Лохина: посадка й догляд, вирощування

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 09 серпня 2023 Опубліковано: 02 лютого 2019 Перша редакція: 02 липня 2015 🕒 18 хвилин 👀 344646 разів 💬 13 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за лохиною
• Лохина садова – опис
• Посадка лохини садової
  • Коли саджати лохину
  • Ґрунт для лохини
  • Посадка лохини навесні
  • Посадка лохини восени
  • Вирощування лохини садової
  • Полив лохини
  • Підживлення лохини
  • Розмноження лохини
  • Обрізування лохини
  • Лохина восени
  • Шкідники лохини
  • Захворювання лохини

  Рослина лохина звичайна (лат. Vaccinium uliginosum), або лохина болотна, або низькоросла – типовий вид роду Вакцініум родини Вересові. Цей листопадний чагарник зустрічається в помірних і холодних регіонах усієї Північної півкулі – в Євразії ареал виду починається в Ісландії і доходить до Середземномор’я і Монголії, в Північній Америці простягається від Аляски до Каліфорнії.

  У народі лохина має багато назв – лохиня (лохачі), піяки (п’яна ягода, п’яничка, п’яниця), голубець (голубиця), дурниця, синій виноград. Усі назви з негативним підтекстом лохина отримала помилково: люди скаржилися, що від неї болить голова (жене в голову біль, як на похмілля – звідси дурниця, піяки та ін.), а винуватцем головного болю є насправді багно, що незмінно росте у сусідстві з лохиною. Сама ж ягода лохина є найціннішим природним продуктом, який дедалі частіше привертає увагу садівників.

  Крім лохини звичайної, що зростає всюди в регіонах із прохолодним і помірним кліматом, існує такий вид, як високоросла садова лохина (Vaccinium corymbosum) – американська родичка лохини звичайної, яка давно стала повноправною садовою культурою на своїй батьківщині. У Канаді та США ця смачна і корисна ягода набагато популярніша за чорну смородину. Сорти і гібриди лохини садової, виведені американськими та канадськими селекціонерами, поступово завойовують популярність і серед наших любителів садівництва, і тепер канадська лохина в саду середньої смуги або гібридна американська лохина на дачі десь у південних районах Росії і України не така вже й велика рідкість.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за лохиною

  • Посадка: можна навесні, до набубнявіння бруньок, але краще восени, під час падолисту.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: який відпочив і відновився за кілька років під паром, добре дренований торф’яно-піщаний або торф’яно-суглинний, із водневим показником 3,5-4,5 pH.
  • Полив: уранці та ввечері двічі на тиждень при витраті на кожен дорослий кущ не менше відра води. Тобто під кожен кущ ви маєте вилити двічі на тиждень уранці й увечері по відру води. У найспекотніші дні лохину не тільки поливають, а й обприскують рано-вранці або після 17.00.
  • Обрізування: навесні, до набубнявіння бруньок.
  • Підживлення: тільки мінеральними добривами на самому початку вегетаційного періоду.
  • Розмноження: насінням, живцями та поділом куща.
  • Шкідники: хрущі, гусінь шовкопряда, щитівки, попелиці, листовійки.
  • Хвороби: сіра гниль, моніліоз плодів, фізалспороз, септоріоз, фомопсис, подвійна плямистість, рак стебла, карликовість, червона кільцева й некротична плямистості, нитчастість гілок, вірусна мозаїка.

  Лохина садова – опис

  До роду Вакциніум науковці зараховують брусницю, журавлину, лохину і чорницю, з якою деякі ботаніки ототожнюють лохину, хоча далеко не всім фахівцям це видається справедливим. Коренева система в лохини мичкувата, без кореневих волосинок, гілки прямостоячі, циліндричні, вкриті темно-сірою або бурою корою, пагони – зелені. Кущ лохини звичайної досягає у висоту лише одного метра, вид лохина високоросла росте у висоту до двох і більше метрів. Дрібне, жорстке, цілісне гладке листя лохини до трьох сантиметрів завдовжки і до двох із половиною завширшки росте в черговому порядку на коротких ніжках. У нього оберненояйцеподібна або ланцетна форма з тупою верхівкою і злегка загнутими донизу краями, верхня сторона листової пластини блакитно-зеленого відтінку через восковий наліт, нижня сторона з сильно виступаючими жилками більш світлого відтінку. Невеликі пониклі п’ятизубчасті квітки з рожевим або білим глечиковим віночком до 6 см завдовжки і 8-10 тичинками сидять по кілька штук на верхівках тогорічних гілок. Ягоди лохини звичайної довгасті, завдовжки до 12 мм і вагою до одного грама, синього кольору із сизим нальотом, тонкошкірі, із зеленуватою м’якоттю. Ягоди американської високорослої лохини важать від 10 до 25 г, з одного куща в Америці збирають до 10 кг, у наших умовах у теплих районах і за сприятливої погоди можна отримати до 7 кг ягід з одного куща високорослої лохини. Річ у тім, що не всі зарубіжні сорти годяться для вирощування в наших кліматичних умовах, оскільки ті з них, що починають плодоносити пізно, встигають дозріти тільки на 30 %. Тому охочим вирощувати в себе на ділянці цю чудову ягоду краще культивувати лохину звичайну або купувати ранньо- і середньостиглі сорти лохини садової.

  Посадка лохини садової

  Коли саджати лохину

  Посадка лохини здійснюється і навесні, і восени, але весняна посадка надійніша за осінню, бо за літній сезон саджанці лохини встигають прижитися на ділянці й зміцніти настільки, що ризик їхнього підмерзання взимку мінімальний. У цій статті ми познайомимо вас з агротехнікою рослини і докладно розповімо про те, як правильно посадити лохину, як вирощувати лохину і як доглядати за лохиною, а саме – чим підживити лохину, як поливати лохину і як розмножувати лохину. Вирощування лохини – процес нескладний, складніше буде зібрати і зберегти врожай, але і про це ми вам теж розповімо.

  Ґрунт для лохини

  Якщо ви вирішили вирощувати лохину у своєму саду, виділіть для неї сонячне, але захищене від вітру місце, і не намагайтеся заховати її в затінку – ягід буде мало, і їхній смак вам не сподобається. Поставтеся серйозно до вибору ґрунту для лохини, оскільки рости вона може тільки на кислих ґрунтах – оптимальний водневий показник для неї pH 3,5-4,5. Крім того, дуже бажано, щоб ділянка, на якій ви посадите лохину, кілька років побула під паром: лохина не терпить попередників. Отже, на сонячному тихому місці з добре дренованим торф’яно-піщаним або торф’яно-суглинистим ґрунтом лохина продемонструє вам свої найкращі якості. Якщо у вашому саду немає ділянки з ґрунтом, який буде до смаку лохині, не турбуйтеся, його можна створити рукотворно.

  Посадка лохини навесні

  Лохина навесні висаджується в ґрунт до набрякання бруньок. Перед тим, як посадити лохину, необхідно вирішити, який саме вид або сорт ростиме на вашій ділянці найкраще. У районах із прохолодним кліматом краще вирощувати низькорослу канадську лохину, а у більш теплих районах, де літо спекотне і довге, можна культивувати сорти садової лохини. Роблячи вибір, найважливіше зіставити терміни дозрівання з кліматичними особливостями вашої місцевості, інакше лохина може не встигнути дозріти, і тоді ваш самовідданий догляд за садовою лохиною виявиться марним.

  Краще купувати саджанці із закритою кореневою системою – в горщиках або в контейнерах, але не можна просто перевалити їх із посудини в яму, бо тендітне коріння лохини саме по собі не розвернеться в ґрунті, і рослина не зможе розвиватися повноцінно. Перед тим, як садити лохину, опустіть контейнер із саджанцем на чверть години у воду, потім дістаньте саджанець із контейнера та постарайтеся обережно розім’яти земляну грудку і розправити коріння лохини.

  Посадка садової лохини, як і лохини звичайної, розпочинається з риття ям розміром 60х60 і завглибшки в півметра на відстані 0,5 м одна від одної для низькорослих сортів, одного метра для середньорослих сортів і 120 см для високорослих сортів. Між рядами дистанція повинна бути від трьох до трьох із половиною метрів. Стінки і дно ями бажано розпушити, щоб вони могли пропускати повітря до коріння. Потім необхідно створити в ямі кислий субстрат, аби лохина розвивалася нормально – укладіть на дно верховий торф, змішаний із тирсою, хвоєю і піском, додайте туди для окислення ґрунту 50 г сірки, ретельно все перемішайте й ущільніть. Не додавайте в субстрат ніяких добрив, особливо органічних, які залужують ґрунт – всьому свій час. Тепер можна опустити саджанець в яму, розправити його коріння в різні боки і присипати його землею таким чином, щоб коренева шийка була заглиблена у ґрунт на 3 см. Після посадки саджанці поливають, а ґрунт навколо них мульчують дванадцятисантиметровим шаром хвойної тирси, кори, соломи або торфу.

  Посадка лохини восени

  Порядок посадки лохини не залежить від пори року, і він описаний у попередньому розділі, однак після осінньої посадки потрібно видалити секатором у саджанця першого року життя всі слабкі гілки, а розвинені бажано вкоротити наполовину. Якщо саджанцю більше двох років, обрізування після посадки не проводиться.

  Догляд за лохиною

  Вирощування лохини садової

  Кілька разів за сезон вам доведеться розпушувати ґрунт на ділянці з лохиною на глибину приблизно восьми сантиметрів, проте намагайтеся не перестаратися, оскільки занадто часте розпушування може вашу лохину пересушити, а надто глибоке – пошкодити горизонтально розташовану кореневу систему, яка розташована всього сантиметрів за п’ятнадцять від поверхні. І саме тому особливої важливості набуває мульчування ґрунту на ділянці. Розпушувати ґрунт можна, не прибираючи мульчу, яку потрібно раз на два-три роки обов’язково поповнювати. Не дозволяйте на ділянці з лохиною рости бур’янам, видаляйте їх відразу після виявлення.

  Крім розпушування і прополювання бур’янів, догляд за лохиною передбачає своєчасний полив, обрізання і підживлення лохини.

  Полив лохини

  Правильний полив дуже важливий для лохини. Завдання в тому, щоб виробити таку схему зволоження ґрунту, при якій корінню буде достатньо вологи, і водночас вона не застоюватиметься довше, ніж на дві доби, інакше кущ може загинути. Поливати лохину потрібно двічі на тиждень, виливаючи по одному відру води під кожен дорослий кущ рано-вранці і після заходу сонця – саме так: по відру води під кожен кущ двічі на день два рази на тиждень. Особливо потребує поливу лохина в липні і серпні, під час плодоношення, коли на кущах закладаються квіткові бруньки майбутнього врожаю, і якщо рослина відчує нестачу вологи, це негативно позначиться на кількості і якості ягід не тільки поточного, а й наступного врожаю. У найспекотніші дні кущі лохини потрібно не тільки поливати, а й обприскувати, щоб вони не перегрівалися. Робити це слід рано-вранці і після четвертої години дня.

  Підживлення лохини

  Лохина не особливо вимоглива до родючості ґрунту, проте добре відгукується на мінеральні добрива, які найкраще вносити на самому початку весни, в період сокоруху і набухання бруньок. Органічні добрива лохині категорично протипоказані! Найкращі добрива для лохини – сульфат амонію, сульфат калію, сірчанокислий магній, суперфосфат і сульфат цинку. Саме ці форми засвоюються лохиною найкраще. Азотні добрива (сульфат амонію) вносять у три етапи: під час початку сокоруху вносять 40 % необхідних лохині на рік азотних добрив, на початку травня – 35 %, а на початку червня – 25 %. У середньому це по 70-90 г добрива на один кущ. З літа до наступної весни лохина азотних добрив не потребуватиме. Фосфорні добрива (суперфосфат) вносять улітку і восени з розрахунку 100 г на один кущ. Сульфат магнію вноситься один раз за сезон з розрахунку 15 г на один кущ, а сульфат калію і сульфат цинку – один раз по 2 г на кущ.

  Розмноження лохини

  Розмножується лохина як насіннєвим, так і вегетативним способами. Із зібраних зі здорових кущів повноцінних ягід добувають насіння, злегка його підсушують і восени висівають на навчальні грядки, перекопані з кислим торфом. Якщо ви вирішите посіяти насіння навесні, його потрібно попередньо стратифікувати протягом трьох місяців у холодильнику, а потім посіяти в борозенки на глибину одного сантиметра, засипавши зверху сумішшю торфу з піском у пропорції 1:3. Насінню для проростання необхідно створити умови: температуру повітря 23-25 ºC, вологість близько 40 %, а також забезпечити регулярні поливання, розпушування ґрунту і прополювання бур’янів. Підживлення сіянців азотним добривом здійснюють навесні тільки на другий рік росту. За два роки розсаду висаджують на постійне місце. Розмноження лохини живцями дає швидші та надійніші результати, ніж генеративне розмноження. Для цього використовують кореневищні живці лохини, які нарізають пізньої осені після листопаду або ранньою весною до початку сокоруху. Оптимальна довжина живця 8-15 см, і краще брати пагін товстенький, щоб коріння утворилося швидше і якомога раніше почався приріст. Для активізації приживлюваності живці протягом місяця зберігають при температурі 1-5 ºC, після чого висаджують під кутом у суміш піску з торфом у пропорції 3:1, а зверху насипають шар цього ж субстрату завтовшки 5 см. Якщо правильно доглядати за живцями, за два роки можна отримати добре розвинені саджанці і висадити їх на постійне місце.

  Розмножують лохину і поділом куща. Частину викопаного куща ділять таким чином, щоб у кожній частині було кореневище завдовжки 5-7 см, частини відразу висаджують на постійне місце. Отримані насіннєвим способом кущі вступають у плодоношення на сьомий чи восьмий рік, а ті, що вийшли при вегетативному способі розмноження, можуть почати плодоносити вже на четвертий рік.

  Обрізування лохини

  Для регулярного плодоношення лохина потребує обрізування, яке краще проводити навесні, до набрякання бруньок, але якщо ви виявили хворі гілки влітку або восени, чекати весни необов’язково – видаліть підозрілі пагони негайно і спаліть їх. У кущів першого року видаліть усі квітки – це добре вплине на правильний розвиток рослини. У молодих кущів віком 2-4 роки потрібно шляхом обрізування сформувати міцний скелет, який дозволить рослині витримати вагу гарного врожаю, тому у них вирізують слабкі, хворі, обморожені після зими і лежачі на землі гілки, а також видаляють прикореневу поросль. У кущів чотирирічного віку і старших, крім слабких і хворих гілок, вирізують пагони старші п’яти років, а з однорічних залишають 3-5 найміцніших. Кущі пряморослих сортів проріджують у середині куща, у розлогих кущів вирізають нижні пониклі гілки. Важливо, щоб не відбувалося змикання гілок між сусідніми кущами, тому що це може погано позначитися на смаку ягід і терміні дозрівання.

  Лохина восени

  Збір ягід лохини після початку плодоношення проводять раз на тиждень, і робити це краще вранці після випаровування роси. З моменту набуття ягодами потрібного кольору вони повинні зріти на кущі ще кілька днів доти, доки з тугих не стануть м’якими. За цей час збільшується маса ягід і в них підвищується вміст цукру. Зібрані плоди негайно поміщають у холодильник і зберігають при температурі від 0 до +2 ºC до двох тижнів, ізолювавши від інших продуктів, щоб уникнути поглинання ягодами сторонніх запахів. Для більш тривалого зберігання вимиті і просушені ягоди лохини розкладають в один шар і поміщають у морозилку, після промерзання наскрізь їх зсипають в посудину і знову поміщають на зберігання в морозильну камеру. Можна також висушити ягоди лохини і взимку варити з них компот, робити лікувальні відвари і настої.

  Якщо у вашій місцевості бувають сильні морози, доведеться лохину вкривати, адже за температури -25 ºC вона має всі шанси замерзнути, особливо якщо під час морозів не буде снігу. Підготовка кущів лохини до зими починається після збору врожаю – гілки лохини потрібно повільно притягнути до землі, накинувши на них петлю зі шпагату або дроту, потім закріпити кущ на поверхні ділянки, накрити його мішковиною (поліетилен краще не використовувати, тому що лохина не зможе під ним дихати) і закидати зверху ялиновим гіллям. Коли або якщо випаде сніг, непогано присипати лохину на ялинове гілля снігом. Зняти всі шари захисту від холодів можна буде тільки навесні. Якщо ж у вашому районі таких холодних зим не буває, можна на зиму кущі не вкривати, тим більше, якщо ви вирощуєте на ділянці зимостійкі сорти.

  Шкідники і хвороби лохини

  Шкідники лохини

  Посадка і догляд за садовою лохиною повинні виконуватися відповідно до агротехнічних правил, і тоді ваші рослини будуть здоровими і несприйнятливими до хвороб, але іноді і здорові рослини доводиться захищати. Найчастіше потерпають ягоди лохини від птахів, які скльовують дозріваючі плоди. Аби зберегти врожай лохини, обережно натягніть на кущі сітку з дрібними осередками. Що ж до комах, то вони не завдають помітної шкоди лохині, хоча рік на рік не випадає, й іноді навесні кущі лохини може бути атаковано хрущами, які обгризають листя і виїдають квітки рослини, від чого врожайність лохини знижується. Крім того, личинки жуків під’їдають коріння кущів. Може потерпіти лохина і від гусениць соснового шовкопряда, листовійки, щитівок і попелиці. Жуків та їхні личинки потрібно збирати вручну і топити у відрі з солоною водою, а у боротьбі з іншими шкідниками найкращий засіб – обприскування посадок лохини актеліком або карбофосом, як профілактичний (ранньою весною і після збору врожаю), так і лікувальний, коли ви виявили на лохині шкідника.

  Захворювання лохини

  Найбільше потерпає лохина від грибкових хвороб, таких як рак стебла, засихання гілок (фомопсис), сіра гниль (ботритіс), моноліоз плодів, фізалспороз, біла плямистість (септоріоз) і подвійна плямистість. Слід знати, що майже всі грибкові хвороби садової лохини провокуються застоєм вологи в корінні рослини, котрий виникає через неправильний полив або недостатню водопроникність ґрунту. Розберіться з цим питанням, доки грибкові захворювання не знищили всі кущі лохини на ділянці. Як профілактику рекомендуємо щорічно на початку весни і після збору врожаю проводити обробку рослин бордоською сумішшю, а в якості лікування від хвороб – подвійну-потрійну обробку посадки препаратом топаз з інтервалом у тиждень. Замість топазу можна використовувати ту ж бордоську суміш, а також топсин або фундазол.

  Крім грибкових хвороб, іноді вражають лохину вірусні або мікроплазмові захворювання – мозаїка, карликовість, червона кільцева і некротична плямистості, нитчастість гілок, від яких вилікувати рослину не можна, доведеться видаляти і спалювати хворі екземпляри.

  Виникають проблеми в лохини при порушенні правил агротехніки. Наприклад, іноді можна почути скарги, що лохина жовтіє – листя спочатку стає світло-зеленим, а потім жовтим. Найпевніше, проблема в тому, що ґрунт на ділянці недостатньо кислий – внесіть у нього торф, і поступово зовнішній вигляд листя стане колишнім. Точніше, нове листя буде рости зеленим. Жовтіє листя в лохини і в результаті нестачі азоту, крім того, з цієї причини ягоди стають дрібними, а пагони перестають рости. Вносити азотні добрива в ґрунт на ділянці лохини потрібно щорічно навесні в три етапи, пам’ятайте про це. А ось якщо у лохини червоніє листя, то це перші ознаки раку стебла або засихання гілок.

  Сорти лохини

  Наразі сорти лохини поділяються на чотири групи:

  • низькорослі – в їхню основу покладено вид лохина вузьколиста, схрещений із генетичним матеріалом лохини миртолистої і північної;
  • північні високорослі сорти вирізняються високою зимостійкістю і пізнім терміном плодоношення, їх було виведено на основі північноамериканських видів – лохини високорослої з використанням генетичного матеріалу лохини звичайної;
  • південні високорослі сорти – це комплексні гібриди північної високорослої лохини і деяких видів лохини, котрі зустрічаються на півдні, що допомогло зробити нові сорти посухостійкими. Крім того, південні високорослі сорти лохини менше залежать від водневого показника ґрунту;
  • напіввисокорослі сорти утворилися шляхом подальшого насичення високорослих сортів лохини генами лохини звичайної, що підвищило їхню зимостійкість – ці сорти можуть витримувати температуру до -40 ºC;
  • Кроляче око – основою сортів цієї групи є вид лохина прутоподібна, що дозволяє гібридам проявляти підвищену адаптацію до спекотних умов і низького вмісту органічних речовин у ґрунті. Вегетативний період цих сортів дуже довгий, тому немає сенсу вирощувати їх у районах із прохолодним і помірним кліматом – не всі ягоди встигнуть дозріти до зими.

  Із цих п’яти груп для вирощування в нашому регіоні придатні тільки північні високорослі сорти, і ми пропонуємо вам опис сортів лохини, які найлегше вирощувати в місцевості з помірним і прохолодним кліматом.

  • Блугольд – середньостиглий середньорослий сорт із напіврозлогим кущем і ягодами середнього розміру, солодко-кислими на смак. Сорт із високою зимостійкістю, однак вимагає проріджування і посиленого обрізування.
  • Патріот – високорослий середньостиглий сорт із розлогим кущем 1,5 м у висоту, великими світло-синіми ягодами зі щільною шкіркою, що дозрівають в липні-серпні. Дає стабільно високі врожаї – до 7 кг ягід із куща. Сорт стійкий до холодів і типових для лохини захворювань.
  • Чиппева – середньорослий ранньостиглий сорт заввишки до 1 м із середніми та великими дуже солодкими ягодами світло-синього кольору. Сорт вирізняється високою зимостійкістю – витримує морози до -30 ºC. Цей сорт добре вирощувати на дачній ділянці і навіть у контейнерах.
  • Дюк – пізньоквітучий, але ранньостиглий високорослий сорт, що досягає у висоту двох метрів. Пізнє цвітіння настає після весняних заморозків, а раннє дозрівання дозволяє отримувати високі стабільні врожаї середніх і великих за розміром ягід, що не дрібнішають з роками. Сорт надзвичайно зимостійкий, але вимагає посиленого обрізування.
  • Санрайз – середньовисокий розлогий кущ зі слабким паросткоутворенням, що дозволяє проводити обрізування не так часто, як в інших сортів. Великі, злегка сплющені щільні ягоди, чудові на смак, дозрівають у середині липня, з одного куща можна зняти до 4 кг плодів. На жаль, сорт може потерпіти від весняних заморозків.
  • Шантеклер – середньорослий кущ із висхідними гілками, зацвітає після весняних заморозків. Середньої величини світло-блакитні кислувато-солодкі ягоди достигають наприкінці червня. З одного куща можна зняти до 4 кг плодів. Сорт вирізняється високою зимостійкістю.
  • Нортленд – невисокий, всього метрової висоти розлогий кущ, здатний давати регулярні врожаї по 5-8 кг середньої величини блакитних тугих ягід із чудовим смаком. Сорт вирізняється високою морозостійкістю і коротким періодом вегетації – всі ягоди встигають дозріти до зими. Цінується цей сорт і в декоративному квітникарстві за компактність і невисокий зріст.
  • Елізабет – високорослий розлогий кущ із прямостоячими стеблами і пагонами червонуватого відтінку, що є ознакою особливо високої зимостійкості сорту. Врожайність складає від чотирьох до шести кілограмів ягід з одного куща. Сорт пізній, але один із найкращих за смаковими якостями: дуже солодкі й запашні великі ягоди до 22 мм у діаметрі починають дозрівати з початку серпня. На жаль, встигають дозріти не всі ягоди.

  Властивості лохини

  Шкода і користь лохини давно цікавили вчених, і в результаті наукових досліджень було виявлено, що ця ягода має цілу низку унікальних якостей. Лохина захищає організм від радіоактивного випромінювання, покращує роботу кишечника та підшлункової залози, уповільнює старіння нервових клітин, зміцнює стінки кровоносних судин. Лохина має жовчогінну, протицинготну, антисклеротичну, протизапальну, кардіотонічну і гіпотензивну дію. Плоди лохини містять провітамін A, вітаміни B1, B2, C, PP, відповідальний за еластичність капілярів шкіри і зменшуючий ризик варикозного розширення вен, шість незамінних амінокислот, кальцій, фосфор і залізо, яке в тому вигляді, в якому воно міститься в лохині, майже повністю засвоюється організмом людини. Лохина ефективно використовується при лікуванні ревматизму, атеросклерозу, гіпертонії, капіляротоксикозу, ангіни та інших захворювань.

  Сік з ягід лохини призначають при цукровому діабеті, хворобах шлунково-кишкового тракту, лихоманці. Ягоди лохини знімають спазм очей і сприяють відновленню зору, пектини, що містяться в них, допомагають зв’язувати і виводити з організму радіоактивні метали. А за рахунок вмісту в ягодах високоактивних антиоксидантів лохина перешкоджає утворенню ракових клітин в організмі.

  У народній медицині ягоди лохини їдять сирими, а також вживають у вигляді відварів, настоїв і настоянок. Користь лохини очевидна як для хворих, так і для здорових людей, які, вживаючи в їжу свіжу ягоду, зміцнюють свій імунітет і насичують організм вітамінами. Однак в якості сировини для ліків використовують не лише ягоди, а також листя і пагони лохини.

  Відвар лохини показаний при хворобах серця. Готують його так: дві столові ложки подрібнених молодих гілок і листя лохини кладуть в емальовану каструлю, заливають однією склянкою окропу, накривають кришкою і ставлять каструлю на півгодини на водяну лазню, потім знімають, охолоджують, проціджують, віджимаючи залишки. Отриману кількість доливають кип’яченою водою, щоб вийшла склянка відвару, яку сердечникам треба приймати по одній столовій ложці чотири рази на день.

  При дизентерії або проносі залийте столову ложку сухих ягід склянкою окропу, прогрійте п’ять хвилин на вогні, зніміть і настоюйте під кришкою чверть години. Приймати цей настій потрібно теж по одній столовій ложці чотири рази на день.

  При цукровому діабеті вживають такий відвар: одну столову ложку подрібнених сухих гілок і листя лохини залийте двома склянками окропу (400 мл) і прогрійте на невеликому вогні протягом п’яти хвилин, потім зніміть з вогню, накрийте, дайте годину настоятися, процідіть і приймайте до їжі по 100 мл тричі на день.

  Що ж до протипоказань, то лохина їх не має, однак це не означає, що можна їсти її кілограмами. Навіть корисні для організму продукти можуть завдати шкоди, якщо забути про почуття міри. При переїданні лохина може викликати нудоту, блювоту і навіть алергічну реакцію. А надлишок антиоксидантів може призвести до зменшення надходження до м’язів кисню і, як наслідок, до порушення м’язових функцій організму. Якщо ж вживати в помірних кількостях свіжу лохину в сезон, а взимку і навесні варити з неї компоти, відвари і настої, то, можливо, ви не тільки поліпшите своє здоров’я, а й зумієте перейти в розряд довгожителів, як лохина, кущ якої при гарному догляді здатний рости і плодоносити сто років.

  Лохина садова – посадка, догляд і розмноження на присадибній ділянці

  На присадибних ділянках серед кущиків суниці, заростей агрусу – знайомих усім садових рослин – все частіше можна помітити лісову “гостю” – лохину. Цей чагарник, любитель болотистих хвойних лісів і торфовищ, може прекрасно розвиватися і в саду. Хоча спеціально виведені сорти дозволяють збирати непоганий урожай і поза дикої природи, все ж лохина зберегла свої “примхи”. І освоєння правил вирощування цієї ягоди буде дуже корисним, так як дозволить заздалегідь уникнути помилок, які початківці садівники допускають, виробляючи догляд аналогічно догляду за вже відомими їм садовими ягодами.

  Як виростити садову лохину – посадка і догляд у відкритому грунті

  У природі лохина росте в болотистих лісах, і є особливості в її кореневій системі. Коріння лохини харчуються не самі, а за рахунок дрібних грибів, які живуть на їх поверхні. Тому знання особливостей розведення лохини на ділянці вкрай необхідні. Але освоїти принципи розведення буде нескладно навіть початківцям садівникам, і вже незабаром кущі лохини будуть радувати своїми сизими плодами.

  Від часу, коли ви посадите рослину, залежить успіх його розведення. Кращий час для посадки лохини – пізня весна, коли на кущах починають з`являтися ознаки пробуджується після спокою життя в вигляді набряклих бруньок. Весняні посадки більш життєздатні, за літо корінь встигає вирости в достатній мірі для того, щоб зимівля пройшла благополучно. Фахівці не радять проводити цю процедуру восени, хоча це вважається, загалом, прийнятним. Саджанець не завжди виживає при дуже сильних морозах, якщо він починає вкорінюватися тільки у вересні.

  Для посадки краще всього вибирати здорові рослини із закритою кореневою системою, тобто коріння повинні бути укриті грунтом. Деякі фахівці рекомендують вибирати і садити на одній ділянці відразу ранньостиглі, середньостиглі і пізньостиглі сорти, для того щоб все літо збирати корисні ягоди.

  Щоб виростити соковиті і солодкі ягоди, чагарнику необхідно багато світла і тепла. Тому для посадки вибираємо захищене від протягів і відкрите сонця місце. Перед початком процесу поміщаємо корінь в воду на 15 хвилин, потім кому землі з корінням злегка розминаємо і при посадці рослини в лунку розправляємо коріння трохи в ширину.

  Земля повинна мати певні властивості, щоб лісова гостя прижилася на дачі. По-перше, вона повинна бути пухкої, а на дні посадкової лунки потрібно зробити хороший дренаж. До складу включаємо торф`яно-пісочну або торф`яно-суглинну суміш, яку додаємо до землі. Бажано, щоб рівень кислотності відповідав лісовому показником і знаходився в межах 3,5-4,5 pH.

  Дуже важливо, щоб на тій ділянці землі, де ви збираєтеся вирощувати лохину, раніше не росли інші культури. В іншому випадку грунт повністю потрібно підготувати заново, і вона повинна складатися в пропорції 1: 3 з суглинистой грунту і суміші верхового торфу і піску. Такий сумішшю засипають підготовлену яму діаметром 60 см і глибиною 50 см, стінки і дно якої попередньо розпушують. Коренева шийка повинна бути на 3 см поглиблена в землю.

  Поверх посипають шар мульчі. Для цього підійдуть хвойну тирсу, дрібна солома, порубана кора або торф. Цей шар роблять не менше 12 см. До грунтової суміші можна додати комплексні мінеральні добрива, які в різних кількостях складаються з азоту, фосфору і калію, це дозволити куща отримати додаткове харчування.

  Вирощування лохини на шпалері – для чого це потрібно

  Багато сортів лохини можна вирощувати на шпалерах. Пристосування, що представляє собою грати, створює опору для гілок і стовбура, дозволяє надавати рослині бажану форму. Для облаштування шпалери потрібно встановити дерев`яні або бетонні колони, які розміщуються на відстані від 2 до 4 метрів і з`єднуються більш тонкими планками або дротом в рядах з проміжками 40-50 см.

  Уздовж решітки висаджуються кущі на відстані 70 см один від одного. У міру росту рослин гілки підв`язують до опори, і вони витягуються в висоту, яка перевищує звичайну. Від способу вирощування лохини залежить її врожайність. Якщо рослина розвивається на шпалері, у нього запускається закладений еволюцією механізм, який відстежує співвідношення власної стійкості і ваги плодів. В такому випадку лохина “дозволяє” собі розвинути набагато більше зав`язі, важкі грона можуть звисати і не прогинати гілок.

  Більшої врожайності при такому способі вирощування також сприяє рівномірний розподіл світла і тепла, так як всі гілки відкриті сонця. А додаткові опори забезпечують захист від вітру, і при посадці високорослих сортів істотно економиться місце. Сортів, які рекомендуються для такого способу вирощування багато: це Ранкокас, Блюрей, Патріот, Ковілл, Герберт.

  Догляд за ягодою – як домогтися високого врожаю

  У періоди найбільш активної вегетації, особливо в серпні, кущів лохини потрібно рясний полив. Проводять його 2 рази на тиждень по 2 рази в день – вранці і ввечері, до або відразу після настання сутінків. Витрата – 1 відро на одне посадочне місце. Фахівці рекомендують для поливу використовувати воду не з свердловини, а з водойми, так як різниця температур буде стресовій для молодого чагарника.

  Серед деяких садівників сформувався свого роду стереотип: раз ми вирощуємо “прибульця” болотистих лісів і торфовищ, зайвої вода під кущем бути не може. Але все повинно бути в міру. Застояна протягом 2-х днів волога може стати згубною для куща або врожаю. Рослини можуть пошкодити грибкові або інші захворювання. Тому надлишок води потрібно вчасно відвести, створивши водовідвідні канави навколо місця посадки.

  Лохина добре засвоює мінеральні добрива. Азотовмісні препарати вносять 3 рази в сезон – на початку весни, в травні і червні. Фосфорсодержащие – влітку і восени, магній, калій, цинк в невеликих кількостях будуть корисні 1 раз на рік. Органічні добрива можуть бути згубними, оскільки вони ощелачивают грунт, знижується кислотність ґрунту, а це перешкоджає сприятливому утворення грибка навколо коренів.

  Листя і ягоди потрібно постійно оглядати на наявність хвороб. Почервонілі і пожовкле листя, почервонілі стиглі ягоди можуть говорити про застояної вологи, яка перешкоджає надходженню кисню до коренів через що почалися процесів гниття, або, навпаки, про засохлому комі землі або про будь-яких недугах.

  Корисно рихлити землю кілька разів на сезон, але робити це слід таким чином, щоб не зачепити коріння рослини, які розташовуються досить близько до поверхні. Своєчасне видалення бур`янів дозволить кущах отримувати нормальне харчування з грунту, це дуже важливо для цього виду, так як заросла сторонніми рослинами земля під кущем може привести до його загибелі.

  Також необхідно проводити періодичну обрізку кущів. Мета обрізки – сформувати кущ, який міг би приносити максимальну кількість соковитих і корисних ягід. Проводять її на початку весни до появи бруньок. Для цього на кущі залишають, як правило, 8-10 головних пагонів: 4 втечі, які плодоносять в поточному році, і 4-6 здорових пагонів, які виросли в поточному році, але ще не приносили врожай. Гілки, що існують на рослині і плодоносили кілька років поспіль, потрібно повністю видалити. Зламані або хворі гілки також видаляємо в будь-який час року.

  Підготовка до зими потрібно для районів, де зими характеризуються мінусовими температурами. В кінці осені гілки пригинають до землі і накривають ялиновим гіллям, який буде захищати рослини від впливу холоду протягом періоду спокою.

  Розмноження лохини – які способи існують?

  Розмноження лохини – справа нешвидка, і щоб отримати перший урожай, потрібно запастися терпінням, тому що в перші три роки кущ буде просто рости, щоб досягти потрібного розміру для висадки у відкритий грунт. Розмноження може здійснюватися будь-яким з трьох способів: насінням, живцями, відводками. Перед посівом насіння, який виробляють навесні або восени, необхідна їх стратифікація. Це процес, що імітує період спокою і прискорює схожість насіння.

  Для цього насіння поміщають в пластикові коробочки з кришкою, наповнені ґрунтовою сумішшю, злегка поливають і поміщають на 3 місяці в холодне місце, наприклад в холодильник з температурою в відсіку не вище 3 ° С. Сходити молоді рослини починають при температурі 22-25 ° С і вологості 40%, вони повинні перебувати в кислому торф`яної грунтової суміші, яку так само, як і при посадці, трохи мульчують. Землю потрібно періодично рихлити, а починаючи з другого року зростання рослини, удобрювати азотовмісними добривами. На третій рік його висаджують у відкритий грунт.

  Для розмноження вегетативним способом збирають черешки довжиною 8-14 см з найбільш здорових, товстих пагонів, поміщають їх на деякий час в холод (1-2 ° С), а потім після обмакувания в гормон росту (необов`язково) поміщають похило в лунки, занурюючи на 5 см в грунт, що складається з торфу і піску. Через два роки молоді саджанці можна висаджувати у відкритий грунт.

  Досить просто розмножувати лохину відводками. Самостійні рослини формуються також приблизно через 3 роки. Найбільш міцні гілки пригинають до землі, закріплюють на ній скобами. Ту частину, яка закріплена на землі, посипають зверху тирсою, там через деякий час з`являться коріння майбутньої рослини, і воно правильно почне розвиватися. Пророслу гілка відрізають від куща і саджають в грунт.

  Як виростити садову лохину? Поради щодо посадки та вирощування

  Садова лохина чудово росте в помірному та теплому кліматі, тому підходить для вирощування по всій Україні. Чагарник виростає до двох метрів і дає до 10 кг. ягід за сезон, тому його часто вирощують на садових ділянках. Рослину не можна назвати невибагливою, потрібно відповідально підходити до питання, як садити лохину, тим більше що рослина здатна рости і плодоносити більше десяти років.

  Посадка лохини на садовій ділянці

  Вирощують садову лохину з саджанців. Час посадки не прив’язаний до певного сезону, рослину можна висаджувати, починаючи з пізньої весни і до осені. Важливо тільки дотримуватися певних правил посадки лохини.

  Вибір місця

  Найкраще місце для вирощування лохини – невелика височина, добре освітлена і захищена від холодного північного вітру. Не висаджуйте кущ на тінистих ділянках, у низині, де рослина погано зростатиме і мало плодоноситиме.

  Підготовка до посадки

  Лохина найкраще росте в торф’яних та піщаних грунтах. Якщо земля на ділянці не така, то потрібно заповнити посадкові ями сумішшю з торфу, хвойної тирси та піску в пропорції 5:2:1. Перед висадкою обов’язково вимірювайте кислотність грунту, тому що лохина не росте в нейтральному та лужному середовищі. Схема посадки лохини наступна: розмір посадкових ям і те, на якій відстані їх слід викопати, залежить від типу грунту. На легкому, повітропроникному грунті викопують ями розмірами 50 на 40 см. Важкі грунти вимагають обов’язкового дренажу шаром у 5–10 см., розмір посадкових ям — 65 на 30 см.

  Процес посадки

  1. Потримайте коріння саджанців у чистій теплій воді 10–15 хвилин.
  2. Підготуйте посадкові ями, заповнивши їх грунтозмішенням і додавши при необхідності лимонну кислоту і сірку, щоб підвищити кислотність.
  3. При посадці розправте коріння та поглибіть рослину на 5 сантиметрів.
  4. Засипте грунтом і полийте саджанці.
  5. Замульчуйте лунки листям, хвоєю або тирсою шаром 5-10 сантиметрів.

  Терміни посадки

  При посадці та догляді за садовою лохиною у відкритому грунті варто враховувати час укорінення рослин на новому місці. Важливо, щоб рослини встигли прижитися до стійких холодів, інакше вони можуть загинути. Тому ідеальний час для посадки лохини на дачній ділянці починається пізно навесні і триває до середини літа.

  Вирощування лохини в домашніх умовах

  Полив

  Головна особливість вирощування лохини полягає в тому, що вона дуже вимоглива до поливу. Рослина відчуває незручності і за нестачі, і за надлишку вологи. Перші кілька тижнів після посадки лохини треба стежити, щоб земля під чагарником завжди залишалася вологою. Далі слід орієнтуватися за погодою. У жаркий сухий час поливати лохину раз на 3-4 дні. Об’єм поливу — 10 літрів води на дорослу рослину.

  Наприкінці літа лохина не тільки активно плодоносить, а й закладає нирки для врожаю наступного року, тому полив у цей час особливо важливий, якщо в новому сезоні ви хочете отримати великі та соковиті ягоди.

  Підкислення грунту

  Оскільки лохина добре росте в кислому грунті, потрібно періодично вимірювати pH грунту та 1–2 рази на місяць проводити процедури підкислення. Для цього використовують розчин лимонної кислоти (2 ч. л. на 3 літри води) або 9% оцту (150-200 мл. на 10 літрів води).

  Підживлення

  Як вирощувати лохину здоровою? Чагарник годують комплексами мінеральних добрив, починаючи з другого року життя. Зрозуміти, що рослина відчуває нестачу мінеральних речовин, можна за такими ознаками:

  • слабке зростання і жовте листя говорять про нестачу азоту;
  • при нестачі калію листя деформується;
  • при дефіциті кальцію листя відмирає, на них з’являються темні плями;
  • якщо край листя почервоніло, це свідчить про нестачу магнію;
  • якщо мало фосфору, листя росте близько до гілки і стає пурпурового кольору;
  • залізом рослину підгодовують при виявленні жовтого листя з зеленими прожилками;
  • низька кислотність грунту призводить до біло-жовтого забарвлення листя.

  Мульчування

  Коренева система лохини пролягає у верхньому шарі грунту, на глибині 15–20 см. Цей шар беззахисний перед зовнішнім впливом. Для збереження кореневої системи застосовують популярний прийом агротехніки – мульчування, яке вирівнює температурний режим і не дає швидко випаровуватись волозі.

  Для мульчування лохини використовують такі матеріали, як сіно, торф, тирсу, листя і кору. Найкраще захищають ніжні чагарники тирса. Вона максимально зберігає вологу, не дає пробиватися бур’янам і найповільніше розкладається.

  Обрізка

  Обрізають рослини віком 2-5 років з метою створення міцного скелета. При обрізанні видаляють слабкі довгі гілки, хворі та пошкоджені, а також усі пагони, що ростуть біля землі і не одержують сонячного світла. Зверніть увагу, що на молодих пагонах до п’яти років дозрівають найбільші ягоди, а на старих пагонах старше 7 років ягід стає зовсім мало.

  Догляд восени

  Після збору врожаю потрібно витратити час на догляд за лохиною, щоб підготувати її до зими:

  • прибрати зламані гілки та опале листя;
  • оглянути кущ і видалити всі хворі гілки;
  • рясно полити рослину (якщо осінь суха);
  • удобрити лохину;
  • замульчувати пристовбурне коло.

  Догляд взимку

  У регіонах з дуже холодними зимами, лохину додатково захищають від морозів. Для цього використовують мішковину, лапник, шматки поролону. Це необхідно, щоб уникнути промерзання верхнього шару грунту, де знаходиться коріння.

  Пам’ятайте, під шаром утеплювача зимують гризуни, які можуть погризти рослину. Не забудьте захистити чагарник і від них.

  Розмноження лохини

  Розмножують лохину декількома способами:

  1. Кореневі живці. Відокремте пагони завдовжки 15–20 сантиметрів від куща, укореніть їх у піску та зберігайте у холодному місці. Перший врожай живець принесе через рік після пересадки у грунт.
  2. Відведеннями. Влітку пригніть гілку дорослої рослини до землі і засипте грунтом. Вона має дати коріння та перезимувати. Весною новий кущик відокремлюють і садять окремо.
  3. Насіння. Найдовший і трудомісткий метод. Насіння дістають з зрілих ягід, сушать і висівають у грядку. Врожай такі чагарники дадуть не скоро.

  Хвороби та шкідники лохини

  Шкідники

  Нашкодити лохині можуть комахи, що поїдають листя та нирки: гусениці, щитівки та попелиці. Проти таких шкідників застосовують інсектициди, а гусениць збирають вручну.

  Птахи завдають набагато більше шкоди, харчуючись ягодами, що дозрівають. Для боротьби з ними кущі накривають сіткою і кріплять блискучі стрічки, що шарудять.

  Хвороби

  Вирощування лохини на дачі пов’язане з ризиком випадково заразити чагарник. Найчастіші захворювання лохини – рак стебла і усихання гілок, а також сіра гнилизна. Проти грибкових захворювань використовують топсин, обприскуючи їм рослини до та після цвітіння. Усі пошкоджені та хворі гілки зрізають, щоб не допустити поширення хвороби.

  Уникнути захворювань можна за допомогою регулярного якісного догляду: прополювання, мульчування, правильного поливу і внесення підгодівлі. За відгуками досвідчених садівників варто знайти фото найпопулярніших захворювань куща, якщо ви до цього не мали з ними справи. З дотриманням усіх заходів профілактики та захисту рослина буде розвиватися повноцінно та порадує вас рясним врожаєм.