Де мешкав Петро під час правління Софії

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§21. ЕПОХА ПЕТРА ВЕЛИКОГО

Назвіть основні результати правління Івана IV Грозного для Московського царства.

1. Стрілецькі бунти. Перші спроби внести зміни в організацію державної влади в Московії відбулися в другій половині XVII ст. Цар отримав титул «самодержець», припинилося скликання Земських соборів. У Московському царстві почався перехід від станово-представницької монархії – самодержавства з Боярською думою – до чиновницько-дворянської монархії – абсолютизму.

Пригадайте! Як складався абсолютизм у Франції?

Царевичі Петро Олексійович та Іван Олексійович. Мініатюра. Перша пол. XVIII ст.

«Потішні ігри» Петра І Мініатюра. ХVІІІ ст.

Після недовгого правління Федора Олексійовича (1676-1682) трон мав перейти до його брата Івана. Однак 15-річний царевич виявився хворобливим, і бояри вирішили оголосити царем сина Олексія Михайловича та його другої дружини Наталії Наришкіної Петра – здорового, міцного і тямущого 10-річного хлопчика. У боротьбу за владу вступила розумна й енергійна царівна Софія, яка прагнула правити замість слабоумного брата Івана. Вона використала повстання незадоволених своїми начальниками стрільців. На їхню вимогу царями нарекли Івана і Петра, а регентшею до досягнення їх повноліття стала Софія.

У роки правління Софії (1682-1689) Петро разом з матір’ю жив у підмосковних царських садибах. Царевич рано виявив схильність до військової справи і майже весь час проводив у військових іграх. Спеціально для них із двох навколишніх сіл – Преображенського та Семенівського – зібрали хлопчиків у «потішні» полки. Згодом вони перетворилися на однойменні перші гвардійські полки, які становили значну силу.

У 1689 р. Петро одружився і відтоді вважався повнолітнім. Тепер він мав усі права на престол. Зіткнення із Софією та її прибічниками стало неминучим. Однієї серпневої ночі Петра розбудили й повідомили, що стрілецькі полки піднято по тривозі і вони готові схопити його. Петро втік під захист могутніх стін Троїце-Сергієвого монастиря. Невдовзі з розгорнутими прапорами сюди прийшли викликані ним віддані Преображенський та Семенівський полки. Петра підтримала більшість бояр і дворян, московський патріарх і навіть декілька стрілецьких полків. Софія опинилася в ізоляції, її ув’язнили в монастирі. У 1696 р. після смерті царя Івана Петро І став єдиновладним правителем Московської держави.

Взяття Азовської фортеці. Мініатюра

Петро І видав указ голити бороди. Лубок. XVIII ст.

2. Велике посольство. Своє головне завдання Петро вбачав у продовженні війни з Кримом, яка почалася ще за правління Софії. Проте через відсутність кораблів перший похід на турецьку фортецю Азов закінчився невдало. Петро енергійно взявся за будівництво флоту. Упродовж року було споруджено декілька великих і сотні малих суден, а також удвічі збільшено військо. Блокувавши Азов з моря, війська Петра взяли його в 1696 р.

Однак Петро розумів, що війна ще не закінчилася. Прагнучи укріпити становище Росії і союз проти Туреччини, а також налагодити торговельні, технічні й культурні зв’язки з розвиненими державами, цар організував Велике посольство для поїздки в Західну Європу. Воно складалося з 250 чоловік і мало на меті набрати іноземних фахівців для створюваних Петром нових армії і флоту, а також закупити зброю, прилади, карти. Сам цар приєднався до посольства. Петро навчався корабельної майстерності на верф’ях Голландії та Англії, відвідував музеї і фортеці, школи й монетні двори, мануфактури й обсерваторії. Він спілкувався з державними мужами, вченими, дипломатами, звичайними моряками і корабелами; невтомно працював і дістав від перебування в Європі максимальну користь.

У 1698 р. Петро I повернувся на батьківщину. Разючий контраст між закордонними враженнями і вітчизняною дійсністю посилив у ньому жагу змін. Цар видав указ носити європейський одяг, голити бороди. Літочислення почали вести вже не від створення світу, а від Різдва Христового, тобто Новий рік святкували не 1 вересня, а 1 січня. У Петра склалися й нові уявлення про цілі зовнішньої політики Московської держави. Тепер він бачив їх у боротьбі зі Швецією за вихід до Балтійського моря, що призвело до Північної війни (1700-1721), яка суттєво вплинула також на характер петровських перетворень.

Санкт-Петербург. ХVІІІ ст.

3. Государ-реформатор. У ході війни російське військо захопило гирло Неви. Тут у 1703 р. Петро заснував місто Санкт-Петербург – майбутню столицю, морські ворота і символ нової Росії. Здобувши перемогу над Швецією, Росія за умовами Ніштадтського миру отримала вихід до Балтійського моря. Петру I вдалося «прорубати вікно до Європи». У жовтні 1721 р. Росію було проголошено імперією. Вона перетворилася на справжню світову державу, з якою мусили тепер рахуватися всі європейські країни.

Акт про піднесення Петру І титулу Імператора Всеросійського, 22 жовтня 1721 р.

У 20 день сього жовтня, за порадою в Сенаті спільно з духовним Синодом, намір сприйнятий, його величність, на показання своєї належної подяки, за високу його милість та батьківську опіку й старання, яке він про благополуччя держави в усі часи свого славетного правління й особливо під час минулої шведської війни проявити зволив, і всеросійську державу в такий сильний та добрий стан, і народ свій підданий у таку славу у всього світу через єдине лише керування привів, як те всім доволі відомо, іменем всього народу російського просить, аби зволив прийняти, за прикладом інших, від них титул: батька вітчизни, імператора всеросійського, Петра Великого.

Питання до документа. За які заслуги Петру І надали титул імператора всеросійського?

Упродовж усього правління Петра проводилися реформи. їхній характер і спрямованість здебільшого визначали потреби Північної війни – озброювати, годувати та вдягати військо й флот. Спеціального плану перетворень не існувало, тому вони не завжди були послідовними і завершеними.

Найбільших змін зазнала промисловість. Виникло близько двохсот нових мануфактур, особливо швидкими темпами розвивалися металургія і текстильне виробництво. Успішно працювали нові галузі – суднобудування, шовкопрядіння, виготовлення скла і порцеляни. Панування кріпацтва вкрай обмежувало використання в промисловості вільнонайманої праці. Власникам мануфактур доводилося купувати селян без землі і, залишаючи їх кріпаками, переселяти на заводи. Це гальмувало становлення в Росії капіталізму.

Подумайте! Що заважало скасувати кріпосний устрій в Росії на початку XVIII ст.?

Існує багато портретів Петра І. Поміркуйте, яку головну ідею художник вклав саме в цей портрет.

Жан Марк Наттьє. Петро І

Петро I створив нові органи державного управління. Замість Боярської думи виник Сенат, який розробляв нові закони, контролював державні фінанси й адміністрацію. На зміну громіздкій і заплутаній системі приказів прийшли 11 колегій. Кожна з них управляла певною галуззю: Колегія закордонних справ – зовнішніми відносинами, Адміралтейська – флотом і т. д. Країну поділили на губернії, де влада повністю зосередилася в руках губернаторів.

Подумайте! Який вплив на політику Петра І мав Сенат?

Головною умовою для просування державною службою став принцип особистої вислуги, закріплений у «Табелі про ранги» 1722 р. Табель поділяла всі посади на 14 рангів. Отримати кожний наступний можна було лише після проходження всіх попередніх, що відкривало шлях нагору людям здібним та заповзятливим. Посадовці отримували платню і повністю залежали від государя і держави. Своєрідною колегією став Синод – колегіальний орган управління церквою. Цар створив його, скасувавши посаду глави Російської церкви – патріарха. Нагляд за діяльністю Синоду здійснював державний чиновник, що стало ще одним кроком на шляху підпорядкування церкви державі.

Унаслідок цих перетворень у Росії склалася єдина для всієї країни централізована система управління. Вирішальну роль у ній відігравав монарх, а опорою йому служило дворянство.

За Петра російське військо і флот стали одними з найсильніших у Європі. Цар ввів рекрутську повинність: 20 селянських дворів виставляли на довічну службу одного рекрута. Так було створено регулярне військо, яке наприкінці петровського царювання досягло близько 200 тис. чоловік. Його утримання вимагало величезних коштів. Саме на плечі податного населення ліг основний тягар петровських реформ, які проводилися з нечуваною жорстокістю і неодноразово супроводжували ся народними бунтами і повстаннями.

Петро I – справжній перетворювач Росії. Завдяки його реформам могутній поштовх отримав розвиток промисловості, були створені боєздатні військо і флот, виник дієвий державний апарат, а сама Російська імперія здобула широке міжнародне визнання. Головна особливість петровських перетворень полягає в тому, що вони зачепили всі прошарки суспільства – від знатного боярина до найбіднішого селянина. Здійснення їх стало визначним рубежем в історії Росії, поділивши її на допетровську і післяпетровську епохи.

1. За яких обставин Петро став єдиновладним правителем Московської держави?

2. З якою метою цар Петро І організував Велике посольство?

3. Чому враження від поїздки в Західну Європу посилили прагнення здійснити в Росії перетворення?

4. Якими військовими успіхами ознаменувалося правління Петра І? Що стало їхніми наслідками?

5. У яких галузях внутрішньої політики Російської імперії були здійснені найважливіші реформи за Петра І?

6. Яким чином у Російській імперії склалася централізована система управління?

У зошитах складіть таблицю «Реформи Петра І», поділивши її на такі колонки: 1) у політичній сфері; 2) у військовій; 3) релігійній; 4) адміністративній; 5) у промисловості; 6) у побуті.

Напишіть твір-роздум про реформи Петра І, які стали рубежем в історії Росії та початком нової – післяпетровської – епохи.

1696 – Петро І став єдиновладним правителем Російської держави

1700—1721 – Північна війна

1721 – проголошення Росії імперією

Епоха Петра Великого

Назвіть основні результати правління Івана IV Грозного для Московського царства.

1. Стрілецькі бунти. Перші спроби внести зміни в організацію державної влади в Московії відбулися в другій половині XVII ст. Цар отримав титул «самодержець», припинилося скликання Земських соборів. У Московському царстві почався перехід від станово-представницької монархії – самодержавства з Боярською думою – до чиновницько-дворянської монархії – абсолютизму.

Пригадайте! Як складався абсолютизм у Франції?

Царевичі Петро Олексійович та Іван Олексійович. Мініатюра. Перша пол. XVIII ст.

«Потішні ігри» Петра І Мініатюра. ХVІІІ ст.

Після недовгого правління Федора Олексійовича (1676-1682) трон мав перейти до його брата Івана. Однак 15-річний царевич виявився хворобливим, і бояри вирішили оголосити царем сина Олексія Михайловича та його другої дружини Наталії Наришкіної Петра – здорового, міцного і тямущого 10-річного хлопчика. У боротьбу за владу вступила розумна й енергійна царівна Софія, яка прагнула правити замість слабоумного брата Івана. Вона використала повстання незадоволених своїми начальниками стрільців. На їхню вимогу царями нарекли Івана і Петра, а регентшею до досягнення їх повноліття стала Софія.

У роки правління Софії (1682-1689) Петро разом з матір’ю жив у підмосковних царських садибах. Царевич рано виявив схильність до військової справи і майже весь час проводив у військових іграх. Спеціально для них із двох навколишніх сіл – Преображенського та Семенівського – зібрали хлопчиків у «потішні» полки. Згодом вони перетворилися на однойменні перші гвардійські полки, які становили значну силу.

У 1689 р. Петро одружився і відтоді вважався повнолітнім. Тепер він мав усі права на престол. Зіткнення із Софією та її прибічниками стало неминучим. Однієї серпневої ночі Петра розбудили й повідомили, що стрілецькі полки піднято по тривозі і вони готові схопити його. Петро втік під захист могутніх стін Троїце-Сергієвого монастиря. Невдовзі з розгорнутими прапорами сюди прийшли викликані ним віддані Преображенський та Семенівський полки. Петра підтримала більшість бояр і дворян, московський патріарх і навіть декілька стрілецьких полків. Софія опинилася в ізоляції, її ув’язнили в монастирі. У 1696 р. після смерті царя Івана Петро І став єдиновладним правителем Московської держави.

Взяття Азовської фортеці. Мініатюра

Петро І видав указ голити бороди. Лубок. XVIII ст.

2. Велике посольство. Своє головне завдання Петро вбачав у продовженні війни з Кримом, яка почалася ще за правління Софії. Проте через відсутність кораблів перший похід на турецьку фортецю Азов закінчився невдало. Петро енергійно взявся за будівництво флоту. Упродовж року було споруджено декілька великих і сотні малих суден, а також удвічі збільшено військо. Блокувавши Азов з моря, війська Петра взяли його в 1696 р.

Однак Петро розумів, що війна ще не закінчилася. Прагнучи укріпити становище Росії і союз проти Туреччини, а також налагодити торговельні, технічні й культурні зв’язки з розвиненими державами, цар організував Велике посольство для поїздки в Західну Європу. Воно складалося з 250 чоловік і мало на меті набрати іноземних фахівців для створюваних Петром нових армії і флоту, а також закупити зброю, прилади, карти. Сам цар приєднався до посольства. Петро навчався корабельної майстерності на верф’ях Голландії та Англії, відвідував музеї і фортеці, школи й монетні двори, мануфактури й обсерваторії. Він спілкувався з державними мужами, вченими, дипломатами, звичайними моряками і корабелами; невтомно працював і дістав від перебування в Європі максимальну користь.

У 1698 р. Петро I повернувся на батьківщину. Разючий контраст між закордонними враженнями і вітчизняною дійсністю посилив у ньому жагу змін. Цар видав указ носити європейський одяг, голити бороди. Літочислення почали вести вже не від створення світу, а від Різдва Христового, тобто Новий рік святкували не 1 вересня, а 1 січня. У Петра склалися й нові уявлення про цілі зовнішньої політики Московської держави. Тепер він бачив їх у боротьбі зі Швецією за вихід до Балтійського моря, що призвело до Північної війни (1700-1721), яка суттєво вплинула також на характер петровських перетворень.

Санкт-Петербург. ХVІІІ ст.

3. Государ-реформатор. У ході війни російське військо захопило гирло Неви. Тут у 1703 р. Петро заснував місто Санкт-Петербург – майбутню столицю, морські ворота і символ нової Росії. Здобувши перемогу над Швецією, Росія за умовами Ніштадтського миру отримала вихід до Балтійського моря. Петру I вдалося «прорубати вікно до Європи». У жовтні 1721 р. Росію було проголошено імперією. Вона перетворилася на справжню світову державу, з якою мусили тепер рахуватися всі європейські країни.

Акт про піднесення Петру І титулу Імператора Всеросійського, 22 жовтня 1721 р.

У 20 день сього жовтня, за порадою в Сенаті спільно з духовним Синодом, намір сприйнятий, його величність, на показання своєї належної подяки, за високу його милість та батьківську опіку й старання, яке він про благополуччя держави в усі часи свого славетного правління й особливо під час минулої шведської війни проявити зволив, і всеросійську державу в такий сильний та добрий стан, і народ свій підданий у таку славу у всього світу через єдине лише керування привів, як те всім доволі відомо, іменем всього народу російського просить, аби зволив прийняти, за прикладом інших, від них титул: батька вітчизни, імператора всеросійського, Петра Великого.

Питання до документа. За які заслуги Петру І надали титул імператора всеросійського?

Упродовж усього правління Петра проводилися реформи. їхній характер і спрямованість здебільшого визначали потреби Північної війни – озброювати, годувати та вдягати військо й флот. Спеціального плану перетворень не існувало, тому вони не завжди були послідовними і завершеними.

Найбільших змін зазнала промисловість. Виникло близько двохсот нових мануфактур, особливо швидкими темпами розвивалися металургія і текстильне виробництво. Успішно працювали нові галузі – суднобудування, шовкопрядіння, виготовлення скла і порцеляни. Панування кріпацтва вкрай обмежувало використання в промисловості вільнонайманої праці. Власникам мануфактур доводилося купувати селян без землі і, залишаючи їх кріпаками, переселяти на заводи. Це гальмувало становлення в Росії капіталізму.

Подумайте! Що заважало скасувати кріпосний устрій в Росії на початку XVIII ст.?

Існує багато портретів Петра І. Поміркуйте, яку головну ідею художник вклав саме в цей портрет.

Жан Марк Наттьє. Петро І

Петро I створив нові органи державного управління. Замість Боярської думи виник Сенат, який розробляв нові закони, контролював державні фінанси й адміністрацію. На зміну громіздкій і заплутаній системі приказів прийшли 11 колегій. Кожна з них управляла певною галуззю: Колегія закордонних справ – зовнішніми відносинами, Адміралтейська – флотом і т. д. Країну поділили на губернії, де влада повністю зосередилася в руках губернаторів.

Подумайте! Який вплив на політику Петра І мав Сенат?

Головною умовою для просування державною службою став принцип особистої вислуги, закріплений у «Табелі про ранги» 1722 р. Табель поділяла всі посади на 14 рангів. Отримати кожний наступний можна було лише після проходження всіх попередніх, що відкривало шлях нагору людям здібним та заповзятливим. Посадовці отримували платню і повністю залежали від государя і держави. Своєрідною колегією став Синод – колегіальний орган управління церквою. Цар створив його, скасувавши посаду глави Російської церкви – патріарха. Нагляд за діяльністю Синоду здійснював державний чиновник, що стало ще одним кроком на шляху підпорядкування церкви державі.

Унаслідок цих перетворень у Росії склалася єдина для всієї країни централізована система управління. Вирішальну роль у ній відігравав монарх, а опорою йому служило дворянство.

За Петра російське військо і флот стали одними з найсильніших у Європі. Цар ввів рекрутську повинність: 20 селянських дворів виставляли на довічну службу одного рекрута. Так було створено регулярне військо, яке наприкінці петровського царювання досягло близько 200 тис. чоловік. Його утримання вимагало величезних коштів. Саме на плечі податного населення ліг основний тягар петровських реформ, які проводилися з нечуваною жорстокістю і неодноразово супроводжували ся народними бунтами і повстаннями.

Петро I – справжній перетворювач Росії. Завдяки його реформам могутній поштовх отримав розвиток промисловості, були створені боєздатні військо і флот, виник дієвий державний апарат, а сама Російська імперія здобула широке міжнародне визнання. Головна особливість петровських перетворень полягає в тому, що вони зачепили всі прошарки суспільства – від знатного боярина до найбіднішого селянина. Здійснення їх стало визначним рубежем в історії Росії, поділивши її на допетровську і післяпетровську епохи.

1. За яких обставин Петро став єдиновладним правителем Московської держави?

2. З якою метою цар Петро І організував Велике посольство?

3. Чому враження від поїздки в Західну Європу посилили прагнення здійснити в Росії перетворення?

4. Якими військовими успіхами ознаменувалося правління Петра І? Що стало їхніми наслідками?

5. У яких галузях внутрішньої політики Російської імперії були здійснені найважливіші реформи за Петра І?

6. Яким чином у Російській імперії склалася централізована система управління?

У зошитах складіть таблицю «Реформи Петра І», поділивши її на такі колонки: 1) у політичній сфері; 2) у військовій; 3) релігійній; 4) адміністративній; 5) у промисловості; 6) у побуті.

Напишіть твір-роздум про реформи Петра І, які стали рубежем в історії Росії та початком нової – післяпетровської – епохи.

1696 – Петро І став єдиновладним правителем Російської держави

1700—1721 – Північна війна

1721 – проголошення Росії імперією