Перший пристрій, який можна назвати радіоприймачем, створив Генріх Герц ще в 1888 році (на 8 років раніше Попова). "Батьком" же радіотелеграфії визнаний Гульєльмо Марконі, який з'єднав передавач Герца з телеграфним ключем, а приймач Попова з друкуючим телеграфним апаратом.
7 травня 1895 року російський фізик Олександр Попов здійснив перший сеанс радіозв'язку і продемонстрував світові перший радіоприймач.
Перший в світі радіоприймач (розрядовідмітник) був досліджений італійським вченим Луїджі Гальвані у 1791 році. Приймач складався з антени та заземлення, приєднаних до чутливого елементу (м'язу препарованої жаби), що скорочувався під дією електромагнітних хвиль (ЕМХ).
Гульє́льмо Марко́ні (італ. Guglielmo Marconi; 25 квітня 1874 — 20 липня 1937) — італійський науковець і винахідник («батько радіо»); Нобелівський лауреат у галузі фізики (1909) за роботи з бездротової телеграфії.
| Радіо | |
|---|---|
| Дата відкриття (винаходу) | 1894 |
| Код МСГК 4 | 6010 |
| Радіо у Вікісховищі |
Професор Олекса́ндр Степа́нович Попо́в (рос. дореф. Александръ Степановичъ Поповъ; нар. 4 (16) березня 1859 , Тур’їнські рудники, Верхотурський повіт, Пермська губернія, Російська імперія — пом. 31 грудня 1905 (13 січня 1906), Санкт-Петербург, Російська імперія) — винахідник і фізик в …