Що таке глобус, карти, плани

Глобус – це зменшена модель земної кулі. На ньому зберігаються всі геометричні властивості зображених географічних об’єктів (материків, океанів, річок, озер). Їх лінійні і майданні розміри, кути і форми. На глобусі також відображена градусна мережу. Лінії градусної мережі є дугами кіл і перетинаються під прямим кутом. Клітини, утворені при перетині паралелей і меридіанів, являють собою равнобокой сферичні трапеції. Площа трапецій, розташованих на одній широті однакова. Градусна мережа дозволяє визначити місце розташування будь-якої точки на земній поверхні за допомогою географічних координат – широти і довготи.
Географічна широта (фі) – кут між площиною екватора і прямовисною лінією в даній точці, інакше – кутова відстань точки по меридіану від екватора. Вона змінюється від 0 (екватор) до 90 градусів (полюса). Розрізняють північну і південну широту. Всі точки лежать на одній паралелі мають однакову географічну широту. На глобусі паралелі підписують на нульовому і 180 меридіані.
Географічна довгота – двухгранний кут, утворений площиною початкового меридіана і площиною меридіана проходить через дану точку, інакше кутова відстань точки від початкового меридіана. За початковий нульовий меридіан прийнятий меридіан, що проходить через Грінвічську обсерваторію. На схід від нього довгота – східна, на захід – західна. Довгота вимірюється від 0 до 180 градусів. Всі точки лежать на одному меридіані мають однакову довготу. На глобусі меридіани підписуються на екваторі. Якщо розгорнути глобус у вигляді площині, то вийти географічна карта.
Особливості географічних карт і планів. Географічна карта – це зменшене, узагальнене зображення земної поверхні на площині, побудоване на площині, побудоване з певних математичним законам в системі умовних позначень. Карти показують розміщення на земній поверхні явищ природи і суспільства, їх властивості та взаємозв’язки.
Географічна карта не є зменшеною копією місцевості. Карта – це креслення, на якому немає нічого зайвого, а показано лише необхідне. Математична основа карт включає масштаб і картографічну проекцію, які визначають ступінь зменшення величини об’єктів на карті, їх правильне географічне положення, а також характер і ступінь спотворень, неминучих при зображенні кулі.
План-це креслення невеликої ділянки місцевості у великому масштабі і в умовних знаках, побудований без урахування кривизни земної поверхні. Відмінність плану від карти: на плані зображаються невеликі ділянки земної поверхні, на картах ж зображені набагато більші території і в більш дрібному масштабі. На план наносяться всі об’єкти і деталі місцевості в заданому масштабі. На карти об’єкти відбирають в залежності від їх змісту і призначення. При кресленні планів не враховується кривизна земної поверхні. На планах напрямок північ-південь показують стрілкою. На картах напрямок північ-південь визначають меридіани, на напрям захід – схід – паралелі.

Урок 18. Що таке «історична карта»

Кожна подія, яка відбулася в історії, сталася в певному місці. Це можна показати на географічній карті за допомогою умовних позначок. Щоб дізнатися, що означає та чи інша позначка, укладають пояснення та розташовують поруч із картою. Такі пояснення називають легендою.

Географічна карта розповідає про місцевість, а історична – про події, що траплялися на цій місцевості. Контури континентів, морів, розташування річок, гір, міст чи сіл із часом змінюються. Залежно від масштабу карти ці зміни будуть більш або менш помітні.

Історична карта – це позначення історичних подій, явищ чи процесів на карті за допомогою спеціальних позначок.

Портолан (карта портів). Картограф Граціозо Бенінкаса. Італія. 1470 рік

Інколи поняттям «історична карта» позначають і старовинну карту, створену в давнину. Давні карти фіксують знання й уявлення, які мали люди на час їх створення. Тому на старовинних картах можуть бути відсутні деякі країни, острови чи навіть континенти. Що більше людство накопичує знань про довколишній світ, то карти стають точнішими. Точніше можемо позначити й історичні події.

Подія – будь-яка зміна, яка трапилася в певному місці та в певний час.

1. Розгляньте старовинну історичну карту «Портолан» й дайте відповіді на запитання.

• 1. Коли й хто створив цю карту? Що на ній позначено?
• 2. Де позначено територію сучасної України? Чи легко було вам це визначити?
• 3. Порівняйте цю карту із сучасною. Що є подібним та відмінним? Що є сталим? Що змінилося?
• 4. Яка частина карти залишилася незавершеною? Як гадаєте, чому?

Про що можна дізнатися з історичних карт?

Історична карта може чимало розповісти про події минулого. З карти можна дізнатися про визначні відкриття, епохальні битви, напрямки розселення давніх спільнот, поширення мов та безліч іншої важливої інформації.

Подія – це будь-яка зміна, яка трапилася в певному місці та часі. Події позначають на карті крапкою або іншим спеціальним символом. Поряд вказують дату, коли ця подія трапилася. Якщо події пов’язані між собою, то на карті їх іноді з’єднують. Так роблять, коли описують перебіг війни, революції тощо.

Не всі події відбуваються водночас і в одному місці – вони можуть повторюватися або тривати довго, охоплювати цілі міста, регіони, інколи – увесь світ. Тоді говорять про історичні явища. На карті території, де відбувалися події, зафарбовують певним кольором. У назві карти та в легенді вказують дати початку й завершення цих подій і явищ.

Коли ми хочемо відстежити історичний процес, то мусимо порівнювати кілька карт різних історичних періодів. Тоді зможемо побачити певні закономірності, зрушення чи, навпаки, те, що залишається незмінним.

2. Розгляньте карту «Поширення різних назв чаю на теренах Європи». Поміркуйте, у яких країнах напій називають «чай» (як в Україні), а в яких «ті» (у Великій Британії) чи «те» (у Франції). Чи є для цього історичні передумови? Прочитайте медіатекст про походження слова «чай». Пригадайте приклади продуктів, названих за регіоном походження чи поширення.

Поширення різних назв чаю на теренах Європи

Слова, які використовують як назву чаю у більшості мов світу, походять із китайської мови. Адже батьківщиною цього напою є Китай. Однак не в усіх мовах на позначення чаю використовують назви, що походять від того самого китайського слова. Деякі виводять цю назву від китайського слова «ча», тимчасом як інші – від китайського «те».

Дослідник Остен Дал стверджує, що розбіжності залежать від того, як історично країни отримали вперше цей напій – через Голландію чи Португалію. Португальці були першими європейськими імпортерами чаю і торгівлю вели через Макао (місто на півдні Китаю). Пізніші голландські торгові шляхи проходили через інші регіони країни. Мешканці тих регіонів вимовляли ці слова по-різному. Тому європейці також використовували різні місцеві назви рослини й напою. Отже, назва чаю в європейських мовах залежить від того, пролягали через ті країни історично голландські чи португальські торговельні шляхи.

За матеріалами сайту MapsMania: https://googlemapsmania.blogspot.com/2018/09/tea-or-chai.html

Як розуміти історичну карту?

Історична карта (або мапа) містить усю необхідну інформацію, щоб її «прочитати», навіть якщо ви нічого не знаєте про ту чи іншу історичну подію, явище чи процес. Спочатку зверніть увагу на назву (або підпис): це відповідь, що позначено на карті та про який час ідеться. Потім зверніться до умовних позначень (легенди). Кожну з позначок послідовно відшукайте на карті. Якщо між позначками є з’єднання або можна простежити якісь закономірності, то ви все робите правильно.

3. Розгляньте історичну карту та дайте відповіді на запитання. Знайти відповіді вам допоможуть заголовок, легенда та умовні позначення на самій карті.

2. Чи зрозуміло, де які сторони світу на карті? Які географічні об’єкти на карті вам відомі?

3. Як позначено на карті міста та країни?

4. Що може означати цей знак на карті? Як дізнатися точно? У якій частині карти це написано?

5. За яким принципом дібрано події та як їх позначено на карті? Чи далеко від вашого населеного пункту відбулися ці події? Яка з подій, позначених на карті, відбулася:

Як географічне розташування впливає на життя та діяльність людини?

Якщо на карті ви помітили знайомі географічні назви, то зможете визначити, як далеко від вас відбулися історичні події чи процеси.

Це історичні події, пов’язані з діяльністю людей, тому на картах позначають той світ, який освоїла людина.

Історичні події можемо позначити будь-де: і на суші, і на океанах. Найбільші поверхні суші називають континентами. Це Євразія, Північна та Південна Америки, Африка, Австралія та Океанія, Антарктида. Україна розташована в Європі, що є частиною Євразії.

Річки, моря, гори, пустелі та інші географічні об’єкти не лише поділяють карту на частини – вони розділяють та об’єднують людей. Як ви помітили на карті України, на заході природним бар’єром нашої держави є Карпати. На півдні – Чорне та Азовське моря, на півночі – ліси та річки.

Кожен регіон має особливий рельєф, характерні погодні умови. Від них залежали особливості господарювання місцевого населення. Чорноземні ґрунти і помірний клімат забезпечували високі врожаї, а на великих річках розвивалася торгівля. Такі можливості та природні багатства часто приваблювали загарбників. Тому на наших теренах не лише процвітала торгівля, але й тривали кровопролитні війни. Плекаючи багату культуру, українці мусили обстоювати власне право на неї у тривалій і виснажливій боротьбі. Проголошення незалежності України не далося нашому народові легко.

Карта технічних винаходів

Погодні умови впливають і на історичні події. Теплий клімат Півдня України, сприятливі для землеробства умови, повноводні річки, що протікали цими землями, спонукали давніх греків обрати чорноморське й азовське узбережжя для заснування міст-колоній.

Клімат із часом також зазнає змін, бувають періоди потеплінь і похолодань. Коли терени України вкривав льодовик, люди не бажали тут оселятися. Потепління сприяло поступовій появі первісних людей на наших землях.

Нині триває період глобального потепління. Воно призводить до посух та неврожаїв, голоду і хвороб. Недбала діяльність людини зменшує кількість природних ресурсів, а потреба у них постійно зростає. Це призводить до конфліктів між державами, що іноді вирішуються навіть силою зброї.

Виконайте проєкт

Створіть власну історичну карту. Ви можете вигадати власні умовні позначки для такої карти. Це може бути уявна карта.

– місце й час вашого народження;

– місце, де ви живете, та час, відколи тут оселилися;

– місце, де розташована ваша школа та час, відколи ви там навчаєтеся;

– місця, які ви відвідували та час цих відвідин;

– події, які колись сталися в цих місцях;

– події з вашого особистого життя;

– важливі історичні місця, розташовані поблизу.

Поділіться враженнями

Карта якого масштабу у вас вийшла (села/міста/області/країни/континенту тощо)?

Які події ви обрали, щоб позначити на карті? Чому? Чи є місця, які відвідували і ви, і ваші однокласники?

ПІДСУМОВУЄМО

1. Про що можна довідатися з історичної карти? Навіщо створювати історичну карту?

2. Що таке умовні позначки? Чи легко зрозуміти умовні позначки, якщо немає пояснення?

3. За допомогою додаткових джерел інформації поясніть, як клімат, географічне розташування, наявність певних ресурсів впливає на життя вашої громади.

4. Розв’яжіть історичні задачі, користуючись картою винаходів (с. 79).

– створення Адою Лавлейс перших програм для обчислювальних машин чи поява фотоапарата в Україні;

– винайдення фотоапарата чи винайдення мікроскопа;

– поява в Україні першого автомобіля чи перший в Україні кінопоказ.

– перший в Україні кінопоказ;

– проведення досліджень Марією Складовською-Кюрі;

– винайдення радіо Гульельмо Марконі.

• Які події відбулися в одній країні?

– винайдення холодильника Карлом фон Лінденом;

– відкриття друкарні Іваном Федоровичем;

– створення комп’ютера Морісом Вілксосом та Біллосом Ренвіком;

– створення акваріуму Жанною Віллепре-Пауер;

– створення автомобілів Даймлером і Бенцом;

– відкриття фотоательє Йосипом Хмелевським.

5. Визначте місце подій (континент, країна, місто, точне місце).

– перший кінопоказ братів Люм’єр;

– відкриття Архімедом наукових законів;

– розв’язання Джорджем Данцигом рівнянь, які неможливо вирішити;

– початок Революції Гідності.

• Які події відбулися в одній країні?

– виходить газета «Одеський листок»;

– розв’язання Джорджем Данцигом рівнянь;

– відкриття Архімедом фізичного закону;

– відкриття Персі Спенсером мікрохвиль;

– створення Грачіозо Бенінкасою атласу портів та морів.