Бультер’єр: що ховає за собою серйозний вигляд породи

Бультер’єр – це порода, яка поєднує в собі яскраву зовнішність, атлетичність та міцність, і водночас грайливість та відданість. Це саме той випадок, коли серйозний вигляд ховає за собою доброзичливість, дружність та милість навіть до незнайомців і велику прив’язаність до своєї людини.

Особливості породи бультер’єр

• Виведена шляхом схрещування бульдогів та тер’єрів ще у 18 столітті
• Походять родом з Англії
• Породна група тер’єрів
• Розроблена як бійцівська собака для нелегальних боїв
• Але насправді порода є чудовою собакою-компаньйоном
• Є різновид бультер’єрів – мініатюрний бультер’єр, який є окремою породою.

Фізичні особливості породи

• Середня висота – 25-35 см
• Середня вага – 11-15 кг
• Середня тривалість життя – 12-13 років
• Собака відноситься до середнього розміру
• Коротко та гладко шерстна порода
• Колір шерсті буває двох видів: білий і будь-який інший колір (включаючи тигрові смуги), суцільний або з білими плямами.

Походження породи бультер’єр

Поява породи бультер’єр датується приблизно 1835 роком і має походження з Англії. Ймовірно, порода була створена шляхом схрещування бульдога з нині вимерлим білим англійським тер’єром. Пізніше цих перших виведених собак породи «буль і тер’єр» схрестили з іспанськими лягавими, щоб збільшити їх розмір.

На жаль, першочерговою метою створення породи бультер’єрів було створити бійцівську породу для участі у собачих боях. Але на щастя, ці піт-бої визнала законодавчо забороненими в Британії. Тож бультер’єр з легкістю став чудовим собакою-компаньйоном, що і стало його справжнім призначенням.

Особливо, порода стала популярна серед молодих джентльменів, і значно тоді, коли були виведені повністю білі булі у 1860 році селекціонером на ім’я Джеймс Хінкс. З такою яскравою зовнішністю бультер’єри стали ще популярніші і отримали прізвиськр «Білий кавалер» за свою відвагу і водночас ввічливість до людей.

А США бультер’єри з’явилися з 1885 року, коли перша собака на ім’я Неллі була зареєстрована Американським кінологічним клубом (AKC). У 1897 році, був створений Американський клуб бультер’єрів.

У 1936 році кольоровий бультер’єр був виділений в окремий різновид у 1936 році, а мініатюрний бультер’єр став окремою породою в 1992 році.

Особливості характеру бультер’єрів

Серйозний на вигляд, з яскравою зовнішністю бультер’єр за характером відданий собака-компаньйон, з яким ви не будете сумувати завдяки їхній грайливості та вигадливості.

Атлетичний, м’язистий та міцний бультер’єр, водночас доброзичливий, дружній та заряджений енергією та позитивом.

Унікальність породи в тому, що він поєднує в собі риси тер’єрів як спритність, сміливість та впертість та бультер’єрів як наполегливість, витривалість і водночас пустотливість. Адже це ще ті любителі та ініціатори ігор, вигадок і забав.

Бультер’єр наполегливий, але добрий і завзятий екстраверт, який завжди готовий весело провести час і обожнює людей. В родині вони люблячі та ніжні любителі обіймів та уваги. Дружні і прив’язані до людей, вони процвітають у компанії своєї родини, обожнюють дітей, але через свій розмір, найкращими друзями вони будуть з дітьми старшого віку. І, навпаки, вони погано почуваються, коли надовго залишаються наодинці, і можуть проявляти деструктивну поведінку, коли їм нудно.

Кому підходить бультер’єр

Ця порода особливо добре підходить для активних людей, таких як і самі бультер’єри, але для більш досвічених власників. Адже булі можуть демонструвати свою завзятість і незалежність власної особистості та, часто більшу прихильністю до «розваг та ігор». Тому йому потрібен господар, який буде постійно, але доброзичливо, стежити за дотриманням правил, інакше він придумає власні. З цієї причини бультер’єр не найкращий вибір для боязких власників або людей, які вперше заводять собаку.

Бультер’єри готові працювати чи виконувати команди, якщо їм цікаво та весело. Тому для них важливо зробити навчання веселим, з перервами на ігри та різними типами вправ, і з позитивним підкріплення їжею чи іграшками. Бультер’єри можуть себе чудово проявити в різноманітних собачих видах спорту, так само добре як і в ролі службової собаки для виявлення бомб, займатися пошуком і порятунок, а також можуть бути добрим сторожем та працювати як собака-терапевт.

Мабуть, немає обмежень у тому, що бультер’єр може робити і настільки успішно проявляти себе, якщо тренувати його в з позитивним підходом, терпінням і гумором.

Виховання

Одним з ключових моментів у вихованні бультер’єрів, як ми згадували раніше, є рання соціалізація з собаками та людьми, новими місцями, звуками та середовищами.

За характером бультер’єр вольовий і важко піддається дресуванню. Тому у його вихованні варто дотримуватися послідовног­о, але люблячого навчання з позитивним підкріпленням, різною кількістю вправ та активностей і достатньою кількістю заохочення, нагородження та похвали – так ваший буль максимально розкриє всі найкращі риси свого характеру та вміння, а не закриється в собі як у випадку виховання на основі покарання. І як ми вже зазначали вище, булі досить універсальні для різних видів спорту та собачих занять.

Активність

Бультер’єри потребують достатньо фізичних навантажень, які забезпечують хорошу розумову та фізичну стимуляцію, наприклад, цікаві тривалі прогулянки з родиною, і багато якісного часу проведеними з ними з іграми, вправами та прогулянками.

Як вже згадувалось, порода була створена для спорту, а також для того, щоб бути компаньйоном для джентльменів в Англії ще у 19 столітті, тому вони володіють великою силою та спритністю яку вам як власнику потрібно завжди направляти в правильному напрямку. Тому бультер’єрам подобається багато змагань, включаючи спритність, слухняність і нюхові вправи, а також флайбол і перетягування, трекінг, аджиліті та курсінг, є приємним способом направити їхню енергію.

Догляд

Коротка, жорстка та блискуча шерсть бультер’єра вимагає мінімального догляду. Щотижневе розчісування щіткою з м’якою щетиною або спеціальною рукавицею для собаки допоможе видалити бруд і шерсть, яка висипається, а також розподілити шкірні олії по шерсті.

Вуха також слід регулярно оглядати і чистити теплою водою чи спеціальним розчином. Також потрібно слідкувати за кігтями, які слід підстригати за необхідністю, якщо вони не зчісуються самостійно. Оскільки занадто довгі нігті можуть викликати у собаки дискомфорт і проблеми з ходьбою та бігом.

Відносини з іншими тваринами та дітьми

Як і більшість тер’єрів, бультер’єри можуть бути агресивними щодо інших собак (особливо самців). Щоб спокійно поводитися в оточенні інших тварин, їм потрібна рання соціалізація: позитивне спілкування з іншими собаками під наглядом з раннього віку, знайомства з новими місцями та людьми. Варто остерігатися котів та інших пухнастиків, адже бультер’єри від тер’єрів – групи мисливських порід – отримали у спадок мисливський інстинкт переслідувати.

Через те, що вони досить енергійні та міцні потрібно обмежити спілкування бультер’єрів з маленькими дітьми (як загалом і для будь-якої іншої породи), але зі старшими дітьми вони найкращі друзі і невтомні товариші по грі.

Здоров’я і можливі проблеми зі здоров’ям

Порода бультер’єрів загалом здорова, але, як і в будь-якій іншій породі, у них можуть бути схожі проблеми зі здоров’ям.

Поширені захворювання включають вивих надколінника (або вивих колінної чашечки), іноді проблеми з серцем чи ниркова недостатність також викликає занепокоєння. Крім того, бультер’єри схильні до проблем зі слухом, а різновид із білою шерстю особливо схильні до глухоти.

Купуючи цуценяти, заводчики повинні надати сертифікати здоров’я батьків цуценяти: результати слухових тестів BAER для білих бультер’єрів, довідки Orthopedic Foundation for Animals, результати тестів серця та щитоподібної залози та співвідношення UP:UC для підтвердження нормальної функції нирок.

Оскільки деякі проблеми зі здоров’ям не з’являються, поки собака не досягне повної зрілості, довідки про стан здоров’я не видаються собакам молодше двох років. Шукайте заводчика, який не розводить своїх собак, поки їм не виповниться два-три роки.

Давайте розглянемо трохи детальніше, які поширені захворювання можуть виникнути, щоб мати можливість їх попередити:

Спадковий нефрит

Спадковий нефрит – це важка форма захворювання нирок, яке зустрічається у бультер’єрів у ранньому віці. Стан викликаний маленьким розміром чи недорозвиненими нирками (вродженою дисплазією нирок), чи порушенням в роботі ниркових фільтрів, що призводить до високого рівня білка в сечі. Бультер’єри з цією хворобою зазвичай помирають, не досягнувши трьох років, хоча деякі живуть до 6 або 8 років, але собак з таким захворюванням чи з підвищеним рівнем білка в сечі, не можна розводити. Тест на білок/креатинін сечі рекомендується проводити щороку, починаючи з 18-місячного віку собак.

Також, іншою хворобою нирок, яка зустрічається серед бультер’єрів є полікістоз нирок. Хвороба спричинена надлишком кіст у нирках, що може призвести до відмови нирок. Симптоми полікістозу нирок можуть бути підвищена спрагу та сечовипускання, втрата ваги та млявість. На жаль лікування захворювання не існує, але ліки можуть допомогти з симптоматичним полегшенням, і чим раніше вона буде діагностована тим більше шансів максимально зменшити вплив хвороби на стан собаки.

Глухота

Глухота на одне або обидва вуха часто зустрічається у білих булів, а деякі кольорові бультер’єри можуть бути глухими на одне вухо. Собаки, які планують розводитися, повинні пройти тестування BAER, щоб переконатися, що їхній слух нормальний.

Незважаючи на труднощі, багато глухих бультер’єрів живуть щасливим і здоровим життям зі своїми люблячими сім’ями. Але якщо цуценя глухе на обидва вуха з народження потрібно застосувати спеціальні методи навчання та поводження, щоб максимально адаптувати собаку до цього обмеження, яке проте не завадить йому бути найкращим улюбленцем.

Серцева недостатність

Серцева недостатність – захворювання серця, спричинене дефектами структури та функції серця, яке іноді зустрічаються у бультер’єрів. Деякі випадки хвороби можуть бути більш серйозними, ніж інші, і зазвичай їх можна розпізнати за наявністю шумів в серці. У деяких випадках для діагностики проблеми може знадобитися ультразвукове дослідження серця (ехокардіограма). На щастя, частина бультер’єрів переростають свої шуми ще в молодому віці, деякі живуть з ними роками без проблем, а в інших розвивається серцева недостатність. Залежно від стану та стадії, на якій його діагностовано, лікування може варіюватися від медикаментів до хірургічного втручання.

Проблеми зі шкірою

Проблеми зі шкірою можуть вплинути на бультер’єрів, особливо білих, які мають чутливу шкіру, схильну до висипу, виразок і подразнень. Вони також можуть бути схильні до алергій, спричинених реакцією на такі речовини, як миючі засоби чи інші хімічні речовини, або повітряні алергени, такі як пилок, пил і цвіль. Тож як власнику бультер’єра, вам потрібно регулярно оглядати його шкіру та за появи найперших ознак висипання звертатися до ветеринара. Як превентивний метод появи проблем, обов’язково подбайте про м’яку чисту підстилку в лежанці.

Бультер’єри – чудова порода собак-компаньйонів з унікальним поєднанням рис бульдогів і тер’єрів та власним характером, та яскравою зовнішністю, яку навряд чи можна, сплутати з іншою породою. Віддані та прив’язані до своєї людини, булі – це постійний заряд оптимізму, веселощів та вигадливості, який при правильній спрямованості чудово проявить себе в будь-якій справі та призначенні, і звичайно, займе місце найулюбленішого улюбленця в сім’ї.

Джерела статті: інформація Американського Кінологічного Клубу (American Kennel Club), Британського кінологічного клубу.

Фото статті: Pixabay, GettyImages, Freepik.

Бультер’єр

Наскільки лагідною порода може бути з членами сім’ї чи іншими людьми, яких вона добре знає. Деякі породи можуть бути осторонь усіх, крім свого власника, в той час як інші породи ставляться до всіх, кого вони знають, як до своїх кращих друзів.

Рівень терпимості та терпіння породи стосовно поведінки дітей, а також загальний сімейний характер. Собаки завжди повинні знаходитися під наглядом поряд з маленькими дітьми чи дітьми будь-якого віку, які мало контактують із собаками.

Наскільки загалом доброзичлива порода по відношенню до інших собак. Собаки завжди повинні перебувати під наглядом для взаємодії та знайомства з іншими собаками, але деякі породи від природи схильні ладнати з іншими собаками як вдома, так і в громадських місцях.

Властивість породи попереджатиме вас про присутність незнайомців. Ці породи схильні реагувати на будь-яку потенційну загрозу, будь то листоноша або білка за вікном. Ці породи, ймовірно, будуть тепло ставитись до незнайомців, які входять до будинку та приймаються їхньою родиною.

Як легко порода справляється із змінами. Це може включати зміни умов життя, шуму, погоди, порядку денного та інші зміни у повсякденному житті.

Скільки шерсті та волосся ви можете очікувати, що порода залишить після себе. Породи з високим линянням потребують частішого розчісування, вони з більшою ймовірністю викликають певні види алергії і з більшою ймовірністю вимагають більш послідовного прибирання пилососом і скручування ворсу.

Як часто породі потрібно купання, розчісування, тримінг або інші види догляду за шерстю. Подумайте, скільки часу, терпіння та бюджету у вас є на цей вид догляду.Також всім породам потрібна регулярна стрижка пазурів.

Наскільки схильна до слинотечі порода. Якщо ви схиблені на чистоті, собаки, які можуть залишати на вашій руці павутинки слини або великі мокрі плями на одязі, можуть виявитися для вас неправильним вибором.

Шерсть собак буває різних типів залежно від призначення породи. Кожен тип шерсті має різні потреби у догляді, потенціал алергенів та рівень линяння. Ви також можете просто віддати перевагу зовнішньому вигляду певних типів шерсті іншим при виборі домашнього вихованця.

Очікується, що шерсть породи буде довгою. Деякі довгошерсті породи можуть бути коротко підстрижені, але для цього буде потрібно додатковий догляд.

Породи бувають двух та трьох кольорів, можливе поєднання основних кольорів. У нас вказано лише основні кольора.

Наскільки гостинною може бути порода до незнайомців. Деякі породи будуть стримані чи обережні з усіма незнайомцями, незалежно від їхнього розташування, тоді як інші породи будуть раді зустріти нову людину, коли вона поряд!

Наскільки захопленою грою може бути порода навіть після щенячого віку. Деякі породи будуть продовжувати хотіти грати в перетягування каната або добре тягнутися у дорослому віці, в той час як інші будуть щасливі просто відпочивати з вами на дивані більшу частину часу.

Наскільки легко дресируватимете вашого собаку, і наскільки охоче він буде вчитися новому. Деякі породи просто хочуть, щоб їхній власник пишався ними, в той час як інші воліють робити те, що хочуть, коли хочуть і де хочуть!

Кількість вправ та розумової стимуляції, яких потребує порода. Породи з високою енергією готові до нових пригод. Вони будуть проводити час, бігаючи, стрибаючи та граючи протягом дня. Породи з низьким рівнем енергії схожі на домосидів – вони щасливі просто полежати і подрімати.

Як часто ця порода вокалізує, чи то гавкіт чи виття. У той час як деякі породи гавкатимуть на кожного перехожого або птаха у вікні, інші гавкатимуть тільки у певних ситуаціях. Деякі породи, не гавкаючі, можуть використовувати інші звуки для самовираження.

Скільки розумової стимуляції потрібно породі, щоб залишатися щасливою та здоровою. У спеціально виведених собак може бути робота, що вимагає прийняття рішень, вирішення проблем, концентрації чи інших якостей, і без необхідних їм мозкових вправ вони будуть створювати свої власні проекти, щоб зайняти свій розум – і вони, ймовірно, виграють. Це будуть ті проекти, які вам не сподобаються.

Про породу Бультер’єр

Серед найкомічніших і бешкетних жителів собачого світу, бультер’єр грайливий і чарівний, іноді впертий, але завжди відданий. Ці унікальні “яйцеголові” собаки – буйні, мускулисті компаньйони, які прагнуть ласки та фізичних вправ. Бультер’єри – це міцні тер’єри, які рухаються жвавою ходою, що передбачає спритність і силу. Відмінною рисою породи є довга, яйцеподібна голова з гострими вухами та маленькими трикутними очима, що іскряться добрим гумором. Забарвлення шерсті буває двох типів: білий та будь-який інший (включаючи привабливу смугасту щетину), однотонний або з білими мітками. Добре складений Бультер’єр – це образ мускулистої рішучості та врівноваженості. Є чотири ключі до щастя Бультер’єра: рання соціалізація з собаками та людьми; жорстке, але любляче дресирування; достатні фізичні навантаження; і багато якісного часу з його улюбленими людьми. Якщо цих вимог дотримано, немає більш відданого, люблячого і цікавого компаньйона. Це найкраща “індивідуальна порода”.

Чого очікувати при догляді за Бультер’єром

Володіння собакою – це не просто привілей; це відповідальність. Вони залежать від нас як мінімум у їжі та житлі та заслуговують набагато більшого. Коли ви берете собаку у своє життя, ви повинні розуміти зобов’язання, які тягне за собою володіння собакою.

Здоров’я

Власники потенційних матерів, яких розводять, мають надати докази перевірки на захворювання нирок та серця, а щенята мають бути перевірені на слух перед тим, як залишити заводчика. Віддані заводчики регулярно спілкуються один з одним і спільно працюють над здоров’ям породи та збереженням її найкращих якостей. Бультер’єри від добрих заводчиків, які перевіряють здоров’я, зазвичай стають здоровими, щасливими членами сім’ї.

Рекомендовані тести здоров’я:

• Оцінка патели
• Обстеження серця
• Тестування BAER
• Нирково-сечовідний аналіз

Догляд

Коротка, рівна, жорстка і блискуча шерсть бультер’єра потребує мінімального догляду. Щотижневе чищення щіткою з м’якою щетиною або рукавичкою для гончаків допоможе видалити бруд і шерсть, що випала, і підтримувати собаку в найкращому вигляді. Вуха слід регулярно оглядати та при необхідності чистити. Пазурі слід часто підстригати, тому що занадто довгі пазурі можуть завдавати собаці дискомфорту і створювати проблеми при ходьбі та бігу.

Вправи

Бультер’єрам корисні щоденні помірні фізичні навантаження, що забезпечують хорошу розумову та фізичну стимуляцію, наприклад, приємні тривалі прогулянки із сім’єю. Ця порода була виведена для спорту, а також як компаньйон для джентльмена і має велику силу і спритність. Участь у кінологічних видах спорту, таких як слухняність, слідопит, аджиліти та випробування на здатність до курсингу є приємним способом спрямувати енергію бультер’єра.

Підготовка

Власникам слід пам’ятати, що ця порода має завзятість і мужність бульдога, але при цьому належить групі тер’єрів. Це незалежний вільнодумний собака з більшою прихильністю до “веселощів та ігор”, ніж до трудової етики. Бультер’єри діють за принципом: якщо це весело, вони це робитимуть. Якщо ні, то навіщо напружуватись? Зробіть навчання веселим, і вони процвітатимуть. Позитивне підкріплення за допомогою їжі чи іграшок – відмінний початок. Бультер’єри можуть досягти успіху в різних видах спорту (включаючи аджиліті, флайбол, фрістайл, ривок гирі та картинг), а також у таких видах, як виявлення бомб, пошуково-рятувальні роботи та як службові, допоміжні, медичні та терапевтичні собаки. Немає межі того, на що здатні бультер’єри, якщо їх дресирувати в позитивній манері, з терпінням та гумором.

Харчування

Бультер’єр повинен добре почуватися на високоякісному кормі для собак, як комерційного виробництва, так і приготовленому в домашніх умовах під наглядом та з дозволу вашого ветеринара. Будь-який раціон повинен відповідати віку собаки (цуценя, доросле або літнє). Бультер’єри потребують хорошого харчування, що включає природний кальцій, особливо в молодому віці. Один досвідчений заводчик дає собакам трохи йогурту чи незбираного молока вранці та ввечері перед сном. Вона також рекомендує додавати до їх раціону натуральні продукти з високим вмістом кальцію, такі як броколі, коли вони переживають періоди швидкого росту та розвитку кісток. Деякі собаки схильні до надмірної ваги, тому слідкуйте за споживанням калорій та вагою вашого собаки. Ласощі можуть бути важливою підмогою в дресируванні, але їх надмірне споживання може призвести до ожиріння. Дізнайтеся, які людські продукти є безпечними для собак, а які ні. Проконсультуйтеся з ветеринаром, якщо у вас є якісь побоювання з приводу ваги або дієти собаки. Чиста, свіжа вода має бути доступна завжди.

Історія

Іронія полягає в тому, що деякі з найдружніших порід AKC починали свою кар’єру як люті гладіатори в кривавих видах спорту. Так сталося із бультер’єром.

Забава “травлення бика”, в якій бульдогів нацьковували на бика з кілками, а глядачі робили ставки на результат, була популярна у Британії починаючи з 13 століття. До більш освічених 1830-х років кривавий спорт із тваринами було оголошено поза законом. Але це не зупинило тих, кому подобалися такі страшні видовища. Вони просто пішли у підпілля, щоби обійти закон. Цькування биків, звичайно, було надто помітним заняттям, щоб продовжувати його нелегально. Натомість кривавим видом спорту стали собачі бої, коли собаки вбивали інших собак у закритих ямах, часто у підвалах таверн.

Бульдоги виявилися занадто повільними та неповороткими, щоб забезпечити розвагу в цих моторошних справах. Так почався процес схрещування бульдогів з тер’єрами, щоб отримати бійців, які мають силу бульдога і пожвавлення і палкий дух тер’єрів. Серед порід, створених у такий спосіб, був бультер’єр.

Незабаром закон наздогнав піт-бої, і вони також були заборонені у Великій Британії. На щастя, бультер’єр, що раптово став безробітним, увійшов у моду серед молодих джентльменів середини 1800-х років. Заводчики почали працювати над покращенням зовнішнього вигляду та темпераменту породи, щоб вона краще підходила на роль собаки-компаньйона для вищого суспільства.

“Хінкс знайшов бультер’єра, старого пошарпаного нероби, і зробив з нього собаку для дружби з джентльменом”. Так каже стара приказка. На початку 1860-х років англієць Джеймс Хінкс взяв стару бійцівську породу, бульдог-тер’єра, названу буль-енд-тер’єром, і вдосконалив та стандартизував її як сучасного бультер’єра. Собаки Хінкса були білими, але на початку XX століття з’явилися кольорові екземпляри. Бультер’єри з’явилися в AKC в 1885 і з того часу є улюбленцями американців. Серед знаменитих бультер’єрів – Віллі генерала Джорджа Паттона, Руфус, переможець Вестмінстера 2006 року, та Буллзай, талісман компанії Target.