Кегель — висота площадки, на яку покладають літери разом із пропуском, які забезпечують при наборі прямий рядок та нормальний інтерліньяж, тому кегель не є висотою знаку (літери) в чистому вигляді.
Кегль — розмір друкарської літери (з гори до низу рядка), що визначається числом пунктів. Надрукований був [заголовок] сотим кеглем чорного шрифту (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 277).
Абзац для основного тексту статті починається з нового рядка, відступ 0,75 см, вирівнювання по ширині, 2 колонки. Скорочення і умовні позначення, крім загальноприйнятих, використовують у виняткових випадках і дають їх розшифровку при першій згадці.
Так, для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів.
Висота шрифту Розміром шрифту називається висота прописних (великих) букв в міліметрах. Розмір (висота) шрифту позначається буквою h.
Шрифти від 3 до 12 пунктів називаються текстовими, від 14 до 64— заголовковими, а від 72— плакатними. Ще в часи металевого набору виникли назви кеглів різного розміру: