Чи потрібна третя доза щеплення від Covid-19

Дослідження показують, що імунітет до Covid-19 після двох етапів вакцинації поступово знижується. Чи ефективна третя доза вакцини? Яким видом вакцин її краще зробити? І чи потрібна буде ревакцинація тепер постійно?

9 грудня 2020 року 91-річна Маргарет Кінан і 81-річний Вільям Шекспір, який, як і його знаменитий тезко, народився у графстві Ворикшир, стали першими людьми, хто зробив щеплення від Covid-19 не в рамках клінічних випробувань.

Зала вибухнула оплесками. День назвали V-day, обігравши англійські слова “вакцина” й “перемога”, й атмосфера була загалом приголомшливою. До завершення пандемії було далеко, але це був перший крок на шляху нього.

Через дев’ять місяців у всьому світі було зроблено 5,7 мільярда доз різних вакцин, і тепер 41,8% населення планети принаймні частково захищене. Втім, число невідомих зростає з кожним днем.

“Неприємна річ у цій пандемії – це те, що вчені страшенно бісять людей, – каже Денні Альтманн, професор імунології з Університетського коледжу Лондона, – адже наші висновки постійно змінюються через те, що предмет досліджень такий невизначений”.

Тепер, коли ми знаємо, що наступні роки нам доведеться жити з Covid-19-та його безліччю варіантів, постає ще одне важливе питання. Чи достатньо двох доз вакцини?

Альтманн пояснює, що ще у квітні та травні він розповідав в інтерв’ю, що більшості щеплених людей бустерна доза не знадобиться.

“Навіть якщо з’являться варіанти вірусу, які знижують ефективність вакцини у 10 разів, кількість антитіл, які ви маєте після щеплення, у 1000 разів більша”, – зазначає вчений.

А потім з’явилася “дельта”. Й високий рівень антитіл після щеплення не гарантував вже абсолютного захисту від захворювання.

Автор фото, Alamy

Ізраїль став першою країною у світі, яка щепила двома дозами більшість свого населення

Але чи почне смертність знову зростати? Наскільки взагалі ефективна бустерна доза – і як її найкраще вводити?

Від радикально різного імунітету в різних груп людей до гіпотетичної можливості, що третя доза може насправді знижувати захисні функції організму, – є безліч питань, чому щеплення бустерною дозою є набагато складнішим.

Четверта хвиля

Ізраїль першим у світі вакцинував більшу частину свого населення, що спонукало головного розробника Pfizer назвати країну “своєрідною лабораторією”.

У травні Ізраїль мав один із найнижчих показників зараження в усьому світі. Й вже через місяць уряд почав різко зменшувати обмеження, дозволивши великі зібрання людей і скасувавши носіння масок на вулиці.

Але вже на початку липня в країні зареєстрували перший випадок “дельти”, і незабаром захворюваність почала набирати тривожного рівня.

Коли юдеї почали готуватися до свого найважливішого свята Йом-Кіпур у середині вересня, Ізраїль мав 10 000 випадків хвороби щодня. З огляду на населення країни – це більше, ніж будь-де на Землі.

Дослідники виявили, що хоча ймовірність розвитку важкого перебігу Covid-19 у вакцинованих була меншою, імунітет з часом знижувався. Наприклад, у тих, хто отримав другу дозу у січні, важка форма хвороби розвивалася у 1,7 раза частіше, ніж у тих, хто зробив щеплення на два місяці пізніше.

“На щастя, йдеться не про смертельні випадки”, – додає Альтманн.

Сьогодні більшу частину світу охопила четверта хвиля пандемії. В останні тижні вірус зростає до рекордного рівня у Шотландії, Японії та Філіппінах, як і у багатьох європейських країнах. І є все більше доказів того, що зниження імунітету стає глобальною проблемою.

Автор фото, Getty Images

На думку ВООЗ, говорити про третю дозу, коли у деяких країнах вакциновано менш ніж 2% населення, зарано

Одне британське дослідження показало, що дві дози вакцини Pfizer/BioNTech були ефективними на 88% через місяць і на 74% через п’ять-шість місяців. А ефективність вакцини Oxford/AstraZeneca знижувалася з 77% до 67%.

Так само як і захист, отриманий внаслідок природного зараження, імунітет від вакцини поступово ослаблюється. Хоча чи має це значення – поки що не зрозуміло.

Знову боротьба за вакцину

Програми щеплення бустерною дозою поступово розгортаються у різних країнах світу.

В Ізраїлі третю дозу для людей старше 60 років затвердили наприкінці липня. А тепер додаткове щеплення доступне кожному громадянину старше 12 років, якщо минуло щонайменше п’ять місяців з моменту вакцинації другою дозою.

Список країн, які наслідують цей приклад, щодня зростає.

Нещодавно у США сотні тисяч додаткових доз ввели клінічно вразливим пацієнтам з 13 серпня. Адміністрація Байдена планує надати їх усім дорослим американцям, в яких минуло вісім тижнів після другого щеплення.

Бустерні програми запровадили також Італія, Китай, Сербія та Росія.

Але чи це дійсно необхідно?

Очевидно, що вакцини ефективно захищають від летального наслідку хвороби, незалежно від того, скільки часу минуло з моменту щеплення.

У Великій Британії з січня по липень 2021 року серед повністю імунізованих людей було лише 256 летальних випадків. Вони траплялися переважно у найбільш вразливих групах, як-от літні люди з ослабленою імунною системою.

Автор фото, Getty Images

У майбутньому додаткові дози вакцин від Covid-19 оновлюватимуть щороку відповідно до варіантів вірусу, як це роблять з вакцинами від грипу

Саме в таких випадках бустерна доза може бути найбільш корисною. Наприклад, для пацієнтів, які перенесли трансплантацію органів і яким потрібно приймати ліки для придушення імунітету. У таких людей рівень антитіл був надзвичайно низьким.

Але чи є докази того, що бустерна доза дійсно ефективна?

Повернемось знову до Ізраїлю, який почав запроваджувати третє щеплення задовго до решти світу.

Одне дослідження повністю вакцинованих людей старше 60 років показало, що ті, хто отримав бустерну дозу через п’ять місяців після другого щеплення, мали набагато сильніший імунітет, ніж ті, хто не вакцинувався втретє.

Вони мали в 11 разів меншу ймовірність заразитися Covid-19 і в 19 разів нижчий ризик хворіти важко.

Власні дані виробника Pfizer показують, що бустерне щеплення відновлює ефективність вакцини до 95%.

Автор фото, Alamy

Лише за дев’ять місяців населення планети зробило близько 5,7 мільярда щеплень від Covid-19

Складна картина

Утім, навіть якщо третя доза й допомагає розв’язати проблему зі зниженням імунітету, багато питань лишається незрозумілими.

Наприклад, яку вакцину використовувати для бустерної дози?

В Ізраїлі, де більшість людей отримали перших два щеплення Pfizer, цю вакцину використовують і для додаткових доз. Уряд Великої Британії також планує щепити втретє виключно Pfizer, проте більшість населення в країні отримали першу й другу дозу Oxford/AstraZeneca.

Щеплення різними вакцинами перший і другий раз показали переваги у порівнянні з введенням однакової вакцини обидва рази. Однак щодо змішування вакцин на третьому етапі даних, які б підтверджували ефективність та безпеку, поки немає.

“Знову ж таки, це як з багатьма іншими питаннями у цій пандемії, ми намагаємося побудувати літак вже практично в повітрі”, – каже Альтманн.

На його думку, додаткове щеплення вакциною на основі мРНК, як-от Pfizer або Moderna, працює добре. Але у дослідника є деякі сумніви щодо ефективності третьої дози векторними вакцинами.

Вакцини на основі мРНК спонукають клітини організму виробляти білок, який викликає імунну відповідь організму. Тоді як векторні вакцини, приміром, Oxford/AstraZeneca, доставляють в організм безпечний вірус, який переносить елементи коду білка шипів Covid-19.

Існує теоретична можливість того, що повторне зараження (інактивованим) вірусом кілька разів може бути поганою ідеєю.

“Ми цього ніколи не робили раніше, й є велика ймовірність того, що організм почне виробляти антитіла проти самої вакцини і припинить її роботу”, – каже Альтманн. Дослідник цікавиться, чи врахував це консультативний комітет Великої Британії з вакцинації.

Автор фото, Getty Images

На Філіппінах зареєстровано понад два мільйони випадків COVID-19 з початку пандемії, тепер країна переживає четверту хвилю

Інше питання – чи отримаємо ми кращий захист від третьої вакцини, якщо вона розпізнаватиме нові варіанти вірусу, як-от “дельта”.

“На цю тему можна написати докторську дисертацію, – каже Альтманн. – Світ – складний, і у людей – дуже різні форми захисного імунітету”.

Спочатку ми всі ділилися лише на дві групи: ті, хто перехворів, і ті, хто ні. Але тепер наші шляхи розвиваються по-різному.

Вчений пояснює, що одна людина, приміром, могла бути інфікована початковим варіантом Covid-19, потім отримала дві дози вакцини Pfizer, потім заразилася штамом “дельта”.

Хтось інший міг отримати вакцину іншої марки та заразитися іншим варіантом вірусу, як-от штам “альфа”, ідентифікований вперше у Кенті.

“Тож як зрозуміти, яка послідовність шипів або мутацій, вбудованих у вакцину, зробить її корисною протягом наступних одного-двох років?” – каже Альтманн.

В ідеальному світі Альтманн хотів би, щоб уряди враховували цю мінливість імунітету населення і, можливо, перевіряли б рівень антитіл у людей, щоб побачити, чи дійсно їм потрібна третя доза взагалі.

Інші непрості питання – це кількість діючої речовини у третій дозі. Велика Британія планує вводити меншу кількість вакцини під час третього щеплення, щоби більші дози вакцин були доступні для країн, що розвиваються.

Незрозуміло поки що й який період має минути між другою і третьою дозами. Якщо Ізраїль має п’ятимісячну перерву, у США планують чекати вісім місяців.

Бустерне майбутнє

Однак, мабуть, найскладніше з усіх – питання про те, як довго триватиме відновлений імунітет людини після бустерного щеплення.

Альтманн також припускає, що бустерні дози зрештою стануть щорічними, однак чи підтримує це наука, поки що невідомо. На думку вченого, це радше логістичне рішення, ніж імунологічне.

“Я можу уявити, як департамент охорони здоров’я міркує, що найпростіше це робити кожної осені в один і той же час. Тож давайте просто виробимо більше доз у світі й так і зробимо”, – каже Альтманн.

Схоже, Ізраїль уже близький до такого сценарію. Щойно вони оголосили про вакцинацію всіх громадян третьою дозою, ізраїльській “цар вірусів” Салман Зарка запропонував починати підготовку до четвертого щеплення.

Як він зазначив виданню Times of Israel: “Таким відтепер і буде наше життя – хвилями”.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.

Здорові звички дарують людям “десять років життя без хвороб”

Хочете жити не лише довго, а й вільно від хвороб? Тоді треба регулярно робити фізичні вправи, дуже помірно вживати алкоголь, підтримувати здорову масу тіла, правильно харчуватися й утримуватися від куріння.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у “Британському медичному журналі” (BMJ).

Щоб зробити такий висновок, дослідники понад 20 років спостерігали за життям 111 тисяч американців.

Один з керівників проєкту д-р Френк Гу з Гарвардської школи охорони суспільного здоров’я (м. Бостон) заявив, що дослідження “принесло людям хороші новини”.

“Вони можуть жити не просто довше, але і якісніше – якщо мудро регулюватимуть свій спосіб життя”.

Що таке “здоровий спосіб життя”?

У віці 50 років учасників дослідження питали, чи відповідають вони принаймні чотирьом із цих п’яти критеріїв:

• ніколи не мали звички курити;
• споживають корисну їжу у збалансованій кількості;
• щонайменше 30 хвилин на день присвячують фізичній активності (помірній або інтенсивній);
• мають індекс маси тіла між 18.5 і 24.9;
• споживають алкоголь у кількості, що не перевищує невеликий бокал вина (для жінок) або півлітровий кухоль пива (для чоловіків) на день.

Здоровий раціон обов’язково містить фрукти та овочі

Автор фото, Getty Images

Здоровий раціон обов’язково містить фрукти та овочі

Жінки, які, за їхніми словами, відповідали чотирьом з п’яти критеріїв, прожили в середньому ще 34 роки, не хворіючи на рак, серцево-судинні хвороби (такі як інфаркт та інсульт) і діабет 2-го типу. Це більш ніж на десять років перевищує той самий показник у жінок, які не дотримувалися здорового способу життя, за означеними критеріями.

Щодо здорових чоловіків, вони могли очікувати у середньому на 31 рік подальшого життя без хвороб; це на 7 років більше, ніж у тих, хто не дбає про своє здоров’я.

Чим пояснюється різниця між жінками та чоловіками?

Можливо, тим, що жінки загалом живуть довше, ніж чоловіки.

Автор фото, Getty Images

Найздоровіші учасники дослідження – ті, хто ніколи не курив

Найменше років без хвороб випадає на долю чоловіків, які викурюють понад 15 сигарет на день, а також представників обох статей, які мають ожиріння (індекс маси тіла 30 і більше), виявили дослідники.

Деякі висновки однакові для обох статей. Наприклад, здоровий спосіб життя не лише зменшує ризик раку, серцево-судинних хвороб і діабету 2-го типу, а й підвищує шанси на виживання, якщо такі хвороби все-таки спіткають людей – як чоловіків, так і жінок.

“Що тим, що іншим здоровий спосіб життя приносить численні переваги”, – каже д-р Гу.

Чому дослідників цікавили саме ці хвороби?

Рак, серцево-судинні хвороби і діабет 2-го типу – три найпоширеніші проблеми зі здоров’ям у літніх людей. До того ж, вони тісно пов’язані зі способом життя.

Зайва вага чи ожиріння, наприклад, корелюється з 13-ма різними видами раку, включно з раком грудей, нирок, печінки та стравоходу.

Автор фото, Getty Images

Деякі види раку тісно пов’язані зі способом життя та його наслідками, такими як ожиріння

За оцінкою доброчинної дослідницької організації Cancer Research UK, чотирьом із десяти випадків раку можна запобігти, якщо люди змінять певні аспекти свого життя: споживатимуть менше м’яса і більше клітковини, захищатимуть шкіру від сонця.

Яка роль інших факторів?

Це масштабне дослідження провели виключно методом спостереження, тому не можна стверджувати, що згадані критерії – безпосередня причина додаткових років, прожитих у доброму здоров’ї.

Втім, дослідники намагалися врахувати й інші фактори, такі як спадковість чи етнічне походження, які також могли позначитися на результатах.

Інформацію про раціон, фізичну активність, ба навіть зріст і вагу учасників отримували зі слів самих учасників, тож можливі неточності.

У дослідженні взяли участь понад 73 тисячі жінок і 38 тисяч чоловіків; більшість з них – білі американці, працівники сфери охорони здоров’я.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!