Княгиня Ольга: походження, хрещення, помста древлянам

Ольга – княгиня київська, дружина князя Ігоря Ольга із династії Рюриковичів – перша жінка Київської Русі, яка прийняла християнство. Вона стала регентом у пору неповноліття сина Святослава. Літописці її ще називали Ольгою Богомудрою, бо вона мужньо та рішуче трудилася для піднесення Київської Русі

Діяльність Ольги залишила помітний слід в історії:

• вона запровадила податкову та адміністративну реформи;
• організувала опорні пункти київської влади;
• хитрощами помстилась древлянам за смерть чоловіка;
• спалила місто Іскоростень.

А більше про виникнення Київської Русі та правління князя Ігоря читайте в підручнику з історії України за 7 клас Ю.Ю. Свідерського.

Біографія княгині Ольги

Точно невідомо, де і коли народилась княгиня Ольга. Наприклад, у “Повісті минулих літ” йдеться про те, що “Коли Ігор виріс, він ходив у походи вслід за Олегом, і кожен слухався його. І привели йому жону із Пскова, на ім’я Ольга”. І в 903 році вона вийшла заміж за князя Ігоря.

Проте сучасний історик М. Котляр вважає, що княгиня Ольга народилася близько 910 року. Всюди її описують енергійною жінкою, а якщо вірити літописам, то княгиня народила Святослава у віці 50 років. Це, на думку дослідників, є малоймовірним.

Літописець також вагався щодо походження княгині. У “Повісті минулих літ” так описано її походження: “от Плескова”, “…Неци же глаголють, яко Ольгови дщи бе Ольга”. Володимирський літопис пише, що “Ігоря же жени (Олег) в Болгарах, поят же за него княжну, именем Ольгу. И бысть мудра велмы…”. “Й приведоша ему жену от Плескова именем Ольгу”. Місто Плесков – болгарський град, який літописці часто записували як “Псков”. Тому є версія, що Ольга, яку князь Олег привіз з Болгарії, була онукою болгарського князя Бориса I, дочкою його сина Володимира I, попередника на болгарському престолі і брата Симеона.

Ольга навряд чи могла бути дочкою посадника Пскова чи іншого боярина. Жінка мала окремий двір у Вишгороді. А полководці Ігоря одностайно визнали її регентшею (тимчасовою правителькою), а юного сина Святослава спадкоємцем.

Ймовірно, що Ольга з Ігорем мали інших дітей. У деяких документах згадується Предслава і Володислав. Але ніяких підтверджень, що це їхні діти, не знайдено.

Існує також версія, що Ольга могла бути прийомною дочкою князя Олега, адже їхні імена тісно пов’язані. А детальніше про правління князя Олега читайте в підручнику з історії України за 7 клас О.В. Гісема.

Якщо щодо дати народження є сумніви, то з датою смерті таких проблем немає. Церковний літописець зафіксував, що Ольга померла у 969 році. Поховали її за християнським звичаєм у київському храмі святого Миколая. Князь Володимир, який хрестив Русь, переніс її останки до Десятинної церкви Богородиці й поховав у кам’яному саркофазі.

Якщо вам дали виконувати завдання в зошиті для контролю знань, ви можете знайти вже все готове в ГДЗ з історії України за 7 клас О.Є. Святокума.

Помста древлянам

У 945 році князя Ігоря вбили древляни під час збору ополюддя або данини. Син Святослав ще не міг прийти до влади, бо був замалим. Тоді Ольга почала правити державою.

Після вбивства Ігоря древлянські посли приїхали до Києва і запропонували Ользі вийти заміж за їхнього князя Мала. Княгиня заманила їх в пастку і поховала живцем. Послів скинули в глибоку яму разом з човном, на якому вони припливли.

Згодом до Києва відправилась друга делегація древлян: бояри, князі та купці. Ольга наказала розтопити для них баню і підпалила їх всередині.

Третя помста була найкривавішою. Ольга написала листа древлянам, що хоче поплакати над труною свого чоловіка. Приїхавши, вона влаштувала язичницький обряд. Згідно з ним влаштували бенкет. За наказом княгині було порізано п’ять тисяч древлян.

У 946 році Ольга вирішила остаточно помститись древлянам. Вона зібрала військо, взяла з собою сина Святослава і вирушила в похід на Іскоростень. Неподалік міста Святослав встромив батьківський меч в землю і розпочав битву. Древляни втекли, а місто взяли в облогу.

Через рік княгиня відправила листа древлянам, що більше не буде мститись, а тільки візьме данину. Ольга попросила прислати з кожного двору по три голуби й три горобці. Древляни зраділи такій милостині і все їй відправили. Дружинники відступили, а вночі прив’язали до лапок птахів трут з вогнем і відпустили на волю. Місто було спалене, а людей, які вижили, віддали в рабство або змусили платити данину.

Потрібно виконати завдання з підручника чи робочого зошита? Ви зможете перевірити себе завдяки розділу “ГДЗ та відповіді з історії України за 7 клас”.

Правління Ольги

За час свого правління княгиня Ольга об’їздила всі свої володіння, щоб укріпити внутрішній стан держави. Вона закладала нові села, міста, наставляла в них урядників. Попередники Ольги більше ж зосереджували увагу на походах, битвах, зовнішній політиці.

Княгиня вперше упорядкувала систему збору податків. Вона ввела уроки – розміри данини, погости – пункти влади і прийоми данини та становища – місця зберігання данини. Податки, які збирали з древлян, ділили на три частини. Одна йшла на користа міста Вишгород, а дві третини діставались Києву.

Також були організовані ловища – це мисливські угіддя, багаті хутровим звіром. Хутро з Русі цінувалось купцями з інших країн, тому за рахунок ловища жила княжа родина.

У зовнішній політиці княгиня діяла дипломатично. Ольга особисто очолила посольство русів до Константинополя, де зуміла повернути вигідні умови торгових договорів. Також вона налагодила дипломатичні стосунки з імператором священної Римської імперії Оттоном І та Папою Римським.

У 961-962 році спроба Ольги християнізувати Русь зірвалася. Тим більше, син Святослав Ігоревич був ревним язичником. Він усвідомив, що Ольга захопила владу, і захотів це припинити. Святослав отримав підтримку в язичників, прогнав місіонерів і в 964 році усунув матір від влади. Про правління Святослава ви можете прочитати в будь-якому підручнику в розділі “Підручники з історії України за 7 клас”.

Решту свого життя княгиня Ольга присвятила християнству. Вона побудувала дерев’яний храм святої Софії біля Золотих воріт. У “Повісті минулих літ” згадується також великий київський палац княгині Ольги.

Хрещення княгині Ольги

Коли Ольга об’їздила свої володіння, вона зрозуміла, що племена живуть за власними язичницькими законами. Проте княгиня бажала, щоб у державі панувала однодумність. Тому вона в 956 році відправилась до Константинополя для переговорів з візантійським імператором.

Ольга прибула і півроку чекала на зустріч. Коли княгиня вперше зустрілась з Костянтином Багрянородним, її звільнили від потрійного укліну, який відвідувачі повинні були робити перед імператорським троном. Імператор був зачарований красою цієї жінки і вирішив з нею одружитись. Але княгиня не бажала цього і проявила хитрість. Вона сказала, що є язичницею і хотіла б прийняти християнство з рук імператора.

У ніч з 17 на 18 жовтня 957 року в соборі святої Софії в Константинополі патріарх Феофіліктій і Костянтин VII Багрянородний особисто хрестили княгиню. При хрещенні вона отримала ім’я Олена. Однак після всього Ольга відмовилася стати дружиною Костянтина. Мовляв, закон християнський не дозволяє хрещеному батьку одружуватися з дочкою. Після цього імператор відпустив Ольгу в Київ з коштовними дарунками.

Цікаві факти про княгиню Ольгу

1. Деякі науковці вважають, що Ольга має варязьку кров. Її ім’я відповідає древньоскандинавському – Helga.

2. Існує легенда, що Ольга та Ігор познайомилися, коли князь був на полюванні на батьківщині дівчини. Князь попросив молодого юнака в човні перевезти його через річку. Проте це був не юнак, а Ольга. Тоді Ігор зробив дівчині непристойну пропозицію, що дуже обурило її. Вона відповіла йому: “Нехай я молода і незнатна, і одна тут, але знай: краще для мене кинутися в річку, ніж стерпіти наругу”. Через декілька місяців настав час шукати князю дружину. Тоді він й згадав за Ольгу.

3.Ольга стала першою княгинею на Русі, яка прийняла християнство. Її хрещення зміцнило міжнародне становище Київської Русі.

4. Княгиня вважається покровителькою вдів і навернених християн.

5. У 1547 році Ольга була визнана рівноапостольною святою.

Якщо вам більше подобається дізнаватися інформацію у відеоформаті, тоді шукайте її у розділі “Онлайн-уроки за 7 клас з історії України”.

12 цікавих фактів про святу княгиню Ольгу

Свята княгиня Ольга прийшла до влади по смерті князя Ігоря і була гідною правителькою Київської Русі близько 20 років, продовжуючи чинити значний політичний вплив і під час правління її сина — великого князя Святослава Ігоревича.

Ось кілька цікавих фактів про неї:

1.Загадкове походження

Суперечки про походження великої княгині точаться донині.

Прихильники норманської версії вважають, що Ольга має варязьке коріння, оскільки її ім’я відповідає імені Хельга, поширеному в Скандинавських країнах. Інші вчені вважають, що Ольга має слов’янське походження, а дослідники з Болгарії припускають, що Ольга родом не зі Пскова, а зі схожого за звучання міста Плиска, який колись був столицею Болгарії.

За галицькою версією, майбутня правителька Русі народилась у Плісненьську (тепер с.Підгірці, Бродівського р-ну, Львівської обл.). Її батьками були Олег і Хельгі, відповідно онук данського правителя Хельги і дочки східнослов’янського князя Будимира.

2.Не зовсім романтичне знайомство з чоловіком

Знайомство Ігоря та Ольги в деяких джерелах описується не дуже романтично.

Князь був на полюванні в малій батьківщині княгині. Переправлявся через річку, а перевізником якраз і була його суджена, чомусь переодягнена в чоловічий одяг. Але Ігор здогадався, що тут до чого. І тут же зробив нескромну пропозицію юній Ользі. Однак, його чекало фіаско.

Ольга відчитала молодого монарха: «Нехай я молода і незнатна, і одна тут, але знай: краще для мене кинутися в річку, ніж стерпіти наругу».

Незабаром прийшов час князю шукати наречену. Тут він і згадав норовливу, але чарівну і мудру Ольгу.

3.Легенди

Про життя княгині Ольги складено немало легенд. Велика княгиня Київська відома більше за історично-літературною пам’яткою «Повість временних літ». Цей твір — швидше пам’ятка літературна, ніж історична; проте він закріпив у свідомості східних слов’ян образ цієї правительки — не дуже християнський, але що поробиш. Навіть на Сонці є плями.

Правління київського князя Ігоря тривало 33 роки. Правив би він і далі, як би не конфлікт із древлянами, які не хотіли сплачувати данину. Князя жорстко вбили 945 року. Ольга помстилася за чоловіка.

Законному спадкоємцю тоді було лише 3 роки, а тому Ольга стала регентом при ньому. Княжа дружина визнала Ольгу легальним представником спадкоємця і стала служити з того моменту їй.

Також є цікава легенда, що прославляє гострий розум княгині Ольги. Коли вона приїхала до Царгороду (Константинополь), то її довго, десь близько півроку, протримали, не допускаючи до зустрічі з імператором (за церемоніалом того часу). Нарешті після зустрічі з княгинею імператор помітив її красу і вирішив одружитися з нею. Ольга була проти цього, але відкрито не виступила. Вона поставила умову, що перед одруженням вона має охреститись, а хрещеним батьком має бути сам імператор Костянтин. Після хрещення імператор знову почав розмову про одруження, але у відповідь почув запитання: «Чи може донька одружуватися з батьком?» Зрозумівши, що його перехитрили, імператор відпустив Ольгу додому, багато обдарувавши. Однак хоч ця легенда красива, але дуже сумнівна. Тим більше що коли посли імператора прибули до Києва, то їх теж протримали на річці Почайні з півроку, перш ніж допустити до княгині Ольги.

4.Рекорд миру

Після придушення древлян княгиня Ольга близько 20 років (!) правила без всяких воєн. Це рекорд не тільки для жінки, але і для будь-якого давньоруського правителя.

5.Перша…

Ольга — перша руська (не плутати з «російською») княгиня, яка прийняла християнство.

«Повість минулих літ» пише про княгиню Ольгу такими словами: «Вона предтеча християнської землі, як рання зірниця перед сонцем і як зоря перед світанком… Вона перша від Руси ввійшла в царство небесне, тому руські сини хвалять її як начальницю, бо й по смерті вона молить Бога за Русь».

Свята Ольга — перша християнка на великокняжому престолі Києва, перша просвітителька й учителька християнської віри в Русі-Україні. Її хрещення створило широкий шлях до християнізації нашої держави.

6….і остання

До княгині Ольги жінки не правили на Русі, а після неї в Україні жінки до влади вже не приходили.

7.Мудра правителька

Велика мудрість святої Ольги виявилася і в тому, що вона прийняла християнську віру й саме цим сильно підняла свій авторитет і своєї держави в очах Візантії та християнських володарів Західної Європи.

Її хрещення зміцнило міжнародне становище Київської Русі. Адже сам візантійський імператор Костянтин VII став її хрещеним батьком. У хрещенні вона була названа Оленою. Однак Хрещення Русі відбулося аж через 31 рік.

Хрещення Ольги, яке залишилося її приватною справою, дало підстави називати її «світанком перед сонцем», а сучасникам її онука Володимира казати, що вона була «наймудрішою серед чоловіків».

Княгиня Ольга підтримувала контакти як зі східним, так і з західним центрами християнства. Саме вона запросила 959 року єпископа та священиків від імператора Оттона І. І хоча східний вплив переважив, варто зазначити, що ще довго після офіційного проголошення розриву 1054 року Київ як держава підтримував стосунки з обома гілками християнства.

8.Княгиня-реформаторка

Ольга провела дуже передову по своїй суті податкову реформу. Загибель Ігоря гостро поставила питання про необхідність реформування всієї державної системи і в першу чергу — системи оподаткування. Княгиня Ольга врахувала всі помилки свого чоловіка, тому вона:

– впорядкувала полюддя, визначивши його розмір і час збору;

– встановила нові види оподаткування – уроки і оброки. Залежне населення повинно було їх виконувати в таких розмірах, які б не позбавляли їх засобів для існування;

– розпорядилася заснувати по всій країні спеціальні місця для збору данини – погости;

– розділила державну і особисту казну.

А також Ольга здійсніла реформу управління. Були жорстко регламентовані дії на місцях княжих дружинників і суддів.

9.Очолила оборону Києва

У 967 році, коли київський князь Святослав разом із військом перебував у Болгарії, столицю Русі обложили полчища печенігів. Тоді стара княгиня Ольга очолила оборону міста, зумівши не тільки послати посланця до сина за допомогою, але і переконати ворогів, що Святослав вже близько, змусивши їх відступити.

10.Бабуся, яка змінила історію

Князь Святослав не поділяв релігійних поглядів своєї матері. Він усе життя залишався язичником і більшу частину свого правління проводив у військових походах. Князь не схвалював ідею хрестити Русь, яку його мати так бажала здійснити. Однак це не завадило Ользі виховати онука, майбутнього Київського князя Володимира I в християнському дусі. Саме він і закінчив розпочату своєю бабусею справу — хрестив руські землі в 988 році.

Бабусі, не забувайте, що навіть коли діти вас розчаровують, ви маєте шанс змінити історію в онуках…

11.Княгиня Ольга — рівноапостольна

Княгиня Ольга була визнана святою рівноапостольною в 1547р. Такої честі удостоєні лише п’ять жінок, серед яких — Марія Магдалина.

12.Свята покровителька

Святу Ольгу вважають покровителькою вдів і навернених християн.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

У чому виявилася скупість Герасима Калитки?

Герасим жаліє шматка хліба для своїх наймитів (“Один візьме, другий візьме — так і хліба не настачиш!”, “Така з’їжа, така з’їжа, що й сказать не можна! Повірите: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не вспієш оглянуться — вже з’їли.”). Чоловік відмовляє жінці, коли та просить дати коней, щоб їхати до церкви (“… Не дам коней. Пожалій скотину раз, вона тобі послуже десять раз… Іди пішки, господь прийме твої труди і дасть тобі здоров’я.”). Його скупість виявляється ще й у тому, що не дав дочці приданого, яке обіцяв, і на весіллі через це почалася бійка (“Виграв я, бо п’ять тисяч зосталось у калитці — не дав-таки зятьові.”). Чоловік економить на всьому, навіть на собі, бо “Я не буду панувать, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьохтьом, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю.”

Дивіться також:

УкрЛіб — скорочення від Ukrainian Library (українська бібліотека). Метою створення цього сайту було зробити українську літературу доступною для всіх, хто бажає її читати.

УкрЛіб © 2000 — 2024, Євген Васильєв
При використанні матеріалів сайту, посилання на УкрЛіб обов’язкове.