Потім назва змінюється – «Тисячі ночей», бо казки розповідалися вночі. Далі збірка получила назву «Тисяча і одна ніч». З часом «тисяча і один» означає конкретне значення – число 1001, збірку доповнили новими казками, щоб получилася 1001 ніч. До ХУІІ ст.
Одного разу доля привела його до палацу, господар якого запросив Синдбада-носія до себе й назвався Синдбадом-мореплавцем. Він попросив носія продекламувати вірші, які той читав перед брамою його палацу.
Шахеризада розповідає історії, намагаючись врятувати своє життя, вона розповідає казку про горбаня, а ця казка про горбаня включає в себе іншу розповідь про моряка, а моряк в свою чергу розповідає свою власну казку, що є історією його братів.
Подорожі Сіндбада Цикл казок про Сіндбада оформлений як оповідь, котру Сіндбад розповідає бідному носильнику Гіндбаду, що спинився біля його будинку. Спершу Гіндбад жаліється слузі, що він живе у скруті, а Сіндбад — у розкоші.
Свідоцтво згаданих письменників про існування в їхні часи арабської книги казок «Тисячі і однієї ночі» підтверджується наявністю уривка з цієї книги, що відноситься до IX століття. Надалі літературна еволюція збірника тривала аж до XIV-XV століття.
Тисяча й одна ніч (вибрані казки). Переклад з арабської: Валерій Рибалкін. — Київ: Дніпро, 1991. — 511 стор. Тисяча й одна ніч (вибрані оповідки й казки).