірів без інших механізмів або машин. Отже, як викорчувати пень механічно, без використання хімії?

Механічне і хімічне корчування: за і проти

Корчування пнів схоже на видалення корінного зуба з великими розгалуженим корінням. Часто глибина коренів дерева досягає десяти метрів, самі корені розходяться в різні сторони. Розміри кореневої системи дерева порівнянні з його кроною. Це дає можливість уявити «глибину» завдання і оцінити зусилля на витягування коренів. Чи можна якось полегшити собі життя і спростити корчування?

До проведення робіт варто оцінити розміри пня і коренів у грунті. Якщо дерево було великим і старим, якщо розмір пня після спила перевищує в діаметрі

50 см, варто спочатку звернутися до хімічних реагентів, наприклад – до калієвої селітрі. Прибрати такий пень відразу навіть за допомогою крана буде складно. Простіше залишити його на 3-5 місяців, просвердливши отвори і наповнивши їх реагентом. А через півроку – порівняно легко прибрати перегнившую деревину.

Корчувати пень механічно варто, якщо його розміри не перевищують 30-40 див. В такому випадку, можна скористатися тягловою силою автомобіля, або натягивающим пристроєм – лебідкою.

На замітку: краще корчувати пень лебідкою, оскільки при витягуванні пня тросом, причепленим до фаркопу авто, можливий різкий «виліт» обрубка з землі з подальшим його падінням в заднє скло автомобіля.