Основним джерелом азотних добрив є безводний аміак (NH3). Аміак одержують при взаємодії азоту повітря (78% атмосфери – це азот, N2) з природним газом за високої температури та тиску. При збільшенні ціни на енергоносії відповідно зростає і ціна на азотні добрива.
У природі азот є головною складовою частиною повітря (75,6 % за вагою або 78,09 % за об'ємом). Азот у меншій кількості міститься в мінералах, зокрема, у нітратах і солях амонію, у вигляді незначних домішок входить до складу вугілля, нафти тощо.
Гумус (після розкладання), ґрунтовий розчин, бактерії, що зв'язують молекулярний азот – основні джерела азоту для рослини. З них азот надходить до коріння у формі амінокислот. Також рослини додатково живляться азотом, внесеним із добривами в ґрунт. Азот, який рослинами засвоюється з атмосфери, називається біологічним.
Процес нітрифікації (перетворення інших форм азоту в нітратну) у ґрунті забезпечує життєдіяльність бактерій. Нітроген у будь-якій формі, потрапляючи в ґрунт, з часом перетворюється у нітратну форму, і саме ця форма доступна для живлення рослин.
Велика кількість азоту використовується для отримання амоніаку і азотних добрив. Застосовується він для створення інертного середовища при проведенні хімічних реакцій. Рідкий азот застосовується у медицині, використовується для охолодження в хімічних і фізичних дослідженнях.
Частина азоту добрив (до 40%) використовується рослинами, частина втрачається з грунту внаслідок вимивання або звітрювання в результаті денітрифікації (до 30%), а також закріплюється в грунті в органічній формі (30%).
Азот – як необхідний елемент для живлення рослин. Азот (формула N2) – це складова частина рослинних протеїнів, хлорофілу, ДНК (генетичний код), ензимів і багатьох інших компонентів …