Як заготовляти та зберігати живці плодових культур?

Яка пора року найбільше підходить для щеплення? Ви не помилитеся, якщо назвете весну. Саме в цю пору найчастіше проводять цей захід, чому є цілком розумне обґрунтування. Справа в тому, що навесні краще зростається щеплення з підщепою, і ця нова співдружність встигає зміцніти до наступної зими. Але успіх весняного щеплення багато в чому залежить від знання одного секрету, який ми охоче розкриємо.

Увага: навесні зрізати живці безпосередньо перед щепленням в жодному разі не можна – ймовірність того, що вони приживуться, дуже мала. Це відбувається через те, що живці, які вже прокинулися (у них почався рух соку), втрачають набір пластичних речовин і здебільшого засихають після щеплення.

Ідеальні умови для щеплення – це коли підщепа вже прокидається, а щеп ще спить. Саме для того, щоб досягти таких умов, і заготовляють живці, зберігаючи їх у сплячому стані.

Знання такого простого правила зможе вберегти вас від серйозних розчарувань, з якими неодноразово стикалися недосвідчені садівники. Але це далеко не всі нюанси, про які потрібно обов’язково дізнатися, перш ніж ви почнете щеплення своєї улюбленої яблуні, груші або вишні. Одна з найважливіших складових у такій специфічній справі – це підготовка живців. Для того щоб щеплення вдалося, потрібно правильно вибрати, зрізати і зберегти гілочки щепи.

Час заготівлі живців

Осінь

Заготовляти живці можна пізно восени, коли опаде листя і закінчиться рух соку. При правильному зберіганні вони спокійно доживуть до весни та стануть чудовим матеріалом для щеплення.

Заготівля в цей час має такі переваги:

• зрізати живці можна в більш комфортних умовах, ніж взимку/провесною;
• зрізаний матеріал не замерзне і не буде пошкоджений у разі суворої зими.

Зима

Коли вдарять перші морози до -10 градусів, можна одразу зрізати живці плодових. Не бійтеся того, що така температура негативно позначиться на їхній якості. Навпаки: за словами знавців, це лише загартує живці і сприятиме їхньому кращому зберіганню.

Весна

Наприкінці зими/початку весни теж можна заготовляти живці, які ви використовуватимете для весняного щеплення. У цьому випадку зберігати їх доведеться зовсім недовго. Можна поєднати дві корисні справи: весняну обрізку та підбір живців. Головне, зрізати їх до початку руху соку (тим більше, до набухання нирок), інакше вони не приживуться.

Як вибирати живці для щеплення?

1. Як живці потрібно зрізати гілки першого року, які виглядають добре розвиненими. На них мають бути повноцінні нирки. Брати такі пагони найкраще з південного та добре освітленого боку дерева. Саме в таких місцях гілки знаходяться у найоптимальніших умовах для розвитку. І не забудьте про головну вимогу: живці потрібно брати зі здорового дерева хорошого сорту.
2. Жирові пагони для щеплення брати не слід, адже вони почнуть плодоносити набагато пізніше за звичайні. Ідентифікувати такі гілки дуже легко: вони ростуть вертикально, мають інший колір (наприклад, зелений у яблуні) і нирки на них знаходяться на більшій відстані один від одного, ніж у інших пагонів. Крім того, нирки «дзиґів» виглядають менш розвиненими (дрібнішими і не настільки опушеними).
3. Під час пізнього осіннього або весняного обрізання дерев живця можна попросити у сусідів або знайомих. Це найекономічніший спосіб розмноження плодових, який дозволяє раціональніше розпоряджатися «живим матеріалом». Адже дати життя обрізаній гілці значно краще, ніж викинути або спалити її.
4. Якщо у вас є старе дерево хорошого ґатунку, яке вже майже не плодоносить, використовуйте його пагони для щеплення. Ви зможете успішно зберегти цінний сорт, що надалі дозволить вам насолоджуватися його плодами навіть після того, як старе дерево висохне. На таких деревах молоді пагони виростають досить короткими (10-15 см). Тому краще взяти їх у більшій кількості, ніж потрібно, щоб підстрахуватися від загибелі під час зберігання та навесні мати гарний вибір матеріалу для щеплення.

Зверніть увагу: зрізаючи живці, обов’язково дивіться на їхній стан. Вони мають бути без тріщин чи ран, а серцевина на зрізі – природного кольору (не коричнева). Якщо кора пошкоджена, а серцевина темна, значить, ця втеча пошкоджена морозом.

Як правильно зберігати живці?

Якщо ви плануєте робити щеплення на кілька підщеп і навіть кілька сортів або культур, у вас вийде досить багато живців. Їх потрібно зв’язати в пучки та вказати сорт/культуру, причепивши відповідний «ярлик».

Такі пучки можна зберігати такими способами:

• Загорнути кожен у вологу ганчірку з боку зрізів і заховати у поліетиленовий пакет, залишивши верхівки відкритими. Волога не дасть живцям засохнути. У такому вигляді їх потрібно залишити у льоху чи підвалі, де температура повітря – приблизно 0 градусів (+/-). Крім пакетів можна також брати пластикові пляшки.
• Пучки можна опустити наполовину у вологу тирсу або пісок, залишивши в тому ж підвалі/льохі.
• Ще один досить поширений варіант – закопати цей матеріал у траншею або яму, глибиною 30-40 см. А зверху насипати горбок або укрити шаром снігу.
• Якщо ви зрізаєте живці взимку, їх можна сховати під півметровим шаром снігу. А для того, щоб сніг не танув – закрити кучугуру соломою або тирсою. Але це лише у тих кліматичних зонах, де немає зимових відлиг.
• Можна сховати живці в заморожену тирсу, зробивши досить великий бурт, щоб вони не промерзли. Цей варіант теж найчастіше використовують при зимовому обрізанні, якщо немає снігу або бувають відлиги.
• Частина садівників вважають за краще зберігати пагони в холодильнику. У такому разі температура має бути постійною (без збоїв та сюрпризів). Її оптимум від 0 до +2 градусів.
• Крім перерахованих вище способів, садівники-аматори практикують зберігання живців за вікном або на балконі в добре обмотаному вигляді. Але це крайній варіант, який найчастіше використовують дачники, які мешкають взимку в квартирах.

Якщо це можливо, під час зберігання живці можна періодично перевіряти, щоб переконатися, що умови не змінилися і пагони не зіпсувалися. Важливо, щоб вони не випрівали, не висихали, не вимерзали, не пошкоджувалися гризунами, не проростали та не покривалися цвіллю. Для того, щоб застрахувати себе від подібних проблем, крім дотримання оптимальних умов зберігання, важливо заготовити більше живого матеріалу, ніж необхідно для щеплення.

Сходи. Вхідна група. Матеріали. Двері. Замки. Дизайн

Живці для щеплення яблунь коли і як. Що потрібно знати садівникам-початківцям про щеплення груші

До відома: Живці (щепи) – це відрізки або цілі однорічні пагони, які виросли за вегетаційний період, здерев’яніли та увійшли в зиму. Їх нарізають, зберігають, а потім використовують для щеплення.

Розвиток плодового дерева залежить від стану підщепи та щепи. Тому до прищепи, як і до підщепи, пред’являються відповідні вимоги. Живець (щеплення), взятий для щеплення від здорового, не пошкодженого хворобами і шкідниками дерева, повинен бути сильним, добре визрілим.

Живці. Звідки їх краще нарізати

На замітку: Зрілі пагони треба брати із зовнішніх частин крони дорослих дерев, що добре освітлюються сонцем. Такі пагони характеризуються короткими міжвузлями (проміжками між нирками) та сильно розвиненими очками у пазухах листя. Вони мають високу здатність до асиміляції та сприйняття органічних речовин, яких потребує живець для свого найшвидшого зрощення з підщепою та утворення нових пагонів.

Живці для нарізають з плодоносних, перевірених на врожайність і сортність дерев.

На замітку: Не слід нарізати живці короткими 8-10 см, не годяться також тонкі, криві, пошкоджені, з обростаючих гілок, а також з «дзиги».

Не варто зрізати на щеплення та пагони, які виросли у загущеній та з північної сторони, або частини крони яких вплетені у сусіднє дерево, а також з дерев невідомих сортів.

Своєчасна заготівля живців для щеплення, має велике значення. Живці треба брати тільки з маткових чистосортних насаджень і з дерев, що відрізняються високою врожайністю та стійкістю. Живці повинні бути довжиною 30-40 см, з добре розвинулися ростовими нирками. Для щеплення не годяться тонкі пагони, що погано сформувалися, з недорозвиненими нирками. У такому разі краще користуватися живцями з приросту попереднього року, на якому є ростові бруньки.

Живці. Терміни заготівлі

Для зимового та весняного щеплення живці заготовляють восени, після листопада, але до настання великих морозів. Після маломорозних зим вони можуть бути заготовлені і навесні, до набухання нирок.

На замітку: Живці з нирками, що розпустилися, для щеплення не придатні

До відома: заготовляють в основному живці та ; заготовляти живці для щеплення кісточкових культур небажано. Майже щорічно однорічні пагони кісточкових культур підмерзають. Живці з пагонів з підмерзлою (потемнілою) деревиною погано або зовсім не приживаються. Тому живці кісточкових культур слід заготовляти на початку зими.

Живці. Підщепа

У щепленні підщепа має важливе значення. Через кореневу системупідщепи забезпечуються харчування і надходження води з ґрунту в дерево, а щепа забезпечує підщепу продуктами асиміляції, що виробляються листям дерева. Це призводить до взаємного впливу підщепи та щепи.

Важливо: Від підщепи багато в чому залежать стійкість дерева, його довговічність, загальний розвиток, ставлення до ґрунту і навіть урожайність. Тому, підщепи повинні бути морозостійкими, стійкими до надмірного і недостатнього зволоження, добре пристосованими до природно-кліматичних умов даного району і міцно зростатися з сортами, що прищеплюються до них (сумісність).

У практиці садівництва відомо багато прикладів, коли деякі сорти плодових мають погане зрощення () з певними підщепами та відламуються від них навіть у період плодоношення. Для усунення цього недоліку дерева попередньо прищеплюють тими сортами, які добре ростуть на цих підщепах, а вже до них вище першого щеплення щеплять інший сорт.

Для отримання підщеп використовують місцевий насіннєвий матеріал. Підщепи повинні добре розмножуватися насінням або вегетативно, мати сильну кореневу систему, добре зростатися з сортами, що прищеплюються до них, і забезпечувати успішний розвиток рослин.

Підщепи за силою зростання щеплених на них сортів поділяються на сильнорослі та слаборослі (напівкарликові, карликові), за способом розмноження на насіннєві та вегетативні, а за походженням на дикорослі та культурні форми.

Не лише окремі породи плодових дерев, але іноді навіть їх сорти вимагають певних підщеп. Для яблуні найкращими підщепами з культурних сортівє сіянці Антонівки, Аніса та місцевих стійких сортів.

Для отримання підщеп можна використовувати дику лісову яблуню і сіянці деяких місцевих напівкультурних яблунь. Там добре приймаються щеплені , й у результаті виходять врожайні, довговічні дерева.

Гарною підщепою для яблуні є китайка, або сливолистна яблуня (добірні форми з чашкою, що не опадає, на плодах). Китайка має високу морозостійкість. Сіянці її не потребують пікірування і розвивають багату кореневу систему.

При вирощуванні карликових плодових дерев для підщепи беруть слаборослу яблуню-парадизку, яку розмножують відведеннями. Дерева, щеплені на них, відрізняються низькорослістю, рано вступають у плодоношення і дають рясні врожаїплодів, що мають високі смакові якості та хороший зовнішній вигляд. Напівкарликові дерева можна отримати, використовуючи дусени з сильнішим зростанням.

Для груші найкращими підщепами є сіянці лісової груші. Дерева на цих підщепах відрізняються зимостійкістю та довголіттям. Підщепою для груші також може бути звичайна горобина. Провесноюу лісі можна знайти молоденькі деревця червоної горобини, викопати їх, не пошкодивши коріння, до розпускання листя і посадити на п’ятилітровий балон. За місяць деревце приживеться, і можна буде зробити щеплення.

Для горобини підщепами служать сіянці звичайної горобини.

Хорошими підщепами для кісточкових культур вважаються сіянці місцевих сортів і форм або кореневі нащадки від них.

На замітку: як підщепа для сливи можна використовувати аличу. Підщебою для карликових слив є терен, який має найбільшу зимостійкість.

Матеріал підготував: спеціаліст із садівництва Буйновський О.І.

Головний показник цього – скинуте листя. Тому робити заготівлі для весняного щеплення бажано не раніше листопада. Можна навіть на початку зими. Невеликі морози не стануть перешкодою.

Сенс такої заготівлі в тому, що однорічні пагони, що використовуються для нарізки живців, не загинуть узимку у разі сильних морозів. Також для гарного приживання прищеплення має знаходитися в «сплячому» стані до самого щеплення. А в дереві-двоє на момент проведення процедури має бути активний рух соку. Цього можна досягти, заготовивши живці заздалегідь.

Черенкові секрети

Живці або щепи – це відрізки однорічних одерев’янілих пагонів. Брати їх потрібно з перевірених на родючість сортових дерев та чагарників. Тоді ми чітко знатимемо, чого чекати від щепленої рослини. Бажано брати живці для прищепи з дерев, на яких своєчасно проводять обрізання, що омолоджує. У них сильніші пагони та краще розвинені ростові нирки.

Щеплення бажано нарізати з однорічних гілок. Але якщо такої можливості немає, можна й із дворічних.

Насамперед, зверніть увагу на діаметр втечі. Він має бути не менше 6-7мм. Це відповідає товщині простого олівця. Довжина гілки, з якої можна брати щепи, має бути не менше 40-50см. Якщо на втечі є пошкодження або плями, її краще не використовувати.

Ялинки живці треба взяти з молодого деревця з невеликою кроною, краще вибрати для цього гілки, які навесні ви плануєте обрізати.

Терміни нарізки живців для щеплення

Ще один важливий нюанс – це терміни нарізки живців для різних культур. Насамперед, заготовляємо щепи з рослин менш стійких до морозів – черешні, персика, абрикоса. Це можна робити, поки заморозки не перевищують 5-8°С. А ось живці з яблуні, вишні, сливи, груші, айви, горобини можна заготовляти і за більш низьких температур (до 15 ° С). Тому перші заготівлі проводять із другої декади листопада до середини грудня (якщо не вдарять сильні морози). Для морозостійких рослинпідійде весь грудень і навіть початок січня. Додатковим бонусом буде природне знезараження зрізів. Бо морози знищать гриби та багато мікроорганізмів.

Портрет ідеального живця для щеплення

Якщо ви визначилися, звідки брати щепи, а листопад уже показав свій суворий характер, саме час приступати до справи.

• Хороший держак повинен бути довжиною 30-40см, з вишні можна довше – 50-60см. Не менше ніж із 4-5 добре розвиненими ростовими нирками.
• Не потрібно нарізати живці з «жирових» пагонів. Дзиги відрізняються зеленуватим відтінком кори і довшими міжвузлями. Розташовуються вони на міцних сучках і спрямовані вгору. Така щепа приживеться, але погано плодоноситиме.
• Щеплення не повинно бути тонким або кривим, коротким (менше 10-15см). Серцевина гілки повинна бути живою, зеленою.
• У правильно заготовленого черешка зріз знаходиться трохи нижче за ростову шийку. Зрізаний таким чином щеплення краще приживається.

Як зберігати живці для щеплення

Перед тим, як відправити живці на зберігання, їх потрібно розсортувати, зв’язати пучками і прикріпити етикетки з назвою сорту. Бажано заготовити більше щеплювального матеріалу, ніж вам знадобиться.

Існує кілька перевірених способів зберігати щепи.

– Для збереження живців до весни потрібно, щоб нирка перебувала у сплячому стані, – пояснює Павло Миколайович Науменко, агроном приватного підприємства «Агросвіт»у Київській області. – Для цього необхідно помістити живці у приміщення, де температура повітря не вище 5-7 °С. Це може бути льох, підвал і навіть холодильник, тільки морозильна камера.

Загорніть живці у зволожену тканину або мішковину та целофан. Добре зав’яжіть, щоб волога не випаровувалась. Іноді перевіряйте, чи не з’явилася цвіль. Якщо так, промийте їх холодною водоюта замініть тканину.

Також можна зберігати щепи в прохолодному приміщенні, опустивши зрізами в пісок, який треба періодично зволожувати.

Ці способи більше підходять для насіння культур і винограду. Для кісточкових рослин вони завжди успішні. Так як температура повітря в льоху або підвалі поступово підвищується і у прищепах раніше часу може прокинутися нирка. Такі живці приживаються погано.

Кісточкові рослини

Щеплення кісточкових рослин потребують зберігання при температурі повітря мінус 2-3°С. Для створення відповідних умов можна використовувати тирсу. Рекомендується пов’язані пучки живців помістити в будь-яку ємність і засипати вологою тирсою шаром 10-15 см. Після цього підморозити. Мають такий саморобний «холодильник» у тіні за будинком або сараєм, куди не проникають сонячні промені. Зверху засипають сухою тирсою на 40-50 см і накривають целофаном, який збереже їх від намокання. Це пристосування збереже живці в «сплячому» стані до самого щеплення. За кілька днів до процедури купу потрібно розгребти і ємність із щепи перенести в тепле приміщеннядля розморожування.

Можна зберігати живці в траншеї, глибина якої 30-40 см. На дно укладають лапник, потім щепи, загорнуті в плівку або целофан, і знову шар лапника. Зверху яму засипають землею, потім опалим листям, соломою або тирсою. Коли сніг випаде, можна нагріти його на сховище.

Крім захисту від замерзання і висихання, живці потрібно зберегти від всюдисущих гризунів. Досвідчені садівникистверджують, що не менше ефективним захистомможуть послужити старі капронові колготи чи панчохи.

У березні-квітні, коли дерева починають прокидатися, можна приступити до щеплення. Головні умови для цього – початок руху соку в дереві та спляча брунька щепи.

Майже кожен садівників стикався з потребою прищеплювати фруктові культури. А якщо врахувати, що найпопулярнішим деревом у наших садах є яблуня, то щеплення саме цієї культури виконують найчастіше.

Але щоб успішно провести цю процедуру, слід суворо дотримуватись кількох правил, про які розповімо нижче. І також важливо правильно вибрати втечу з потрібного дерева, Ось це і є найважливішим завданням для дачника-початківця.

Отже, як правильно виконується заготівля живців яблуні для щеплення навесні, давайте з’ясуємо разом.

Пару слів про процес заготівлі

Як заготовити живці? Якщо у вас з’явилося бажання спробувати власноруч вивести новий різновидяблунь, отже, до підготовки матеріалу слід поставитися дуже серйозно та відповідально.

Тож давайте з’ясуємо, що радять досвідчені дачники:

• живці потрібно нарізати з дерев, які відрізняються гарною стійкістю до дефектів та високим показником урожайності;
• для отримання такого матеріалу вибирають тільки добре визрілі гілки однорічки;
• найкраще нарізати паростки із зовнішньої частини дерев і чагарників, які найсильніше освітлюються променями сонця.

Як правило, кращою стороноюкультури вважається та, що у південній стороні. Справа в тому, що у таких паростків добре сформовані міжвузля.

Важливо! Найкращі живці виходять з гілок, розташованих у середньому ярусі. Якщо брати з верхньої частини живці, то вони вийдуть надмірно потужними для щепи, а з нижньої частини крони, живці виходять слабкими і з невеликим приростом.

А також варто відзначити, що якщо ви плануєте нарізати живці з вишневої культури, то важливо враховувати вибирайте тільки однорічні паростки, на яких менше нирок.

Як виглядає якісний живець

Головне питання, яке цікавить багатьох дачників без досвіду, як виглядає гарний держак. А виявити його просто:

• якісна заготівля для щепи має довжину в 35 см;
• товщина такого фрагмента має перевищувати діаметр звичайного олівця;
• міжвузли мають бути короткими;
• нирки повинні добре проглядатися;
• кількість нирок має становити мінімум 4;
• якісний черешок може бути тільки з молодою і добре плодоносною культурою, як правило, дереву не повинно бути більше 7 років.

Якщо вибирати черешок з урахуванням усіх вищеописаних характеристик, то ви обов’язково отримаєте відмінний матеріал.

Плануючи підготувати такий матеріал, візьміть на замітку кілька рекомендацій від досвідчених дачників, а саме:

• як матеріал використовують сильні однорічні гілки;
• якщо ви робите нарізку фрагментів з молодих культур, у яких крона ще не сформована остаточно, то можна використовувати ті гілки, що плануєте навесні видаляти;
• для майбутньої щеплень маніпуляції не підійдуть паростки з дефектними нирками, або тими, що недостатньо розвинені;
• зрізаний матеріал, зберігається набагато краще, якщо його обробити варом або глиняною бовтанкою.

Важливо! Бажано висікати матеріал із тих культур, які регулярно обрізаються. Як правило, такі дерева завжди дають потужні прирости.

І останнє, найкраще нарізати про запас трохи більше фрагментів, ніж вам потрібно. Навіть якщо відбудеться часткове псування матеріалу, вас врятує зайвий запас.

Коли виконують заготівлю

Гілочки для щепи заготовляють про запас три рази на рік, а саме:

Варто відзначити, що досвідчені дачники віддають перевагу листопадової заготівлі. Виконують її, як тільки на землю прийдуть перші морози, після них можна приступати до даної процедури. Справа в тому, що культури в цей час входять у фазу сну, і відповідно паростки отримали загартування, та й паралельно пройшли процес знезараження.

Плюси осінньої заготівлі про запас

Плюсів у осінній заготівліматеріалу просто маса, а саме:

• як було описано вище, живці, взяті з фруктової культури ближче до зимового періоду, вже не померзнуть, а значить, ви не залишитеся без щеплень фрагмента;
• у щеплювального матеріалу, взятого в цей час, буде стан повного спокою, до часу проведення такої маніпуляції, що дуже важливо для цієї процедури необхідний саме сплячий черешок;
• такий матеріал набагато краще зберігається, якщо зібраний наприкінці осені на початку зими, а значить, ризики його псування зводяться до мінімуму.

Отже, на користь цієї пори року для заготівлі щеплення ми розібралися, давайте з’ясуємо, які існують переваги у весняній заготівлі.

Плюси весняної заготівлі живців

Якщо вам не вдалося нарізати матеріал під зиму, не засмучуйтесь, заготовляти живці яблуні для весняного щеплення можна і ближче до весни. Для цього вам потрібно запастися наступними підручними засобами:

Якщо ваш регіон проживання відрізняється суворим кліматом, слід перевірити, чи не померзли паростки, з яких висікається матеріал для подальшого щеплення. Тільки переконавшись, що гілки в повній безпеці, приступайте до нарізки. У цьому випадку живці вдасться зібрати здорові та міцні.

Якщо ваш регіон проживання відрізняється порівняно помірними зимами, то виконати таку процедуру можна в будь-який день. В основному для обрізки достатньо матеріалу з кількох гілок.

У літній період

Скажете у літній частаку процедуру проводити не можна? Повна нісенітниця, в цей період часу також заготовляють живці для щеплення яблунь. Єдина різниця в тому, що вам необхідно зробити свіжі живці безпосередньо перед проведенням щеплення. Оскільки в цей спекотний період року, можна сказати, важлива кожна хвилина.

Як виконується заготівля

Ну ось ми і підійшли до найважливішого питання, як виконується така процедура, як заготівля. Щоб все пройшло правильно, слід вибрати як якісні гілки, а й час.

Тому діємо строго за інструкцією:

• заздалегідь вибираємо фруктові культури, з яких і отримаємо хорошу щеплення;
• не забуваємо, що для гарного живця бажано вибрати молоді та здорові дерева;
• до нарізки приступаємо тільки до розпускання бруньок або після завершення плодоносного періоду;
• гілки, що ростуть вертикально, не годяться на щеплений матеріал;
• ближче до кінця літа, той погін, з якого вирішено робити живець прищипуємо;
• криві, пошкоджені або дуже тонкі гілки, не підійдуть для забору такого матеріалу;
• не варто робити надмірно довгим або коротким щепленням.

Важливо! Роблячи обрізку, намагайтеся її виконувати таким чином, щоб зріз був на 2 см нижче від ростової шийки. Якщо не врахувати цей момент, живець може зіпсуватися.

Після того як ви зберете матеріал, потрібно сортувати їх в пучки і прикріпити до кожного маленьку бирку з найменуванням дерева, з якого і збирався живець. Це необхідно в тому випадку, коли ви плануєте робити щеплення відразу декількома сортами, прикріпивши до них розпізнавальний знак, ви ніколи не заплутаєтеся.

Крім цього, зібрані пагони зберігають, в злегка вологій серветці, укладеними зрізами вниз у льоху або в будь-якому іншому місці, які придатні для так званого тимчасового проживання паростків.

Як правильно зберігати?

Ну от, гілочки зібрані та відсортовані, тепер можна зайнятися підготовкою їх до закладки на зберігання. Для цієї мети матеріал спочатку укладають у поліетиленові пакети і присипають злегка зволоженим ґрунтом, а потім відправляють зберігатися в сарай або льох.

Як правило, у нижньому ряду холодильної камери, живці почуваються добре і повністю зберігаються без псування.

Існує кілька варіантів збереження живців, а саме:

1. Сформовані пучки деякі садівники успішно залишають на вулиці. Для цього ділянку очищають від снігу, живці кладуть і знову присипають снігом, а зверху щільно трамбують. Також рекомендується зробити в обраному місці невелику траншею.
2. Другий спосіб зберігати у холодильнику. Але перш ніж відправити їх у подібні умови, необхідно прибрати конденсат, далі замотайте гарненько живці в мішковину, а зверху в пергаментний папір, який захищатиме матеріал від пересихання.
3. Третій спосіб зберігання у вологому субстраті. Для цього візьміть зволожений пісок, тирсу не вологу або торф. Такий спосіб зберігання передбачає регулювання температури на рівні +5. Тільки для зберігання також потрібний холодильник, якщо є.

Важливо! Зберігати живці можна практично в будь-якому місці, головне, дотримуватися температури від +2. Ви можете використовувати балкон, веранду або навіть дерево.

Єдине якщо зберігатимете на вулиці матеріал, не забудьте його утеплити шаром снігу, тирси, листя, землі.

Варто зазначити, що деякі садівники до весняного щеплення зберігають матеріал в іншому субстраті, тобто в землі. В цьому випадку місце, де буде зберігатися матеріал, варто добре вкрити ялиновим лапником, щоб кроти не дісталися живців раніше вас і при цьому, живці могли дихати.

Час для щеплення

Отже, матеріал збережено і дедалі ближче настає час проведення такої маніпуляції. При цьому дуже важливо правильно вибрати час щеплення, так як саме від цієї деталі багато в чому залежить приживаність. Як правило, проведення цієї маніпуляції приступають у квітні або в травні.

Сьогодні існують різні способищеплення. Але, необхідно виконати цю процедуру, як тільки в культурі почнеться рух соку. А для гарного приросту живця важливо, щоб щеплення було ще в стані сну, а ось підщепа, навпаки, встигла до цього часу активізувати свою життєдіяльність.

Важливо! У дерев, що відносяться до кісточкового різновиду, рух соку починається раніше, тому такі сорти намагаються прищепити раніше за всіх.

Домогтися такого розмаїття вам допоможе збереження матеріалу в прохолодному місці до дня щеплення, вони повинні спати.

Перевіряємо на збереження живця

Як визначити, що живці все повністю придатні для щеплення? В такому випадку
немає нічого складного, якщо знати, як виглядає зіпсований матеріал, а саме:

1. Кора нарізаних паличок має бути гладкою, якщо на ній виявлено зморшки або вона надто пересушена, такий матеріал не підійде для щеплення.
2. Якщо гілка при згинанні хрумтить або стався надлом, отже, вона не пережила зимівлю.
3. Якщо зробити поперечний зріз, то деревина повинна мати зелений відтінок. Якщо ви спостерігаєте коричневу деревину, значить, матеріал загинув.
4. Нирки повинні бути міцно посаджені на паростку.
5. Лусочки, розташовані на нирці, повинні бути еластичними та гладкими.

Ну ось, ми з вами і з’ясували, як заготувати про запас черешки. Залишається додати, що зібрати і зберегти матеріал нескладно, якщо чітко дотримуватися всіх рекомендацій, наведених вище.

Експериментуйте та домагайтесь найкращого результату, і в цьому вам допоможе правильне щеплення. І ви обов’язково виростите щедрий плодовий сад.

Кожен садівник, чи то професіонал чи любитель, хоч раз у житті стикався із щепленням плодових гілок. Оскільки найпоширенішим плодовим деревом у наших садах є яблуня, то її щеплення проводять найчастіше. Для того щоб все провести успішно, необхідно чітко дотримуватися всіх правил. Найчастіше сприятливий результат залежить від правильно підготовлених живців яблуні для щеплення.

Живці яблуні для щеплення можна починати заготовляти у різний час.

Найчастіше підготовка здійснюється в осінній час(кінець листопада). Найкраща пора для заготівлі – період після припинення в дереві руху соку. Цей період починається після того, як яблуня повністю скинула листя і увійшла до стану спокою.

Деякі садівники стверджують, що заготівлю можна здійснювати на початку зими. Для зимової підготовкиживців підходить період від початку зими до середини січня. Після січня можуть траплятися відлиги, а це значно погіршить приживаність черешка (він може взагалі не прижитися), який був зрізаний у цей період. Цьому явищу є пояснення. Вважається, що в цьому випадку відбувається рух пластичних речовин у верхівки втечі під час прогрівання сонця. Вони переміщаються у гілки. Зрізання такої гілки та щеплення його до підщепи буде неефективним через те, що в ньому вже відсутні поживні речовини, які необхідні для зрощення елементів щеплення та нарощування калюсу Також за зимовий періодможе статися підмерзання молодих пагонів.

Інші садівники стверджують, що для ефективного щеплення черешок яблуні можна заготовляти в грудні або лютому, а також у березні. Але в даному випадкупотрібно враховувати погодні умови. Температура повітря в момент зрізу повинна бути не нижче -10 градусів за Цельсієм. Саме така температура сприяє найкращому гарту однорічних пагонів. Якщо заготівля здійснюється на початку зими, її потрібно проводити після перших заморозків. Якщо зима була не дуже морозною, а деревина на яблуні не пошкоджена, то живець можна заготовляти в кінці лютого або на початку березня.

Також щеплення можна підготувати і у весняний період. У разі, молоді пагони зрізаються до періоду розпускання нирок. Якщо нирки на втечі вже розпустилися, то щеплення вони застосовуються. У деяких випадках заготівлю можна здійснити під час березневої обрізки яблуні.

Деякі садівники пропонують заготовляти живець безпосередньо перед тим, як почати щеплювати його.

Щеплення живців яблуні може здійснюватися як узимку, і . Від її часу залежить і час заготівлі щепи. Якщо щеплення буде проводитися взимку, то і щеп, відповідно, готують на початку зими, а якщо навесні – то або на початку зими, або напровесні.

Для зимостійких сортівяблуні однаково підходить як приготування щепи восени, так і взимку.

З усіх перерахованих вище періодів заготівлі, 100% результат щеплення дає заготівля живців на початку зими.

З відео, на якому зображено весняну або зимову заготівлю щепи, можна ознайомитися нижче.

Як заготовляти

Для того, щоб щеплення пройшло як треба, необхідно правильно вибрати час для заготівлі, а також якісно провести саму заготівлю.

Для цього необхідно дотримуватися наступної інструкції:

• слід заздалегідь вибрати дерева, з яких буде взято щеплення;
• щоб живець добре прижився, потрібно використовувати лише молоді, здорові, а також плодові гілки яблуні;
• щеплення виготовляють з однорічних пагонів. У разі неможливості використовувати однорічні пагони, застосовують дворічні пагони;
• гілки повинні зростати з освітленої частини кори;
• нарізку починають лише після завершення вегетаційного періоду або до розпускання бруньок;
• живці не заготовляють з гілок, які ростуть вертикально (з дзиґарів або жировиків);
• наприкінці літа на вибраній галузі слід прищипнути верхівки нирок. Це роблять для того, щоб пагони після щеплення добре визрівали. Але можна використовувати і звичайні гілки;
• для щепи найкраще підходять дозрілі пагони, діаметр яких не менше 5-6 мм, на них повинна бути верхівкова ростова нирка і листові бічні нирки;
• не варто робити щеп занадто коротким (близько 10 см);
• як щепи не підходять криві, тонкі та пошкоджені гілки;
• обрізати пагони потрібно нижче ростової шийки з відрізком дворічної деревини до 2 см. Інакше, щеплення може зіпсуватися під час зберігання.

Після того, як було зрізано щеплення, його потрібно зібрати в пучки за сортами (якщо буде здійснюватися щеплення відразу кількох дерев різними сортами). Перед цим, щоб живці зберігалися довго і після щеплення давали хороший врожай, їх необхідно протерти вологою ганчіркоюта відсортувати за розміром. Потім пучки потрібно обв’язати дротом і обов’язково повісити бирку, на якій вказати сорт, час зрізу і місце, куди ці черешки будуть щеплені (сорт дерева).

Відео “Заготівля живців для щеплення яблуні”

Усі етапи заготівлі живців можна додатково переглянути на відео.

Як зберігати

Після того, як пагони були зрізані та пов’язані, їх слід закласти для зберігання. Для цього їх поміщають у чистий целофановий пакет та поміщають на північний бік вашого будинку або сараю.

Виділяють такі способи зберігання щепи:

• пучки можна зберігати надвір. У цьому випадку слід розчистити невелика ділянказемлі від снігу, покласти туди щепи та засипати зверху снігом і утрамбувати;
• живці можна зберігати в холодильнику. У цьому випадку їх необхідно загорнути спочатку у вологу мішковину, а потім – у папір. Після пучки поміщають у поліетилен. Періодично потрібно переглядати живці, щоб не допустити їх пересихання або розвитку цвілі;
• зрізи можна зберігати у вологому піску, торфі, тирсі або будь-якому іншому відповідному субстраті (найстаріший і перевірений спосіб); температура зберігання має бути плюсовою, але низькою. Періодично необхідно зволожувати субстрат. У цьому випадку живці зберігаються свіжими та набряклими;
• щеплення можна зберігати в підвалі при температурі від нуля до +3 градусів Цельсія. Пучки розміщують вертикально зрізам вниз, а з боків підгортають піском або тирсою. Вологість субстрату необхідно підтримувати протягом усієї зими.
• також підщепи можуть зберігатися у підвішеному стані на веранді, балконі, дереві. Але в цьому випадку їх необхідно добре утеплити за допомогою чистого та стерильного пакета. Періодично їх слід перевіряти, щоб не допустити проростання зрізів.

Іноді, коли живці необхідно зберегти до весняного щеплення, їх закопують у землю саду. Глибина ями складає один багнет лопати. Зверху закривають ялиновими лапками від кротів, а потім закидають рослинними залишками та залишають мітку (наприклад, кілочків).

Дотримуючись вищевикладених вимог та інструкцій можна досягти успішного щеплення, а щеп буде приносити багато плодів.

Щеплення – один із способів вегетативного розмноження плодових культурта інших
рослин. За допомогою щеплень ви зможете значно розширити асортимент
свого саду.
Живці плодових дерев та інших рослин для щеплення
починають заготовляти у процесі їх одеревнення (часткового чи повного). При
частковій одеревені заготовляють зелені живці, коли трав’яниста частина
починає поступово перетворюватися на одревесневу, наполовину ламку. Цей
процес у різних порід протікає в різний час: у кісточкових – у липні, у
семечкових – у серпні. Такі живці використовують для окулірування (літнього щеплення
оком – ниркою).
При весняному щепленні живцем (покращеним копулюванням,
копулюванням, в розщеп та інші) нові пагони на щепі починають рости в той же
рік. Живці для неї заготовляють після їх повної одревнення і часткової
загартування. Зазвичай це відбувається в кінці листопада – початку грудня, після слабких
морозів (-5 ° С). Ось тоді і нарізають живці, бажано в слабко морозну
погоду. Заготовлені одерев’яні живці зберігають у льоху у вологому
стані (у піску або поліетиленовому пакеті) при температурі від 0°С до +1°С,
періодично провітрюючи. Зберігати можна і глибоко під снігом (де приблизно такі
ж температури) у поліетиленовому пакеті з невеликою кількістю снігу всередині
нього.
Якщо не було сильних морозів, заготівлю живців можна проводити і в
пізніші терміни або навесні. Однак у встановлені терміни (на початку зими)
надійніше. Пагони, що підмерзли в середині зими (при екстремальних температурах)
погано приживаються в щеплення, а то й зовсім гинуть. Слід пам’ятати, що
кісточкові породи мають меншу морозостійкість (мінус 30-35 ° С), ніж
насіння (мінус 35-42 ° С).
Під пагонами розуміють однорічні прирости
останнього року. Їх і заготовляють як живці для щеплень. Вибирають
найбільш розвинені пагони у середині крони. У яблуні, наприклад, близько 60 см, у
сливи та вишні – трохи менше. У несприятливий період або на старих деревах
однорічні прирости можуть бути менше 5 см. Тоді для заготівлі та щеплення можна
використовувати дворічні прирости (попереднього року).
Варто зазначити, що
однорічні прирости насамперед ушкоджуються екстремальними морозами.
Тому після суворих зим (після вказаних вище температур) вони для щеплення не
підійдуть. У регульованих морозильних установках живці, нарізані на початку
зими, можна зберігати при негативній температурімінус 1-5°С. Тоді прищеплювати
можна не на початку травня (у звичайні терміни) а, наприклад, у червні, продовжуючи, таким
Отже, термін щеплення.
У момент щеплення важливо, щоб бруньки у черешка були
не пророслі, інакше зрощення між щеплею і підщепою погіршується, і щеплення
гине. Найчастіше це відбувається у вишні. Підсушені при зберіганні живці на ніч
або на добу ставлять у воду. При пересушуванні живці для щеплення не підійдуть
взагалі. Найчастіше щеплення плодових дерев проводять у першій декаді травня,
спочатку на вишні, сливі, потім на яблуні, груші. Терміни щеплення в залежності від
погоди можуть зрушуватися у той чи інший бік. Наприклад, цього, 2004 року, я
прищеплював вишню вже з середини квітня, яблуню – з 1 травня.