Що таке компостна яма і як її облаштувати?

Досвідчені городники вважають компост своїм вірним помічником у догляді за культурами і ґрунтом. Він підвищує якість ґрунту, є хорошим добривом і основою для мульчування. Компост без зусиль і особливих витрат можна приготувати самостійно – головне, знати, де розташувати компостну яму, як її наповнити і облаштувати. Розглянемо всі ці моменти докладно.

Зміст матеріалу

Що це таке?

Компост – це насамперед екологічно чистий матеріал (органічне добриво), який сприяє поліпшенню властивостей ґрунту і підживлює корисними елементами рослини. Компостна маса робиться з органічних відходів, процес перегнивання перетворює їх на корисний склад. Але зовсім гнилі відходи в компост не закладають, щоб не провокувати поганий запах. Зрілий компост пахне свіжою лісовою землею, добриво виходить однорідним, темного (коричневого) кольору. З нього роблять розчин для підживлень або використовують у натуральному вигляді.

У першому випадку одну лопату компоста розчиняють у 20 літрах води, наполягають протягом тижня, потім поливають городні та кімнатні рослини. У другому – вводять масу в ґрунт, працюючи при цьому граблями: 5 кілограмів такого добрива розраховані на 1 квадратний метр землі. Метод використання компоста в якості добрива досить поширений серед любителів садово-городніх справ. Їм удобрюють майже всі культури. Щоправда, дуже акуратно треба підгодовувати коренеплоди, томати, кавуни і диню, оскільки вони «перероблять» компост для нарощування зеленої маси, а врожай при цьому постраждає.

А ось огірки, кабачки, гарбуз і земляника таке харчування особливо люблять. «Наситившись», вони дадуть прекрасні плоди, насичені хорошим ароматом, з яскраво вираженими смаковими якостями. Компостом мульчують грунт навколо дерев, а також топлять у парниках і теплицях. Облаштувати компостну яму нескладно, а вигода виходить багаторазова. Способів виготовлення цієї спеціальної ями багато, бажано, щоб вона складалася з 3-х частин. Компост потрібно закласти в «сховище» для дозрівання. У перегородках обов’язково залишають отвори для повітрообміну і вентиляції.

Наявність дверей або знімного кришки – обов’язкова умова: у період визрівання відходної маси потрібно мати до неї доступ, щоб періодично перешкоджати складу.

Загальний пристрій і розміри

Класичний варіант компостної ями – це конструкція 2х1,5 метра, у висоту також 1,5 м і 0,5 метра вглиб землі. Втім, у досвідчених садівників свої розрахунки. Вони виходять з того, що в компостній органіці повинна бути вологість на рівні 55%, температура в центрі компостера – не менше 70-80 градусів і умови для хорошої циркуляції повітря. А це вдається забезпечити тільки при обсязі в 1 кубічний метр – значить, розміри компостера повинні бути 1х1 м і у висоту на 1 метр. Якщо обсяг більший, виникнуть складнощі з підтриманням потрібної температури, а якщо менше, непросто буде зберегти потрібну вологість.

Конструкції роблять закритого і відкритого типів. Більш складною вважається закрита яма. Каркас для неї роблять або дерев’яним, або з бетону. Якщо вибирається дерев’яна основа, то перед цим дерево проходить спеціальну обробку, щоб воно не гнило. Для створення компостної купи відкритого типу треба вирити яму на невелику глибину, обкласти стіни шифером і укласти туди листя, траву і органіку. Як правило, передню стінку роблять або знімною, або висувною – так простіше забирати масу для обробки грядок. Ну, і треба мати доступ для того, щоб досипати компоненти, якщо яма не заповнена спочатку відразу вся.

Доступ до вмісту повинен бути ще й тому, що періодично доведеться перешкоджати компост. Дно нічим не застилається, щоб залишити можливість проникнення до компосту хробаків і мікроорганізмів – вони допоможуть швидше забродити відходам.

Для нерозповсюдження запаху треба таку яму укрити брезентом, також потрібно захистити споруду від опадів.

Де розташувати?

Городники в селі зазвичай облаштовують ями для компоста на своїх присадибних ділянках: в саду, городах, недалеко від будинку, на задньому дворі. Якщо є недалеко громадські компостери, можна скористатися спільним місцем. Можна закласти органіку на компост безпосередньо на грядках, де висаджуються культури, але, як правило, виготовляються спеціальні конструкції-ями. Згідно з вимогами СНіП розташування компостера має бути не ближче 8-10 метрів від житлових приміщень, від підвалів мінімальна відстань має скласти як мінімум 7 метрів, а також не ближче ніж на 25 метрів від водних джерел.

Купа повинна знаходитися подалі від забору сусідів – щоб і їм не заподіяти дискомфорту через неприємне повітря, треба дотримуватися норм розміщення. При виборі місця для компостної ями треба вивчити напрямок вітру, особливо це важливо, якщо ділянка знаходиться в межах міста. І якщо ви знайшли відповідне місце, то краще, щоб воно було в тіні – під відкритим сонцем зріти органічне добриво буде довше.

Як облаштувати яму?

Зробити на дачі своїми руками компостну яму не складе труднощів. Самостійно побудувати її можна з будь-якого підручного матеріалу: шиферу, профнастилу, дерев’яних піддонів, залізних або пластикових бочок та іншого. Є заводські розбірні конструкції, а можна зробити їх капітальними з бетону або цеглин – такі будови вважаються більш довговічними. Далі розглянемо покрокові інструкції виготовлення різних варіантів.

За фінською технологією

Фінська технологія приготування компоста полягає в безперервному отриманні якісного субстрату. Можна придбати готові відсіки для складування органіки або зробити самостійно. Суть методу в наступному: заповнюють ящики послідовно, а потім, виймаючи з першого відсіку готове добриво, в нього перекладають напівготовий компост з другого відсіку, в другий – вміст третього, який після спустошення наповнюють знову відходами, і так далі.

Зазвичай, щоб отримати зріле добриво з відходів органіки, потрібно не менше 2-х років, а при такій технології процес значно скорочується. При дотриманні всіх норм по температурному режиму і вологості вже через 4 тижні після закладки біомаси можна отримати якісний субстрат. Компостери за фінською технологією повинні бути об’ємом в 1 кубометр. У них потрібно підтримувати вологість вмісту в межах 60% при температурі не менше 70 градусів (можна до 80 градусів). У покупних пристроях є вмонтовані датчики для заміру температури і вологості повітря.

Для виготовлення самим краще використовувати дерев’яні дошки, попередньо обробивши їх спеціальним розчином, щоб вони самі не згнивали при процесі гниття органічних речовин. Один з дешевих і зручних варіантів – компостна яма за фінською технологією з піддонів. Не забуваємо правильно застосовувати розміри для такого компостера: 1х1х1 м.

Це дуже важливий момент, оскільки в меншій скриньці органіка може пересохнути і перетворитися на труху, а в більшій – може просто згоріти від надмірного тепла.

Шифер

Яма з шиферу буде служити довго, а виконати її можна досить просто, заглибивши в землю по периметру шиферні листи. Для більш капітальної будови шифером треба оббити укладений дерев’яний каркас. Тут все залежить від того, чи потрібна постійна компостна яма або тимчасова. Конструкцію можуть тримати і металеві труби, але якщо вона має дерев’яні опори, то їх періодично потрібно зміцнювати, обробляючи антисептиком, або виробляти їх повну заміну, що потребує великих зусиль.

Дерев’яною може бути і кришка такого пристрою, яку теж потрібно обробляти для більш тривалої експлуатації. За допомогою того ж шиферу ємність поділяють на дві або три частини. Є ті, хто вважає шифер не дуже вдалим матеріалом для виготовлення пристрою, в якому зріє компост. На їхню думку, органіка в шиферній конструкції буде набагато довше зріти, а тому це не найкращий варіант для основи компостної ями.

З піддонів

Змайструвати компостну яму можна з чого завгодно, але, на думку більшості, все-таки ідеальною основою для цього вважається дерево. А щоб швидко і без особливих розтрат спорудити компостну скриньку, можна скористатися піддонами. Вони доступні за ціною, і не потрібно буде витрачатися на більш дорогі дошки і бруски. Тільки потрібно відразу ж закупити спеціальний засіб для захисту деревини від впливів ґрунту і органіки, а також фарбу, щоб облагородити і зовнішній вигляд конструкції. Фарбувати скриньку потрібно в кінці збірки, а ось обробку антисептиком проводять на самому початку (слідувати за інструкцією). Збирають компостну яму після повного висихання деревини: можна комплектувати кожну стінку розміром 1х1 м окремо, а потім все зібрати, щеплюючи шурупами піддонні дошки до брусів.

На передній стінці потрібно зробити дверцята заввишки хоча б у 30 сантиметрів, прикріпивши її петлями. Не забувайте і про перегородки – їх має бути кілька. Коли конструкція буде зібрана, на дно слід зробити настил з горбилів, а для стікання зайвої рідини треба залишити щілини між ними. Влітку в зній потрібно буде поливати вміст ящика – зазори між горбилями виконають свою функцію.

Дах краще зробити двоматний, щоб один скат був глухим, а другий – на петлях. Це дозволить вільно завантажувати сировину (відходи та іншу органіку) для перетворення на добриво.

З цегли

Компостну яму можна створити зі звичайної червоної цегли, силікатної білої або шамотної. Виганяють конструкцію в три стіни, в кладці залишають невеликі зазори для припливу повітря. До речі, цеглу необов’язково скріплювати цементним розчином.

Таку конструкцію потім легко можна розібрати і перемістити на інший майданчик. Обов’язково треба передбачити додаткове відділення для перекидання і перевертання вмісту в такій ямі. Потрібно зробити дах з відповідного матеріалу, бажано зі зручною ручкою.

Інші варіанти

Міцну, надійну і довговічну яму для гниття органіки роблять з бетонних кілець. Такий колодязь можна злегка вкопати в землю або поставити просто на грунт. У нього можна скласти траву, навіть фекалії, сухе листя – вийде якісний компост без зайвих витрат. Таку яму можна накрити плівкою, або зробити кришку з дерева. Єдиний мінус такої конструкції в тому, що з неї незручно діставати готове добриво. У бетонній основі неможливо зробити дверцята або знімну панель.

У кого є старі залізні бочки або інші металеві конструкції, можна «заквасити» відходи в них. Тільки доведеться вирізати днище з обох сторін, потім встановити основи на рівну ґрунтову поверхню. Такі ємності обробляють чорною фарбою для кращого проникнення променів сонця і підтримки оптимальних умов у компостері. Незручність лише в тому, що потрібно піднімати бочку брухтом, щоб дістати готове добриво.

Набагато легшою виходить пристрій з автопокришок. Потрібно всього-то 4-6 покришок для формування з них циліндра-ями, а щоб повітря циркулював, через гуму проводять пластмасові трубки. Компостні ями бувають і в готовому вигляді, їх тільки потрібно встановити і навчитися ними користуватися. Мова про біотуалет – це особливий вид компостної ями. Цей заводський пристрій здатний переробити в добриво навіть відходи життєдіяльності людей. У ньому є відсік для суміші з торфу і деревних тирси. Після відвідування такого туалету людина просто повертає спеціальну ручку, в результаті чого відходи рівномірно засипаються деревно-торф’яним складом.

Такий компостер буде приймати і невеликі порції харчових відходів, які так само будуть засипатися спеціальним складом і «бродити», перетворюючись на органічне харчування для рослин і ґрунту. Як тільки один ящик біотуалету заповниться, його прибирають і вставляють інший. Отриманий таким способом компост має високу концентрацію, тому при використанні його перемішують із землею, піщаною сумішшю або додатково ще розводять торфом.

Як і чим заповнювати?

Харчові відходи закладають шарами, чергуючи, наприклад, картопляні очищення з листям, потім можна кинути яблука, зібрані восени в палісаднику, і закидати їх ботвою. Для компостування вибирають сирі очищення ягід, фруктів, овочів у сирому вигляді, але, наприклад, картопляних шкурок і помідорних відходів не повинно бути більше 20% від всієї компостної маси. Можна додавати чайні та кавові залишки, цибулю, яєчну шкаралупу, інші харчові відходи, а також солому, свіжу траву, золу.

Щоб зробити готовий склад більш насиченим, компоненти перемішують з гноєм або курячим послідом. При відсутності такого компост треба заправити невеликою кількістю селітри. Не рекомендується складати в загальну масу бур’яни. З них роблять окремі купи, накривають їх плівкою, і вони загнивають окремо – це гарантія того, що сорна трава не приживеться знову на ділянці. А ось гілочки, коріння хвойних і звичайних дерев дрібно подрібнюються і додаються на переробку в корисну підгодівлю.

Найкраще добриво до весни: Як пришвидшити дозрівання компосту

Компост – це цінне органічне добриво, яке можна приготувати самостійно. Однак процес його дозрівання може тривати кілька місяців або навіть років.

Відео дня

Дотримуючись цих порад, ви зможете приготувати компост за 6-12 місяців. Щоб прискорити цей процес, можна скористатися порадами, якими поділились на сайті prostoway.

• Правильно складайте матеріал. Компостну купу або яму потрібно заповнювати шарами, чергуючи органічні відходи з нейтральними матеріалами, такими як солома, опале листя або земля. Товщина кожного шару повинна бути близько 15-20 см.

• Додайте корисні мікроорганізми. Хробаки, нематоди та інші мікроорганізми прискорюють процес перегнивання органічних речовин. Їх можна додати в компостну купу або яму, використовуючи біопрепарати або просто купивши живих черв’яків.
• Підтримуйте оптимальну температуру. Оптимальна температура для перегнивання органічних речовин становить 25-30 °C. Якщо температура буде нижчою, процес буде відбуватися повільніше.

• Перемішуйте вміст купи або ями. Періодично перемішування вмісту купи або ями забезпечує доступ кисню до органічних речовин, що також сприяє прискоренню процесу перегнивання.
• Захищайте компостну купу або яму від холоду. Восени та взимку компостну купу або яму потрібно вкривати, щоб захистити її від холоду. Якщо температура в купі або ямі опуститься нижче 5 °C, процес перегнивання повністю зупиниться.

Нагадаємо, що кімнатні рослини озеленюють ваш простір та приносять користь, але й можуть стати джерелом незручностей та проблем. Деякі з них мають здатність приваблювати шкідників, таких як тарганів.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!

Компостна яма та купа: секрети бувалих дачників

На дачі завжди знайдеться безліч відходів, які можна легко перетворити в добриво. Все, що для цього потрібно – компостна купа або компостна яма своїми руками, в які потрібно регулярно збирати рослини і органічні відходи. Через два сезони вони згниють і перетворяться на компост, придатний для добрива всіх городніх рослин та саду. Докладну інструкцію, як правильно спорудити компостну яму і купу, можна знайти в наведеній нижче статті.

Переваги використання компосту на дачній ділянці

Хоча створення компосту забирає багато часу, витрачені зусилля завжди себе виправдовують. Переваги виробництва компосту в компостній ямі своїми руками є наступними:

• Екологічність. Компост – це натуральне добриво для рослин.
• Поліпшення якостей грунту. Завдяки використанню компосту, глинисті грунти стають більш пухкими, пропускають більше повітря. Якщо ж на дачній ділянці багато піску, завдяки компосту він буде затримувати більше вологи, що підвищить його родючість.
• Відсутність необхідності платити гроші. Компост можна отримати безкоштовно з харчових відходів і рослин, що ростуть на дачній ділянці. А ось за гній і мінеральні добрива доведеться платити.
• Можливість з користю утилізувати органічне сміття і підтримувати чистоту на ділянці. Трава, бур’яни і листя в будь-якому випадку будуть рости на дачній ділянці і для підтримки чистоти їх необхідно кудись вивозити або спалювати. Якщо ж скидати їх в компостну яму або на компостну купу – без зайвих зусиль утворюється корисний компост, а занедбана ділянка перетворюється на привабливе місце для відпочинку і вирощування овочів.

Як зробити компостну яму і купу своїми руками?

В першу чергу слід відзначити, що компостна яма і компостна купа – це не зовсім вдалі ідеї для отримання компосту. Якщо створити яму для відходів прямо в грунті, компост буде створюватися дуже довго, оскільки процес гниття сповільниться через наявність вологи і відсутність вентиляції. Якщо ж просто насипати органічні відходи у вигляді купи – процес гниття буде проходити нерівномірно, багато тепла буде йти в атмосферу.

Правильна компостна яма або купа – це спорудження (ящик) з дерев’яних дошок, на 50 см заглиблене в грунт, і на 1 метр підняте над землею. Всередину такого ящика необхідно закидати органічні відходи і сміття з дачної ділянки. Під впливом тепла воно поступово почне перегнивати і через півроку зі сміття утворюється поживний компост.

Але перед тим як зробити компостну яму, необхідно запам’ятати кілька правил:

1. Щоб підсилити процес гниття, ящик для компосту необхідно спорудити в затіненому місці подалі від будинку (варто пам’ятати, що при гнитті виділяється досить неприємний запах). Не варто організовувати компостну яму поряд з деревами – надлишок поживних речовин у грунті може спровокувати їх загибель.
2. Компостна яма повинна розташовуватися на відстані 25 метрів від колодязя, щоб речовини, що утворилися в процесі гниття, не потрапили в питну воду. А ось автополив своїми руками може черпати воду зі свердловини, розташованої в безпосередній близькості до компостної ями.
3. Не можна робити компостну купу на місці, де збирається вода. Це буде загальмовувати процес утворення компосту.
4. Ідеальні розміри ями – 1,5 на 2 метри. Якщо зробити яму маленьку – відходи в ній не будуть прогріватися, і процес гниття буде проходити повільно. Для дуже великої ями потрібно дуже багато відходів.
5. Компостну яму рекомендується розділити на 2 секції. Першу секцію можна використовувати відразу після спорудження, а в другу слід починати викидати відходи лише з наступного року.
6. На дно ями можна стелити поліетилен. Краще накидати туди сіна або дрібних гілок.
7. Зверху над компостною ямою необхідно спорудити кришку або ж укрити її шматком руберойду. Можна використовувати агроволокно для мульчування.
8. Приблизно двічі на місяць вміст ями необхідно перемішувати, щоб процес гниття проходив рівномірно.

Використовувати компост з компостної ями, зробленої своїми руками, можна вже в новому сезоні. Але щоб він вийшов максимально поживним – гниття має тривати не менше 2 років.

Які відходи можна відправляти в компостну яму і компостну купу?

Компостна яма, споруджена своїми руками, призначена тільки для рослинних відходів. Туди можна скидати:

• листя і тонкі гілки, які згрібають з-під дерев;
• дерев’яну тирсу, стружку і кору;
• бавовняне ганчір’я;
• картон і папір;
• коріння рослин;
• золу;
• скошену траву;
• стебла квітів;
• всі харчові відходи рослинного походження, включаючи пакетики з чаєм і яєчну шкаралупу;
• клаптики шерсті домашніх тварин.

Компостна купа не повинна містити продукти тваринного походження і фекалії тварин, мінеральні добрива, бур’яни, на яких вже встигло дозріти насіння. У компості не повинно бути рослин з тривалим періодом гниття (до них відноситься бадилля з картоплі та помідорів). Також не варто кидати в компостну яму кущі рослин, уражені хворобами – їх краще підсушити і спалити прямо на грядках.

Найважливіший аспект при створенні компостної ями – зробити її максимально непомітною на дачній ділянці. Якщо це питання дуже актуальне, дізнайтеся основні компоненти ландшафтного дизайну за посиланням.