Склад Вищої ради юстиції

Стаття 131 Конституції України і ст. 5 Закону “Про Вищу раду юстиції” визначили, що ВРЮ складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до ВРЮ по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох членів. До складу ВРЮ входять за посадою Голова ВСУ, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Вимоги до членів ВРЮ встановлені у ст. 6 Закону “Про Вищу раду юстиції”. На посаду її члена може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років і не старший шістдесяти чотирьох років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше десяти років.

У разі якщо відповідно до Закону на посаду члена Вищої ради юстиції має бути призначений суддя, він призначається з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково.

Ці вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу ВРЮ за посадою.

Вплив на членів ВРЮ у будь-який спосіб забороняється.

Не можуть бути членами ВРЮ особи, які: визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними; які мають не зняту або непогашену судимість; були членами ВККСУ або ВРЮ до набрання чинності Законом України “Про відновлення довіри до судової влади в Україні”, крім членів ВРЮ, які повинні увійти до її нового складу за посадою, а також ті особи, що перебувають на адміністративних посадах у судах, крім членів, які входять до складу ВРЮ за посадою.

Порядок призначення членів ВРЮ закріплений у Законі України “Про Вищу раду юстиції” і залежить від органу, що їх призначає:

• 1. Члени Вищої ради юстиції призначаються Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Два з трьох членів ВРЮ, які призначаються Верховною Радою України, повинні бути суддями. Пропозиції щодо кандидатур на посади членів ВРЮ вносяться депутатськими групами і фракціями. Призначеним на посаду члена ВРЮ вважається кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України.
• 2. Президент України видає указ про призначення членів ВРЮ. Два з трьох її членів, які призначаються Президентом України, повинні бути суддями.
• 3. Кандидатури на посади членів ВРЮ обираються з числа суддів з’їздом суддів України за пропозицією делегатів з’їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду і включаються в бюлетень для прийняття рішення з’їздом суддів України шляхом таємного голосування по кожній кандидатурі. Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з’їзду суддів України. У разі якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади членів ВРЮ, призначеними вважаються кандидати, які набрали більше голосів, ніж інші кандидати. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписуються рішення про призначення членів ВРЮ.
• 4. З’їзд адвокатів України призначає трьох членів ВРЮ, одного з яких – з числа суддів. Порядок скликання і проведення з’їзду адвокатів України визначаються Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Рішення з’їзду адвокатів України приймаються шляхом голосування більшістю голосів делегатів, які беруть участь у з’їзді.
• 5. З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ призначає трьох членів ВРЮ, одного з них – з числа суддів. Делегати на з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях працівників цих закладів та установ.

Від вищих навчальних юридичних закладів, факультетів і наукових установ Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя обираються на з’їзд по п’ять делегатів.

6. Всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає двох членів ВРЮ, одного з яких – з числа суддів. Представники на всеукраїнську конференцію працівників прокуратури обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях працівників прокуратури. Участь у цих конференціях можуть брати всі відповідальні працівники органів прокуратури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Якщо на конференції було висунуто на посаду членів ВРЮ більш як два кандидати і ніхто з них не був обраний або був обраний тільки один, проводиться повторне голосування по двох кандидатурах, які набрали в першому турі більше голосів делегатів конференції, ніж інші.

Якщо при повторному голосуванні не обрано в межах квоти необхідної кількості членів ВРЮ, то нове голосування проводиться з висуненням інших кандидатів на вільні посади її членів.

Якщо на конференції висунуто не більше двох кандидатів і ніхто з них не отримав необхідної більшості голосів, то для заміщення вільних посад членів ВРЮ проводиться нове голосування по інших кандидатах.

ВРЮ є повноважною за умови призначення на посаду не менш як трьох четвертих від її конституційного складу і складення ними присяги, враховуючи осіб, які входять до ВРЮ за посадою.

Перше засідання ВРЮ скликається через тиждень після складення присяги всіма ΰ членами.

Член ВРЮ перед вступом на посаду складає на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту: “Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов’язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів”.

Відмова скласти присягу має наслідком втрату членства у ВРЮ. Виконуючи свої повноваження, член ВРЮ має такі права:

• – вести особистий прийом громадян;
• – брати участь у засіданні секції, до складу якої він входить;
• – вносити пропозиції щодо удосконалення роботи Ради, її секретаріату;
• – за згодою Голови Ради залучати працівників структурних підрозділів секретаріату Ради (далі – секретаріат) для підготовки питань, що виносяться на розгляд Ради та секції Ради;
• – ознайомлюватися у відповідному структурному підрозділі секретаріату з усіма матеріалами, що стосуються питань порядку денного засідань секції та Ради;
• – вносити пропозиції щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників структурних підрозділів секретаріату;
• – відмовитися від проведення перевірки відомостей, викладених у зверненні або рішенні ВККСУ, якщо він прямо чи побічно перебуває у стосунках із суддею, стосовно якого повинна здійснюватись перевірка, або причетний до справ, які розглядав чи розглядає цей суддя, або є інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості;
• – відкликати внесену пропозицію про звільнення судді з посади чи про відкриття дисциплінарного провадження;
• – ініціювати скликання засідання Ради;
• – здійснювати інші повноваження згідно з регламентом.

Повноваження члена ВРЮ, відповідно до ст. 18 Закону України

“Про Вищу раду юстиції” припиняються у разі:

• 1) закінчення строку, на який його призначено;
• 2) набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;
• 3) втрати ним громадянства України;
• 4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
• 5) наявності підстав, визначених у ст. 7 зазначеного Закону;
• 6) подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень;
• 7) неможливості виконувати свої обов’язки за станом здоров’я за наявності медичного висновку, підтвердженого судом;
• 8) порушення присяги або скоєння аморального вчинку. У разі порушення присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, Вища рада юстиції приймає і направляє до органу, який її обрав чи призначив, рішення щодо доцільності продовження нею повноважень;
• 9) звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;
• 10) його смерті;
• 11) у випадках, передбачених законом.

Особи, які входять до ВРЮ за посадою, вибувають з її складу з дня звільнення з посади. Призначення нового члена ВРЮ замість вибулого здійснюється не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідних рішень.

Керівництво роботою ВРЮ здійснює її Голова, а в разі його відсутності – заступник Голови ВРЮ.

Голова ВРЮ обирається з її членів на три роки, без права переобрання, на першому засіданні ВРЮ таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонований членами ВРЮ. Голову ВРЮ не може бути обрано із членів ВРЮ, які входять до її складу за посадою. Порядок голосування встановлюється ВРЮ. Рішення про обрання Голови ВРЮ вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше половини від її конституційного складу.

Статті 21 і 22 Закону про ВРЮ закріплюють повноваження Голови ВРЮ та його заступника. Голова, заступник Голови, секретарі секцій ВРЮ працюють на постійній основі. Особи, призначені до складу ВРЮ, крім народних депутатів України, на час виконання обов’язків членів ВРЮ на постійній основі прикомандировуються до неї із збереженням за ними посад, які вони займали, та відповідних пільг.

Стаття 5. Склад Вищої ради правосуддя

1. Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох – обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначає Президент України, двох – обирає Верховна Рада України, двох – обирає з’їзд адвокатів України, двох – обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох – обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

2. Члени Вищої ради правосуддя обираються (призначаються) строком на чотири роки. Одна й та сама особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль.

3. Якщо Вища рада правосуддя може стати неповноважною через закінчення строку повноважень члена Вищої ради правосуддя, такий член Вищої ради правосуддя продовжує виконувати свої повноваження до дня обрання (призначення) на його посаду іншої особи, але в будь-якому випадку не більше трьох місяців з дня закінчення строку, на який такого члена Вищої ради правосуддя було обрано (призначено).

• Стаття 1. Статус Вищої ради правосуддя
• Стаття 2. Нормативно-правові засади діяльності Вищої ради правосуддя
• Стаття 3. Повноваження Вищої ради правосуддя
• Стаття 4. Символи та місцезнаходження Вищої ради правосуддя
• Стаття 5. Склад Вищої ради правосуддя
• Стаття 6. Вимоги та обмеження щодо членів Вищої ради правосуддя
• Стаття 7. Принципи обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя
• Стаття 8. Подання кандидатом на посаду члена Вищої ради правосуддя документів для обрання (призначення)
• Стаття 9. Конкурсні засади відбору кандидатур для обрання (призначення) члена Вищої ради правосуддя
• Стаття 9-1. Етична рада
• Стаття 10. Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя з’їздом суддів України
• Стаття 11. Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя з’їздом адвокатів України
• Стаття 12. Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя всеукраїнською конференцією прокурорів
• Стаття 13. Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ
• Стаття 14. Строки скликання з’їздів, конференції для обрання членів Вищої ради правосуддя
• Стаття 15. Порядок голосування на з’їздах та конференції
• Стаття 16. Порядок призначення членів Вищої ради правосуддя Президентом України
• Стаття 17. Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя Верховною Радою України
• Стаття 18. Повноважність Вищої ради правосуддя
• Стаття 19. Присяга члена Вищої ради правосуддя
• Стаття 20. Права та обов’язки члена Вищої ради правосуддя
• Стаття 21. Гарантії діяльності членів Вищої ради правосуддя
• Стаття 22. Голова Вищої ради правосуддя
• Стаття 23. Заступник Голови Вищої ради правосуддя
• Стаття 24. Звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади
• Стаття 25. Припинення повноважень члена Вищої ради правосуддя
• Стаття 26. Структура та організація діяльності Вищої ради правосуддя
• Стаття 27. Секретаріат Вищої ради правосуддя
• Стаття 28. Служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя
• Стаття 28-1.
• Стаття 29. Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя
• Стаття 30. Засідання Вищої ради правосуддя, її органів
• Стаття 31. Запити Вищої ради правосуддя, її органів, членів Вищої ради правосуддя та дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя
• Стаття 32. Розподіл справ у Вищій раді правосуддя, її органах
• Стаття 33. Відвід члена Вищої ради правосуддя
• Стаття 34. Рішення Вищої ради правосуддя, її органів
• Стаття 35. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя, її органів
• Стаття 36. Розгляд Вищою радою правосуддя рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 37. Рішення Вищої ради правосуддя щодо кандидата на посаду судді
• Стаття 38. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя щодо кандидата на посаду судді
• Стаття 39. Відкриття справ щодо несумісності
• Стаття 40. Порядок розгляду справ щодо несумісності
• Стаття 41. Рішення Вищої ради правосуддя у справі щодо несумісності
• Стаття 42. Дисциплінарне провадження
• Стаття 43. Попередня перевірка дисциплінарної скарги
• Стаття 44. Підстави для повернення дисциплінарної скарги
• Стаття 45. Підстави для відмови у відкритті дисциплінарної справи
• Стаття 46. Відкриття дисциплінарної справи
• Стаття 47. Учасники дисциплінарної справи
• Стаття 48. Підготовка дисциплінарної справи до розгляду
• Стаття 49. Розгляд дисциплінарної справи
• Стаття 50. Рішення у дисциплінарній справі
• Стаття 51. Розгляд скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді
• Стаття 52. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати
• Стаття 53. Розгляд скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора
• Стаття 54. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора
• Стаття 55. Звільнення судді з посади за загальними обставинами
• Стаття 56. Звільнення судді з посади за особливими обставинами
• Стаття 57. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади
• Стаття 58. Подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом
• Стаття 59. Порядок розгляду подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом
• Стаття 60. Рішення Вищої ради правосуддя про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом
• Стаття 61. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом
• Стаття 62. Підстави тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя
• Стаття 63. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності
• Стаття 64. Продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності
• Стаття 65. Оскарження рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя чи рішення про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності
• Стаття 66. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя при проведенні кваліфікаційного оцінювання
• Стаття 67. Оскарження рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя при проведенні кваліфікаційного оцінювання
• Стаття 68. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності
• Стаття 69. Оскарження рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності
• Стаття 70. Переведення судді з одного суду до іншого
• Стаття 71. Порядок розгляду питання про переведення судді з одного суду до іншого та ухвалення Вищою радою правосуддя рішення
• Стаття 72. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя про переведення судді
• Стаття 73. Заходи щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя
• Стаття 74. Подання Вищої ради правосуддя