Зразок та правила написання якісної наукової статті

Написання наукової статті – процес, безумовно, творчій! Він потребує багато зусиль та копіткої праці. Автор наукової роботи має ретельно вивчити та проаналізувати доступні інформаційні джерела. Зробити висновки, додати наукової новизни та викласти статтю в доступному і правильному форматі, аби зацікавити читача.

Тож як правильно написати наукову статтю? Як правильно поділитися своїми «стиглими» спостереженнями та ідеями? На що звернути увагу при оформленні? Серія практичних порад уже чекає на вас!

Зразок та правила написання якісної наукової статті

Перш ніж почати писати наукову статтю, дайте відповідь на запитання «Яку проблему допоможе розв’язати моя праця? Яка від неї користь?». Пам’ятайте перше правило написання якісної статті: якщо тема «занадто вивчена», залиште цю ідею.

Найпоширеніша помилка автора-початківця – продублювати результати та висновки колег, навіть якщо вони втратили актуальність і практичну значущість.

Інша нездорова протилежність – новизна, що не підкріплена науковим підґрунтям. Інколи буває, що вчений стає одним із небагатьох дослідників тієї чи іншої теми. Так, це дуже цікаво, відповідально та захопливо! Але якісна стаття має будуватися на належному науково-теоретичному базисі та на перевірених даних із авторитетних джерел! Критичний перегляд власного науково-дослідного підходу істотно покращить результат праці!

На що варто особливо звернути увагу під час написання наукової статті?

Деталі – це те, на що треба звернути увагу в першу чергу. Перед тим, як розпочинати письмове оформлення наукової праці, пообіцяйте собі дотримуватися таких настанов:

1. Грамотність. На перший погляд це банально та всім зрозуміло. Але практика доводить, що не всім. Низький рівень грамотності може обкрадати увагою сам зміст, навіть якщо він викладається блискуче.
2. Унікальність. Наведемо непередбачувану статистику: найчастіше науковець копіює не чужі роботи, а власні! Автор справедливо вважає, що запозичення власних думок – не плагіат. Так, він цілком правий, але дублювання ключового матеріалу в різних публікаціях не дає можливості кожній зі статей претендувати на унікальність.
3. Оформлення. Далі ми детально розглянемо структуру наукової статті, а поки зазначимо стандартні правила технічного оформлення. Попереджений – значить не треба буде переробляти. Крім обов’язкових компонентів, що формують каркас статті, слід дотримуватися таких правил: вирівнювання полів 3*2*2*1,5 см, шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5.

Враховуйте, що різні видання висувають різні вимоги до оформлення статті на публікацію. Важливим компонентом оформлення є вказівка УДК статті (універсальний десятковий класифікатор). Унікальний номер УДК зашифровує ключові слова з назви статті. Це потрібно, щоб знайти її в океані інших наукових праць.

Правила написання крок за кроком

Незалежно від тематики статті, алгоритм роботи з якісними науковими працями досить повторюваний та схожий. Тож які кроки слід пройти, щоби дійти до кінцевого пункту призначення – наукової статті, яка корисна та цікава людям?

1. Перший крок: Ідея, яка запалює.
   Часто інтерес до певної теми народжується ще до виваженого рішення написати наукову статтю. Тож пригадайте свої захоплення! Можливо, ви вивчали цікаву тему та сформулювали власне бачення проблеми, зробили неочікувані висновки. Було таке?
   Чи раптом помітили закономірність у деяких процесах, статистичних даних чи текстах, і вам просто необхідно донести своє відкриття до інших, адже це має знати громадськість! Або ж навпаки, побачили хибні висновки та твердження, і категорично не згодні з думкою автора якоїсь праці. Ви маєте право говорити та доводити власну думку! Звісно, за допомогою наукових аргументів та результатів критичного мислення.
   Коли відчуєте спалах ідеї, яка так і прагне перетворитися у наукову статтю, пам’ятайте просте правило: тема має бути якомога вужчою. Якщо ви ще тільки науковець-дослідник, занурюйтеся у певний сегмент цікавого напрямку, опрацюйте його ретельно та якісно, надайте глибокий аналіз. Глобальні дослідження широких тем обов’язково чекають вас попереду. Почніть з основ!
2. Другий крок: Власні дослідження.
   Кожна наукова стаття має базуватися на ретельному дослідженні та вивченні теми. Дослідження має проводити автор праці, серйозна робота передбачає серйозну підготовку. Резюмувати надбання попередників, перелічувати нові ідеї чи зауваження – це не рівень відповідального науковця. Навіть якщо це ваша перша праця, дослідження та аналіз необхідні.
   Звертайтеся до вчителя чи наукового керівника, разом з ним обирайте шляхи дослідження, які найбільш точно розкриють проблемне питання наукової статті. Викладач порекомендує ефективні практичні методи дослідження: експеримент, інтерв’ю чи анкетування, а також порадить корисну літературу.
   Залучайте однодумців – людей, які захоплюються цією ж темою. Не соромтеся звертатися за порадою, ви можете стати корисними одне одному та спільній справі!
3. Третій крок: Фундамент із тез.
   Цей крок передбачає аналіз усього матеріалу, який ви вивчили, дослідили та зібрали власноруч. Ваше завдання – сформулювати місткі тези, на яких будуватиметься подальша стаття.
   Проаналізуйте всі ідеї та твердження, випишіть їх. Не переймайтеся, якщо деякі з них суперечать одна одній, так навіть цікавіше. Може статися, що первісний задум та свіжі думки різняться між собою та ви не знаєте, в якому напрямку рухатися далі. Слухайте себе, наукового керівника та авторитетні дослідження. Саме зараз ви закладаєте фундамент наукової праці. Використовуйте найякісніші матеріали!
4. Четвертий крок: Переконливі аргументи.
   Сильні та логічні аргументи – обов’язковий компонент наукової статті. Тези, доповнені аргументами формують цілісну картину праці. Що голосніше заява (типу «на Марсі є солона вода»), то переконливішими мають бути аргументи.
   Найкраща аргументація – власноруч проведені експерименти: опитування, анкетування, будь-який емпіричний метод. Звісно, у випадку з Марсом завдання ускладнюється. Тут можна посилатися на висновки інших учених та сучасні авторитетні праці, це не страшно.

Наприклад, редакція журналу «Сталий розвиток економіки» (який випускає Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) дбає про збереження високого наукового рівня видання. Фахівці цього журналу радять дотримуватися таких правил:«Якщо Ваша стаття має характер огляду чинних наукових досліджень та передбачає компіляцію вже наявних результатів наукових досліджень інших авторів для формування Ваших особистих висновків щодо існування не вирішених раніше проблем, БУДЬ ЛАСКА, РОБІТЬ ПОСИЛАННЯ У ТЕКСТІ, ВЖИВАЙТЕ СИМВОЛ «ЛАПКИ». Або намагайтеся ВЛАСНИМИ СЛОВАМИ донести основну ідею роботи іншого автора, вказуючи яке саме відношення ця ідея має до Вашого дослідження, а наприкінці речення або абзацу ставити посилання. Якщо Ви використовуєте відомі формули, економіко-математичні моделі, рисунки, таблиці, розроблені іншими авторами, БУДЬ ЛАСКА, РОБІТЬ ПОСИЛАННЯ У ТЕКСТІ! Вказуйте чому саме Ви наводите цю формулу, а не іншу! Підкресліть її переваги або недоліки у контексті вирішуваної Вами проблеми. ВСЕ ЦЕ У ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ ПРИНИЗИТЬ УНІКАЛЬНІСТЬ ТА ЦІННІСТЬ ВАШОЇ РОБОТИ!

Зразок якісної наукової статті

Бібліотека освітнього проєкту «На урок» містить багато зразків якісних наукових статей, які ви можете використати у якості прикладу:

Найпоширеніші запитання щодо написання наукової статті

1. Який загальний план наукової статті?

• анотація;
• вступна частина (де висвітлюється предмет дослідження, визначаються завдання, цілі);
• основна частина (викладаються факти, результати вивчення проблеми);
• висновки (щодо спростування або доказів правдивості питань, які розглядалися раніше, шляхів вирішення);
• посилання;
• список літератури.

2. У якому стилі слід писати наукову статтю з предметів психології, філософії чи мистецтва?

Звісно, в науковому. Але мова такої праці повинна бути зрозуміла не тільки фахівцям, а й широкому колу читачів. Категорично не можна застосовувати особистісну оцінку без доведених фактів. Важливо зберегти цілісність кожного розділу та дотримуватися логічної послідовності.

3. Як подавати інформацію про автора статті?

Обов’язково зазначте коротку інформацію про автора, хоч він учень, студент чи науковий співробітник:

• адресу електронної пошти;
• контактні телефони;
• звання;
• науковий ступінь (якщо є);
• посаду;
• місце роботи;
• шифр спеціальності.

Якщо автор не має наукових ступенів, підготуйте рецензію наукового керівника.

4. Скільки співавторів може бути в статті?

Кількість людей необмежена. Серед співавторів мають бути всі, хто брав участь в дослідженні та зробив достатній внесок в наукову складову. Кількість співавторів в статті не може бути обмежена якимись іншими чинниками.

5. Якою має бути наукова новизна в статті?

Наукова праця не має бути описом фактів, відомих науковому товариству з підручників, довідників тощо, вона обов’язково має містити висновок автора.

Тут мають бути показані результати дослідження. Треба акцентувати на частині тексту, що містить наукову новизну – виділити результати дослідження такими мовними зворотами: «Автор запропонував. », «Результат дослідження полягає в тому, що . » тощо.

Сподіваєсо, тепер у вас не виникатиме питань щодо того, як написати наукову статтю. Насправді це не так складно, як може здатися на перший погляд. Головне – почати!

«Згідно» і «відповідно»: вживаємо правильно

«Будемо діяти згідно плану!». Як думаєш, із цим реченням усе в порядку? Чи побудоване воно відповідно до правил стилістики української мови? А от і ні!

Слова «згідно» і «відповідно» характерні для офіційно-ділового та наукового стилів. У світі наукових досліджень та серйозних документів так важливо не припускатися помилок! Проте, на жаль, ці слова дуже часто вживають неправильно.

У російській мові правильно казати: «согласно плану», «согласно протоколу». Проте українці роблять помилку, коли переносять цю конструкцію у свою мову. І ось чому: українська літературна мова має свої правила вживання слів «згідно» і «відповідно» у реченні.

Отже, запам’ятаймо:

• Прийменник «відповідно» ми вживаємо тільки у сполученні з прийменником «до», а іменник, що йде за ними, ставимо у родовому відмінку: відповідно до планів, відповідно до наказу, відповідно до контракту.
• Прийменник «згідно» можна вживати тільки з прийменником «з», а іменник після нього ставимо в орудному відмінку: згідно з інструкцією, згідно зі словами, згідно з документом.

Завжди, коли хочеш вжити слово «згідно» чи «відповідно», пригадуй: вони не можуть існувати у реченні без «своїх» прийменників! А ось «чужі» прийменники їм не підходять: не можна сказати «згідно до» чи «відповідно з».

До речі, прийменникова конструкція «у відповідності з» – калька з російського «в соответствии с». Українській мові вона не властива. Отже, замість «у відповідності з» вживаймо «відповідно до» або «згідно з».

Уроки мови: як правильно писати «за кордон» чи «закордон»

Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовились від використання російської мови у побуті. Але часто вони не можуть правильно підібрати слова.

Видання Liga.net розповіло, про одну з найпопулярніших помилок в українській мові. Не всі українці знають, коли треба говорити «за кордон», а коли – «закордоном».

Є дві ситуації. В одній ми пишемо «за кордон»:

Тут словосполучення «за кордон» відповідає на питання «куди?» й схоже на «за паркан» («м’яч закотився за паркан»).

У другій слово «закордон» означає певне загальне місце, розташоване за кордоном. Зазвичай в українській мові такі загальні місця позначаються словами з закінченням “-ння”, “-ття”, “-лля” чи “-ччя”:

У випадку «закордону» очікуваним було би слово «закордоння». І воно теж є (як і «зарубіжжя»). Але його значно важче написати неправильно.

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих “нових українців” говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв’язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.