Шлях перелітних птахів: куди вони летять і на що орієнтуються

Здавалося б, зовсім шкільне і дуже дитяче питання. Однак про те, куди летять перелітні птахи , може розповісти далеко не кожен дорослий. Більшості з нас відомо, що журавлі зимують десь в Азії, а ластівки вибирають для зимівлі Африканський континент. Але як вони туди добираються, які орієнтири використовують і яким чином по закінченню зимівлі повертаються додому, ми не в курсі. Так давайте ж про це сьогодні і поговоримо. Як мінімум, для того, щоб нам було, про що розповісти нашим дітям і онукам, прогулюючись жовтневим парком суботнім днем.

Трохи міфів

Це зараз ми такі розумні, все знаємо, про все в курсі. А якщо чогось не знаємо, так запросто знаходимо відповідь на питання в електронних енциклопедіях та друкованих довідниках. А дві тисячі років тому у наших предків не було такої опції. Все, чого наші предки не знали і не розуміли, вони пояснював впливом сил з гори. А ви думаєте, звідки коріння в язичництва? Саме звідси — від нерозуміння процесів, які відбуваються навколо людини.

Орнітологія, наука про птахів, сьогодні може розповісти вам десятки міфів, які пов’язані із сезонною міграцією пернатих. У нас стільки часу немає, тому ми розповімо про декілька — про головні. Аристотель, наприклад, намагаючись знайти відповідь на питання, куди взимку діваються птахи, абсолютно щиро вважав, що частина пернатих, подібно до ведмедів, впадає в сплячку, а інша частина і зовсім трансформується в інший вид. Наприклад, Аристотель був упевнений в тому, що горихвостка з приходом холодів перетворюється в зорянку. Ви запитаєте, з чого він це взяв. А відповідь буде дуже простою: горихвостку вчений і філософ бачив виключно влітку (взимку вона відлітала на зимівлю в теплі краї), а зорянку — тільки взимку. Звідси і народилася ця божевільна, з точки зору сьогоднішнього дня, ідея.

Найцікавіше полягає в тому, що незважаючи на те, що Аристотель жив ще до настання нашої ери, деякі його послідовники навіть кілька століть назад все ще продовжували дотримуватися його поглядів. Деякі з них вірили, що ластівки зимують в мулі. Мовляв, вони, подібно до стрижів, занурюються на дно водойми і, загорнувшись в мул, засинають до настання тепла. Частина фантазерів була переконана, що птахи в принципі не здатні подолати відстань від одного континенту до іншого, і передбачала, що пернаті перечікують холод. на Місяці! Інша частина була переконана, що великі птахи витриваліші, а маленькі дуже крихкі для тривалих і виснажливих подорожей, тому великі представники пернатих перевозять на своїх спинах братів менших. Подібно до того, як гусак у казці перевозили Нільса, а ластівка — Дюймовочку.

Сенсація

Ви здивуєтеся, але науково довести факт того, що птахи залишають свої края з приходом холодів і відправляються зимувати в далекі країни, вдалося лише в 1822 році. І зроблене відкриття було справді сенсаційним. Можливо, ще й тому що ситуація, яка сталася в той момент, була справді приголомшливої, і нікого не залишила байдужим. 21 травня 1822 року поблизу міста під назвою Мекленбург, яке розташовано на території Німеччини, був знайдений мертвий лелека. Здавалося б, ну що тут такого сенсаційного? Пташку, звичайно, шкода, але в житті всяке буває. Однак лелека був не простий. Ні-ні, на вигляд він був найзвичайнісіньким, але з горла птиці стирчала стріла. Ви можете припустити, що лелеку вбили. Стрілою. На початку 19 століття. Однак стріла, яка пронизувала горло птиці, була аж ніяк не європейською. Вона належала африканському племені. Ви уявляєте?! Африканському!

Це означало, що лелека отримав смертельне поранення, перебуваючи на іншому континенті, в іншій півкулі нашої планети. Але і це ще не все! Птах подолав весь шлях з країни, в якій зимував, на рідній континент зі стрілою в тілі. Це воістину чудо. Опудало лелеки-героя, який своєю героїчною смертю пролив світло на таємницю зникнення пернатих напередодні зими, сьогодні можна побачити в Universität Rostock (Німеччина). Воно є частиною зоологічної колекції цього університету.

Потрібно сказати, що цей лелека був першим, але абсолютно точно не останній птахом, якого підстрелили африканські племена і який всупереч пораненню все ж таки дістався в рідні пенати, щоб померти там, де народився. Це дало можливість зробити важливе відкриття: європейські птахи відлітають на зимівлю ближче до екватора, на Африканський континент. Однак повністю зрозуміти, де саме вони зимують, вийшло тільки в кінці 19 століття. Вчені, які вивчали природу і зокрема міграцію птахів, придумали новаторську, на ті часи, ідею. Вони кільцювали пернатих!

Авторство цього методу, за непідтвердженими даними, належить вченому з Данії на ім’я Ханс Мортенсен. Саме він, якщо вірити науковій літературі, першим запропонував окільцювати ластівок, які водилися поблизу однієї з міських шкіл. Кільцювання дозволило через 12 місяців підтвердити, що до школи повернулися саме ті ластівки, які були помічені дослідниками.

Які країни для зимівлі обирають птиці

Кільцювання дозволило вченим не тільки довести, що птахи мігрують, а й відтворити маршрути, за якими вони рухаються. Наприклад, кільцювання дало можливість довести, що крихітні ластівки, які будують гнізда під дахами наших будинків, долітають аж до края землі — до Південно-Африканської Республіки. Ластівки, які мешкають в Закарпатському регіоні, перелітають пустелю Сахару і зимують в країнах Центральної Африки. А солов’ї, які водяться в Україні, теж вважають за краще обирати в якості місця для зимівлі центральноафриканський регіон.

Втім, не варто думати, що в вирій відлітають всі птахи без розбору. Ні. І ось вам простий приклад: шпаки, які є жителями Туманного Альбіону, цілком успішно зимують у себе на батьківщині. У зимовий період до цих хлопців приєднуються шпаки, які мешкають в скандинавських країнах, і їм доводиться ділити територію з птахами, які по праву вважаються її господарями. Журавлі більш розосереджені. Для зимівлі вони вибирають різні країни. Хтось, як ми з вами, вважає за краще перечікувати холоди в жаркій Індії. Хтось летить на Близький Схід, а частина птахів мігрує в Азію. Зозулі, ім’ям яких ми обзиваємо недбайливих матерів, відлітають в Африку, ближче до півдня, або ж в Азію.

Але справжнім рекордсменом подоланих відстаней вважаються полярні крячки. Цей птах мешкає в Арктиці. Однак в якості зимовки це місце птахові категорично не підходить. Тому він перебирається до Австралії. За календарний рік ця невелика пташка долає близько чотирьох десятків тисяч кілометрів. Ви тільки вдумайтеся в цю цифру! Неймовірно. Деякі крячки зимують в Антарктиді, але сума подоланих кілометрів від цього не змінюється.

Висота міграції птахів

На питання про те, на якій висоті мігрують перелітні птахи, можна відповісти по-різному. Ви ж розумієте, що все залежить від того, про якого конкретно птаха мова. В середньому, показники такі: мігруючі птахи здійснюють перельоти на висоті від 500 метрів до двох тисяч метрів. Це приблизно як дві-чотири Ейфелевих вежі. Частина пернатих найбільший відрізок шляху пролітає на висоті сім тисяч кілометрів. Але є і такі, які здійснюють перельоти на восьми-дев’яти кілометрах над рівнем моря. Серед таких птахів були помічені, наприклад, лебеді. А гуси стали в даному випадку абсолютними рекордсменами, пересуваючись на висоті 9 км.

Окремої уваги вартий період “безперебійної” роботи птахів. Якщо мова про дрібних представників класу, то вони здатні здійснювати переліт без зупинок протягом дев’яноста годин. Середня швидкість міграції таких пернатих складає приблизно тридцять кілометрів на годину. Великі птахи теж готові долати відстані протягом 70-90 годин, не зупиняючись на відпочинок і на прийом їжі.

При цьому швидкість великих пернатих істотно вища і досягає часом вісімдесяти кілометрів на годину.

Пташині орієнтири: як пернаті знаходять дорогу

Це питання, на яке до сих пір немає однозначної відповіді: ні у дослідників, які присвятили життя орнітології, ні вже тим більше у нас, простих смертних. Передбачається, що птахами, які здійснюють дальні перельоти і долають колосальні відстані, рухає ніщо інше як інстинкт. Як в ситуації з лососем, який повертається на нерест в струмок, в якому народився.

Голландець Альберт Крістіан Пердек, який аж до 2009 року (тобто аж до своєї смерті) займався вивченням життя птахів, вирішив перевірити цю теорію на шпаках. Що зробив цей дослідник? Він окільцював кілька тисяч пернатих, потім перевіз їх з Голландії на територію Швейцарії — і випустив. Шпаки вирушили в міграційну подорож, але показали різні результати. Птахи, які здійснювали переліт вперше, відхилилися від правильного курсу і в кінцевому рахунку їм довелося провести зиму в Іспанії (що теж непогано). А ті пернаті, які вже мігрували не раз і були доволі досвідченими в цьому питанні, без проблем дісталися місця зимівлі без всякого навігатора.

Головний орієнтир для птахів в денний час — це Сонце. Навіть якщо погода зіпсувалася, пернаті цілком здатні розрізнити поляризоване світіння, тому ні хмари, ні сніг, ні злива не завадять їм відшукати правильний шлях. У нічний час птахи орієнтуються на зірки. Ну і, зрозуміло, орієнтирами для пернатих служать такі об’єкти як гори, великі ущелини, каньйони, русла річок та інші природні навігаційні “підказки”.

І нарешті, магнітні поля. Давайте не забувати про те, що наша Земля — ​​це суцільний гігантський магніт. А організм птаха дозволяє зчитувати магнітні поля і реєструвати їх. До того ж не варто забувати, що в дзьобі кожного представника пернатих міститься залізо, яке допомагає птахові визначати своє місце дислокації в конкретний момент. Загалом, Природа все продумала і влаштувала по-розумному. Те, чого нам з вами потрібно вчитися роками, птахи знають від народження завдяки рефлексам і інстинктам. А може, це просто ми в метушні сьогоднішньої реальності забули, хто ми є насправді, і перестали прислухатися до себе? На це питання у нас теж немає відповіді. Зате буде про що подумати, правда?

“Олені Кравець дали голос радянської системи”. Чому всі говорять про оперу “Ти (Романтика)”

Історія про трагедію Павла Тичини та поетів Розстріляного відродження, розказана під динамічну реп-начитку і хіп-хоп композиції, здається нішевим мистецьким проєктом. Однак в українських медіа реп-оперу “Ти (Романтика)” обговорюють вже три дні.

Від відгуків “це геніально” і порівнянь з бродвейськими мюзиклами до закидів в аматорстві і пафосі та навіть орфографічних помилках, – думки слухачів розділилися.

Утім, більшість погоджується, що головне – це поява такого культурного продукту і можливість його слухати та сперечатись.

“Ти (Романтика)” – це 18 пісень, об’єднаних одною сюжетною лінією, історією поетів Розстріляного відродження.

Музиканти записали альбом разом із Сергієм Жаданом, Євгенієм Яновичем, гуртами “Хейтспіч” і NAZVA та іншими митцями.

BBC Україна запитала експертів, чим так зачепив слухачів цей музичний альбом, а творців альбому, як проєкт народився і що вони думають про критику.

Паралелі з сучасністю

“Ми зовсім не очікували такої реакції і завжди розуміли, що альбом не збере мільйони переглядів, тому що українською літературою цікавляться не так багато людей”, – каже BBC Україна автор ідеї й текстів Олександр Хоменко.

Але лише за перші вихідні відео на ютубі подивились 150 тисяч разів, а фільм-пролог до альбому, який музиканти випустили за добу до релізу, в інстаграмі зібрав понад мільйон переглядів.

Як пояснюють і автори проєкту, й критики, “Ти (Романтика)” захоплює насамперед паралелями з сучасністю.

“У нас тут Володимир Сосюра служить у Третій штурмовій (відсилка до 3-го Гайдамацькому полку Армії УНР, в якому служив поет. – Ред.), Курбас – тримає “культурний фронт”, а Тичина – нагадує долю людини на окупованих”, пояснюють творці альбому.

Творці проєкту “МУР” – (зліва направо) Марія ОʼРайлі, Микола Шмундир, Соломія Козолуп, Олександр Хоменко й Віктор Ткаченко

Олександр Хоменко, який народився і вчився у Києві, розповідає, що поезією й поетами захоплювався ще зі школи.

Перші свої вистави він присвячував російським поетам, каже, тому, що у школі була жахлива вчителька літератури, і тепер він про це шкодує.

Усе змінилося 24 лютого. Ідея написати оперу про Розстріляне відродження народилася після того, як Хоменко провів місяць в окупації на Київщині, а потім повернувся до Києва і блукав його порожніми вулицями.

Він був вражений тим, як актуально лунали рядки українських письменників і поетів початку минулого століття.

Тоді й виник проєкт “МУР”, мета якого, як кажуть автори, протистояти російській агресії словом.

Разом з Олександром Хоменком над проєктом працюють композитор Віктор Ткаченко, дизайнерка Соломія Козолуп, а також Марія ОʼРайлі, Олександр Заїка і Микола Шмундир.

Проєкт вже випустив кілька освітніх відео про Лесю Українку, Василя Стуса, “Щедрик”.

Але найбільшу увагу привернула їхня остання робота – реп-опера про Розстріляне відродження.

“Розчарування у повітрі”

У центрі сюжету – трагедія Павла Тичини, йому присвячені цілих три треки з 18 у альбомі.

Історія починається з 1960-тих років, коли вже немолодий поет оглядається на своє минуле і міркує про те, за що його вважали зрадником, адже він вижив при тій владі, яка знищила багатьох інших поетів.

А потім слухач повертається у часи молодості Тичини – до визвольних змагань 1917-1921 років, його знайомства з поетами-сучасниками, його зради, коли він вступає у комуністичну партію, і репресій українських митців.

Назва альбому відсилає до новели Миколи Хвильового “Я (Романтика)“, в якій автор розчарований ідеалами революції.

“Розчарування відчувається сьогодні у повітрі. Ми розчаровані діями нашого політичного істеблішменту, корупційними скандалами”, – пояснює Хоменко.

Музику для проєкту написав композитор Віктор Ткаченко. Мелодії підбирали окремо до кожної історії.

“Ми намагалися відбивати стиль кожного письменника у мелодії, – каже автор проєкту. – Так у пісні про поета-футуриста Михайля Семенко можна почути авангардні урбаністичні звуки, а у треці про Леся Курбаса лунає класичний театральний інструмент – альт”.

Автор фото, Фейсбук Соля Козолуп

Дизайнерка проєкту Соля Козолуп поділилася фото творчого процесу

Але саме жанр реп-опери і мав передати ритм творів та життя поетів, каже Хоменко.

Він додає, що голоси для кожної пісні теж невипадкові, з кожним повʼязана особиста історія. Так, лідер гурту “Фіолет” Сергій Мартинюк нагадував автору своєю вдачею Миколу Хвильового.

Утім, найбільше обговорень і часом нарікань викликала участь у проєкті акторки “95 кварталу” Олени Кравець. Авторам закидали, що ведуча “Жіночого кварталу” не надто асоціюється з поетами Розстріляного відродження.

Але, як пояснює Хоменко, в опері їй запропонували стати “голосом системи, яка нищить поетів, і вона з цією роллю чудово справилася”.

За що критикують

Попри те, що більшості слухачів альбом сподобався, були й негативні відгуки.

Авторів критикували за помилки у пунктуації і наголосах, слабкі рими і погану начитку та плутаний сюжет, який складно зрозуміти тим, хто не в темі.

За словами Хоменка, з конструктивною критикою вони погоджуються, адже створити проєкт такого масштабу без помилок складно. Але обурення у них викликало звинувачення у порушенні авторських прав.

Поетка Любов Якимчук заявила, що частину цитат взяли з ігрового фільму про будинок “Слово”, який тільки має вийти у прокат.

Як пояснив BBC Україна Олександр Хоменко, він співпрацює з командою фільму і ще у грудні узгодив з продюсерами і правовласниками фільму використання цитат та отримав від них дозвіл.

Це підтвердив у коментарях і режисер фільму Тарас Томенко.

Якщо дивитися на цю роботу як на музичний альбом, тут звичайно є за що покритикувати, каже BBC Україна музичний оглядач Філ Пухарев.

“Тексти пісень не витримують порівняння з оригіналами, а рими часом передбачувані”, – каже Пухарев.

На його думку, музичне аранжування теж складно назвати великою композиторською роботою. “Це скоріше бітмейкерство, а не мелодії, не музика, яка б вирізнялась оригінальністю, композиторською думкою”.

Але, можливо, саме доступність форми й була задумом авторів, і вони це зробили “грамотно й стильно”, каже критик. “Це абсолютно правильний хід для того, щоб це слухали”.

У піснях є вдалі метафори і реперські “панчі”, каже Пухарев, але головний здобуток альбому – це його сучасне звучання.

“Коли у пісні про Сосюру “Третя рота” згадується Дебальцеве, у тебе мурашки по шкірі”, каже він.

Альбом не просто створений за мотивами біографій письменників, його авторам вдалося виписати історичні паралелі так, що ти відчуваєш, що вони дійсно римуються з нашими часами, підсумував Пухарев.

Грамотна популяризація

Літературознавець Ростислав Семків передусім відзначив новаторський формат і “яскравість ідеї” альбому.

“Комусь може не подобатись, які вірші відібрали автори, хтось звернув увагу на помилки, орфографічні й десь фактичні, але – це деталі. Головне, що такий твір зʼявився”, – пояснив він у коментарі BBC Україна.

Проєкт привернув увагу до трагедії, яка трапилася, яку треба пригадувати, і це хороший спосіб – пригадування.

На закиди деяких дописувачів про те, що у піснях подекуди лунає ненормативна лексика, Семків каже, що це реп-опера і виставляти претензії реперу, що він десь матюкнувся, просто смішно.

“Ми ж хочемо, щоб підлітки припинили слухати російський реп, тоді нам потрібні сильніші проєкти, які його виштовхнуть. І це така спроба”, – каже Семків.

З цією думкою погоджується експертка сучасного мистецтва Катя Тейлор.

За її словами, “Ти (Романтика)” – це спосіб популяризувати поезію і зробити її зрозумілою молоді, щоб вона зазвучала на домашніх вечірках, і люди переспівували і начитували пісні, а паралельно вивчали історію”.

“Це і є україномовна популярна культура, про яку ми мріяли приблизно з часів Винниченка”, – підсумувала Олеся Островська-Люта, директорка Мистецького Арсеналу.

“Диво-птах” – вчені знайшли пращура всіх курей Землі

Цей птах жив близько 67 мільйонів років тому якраз перед тим, як удар астероїда знищив всіх динозаврів на Землі.

Його рештки допоможуть дізнатися, якими були предки сучасних птахів і як вони еволюціонували.

Птахи походять від динозаврів. Проте вченим було важко відповісти на питання, як саме вони перетворилися на тих птахів, яких ми бачимо зараз.

Це було пов’язано з тим, що викопних решток древніх птахів не було.

Залишки птаха, які виявили нещодавно, є добре збереженими. Вони допоможуть заповнити деякі прогалини науки.

“Це унікальний зразок: ми називали його “диво-птах”, – сказав доктор Даніель Філд з Кембриджського університету.

“Це єдиний майже цілий череп птаха, який будь-коли знаходили з епохи динозаврів, і він може розповісти нам досить багато про ранню еволюційну історію птахів”.

Птаха назвали Asteriornis maastrichtensis на честь Астерії з давньогрецької міфології. Астерія, тікаючи від Зевса, перетворилась на перепілку і впала в море.

Птах важив трохи менш як 400 г. Його вважають предком сучасних курей, качок та іншої птиці.

Автор фото, DANIEL J FIELD

У той час ця частина Європи була мілководним морем, а умови були схожі на сучасні тропічні пляжі. Маючи довгі стрункі ноги, птах, можливо, жив на березі водойми.

“Птахи є такою помітною і важливою групою живих тварин, здатність сказати щось нове про те, як насправді виникли сучасні птахи”.

“Ця знахідка справді важлива для палеонтологів та еволюційних біологів”, – сказав доктор Філд.

Автор фото, PHILLIP KRZEMINSKI

“Диво-птах” може допомогти зрозуміти, як саме розвивалися сучасні птахи, вважають вчені.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!