С-реактивний білок

С-реактивний білок ( C-reactive protein – CRP ) є білком гострої фази, що синтезується в печінці під впливом прозапальних цитокінів, в основному інтерлейкіну-6, а також у стінці судин, особливо при атеросклеротичних змінах ендотелію. Молекула СРБ складається із 5 нековалентно з’єднаних субодиниць, що утворюють один мономерний поліпептидний ланцюг (молекулярна маса кожної субодиниці складає 23 кДа). СРБ бере участь в формуванні неспецифічного імунітету. В присутності іонів кальцію він зв’язується з полісахаридами мікробних оболонок, внутрішньоклітинними компонентами, а також катіонними сполуками, що стимулює класичний шлях активації комплементу, посилює опсонізацію та фагоцитоз.

Синтез та секреція СРБ демонструють значну динаміку; концентрація СРБ в крові може зростати навіть 1000-кратно протягом 24–48 год від моменту пошкодження тканин. Період напіврозпаду становить ≈19 год.

Визначення проводиться в сироватці або в плазмі.

Визначення проводиться імунохімічними методами на автоматичних аналізаторах. Час отримання результату складає від кількох до кільканадцяти хвилин.

Межа кількісного визначення звичайних методів становить 5–10 мг/л, натомість при застосуванні методів із високою чутливістю ( high-sensitivity CRP – hsСРБ) ≈0,01 мг/л.

Референтні значення (показники норми)

Точкою відліку, що свідчить про реакцію гострої фази, зазвичай вважається концентрація СРБ – 10 мг/л.

Концентрація 3 мг/л) серцево-судинний ризик. Визначення hsСРБ слід повторити двічі, з інтервалом в 2 тиж., а результатом дослідження потрібно вважати середнє значення двох досліджень. hsСРБ дослідження не проводиться пацієнтам із гострими захворюваннями, травмами чи загостренням перебігу хронічних захворювань за декілька днів перед дослідженням.

СРБ є неспецифічним маркером посилення запального процесу.

Причини підвищення значень

Причини значного підвищення концентрації СРБ:

1) бактеріальні, вірусні, грибкові інфекції, глистяні інвазії

2) системні захворювання сполучної тканини, особливо в період загострень

6) післяопераційний період

Причини незначного підвищення концентрації СРБ (в межах hsСРБ):

3) надлишкова вага та ожиріння

4) атерогенна дисліпідемія

6) артеріальна гіпертензія

7) призначення менопаузальної гормональної терапії

9) запалення ясен та тканин пародонту.

Діагностика та моніторинг лікування запальних процесів та інфекцій . СРБ є чутливим, але неспецифічним маркером запальних процесів, інфекцій, пошкодження та некрозу тканин. Найвища концентрація СРБ (>500 мг/л) спостерігається при інфікуванні грамнегативними бактеріями, особливо при септичних ускладненнях, а також після масивних травм та оперативних втручань. Інфекції спричинені грампозитивними бактеріями та глистяні інвазії призводять до меншого підвищення СРБ, ≈ до 100 мг/л, а вірусні інфекції – до 50 мг/л (рідко до 100 мг/л).

Найчастіше концентрація СРБ корелює із активністю та поширеністю запального процесу. Зміна концентрації СРБ найчастіше відображає динаміку запального процесу, а нормалізація показників свідчить про припинення запалення. Визначення СРБ може бути корисним для моніторингу перебігу та успішності лікування ревматичних захворювань, а також для оцінки прогнозу у пацієнтів із злоякісними пухлинами, особливо кровотворної системи.

Стратифікація ризиків серцево-судинних подій . Підвищення концентрації СРБ є прогностичним фактором виникнення серцево-судинних подій. СРБ може бути незалежним прогностичним фактором або тільки маркером запалення та тромбозу. Найвища концентрація СРБ спостерігається у хворих із супутніми серцево-судинними факторами ризику.

В пацієнтів обтяжених 10-річним ризиком розвитку ішемічної хвороби серця на рівні 10–20% – визначення hsСРБ може допомогти при прийнятті рішення відносно проведення діагностичних досліджень, або про початок вторинної профілактики. Визначення hsСРБ не рекомендоване у хворих обтяжених низьким ризиком або в якості скринінгового дослідження в загальній популяції.

У пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця концентрація СРБ демонструє низьку кореляцію із прогресуванням змін в коронарних судинах та не дозволяє здійснити прогноз щодо виникнення ГКС. Підвищення СРБ на момент госпіталізації асоційоване із гіршим коротко- і довготерміновим прогнозом у хворих із ГКС без елевації сегменту ST, натомість у пацієнтів із перенесеним інфарктом міокарду є поганим прогностичним фактором повторного виникнення ішемії та ймовірності розвитку наступного інфаркту. На даний час не рекомендується проводити визначення hsСРБ в усіх хворих із ГКС. Підвищена вихідна концентрація СРБ також асоційована із гіршим прогнозом після ЧКВ чи АКШ. Концентрація СРБ також є прогностичним фактором розвитку та прогресування атеросклеротичних змін артерій шиї. Визначення hsСРБ є непридатним для прийняття рішень щодо типу лікування з метою проведення вторинної профілактики та не повинно проводитись з метою оцінки її ефективності.

Концентрація СРБ знижується під час лікування статинами, як при первинній так і при вторинній профілактиці, а також у хворих, що приймають фібрати, блокатори рецепторів ангіотензину та дотримуються низьковуглеводної або збагаченої рослинною олією, клітковиною та горіхами дієти. Помірне споживання алкоголю та підвищення фізичної активності також знижують концентрацію СРБ. Ацетилсаліцилова кислота (АСК) в дозуванні, що призначається для профілактики захворювань серцево-судинної системи не впливає на концентрацію СРБ.

Коронавірус і біомаркери. Навіщо потрібні аналізи на D-димер, С-реактивний білок і Феритин

Окрім лабораторних досліджень, що стосуються безпосередньо коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 (COVID-19), існують також інші дослідження, які слід обов’язково проводити як під час захворювання, так і після нього. В першу чергу, це аналізи на деякі біомаркери, підвищення рівня яких пов’язане з різними ускладненнями COVID-19.

У більшості випадків лікарі, що «ведуть» пацієнтів з COVID-19, призначають їм аналізи на три біомаркери — С-реактивний білок (СРБ), феритин і D-димер . Показники цих біомаркерів необхідно відстежувати під час терапії COVID-19, а також (у деяких випадках) і після одужання. Розглянемо ці аналізи детальніше.

Аналіз на С-реактивний білок

С-реактивний білок (СРБ, CRP) — один з білків крові, який одночасно є вкрай чутливим, хоч і неспецифічним маркером деяких запальних процесів.

Інформація про рівень СРБ дуже цінна саме у випадку з коронавірусною інфекцією, оскільки рівень С-реактивного білка безпосередньо пов’язаний з важкістю і прогресуванням хвороби COVID-19. Якщо при легкій формі захворювання кількість СРБ в крові істотно не зростає, то при важких формах вона зазвичай збільшується дуже помітно. Саме тому дослідження крові на вміст С-реактивного білка надто важливе при ранніх обстеженнях пацієнтів з коронавірусом.

З точки зору терапії COVID-19, С-реактивний білок відіграє роль основного лабораторного маркера активності процесу в легеневій тканині. За ступенем підвищення СРБ лікар може визначити обсяг ураження легень і призначити необхідну протизапальну терапію.

Аналіз на С-реактивний білок можна здати у всеукраїнській мережі лабораторій «МедЛаб». На даний момент доступні два види досліджень:

Аналіз на феритин

Феритин — білок, основна функція якого полягає в транспортуванні заліза організмом. На це вказує і назва білка, що походить від латинського слова ferrum — «залізо». Саме по собі залізо вкрай важливе для червоних клітин крові, які переносять кисень. Таким чином, зміни рівня феритину в крові може вказувати на:

• анемію;
• інфекцію, що перешкоджає транспортуванню кисню і порушує функції червоних кров’яних тілець.

У нашому випадку інфекцією, яка порушує перенесення кисню, виступає коронавірусна інфекція і викликане нею захворювання COVID-19. Підвищення рівня феритину корелює з важкістю перебігу захворювання, тобто, чим вищий феритин, тим важчий перебіг хвороби. Дуже високий рівень феритину пов’язаний з ризиком розвитку дихальної недостатності — гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), при якому пацієнтові можуть призначити підключення до апарату штучної вентиляції легенів (ШВЛ).

Аналіз крові на феритин можна здати в лабораторії «МедЛаб». Здавати його необхідно натщесерце.