Дю́жина, двана́цятка, заст. ту́зінь — міра поштучного рахунку однорідних предметів, що дорівнює 12.
Можливо, в основі лежить і італійське dozzina. Але в будь-якому разі обидва ці слова мають в основі латинський duodecim (duo – це “два”, а decim – “десять”). Тож у самому слові “дюжина” від самого початку заховано число 12.
В античні ж часи в обігу під час рахунку були дюжини — дванадцять одиниць. Цифра "13", наступна після дванадцяти, символізувала невідомість, а значить, небезпеку, тому її навіть назвали "чортовою дюжиною".
Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини або неповна дюжина.
Дю́жина, двана́цятка, заст. ту́зінь — міра поштучного рахунку однорідних предметів, що дорівнює 12.
Дюжина — дванадцять штук чогось чи когось. Найкращий переклад — Двана́дцять (8 голосів). Приклад вживання — нас було дюжина – я, і ще одинадцять моїх кровних братів.