Наукове знання є цінністю як результат людської праці, як основа формування наукового світогляду людей. Засвоєння людиною наукових знань робить їх елементом культури, внаслідок чого питома вага науки в духовному житті суспільства надзвичайно зростає. Наука сприяє формуванню наукового світогляду.
Нау́ка — сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ.
Біологія досліджує такі дива життя, як народження людини, її ріст і розвиток, але також привертає увагу до небезпеки таких речовин, як наркотики, і пояснює їх вплив на організм. Тому біологія – це дуже хороший предмет про людське тіло, про те, як воно функціонує і як його захистити.
Основна функція науки — пізнання об'єктивного світу, реально Існуючих процесів І явищ, їх сутності. Саме відкриття об'єктивних законів природи, суспільства І мислення, творче відображення процесів та явищ дійсності становить головну мету науки.
Наука –це особливий різновид людської діяльності, що складається історично і має своїм результатом цілеспрямовано відібрані факти, гіпотези, теорії, закони і методи дослідження. Наука виникла у момент усвідомлення незнання, що в свою чергу викликало необхідність здобуття знання.
Фі́зика (від грец. φυσικός природний, φύσις природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. Це наука про закономірності природи в широкому сенсі цього слова.
Наука як система знань Наука ± це система знань, обєктивних законів природи, суспільства, мислення, що виражається у точних категоріях і має певну структуру [3, 43, 100]. Під системою розуміють те,