Натуральні числа, що мають тільки два дільники — одиницю і само себе , називають простими. Приклад: Числа 2; 3; 5; 7; 11 — прості, оскільки діляться тільки на 1 і самі на себе, тобто мають два дільники.
Перші 500 простих чисел
| 1 | 11 | |
|---|---|---|
| 1–20 | 2 | 31 |
| 21–40 | 73 | 127 |
| 41–60 | 179 | 233 |
| 61–80 | 283 | 353 |
Просте число — це натуральне число, яке має рівно два різних натуральних дільники (лише 1 і саме число). Послідовність простих чисел починається так: 2, 3, 5, 7, 11, 13, 17, 19, 23, 29, 31, 37, 41, 43, 47, 53, 59, 61, 67, 71, 73, 79, 83, 89, 97, 101, 103, 107, 109, 113 , 127, 131, 137, 139, 149, …
Просте число — це натуральне число, яке має рівно два різні натуральні дільники (лише 1 і саме число). Решту чисел, окрім одиниці та нуля, називають складеними. Таким чином, всі натуральні числа, більші від одиниці, розбивають на прості і складені. Теорія чисел вивчає властивості простих чисел.
1 (оди́н, одини́ця) — найменше натуральне число, ціле число між 0 і 2. Воно задає єдине ціле, що є одиницею підрахунку або вимірювання. Це число також є першим числом із нескінченної послідовності натуральних чисел, за ним слідує число 2.
Просте число — натуральне число, що має рівно два різні натуральні дільники — одиницю і самого себе. Тобто число x є простим, якщо воно більше 1 і при цьому ділиться без залишку тільки на 1 і x .