Як відрізнити бронхіт від пневмонії

Як зрозуміти, що у вас бронхіт, а не запалення легень, і навпаки.

У гострого бронхіту та пневмонії схожі симптоми. Якщо у людини гострий бронхіт, є велика вірогідність, що він переросте у пневмонію, а це – дуже серйозне ускладнення, особливо небезпечне для літніх людей та дітей. І хоча ці дві хвороби трохи відрізняються, вони мають «стерті» симптоми. Тому якщо є підозра на пневмонію, обов’язково потрібен огляд лікаря.

Особливості бронхіту

При бронхіті набрякають бронхіоли дихальних шляхів, що ведуть до легень, і в них накопичується слиз. Зазвичай причина бронхіту – віруси. Часто бронхіт буває саме у дітей, оскільки їхня імунна система ще незріла, а дихальні шляхи вузькі.

Бронхіт передається повітряно-краплинним шляхом: при кашлі, чханні, навіть при контакті з побутовими предметами, на яких є вірус з інфікованих виділень.

Симптоми бронхіту

Бронхіт буває гострим та хронічним.

Гострий бронхіт починається як ГРВІ і має такі симптоми:

• кашель. Спочатку сухий, а потім з виділенням мокроти;
• нежить і закладеність носа;
• задишка. Важкість дихання та відчуття задухи;
• біль у грудях. Біль або дискомфорт в грудях при диханні через кашель або напруження м’язів;
• загальна слабкість. Швидка втомлюваність та слабкість;
• незначне підвищення температури. При гострому бронхіті може бути підвищена температура тіла (але необов’язково);
• головний біль.

При хронічному бронхіті симптоматика така:

• постійний кашель. Може бути зі слизом або мокротою;
• проблеми з диханням. Задишка та важке дихання, особливо під час фізичних навантажень;
• потовиділення. Постійно мокра шкіра, особливо на ступнях;
• біль у грудях. Дискомфорт або біль в грудях під час дихання або кашлю;
• висип на шкірі. Це може виникнути через недостатність кисню в організму.

На рентгенівському знімку при бронхіті змін у легенях не виявляється, а одужує людина через два-три тижні.

Симптоми пневмонії

Комплекс ознак пневмонії відрізняється від бронхіту, хоча є й спільні симптоми: прискорене дихання, хрипи, на фоні нестачі кисню – блакитний відтінок шкіри.

При правильному лікуванні бронхіту можна не допустити проникнення інфекції до альвеол. Зазвичай призначаються бронхолітики, стероїди, антигістамінні препарати, іноді – киснева терапія.

Запалення легень може з’явитися як ускладнення бронхіту, інфекції верхніх дихальних шляхів, а також на фоні первинної інфекції. При пневмонії уражуються термінальні дихальні шляхи та альвеоли. Пневмонія дуже схожа на застуду, тому вона небезпечна тим, що людина не надає цьому великого значення. Але досвідчений лікар знає, як відрізнити бронхіт від пневмонії, оскільки при запаленні альвеол у легенях є специфічні симптоми.

Отже, симптоми пневмонії – такі:

• висока температура (зазвичай від 38, 5 градусів і вище);
• сильне виділення мокротиння при кашлі (можливе навіть кровохаркання);
• біль у грудях;
• ускладнене і прискорене дихання (більше 24 вдихів на хвилину);
• частота скорочень серця – більше 100 ударів на хвилину;
• людина може хворіти довше, ніж два-три тижні.

Серед ускладнень пневмонії – дихальна недостатність, абсцес легень, ексудативний плеврит, септична лихоманка. Якщо правильно підібрати антибіотики для лікування пневмонії і вчасно почати їх приймати, інфекція відступає і людина одужує.

Чим бронхіт відрізняється від пневмонії

Обидва захворювання вимагають серйозної уваги, вчасної діагностики і грамотного лікування.

1. Причина запалення бронхів – зазвичай вірусна інфекція, а причина пневмонії – бактерії.
2. При запаленні легень є лихоманка і висока температура, при бронхіті – температура невисока або й відсутня.
3. При бронхіті відбувається набряк дихальних шляхів, при пневмонії – набряк і рідина в альвеолах.
4. Щоб вилікувати пневмонію, необхідні антибіотики, а при лікуванні бронхіту треба препарати для зменшення набряку і полегшення болю під час кашлю.

Бронхіт: етіологія, основні клінічні симптоми, лікування та профілактика

Бронхіт — це запальне захворювання бронхів, переважно великих та середніх, різної етіології.

Гострий бронхіт

Гострий бронхіт — це захворювання, для якого характерною є наявність короткочасного та обмеженого запального процесу у великих та середніх бронхах без рентгенологічних ознак пневмонії (запалення легень).

Для гострого бронхіту характерною є наявність непродуктивного (без відходження мокротиння) або продуктивного (з відходженням мокротиння) кашлю тривалістю до 3 тиж. Якщо кашель зберігається протягом 3 та більше тижнів, з великою ймовірністю можна стверджувати, що у пацієнта розвинулося інше, ніж гострий бронхіт, захворювання.

Причини гострого бронхіту

Вважається, що близько 90% усіх епізодів гострого бронхіту викликає ціла низка вірусів, та близько 10% випадків — бактеріальні патогени, в основному мікоплазми, зокрема Mycoplasma pneumoniae, хламідії, зокрема Chlamydia pneumonia, та збудники кашлюку — Bordetella pertussis.

Сучасні методи молекулярної діагностики дозволяють виділити значну кількість видів вірусів, що викликають гострий бронхіт, особливо у разі повторного зараження дорослих вірусами, що переважно спостерігаються у дітей, наприклад, респіраторним синцитіальним вірусом, вірусами парагрипу, метапневмовірусом людини.

Віруси грипу А та В найчастіше викликають періодичні спалахи гострого бронхіту, як у дорослих, так і у дітей, оскільки мають високу контагіозність (здатність до зараження).

Незважаючи на те що основним симптомом риновірусної та коронавірусної інфекцій є закладеність носа, ці віруси досить часто стають причиною гострого бронхіту.

Аденовіруси типів 4, 7 та 14, ентеровіруси, зокрема вірус Коксакі, а також вірус кору, особливо у дітей, вірус простого герпесу людини можуть стати причиною гострого бронхіту (Walsh Е.Е., 2020).

Хронічний бронхіт

Хронічний бронхіт — це хронічне запальне захворювання бронхів з постійним кашлем та відходженням мокротиння, що спостерігається не менше 3 міс на рік протягом 2 та більше років. При цьому зазначені симптоми не пов’язані з іншими захворюваннями бронхопульмональної системи, верхніх дихальних шляхів, інших органів та систем (Окороков А.Н., 2001)

Причини хронічного бронхіту

На відміну від гострого хронічний бронхіт виникає у результаті постійної або періодичної інгаляції різних іритантів (подразників) трахеобронхіального дерева.

Найбільш поширеними іритантами є: дим цигарок, атмосферне повітря, забруднене різними шкідливими речовинами, наприклад діоксидами азоту та сірки; різні леткі хімічні сполуки, спори грибів та інші шкідливі чинники довкілля.

Хронічний бронхіт розвивається поступово, з часом іританти викликають параліч миготливого епітелію слизової оболонки трахеобронхіального дерева, що забезпечує захист бронхів від бактерій, іритантів та впливу інших шкідливих факторів навколишнього середовища завдяки постійному видаленню слизу з дихальних шляхів та трахеобронхіального дерева. Слиз продукують келихоподібні клітини, що розташовані також у слизовій оболонці бронхів.

Унаслідок тривалого впливу іритантів спостерігаються руйнування миготливого епітелію та підвищена секреція слизу келихоподібними клітинами. Оскільки слиз не виводиться з трахеобронхіального дерева унаслідок руйнування миготливого епітелію, відбувається його накопичення усередині бронхів, що зумовлює розмноження хвороботворної бактеріальної мікрофлори та підтримання запального процесу у них.

Основні симптоми бронхіту

Симптоми гострого бронхіту у дітей та дорослих. У більшості дітей та дорослих гострий бронхіт починається з ознак, що є характерними для звичайної застуди: загального нездужання, закладеності носа, риніту та ринореї (виділення носового слизу), болю у горлі та підвищення температури тіла до 38 °С. Зазначені симптоми є характерними для вірусних інфекцій — основної причини гострих респіраторних захворювань.

До зазначених ознак у подальшому приєднується кашель — провідний симптом гострого бронхіту.

У разі легкого перебігу захворювання триває близько 7–10 діб, при середньотяжкому та тяжкому перебігу — кашель може спостерігатися до 3 та більше тижнів.

Також при гострому бронхіті часто у пацієнтів спостерігається задишка.

Тяжкість перебігу захворювання та переважання тих чи інших симптомів гострого бронхіту може змінюватися залежно від конкретного збудника. Лихоманка частіше спостерігається при інфекціях, викликаних вірусами грипу та аденовірусами, ніж тих, що зумовлені риновірусом або риносинцитіальним вірусом, як у дітей, тай і у дорослих.

У осіб, інфікованих риносинцитіальним вірусом або вірусом простого герпесу, частіше спостерігається захриплість голосу, ніж у пацієнтів, які заразилися вірусами грипу.

Вік хворого, наявність або відсутність супутніх захворювань, імунітет та фактори навколишнього середовища, наприклад пасивне куріння, можуть впливати на клінічну картину та тяжкість захворювання.

Наприклад, у осіб похилого віку та пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, які були інфіковані вірусами грипу або риносинцитіальним вірусом, або метапневмовірусом, гострий бронхіт триває протягом 16–17 діб на відміну від молодших людей, у яких захворювання триває в середньому 7–10 діб.

При гострому бронхіті, викликаному мікоплазмами, спостерігається болісний подразливий кашель з мінімальною кількістю мокротиння, що є причиною максимального дискомфорту у грудній клітці (Walsh Е.Е., 2020).

Симптоми хронічного бронхіту. Трьома найбільш поширеними симптомами хронічного необструктивного та обструктивного бронхіту є: кашель, відходження мокротиння та задишка. Багато пацієнтів відзначають наявність у себе цих симптомів протягом декількох місяців або навіть років перед першим зверненням за медичною допомогою.

На початку захворювання кашель турбує пацієнта лише у фазу загострення, під час ремісії він практично не виникає. У міру прогресування хронічного бронхіту фаза ремісії стає коротшою, а період загострення подовжується та кашель стає постійним.

Посилення кашлю при хронічному бронхіті відбувається в сиру погоду, у разі наявності високої вологості атмосферного повітря. У суху погоду кашель пацієнта практично не турбує. Також посилення кашлю спостерігається у разі швидкої зміни температури навколишнього середовища, наприклад, під час виходу з теплого приміщення на холодну вулицю.

Максимальна вираженість кашлю при хронічному бронхіті спостерігається у ранковий час, оскільки саме тоді спостерігається найвища активність миготливого епітелію, що захищає бронхи від негативного впливу зовнішніх факторів.

Виділення мокротиння є одним з найчастіших симптомів хронічного бронхіту. Мокротиння може бути слизовим, гнійно-слизовим, гнійним, іноді може містити прожилки крові.

На самому початку хронічного бронхіту мокротиння може бути слизовим та прозорим. У міру поступового прогресування захворювання воно стає слизово-гнійним або гнійним. Гнійне мокротиння більш в’язке, тому виділяється з трахеобронхіального дерева набагато важче.

Звичайний добовий об’єм мокротиння у хворого із хронічним бронхітом — 50–70 мл.

Зазвичай при хронічному бронхіті поза періодом загострення задишка пацієнта не турбує. Під час загострення хронічного бронхіту спостерігається задишка, її вираженість залежить від тяжкості загострення.

Перші ознаки загострення хронічного бронхіту:

• підвищення загальної слабкості, поява нездужання, зниження загальної працездатності;
• посилення нападів кашлю, а також збільшення їх кількості;
• збільшення об’єму мокротиння, що виділяється під час кашлю;
• зміна характеру мокротиння: спостерігається переважання гнійного над слизовим;
• якщо у пацієнта спостерігалося винятково гнійне мокротиння, у разі загострення його колір стає більш насиченим, підвищується в’язкість;
• субфебрильна температура тіла: при вимірюванні у пахвовій западині — у діапазоні 37,2–37,9 °С;
• прискорене серцебиття за нормальної температури тіла (понад 90–100 уд./хв);
• поява задишки чи її посилення у разі наявності до періоду загострення (Окороков А.Н., 2001).

Медикаментозне лікування при гострому бронхіті: перелік препаратів

Лікування пацієнтів з гострим бронхітом, як правило, симптоматичне та спрямоване на зменшення частоти та вираженості симптомів.

Ліки, що застосовуються при гострому бронхіті

1. Протикашльові фармакотерапевтичні засоби для усунення сухого (непродуктивного, без виділення мокротиння) кашлю:

• бутамірату цитрат;
• глауцину гідробромід;
• декстрометорфан;
• леводропізин;
• преноксдіазин;
• ісландського моху екстракт густий.

1. Відхаркувальні засоби у разі наявності продуктивного (вологого, з виділенням мокротиння) кашлю для покращення реологічних властивостей мокротиння (зменшення в’язкості) та кращого його виділення з трахеобронхіального дерева:

• амброксолу гідрохлорид;
• ацетилцистеїн;
• бромгексину гідрохлорид;
• карбоцистеїн;
• алтею лікарського кореня екстракт сухий;
• оману коріння та кореневища;
• материнки звичайної трава;
• плюща звичайного листя екстракт сухий;
• чебрецю трави екстракт сухий;
• комбіновані фітопрепарати, що містять у своєму складі органи рослин, що мають відхаркувальні властивості;
• комбіновані препарати, що містять у своєму складі дві й більше діючих речовин з відхаркувальними властивостями.

Для покращення відходження мокротиння при гострому бронхіті можна робити інгаляції з гідрокарбонатними (лужними) мінеральними водами.

1. Агоністи β₂-адренорецепторів короткої дії для усунення нападу бронхоспазму у пацієнта:

• сальбутамолу сульфат;
• фенотеролу гідробромід.

1. Жарознижувальні засоби у разі наявності у пацієнта температури тіла 38°С та вище; у разі наявності субфебрильної температури (37,2–37,9 °С у пахвовій западині) — у разі її непереносимості або наявності високої судомної готовності у дитини при підвищенні температури тіла:

• ацетамінофен або парацетамол;
• ібупрофен,
• мефенамінова кислота.

За наявності бронхіту без підвищення температури тіла не слід призначати жарознижувальні засоби. У разі розвитку інтоксикаційного синдрому пацієнту слід збільшити добовий об’єм рідини, що буде споживатися, до 2,5–3 л.

Чи варто приймати антибіотики у разі наявності гострого бронхіту? Оскільки майже у 90% випадків причиною гострого бронхіту є віруси, антибактеріальні засоби та антибіотики у цьому випадку будуть неефективними.

Що не можна робити при гострому бронхіті? У разі гострого бронхіту з підвищенням температури тіла до 37,5 °С та вище не можна використовувати гірчичники.

Медикаментозне лікування при хронічному бронхіті

Чи варто приймати антибіотики у разі наявності хронічного бронхіту? Антибіотики при бронхітах призначають за наявності у трахеобронхіальному дереві активного інфекційного процесу, спричиненого бактеріальною мікрофлорою, що викликає загострення хронічного бронхіту (див. Перші ознаки загострення хронічного бронхіту).

Антибіотики призначають у різних лікарських формах, як для перорального прийому, так і для парентерального введення (внутрішньом’язового або внутрішньовенного).

Групи антибіотиків, що застосовуються при загостреннях хронічного бронхіту

1. Комбіновані препарати пеніцилінів та інгібіторів бета-лактамаз:

• амоксицилін та клавуланова кислота;
• ампіцилін та сульбактам;
• піперацилін й тазобактам.

1. Цефалоспорини II–III поколінь:

• II покоління: цефуроксим;
• III покоління: цефоперазон, цефотаксим, цефтазидим, цефтріаксон та їх комбінації з інгібіторами лактамаз; цефдинір, цефіксим, цефтибутен.

1. Макроліди:

• азитроміцин;
• кларитроміцин;
• мідекаміцин;
• еритроміцин.

1. Фторхінолони:

• гатіфлоксацин;
• левофлоксацин;
• моксифлоксацин.

Інші групи фармакотерапевтичних засобів для лікування пацієнтів із загостреннями хронічного бронхіту

Список відхаркувальних, жарознижувальних засобів та агоністів β₂-адренорецепторів короткої дії для усунення нападу бронхоспазму у разі загострення хронічного бронхіту дивіться в розділі Медикаментозне лікування при гострому бронхіті: перелік препаратів.

Профілактика бронхіту

Профілактика бронхіту у дітей полягає у захисті дитини від збудників гострих респіраторних захворювань, тому одним з перших профілактичних заходів є дотримання календаря щеплень, тобто вакцинація дитини у визначені терміни, оскільки, наприклад, вірус кору або збудник кашлюку Bordetella pertussis є досить частою причиною гострого бронхіту у дітей. Загартовування, заняття фізичною культурою, прогулянки на свіжому повітрі, регулярне провітрювання житлових та навчальних приміщень, відсутність шкідливих звичок, у першу чергу тютюнопаління, у дитини та членів її сім’ї, різноманітний та збалансований раціон харчування з достатньою, відповідно до віку, кількістю білків, жирів та вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів, а також міцний і здоровий сон сприяють здоров’ю імунної системи, яка, у свою чергу, захищає від розвитку гострих респіраторних захворювань, тим самим запобігаючи розвитку бронхіту у дитини.

Бронхіт – «вічне» захворювання

Враховуючи дуже значну поширеність бронхітів у людській популяції, питання етіології, діагностики, лікування та профілактики цих захворювань залишатимуться актуальними ще багато років.