У сучасних обчислювальних системах байт складається з восьми бітів і, відповідно, може приймати одне з 256 (28) різних значень (станів , кодів).
Байт (англ. byte) — одиниця вимірювання обсягу цифрової інформації, яка зазвичай містить вісім бітів і представлена двійковим числом.
Для кодування одного символу використовують щонайменще 1 байт інформації (8 бітів). 28 = 256, тому за допомогою 1 байта можна закодувати 256 різних символів.
Біт (англ. bit, переклад: шматочок) — мінімальна одиниця кількості інформації, яка дорівнює одному двійковому розряду, який може бути рівним одному з двох значень/станів (0 або 1), застосовуваних для представлення даних у двійковій системі числення. Англійською двійковий знак звучить як binary digit.
Найменування та позначення одиниці кількості інформації "байт" (1 байт = 8 біт) застосовуються з двійковими приставками "Кіло", "Мега", "Гіга", які відповідають множникам "2"10», «220" і 230»(1 Кбайт = 1024 байт, 1 Мбайт = 1024 Кбайт, 1 Гбайт = 1024 Мбайт).
Стабільну версію було перевірено 14 березня 2022. Кілоба́йт (кбайт, кБ, kByte , kB ) — одиниця вимірювання обсягу даних, яка застосоується в обчислювальній техніці та телекомунікації, дорівнює 103 = 1000 байт.
Відповідь на питання, скільки бітів міститься в 1 байті, не завжди була однаковою, а колись вона і зовсім не мала точної відповіді. Під байтом спочатку розумілося машинне слово – така кількість біт інформації, яке ЕОМ могла обробити за один такт або робочий цикл. Коли ЕОМ займали …