Як Новоросійськ перетворився на Дніпро: історія міста, що стало великим промисловим центром

11 вересня дніпряни святкуватимуть 245-й День міста. Ми вирішили зануритися в історію, щоб зрозуміти, як Дніпро стало таким, яким ми всі його знаємо.

Коли ухвалили рішення створити нове місто

Указ про створення Катеринослава видали 22 січня 1784 року. Місто на річці Дніпро мало стати “третьою столицею” Російської імперії (після Москви та Санкт-Петербурга).

Проте офіційно його заснували трішки пізніше – коли приїхала Катерина II, тодішня правителька імперії. 9 травня 1787 року вона заклала перший камінь у будівництво Преображенського собору.

Картина з Імператрицею Катериною II / Фото взято з ресурсу Pinterest

Губернські установи після цього розташовувалися в старовинному козацькому містечку Нові Кайдаки (зараз частина Дніпра). Проте згодом центр міста почав поступово “сповзати” в низини річки. Історики вважають, що це зумовлено труднощами водопостачання.

Чому місто не стало “третьою столицею”

Від 1774 року тут керував губернатор Григорій Потьомкін. Він відзначився сильним бажанням зробити місто “третьою столицею”. Проте цього виявилося недостатньо.

Коли губернатор і Катерина ІІ померли, розвиток міста загальмувався. Також це пояснюють нестачею коштів на розбудову. Тут на той момент було лише 1 велике промислове виробництво – суконна мануфактура, яку заснували в 1794 році.

Портрет Григорія Потьомкіна / Фото взято з Вікіпедії

До 1796 року в Катеринославі було тільки 11 кам’яних будинків, а також 185 дерев’яних. Населення ж до 1804 року тут становило лише 6 389 осіб. Слід зазначити, що в сусідньому місті Новий Кайдак – було 239 дерев’яних будинків і мазанок.

У тому ж році, коли робили перерахунок будівель, місто перейменували на Новоросійськ. Це зробили за указом нового імператора Павла.

Початок стрімкого розвитку в XIX столітті

Нова назва не пройшла перевірку часом, оскільки вже в 1802 році повернули Катеринослав. Населення тут продовжувало поступово збільшуватись.

У 1804 році місто мало 6 389 жителів, а вже до 1853 року ця кількість становила 13 011 людей. У 1838 році почали випускати перше місцеве друковане видання – газету “Катеринославські губернські відомості”.

Випуск “Катеринославських губерських відомостей” / Фото “Дніпро культура”

У 1862 році в Катеринославі вже нарахували 315 кам’яних, а також 3 060 дерев’яних будинків. Також збільшувалась і промисловість. Орім суконної фабрики, тут заснували кілька заводів: цегляний, чавуноливарний, свічковий, миловарний, салотопний і шкіряний.

Листівка з промисловим районом Катеринослава / Зображення Prodnepr

Створення Катеринославської залізниці

У 1873 році на лівий берег Дніпра в старовинний Нижньодніпровськ проклали залізничну гілку від Харкова через Синельникове.

Проте відкриття залізничного мосту через Дніпро тут відбулося лише через 11 років. Його згодом назвали Амурським мостом. Також тоді відкрили вокзал у самому Катеринославі (на правому березі).

Амурський міст над Дніпром / Фото “Наше місто”

Це було досить важливим моментом, бо залізниця зв’язала Донбас із Кривбасом. До кінця століття Катеринославська залізниця стала другою за протяжністю в Російській імперії.

Катеринославська залізна дорога / Зображення “Наше місто”

​Цікаво Лондонські ліхтарі та пам’ятник Парижу: артоб’єкти Дніпра та їхні світові аналоги

Прихід іноземних інвестицій

Справжнім вибухом розвитку стало заснування залізорудних і вугільних родовищ неподалік. Спершу підприємці Російської імперії не цікавилися містом. Тому 1881 році тутешній підприємець Олександр Поль знайшов інвесторів у Парижі, які вклали 5 мільйонів франків у розвиток Криворізького залізно-рудного басейну.

Після цього Катеринослав швидко став об’єктом пильної уваги європейських магнатів. Згодом у місті та його околицях з’явилося кілька металургійних заводів, які працюють донині. Катеринославські підприємства в цей період почали випускати десятки тисяч акцій. Їх дуже добре сприйняв ринок Європи.

Металургійний завод у Катеринославі / Фото Livejournal Chipyo

Саме в цей період локомотивне депо Катеринослава стало найбільшим на півдні Імперії. Тоді ж у Катеринославі бельгійські підприємці запустили електричний трамвай, який був третім на всій території Російської імперії. До цього такий транспорт можна було зустріти лише в Києві та Нижньому Новгороді. Звичайно, цей період характерний і тим, що в місті з’явилися багато громадських, культурних і освітніх установ.

Трамвай Катеринослава / Зображення “Наше місто”

Мігранти, як запорука росту

Слід зауважити, що швидкому росту міста також сприяло утворення робочих селищ біля заводів. У 1865 році в місті жили 22 816 людей, а вже в 1897 населення зросло майже в 6 разів.

У робочі селища здебільшого поселялись мігранти. 42% містян становили росіяни, 35% – євреї, а українцями були тільки 16% катеринославців.

Значне погіршення становища працівників

У XX столітті бурхливий розвиток міста не зупинявся. До 1910 року тут вже було 252 тисячі жителів. Проте економічна криза 1900 – 1903 років сильно вдарила по промисловості міста.

Становище робочих тоді погіршилося та сюди прийшов початок активного політичного життя. Робочі Катеринослава 17 січня 1905 року вперше оголосили страйки на виробництвах. Вони це зробили у відповідь на розстріл мирної демонстрації “пролетаріату” в Санкт-Петербурзі.

Протести робітників

20 липня того ж року робочі вже вийшли на демонстрацію на підтримку повстання на броненосці “Потьомкін”. Цю акцію протесту розігнали поліцаї. А за кілька місяців, 10 жовтня, в місті почався найбільший страйк.

Робітників заводу в Катеринославі закликають до страйку / Фото Textbooks

У той день зникло електропостачання, не виходили газети, було закрито крамниці, навчальні заклади, лікарні, а також зупинилися заводи. Наступного дня відбулися великі демонстрації та барикадні бої.

Для притиснення цього повстання викликали навіть військових. Вони розстріляли багатотисячну демонстрацію залізничників і робітників заводів. Це спровокувало й інші сутички. Загалом було вбито 41 жителя Катеринослава.

Роки громадянської війни

Коли на території України в 1917 році почалася громадянська війна, влада в Катеринославі змінювалася 16 разів. Інколи місто завойовували одні й ті ж люди.

Різна влада в Катеринославі

• Від 29 грудня 1917 року по 4 квітня 1918 року – більшовики.
• Від 4 квітня по 18 листопада 1918 року – завоювали австро-німецькі війська та передали під управління Української держави Скоропадського.
• Від 18 листопада по 11 грудня 1918 року – “чотиривладдя” (німецькі війська, петлюрівці, Добровольча армія, більшовики).
• Від 11 по 19 грудня 1918 року – німецькі війська, петлюрівці, більшовики.
• Від 19 по 27 грудня 1918 року – петлюрівці та більшовики.
• Від 27 по 30 грудня 1918 року – бої за місто між петлюрівцями з одного боку і більшовиками та махновцями – з іншого.
• Від 30 по 31 грудня 1918 року – махновці.
• Від 31 грудня 1918 року по 23 грудня 1919 року – петлюрівці.
• Від 23 по 27 січня 1919 року – бої за місто між петлюрівцями з одного боку і більшовиками та махновцями – з іншого.
• Від 27 січня по 11 травня 1919 року – махновці та більшовики.
• Від 12 по 15 травня 1919 року – банди отамана Григор’єва.
• Від 15 травня по 29 червня 1919 року – більшовики.
• Від 29 червня по 28 жовтня 1919 року – Збройні сили Півдня Росії.
• Від 28 жовтня по 9 листопада 1919 року – бої за місто між махновцями та Збройними силами Півдня Росії.
• Від 9 листопада по 8 грудня 1919 року – махновці.
• Від 8 по 30 грудня 1919 року – Збройні сили Півдня Росії.

Остаточний прихід більшовизму

Після останнього захоплення з боку Збройних сил Півдня Росії, туди зайшли й більшовики. Так почалася історія в складі нової імперії – СРСР. Місто майже одразу перетворилося на основну базу металургійної промисловості країни.

Більшовики заходять у місто / Фото Український Час

У липні 1926 року Катеринослав перейменували на Дніпропетровськ. Таким чином вирішили увіковічити відомого більшовика Григорія Петровського. Найвідоміший злочин цього чоловіка – безпосередня участь в організації Голодомору 1932 – 1933 років. У той період штучно створеного голоду померли приблизно 3,2 мільйона українців.

Наслідки Другої світової війни

22 червня 1941 року почалася Радянсько-німецька війна. 25 серпня того ж року місто окупували німецькі війська. Вже за тиждень Дніпропетровськ став центром Генерального округу Рейхскомісаріату України. Радянська армія сюди повернулася 25 жовтня 1943 року.

Дніпропетровськ під час війни та після неї / Фото Dnepr.info

Становище заводів після війни

Війна принесла місту великі втрати. Всі заводи, які перенесли на схід після початку бойових дій, вдалося відновити лише в 1945 році.

Окрім відновлення дореволюційних і довоєнних підприємств, тут з’явилися й нові. Зокрема, в 1944 році заснували “Південний машинобудівний завод”. Його в 1951 році перепрофілювали на серійний випуск ракет.

Від 60-х років там почали виробляти не лише військові ракети, а й космічні носії та інші апарати. Завдяки співпраці з Дніпропетровським проєктним інститутом, завод став основою ракетно-космічної галузі СРСР.

Ракету, яку виробили на “Південмаш”, демонструють у Москві / Фото “Аргументи”

Також у місті тоді створили:

• Радіозавод.
• Придніпровську ТЕС.
• Завод важких пресів (1953-1955).
• Шинний завод.
• Трикотажна фабрика “Дніпрянка”.
• Завод “Полімермаш”.

Активізація будівництва в радянський період

Спершу після війни в місті відновлювали зруйновані будівлі та будували тільки необхідне. Проте це змінилося в 1948 році, оскільки почали робити забудову центру міста монументальними спорудами. Це тривало приблизно 7 – 9 років. На правому березі Дніпра згодом сконструювали найдовшу в Європі набережну – імені Леніна (після декомунізації – Січеславська).

Січеславська набережна в 60-ті роки XX століття / Фото Depo.ua

Також важливим моментом було створення автомобільного мосту № 2 (Новий міст). Його здали в експлуатацію в 1966 році та споруда була тоді найдовшою переправою через річку Дніпро.

Хвилі планових забудов

У 60-х роках минулого століття була потреба в дешевому житлі, тому весь Дніпропетровськ заполонили “панельки” хрущовської забудови. У кінці 1960 та на початку 1970 років здебільшого будували нові житлові масиви, що мали 9 та 12 поверхів. У 80-х роках вже звели масиви “Лівобережний-3”, “Фрунзенський” і почали забудовувати багатоповерхівками верх вулиці Робочої.

Будівництво радянської хрущовки / Фото Operkor.wordpress

У цей період в Дніпропетровську спроєктували й багато оригінальної архітектури громадського призначення. Зокрема, Театр опери та балету, Драматичний театр імені Шевченка та Будинок архітектора.

У кінці 80-х років розвиток поступово призупинився. Це сталося через прихід у СРСР економічної кризи. Проте продовжували добудову житлових масивів “Тополь-1” і “Лівобережний-3”.

Початок Незалежності України

Після розпаду СРСР у місті значно зменшилася кількість населення. Це пояснюють не лише погіршенням статистики народжуваності, а й стрімкою міграцією до США та Ізраїлю. Тенденція змінилася тільки наприкінці 90-х.

Тоді почалося економічне зростання, яке зумовило запуск нової хвилі вже сучасної забудови міста. Почали з’являтися не лише багато торгових центрів, а й житлові комплекси та інші споруди. Саме це й сформувало ландшафт міста, яким ми його знаємо.

Перші хмарочоси країни

Зокрема, у 2003 році спорудили найвідоміші багатоповерхівки Дніпра – житловий комплекс “Вежі”. Ці дві величні споруди в центрі міста стали відправною точкою історії українських хмарочосів.

Дніпровські хмарочоси “Вежі” / Фото “Покупон”

На момент будівництва, вони були найвищими архітектурними об’єктами України – 106 метрів. Вони й донині найбільше виділяються зі всього, що є в місті.

У 2008 році відкрили головний стадіон міста – “Дніпро-Арену”. Його спорудили на місці колишнього стадіону “Металург”. Замовником цього будівництва була футбольна команда “Дніпро”.

Трибуни “Дніпро-Арени” / Фото з Вікіпедії

Найвідоміші персони з Дніпропетровська

З початку 2000-х з підприємницьких кіл міста вийшли такі фігури загальнодержавного масштабу, як Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Андрій Мартинов, Віктор Пінчук, Юлія Тимошенко, Петро Лазаренко, Вадим Єрмолаєв, Валерій Шамотій і Сергій Тігіпко.

Теж варто згадати, що з містом нерозривно пов’язана багаторічна трудова біографія другого президента України, Леоніда Кучми. Він був працівником, а згодом і став генеральним директором заводу “Південмаш”.

Як повалили місцевого Леніна

У 2013 – 2014 роках в Україні пройшла Революція Гідності. Звичайно, ця подія зачепила й Дніпропетровськ. 21 лютого 2014 року тут знесли пам’ятник Леніну, який стояв навпроти Центрального універмагу.

Повалений Ленін у центрі Дніпра / Фото Vgorode

Спершу постаменту підпиляли ноги. Потім водій автокрану зачепив і повалив Ілліча. Букви від постаменту активісти відбивали сокирою. У цей момент натовпом ширились радісні вигуки.

Докладніше Ленінопаду – 7 років: як валили пам’ятники Леніну у містах України – фото і відео

Декомунізували навіть назву

У 2015 році в Україні ухвалили закон про засудження націонал-соціалістичного, а також комуністичного тоталітарних режимів. Передусім заборонили символіку цих злочинних режимів.

Окрім цього, в постанові Верховної Ради мовилося про назви вулиць і міст, які мають ідеологічне підґрунтя СРСР. 19 травня 2016 року ухвалили рішення перейменувати й Дніпропетровськ на теперішню назву – Дніпро.

Також у колишньому Дніпропетровську змінили 294 топонімів із Радянського Союзу. Зокрема, Набережна Леніна стала Січеславською, проспект Петровського – Івана Мазепи, а вулицю Петровського перейменували на честь Андрія Сахарова.

​Дерусифікація та декомунізація: нові назви, які отримають вулиці тисячолітнього Києва

За результатами рейтингового голосування за нові назви вулиць, провулків, площ, проспектів та бульварів міста Києва у застосунку “Київ Цифровий” Київська міська рада повторно скликала робочу експертну групу з перейменувань.

Члени експертної групи мали здійснити аналіз результатів народного голосування та підготувати рекомендації щодо варіантів нових назв об’єктів міста Києва.

Зважаючи на грубі помилки, допущені під час організації процесу рейтингового голосування, відсутність належного повноцінного обговорення громадою та мінімізації часу, відведеного для голосування по трьох сотнях пропозицій, робоча експертна група для фіналізації процесу та визначення остаточного переліку рекомендованих пропозицій нових назв керувалась такими критеріями:

• усунення дубляжів у назвах;
• унормування назв відповідно до норм сучасного українського правопису;
• унормування написання імен, прізвищ, звань, титулів;
• відповідності назв історичному та культурному простору Києва, доцільності появи тієї чи іншої назви у топонімічній архітектурі Києва;
• збереження історичного ландшафту Києва;
• збереження у назвах органічного тла тисячолітньої історії міста;
• преференції у меморіалізації для видатних українських діячів та мешканців/уродженців міста Києва над іноземними діячами;
• позбуття малозначимих абстрактних назв або назв, які дезорієнтуватимуть мешканців через їхню невідповідність до географічних чи топонімічних прив’язок;
• переваги та відповідальності експертного кваліфікованого рішення над ситуативним.

Експертна група опрацювала результати рейтингового голосування українських громадян та рекомендувала Київській міській раді надати наступні нові назви для об’єктів міста Києва:

пров. 1-й Лермонтова — пров. Вітовецький

пров. 1-й Чехова — пров. Отаманський

пров. 2-й Лермонтова — пров. Баштанський

пров. 2-й Чехова — пров. Березівський

пров. 3-й Лермонтова — пров. Козаровицький

пров. 4-й Лермонтова — пров. Болградський

пров. 5-й Лермонтова — пров. Олександрійський

вул. Агітаторська — вул. Видова

вул. Василя Алексухіна — вул. Степана Чобану

вул. Аляб’єва — вул. Семена Гулака-Артемовського

пл. Амурська — пл. Васильківська

вул. Астраханська — вул. Кастуся Калиновського

пров. Астраханський — пров. Князя Ярополка Святославича

вул. Багратіона — вул. Максима Левіна

вул. Байкальська — вул. Мелітопольська

вул. Бакуніна — вул. Олега Афанаса

вул. Балакірева (Балакірєва) — вул. Івана Підкови

пров. Балакірева (Балакірєва) — пров. Богдана Весоловського

вул. Олександра Бестужева — вул. Гамаліївська

пров. Олександра Бестужева — пров. Андрія Кузьменка

вул. Білгородська — вул. Миколи Куліша

вул. Біломорська — вул. Катерини Гандзюк

вул. Маршала Бірюзова — вул. Вербівська

вул. Боровиченко Марії — вул. вул. Віри Ґедройць

вул. Боткіна — вул. Миколи Волковича

вул. Брестська — вул. Франциска Скорини

вул. Брянська — вул. Богодухівська

вул. Бударіна — вул. Українського відродження

вул. Булгакова Михайла — вул. Петра Гулака-Артемовського

пров. Бурденка — пров. Могилів-Подільський

вул. Бурмистенка — вул. Оріхуватська

вул. Бутлерова Академіка — вул. Роберта Лісовського

вул. Ватутіна — вул. Територіальної оборони

вул. Верещагіна — вул. Леонтія Тарасевича

пров. Виборзький — пров. Попаснянський

вул. Вільямса Академіка — вул. Степана Рудницького

вул. Вітрука Генерала — вул. Авіаконструкторська

вул. Вітчизняна — вул. Опільська

вул. Водників — вул. Свитязька

вул. Волго-Донська — вул. Михайлини Коцюбинської

пров. Волго-Донський — пров. Надії Світличної

вул. Волгоградська — вул. Романа Ратушного

пл. Волгоградська — пл. Конотопської битви

вул. Волзька — вул. Гайдамацька

пров. Волзький — пров. Гайдамацький

вул. Космонавта Волкова — вул. Космонавта Поповича

вул. Волховська — вул. Енергодарська

вул. Волховський — вул. Томаківський

просп. Юрія Гагаріна — просп. Леоніда Каденюка

вул. Бориса Гаріна — вул. Дачна

вул. Гаршина — вул. Стефаника Василя

вул. Гастелло Миколи — вул. Бусовогірська

вул. Генерала Авдєєнка — вул. Геннадія Матуляка

вул. Генерала Доватора — вул. Катерини Грушевської

пров. Генерала Доватора — пров. Дубовий

вул. Генерала Жмаченка — вул. Князя Романа Мстиславича

вул. Генерала Карбишева — вул. Ірини Бекешкіної

вул. Генерала Матикіна — вул. Заповідна

пл. Героїв Бреста — пл. Чорнобаївська

вул. Героїв Війни — вул. Українських повстанців

вул. Героїв Севастополя — вул. Академіка Шалімова

вул. Глазунова — вул. Дмитра Годзенка

вул. Глінки — вул. Максима Березовського

вул. Говорова Маршала — вул. Генерала Момота

пров. Говорова Маршала — пров. Камінь-Каширський

вул. Гончарова — вул. Брюссельська

вул. Грекова Академіка — вул. Родини Глаголєвих

вул. Грозненська — вул. Ічкерська

вул. Громової Уляни — вул. Ступницької Катерини

вул. Даля Олександра — вул. Володимира Даля

вул. Двінська — вул. Дністерська

вул. Дежнєва — вул. Миколи Миклухи-Маклая

пров. Дежнєва — пров. Сіверськодонецький

вул. Декабристів — вул. Братства тарасівців

вул. Добролюбова — вул. Володимира Короткевича

пров. Добролюбова — пров. Паризький

пров. Донський — пров. Караїмський

вул. Достоєвського — вул. Енді Воргола

вул. Драйзера Теодора — вул. Рональда Рейгана

вул. Дубініна Володі — вул. Рея Бредбері

вул. Дунаєвського — вул. Мирослава Скорика

пров. Дунаєвського — пров. Мирослава Скорика

вул. Енгельса — вул. Опанаса Сластіона

пров. Енгельса — пров. Богдана-Ігоря Антонича

вул. Еренбурга Іллі — вул. Лілії Лобанової

вул. Єнісейська — вул. Бузька

вул. Єрмака — вул. Михайла Гориня

вул. Жигулівська — вул. Бескидська

вул. Житкова Бориса — вул. Братів Малакових

пров. Жовтневий — пров. Сиванівський

вул. Жолудєва — вул. Олександра Махова

пров. Жуковського Василя — пров. Леопольда Ященка

вул. Запорожця Петра (Деснянський р-н) — вул. Міжнародного легіону

вул. Запорожця Петра (Дніпровський р-н) — вул. Запорожців

вул. Ріхарда Зорге — вул. Василя Єрошенка

вул. Іжевська — вул. Іжкарська

вул. Іртишська — вул. Тетерівська

вул. Каблукова Академіка — вул. Віталія Скакуна

вул. Калачівська — вул. Слобожанська

вул. Камишинська — вул. Покільска

пров. Кантемирівський — пров. Корецький

вул. Кареловська — вул. Луки Долинського

пров. Карельський — пров. Фінський

вул. Карпинського Академіка — вул. Академіка Возіанова

вул. Качалова — вул. Володимира Качали

вул. Кемеровська — вул. Гетьмана Данила Апостола

вул. Кирпоноса — вул. Всеволода Петріва

вул. Кисловодська — вул. Миргородська

пров. Кисловодський — пров. Моршинський

пров. Кіровоградський — пров. Кропивницький

бульв. Кольцова — бульв. Миколи Руденка

вул. Конєва Маршала — вул. Самійла Кішки

вул. Космодем’янської Зої — вул. Софії Галечко

вул. Костичева Академіка — вул. Професора Балінського

вул. Котика Валі — вул. Віденська

вул. Краснодарська — вул. Ґолди Меїр

вул. Крилова — вул. Анатоля Вахнянина

пров. Криловський — пров. Архітектора Зарудного

вул. Кронштадтська — вул. Володимира Рибака

вул. Кузбаська — вул. Латвійська

пров. Кузбаський — пров. Токмацький

вул. Кулібіна — вул. Рене Декарта

пров. Кулібіна — пров. Антоніни Смереки

вул. Курчатова Академіка — вул. Ореста Левицького

вул. Кутузова — вул. Івана Кожедуба

вул. Левітана — вул. Астрід Ліндґрен

пров. Левітана — пров. Миколи Бурачека

вул. Лермонтова — вул. Вітовецька

вул. Лобачевського — вул. Княгині Інгігерди

вул. Лодигіна — вул. Тараса Трясила

пров. Лодигіна — пров. Дендрологічний

вул. Ломоносова — вул. Юлії Здановської

вул. Магнітогорська — вул. Якова Гніздовського

пров. Магнітогорський — пров. Херсонський

вул. Майкопська — вул. Гетьманська

пров. Майкопський — пров. Старобільський

вул. Макаренка — вул. Климента Квітки

вул. Малиновського Маршала — вул. Героїв полку “Азов”

вул. Маміна-Сибіряка — вул. Вічова

вул. Маркса Карла (Дарницький р-н) — вул. Йоганна Вольфганга Ґете

вул. Маркса Карла (Деснянський р-н) — вул. Олексія Курінного

вул. Маркса Карла (Солом’янський) — вул. Гуцульська

вул. Мартиросяна — вул. Сергія Берегового

вул. Маршака — вул. Йосипа Маршака

пров. Маршака — пров. Комерційний

пров. Маршака 2-й — пров. Сім’ї Тарасевичів

пров. Маршака 3-й — пров. Ювелірний

вул. Маршальська — вул. Галини Севрук

вул. Матросова — вул. Опанаса Заливахи

вул. Матросова Олександра — вул. Генерала Кульчицького

просп. Маяковського Володимира — просп. Червоної Калини

вул. Металістів — вул. Михайла Брайчевського

пров. Металістів — пров. Оксани Вороніної

просп. Мінський — просп. Литовський

вул. Мічуріна (Деснянський р-н) — вул. Ягеллонська

вул. Мічуріна (Оболонський р-н) — вул. Микільсько-Хутірська

вул. Мічуріна (Солом’янський р-н) — вул. Морських піхотинців

вул. Можайська — вул. Сім’ї Житецьких

вул. Москвіна — вул. Івана Фірцака

пров. Москвіна — пров. Івана Фірцака

вул. Москворецька — вул. Збруцька

вул. Московська — вул. Князів Острозьких

пров. Московський — пров. Павла Лі

вул. Муромська (Деснянський р-н) — вул. Наталії Кобринської

вул. Муромська (Шевченківський р-н) — вул. Володимира Жаботинського

вул. Наумова Генерала — вул. Олександра Оксанченка

вул. Нахімова — вул. Квартальна

вул. Некрасівська — вул. Івана Драча

вул. Некрасова — вул. Зінаїди Тулуб

вул. Новгородська — вул. Новгород-Сіверська

вул. Новикова-Прибоя — вул. Ірини Жиленко

вул. Новомічурінська — вул. Князів Ґедиміновичів

вул. Огарьова — вул. Авіаторська

вул. Одоєвського — вул. Байрона

пров. Одоєвського — пров. Олександра Воїнова

вул. Онискевича Григорія — вул. Павла Глазового

вул. Орловська — вул. Олешківська

пров. Орловський — пров. Джорджа Орвела

вул. Орська — вул. Василя Мови-Лиманського

вул. Осиповського — вул. Байди-Вишневецького

вул. П’ятигорська — вул. Князів Коріятовичів

пров. П’ятигорський — пров. Альпійський

вул. Пантелькіна Анатолія — вул. Володимира Гапоненка

бульв. Перова — бульв. Георгія Нарбута

Петрівська алея — алея Магдебурзького права

вул. Пироговського Олександра — вул. Григорія Кочура

вул. Пітерська — вул. Лондонська

вул. Плеханова — вул. Бориса Мартоса

вул. Плещеєва — вул. Ходосівська

вул. Пожарського — вул. Мелетія Смотрицького

вул. Ползунова — вул. Січеславська

вул. Попудренка — вул. Гетьмана Павла Полуботка

вул. Потапова Генерала — вул. Василя Доманицького

бул. Праці — бул. Івана Котляревського

вул. Пришвіна — вул. Труша Івана

вул. Пролетарська — вул. Наталії Лотоцької

пров. Пролетарський — пров. Наталії Лотоцької

вул. Псковська — вул. Почаївська

пров. Псковський — пров. Почаївський

вул. Пухова Генерала — вул. Князя Всеволода Ярославича

вул. Пушиної Феодори — вул. Ореста Васкула

вул. Пушкінська — вул. Євгена Чикаленка

вул. Радищева — вул. Волноваська

вул. Раєвського Миколи — вул. Павла Загребельного

пров. Ржевський — пров. Станіслава Лема

вул. Рибака Натана — вул. Святодухівська

вул. Римського-Корсакова — вул. Римська

вул. Родимцева Генерала — вул. Горіхуватський шлях

бульв. Ромена Роллана — бульв. Жуля Верна

вул. Россошанська — вул. Отамана Зеленого

вул. Ростовська — вул. Луцька

вул. Саврасова — вул. Костопалівська

вул. Свєтлова Михайла — вул. Олександра Дорошкевича

вул. Світлогірська — вул. Світлодарська

вул. Івана Сергієнка — вул. Пластова

пров. Серпуховський — пров. Свалявський

вул. Сєдова — вул. Чорторийська

вул. Сєрова Валентина — вул. Сірожупанників

вул. Сєченова — вул. Зої Бутенко

вул. Славгородська — вул. Дениса Антіпова

пров. Славгородський — пров. Тростянецький

вул. Смоленська — вул. Сім’ї Бродських

вул. Смолича Юрія — вул. Гуменної Докії

вул. Смольна — вул. Братів Чучупаків

вул. Сосніних Сім’ї — вул. Івана Дзюби

вул. Ставропольська — вул. Вовчогірська

пров. Ставропольський — пров. Вовчогірський

вул. Стальського Сулеймана — вул. Богдана Ступки

вул. Станюковича — вул. Любові Малої

пров. Столєтова — пров. Галшки Гулевичівни

вул. Столєтова — вул. Уласа Самчука

вул. Суворова (Дарницький р-н) — вул. Ярослава Пастернака

вул. Суворова (Деснянський р-н) — вул. Сергія Котенка

пров. Суворова — пров. Ніни Строкатої

вул. Суздальська — вул. Олекси Гірника

вул. Сурікова Василя — вул. Леха Качинського

вул. Таганрозька — вул. Князя Любарта

пров. Таганрозький — пров. Скадовський

вул. Тагільська — вул. Оксани Мешко

пров. Тагільський — пров. Бойківський

тупик Тверський — тупик Фортечний

вул. Тешебаєва — вул. Бринжали Олександра

вул. Тимірязєвська — вул. Садово-Ботанічна

пров. Тимірязєвський — пров. Садово-Ботанічний

вул. Тимошенка Маршала — вул. Левка Лук’яненка

пров. Тихвінський — пров. Тиврівський

вул. Тихорецька — вул. Семена Палія

пров. Тихорецький — пров. Семена Палія

пров. Тобольський — пров. Слуцький

пров. Толбухіна — пров. Михайла Ялового

вул. Толбухіна — вул. Данилевича Василя

вул. Толстого Льва — вул. Українських Героїв

пл. Толстого Льва — пл. Гетьмана Павла Скоропадського

пров. Тропініна — пров. Анатолія Кудрицького

пл. Тульська — пл. Героїв УПА

пров. Тульський — пров. Супійський

вул. Тупікова Генерала — вул. Андрія Мельника

вул. Туполєва Академіка — вул. Авіаційна

пров. Тургенєва — пров. Олександра Барвінського

вул. Тургенєва — вул. Михайла Осадчого

вул. Тургенєвська — вул. Олександра Кониського

вул. Улітіна Івана — вул. Улицька

вул. Уральська — вул. Чумацька

пров. Уральський — пров. Чумацький

вул. Уссурійська — вул. Зеленого Клину

пров. Уссурійський — пров. Зеленого Клину

вул. Федосєєва — вул. Архітектора Вишневського

пров. Федосєєва — пров. Мар’яна Гаденка

вул. Фучика Юліуса — вул. Карела Чапека

вул. Холмогорська — вул. Володимира Самійленка

пров. Холмогорський — пров. Ольвійський

вул. Хохлових Сім’ї — вул. Ґарета Джонса

вул. Цвєтаєвої Марини — вул. Олександри Екстер

вул. Клари Цеткін — вул. Дніпрової Чайки

пров. Цимлянський — пров. Ромський

вул. Цілинна — вул. Португальська

вул. Чаадаєва Петра — вул. Дмитра Чижевського

вул. Чайкіної Лізи — вул. Олени Степанів

вул. Чаплигіна — вул. Академіка Івахненка

пров. Чаплигіна — пров. Академіка Івахненка

вул. Челюскінців — вул. Українських моряків

вул. Челябінська — вул. Пантелеймона Куліша

вул. Червона — вул. Олександра Григор’єва

пров. Червоний — пров. Князя Володимира Ольґердовича

вул. Червонозаводська — вул. Литовська

пров. Червонозаводський — пров. Анатолія Базилевича

вул. Червонопільська — вул. Перемишльська

вул. Червоноткацька — вул. Вінстона Черчилля

вул. Чигоріна — вул. Дмитра Дорошенка

вул. Чкалова — вул. Петра Франка

пров. Шишкінський — пров. Іллі Рєпіна

вул. Яблочкова — вул. Гетьмана Павла Бута

пров. Яблочкова — пров. Дубецький

вул. Якубовського Маршала — вул. Героїв Маріуполя

вул. Ясногірська — вул. Швайпольта Фіоля

вул. Яснополянська — вул. Клима Чурюмова

Олександр Алфьоров

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.