Що таке вакуум живота та як його роблять?

Вакуум для живота – популярна вправа для плоского живота та тонкої талії.

Виконання вакууму для живота сприяє зміцненню внутрішньої мускулатури преса. Суть вправи полягає у почерговому скороченні та розслабленні поперечних м’язів у поєднанні з особливою технікою дихання.

Виконання вакууму не потребує додаткового спортивного інвентарю чи спеціальної фізичної підготовки. Процес займає лише кілька хвилин і підходить людям різного віку.

Поперечні м’язи живота є одними з важкодоступних місць, що знаходяться під внутрішніми косими м’язами, через що їх складно пропрацювати під час класичних вправ. Саме поперечні м’язи відповідають за тонус живота та вузьку талію, а також вони утворюють корсет для захисту хребта та внутрішніх органів.

Чим корисний вакуум живота?

На сьогодні немає чітких наукових доказів, що підтверджують, що вакуум допомагає прибрати жир, але при цьому тренування поперечних м’язів корисне не тільки для естетики тіла, але і для здоров’я.

Вправа з втягуванням черевної порожнини активізує м’язи та дозволяє знизити навантаження на хребет та скоригувати поставу.

У процесі виконання вакууму живота підіймається внутрішньочеревний тиск, завдяки чому відбувається масаж внутрішніх органів, що тонізує кишківник, органи травної та репродуктивної системи. Вакуум позитивно впливає на кровообіг, що сприяє позбавленню жирових відкладень.

Варто звернути увагу, що результативність вакуумних вправ може бути досягнута лише за умови правильного та збалансованого харчування та інших спортивних вправ.

Основні переваги вакууму живота:

• покращує роботу ШКТ та прискорює метаболізм;
• зміцнює внутрішні м’язи преса;
• нормалізує обмін речовин та покращує кровообіг;
• запобігає проблемам сечостатевої системи;
• перешкоджає застоям рідини в організмі;
• дозволяє зробити талію тонкою, а живіт плоским.

Недоліки вправи

Вакуум живота – це своєрідний масаж внутрішніх органів, через що небезпека полягає в тому, що вправа може спровокувати вже наявні хронічні захворювання органів і жовчовивідних шляхів. Також вправа стимулює підвищення кров’яного тиску і тим, хто має проблеми із серцево-судинною системою, необхідно утримуватися від виконання вакууму живота. Не можна виконувати вакуум на повний шлунок, необхідно почекати годину-півтори, а в ідеалі робити вправу натще.

Вакуум живота має протипоказання:

• не можна виконувати вправу під час періоду менструації, оскільки вакуум посилює кровообіг;
• заборонено виконувати вакуум за наявності внутрішніх хвороб, проблем шлунково-кишкового тракту, а також при порушеннях у кровоносній системі;
• людям, які страждають на гіпертонію, не варто робити дану вправу, оскільки вакуум підвищує артеріальний тиск;
• вагітність, хвороби матки, наявність злоякісних пухлин також є суворими протипоказаннями до виконання вправи.

Виходячи з протипоказань, можна зробити висновки, що вакуум корисний буде далеко не всім і краще перед початком вправи проконсультуватися з фахівцем.

Як правильно робити вакуум живота?

Вакуум живота необхідно виконувати на голодний шлунок, чітко дотримуючись рекомендацій.

1. Прийняти вихідне положення. Спина рівна, ноги на ширині плечей, плечі трохи назад. Положення має бути максимально зручне. Також можна виконувати вправу на спині, сидячи або стоячи навколішки.
2. Правильно дихати. Глибокий вдих носом, наповнюючи легені повітрям, максимально втягуючи живіт. Вдих має бути повільним та поступовим (під час вдиху відрахувати 3-5 секунд). Утримувати вдих стільки, скільки можливо, бажано протриматися 15 секунд. Видихнути через рот і розслабити м’язи живота.
3. Систематичні повторення. Повторювати вправу 5 підходів, після чого можна зробити перерву. Після регулярного виконання та покращення техніки з’явиться можливість виконувати до 10 підходів.

Вакуум необхідно виконувати щонайменше 5 разів на тиждень. Поєднуючи його з іншими фізичними навантаженнями та правильним харчуванням, можна досягти стрункого тіла, тонкої талії та плоского живота.

Кому слід спробувати вакуум живота?

Вакуум слід робити людям, які бажають отримати плоский живіт та тонку талію. Але варто пам’ятати, що вакуум має низку протипоказань і перед виконанням необхідно переконатися, що ви не зашкодите собі виконанням.

Вакуум живота ідеально підійде тим, хто стежить за фігурою і регулярно займається спортом, але досягти ідеальної плоскості живота так і не може. Оскільки поперечний м’яз дуже важко пропрацювати стандартними вправами на прес.

Також вправа підійде бодібілдерам, культуристам, учасникам різноманітних конкурсів, моделям тощо.

Протипоказання: кому слід уникати вакууму?

• високий артеріальний тиск;
• критичні дні;
• вагітність;
• хронічні та гострі захворювання кишківника;
• нещодавно перенесені хірургічні втручання;
• загальний ослаблений стан;
• запаморочення.

Як включити вакуум живота у свій розпорядок дня?

Перед початком вправи новачкові рекомендовано зробити розминку для припливу крові до внутрішніх органів. Вакуум необхідно робити вранці, натще.

1. Початківцям рекомендується робити вправу лежачи.
2. Лягти на спину, руки витягнути вздовж тіла, ноги зігнути в колінах, всі м’язи потрібно розслабити.
3. У розслабленому стані зробити глибокий видих, звільняючи легені від повітря.
4. Почніть напружувати м’язи живота, втягуючи його якнайсильніше. Необхідно зафіксуватись у цьому стані на 10-15 секунд, після чого зробити вдих не розслаблюючи живіт.
5. Напружити м’язи живота на 10-15 секунд і знову втягнути живіт, при цьому не розслаблюючи м’язи живота.
6. Розслабити м’язи та видихнути, зробивши кілька вдихів та видихів.

Згодом необхідно збільшувати час вправи з 10 секунд до 1 хвилини. Варто звертати увагу чи не виникає дискомфорт під час вправи, якщо при виконанні вправи виникають неприємні або болючі відчуття, необхідно припинити виконувати вправу і звернутися до фахівця.

Як дихати, щоб стати здоровішим, активнішим і покращити настрій

Зазвичай ми не звертаємо увагу на те, як дихаємо. А між тим від цього процесу залежить якість нашого життя. Розказуємо, як правильно дихати, аби бути здоровим і гарно почуватися.

Кожен із нас чув: дихай спокійно, зроби глибокий вдих і порахуй до десяти… Так зазвичай говорять до людей у стані агресії, паніки чи надмірної тривоги. І не випадково – правильне дихання справді допомагає опанувати емоції й загалом поліпшує стан організму й психіки. Відбувається це унаслідок повноцінного кровопостачання. Проте як правильно дихати, щоб допомогти, а не зашкодити організму?

Принципи правильного дихання

• Дихайте тільки носом. Рот – для вживання їжі й мовлення, у жодному разі не для дихання. При вдиханні через ніс повітря зігрівається й очищується від пилу. При носовому диханні також розширяються капіляри головного мозку, завдяки чому він працює ефективніше. Можливо, ви помічали, що під час нежиті – коли доводиться дихати ротом – розумова діяльність погіршується.
• Скорочуйте частоту дихання. Носії давніх традицій Далекого Сходу запевняють, що правильне дихання – це коли видих у кілька разів довший за вдих, при цьому дихання не має бути частим. Дихання йогів – 3–6 видихів за хвилину, водночас як частота дихання дорослої людини – 15 й більше видихів.
• Дихати ліпше не грудьми, а діафрагмою. Тоді дихання буде не поверхневим, а глибоким, воно краще наситить киснем організм. Як правильно дихати животом? Для тренування діафрагмального дихання вправа дуже проста: потрібно покласти одну руку на живіт, а іншу на груди. Рука на грудях має залишатися у спокої, а та, що на животі – рухатися. Це свідчить про це, що дихання відбувається за допомогою діафрагми й міжреберних м’язів.
• Не впадайте в крайнощі. З одного боку, важливо не перестаратися з глибиною й частотою дихання. Воно має бути рівним і спокійним. Надто глибоке дихання може викликати запаморочення, що відбувається внаслідок високої концентрації кисню та зниження рівня вуглекислого газу. Така практика теж існує, вона відома як холотропне дихання, але займатися ним самостійно не бажано. З іншого боку – затамовувати подих також не варто, оскільки це порушує природний ритм.

Як дихання впливає на емоції

Диханням можна впливати і на психологічний стан. Настільки, що деякі дихальні техніки – наприклад, вже згадане холотропне дихання – викликають трансцендентні переживання і сприяють глибинному самопізнанню. Є й більш доступні заспокійливі дихальні вправи.

• Дихальна вправа для розслаблення. Якщо відчуваєте неймовірне роздратування – заплющіть очі, руки покладіть на груди. Глибоко й повільно вдихніть через ніс, на мить затримайте подих, а потім якомога повільніше видихніть. Одночасно уявляйте, як із кожним видихом роздратування йде геть.
• Аби надихнутися енергією. Потрібно, сидячи на стільці, розпрямити плечі. Великим пальцем затисніть праву ніздрю й зробіть великий вдих через ліву ніздрю. Потім мізинцем правої руки закрийте ліву ніздрю й відповідно видихніть через праву. Вправу краще повторити разів 10.
• Якщо треба зняти напругу. Візьміть коктейльну соломинку, сядьте на стілець і випрямте спину. Зробіть глибокий вдих через ніс, видихніть повільно через соломинку. Цю вправу краще повторити п’ять разів. Вправа розслабляє, зменшує затиски у м’язах і налаштовує на загальний позитивний лад.
• Якщо бракує впевненості. Сидячи розправте плечі, спину тримайте прямо. Очі мають бути заплющеними. Кінчики пальців правої та лівої руки потрібно з’єднати попарно: великий з великим, вказівний із вказівним і т. д. Вдихаючи, посилюйте тиск пальців, а на видиху – послаблюйте. При цьому особливо концентруйтеся на диханні. Вправу можна повторити 10 разів. За допомогою цієї вправи вивільняється енергія, людина почувається спокійнішою і впевненішою в собі.
• Якщо потрібно сконцентруватися. Сядьте на стілець і візьміть запалену свічку в праву руку. Зробіть гарний вдих, а потім видих. Ваше завдання – не задути при цьому полум’я свічки. Вправа добре тренує увагу й концентрацію.

Дихальна вправа для схуднення

Існують спеціальні вправи для дихання, які допомагають поліпшити здоров’я, очистити організм, схуднути й навіть омолодитися.

Одна з таких вправ має назву «Цзяньфей», що в перекладі з китайської означає «скинути жир». Отже, лягайтео на спину, ноги зігніть у колінах під прямим кутом, ступні поставте на підлогу. Долоні покладіть на груди й на живіт – і, допомагаючи собі руками, починайте поволі дихати. Спершу – глибокий вдих носом, при цьому розправте груди й надуйте живіт, дозволяючи повітрю проникнути всередину. Проте не перестарайтесь. Дихання затримайте на 30-40 секунд, при цьому живіт, наповнений повітрям, має бути трохи піднятий. Потім повільно видихніть, вивільнюючись від повітря, і втягніть живіт. Процес видихання триває 10–15 секунд. Вправу можна повторити кілька разів. Головна умова – комфортний стан усього організму. Якщо регулярно виконувати цю вправу, можна не лише схуднути, а й покращити загальний стан здоров’я. Особливо, якщо цю вправу виконувати вкупі з іншими вправами ранкової гімнастики.

Як правильно дихати при фізичних навантаженнях

Як правильно дихати під час бігу

По-перше, намагайтеся робити вдих і видих тільки через ніс. Якщо ж повітря не вистачає, дихайте одночасно носом і ротом. Дихання має бути ритмічним і рівномірним. Правильний інтервал між вдихами і видихами ви відчуєте інтуїтивно, виходячи з потреби організму. Вдихати варто глибоко, робити вдих потрібно м’язами живота. Видихати треба повністю.

Як правильно дихати під час силового тренування

Видих на зусилля, вдих на розслаблення — це основна порада, яку ви точно почуєте від тренера. Вдихайте, коли робите легку частину вправи, видихайте на зусилля. При вдиху живіт має надуватися. Так, вам доведеться більше концентруватися на своєму тілі, але заради гарної постави, зняття напруги з м’язів шиї і плечей і більш економічного руху варто цим зайнятися.

Щоб налаштуватися на силове тренування з правильним диханням, звертайте увагу на те, як ви дихаєте, вже під час розминки. Намагайтеся виконувати всі вправи з ритмічним глибоким диханням. Так ви швидше навчитеся дихати правильно.

Як правильно дихати під час йоги

Пранаяма — це техніка дихання, яка має дуже важливе значення для всього мистецтва йоги. Дихання в йозі – це ціла концепція, яка позиціює кожен вдих і видих як важливий процес, який має вплив на емоції, психіку і духовний стан людини.

Йоги розрізняють три види дихання: ключичне (працює верхня невелика частина легень), середнє (середня частина легень) і дихання діафрагмою, або животом. Повне дихання – цикл із вдиху та видиху без пауз, при цьому використовуються всі три види дихання. Дихати потрібно виключно носом.

Початкове положення — стоячи у вільній і природній позі. Спершу зробіть різкий видих, а потім починається вдих, що складається з трьох фаз:

• живіт повільно випинається вперед — відбувається рух діафрагми (спочатку корисно класти долоні рук на живіт, щоб стежити за його рухом). Розширення живота стає причиною того, що повітря проникає в нижню частину легенів.
• розширюємо середню частину грудної клітки і ребра. Так повітря поступово прямує в середину легень;
• розширюємо груди. Завдяки цьому руху ми вбираємо в себе максимальну кількість повітря, яке здатні вмістити наші легені.

Починаємо повільний видих через ніс. Важливо: видих ми робимо в такій же послідовності, як і вдих: спочатку стискаються нижні ребра і втягується передня стінка живота, потім опускаються груди і потім — плечі й ключиці. Щоб всередині залишилося якомога менше повітря, стискаємо черевні та міжреберні м’язи. Робити це треба повільно й обережно, уникаючи різких рухів.

Дихання у разі хронічних хвороб

Ендогенне дихання

Якщо людина хворіє, особливо хронічно, стандартні форми глибокого дихання не завжди дають належний ефект, тому доводиться застосовувати інші методи. Деякі техніки – як, наприклад дренажні дихальні вправи – надто складні, щоб виконувати їх самостійно. Проте існують і доступніші методики.

Зокрема, вчені виявили, що певний лікувальний ефект має гіпоксія, тобто знижена концентрація кисню в тканинах. Її позитивний ефект підтверджується прикладом мешканців високогірних районів, які зазвичай мають міцне здоров’я і довго живуть. У випадку нестачі кисню запускається механізм внутрішнього ендогенного дихання, коли кожна клітина сама виробляє кисень.

Практикувати ендогенне дихання можна, зокрема, за допомогою дихального тренажера Фролова. За допомогою цього методу вже на сьогодні успішно лікуються хронічні хвороби органів дихання, серцево-судинної системи, травлення, цукровий діабет, ожиріння, пієлонефрит, остеохондроз тощо.

Метод Бутейка для астматиків

У 50-х роках минулого століття лікар Бутейко експериментально довів, що у випадку нападу астми достатньо попрохати пацієнта дихати поверхнево, після чого його стан помітно поліпшується. Сам Бутейко визначає свій метод як вольову ліквідацію глибокого дихання з метою позбавлення від гіпервентиляції легень. Ефект від гімнастики Бутейка перевершує всі очікування, особливо для людей, які страждають від гіпертонії та бронхіальної астми. Щоправда, первинний ефект може бути не вельми приємний: погіршення апетиту, больові відчуття, уривчасте дихання, а також страх і небажання продовжувати вправи. Проте цей момент варто перетерпіти.

У 2008 році британські рекомендації щодо лікування астми (British Guideline on the Management of Asthma) дали змогу лікарям у Великій Британії рекомендувати метод Бутейка і підтвердили, що він «може розглядатися як допомога пацієнтам у контролі симптомів астми».

Правильне дихання вкрай важливе для здоров’я і самопочуття. Якщо поставитися до цього процесу більш усвідомлено, за потреби використовувати вправи для дихання, можна запобігти багатьом проблемам зі здоров’ям і відчувати себе набагато краще. Дихайте на повну діафрагму!

Gallery image with caption: Різдвяний піст 2019: що треба знати Gallery image with caption: Дієтолог Наталія Самойленко: «Менше їмо — довше живемо!» Gallery image with caption: Як знайти свого психотерапевта Gallery image with caption: День щастя і його 8 інгредієнтів Gallery image with caption: Генетик: Людина, яка проживе 200 років, уже народилася! Gallery image with caption: Правила весняного детоксу: поради лікаря

Алгоритм дії при раптовій зупинці серця. Послідовність реанімаційних заходів та протипоказання їм. Критерії ефективності серцево-легеневої реанімації

Причина кожної четвертої смерті – невчасна чи некваліфікована перша медична допомога. Ось чому важливо вміти робити штучне дихання, масаж серця, що зупинилося. Грамотно надана долікарська допомога рятує багато людських життів.

Основи серцево-легеневої реанімації

Якщо у людини не промацується пульс, не звужуються від світла зіниці – це ознаки клінічної смерті. Проте за відсутності травм чи захворювань, абсолютно несумісних із життям, такий стан оборотний. Повернути вмираючого до життя можна, якщо минуло 5-6 хвилин після зупинки серця. Що відбувається з людиною, коли медична допомога надходить із запізненням?

Шанси на повноцінне відновлення функцій організму різко зменшуються:

• 10 хвилин після зупинки серця у потерпілого, реанімаційна допомога може врятувати людину, але її нервова система буде дефективною;
• 15 хвилин по тому можна відновити дихання, серцебиття, але людині загрожує соціальна смерть (психічно повноцінної особи);
• 30-40 хвилин після зупинки серця відновити організм вже не можна – настає біологічна смерть.

Серцево-легенева реанімація (скорочено СЛР) – науково розроблений комплекс медичних заходів, здатних допомогти при клінічній смерті. Першочергове завдання у такій ситуації – відновлення клітин головного мозку, функцій нервової системи. Осягнення основ серцево-легеневої реанімації та оволодіння практичними навичками дають реальний шанс врятувати людське життя.

Показання до проведення серцево-легеневої реанімації

Іноді виникають спірні ситуації. Коли слід проводити серцево-легеневу реанімацію постраждалого неодмінно? При діагнозі «клінічна смерть», яка очевидна, якщо відсутні 4 життєво важливі ознаки:

• блідість або синюшність шкіри;
• м’язова атонія (піднята рука або нога безживно падає);
• відсутність реакцій будь-які подразники.

Правила проведення

Починати дії слід з уточнення факту непритомності. Як проводиться серцево-легенева реанімація потерпілого? Якщо людина ніяк не реагує на гучні питання, заклики відгукнутися, можна поплескати її по щоках, ущипнути. Про відсутність дихальних рухів свідчить нерухомість грудної клітки. При зупинці серця пульс не промацується на сонній артерії. Потрібно дотримуватися міжнародних рекомендацій: якщо він не виявляється 5 секунд, клінічну смерть констатують, керуючись відсутністю свідомості та дихання.

Алгоритм дій

Наступність маніпуляцій добровільних помічників та лікарів на всіх етапах роботи з людьми, у яких зупинилося серце – головний його принцип. Проведення серцево-легеневої реанімації образно називають «ланцюжком життя». СЛР може бути успішною за умови максимально раннього виклику реанімобіля та швидкого здійснення:

Серцево-легенева реанімація у дітей

Найважливіші заходи СЛР – штучне дихання та непрямий масаж серця. Грудничкам відновлюють дихання, що перервалося, прийомом «з рота – в рот і ніс». Як робити серцево-легеневу реанімацію? Потрібно закинути голову немовляти і, охопивши своїм ротом його рота та носа, вдувати повітря. Треба тільки виявляти обережність, пам’ятаючи, що дихальний об’єм у нього – лише 30 мл!

Як робити штучне дихання та масаж серця, якщо губи чи щелепи дитини травмовані? Застосовують прийом “з рота – в ніс”. Слід:

• однією рукою зафіксувати лоб малюка;
• другою рукою висунути нижню щелепу;
• при закритому роті коротко за 1 секунду вдихнути повітря в ніс маленького пацієнта;
• потім – коротка пауза;
• після опадіння грудної клітки зробити другий вдих.

Слідом за штучною вентиляцією легень приступають до зовнішнього масажу серця, що зупинилося внаслідок гострої недостатності. Маленьким дітям зовнішній масаж серця роблять двома пальцями правої руки: середнім та вказівним. Компресію – пружні натискання на ділянку серця – необхідно робити такими зусиллями, щоб грудна клітка зміщувалась до хребетного стовпа на 3-4 см.

За новими стандартами

Першочергове завдання – ліквідувати кисневе голодування, щоб не допустити біологічної смерті людини. Тактика серцево-легеневої реанімації за новими стандартами включає 3 стадії:

• усунення перешкод у дихальних шляхах;
• вентиляція легенів;
• зовнішній масаж серця.

• визначення наслідків клінічної смерті;
• відновлення функцій всього організму;
• поновлення у повному обсязі розумової діяльності.

Помилки при проведенні серцево-легеневої реанімації

Найчастіші причини безуспішності СЛР:

• невчасна допомога;
• неефективна вентиляція легень;
• слабкі вібрації грудної клітки при компресії (для дорослих – менше 5 см);
• занадто м’яка поверхня, яку кладуть потерпілого;
• неправильне встановлення рук реаніматора.

Якщо 30 хвилин дій не допомагають відновити кровообіг, констатують смерть потерпілого та припиняють СЛР. Помилки при проведенні серцево-легеневої реанімації в ході усунення гострої серцевої недостатності чреваті важкими ускладненнями. Наслідком неправильної постановки рук реаніматора та надмірних зусиль стають:

• переломи ребер;
• травми легень їх уламками;
• розриви печінки;
• травми серця.

Протипоказання

Мета СЛР – повернення людини до життя, а не відстрочення смерті, тому такі заходи є безперспективними за наявності протипоказань до проведення серцево-легеневої реанімації. Це:

• клінічна смерть внаслідок захворювань із тотальними дегенеративними змінами в організмі (остання стадія раку, гостра дихальна, серцева недостатність тощо);
• наявність тяжких травм, які несумісні з життям;
• ознаки біологічної смерті (помутніння зіниці, холодне тіло, перші трупні плями на шиї та ін.).

Тренажери серцево-легеневої реанімації

Такі посібники призначені на навчання широкого населення прийомам СЛР. Ефективними є тренажери серцево-легеневої реанімації серії «Максим» вітчизняного виробництва. Найдосконаліша модель – «Максим III» є комп’ютеризованим манекеном з монітором і настінним табло-торсом, на яких відображається правильність виконання всіх маніпуляцій. Простіші моделі «Максим II» та «Максим I» теж дозволяють відпрацьовувати необхідні навички.

Відео

Увага!
Інформація, подана у статті, має ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і надати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Знайшли у тексті помилку? Виділіть її, натисніть Ctrl+Enter і ми все виправимо!

Безперебійна робота серця – запорука життя. Припинення роботи цього унікального «насоса», що забезпечує потік крові по всьому організму, призводить до кризового періоду, який є клінічною смертю. Так називають нетривалий часовий відрізок перебування пацієнта між життям та смертю.

Тривалість клінічної смерті індивідуальна: від 3 до 15 хвилин. Саме в цей період можна зробити при зупинці серця, повернувши людину до життя. Чим раніше це станеться, тим більше шансів постраждалого повністю відновитися після кризового етапу.

Причини небезпечного стану

Життя людини підтримується безперебійним скороченням серцевого м’яза. Припинення її функціонування викликано повною зупинкою або занадто швидкими або нескоординованими скороченнями, через які порушується струм крові.

Причини, що призводять до стану клінічної смерті:

1. , що мають хронічну природу. При тривалому розвитку патології клапанна система зношується, що призводить до зупинки.
2. або;
3. , що викликано .
4. Травмування, спричинене , .
5. , нанесена в ділянку серця.

Надання невідкладної допомоги при зупинці серця має здійснюватись протягом 7 хвилин після початку клінічної смерті. За цей час гіпоксія ще не встигла розвинутись у клітинах головного мозку, тому людину можна повернути до життя без наслідків для його здоров’я.

Характерна симптоматика

Перед тим як приступити до надання невідкладної допомоги при зупинці серця, потрібно переконатися, що постраждалий дійсно перебуває у стані клінічної смерті. На діагностичні заходи непідготовлений рятувальник має всього 10-15 секунд. Дійте згідно з правилом «СОС»: слухай, відчувай, дивись.

Симптоми зупинки серця поділяють на первинні та вторинні.

Первинні ознаки – це яскраво виражені показники, що вказують на відсутність ознак життя:

1. Втрата свідомості. Людина не реагує на звернення до неї та поплескування по щоках.
2. Відсутній пульс на великих судинах. Найкраще перевіряти пульс на сонній артерії. Знайти її можна, приклавши пальці на ямку неподалік кадика.
3. Чи не відчувається дихання людини. Нахиліться до постраждалого якомога ближче, приклавши свою щоку до його рота. Відсутність навіть трохи чутних вібрацій чи звуків доведе його відсутність.
4. Зіниці виглядають розширеними і не реагують на світло. Перевіряють цю реакцію за допомогою штучного світла: у вічі треба присвітити ліхтариком. Якщо після впливу світла зіниці не відреагували, значить, людина потребує реанімаційної допомоги.

Підтвердять припущення вторинні ознаки клінічної смерті, які виявляються такими симптомами:

• Сильна блідість шкірних покривів;
• Перед можливими;
• Відсутність м’язового тонусу;
• Втрата всіх рефлексів.

Припинення серцевої діяльності спричиняє збій у всіх функціональних можливостях організму. Тому перша дія, яку потрібно зробити під час зупинки серця – викликати бригаду кваліфікованих медиків. Потім негайно розпочинають рятувальні дії, які полягають у проведенні серцево-легеневої реанімації.

Невідкладна допомога для врятування життя

Якщо ви виявились свідком ситуацій, пов’язаних з клінічною смертю, не бійтеся надати першу допомогу. Алгоритм діагностики та проведення реанімаційних процесів нескладний, а користь навіть від не зовсім точних дій буде величезною: ви допоможете зберегти людське життя.

Розглянемо, у чому полягає реанімація при зупинці серця і що знати для правильного її проведення.

Перед тим, як розпочати виконання непрямого масажу серця та інших реанімаційних дій, забезпечте пацієнтові правильне положення. У разі невиконання цього правила, успіх заходів щодо порятунку людини буде мінімальним.

Укладіть хворого спиною на гладку тверду поверхню. Таке положення дозволить дихальним шляхам максимально розкритися. При цьому зверніть увагу на стан ротової порожнини людини. З неї потрібно видалити все, що заважає природному дихальному процесу: протези, частинки їжі, слизові оболонки і маси, уламки зубів.

Забезпечте голові постраждалого закинуте положення таким чином, щоб підборіддя мало вертикальний напрямок. Нижню частину щелепи висуньте вперед та зафіксуйте рукою. Так можна виключити заходження мови, а також проникнення повітряного простору в порожнину шлунка, що завадить ефективності реанімаційних процесів.

Невідкладна допомога включає непрямий масаж серця і .

Проводячи легеневу реанімацію, потрібно дотримуватися наступної послідовності дій:

• Затисніть носа хворого;
• Глибоко вдихніть, збираючи в легені якнайбільше повітря;
• Захопіть губи постраждалого повністю своїм ротом і виконайте два видихи.

Зверніть увагу!

Намагайтеся повністю обхопити своїм ротом губи потерпілого, щоб не допустити витік повітря!

Якщо ви все робите правильно, то груди постраждалого підніматиметься під час вашого вдуття повітря, а потім опускатиметься. Якщо ж таких рухів немає, перевірте, чи не в дихальних шляхах щось, що заважає їхній нормальній прохідності.

Паралельно з легеневою реанімацією необхідно провести непрямий масаж серця.

Зверніть увагу!

Якщо зупинилося серце, серцево-реанімацію проводять лише у комплексі.

Після того, як рятувальник виконав 2 вдихи, йому потрібно швидко опуститися навколішки поруч із хворим. Лівою рукою відміряють відстань від кінця грудної клітки, що дорівнює двом пальцям, поставленим горизонтально. Праву кисть кладуть на ліву хрестом.

Зверніть увагу!

Під час тиску на грудину руки рятівника мають бути прямими!

Непрямий масаж серця виглядає як чітке натискання на грудину потерпілого, щоб «завести» м’яз серця, який знаходиться між хребетним стовпом та грудною клітиною. На грудну клітину хворого натискають 15 разів, чергуючи масаж із двома вдихами штучного дихання.

Запам’ятайте важливі правила при штучному стисканні серцевого м’яза:

• Під час натискання руки від грудини потерпілого відривати не можна;
• 1 тиск повинен відповідати 1 секунді;
• Після дії на грудину її вигин має бути не менше 5 см.

За дотримання цих правил масаж дозволить серцю виконувати звичні йому функції: качати кров через аорту в мозок і легкі. Як тільки натискання припиняється, в серцеву порожнину знову накопичується кров.

Зверніть увагу!

Після двічі проведеної процедури припиніть реанімаційні дії та перевірте наявність пульсу та дихання. Якщо вони не з’являться, продовжуйте реанімацію до прибуття швидкої допомоги або повернення життєво важливих функцій.

Якщо реанімаційні процедури здійснюють 2 особи, кожен рятувальник повинен виконувати одну методику. При цьому змінюється співвідношення кількості вдихів та тиску на грудину: 1 вдування на 5 натискань.

Зверніть увагу!

Якщо подих у потерпілого з’явився, а биття серця немає, виконуйте виключно масаж серцевого м’яза. Якщо пульс став промацувати, а дихання немає, продовжуйте лише легеневу реанімацію.

Щойно життєво важливі функції організму відновляться, реанімаційні дії припиняють. До приїзду медиків фіксують показник стану потерпілого.

Зверніть увагу!

Якщо через півгодини після зупинки серця реанімаційні методики не увінчалися успіхом, значить, незворотні зміни спричинили загибель мозку та призвели до смерті.

Допомога спеціалістів

Для відновлення серцебиття долікарська допомога вкрай важлива. Але повністю відновити наслідки зупинки серцевого м’яза мають медики.

Лікарі швидкої допомоги у разі потреби продовжать реанімаційні дії, але вже за допомогою спеціальної апаратури. Під час зупинки серця перша медична допомога полягає в інтубації трахеї, за допомогою якої проводять штучне вентилювання легень. У комплексі використовують масаж серця. Якщо він буде безрезультативним, застосовують дефібрилятор, який за допомогою електричних набоїв заводить серцевий м’яз.

Також починають інтенсивну медикаментозну терапію у вигляді введення у вену ліків, що стимулюють діяльність серця та легень.

Після відновлення життєво важливих функцій організму пацієнта направляють у , щоб з’ясувати причину, що спровокувала напад зупинки серця. Проводять регулярний моніторинг стану хворого, оскільки великий ризик рецидивів.

Після виписки людині потрібно довгий час застосовувати медикаментозні препарати, що підтримують хорошу роботу серцевого м’яза. Іноді їхнє прийом стає необхідним все життя.

Зупинка серця характеризується припиненням роботи серцевого м’яза. Вона є найчастіше безпосередньою причиною смерті. Цей стан може наступити через різні причини з будь-якою людиною. Тим, хто зараз знаходиться поруч, може бути проведена перша медична допомога при зупинці серця. Перші 3-4 хвилини є ключовими у реанімаційній допомозі та мають назву клінічної смерті. У разі відсутності такої допомоги головний мозок перестає функціонувати через припинення кровообігу, що призводить до так званої соціальної смерті, коли роботу серця та легень відновити можна, а от привести людину до тями вже навряд чи вдасться.

Чому може зупинитися серце

Робота серця припиняється в тому випадку, якщо удари серцевого м’яза стають надто швидкими, хаотичними, некоординованими з відсутністю перекачування крові або при повній зупинці серця.

Основними причинами зупинки серця є:

• Поразка серця:
  • Інфаркт,
  • ІХС – ішемічна хвороба,
  • Аритмія,
  • Стенокардія,
  • Міо- та ендокардит,
  • Аневризм аорти,
  • Поразка серцевих клапанів.
  • Серцевої недостатності та зупинки серця,
  • Утоплення або удушення,
  • Отруєння газами,
  • Удару струмом або блискавкою,
  • Теплового удару або сильного замерзання,
  • Втрати великої кількості крові
  • Удару, завданого в ділянку серця.

  Як зрозуміти, що сталося припинення роботи серця

  Основними симптомами припинення роботи серцевого м’яза є:

  • Втрата свідомості – після зупинки серця настає через кілька миттєвостей, що не перевищують 5 секунд, можна визначити за відсутністю реакції людини на будь-які подразники.
  • Відсутність пульсації при промацуванні сонної артерії – вона розташована в районі 2-3 см у бік від щитовидки.
  • Припинення дихання – визначається за відсутністю рухів грудної клітки.
  • Відсутність прослуховувань тонів серця,
  • Нестандартне забарвлення шкірного покриву – блідість або синюва,
  • Розширені зіниці – можна побачити після підняття верхньої повіки та подальшого освітлення ока. Якщо зіниця розширена і не звужується при напрямку світла, необхідно негайно починати реанімаційні дії.
  • Судоми, що виникають у період непритомності.

  Усі перелічені симптоми свідчать про необхідність проведення реанімаційних дій, крім випадків, коли відсутня сенс її проведення:

  • Зупинки серця при тяжких захворюваннях (онкологія з метастазами),
  • Отримання серйозних травм черепа із розмозженням мозку.

  Етапи надання першої допомоги при зупинці серця

  Необхідно негайно викликати швидку, не можна переривати реанімаційні заходи щодо надання першої медичної допомоги, пов’язаної із зупинкою серця.

  1. Відчути пульс трьома пальцями руки – середнім, вказівним та безіменним – бажано на сонній артерії.

  2. Уточнити відсутність дихання.

  3. Якщо перераховані вище симптоми очевидні, не потрібно вимірювати пульс і тиск у потерпілого, краще, не гаючи часу, приступати до заходів з реанімації.

  4. Будь-хто з оточення або ви самі повинні викликати швидку, вказавши причини зупинки серця та заходи, що вживаються в даний момент.

  5. Відразу розпочинати масаж серця та дихання «рот у рот».

  6. Для цього потерпілого кладуть спиною на тверду поверхню для відкриття шляхів для дихання. При необхідності з рота потрібно витягнути все, що може стати на заваді нормальному диханню – протези, їжу, слиз, сторонні тіла, вибиті зуби.

  7. Голову хворого постаратися закинути назад так, щоб підборіддя знаходилося у вертикальному положенні. Нижню щелепу, при цьому, треба висунути, щоб уникнути заходження мови. Якщо знехтувати цим, повітря може потрапити замість легень у шлунок, що не забезпечить ефективності невідкладної допомоги.

  8. Розпочати безпосередньо реанімаційні заходи. Під час штучного дихання затискається ніс потерпілого, набирається повітря в легені, губи допомагає охоплювати губи хворого і робиться 2 видихи в рот потерпілого. Необхідно повністю охоплювати губи, щоб виключити втрати повітря, що видихається. Його кількість не повинна бути дуже великою, інакше ви швидко втомитеся. Під час процесу дихання “рот в ніс” рукою закривається рот, а повітря вдується в ніздрі.

  Якщо штучне дихання проводиться правильно, грудна клітка підніматиметься під час вдиху і опускатиметься у період звільнення дихальних шляхів. Якщо такого руху немає, потрібно перевірити, наскільки прохідні дихальні шляхи.

  9. Разом із диханням необхідно робити масаж серця.

  У разі зупинки серця та припинення дихання масаж серця проводиться лише разом із штучним диханням. В іншому випадку він не має сенсу, тому що при штучному диханні кров збагачується киснем.

  Після двох вдихів допомагаючий встає на коліна біля постраждалого, кладе ліву кисть на низ грудної клітки посередині (відстань до кінця грудини має дорівнювати двом горизонтально розташованим пальцям), праву поверх у хрестоподібному положенні, руки повинні знаходитися в прямому стані. Техніка проведення масажу серця полягає в ритмічному натисканні на грудну клітку з метою стиснення серцевого м’яза, розташованого між хребтом і грудиною. Робиться 15 рухів на грудну клітку без відриву рук зі швидкістю, що дорівнює 1 натисканню в секунду. Натискання на грудну клітину необхідно проводити таким чином, щоб вона опускалася на кілька сантиметрів, як правило, близько 5. Так серце виконуватиме безпосередні свої функції з перекачування крові. При цьому з лівої частини (шлуночка) серця кров проходить через аорту у головний мозок, з правої – у легені, де насичується киснем. У момент припинення натискання на грудину серце знову наповнюється кров’ю.

  Слід зазначити, що масаж серцевого м’яза дітям дошкільного віку роблять двома пальцями на одній руці – середнім, а також вказівним, школярам – однією долонею. Особлива обережність потрібна під час проведення масажу людям похилого віку. Надмірне натискання на грудну клітину може призвести до перелому ребра або пошкодження внутрішніх органів.

  10. Потім необхідно повторити вдихи та продовжити натискати на груди.

  11. Після проведення процедури в кількості двох разів, потрібно зупинитися та перевірити дихання та пульс. У разі їхньої відсутності продовжити дії.

  12. Якщо всі дії здійснюють дві людини, то роль одного полягає лише у масажі серця, іншого – у вдиханні повітря. І тут співвідношення частоти вдихів і натискань на грудину має бути рівне 1 до 5, тобто. на кожні 5 натискань повинен припадати один вдих у момент розправлення грудної клітки.

  13. Усі перелічені заходи продовжувати до пульсу і дихання. Якщо дихання відновити вдалося, а пульс немає, слід продовжувати масаж вже без вентиляції легень і, навпаки, якщо з’являється пульс, а дихання не відновлюється, продовжити дихання «рот в рот». Якщо ці функції повністю відновлені, необхідно контролювати стан хворого та записувати всі виміри до приїзду лікаря.

  Пересування хворого із симптомами зупинки серця можливе лише у спеціальній реанімаційній машині швидкої допомоги або після відновлення роботи серця та дихання.

  Як визначити, наскільки ефективними виявилися реанімаційні заходи

  Правильність та ефективність виконуваних дій оцінюється за допомогою:

  • Прощупування пульсу в області основних артерій – сонної, стегнової, променевої.
  • Визначення артеріального тиску, що збільшується, до 80 мм.
  • Спостереження звуження зіниць та відновлення їхньої реакції на світловий подразник.
  • Визначення наявності самостійного дихання.
  • Відновлення нормального фарбування шкіри замість синюшної та блідої.

  Якщо серцева діяльність та дихальна функція після півгодини від початку реанімаційних заходів не відновлюються, а зіниці широкі і не реагують на світлове випромінювання, можна говорити, що в організмі потерпілого відбулися незворотні процеси із загибеллю мозку та подальші реанімаційні дії недоцільні. У разі ознак смерті раніше закінчення півгодини, реанімаційні заходи можна припиняти раніше.

  Техніка реанімаційної допомоги при зупинці серця дозволяє зберегти життя та здоров’я людини. Сьогодні відомі випадки, коли тактика такої поведінки в екстреній ситуації дозволила врятувати людині життя та дала йому можливість радіти кожному дню.

  У медичній практиці мають місце випадки, за яких існує потенційна можливість відновити найважливіші функції організму людини. Це зумовило необхідність розробки певної схеми дій, що може сприяти пожвавленню. Далі розглянемо, що являє собою комплекс реанімаційних заходів.

  Загальні відомості

  Існує певний розділ медицини, що вивчає реанімаційні заходи. В рамках цієї дисципліни досліджуються різноманітні аспекти пожвавлення людини, розробляються методи профілактики та лікування. Цей розділ клінічної медицини отримав назву реаніматологія, а безпосереднє застосування тих чи інших прийомів відновлення життєдіяльності називають реанімацією.

  Коли використовуються методи пожвавлення?

  Існують різні випадки, коли потрібні прийоми відновлення життєдіяльності. Так, використовуються реанімаційні заходи при (на тлі інфаркту, через електротравму та ін.), дихання (коли стороннє тіло перекриває трахею тощо), отруєння отрутами. Допомога людині необхідна у разі великої крововтрати, гострої недостатності нирок або печінки, тяжких травмах тощо. Дуже часто час реанімаційних заходів дуже обмежений. У зв’язку з цим, дії надає допомогу повинні бути чіткими та швидкими.

  Важливий момент

  У ряді випадків проведення реанімаційних заходів є недоцільним. Зокрема, до таких ситуацій слід віднести незворотні пошкодження життєво важливих систем та органів, насамперед головного мозку. Реанімаційні заходи при клінічній смерті є неефективними через 8 хвилин після її констатації. Прийоми пожвавлення не використовують, якщо вичерпані компенсаторні ресурси організму (наприклад, на тлі злоякісних пухлин, які протікають із загальним виснаженням). Ефективність реанімаційних заходів суттєво підвищується під час здійснення їх у спеціалізованих відділеннях, які оснащені необхідним обладнанням.

  Основні методи

  До них відносять масаж серця та штучне дихання. Останнє є процедурою заміни повітря в легенях потерпілого. Штучна вентиляція сприяє підтримці газообміну при недостатності чи неможливості природного дихання. Масаж серця може бути прямим та закритим. Перший здійснюється шляхом безпосереднього стиснення органу. Цей метод використовується в ході операцій у ділянці грудної клітки при розтині її порожнини. Непрямий масаж – це здавлювання органу між грудиною та хребтом. Розглянемо ці реанімаційні заходи докладно.

  Штучне дихання: загальна інформація

  Необхідність у здійсненні вентиляції легенів виникає у разі порушень центрів регуляції на тлі набряку або порушення кровообігу в мозку. Процедуру проводять при ураженні нервових волокон і м’язів, що беруть участь в акті дихання (на ґрунті поліомієліту, правця, отруєння отрутами), тяжких патологіях (великої пневмонії, астматичному стані та інших). Широко практикується надання реанімаційних заходів із використанням апаратних способів. Застосування автоматичних респіраторів дозволяє підтримувати газообмін у легенях протягом тривалого періоду. До вентиляції легень – як у міру невідкладної допомоги – звертаються і натомість таких станів, як утоплення, асфіксія (задуха), удар (сонячний чи теплової), електротравма, отруєння. У таких випадках часто вдаються до штучного дихання з використанням експіраторних способів: з рота в рот або носа.

  Прохідність дихального тракту

  Цей показник є найважливішою умовою реалізації ефективної вентиляції повітря. У зв’язку з цим перед застосуванням експіраторних методів необхідно забезпечити вільну прохідність повітря дихальним трактом. Ігнорування цієї дії призводить до неефективності вентиляції легенів прийомами з рота до рота або носа. Погана прохідність найчастіше може бути обумовлена ​​западанням надгортанника та кореня язика. Це, у свою чергу, відбувається внаслідок розслаблення жувальних м’язів та усунення нижньої щелепи у несвідомому стані пацієнта. Для відновлення прохідності голову потерпілого закидають якнайсильніше – розгинають у хребетно-потиличному зчленуванні. При цьому нижню щелепу висувають так, щоб підборіддя опинилося у більш піднесеному положенні. За надгортанник через горлянку постраждалому вводять вигнутий повітропровід.

  Підготовчі маніпуляції

  Існує певна послідовність реанімаційних заходів щодо відновлення нормального дихання у потерпілого. Людину спочатку необхідно укласти на спину горизонтально. Живіт, грудна клітка і шия звільняються від одягу, що стискує: розв’язують краватку, розстібають ремінь, комір. Ротову порожнину потерпілого необхідно звільнити від блювотних мас, слизу, слини. Далі поклавши на область темряви одну руку, другу підводять під шию і закидають голову. Якщо сильно стиснуті щелепи потерпілого, нижню висувають, натискаючи на її кути вказівними пальцями.

  Хід процедури

  Якщо штучне дихання здійснюватиметься з рота в ніс, то рот постраждалого слід закрити, піднімаючи нижню щелепу. Надає допомогу, зробивши глибокий вдих, охоплює губами ніс хворого і енергійно видихає. З використанням другого прийому дії дещо інші. Якщо штучне дихання здійснюється в рот, то закривається носа потерпілого. Видих надає допомогу здійснює в ротову порожнину, прикриту хусткою. Після цього має відбутися пасивний вихід повітря з легких пацієнта. Для цього його рот і ніс відкривають. Протягом цього часу той, хто надає допомогу, відводить голову вбік і робить 1-2 нормальні вдихи. Критерієм правильності здійснення маніпуляцій виступають екскурсії (руху) грудної клітки потерпілого в процесі штучного вдиху та при пасивному видиху. У разі відсутності рухів слід виявити та усунути причини. Це може бути недостатня прохідність шляхів, малий об’єм потоку повітря, що вдується, а також слабка герметизація між носом/ротом постраждалого і ротовою порожниною надає допомогу.

  додаткові відомості

  Протягом однієї хвилини в середньому необхідно зробити 12-18 штучних вдихів. В екстрених випадках вентиляція легень здійснюється з використанням “ручних респіраторів”. Наприклад, це може бути спеціальний мішок, який представлений у вигляді гумової камери, що саморозправляється. У ній є спеціальний клапан, що забезпечує поділ повітряного потоку, що входить і пасивно виходить. При грамотному використанні у такий спосіб можна підтримувати газообмін протягом тривалого періоду.

  Масаж серця

  Як було зазначено, існує прямий і непрямий метод відновлення діяльності органу. В останньому випадку за рахунок здавлення серця між хребтом і грудиною відбувається надходження крові до легеневої артерії з правого шлуночка, а з лівого – у велике коло. Це призводить до відновлення живлення головного мозку та коронарних судин. У багатьох випадках це сприяє відновленню діяльності серця. Непрямий масаж необхідний при раптовому припиненні або погіршенні скорочень органу. Це може бути зупинка серця або фібриляція шлуночків у пацієнтів з електротравмою, інфарктом та ін. При визначенні необхідності застосування непрямого масажу слід орієнтуватися на ряд ознак. Зокрема, реанімаційні заходи здійснюють при раптовому припиненні дихання, відсутності на пульсі, розширенні зіниць, непритомності, розвитку блідості шкіри.

  Важливі відомості

  Як правило, масаж, розпочатий у ранні терміни після зупинки чи погіршення роботи серця, є дуже результативним. Велике значення має період, після якого розпочато маніпуляції. Так, реанімаційні заходи при здійснюються безпосередньо після її наступу більш результативні, ніж дії через 5-6 хвилин. Правильно виконані маніпуляції дозволяють відновити активність органу порівняно швидко. Як і інших випадках, існує певна послідовність реанімаційних заходів. Знання техніки здійснення непрямого масажу серця дозволить в екстрених ситуаціях урятувати життя людині.

  Хід процедури

  Перед тим, як провести реанімаційні заходи, постраждалого слід покласти на тверду поверхню на спину. Якщо пацієнт перебуває у ліжку, то за відсутності жорсткої кушетки його перекладають на підлогу. Постраждалого звільняють з верхнього одягу, знімають ремінь. Важливим моментом є правильне становище рук реаніматора. Долоню кладуть на нижню третину грудної клітки, зверху поміщають другу. Обидві руки мають бути в ліктьових суглобах випрямлені. Кінцівки розташовуються перпендикулярно поверхні грудини. Також долоні повинні бути в максимально розігнутому стані в променево-зап’ясткових суглобах – з піднятими пальцями. У цьому положенні тиск на грудину в нижній її третині здійснюється початковою ділянкою долоні. Натискання є швидкими поштовхами в грудину. Для її розправлення руки забирають від поверхні після кожного натискання. Сила необхідна для усунення грудини на 4-5 см забезпечується не лише руками, а й вагою реаніматора. У зв’язку з цим, якщо постраждалий лежить на кушетці або тапчани, то допомагає краще стояти на підставці. Якщо пацієнт перебуває на землі, то реаніматору буде зручніше на колінах. Частота натискань – 60 натискань на хвилину. При паралельному проведенні масажу серця та вентиляції легень двома людьми на один вдих здійснюється 4-5 поштовхів у грудину, 1 людиною – 2 вдихи на 8-10 стискань.

  Додатково

  Результативність маніпуляцій перевіряється не рідше ніж 1 раз на хвилину. Необхідно при цьому звертати увагу на пульс у районі сонних артерій, стан зіниць та наявність самостійного дихання, підвищення артеріального тиску та зниження ціанозу чи блідості. За наявності відповідного устаткування реанімаційні заходи доповнюються внутрішньосерцевим вливанням 1 мл 0.1% адреналіну чи 5 мл десятипроцентного розчину кальцію хлориду. У ряді випадків відновлення скорочувальної здатності органу можна досягти різким ударом кулака в центр грудини. При виявленні застосовується дефібрилятор. Припинення реанімаційних заходів відбувається через 20-25 хвилин після початку їх у разі відсутності результату маніпуляцій.

  Можливі ускладнення

  Найпоширенішим наслідком непрямого масажу серця є перелом ребер. Найскладніше уникнути цього у постраждалих у літньому віці, оскільки їх грудна клітка не така податлива і еластична, як у молодих хворих. Рідше відбуваються ушкодження легень та серця, розриви шлунка, селезінки, печінки. Ці ускладнення є наслідком технічно неправильного здійснення маніпуляцій та дозування фізичного тиску на грудину.

  Клінічна смерть

  Цей період вважається етапом вмирання і має оборотний характер. Він супроводжується зникненням зовнішніх проявів життєдіяльності людини: дихання, скорочення серця. Але при цьому не відзначаються незворотні зміни у тканинах та органах. Зазвичай, тривалість періоду становить 5-6 хвилин. Протягом цього часу за допомогою реанімаційних заходів можна відновити життєдіяльність. Після закінчення цього періоду починаються незворотні зміни. Вони визначаються як стан У разі не вдається досягти повного відновлення діяльності органів прокуратури та систем. Тривалість клінічної смерті залежить від тривалості та виду вмирання, температури тіла, віку. Наприклад, з використанням штучної глибокої гіпотермії (зниження t до 8-12 градусів) період можна збільшити до 1-1.5 годин.

  Зупинка серця відбувається у тому випадку, якщо припиняє працювати. Найчастіше це спричиняє смерть людини. Але якщо поруч із ним виявився хтось, кому під силу провести можливо, потерпілого буде врятовано. Надання допомоги при зупинці серця має бути негайним, адже є лічені хвилини до того, що головний мозок внаслідок припинення кровообігу перестане функціонувати, і настане так звана соціальна смерть. У цьому випадку ще є можливість відновити роботу легенів та серця, а от привести потерпілого до тями не зможуть, швидше за все, вже навіть найкращі лікарі.

  Чому може статися зупинка серця?

  Перша медична допомога буде однаковою незалежно від причин, з яких настав такий стан. І все ж таки що має статися, щоб припинилася ефективна діяльність серця? Про це треба знати кожному. Головна причина – фібриляція шлуночків. Це стан, при якому відбувається хаотичне скорочення м’язових волокон у стінках шлуночків, що тягне за собою перебої в подачі крові до тканин і органів. Інша причина – асистолія шлуночків – у разі електрична активність міокарда повністю припиняється.

  Ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, атеросклероз – це також фактори ризику, які можуть сприяти припиненню ефективної діяльності головного органу людини. Також зупинка серця може статися через шлуночкову пароксизмальну тахікардію, коли на великих судинах відсутній пульс, або через електромеханічну дисоціацію, коли за наявності електричної активності серця не відбувається відповідне скорочення шлуночків (тобто немає механічної активності). Є ще така патологія, як синдром Романо-Уорда, яка пов’язана зі спадковою фібриляцією шлуночків, вона теж може стати причиною того, чому відбувається раптова зупинка серця.

  Перша допомога в деяких випадках потрібна і тим людям, які раніше не мали проблем зі здоров’ям.

  Зовнішній вплив

  Серце може зупинитися внаслідок:

  Як визначити припинення роботи серця

  Коли серцевий м’яз перестає функціонувати, виявляються такі симптоми:

  • Втрата свідомості – вона настає майже відразу після зупинки серця, пізніше, як за п’ять секунд. Якщо людина не реагує ні на які подразники, значить вона непритомна.
  • Припинення дихання – у цьому випадку відсутні рухи грудної клітки.
  • Немає пульсації в місці сонної артерії – вона промацується в зоні щитовидної залози, за два-три сантиметри від неї вбік.
  • Чи не прослуховуються тони серця.
  • Шкірний покрив набуває синюшного або блідого відтінку.
  • Розширення зіниць – це можна виявити, піднявши верхню повіку потерпілого і висвітливши око. Якщо при напрямку світла зіниця не звужується, можна запідозрити, що сталася раптова зупинка серця. Невідкладна допомога у разі може врятувати життя людині.
  • Судоми можуть виникати в момент

  Всі ці симптоми вказують на необхідність проведення термінових реанімаційних заходів.

  Не можна зволікати!

  Якщо ви опинилися біля людини, у якої зупинилося серце, головне, що від вас вимагається – діяти швидко. Є лише кілька хвилин на те, щоб урятувати потерпілого. Якщо надання допомоги при зупинці серця буде запізнілим, хворий або помре, або на все життя залишиться недієздатним. Головне ваше завдання – відновити дихання та серцевий ритм, а також запустити систему кровообігу, оскільки без цього життєво важливі органи (особливо мозок) не можуть функціонувати.

  При зупинці серця потрібна в тому випадку, якщо людина непритомна. Спочатку потормошіть його, спробуйте голосно гукнути. Якщо реакції не спостерігається, починайте реанімаційні дії. Вони включають кілька етапів.

  Перша медична допомога при зупинці серця. Штучне дихання

  Важливо! Не забудьте одразу викликати бригаду швидкої допомоги. Це потрібно зробити до початку реанімаційних заходів, оскільки потім у вас не буде можливості перерватися.

  Щоб відкрити дихальні шляхи, покладіть потерпілого на тверду поверхню спиною. З рота слід витягти все, що може перешкодити нормальному диханню людини (їжу, протези, будь-які сторонні тіла). закиньте голову хворого назад настільки, щоб підборіддя було у вертикальному положенні. При цьому необхідно висунути вперед, щоб не відбулося западання язика – у цьому випадку повітря може замість легенів потрапити до шлунка, і тоді при зупинці серця виявиться неефективним.

  Після цього безпосередньо починайте дихати «рот в рот». Затисніть ніс людини, наберіть у легкі повітря, обхопіть своїми губами губи потерпілого та зробіть два різкі видихи. Зверніть увагу, що потрібно повністю і дуже щільно обхоплювати губи хворого, інакше повітря, що видихається, може бути втрачено. Не робіть надто глибоких видихів, інакше швидко втомитеся. Якщо штучне дихання «рота в рота» з якихось причин зробити неможливо, скористайтеся методом «рота в ніс». У цьому випадку рукою слід закрити рота постраждалого, а повітря вдувати йому в ніздрі.

  Якщо медична допомога при зупинці серця у вигляді штучного дихання виявляється правильно, то під час вдиху грудна клітка хворого підніматиметься, а в момент видиху – опускатиметься. Якщо таких рухів не спостерігається, перевірте прохідність дихальних шляхів.

  Масаж серця

  Одночасно зі штучним диханням слід здійснювати і компресію грудної клітки (непрямий масаж серця). Одна маніпуляція без іншої не матиме сенсу. Отже, після того, як ви зробили два вдихи в рот потерпілого, покладіть кисть лівої руки на нижню частину грудини посередині, а кисть правої руки помістіть поверх лівої в хрестоподібному положенні. При цьому руки мають бути прямими, а не зігнутими. Далі починайте ритмічно натискати на грудну клітину – це спричинить стиснення серцевого м’яза. Слід без відриву рук зробити п’ятнадцять рухів натискання зі швидкістю одне натискання в секунду. При правильних маніпуляціях грудна клітка повинна опускатися приблизно на п’ять сантиметрів – у цьому випадку можна говорити про те, що серце виконує перекачування крові, тобто з лівого шлуночка кров по аорті надходить у головний мозок, а з правого – у легені, де відбувається її насичення. киснем. У той момент, коли натискання на грудину припиняється, серце знову наповнюється кров’ю.

  Якщо масаж робиться дитині дошкільного віку, то натискання руху на область грудної клітки слід виробляти середнім і вказівним пальцями однієї руки, а якщо школяру – однією долонею. З особливою обережністю має надаватися перша медична допомога при зупинці серця людям похилого віку. Якщо натиснути на грудину з великою силою, може виникнути пошкодження внутрішніх органів або перелом стегна.

  Продовження реанімаційних дій

  Повторювати вдихи повітря та натискання на грудну клітку слід доти, доки у потерпілого не з’явиться подих і не почне промацуватись пульс. Якщо перша допомога при зупинці серця надається відразу двома людьми, слід розподілити ролі так: одна людина робить один вдих повітря в рот або ніс хворого, після чого другий робить п’ять натискань на грудину. Потім дії повторюються.

  Якщо завдяки реанімаційним заходам дихання відновилося, але пульс так само не промацується, слід продовжити масаж серця, але вже без вентиляції легень. Якщо з’явився пульс, але людина не дихає, необхідно припинити масаж і далі робити тільки штучне дихання. Якщо потерпілий задихав і в нього з’явився пульс, реанімаційні дії потрібно припинити і до приїзду лікаря уважно стежити за станом хворого. У жодному разі не намагайтеся переміщати людину, у якої з’явилися симптоми зупинки серця. Це можна робити тільки після відновлення роботи органу та у спеціальній реанімаційній машині.

  Ефективність реанімаційних заходів

  Оцінити, наскільки правильно була надана перша медична допомога призупиненню серця, можна так:

  Коли припиняти реанімацію

  Якщо після півгодинних маніпуляцій дихальна функція та серцева діяльність у потерпілого не відновилися, а зіниці, як і раніше, розширені і не реагують на світ, можна говорити про те, що перша допомога при зупинці серця не призвела до належних результатів і в людини вже в головному мозку людини вже відбулися незворотні процеси. У такому разі подальші реанімаційні заходи є марними. Якщо ознаки смерті з’явилися ще до тридцятихвилинного часу, реанімацію можна припиняти раніше.

  Наслідки зупинки серця

  За статистикою, з усіх людей, у яких фіксувалося припинення серцевої діяльності, лише 30 відсотків виживали. А до нормального життя поверталося ще менше постраждалих. Непоправна шкода здоров’ю в основному була завдана через те, що несвоєчасно було надано першу медичну допомогу. При зупинці серця невідкладні реанімаційні дії є дуже важливими. Саме від того, як швидко їх стали виробляти, залежить життя хворого. Чим пізніше буде відновлено серцеву діяльність, тим більша ймовірність розвитку серйозних ускладнень. Якщо кисень довго не надходить до життєво важливих органів, виникає ішемія, чи кисневе голодування. Внаслідок цього ушкоджуються нирки, головний мозок, печінка, що згодом украй несприятливо впливає на життя людини. Якщо робити масаж, здійснювати компресію грудної клітки дуже енергійно, можна зламати хворому ребра або спровокувати пневмоторакс.

  На закінчення

  Знаючи, як надається перша медична допомога при зупинці серця, ви можете врятувати людині життя та зберегти йому здоров’я. Не будьте байдужими! Погодьтеся, так приємно усвідомлювати, що завдяки тобі хтось зможе й надалі жити та радіти кожному дню!