Хто такі гагаузи? І як вони можуть навчити інших жити мирно зі своїми сусідами?

Людмила Ваннек Прага, 5 квітня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – На півдні Молдови існує територіально-автономна одиниця Гагауз-Єрі. Населяють її гагаузи – тюркська християнська народність. Втікаючи в 19-му столітті від російсько-турецької війни, вони оселилися на території Молдови, і в 1994-му році отримали право на самовизначення як автономія. На відміну від Придністров’я, статус якого досі залишається невизнаним, гагаузи зуміли полагодити свої проблеми з Кишиневом і тепер мають всесторонню автономію. Багато оглядачів бачать гагаузьку модель прикладом для багатьох невирішених територіальних конфліктів – особливо для Кавказу, Балкан чи того ж таки Придністровця.

Губернатор Гагаузії Міхаїл Формузал розповів Радіо Свобода про перспективи його краю, проблеми, і те, що, на його думку є найважливішим уроком для інших суперечливих територій?

М.Ф.: У середині 90-их років Гагаузію і Молдову наводили цілому світові як приклад, як взірець для наслідування іншим державам, де існували аналогічні проблеми. Тоді мудрість гагаузького і молдовського народу довела, що можна досягти значно більших результатів, озброївшись не автоматами, а тверезим розумом і політичною волею. Це для багатьох тоді стало важливим уроком. Керівники багатьох бунтівних територій переконались, що повести діалог за столом переговорів – це не позиція програшу, а попросту інший, найчастіше більше ефективний, спосіб захисту своїх інтересів.

Р.С.: Дехто стверджує, що Гагаузія має недостатньо реальної автономії від Кишинева. Чи це справді так? Як розділена влада між вашим центром Комратом і Кишиневом?

М.Ф.: Насправді у нас є вся необхідна законодавча база для існування і функціонування нашої автономії. І те, що автономія не здійснюється в повному обсязі – я мушу сказати, що це передусім наша провина, і тільки потім це провина Кишинева. Кишинів дійсно час від часу створює нам зайві проблеми, і це зрозуміло. Дія центральної влади диктується тим самим нав’язливим страхом втратити південний регіон. Але те, що ми, гагаузи, – дозволяємо притискати наші автономні права, які, нагадаю, закріплені законом, жодних виправдань чи пояснень не може мати. Ми самі не в повній мірі реалізували ті можливості, які дає нам наш закон.

Р.С.: Як Ви можете схарактеризувати ваші відносини з Росією?

М.Ф.: У Гагаузії з Росією завжди були дружні і теплі відносини. У нашого народу були складні історичні перипетії, доля нас зводила з різними народами. Але з російським народом нас пов’язує все найкраще. Передусім ми вдячні Росії за ті землі, на яких ми досі живемо; за освіту, яку отримала більшість нашого народу. Інтерес, увагу і підтримку з боку Росії ми відчуваємо і сьогодні

Р.С.: А який ефект на Гагаузію мало зростання напруги між Росією та Молдовою? Як вплинула на вашу область заборона Росії на винний імпорт із Молдови?

М.Ф.: Загострення молдовсько-російських відносин відбилося на нас найнегативнішим способом. Наша економіка (й без того слабо розвинута) після винного бойкоту взагалі стала практично паралізованою. Наш регіон в основному живе за рахунок вирощування винограду, тютюну та садів. Тобто – це регіон, який сьогодні переважно сільськогосподарський. А я нагадаю, що слідом за забороною на ввезення винної продукції, надійшли аналогічні заборони для фруктів та тютюну. Важко собі уявити, що відчула на собі Гагаузія. Усі ці галузі перебувають у вкрай складному становищі. Однак, гадаю, що найближчим часом все ж таки ми зможемо вирішити ці питання.

Р.С.: Який вплив має на людей Гагаузії збільшення цін на природній газ?

М.Ф.: Зрозуміло, дуже важкий. В якомусь сенсі порятунком для багатьох громадян стала несподівано тепла зима. Вона дозволила зекономити на використанні газу населенням. Але навіть не дивлячись на це, більшість населення не може оплачувати нові газові тарифи. І багато наших стариків змушені замерзати у своїх неопалюваних будинках. Якби ріст заробітної платні та пенсії мав якимось чином випереджувальні темпи над підвищенням цін на енергоресурси, тоді населення не так би хворобливо це сприймало. А на жаль, зростання цін на послуги – воно випереджує темпи підвищення зарплатні та пенсії.

Р.С.: Якою є кінцева перспектива для Гагаузії? Ви вважаєте, що ситуація покращиться, чи погіршиться?

М.Ф.: Я не тільки вірю, але й знаю, що стане краще. У нас є все для цього, що необхідне: у нас є родюча земля, у нас працьовитий народ, професійна керівна команда, чітко розроблені плани дій, і, напевно, найголовніше – це величезна воля до праці і бажання домогтися змін на краще.

ПРО ЕТНОГЕНЕЗ ГАГАУЗІВ І РОЗВИТОК ЇХНЬОЇ ПИСЕМНОСТІ

Мета цієї статті — узагальнити відомості про історію формування та розвитку гагаузької писемності. Об’єктом вивчення є письмові гагаузькі тексти різних періодів історії. Предмет дослідження — становлення й розвиток варіантів гагаузької писемності. Основний метод дослідження — історико-описовий. Використовувалися також методи етимологічного, порівняльного та соціолінгвістичного аналізу. Результатом історико-лінгвістичного дослідження стали такі висновки. Гагаузька писемність пройшла три етапи історії: до 1957 р. комуніканти пристосовували кирилицю, яка використовувалася в мовах сусідів: болгар, росіян, українців, молдаван, — або латиницю, яку використовували в своїх мовах румуни, а з 1928 року і турки; на другому етапі (1957–1993 рр.) використовувався офіційно прийнятий алфавіт на основі кирилиці; на сучасному етапі, з 1993 р, використовують офіційно прийнятий алфавіт, що базується на латиниці. Варіативність писемності призвела до того, що сьогодні гагаузи офіційно використовують латиницю, але неофіційні тексти створюють як на латиниці, так і на кирилиці. Письмова мова — найважливіший етнополітичний фактор, який сприяв підвищенню самоідентичності гагаузького народу. Літературна гагаузька мова створена на базі центрального (комратсько-чадирлунзького) діалекту. Гагаузи придунайських районів Одеської області України є носіями південного (вулканештського) діалекту, який краще, ніж літературна мова, зберіг власне тюркські риси в усному мовленні.

Посилання

Boboglu, N. I. (1991), The Gagauz language. Syntax [Gagauz dili. Sintaksiz], Lumina publishing house, Chisinau, 126 p.

Boev, K. (1953), On the issue of the ethnogenesis of the Gagauz. News for the Archaeological Society in Varna [«Po vŭprosa za etnogenezisa na gagauzite», Izvestiya na arkheologicheskogo druzhestvo v gr. Varna], Varna, Book IX, pp. 89–104.

Bromley, Yu. V. (1992), Essays on the theory of ethnos [Ocherki teorii etnosa], Nauka (Science) publishing house, Moscow, 412 p.

Bulgar, S. S. (2015), «Written literature and development of national identity in the Gagauz South-Eastern Europe XIX — beg. XX centuries», Revistă de ştiinţe socioumane [«Pis’mennaya literatura i razvitiye natsional’nogo samosoznaniya gagauzov Yugo-Vostochnoy Yevropy v kontse XIX — nach. XX vv.», Revistă de ştiinţe socioumane], Chișinău, nr. 1 (29), pp. 99–111.

Bulgar, S., Dimchoglo, Yu. (2017), History of the Gagauz of Ukraine [ Istoriya gagauzov Ukrainy], Astroprint publishing house, Odessa, 748 p.

Gaidarzhi, G. A. (1973), Gagauz syntax [Gagauzskiy sintaksis], ed. L. A. Pokrovskaya, Știința publishing house, Chișinău, 92 p.

Gaidarzhi, G. A., Tukan, B. P. (1967), «Ways of expressing syntactic relations in the Gagauz language», Scientific notes of the Bălți State Pedagogical Institute [«Sposoby vyrazheniya sintaksicheskikh otnosheniy v gagauzskom yazyke», Uchonyye zapiski Bel’tskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo instituta], Bălți, Issue 8 «Philological», pp. 49–55.

Gaidarzhi, G. A., Koltsa, Ye. K., Pokrovskaya, L. A., Tukan, B. P. (1973), Gagauz-Russian-Moldavian dictionary [Gagauzsko-russko-moldavskiy slovar’], Soviet encyclopedia publishing house, Moscow, 665 p.

Grek, I. F. (2019), «Anthroponymy of the residents of Bolgarsky village in Kazakhstan (on ethnogenesis of the Gagauz in Budjak)», Rusin [«Antroponimiya zhiteley posyolka Bolgarskiy v Kazakhstane (k voprosu etnogeneza gagauzov v Budzhake)», Rusin], Kishinev, vol. 55, pp. 317–352. DOI : 10.17223/18572685/55/17

Grek, I. F. (2007), «Ethnonym «Gagauz» and glottonym «Gagauz language» (ethnogenesis of the Gagauz people in the 19th — early 20th centuries in the conditions of Bessarabia)», Journal of Ethnology and Culturology [«Etnonim «gagauz» i glottonim «gagauzskiy yazyk» (etnogenezis gagauzov v XIX — nachale XX v. v usloviyakh Bessarabii)», Zhurnal etnologii i kul’turologii], Kishinev, vol. 2, pp. 260–264.

Guboglo, M. K. (2003), Identification of identity : an ethnosociological study [Identifikatsiya identichnosti : etnosotsiologicheskiy ocherk], Nauka publishing house, Moscow, 592 p.

Moshkov, V. A. (2004), Gagauzes of Bendery district (Ethnographic essays and materials) [Gagauzy Benderskogo uyezda (Etnograficheskiye ocherki i materialy)], Tipogr. Centralǎ, Chișinău, 550 p.

Moshkov, V. A. (1895), «Ethnographic materials : Gagauz texts», News of the Society of Archeology, History and Ethnography at the Imperial Kazan University [«Materialy etnograficheskiye : Gagauzskiye teksty», Izvestiya obshchestva arkheologii, istorii i etnografii pri Imperatorskom Kazanskom universitete], Kazan, vol. 13, issue 2, pp. 70–83.

Pokrovskaya, L. A. (1990), «The Gagauz language», Linguistic Encyclopedic Dictionary [«Gagauzskiy yazyk», Lingvisticheskiy entsiklopedicheskiy slovar’], V. N. Yartseva (ed.), Soviet encyclopedia publishing house, Moscow, p. 92.

Pokrovskaya, L. A. (2007), «The main trend in the evolution of grammatical forms in oral speech (based on the Gagauz dialects)», Acta Linguistica Petropolitana : Proceedings of the Institute for Linguistic Research RAS [«Osnovnaya tendentsiya evolyutsii grammaticheskikh form v ustnoy rechi (na materiale gagauzskikh dialektov i govorov)», Acta Linguistica Petropolitana : Trudy Instituta lingvisticheskikh issledovaniy RAN], Nestor-History publishing house, St. Petersburg, pp. 295–300.

Pokrovskaya, L. A. (1997), Modern Gagauz language (course of lectures) [Sovremennyy gagauzskiy yazyk (kurslektsiy)], Comrat State University, Comrat, 190 p.

Pokrovskaya, L. A. (1998), Theoretical foundations and principles of the Gagauz orthography : a methodological guide [ Teoreticheskiye osnovy i printsipy gagauzskoy orfografii : metodicheskoye posobiye], Comrat State University, Comrat, 80 p.

Radova, O. K. (2002), Ethno-demographic development of the Gagauz people of Bessarabia at the end of the 18th — 19th centuries : Thesis [Etnodemograficheskoye razvitiye gagauzov Bessarabii v kontse XVIII–XIX vv. : dis. …kand. ist. nauk : 07.00.07], Kishinev, 241 p.

Radova, O. K., Kuroglo, S. S. (2017), Russian-Gagauz phrasebook [Russko-gagauzskiy razgovornik], Irbis publishing house, Bolgrad ; Izmail, 178 p.

Stepanov, Ie. N. (2016), «Russian proverbs and sayings with Turkisms of domestic discourse : lingual and cultural aspects», Mova / Language [«Russkiye paremii s tyurkizmami bytovogo diskursa : lingvokul’turnyy aspect», Mova], Odessa I. I. Mechnikov National University, Astroprint Publishing house, vol. 26, pp. 111–119.

Stepanov, E. N., Rustemov, O. D. (2019), «The formation of the Crimean Tatar literary language based on the urban koine of Bakhchisaray in the seventeenth and eighteenth century», Golden Horde Review [«Formirovaniye krymskotatarskogo literaturnogo yazyka na baze bakhchisarayskogo gorodskogo koyne v 17–18 vv.», Zolotoordynskoye obozreniye], Marjani Institute of History of Tatarstan AS, Kazan, vol. 7, issue 4, pp. 744–759. [http://dx.doi.org/10.22378/2313–6197.2019–7-4.744–759].

Hatlas, J. (2009), «The main periods of Christianity at the Gagauzians in the Bugeac — the historical point of view and its evaluation», Tyragetia. Serie nouă [«Osnovnyye periody sushchestvovaniya khristianstva u gagauzov Budzhaka i ikh otsenka s istoricheskoy tochki zreniya», Tyragetia, Serie nouă], Muzeul naţional de Arheologie şi Istorie a Moldovei, Chișinău, nr. 2 (18), pp. 273–282.

Chakir, M. M. (2005), «History of the Gagauz people of Bessarabia», Pages of history and literature of the Gagauz people of the 19th — beginning of the 20th centuries [«Istoriya gagauzov Bessarabii», Stranitsy istorii i literatury gagauzov XIX — nach. XX vv.], Chișinău, pp. 80–108.

Shabashov, A. V. (2002), Gagauz : the system of terms of kinship and the origin of the people [Gagauzy : Sistema terminov rodstva i proiskhozhdeniye naroda], Astroprint publishing house, Odessa, 740 p.

Arnaut, T. I. (2016), «Ukrayna gagauzları arasında ana dilin gelişmesi», Endangered languages. Crimean Tatar and other Turkic languages in Ukraine [«Ukrayna gagauzları arasında ana dilin gelişmesi», Zahrozheni movy. Krymsʹkotatarsʹka ta inshi tyurksʹki movy v Ukrayini], NAS of Ukraine, A. Yu. Krymsky Institute of Oriental Studies, Kyiv, pp. 279–291.

Хто автор гімну України

Національний гімн України знає кожен її громадянин, бо це символ нашої країни, а хто написав гімн України знають не всі. Давайте разом дізнаємось цікаві факти про наш гімн — Хто автор гімну України, хто написав музику.

Хто автор гімну України

Слова гімну України написав Петро Чубинський (1839-1884) у 60-х роках XIX століття відомий український поет, етнограф, фольклорист, член Російського географічного товариства, лауреат Золотої медалі Міжнародного географічного конгресу в Парижі й Уваровської премії Петербурзької академії наук.

Хто автор музики гімну України

Музику до гімну написав видатний західноукраїнський композитор і диригент Михайло Вербицький (1815-1870).

Слова гімну України

Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб’ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Державним гімном є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля».

Тепер ви знаєте хто автор гімну України, і хто написав музику до віршів, адже це інформація, яку має знати кожний патріот.

1. «Ще не вмерла Україна» аналіз Пісня Ще не вмерла Україна на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського стала основою національного гімну України. Існує декілька її версій. Український етнограф, фольклорист, поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна» (1862). Читать далее.
2. Історія написання гімну «Ще не вмерла Україна» Історія написання гімну «Ще не вмерла Україна» доволі цікава, і кожному громадянину буде цікаво її знати. Державним гімном є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Історія написання. Читать далее.
3. Хто автор першої Конституції України Конституція України — основний закон держави. 28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла першу Конституцію незалежної України. А чи знаєте ви, що перша конституція України була прийнята ще за часів козацтва в 1710 році. Хто був автором першої Конституції. Читать далее.
4. «Дівчинка з персиками» хто автор Хто написав «Дівчинка з персиками» пам’ятають не всі, але про неї багато хто знає. «Дівчинка з персиками» автор картини Автор картини «Дівчинка з персиками» — Валентин Сєров. Російський живописець написав картину в 1887 році, зберігається вона в Державній Третьяковській галереї. Читать далее.
5. Що зробив Грушевський для України? Кожен українець знає хто такий Грушевський, але що зробив Грушевський для України пам’ятають не всі. Що зробив Грушевський для України? Грушевський Михайло Сергійович — український історик, громадський та політичний діяч. Грушевський разом з Іваном Яковичем Франком заснували і видали «Літературно-науковий. Читать далее.
6. Найбільше місто України А чи знаєте ви яке місто України — найбільше? Найбільше місто України — Київ Найбільше місто України за площею — Київ Десятка самих великих міст по площі в Україні: Київ — 839 км2; Кривій Ріг — 430 км2 Макіївка —. Читать далее.
7. Міжнародні зв’язки Китаю та України Міжнародні зв’язки Китаю та України Китай традиційно входить до десятки найбільших зовнішньоторговельних партнерів України. У 2012 році Китай зайняв перше місце серед торгових партнерів України у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Згідно із даними Держстату України, 2012 року експорттоварів і послуг у Китай. Читать далее.
8. Хто автор пісні «Як у нас на Україні» Кожний українець чув пісню «Як у нас на Україні», але не всі знають хто її автор, хто написав музику. Хто автор пісні «Як у нас на Україні» Автор пісні «Як у нас на Україні» невідомий, як і автор музики. Виконує. Читать далее.
9. Цікаві факти про незалежність України Цікаві факти про незалежність нашої держави – України Ви дізнаєтесь з цієї статті. Незалежність України цікаві факти 1 грудня є пам’ятною датою в історії українського народу. Саме 25 років тому народ проголосував на Незалежність України на референдумі. На нього було. Читать далее.
10. Романтичні місця України Романтичні місця України До найромантичніших міст України можна віднести — Львів та Чернівці. Звісно Київ теж може бути романтичним, але потрібно вибрати правильний маршрут. Синевир – це озеро, невимовної краси, оповите смарагдовими лісами і засніженими вершинами Карпатських гір. Тут краса. Читать далее.
11. Хто автор книги «Диво калинове» Книга «Диво калинове» — це вірші відомого українського поета і перекладача про любов до рідної мови й до інших мов. А Хто автор книги «Диво калинове» знають і памятають не всі Хто автор книги «Диво калинове» Автор книги «Диво калинове». Читать далее.
12. Найбільші міста України Чи знаєте ви які найбільші міста України за площею, населенням? Найбільші міста України Найбільші міста України за населенням Київ 2 845 023 чоловік Харків 1 451 028 чоловік Одеса 1 029 049 чоловік Дніпропетровськ 997 754 чоловік Донецьк 953 217. Читать далее.
13. Цікаві факти про Червону книгу України Цікаві відомості про Червону книгу України викладені в цій статті. Червона книга України цікаві факти Міжнародну Червону Книгу було випущено в світ в 1963 році. Для того щоб її укласти, було витрачено цілих 15 років, впродовж яких вчені плідно працювали. Читать далее.
14. Найбільше озеро України А чи знаєте ви яке озеро в Україні найбільше? Яке озеро найглибше на Україні? Скільки озер всього є в Україні? Найбільше озеро України На території України близько 20 тис. озер, які розташовані в заплавах річок, переважно в Поліссі. Ялпуг (149. Читать далее.
15. Хронологічний довідник: Культура України 19 — початку 20 ст Хронологічний довідник КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX — ПОЧАТКУ XX СТ. 1856-1857 рр. — видання Пантелеймоном Кулішем «Записок про Південну Русь» у двох томах, своєрідної енциклопедії українознавства, що врятувала від забуття цілу низку шедеврів народного епосу. 1857 р. — створення. Читать далее.
16. Хто автор пісні «Ніч яка місячна» Всі мабуть чули пісню «Ніч яка місячна», але хто її автор, хто написав музику мало знають. Хто автор пісні «Ніч яка місячна» Автор пісні «Ніч яка місячна» Михайло Старицький, а музика — народна. Ніч яка місячна, ясная, зоряна Ніч яка. Читать далее.
17. Хто автор брошури Самостійна Україна Брошура «Самостійна Україна» — публіцистичний твір, написаний у 1900 році. Деякий час виконував роль політичної програми Радикальної Української Партії. Твір торкається політичних, правових та філософських аспектів буття української нації і держави. Хто був автором праці Самостійна Україна? Хто автор брошури. Читать далее.
18. Вірші про прапор України Вірші про державний прапор України — стануть в нагоді до 23 серпня, коли в Україні відзначається День Державного Прапора. Вірші про прапор України різних письменників показують їх любов та шану Україні. Вірші про прапор України для дітей «ПРАПОР» Чубач Ганна. Читать далее.
19. Цікаві факти про Конституцію України Цікаві факти про Конституцію України День Конституції України 28 червня — єдине державне свято, закріплене в самій Конституції. Процес підготовки Конституції України затягнувся на Шість років – з 1990 по 1996 рік. Першою вітчизняною конституцією вважається Конституція гетьмана Пилипа Орлика. Читать далее.
20. Найбільші електростанції України Електростанції України забезпечують жителів струмом, але мало хто знає які Найбільші електростанції в Україні. Найбільші електростанції в Україні Найпотужніша електростанція в Україні — є Запорізька АЕС, на яку припадає близько 20% всього виробництва електроенергії України. Види електростанцій в Україні: атомні. Читать далее.
21. Цікаві факти про тварин України Цікаві факти про тварин з червоної книги України Ви дізнаєтесь з цієї статті. Цікаві факти про тварин України Тварини – це багатоклітинні організми, які складають величезне царство живих істот. Це царство розділене на численні групи. Сьогодні багато тварин занесено до. Читать далее.
22. Поява та розселення людей на території України Поява та розселення людей на території України. Вперше прадавні люди появились на території України близько 1 млн років тому, про що свідчить стоянка біля села Королеве Виноградівського району що на Закарпатті. Першими пращурами вважаються архантропи (період раннього палеоліту), основне знаряддя. Читать далее.
23. Терміни: Культура України 18 — початку 19 ст Терміни та поняття КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ. «Історія русів» — найвизначніший іст. твір в Україні наприкінці XVIII — на поч. XIX ст. Вперше опублікував у Москві 1846 О. Бодянський. Автор праці невідомий (найбільш ймовірно Г. Читать далее.
24. Поширення землеробства та скотарства на землях України ЗНО Поширення землеробства та скотарства на землях України. Оскільки назви давніх народів не збереглися (якщо вони існували), вчені користуються поняттям археологічної культури, яка означає сукупність споріднених речових залишків, здобутих під час археологічних розкопок, що належать до одного історичного часу та території. Читать далее.
25. Процес утвердження землеробства і скотарства на землях України Процес утвердження землеробства і скотарства на землях України Період нового кам’яного віку — Неоліту — характеризується переходом первісної людний під привласнюючого господарства до виробляючого, переходом віл збиральництва і мисливства до землеробства та скотарства. Людина винайшла мотику, серп, зернотерку. На території. Читать далее.
26. Терміни: Культура України 19 — початку 20 ст Терміни та поняття КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX — ПОЧАТКУ XX СТ. Меценат (від імені римського політ, діяча І ст. до н. е. Мецената, який уславився покровительством поетів) — багатий покровитель науки, мистецтва та л-ри. Укр. меценатами були родини підприємців. Читать далее.
27. Хронологічний довідник: Культура України 18 — початку 19 ст Хронологічний довідник КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ. 1798 р. — видання у Петербурзі трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського (повністю видана 1842 р.). Початок нової української літератури. У Харкові виник перший театр з постійною трупою. 1799-1803 рр. Читать далее.
28. Персоналії: Культура України 18 — початку 19 ст Персоналії КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ. Беретті Вікентій (3(14).06.1781 — 6(18).08.1842. Київ) — укр. і рос. архітектор італійського походження. Батько Олександра Беретгі. Навчався у Петербурзькій АМ (1798-1804), її академік з 1809, проф. з 1831. Б. спорудив. Читать далее.
29. Цікаві факти з історії України Цікаві факти з історії України допоможуть вам дізнатися багато нового про цю нашу країну і розкажуть, якими шляхами вона йшла до незалежності і ким зі своїх громадян може пишатися. Цікаві факти з історії України Один з найяскравіших елементів образу запорозького. Читать далее.
30. Хто автор пісні «Червона рута» «Червона рута» — пісня, яка стала однією з найвідоміших українських пісень у світі. Але не всі знають хто автор пісні «Червона рута» Хто автор пісні «Червона рута» Автор пісні «Червона рута» Володимир Івасюк. Володимир Івасюк її написав 1970 році, студентом. Читать далее.
31. Культура України 18 — початку 19 ст КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ. Умови та особливості розвитку культури кінця XVIII — першої половини XIX ст.: негативний вплив відсутності власної державності, національне гноблення та імперські кордони, що ігнорували українську етнічну територію; русифікація та культурна асиміляція. Читать далее.
32. «Ранок в сосновому лісі» хто автор «Ранок у сосновому лісі» всім добре відома картина, але часто ми не можемо згадати Хто автор картини «Ранок у сосновому лісі» . «Ранок у сосновому лісі» автор Ранок у сосновому лісі — картина російських художників Івана Шишкіна та Костянтина Савицького. Читать далее.
33. Культурне життя України в другій половині 19 ст Культурне життя України в другій половині 19 ст. 1. Розвиток освіти Початкова освіта. За Шкільною реформою 1864 р. початкові школи (офіційно вони називалися народними училищами) поділялися на однокласні з трирічним терміном навчання та двокласні, де навчалися п’ять років. Ці школи. Читать далее.
34. Хто автор «Історії Русів» «Історія Русів» — твір української національно-політичної думки початку XIX століття, де подано яскраво, часом у художній формі, картину історичного розвитку України від найдавніших часів до 1769 року. Але хто автор «Історії русів» досі точно не встановлено. Хто автор «Історії русів». Читать далее.
35. Хто автор «Слово про похід Ігорів» Слово о полку Ігоревім (Слово про похід Ігорів) — героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. Але хто автор «Слово про похід Ігорів» ніхто й досі не знає, звісно що існує маса варіантів. Хто автор «Слово. Читать далее.
36. Відомі гетьмани України Відомі гетьмани України 17 століття увійшли в нашу історію. Сьогодні ми визначимо прізвища відомих українських гетьманів, які боролись за майбутнє України, захищали землі від нападників, керували та намагалися покращувати життя простих людей. ВІДОМІ УКРАЇНСЬКІ ГЕТЬМАНИ Андрій Дорошенко Дорошенко Андрій Дорофійович. Читать далее.
37. Хто автор Біблії? Біблія — найвідоміша і загадкова книга в усьому світі. Вважається, що читаючи її, ми спілкуємося з Богом, вона вчить нас праведного життя. Хто ж автор Біблії? Хто автор Біблії? Біблія — стародавня книга, і писалася вона впродовж багатьох століть (з. Читать далее.
38. Хронологічна таблиця стародавньої історії України ЗНО Хронологічна таблиця стародавньої історії України Близько І мли років тому — поява пралюдини (найдавнішої людини) на території України (поблизу С. Королеве Закарпатської обл.). 400-100 тис. років тому — ранній палеоліт (давній кам’яний вік). Люди жили первісним етапом, займали­ся полюванням, збиральництвом. Читать далее.
39. «Історія Русів» автор Автор «Історії Русів» точно не відомий. «Історія Русів» проблема авторства Існує багато припущень щодо автора твору. Повна назва його — «Історія Русовъ, или малой Росіи, сочиненіе Георгія Конискаго Архієпископа Белорускаго». Згодом дослідники зійшлися на думці, що книга не належить його. Читать далее.
40. Зображення покріпачення України в романі Панаса Мирного «Зображення покріпачення України в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Історія України має багато трагічних сторінок, але найбільшою для нашого народу стала ліквідація Гетьманщини й перетворення вільного селянина на безправного кріпака. Дуже часто кріпосниками ставали давні вороги. Читать далее.