СПОСОБИ ДІЄСЛІВ (дійсний, умовний, наказовий)

Лексичне значення. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ (дійсний, умовний, наказовий) – відношення названої дієсловом дії або стану до дійсності.

ДІЙСНИЙ СПОСІБ виражає реальну дію або стан, які відбуваються, відбувалися чи відбуватимуться, відповідають на питання що роблю? що зробив? що робитимемо? та ін. Зорі світять, серед неба горить білолиций, верба слуха соловейка, дивиться в криницю (Т. Шевченко).

Морфологічні ознаки. Дієслова в дійсному способі змінюються за часами (минулий, теперішній, майбутній), числами (однина, множина), у теперішньому та майбутньому часі за особами (перша, друга, третя), у минулому в однині за родами (чоловічий, жіночий, середній).

УМОВНИЙ СПОСІБ виражає дію чи стан, бажані або можливі за певних умов , відповідають на питання що зробив би? що робила б? що зробили б? та ін. Пішов би я в Україну, пішов би додому. (Т. Шевченко).

Морфологічні ознаки. Дієслова в умовному способі змінюються за числами (однина, множина), в однині за родами (чоловічий, жіночий, середній).

Творення. Дієслова умовного способу творяться додаванням до форм минулого часу частки би (б), частку пишуть окремо від дієслів, при цьому після голосного вживаємо б, а після приголосного – би (співав би, співала б, співали б).

Частка може стояти після дієслова: Чи жила б Україна без кобзи-бандури? (І. Коваленко) або перед ним: Він би робив, та рукава болять (Народна творчість). Частка би (б) може бути відділена від дієслова іншими словами: Я б навіть сонцю одягнула вінок із житніх колосків! (Л. Рубан).

НАКАЗОВИЙ СПОСІБ виражає наказ, прохання, пораду, заклик до виконання дії , відповідають на питання: що роби? що зроби? що робімо? що зробімо? що робіть? що зробіть? Чесним словом лікуйся. (В. Кочевський).

Морфологічні ознаки. Дієслова в наказовому способі змінюються за особами (перша, друга, третя) й числами (однина, множина).

Творення. Форми дієслів наказового способу творяться від основ теперішнього і майбутнього простого (доконаний вид) часу. Дієслова наказового способу мають прості форми у І особі множини (ми), ІІ особі однини (ти) та множини (ви). Складені форми мають у ІІІ особі однини (він, вона, воно) та множини (вони).

Дієслова наказового способу утворюються:

закінчення -імо (-ім) до основи теперішнього часу, закінчення може уживатися з афіксом -ся: берімо(ся), розвіймо, зітрімо

Закінчення –и до основи теперішнього часу в дієсловах із наго­лошеним закінченням або в дієсловах, основа яких закінчується збігом двох приголосних: роби, провітри.

В інших випадках тільки чиста основа: кинь, малюй, дозволь, маж.

Додаємо закінчення –те (-іте) до основи теперішнього часу, закінчення може уживатися з афіксом -ся: беріть(ся), розвійте, зітріть

Він, вона, воно, вони

Спонукальна частка хай, нехай до основ теперіш­нього (недоконаного виду або майбутнього простого (доконаний вид) часу: хай бере, нехай повернеться

Частка хай, нехай до основ теперіш­нього (недоконаного виду або майбутнього простого (доконаний вид) часу: хай беруть, нехай повернуться.

У творенні форм наказового способу не вживають дієслово давайте. Ви­рази типу давайте запишемо, давайте привітаємо не є нормативними.

Стилістичні особливості. Трапляється, що форми одного способу дієслова вживають у значенні іншого:

• форми другої особи теперішнього часу дійсного способу можуть уживатися у значенні наказового за умови, коли наказ не викликає заперечень: Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський);

• форми наказового способу можуть уживатися у значенні дійсного, коли йдеться про несподівану минулу дію: Інші бігають, кричать, а ти вечеряти подай, посуд перемий. .. (Панас Мирний);

• форми наказового способу можуть уживатися у значенні умовного: Не будь нас, ніхто б тої науки й не нюхав (О. Довженко),

• неозначену форму дієслова (інфінітив) у значенні наказового способу вживають для підкреслення категоричності: Вирушити негайно;

• для пом’якшення тону наказу, прохання в значенні наказового способу вживаємо форми умовного способу або дійсного. Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки? (М. Коцюбинський).

Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія – 2018 рік

Мета: повторити і поглибити відомості школярів про категорію способу дієслова та особливості творення цієї категорії, розширити знання про стилістичні можливості граматичної категорії способу дієслова; формувати вміння правильно використовувати способи дієслова в мовленні, розвивати вміння аналізувати випадки використання категорії способу дієслова із стилістичною метою, а також створювати діалоги, використовуючи виражальні можливості дієслова, використовувати один спосіб у значенні іншого; виховувати любов до українського слова, ввічливість.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: копії текстів, картки для роботи в групах.

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Прочитайте текст. Пригадайте, що таке спосіб дієслова. Назвіть особливості творення способів дієслів.

Спосіб дієслова вказує на відношення дії до дійсності. Дієслова можуть вживатися в дійсному, умовному чи наказовому способах.

Дійсний спосіб дієслова означає дію, яка відбувалася, відбувається чи відбуватиметься: любив, нудьгує, запам’ятає. Дієслова дійсного способу змінюються за часами, числами й особами (у теперішньому й майбутньому часах) та за родами (у минулому часі).

Умовний спосіб дієслова означає дію, можливу за певної умови або бажану: ходив би, казала б, майструвало б, сперечалися б. Дієслова умовного способу змінюються за числами, а в однині — й за родами. Умовний спосіб твориться додаванням до форми минулого часу частки б (після голосного) або би (після приголосного); частка би (б) пишеться окремо і в реченні може стояти після будь-якого повнозначного слова.

Наказовий спосіб дієслова означає наказ, прохання, побажання, пораду, заклик до виконання дії: прийди, ходімо, напишіть, хай (нехай) працює. Дієслова наказового способу змінюються за числами та особами: в однині мають форму 2-ї, а в множині — форми 1-ї та 2-ї особи.

скаж-імо, малюй-мо, глянь-мо

2-га ос. скаж-и, малюй, глянь

скаж-іть, малюй-те, глянь-те

Форми 1-ї особи однини та 3-ї особи однини і множини наказового способу творяться поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу в цих особових формах із часткою хай, нехай: хай (нехай) заграю, хай (нехай) продовжує, хай (нехай) співають (З посібника).

2. Пригадайте рекламні гасла, які містять наказовий, умовний чи дійсний спосіб дієслова.

► У теле- чи радіо рекламах часто можна почути такі вислови: «Відтягнись зі смаком!», «Відірвись на всі сто!», «Живи красиво!», «Не тормози — снікерсни!», «Запрошуємо у світ щастя і гармонії». Визначте спосіб дієслова в цих реченнях.

► Поміркуйте, що це за вислови. Чи стосуються вони мовного етикету?

3. Визначте спосіб дієслова та визначте засоби його вираження.

1. Стоять озера в пригорщах долин. Луги цвітуть у придорожній смузі. І царствений цибатий чорногуз поважно ходить в ранній кукурудзі (Л. Костенко). 2. Виноград ріс густими невисокими кущами, листя було чорно-зелене, соковите, буйне, а між ним синіли грона ягід, тугих і терпких, мов терен (П. Загребельний). 3. Дивись же на мене, сонце, й засмали мою душу, як засмалило тіло (М. Коцюбинський). 4. В собі відчувши важкість крил, за спину злякано ховаю: хай думають, що херувим, відбившись од своєї зграї, блукає по людських стежках (П. Мовчан). 5. Роди, наша земле, хай славиться край пшеницею (Народна творчість). 6. Прихилитися б у затінку до зеленої землі, і вона б почала жалібно вибирати з тіла всю вагу, зібрану за трудний тиждень жнив (М. Стельмах).

IV. ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ, ВИРОБЛЕННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ

1. Наведіть усі можливі способові форми дієслів.

Сіяти, посміхатися, нести, лягти, плести, пити, одягатися, догоджати, вивчати, розробити, сісти, зітхнути, догодити.

2. З’ясуйте відмінність між дієслівними формами. Поясніть особливості творення цих дієслів. Складіть речення з цими парами дієслів.

Журімося — журимося, борімося — боремося, учімося — учимося, терпимо — терпіли б, беремо — взяли б, співаємо — співали б, малює — хай малює.

3. Коментар учителя

Категорії способу дієслова, як і категорії часу, властива синонімія форм. При переносному вживанні форми способу набувають експресивності й емоційності, що обмежує їх використання лише розмовним і художнім стилями.

1. У значенні дійсного способу може виступати форма другої особи однини наказового способу. У таких випадках дієслово виражає несподівану, раптову дію, як-от: Решко візьми та й пошли ті гроші, маючи надію швидко одержати жалування й покласти позичену суму(С. Васильченко).

Форма наказового способу може вказувати також на необідність здійснювати небажану, нав’язувану дію: Шукаємо, де б вільніше, а то в нас роби-роби, та й кінця немає (М. Грушевський).

2. Форми умовного способу, виступаючи замість форм дійсного способу, виражають різку відмову виконувати якусь дію: Де ж би я тебе пустила! Адже ж жнива, сама знаєш, який то час,— відповіла Настя (М. Дерлиця).

3. З імперативним значенням можуть використовуватися:

а) форми дійсного способу: Кость посміхнувся й тихо прошепотів до Курки: — Пішли! (Г. Косинка). Такі конструкції є елементом просторіччя;

б) форми умовного способу, які виражають ввічливе побажання, пораду, наприклад: Справді, хлопці, зайшли б ви в хату, погрілись, — сказав він (О. Гончар);

в) інфінітив, що виражає категоричне розпорядження: Усім бригадирам до 6-го провести побригадні наради з ланковими! (Остап Вишня).

4. У значенні умовного способу використовуються форми наказового способу, наприклад: Добре, що я такий — що обіщав, те й зроблю. Ну, не дай я тобі приданого, — що тоді, га? (Т. Шевченко) (За Г. Волкотруб).

4. Укажіть, які форми способу дієслова вжиті переносно, визначте їх значеннєво-стилістичні особливості.

1. Пішов би ти, сину, до пана, попросив би грошей на відробітки (М. Коцюбинський). 2. Пішли, Надю, пора їхати (Л. Романчук). 3. Я вам радив би вступити в кулінарну школу (П. Глазовий). 4. Сестро,— наказав лікар.— Води не давати. Змочіть йому губи ваткою (О. Чорногуз). 5. І тоді Максим здогадався, що Орина таки закохалася в Романа. Про це він наодинці візьми та й ляпни братові (М. Стельмах). 6. Хіба я наймалася на таку роботу? Вони гуляють, бешкетують, а ти роби (Панас Мирний). 7. Так оце я тобі зараз би й оддала! Сокирою піду порубаю (С. Васильченко). 8. Учись — на старість буде знахідка (З народної творчості).

5. Пригадайте прислів’я, де б були наявні вживання форм одного способу замість іншого.

6. Стилістичний експеримент. Робота в групах

► Замініть виділені форми дійсного способу на умовний. Поясніть стилістичну функцію кожного із способів.

З ким їхати. Ну, поїдете ви з Іваном Петровичем. На зеленому килимі, під задумливою вербою, точитимуться спогади про знаменитого його гордона,— таких псів тепер не буває! — який одного разу став на стойку в густій ліщині на вальдшнепа, та так став, що ніякими свистками, ніякими гудками його не можна було зрушити з тої стойки, довелося його залишити в лісі. Пилип Федорович розповість вам про короткозорого старенького бухгалтера, пристрасного мисливця, жертву фантастичних вигадок усієї компанії, з якою він завжди полював. Ви дізнаєтесь про зайця, який після бухгалтерового пострілу з страшним криком «н-н-няв!» вискочив аж на вершечок телеграфного стовпа (За Остапом Вишнею).

► Замініть дієслова умовного способу дієсловами дійсного способу. Пішов би я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали,

зраділи б старому. Там би я спочив хоч мало, молившися Богу, там би я. та шкода й гадки, що не буде нічого (Т. Шевченко).

► Поставте виділені дієслова в наказовому способі. Прокоментуйте стилістичну функцію кожного із способів.

Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мільйони її дочок і синів. Можемо втішатися і гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів (За А. Лотоцьким).

7. Складіть діалог на тему: «Як поводитися в театрі», використовуючи можливості категорії стану дієслова.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► З творів художньої літератури випишіть п’ять речень, де б способи дієслова вживалися б у переносному значенні.