Де я, ким є і що маю? Чи існує криза середнього віку та як з нею впоратися

Невпевненість, дратівливість, згадки про минуле та навʼязливі думки про майбутнє можуть бути ознаками особливого періоду, що, в більшості, проявляється в середньому віці.

Він асоціюється зі категоричними змінами іміджу, радикальними рішеннями та негативними відчуттями.

Та чи існує криза середнього віку? Що це за період? І як з ним впоратися?

Чи існує криза середнього віку і що це таке

Важливо зазначити, що криза середнього віку не є психічним розладом та не має клінічних симптомів. За словами психологині Софії Волох, це, швидше, певний період життя, який супроводжується змінами, роздумами та рефлексією.

Під час цього періоду люди починають більше аналізувати власне життя: на якому етапі знаходяться, чого змогли досягти, що уже мають. Водночас відбувається порівняння теперішнього життя з тим, що було раніше, а також оцінювання того, що може трапитися.

У середньому віці також відбуваються зміни в організмі та тілі: починається процес старіння, тіло стає менш витривалим та пружним, може не виправдовувати наших очікувань. Це також може посилити кризу.

“Будь-які зміни супроводжують певними відчуттями. Якщо вони відбуваються в нашому тілі, соціумі, це може впливати на те, як ми почуваємося”, – додає психіатриня.

Крім того, починаючи приблизно з 40 років, і чоловіки, і жінки виявляють, що їхні основні ролі у стосунках змінюються: батьки старіють і потребують догляду, а діти виросли і вже не потребують такої допомоги.

Ознаки та прояви кризи середнього віку

У кожної людини криза проходить індивідуально. Хтось може чутися розгубленим та невпевненим, а для когось цей період може видатися можливістю проаналізувати своє життя та змінитися на краще.

“Загалом криза може мати певну кількість симптомів, які можуть змінюватися в залежності від людини, але це не є діагностичним критерієм певного психічного розладу, тому конкретні симптоми не є визначеними. Різна література дає різну симптоматику”, – наголошує Софія Влох.

Період “кризи” може супроводжуватися:

Криза у чоловіків vs криза у жінок

Експертка запевняє, що немає різниці у відчуттях, які можуть виникати під час кризового періоду, у чоловіків та жінок. Проте внаслідок кризи у людей може змінюватися звична поведінка, і ці прояви інколи можуть мати первні відмінності.

“Жінки можуть проходити кризу середнього віку трохи мʼякше, з менш радикальними змінами у поведінці, як у чоловіків. Наприклад, чоловік купує кабріолет і вмикає голосно музику, а в жінки фокус може бути зосереджений на тілі і догляді за собою”, – ділиться експертка.

Тому порівнювати кризу середнього віку у чоловіків та жінок не варто. Вони цей етап проходять однаково, різких відмінностей немає.

Скільки триває криза середнього віку

Протягом життя людина стикається з багатьма кризами (трьох, пʼяти, семи років), що повʼязані саме зі змінами у певному віці.

За даними Американської психологічної асоціації, середній вік може тривати у межах від 35 до 60 років. У цей період людину, ймовірно, може “наздогнати” криза середнього віку.

“Розуміємо, що є певні вікові межі, де ми гостріше реагуємо на зовнішні та внутрішні зміни. До прикладу, в середньому віці може відбутися переїзд дітей від батьків, зміна роботи (підвищення чи скорочення), зміна сімейного статусу. Або навпаки: в людини все настільки стало в житті , що вона починає частіше задумуватися: а що далі?“, – розповідає Софія Влох.

Тривалість кризи середнього віку може різнитися, залежно від особливостей конкретної людини. Важливо врахувати, що в період середнього віку відбуваються й певні зміни в організмі людини: тіло стає слабшим

“Для когось це пів року чи рік, для іншого – це довший етап. Тому ми не можемо розділити цю кризу на певні етапи“, – каже Влох.

Важливо розуміти, що криза переважно повʼязана зі змінами: психологічними та гормональними, або ж їхньою відсутністю. Тіло людини може ставати більш слабким, а шкіра – не такою пружною. Це може наштовхувати на думки про старіння, аналіз (не)зробленого за життя. Крім того, люди середнього віку, як правило, влаштовуються у своїй кар’єрі і можуть усвідомити, що не досягли того, чого хотіли.

Те, як людина це сприйматиме, й буде визначати її стан: можна бачити в цьому періоді можливості для росту, а можна – депресію та тотальне знесилення, оскільки змінювати життя стає з віком важче.

За словами психіатра, зміни потрібно сприймати з цікавістю та новизною. Це не завжди приємно, але й не є тягарем, щоб пригнічуватися чи впадати в апатію.

Від того, як ми сприймаємо зміни у житті та як ставимося до нових чи втрачених можливостей, залежить, скільки триватиме криза і як буде проходити, додає експертка.

Все працює в синергії: з яким темпераментом людина народилася, в яке середовище потрапила і яких навичок в цьому середовищі набула – те і визначає, як вона проживе кризу середнього віку.

Тобто якщо ви з дитинства гнучкі до змін, за життя набули досвіду, як поратися з труднощами і переживати важкі періоди, то вам буде легше пройти кризу, якщо вона вас наздожене.

Як впоратися з кризою середнього віку

“Криза середнього віку, яка не супроводжується певними психічними розладами та не має таких симптомів, не потребує специфіковано лікування“, – наголошує спеціалістка.

Що робити, якщо ви помітили в себе ознаки кризи:

Це можуть бути приємні і корисні активності, розмови про те, що хвилює, зустрічі з друзями чи близькими.

Наприклад, змінити спосіб життя, додати фізичну активність, дотримуватися здорового харчування, достатньо відпочивати і спати.

На психічне здоровʼя добре впливають прогулянки на свіжому повітрі. Спробуйте виділити час щодня для годинної прогулянки на вулиці з аудіокнигою та хорошою музикою.

Якщо мислення узагальнене, песимістичне, радикальне і ви пригадуєте колишній негативний досвід, це може пригнічувати загальний настрій та наводити на негативні думки. Спробуйте пригадати позитивні зміни, які відбулися уже у вашому житті.

Середній вік може бути цікавим і приносити користь. До середини життя більшість невпевненості молодості зникає, зʼявляється більше впевненості в тому, хто ви є і що ви цінуєте.

Хоча у вас може бути менше стосунків, але ті, що є, стають глибшими і змістовнішими.

Часто криза середнього віку супроводжується й саморефлексією, оскільки людина вже прожила велику частину життя. Ось кілька запитань, які допоможуть більше розкрити власні думки в цей період:

• Якби те, що про вас думають інші, не було проблемою, чим би ви дійсно хотіли займатися на цьому етапі свого життя?
• Хто у вашому житті або в ширшій спільноті пройшов цей етап натхненно?
• Як ви ставитеся до старіння? Чи приймаєте ви своє тіло таким, яким воно є зараз?
• Які можливості цей етап життя відкриває для вас особисто та професійно?

Саморефлексія в середньому віці – це більше, ніж відповіді на кілька запитань. Вона вимагає глибоких роздумів, допитливості, порад і узгоджених дій. Середній вік запрошує вас зустрітися зі своїм життям віч-на-віч і вшанувати людину, якою ви відчайдушно прагнете стати чи вже стали. Цей час у вашому житті – між вами і вами, а не вашими батьками, дітьми, партнером або друзями.

Експерти з психічного здоров’я сходяться на думці, що зосередження на собі в цей період дуже важливе. Виділіть час на те, щоб запитати себе, чого ви хочете і що ви відчуваєте. Це може стати першим кроком до того, щоб зрозуміти, чи потрібно щось змінювати.

Тож, перш ніж робити щось інше, знайдіть трохи часу, щоб подумати про те, як у вас йшли справи протягом останніх кількох років.

Вивчення чогось нового може тримати ваш розум активним, давати вам нове захоплення, дарувати почуття гордості та досягнення.

Тому якщо люди у середньому віці прагнуть різко змінити професію чи оновити імідж – це нормально. Робити імпульсивних рішень не варто, але й стримувати себе не потрібно. Якщо нове авто, гаджет чи заняття може допомогти вам у цьому емоційному періоді – дійте!

• Відновіть зв’язок з рідними для вас людьми

Терапевти та дослідники доводять, що соціальні зв’язки є важливими для психічного здоров’я.

Наявність людей, з якими можна розділити хороші моменти і свята, людей, яким можна зателефонувати, щоб виговоритися, і людей, на яких можна розраховувати у важкі часи, може мати величезне значення для вашого емоційного здоровʼя.

Нерідко труднощі у шлюбі пов’язані з середнім віком: розлучення або просто зникнення романтичних і сексуальних почуттів.

Побутує думка, що у середньому віці можуть зʼявлятися тимчасові інтрижки. Та якщо шлюб дав тріщину, варто поговорити з партнером, спробувати разом щось нове, сходити на побачення, як у перші роки стосунків, а не шукати втіхи на стороні.

Середній вік – чудовий час для того, щоб змінити те, що, можливо, трохи застопорилося у вашому житті. Незалежно від того, це стосунки чи здоров’я, ви можете взяти ситуацію під свій контроль і здійснити позитивні зміни.

Загалом криза середнього віку може супроводжуватися й депресивним станом, проте це відбувається далеко не у кожного. Якщо протягом двох тижнів у вас пригнічений настрій, немає бажання нічого робити і ви не можете впоратися з цим самостійно, то варто звертатися за допомогою до спеціалістів.

Анастасія Коропецька, УП.Життя

Криза середнього віку: симптоми, причини, етапи та як пережити

Психологія зазвичай розглядає кризу середнього віку як не зовсім стандартний стан, який може бути короткостроковим або довготривалим, пов’язаним при цьому з переоцінкою власного досвіду людиною після 30 років (середній вік) з його емоційною сферою. Конкретних термінів чи періодів настання стану, його переживання немає. Саме в середньому віці (30-50 років) будь-яка людина рано чи пізно починає спостерігати у себе відповідні симптоми від простої та легкої депресії до відчуття несправедливості долі та життя.

У матеріалі публікації подано основні відомості про те, що таке криза середнього віку (КСВ), як пережити її без проблем та наслідків, а також наведено поради психологів.

Криза середнього віку – що це?

Вже було показано, що криза середнього віку – особливий емоційний стан, з яким стикаються люди середнього віку (30-50 років). У період високого ризику настання КСВ, що слід розуміти, одні люди стикаються з гострими проявами симптомів, інші можуть відчувати їх поверхневий вплив.

Для людей, які стикаються з кризою середнього віку, характерними є такі прагнення:

• переоцінка цінностей. Впадаючи у вказаний кризовий стан, людина починає переоцінювати свій попередній життєвий досвід;
• спогади про втрачені можливості, роздуми щодо майбутнього. Людина, яка стикається з кризою середнього віку, згадує юність, нібито усвідомлює втрачені можливості. У гіршому випадку він може почати бачити свою старість як період абсолютного в’янення, такий, який однозначно і в конкретний термін закінчиться смертю. Уточнення типу «коли» йдуть другий і навіть у третій план, тобто у думках людини формується чітке уявлення про «реальні» терміни його з життя.

Розглянутий кризовий стан у різних людей настає у різному віці. Зазвичай воно може “атакувати” людину в період від 30 до 50 років. Психологи зазначають, що це супутні прояви можуть мати різну силу. У когось симптоми КСВ яскраві та сильні, у когось вони протікають майже непомітно. Це й ускладнює не тільки діагностику, а й спроби встановити хоча б середні не такі великі межі періоду ризику.

Чи знайомий вам аналізований стан?

Так, не з чуток. Сам (сама) пройшов (минула) через це.

Ні, на щастя. Але все попереду (я вже за 30; мені ще немає 30).

Ні. Я дивом подолав серед середнього віку без наслідків.

Не можу сказати. Я іноді думаю, що це воно вже «атакувало» мене. В інші моменти здається, що все інакше.

Сімейний стан

У жінок після 30 років у кризу настає загальна незадоволеність своїм життям. Якщо до цього часу жінка ще не придбала дітей і не має постійного супутника життя, то у неї виникає відчуття незадоволеності і того, що вона щось не виконала. У бездітних жінок криза може протікати складніше і мати яскраво виражену симптоматику. У заміжньої жінки можуть зіпсуватися стосунки з чоловіком внаслідок згасання почуттів та необхідністю щоденних побутових турбот. Через зміни в зовнішності жінка стає невпевненою в собі, вона починає боятися, що чоловік знайде молодшу молоду, тому виникають конфлікти і сварки. В результаті жінка віддаляється від чоловіка та від дітей.

Скільки може тривати криза середнього віку?

Тривалість у чоловіків та жінок може бути різною. На це впливає низка факторів. Спочатку наголосимо, що все може закінчитися і за лічені місяці, а може розтягнутися на довгі роки.

Ось фактори, що впливають на швидкість перебігу кризи середнього віку у людей без прив’язки до статі:

• глибина занурення у власні міркування про цінність та важливість минулого досвіду, про близькість неминучого (старіння та смерть). Чим глибша людина йде в минуле чи майбутнє, тим важче їй стає жити тут і зараз. Якщо міркування та аналіз як взаємопов’язані процеси в контексті КРВ протікають швидко і без докорів людиною самого себе, криза пройде швидко. Ситуація зворотна, якщо спроби розібратися в собі і уникнути справжнього носять регулярний характер, розтягуються в часі;
• швидкість перебудови організму та ставлення до цього з боку людини. Психологи зазначають, що важче доводиться жінкам через гормональні збої та інші виражені ознаки «запуску» процесів старіння. Однак і чоловіки можуть гостро переживати все, що стосується цих процесів. Тут найсправедливіше вести про рівні самооцінки та стійкості до стресів на тлі зміни фізичного здоров’я. Люди з доброю та здоровою самооцінкою, стійкі до стресів, що зрозуміло, переживають все простіше та швидше (порівняно з людьми, для яких ці якості не є характерними);
• статус та досягнення. Це не правило і навіть не «середнє», але фактор має певну вагу. Наприклад, успішні жінки та чоловіки простіше переносять кризи. Але не завжди: вже було показано, що деякі мають схильність занижувати свої досягнення, іноді відмовлятися від них. Навіть якщо ці здобутки високо оцінені оточуючими (колегами, близькими, друзями). Ще один приклад – людина в статусі «щасливий батько» і людина, яка прагне стати батьком, але з об’єктивних причин не має можливості завести дітей. Найлегше перенесе кризові прояви перший.

Насправді, слід особливо відзначити, чинників, які впливають швидкість і складності (відсутність складностей) при переживанні аналізованого періоду занадто багато. Нами показані основні, які, на думку психологів, найбільше впливають на особливості перебігу кризи середнього віку і у чоловіків, і у жінок.

Методи лікування кризи 30 років у жінок

Терапія в кожному випадку індивідуальна, оскільки для підбору коштів психолог враховує симптоми кризи, стан жінки та причини, що провокують. При підвищеній дратівливості, наприклад пацієнтці прописують седативні засоби.

Лікарські засоби

Медикаменти підбирає психолог, враховуючи стан пацієнта та ступінь кризи середнього віку. Самостійно не можна приймати ліки, оскільки багато з них мають побічні ефекти.

Додатково психолог призначає вітаміни групи, які допомагають зміцнити центральну нервову систему. Вони покращують працездатність, підвищують витривалість організму.

Народні методи

Кризу 30 років у жінок (симптоми допоможуть лікарю встановити попередній діагноз та підібрати безпечне лікування) можна пережити легше, використовуючи не лише медичні препарати, а й нетрадиційні рецепти знахарів та цілителів.

Аромотерапія та заспокійливі ванни піднімає настрій, дозволяє розслабитися та позбутися негативних думок.

Психотерапевтичні методи

Криза середнього віку є тяжким і болісним станом, при якому складно жити повноцінно. Терапія передбачає численні методи боротьби з депресивними розладами.

Велике полегшення настає після крику від розпачу та туги. Достатньо голосно прокричатись.

Прості, але ефективні поради психолога позитивно впливають на людину під час кризи середнього віку. Але якщо всі зусилля виявилися марними, то без допомоги кваліфікованого лікаря-психотерапевта не обійтися.

Причини кризи середнього віку

Ось 3 найбільш поширені групи причин, що «підштовхують» людей до кризи:

1. фізіологічні. Приклад – різкі зміни фізіології. Те, що раніше давалося людині легко, стає дедалі складнішим. Він озирається назад, розуміє це, аналізує і закономірно відчуває занепад власних сил, яких з часом стає дедалі менше.
2. Психологічні. Це якраз про переосмислення цінностей, характерне для людей, які стикаються з кризою середнього віку. А ще про думки щодо майбутнього. Саме всі роздуми та аналіз – фактори, які провокують розвиток кризового емоційного стану. Якщо, наприклад, людина приходить до того, що її сенс життя порожній, якщо її немає, вона потрапляє до умовної групи ризику.
3. Соціальні. Тут все покажемо на прикладах: незрілість, відсутність друзів, погані стосунки з оточуючими, проблеми на роботі – все це та багато іншого може призвести до розвитку чи загострення проблем.

Тому що в період кризи кожна людина починає інакше оцінювати досягнення, успіхи, висоти, які вона встигла або не встигла підкорити, виникає високий ризик поєднання цього умовного фактора з іншими. У сукупності вони можуть посилювати чи послаблювати загальний вплив стану особистість.

Як причини ви вважаєте найбільш сильно впливають на розвиток стану, що розглядається?

Перші. Все-таки наше тіло тісно пов’язане з нашими психологічними та емоційними сферами.

Другі. Психологія – така річ.

Здається, що найсильніша третя група. Від думки оточуючих залежить багато хто.

Суть та її причини

Якщо сказати простими словами, криза 30 років – це втрата сенсу життя. Жінка озирається назад і розуміє, що частина життя, юність пройшла, а вона не скористалася наданими їй можливостями. По суті роки прожиті даремно. А попереду ще стільки ж років, котрі дуже не хочеться прожити так само.

Буває й так, що жінка, навпаки, вже багато досягла, побудувала кар’єру, вийшла заміж, народила дітей. І здається, що йти нема куди. І тут постає питання: а що далі?

В обох випадках виникає почуття незадоволеності, внутрішнього спустошення, апатія. Розвивається депресія.

Психологи виділили кілька причин, які тією чи іншою мірою сприяють настанню кризового періоду:

1. Труднощі в особистому житті. Жінки, які так і не збудували сім’ю до 30 років, часто відчувають через це сильний стрес. Особливо, якщо в їхньому оточенні подруги вже давно і щасливо одружені. Однак не варто думати, що заміжні дами кризи не схильні. Побутові проблеми та втома призводять до розчарування і, як наслідок, погіршення відносин з чоловіком.
2. Старіння. Ні, звичайно, тридцятирічні жінки не перетворюються на навчених досвідом стареньких. Але перші ознаки старіння таки з’являються. Це зморшки, целюліт (у деяких він міг з’явитися і раніше), шкіра, що обвисла. У тих, хто став мамою, ці ознаки найчастіше виявляються сильнішими.
3. Відсутність кар’єри. Жінка могла поставити собі певні цілі у роботі ще роки тому. І добре, якщо їх було досягнуто. А якщо ні?
4. Порівняння себе з оточуючими, успішнішими жінками. До 30 років більшість жінок мріє мати не лише сім’ю та роботу. Хочеться ще мати можливість подорожувати, розвиватися, виконувати мрії. Якщо цього немає, виникає так званий несвідомий сором. Він посилюється при зустрічах із успішнішими однокласниками чи друзями дитинства.

Якою б не була причина, яка спровокувала настання кризи, представницям прекрасної статі доведеться нелегко.

Етапи кризового періоду

Є безліч класифікацій та підходів до періодизації кризи середнього віку. Нам бачиться чудовою періодизацією, яку запропонував Джим Конвей. Будучи доктором психологічних наук, він зміг виділити такі стадії (етапи, 6):

1. Заперечення. На цій стадії людина прагне всіма силами і собі, і оточуючим довести, що ні про яку кризу не може бути мови. При цьому симптоми, що посилюються, часто списуються їм на погоду, втому, на труднощі в сім’ї або в роботі.
2. Злість. Ця стадія характеризується тим, що все, від чого людина намагалася втекти, різко наздоганяє її і породжує злість. Чоловіки та жінки на стадії агресії стають дратівливими, агресивними, іноді починають замислюватися про те, щоби все кинути.
3. Перегравання. Це щось на зразок підліткового бунту. На цій стадії людина починає прагнути до того, щоб встигнути зробити щось, що, як здається, є дуже важливим.
4. Депресія. Це і стадія, і симптом кризи середнього віку. Психологи зазначають, що до депресії людини підштовхує усвідомлення того, що все, що вона намагається змінити, стосується лише зовнішніх сфер. Внутрішні залишаються без зміни, продовжують підкорятися законам КСВ. Це і змушує людину відчувати почуття крайнього гноблення, іноді байдужості до себе та навколишнього світу.
5. Відчуженість. На цій стадії людина занурюється всередину максимально. Саме в цей момент він починає розбиратися зі своїми думками, тривогами, бажаннями, переживаннями.
6. Прийняття. Це про те, що людина приймає «нового» себе і знову починає жити сьогоденням, а не минулим чи майбутнім.

Щоб впоратися з цією кризою, людина має:

• Заспокоїтися, зупинитися та проаналізувати свою поведінку, свої почуття.
• Частіше питати себе: «Чого саме я хочу?»
• Займатися хобі, спортом, знаходити себе у творчості.
• Бачити життя як можливість відкрити для себе щось нове і постійно змінюватись, а не жити в рутині та тягнути нудну лямку. Людина сама будує своє життя, і для цього немає меж, крім тих, що викладені в законі.
• Кризу тридцятирічних можна використовувати як трамплін, як стимул для подальшого розвитку.

У цей час ще пізно піти вчитися, змінити роботу, знайти чоловіка, завести дітей. Головне — хотіти та прагнути!

Якщо Вам при прочитанні тексту щось відгукнулося і Вам здається, що ситуація або симптоми, описані у статті, схожі на Ваш випадок, і Ви хотіли б вирішити цю проблему, ви можете заздалегідь зателефонувати мені за телефоном + 7 (926) 169-36 -63, щоб розповісти про свою ситуацію, яку Ви хочете вирішити.

Тривалість телефонної консультації складає 20 хвилин (безкоштовно), у процесі цього часу я маю вирішити, чи зможу Вам допомогти в рамках психоаналітичного підходу. Якщо Вам простіше написати листа – Ви можете це зробити перейшовши за посиланням Надіслати листа або написавши мені на пошту Прошу Вас описати свою ситуацію якомога докладніше – розмір листа необмежений, я обов’язково прочитаю Вашого листа та відповім.

Поширені помилки

Перша та найголовніша помилка – прагнення ігнорувати факт проблем. Від цього стану ніхто не зможе ні втекти, ні втекти, ні втекти. Допоможе лише боротьба.

Було показано на прикладі чоловіків та жінок, що вони можуть почати робити у кризовому емоційному стані. З опорою на ці відомості покажемо деякі поширені помилки, які вони допускають під час «зіткнення» з кризою. Ось, що роблять «двієчники» у справі подолання КСВ:

• опускаються до зрад. Люди, які зраджують партнерам, не лише далі віддаляють точку виходу із кризового стану, а й завдають біль іншим людям. Коли справа доходить до самоаналізу, найчастіше факт допущених зрад тільки більше починає обтяжувати;
• починають “заливати” кризу. Алкоголізм, наркотики – все те, що лише дозволяє заглушити переживання на якийсь час. І те, що погіршує загальне здоров’я. У деяких алкоголь, наприклад, викликає лише загострене переживання всіх проблем, спричинених кризою;
• починають піддаватися емоціям, діють необдумано, нерозумно. Це про подібність підліткового бунту, коли в момент усвідомлення власної дурості та «сліпоти» щодо чогось чи когось «накриває» ще більше.

Помилок значно більше, якщо говорити відверто. Все надто індивідуально. Якщо ви не можете впоратися із кризою середнього віку або помічаєте цю нездатність за кимось, будь ласка, запишіться на прийом до психолога або порадьте зробити це іншій людині. В іншому випадку може розвинутись хронічна форма, яка затягнеться на кілька років.

А якщо «стиснути зуби» та залишити все, як є?

Наша психіка настільки чудово влаштована, що, відчуваючи негативні емоції, вона обов’язково знайде способи позбутися їх, навіть якщо ми «не дозволяємо».

Відомо, як часто психосоматичні розлади виникають у тих, хто звик «стискати зуби».

Це об’ємна та непроста тема. Детальніше ознайомитися з цією темою можна, прочитавши мою книгу «Як дозволити собі сильні переживання, емоції та почуття, не руйнуючи себе та оточуючих».

Якщо «щось пішло не так» у момент кризи, то це позначиться у багатьох сферах.

Психосоматичні прояви

• знизиться фізична активність;
• з’явиться постійна стомлюваність, астенічність;
• зміниться харчова поведінка (від відмови їсти до поглинання їжі більшими обсягами);
• можливі порушення сну (від безсоння до постійної сонливості);
• труднощі у сексуальних відносинах (зниження лібідо чи нереальні сексуальні фантазії);
• формування болючих симптомів (болі неясної етіології).

Працездатність

• різке підвищення чи зниження працездатності;
• зниження пристосовуваності до ситуації (ригідність мислення);
• відсутність аналізу ситуації (дія за звичними поведінковими шаблонами).

Як допомогти тим, хто переживає кризу середнього віку?

Сім’я, друзі, колеги – всі ці та інші люди, які оточують людину, яка зіткнулася з проблемою, можуть легко допомогти їй. Турбота, підтримка та любов, готовність допомогти та вчасно прийти на допомогу – все це необхідно будь-кому, хто стикається з КСВ.

Якщо ви хочете допомогти людині, яка зіткнулася з емоційним станом, будь ласка, ознайомтеся з розділом статті «Як пережити кризу середнього віку?». Там ми представили поради практикуючих психологів, за допомогою яких можна легко подолати негативний стан.

Чому не варто ігнорувати прояви?

Якщо вчасно не помітити прояву кризи 30 років, а списати все на банальну втому, можна зіткнутися із серйозними проблемами. Ігнорування видимих ​​проблем — перша помилка, якої припускаються багато жінок.

Друга пов’язана з небажанням допомогти собі за допомогою спеціаліста чи самостійно. Відсутність допомоги спричиняє вкрай неприємні наслідки.

Ось деякі з них:

• розлади харчової поведінки;
• сонливість чи безсоння;
• зниження лібідо;
• больовий симптом без видимих ​​причин;
• зниження чи, навпаки, підвищення працездатності;
• складнощі з адаптацією у нових обставинах;
• неможливість адекватно аналізувати ситуацію;
• зниження самооцінки;
• інфантильна поведінка.

Також багато жінок просто усуваються від реальності, йдучи у мрії та фантазії. Вони заперечують усе, що з ними відбувається, і ставляться несерйозно до негативних проявів кризи.

Часто задавані питання

Далі подано відповіді на питання, пов’язані з темою статті.

Що таке вікові кризи?

Якщо говорити коротко, це періоди зміни світоглядів людини, періоди змін у його поглядах, прагненнях. Під час вікових криз змінюються настанови, моральні орієнтири, заняття і не тільки.

Які вікові кризи?

Їх забагато. Психологи виділяють такі групи вікових криз: кризи дитячого віку; кризи підліткового віку; кризи молодості, середнього віку. Підходів до періодизації та класифікації надто багато. Їхньому розгляду потрібно було б присвятити окрему статтю.

Що ви маєте на увазі під «духовною кризою»?

Духовна криза – це насамперед занепад духу. Це про ситуацію, коли людина зазнає морального занепаду. Психологи відзначають, що будь-яка вікова криза має окремі ознаки духовної стагнації. Щоб краще зрозуміти суть речей, спробуйте ознайомитись із розділом статті «Криза середнього віку – що це?». Це допоможе вам зрозуміти, чим може характеризуватись моральний занепад.

Який вік вважається середнім?

Найзагальніша думка така: це вік від 30 до 50-60 років.

Які кризи бувають у чоловіків?

Ті самі, що й у жінок. Статеві ознаки не впливають на схильність до кризових емоційних станів. Яскравий приклад розглянуто у статті. Якщо цікаво, ви можете прочитати статтю, щоб розібратися, що це за криза.

Чи є наслідки кризи середнього віку?

Все має наслідки. І те, чи будуть вони позитивними (нова справа, нове хобі, зміна іміджу на краще і не тільки) або негативними (тривала депресія, втрата віри в себе чи сенсу життя та інше) залежить тільки від того, як грамотно вибудує «оборону» людина зіткнувся з бідою. Про методи боротьби ми писали у статті.

Вільна і самореалізована

В даному випадку здається, що звертатися до психотерапевта нема чого. Але варто зазначити, що наші співвітчизниці, на відміну від їхніх західних ровесниць, зазнають сильного пресингу громадської думки і не звертаються до фахівця. Останнім часом ситуація змінюється, але проблема залишається.

freepik.com / Designed by Freepik

Поради психологів

Головне, що має розуміти жінка середнього віку: криза – явище неминуче. Тому насамперед не потрібно його боятися та панікувати. Важливо заздалегідь усвідомити те що, що у певний віковий період неминучі. Тому варто дослухатися рекомендацій фахівців і осмислено пережити цей етап. Поради психологів про те, як подолати кризу 30 років у жінок такі:

• Постаратися прийняти факт неминучого старіння організму і сфокусуватися не так на зовнішності, але в збереженні свого здоров’я.
• Не замикатися у собі, підтримувати довірчі стосунки з близькими та друзями. Намагатися поводитися так, щоб вони помічали вашу любов. Навіть якщо з’являється роздратування та невдоволення, потрібно постаратися усвідомити, що вони викликані внутрішніми змінами, необхідно знайти в собі сили та підібрати слова, щоб висловити свою любов до чоловіка та дітей.
• Не варто заперечувати наявність кризи. Краще об’єктивно оцінити свої думки та бажання. Для цього існує кілька психологічних прийомів: потрібно намалювати, написати або виплакатися про свої бажання (розлучитися, піти з роботи та ін.) та постаратися оцінити наслідки. Після цього потрібно зосередитися на позитивних моментах (існуючій освіті, наявності дітей та чоловіка, особистісних якостях та вміннях, на своїх досягненнях). Завершальним моментом стане складання оптимістичного плану на майбутнє.
• Незважаючи на всі небажання та відсутність настрою, у період кризи слід обзавестися хобі та почати займатися улюбленою справою: танцями, вишивкою, бігом, кулінарією та ін.
• Не замикатися у собі та продовжувати спілкуватися з друзями, влаштовувати галасливі вечірки, походи на природу, відвідувати торгові центри та ресторани.

Середній вік і криза у чоловіків і жінок

Привіт, дорогі читачі! Сьогодні мова піде про людей середнього віку і властивому йому кризі. Раз ви знайшли цей матеріал, то, ймовірно, почали підозрювати або відчувати якісь особистісні зміни. Ви думаєте, що вони обумовлені віком? Можливо. Щоб розібратися — читайте далі.

Період середнього віку (дорослості) трактується по-різному щодо його вікових етапів. Так, наприклад, Д. Векслер називав середньої дорослістю період від 20 до 35 років, Д. Бромлей — від 25 до 40 років, Д. Биррен — від 25 до 50 років. А відповідно до міжнародної класифікації, середній вік — це життєвий період від 36 до 60 років.

Узагальнено і з позиції соціального підходу, а не психофізіологічного, в науковій літературі зустрічається ще одне трактування кордонів середнього віку. Вона більш узагальнена і індивідуальна для кожної людини: з моменту отримання професійної освіти і до відходу на пенсію.

Таким чином, середній вік — це середина дорослості. Виділяють ранню дорослість (18-22 — 30 років), середню (30 — 40-45 років) і пізню (40-45 — 55-60 років). Можна сказати, що це своєрідний перехідний момент від молодості до старості. З одного боку, людина ще відчуває себе як молодь, але з іншого боку, розуміє, що його час минає. Наближається старість, на роботу приходять нові кадри, та й сили у організму вже не ті. Але чи так це насправді?

Резюме

Для початку, шановні читачі, я хочу через основні поняття вікової психології коротко познайомити вас з даним в статті феноменом.

• Соціальна ситуація розвитку: прийняття на себе повноти відповідальності за своє життя і життя інших людей.
• Провідна потреба середнього віку — бути затребуваним (на роботі, вдома, в колах молодшого покоління і так далі).
• Ведучий вид діяльності: трудова, комунікативна і сімейна.
• Специфіка спілкування і комунікативних зв’язків: професійне спілкування, засвоєння подружніх і дитячо-батьківських відносин.
• Новоутворення віку (нові характеристики): побудова стратегій життя, смисложиттєві рішення, феномен акме (пік розвитку), новий рівень інтелектуального розвитку, феномен батьківства.
• Вікові кризи: тридцяти років (пошук сенсу життя, корекція стратегії і плану життя, зміна орієнтирів); сорока років (переоцінка цінностей, відчуття втрати молодості, сумніви в правильності прожитого життя).

Виразність, тривалість і успішність розв’язання кризи залежать від характеру перебігу попереднього вікового періоду, індивідуальних особливостей особистості, життєвих обставин.

Специфіка середнього віку

В рамках вікової психології період дорослості, в тому числі середньої, вивчений найменшим чином. Однак можна виділити кілька опорних думок.

1. Всі сторони особистості розвиваються приблизно однаково. Під цим маються на увазі продовжуються фізичні, психічні та особистісні зміни. Для порівняння наведу такий приклад. Найбільш яскравим представником нерівномірного розвитку ресурсів людини є підлітковий вік: стрімке зростання тіла, гормональна перебудова, але відстає від них професійне та інтелектуальний розвиток.
2. Дорослість передбачає соціальну та юридичну зрілість. Під цим мається на увазі дотримання своїх обов’язків, отримання прав, несення відповідальності за свої вчинки і слова, можливість займати будь-якої соціальний і професійний статус.
3. Головний психологічний елемент середнього віку — сприйняття самою людиною себе як дорослого і ставлення до себе і до свого віку.

З останнього і випливає криза середнього віку. Ерік Еріксон, відомий психолог і психотерапевт, зазначив, що середній вік — не просто черговий життєвий етап і віковий період, а безпосередній екватор усього життя людини.

Вікові межі в різних країнах

У XIX столітті таку градацію віку вважали б абсурдною. Пушкін в свої 37 вважав себе «немолодим». Власне, він так і виглядав на останніх прижиттєвих портретах. У той час навіть у чоловіків життя закінчувалася в п’ятдесят років. Людина цих років переходив в розряд старих, доля яких — «доживання», «дожиття».

Що це означає? Це означає, що людина не встигав застосувати отриманий за своє життя досвід. А зараз — встигає. Він став розумнішим, він робить висновки з попереднього досвіду (негативного, в першу чергу), він став виглядати краще, щоб не сказати, він справляється з хворобами, які раніше без варіантів приводили до смерті. І тому старечий вік настає в 75, а не в 50. Двадцять п’ять додаткових років повноцінної, активної, вільної життя! Яка поєднує в собі одночасно і молодість, і досвід. Це, по суті, сенсація і унікальне явище в сучасному світі. Раніше жодне покоління не могло поєднувати в собі стільки енергії і здоров’я в своєму віці зі своїми знаннями і життєвою мудрістю.

Тепер уже і ВООЗівський класифікація віку, судячи з усього, втрачає свою актуальність. Як показало недавнє соціологічне дослідження у Великобританії, більшість підданих Об’єднаного Королівства вважають, що похилий вік стартує з 70, а молодість триває аж до 55 років (ці цифри на 10 років більше віку, зазначеного ВООЗ). А 20% опитаних взагалі заявили, що середній вік настає лише після 60 років. Ще 19% вважають, що при диференціації «середнього віку» від «молодого» до уваги треба брати стан душі і самовідчуття людини, а не статистику і біологічні показники.

В інших європейських державах визначення вікової межі старості дуже схоже на британське. А ось щодо закінчення періоду молодості уявлення досить-таки сильно розрізняються. У Греції, наприклад (можливо, завдяки теплому «легковажному» клімату) молодість вважають закінчилася тільки після 50!

І ось до якого висновку я прийшла в підсумку: молодість зберігаєш / здобуваєш знову всередині самої себе. Ви напевно чудово знаєте, що після певного віку жінки мають ту особу і тіло, яких «заслуговують». І справа далеко не в доступі до кращих пластичних хірургів і новітнім процедурам — справа в тому, які емоції і переживання найчастіше відображаються на нашому обличчі, який спосіб життя ми ведемо, що відчуваємо по відношенню до себе і близьким, даруємо чи (саме даруємо, а не віддаємо з почуття обов’язку!) свою турботу тим, хто її потребує. Звичайно, якщо ви будете чахнути, як Кощій над златом, над своїми почуттями і матеріальним благополуччям, — будете і виглядати відповідно. Мімічні зморшки пробиваються саме там, де відбивалися ваші емоції — гнів, заздрість, обурення, смуток, злість … Опускаються куточки губ, нависають повіки,

кризи

Криза — неможливість подальшого життя в колишньому статусі; неможливість подолання перешкоди звичними діями.

Трактування середнього віку як екватора говорить сама за себе і натякає на зміст кризи. Відбувається оцінка пройденого шляху і побудова на основі наявного «матеріалу» майбутнього життя. Індивід оцінює свої успіхи в особистому, професійному та громадському житті. Нерідко порівнює з ровесниками.

Що важливо, свої досягнення він пропускає через власну призму світогляду. Криза виникає в тому випадку, якщо особисті потреби, бажання і досвід розходяться. Тобто в чиїхось очах людина може виглядати успішним, а в своїх — нікчемним.

• Перший криза середнього віку, відповідно до теорії психолога Деніела Левінсона, настає в 29-32 років. Виявляється переглядом цінностей і суті життя. Виникає потреба в підведенні підсумків і одночасно в перервах.
• Друга криза виникає в 40-42 роки. Він базується на питанні особистості «Що я можу дати іншим людям, новому поколінню?» Найчастіше виникає протиріччя між мріями юності, цілями молодості і реальністю зрілості.

Іноді виникає тільки одна криза на будь-якому етапі, що включає в себе елементи обох з вище названих. Криза середнього віку по-іншому називають мотиваційним кризою ( «А навіщо?», «А сенс?»).

Кризи дорослості мають кілька відмінних рис (в порівнянні з дитячими віковими кризами):

1. Більше усвідомлені, але при цьому приховані.
2. Виникають рідше.
3. Більше прив’язані до індивідуальної лінії життя, ніж вікової лінії.
4. Обумовлені фізіологічним, соціальним, психологічним та гендерним фактором.

Основне, що потрібно зрозуміти про кризу середнього віку — це вкрай суб’єктивне і індивідуальне явище, засноване на задоволеності (незадоволеності) провідної потреби. Виходячи з потреби, можна сказати, що значущими для людини є дві життєві сфери: професійна і сімейна. Саме від них в першу чергу залежить задоволеність і незадоволеність собою, ну і, звичайно, від особистісного розвитку.

професійна сфера

У зрілому віці людина нерідко стикається з розумінням того, що професія була обрана неправильно, чому потрібно переучуватися. Як же можна визначити задоволеність або незадоволеність роботою? Існує кілька опорних тверджень:

1. На правильно обраної роботі людина втомлюється немає від самої праці, а від факторів, що заважають його виконувати.
2. Трудова діяльність неперервна, зберігається постійна мотивація.
3. Присутній ініціатива і зберігається відповідальність. Цей пункт часто пов’язаний з психофізіологічними особливостями особистості. Прірва ініціатива може, наприклад, ще в дитинстві в силу неправильного батьківського виховання. А також сам людина здатна пригнічувати свої бажання і потреби (це і є ініціатива). Наприклад, знаючи, що начальство їх все одно відкине. Третя причина безініціативності — недостатні компетенції для їх уявлень і реалізації.

Таким чином, дискомфорт викликає усвідомлення не свого справи і рутинності життя.

сімейна сфера

У контексті кризи середнього віку нерідко випливає і криза сім’ї. Як правило, до 30-45 років люди вже обзаводяться сім’ями. Більш того, багато особистості вже є батьками, притому нерідко досить дорослих дітей.

Ситуація докорінно змінюється, якщо на кризу і взагалі період середнього дорослого віку накладається підлітковий період і криза дитини. Відбувається одночасна переоцінка цінностей у двох поколінь. Оптимальний вихід із ситуації — перебудова взаємин з патронажних на партнерські.

Другий нюанс сукупності підліткового і середнього віку — професійна орієнтація дітей:

• По-перше, можуть виникати суперечності на тлі економічної сторони питання.
• По-друге, батьки, які відчули і усвідомили власну помилку вибору, можуть намагатися не власними міняти професійну сферу, а реалізувати свої плани через дітей.

Особистий розвиток

Ця характеристика тісно пов’язана з двома попередніми. Дорослу особистість визначають 3 категорії:

• турбота і виховання (створення) нового покоління;
• продуктивна професійна сфера;
• індивідуальне творчість.

Тобто людина бере участь в культурно-соціальному прогресі суспільства. Народження дітей і створення чогось суспільно-значущої (твори мистецтва, література) можуть заміняти один одного.

Доросла особа середнього віку, як правило, має наступні особистісними характеристиками:

• вміння брати на себе відповідальність;
• організаторські здібності;
• здатність до емоційним та інтелектуальним підтримки інших;
• впевненість в собі і цілеспрямованість;
• схильність до філософських узагальнень;
• розвинена воля і стійкість до життєвих труднощів;
• вміння відстоювати свої переконання і дотримуватися їх;
• формування індивідуального життєвого стилю;
• прагнення і бажання брати участь у суспільному житті, віддавати свій досвід і знання підростаючому поколінню;
• реальні погляди на життя, тверезі очікування, відчуття виконаного обов’язку і спокійного життя;
• стабілізація соціальної, фінансової та інших власних систем.

Це особистісні новоутворення середнього віку. Деякі з них формуються ближче до пізньої дорослості, деякі можна застати вже на ранньому етапі дорослішання. Але більша частина названих характеристик купується особистістю в період золотої середини (середнього віку).

Ставлення до сім’ї

Як правило, молоді люди у віці до 36 років не прагнуть заводити дітей і приділяють більше часу побудови своєї кар’єри. Так, показники народжуваності для жінок у віці від 20 років стрімко скорочуються. Якщо раніше, у жінки до 25 років могло бути вже двоє дітей, то зараз все частіше, жінка стає матір’ю перший раз тільки до 30 років.

Вас також може здивувати той факт, що люди середнього віку більш схильні утримуватися від сексу. За статистикою, чоловіки і жінки цього покоління в 2 рази частіше бувають незайманими, в порівнянні з попереднім поколінням в тій же віковій групі.

В Японії виявили можливий осередок зараження «британським» штамом коронавируса

Правило трьох речей і натуральні матеріали. Як бюджетно оформити квартиру

На будь-який смак і колір: трикотажні сукні — фаворити сезону весна-літо 2021

Ще трохи про осіб, поведінці і кризу

Всі люди зрілого віку діляться на 4 типи:

1. Стихійно-буденний. Життя такої людини не організована. Йому складно контролювати події, що відбуваються через те, що він постійно не встигає за часом. Тобто людині доводиться підлаштовуватися під уже трапилися ситуації.
2. Функціонально-дієвий. Індивід бере активну участь в своєму житті, організовує її, направляє. Однак це має ситуативний, вибірковий характер. Відсутня загальний план життя.
3. Споглядально-пролонгований. Він пливе за течією, не має своїх планів і бажань (крім сьогохвилинних).
4. Творчо-перетворюючий. Ідеальний варіант поведінки дорослої людини. Це успішна особистість. Вона в силах контролювати час і керувати ним, пов’язувати ситуації і події з загальним життєвим планом.

Від типу поведінки залежить вираженість кризи середнього віку. Найменше кризи схильний останній тип. Найбільше — перший. Ви запитаєте, чому не третій? Відповідь проста: пасивний людина просто не помітить будь-якого протиріччя, точніше його не виникне. А перший випробує серйозний дискомфорт від неможливості впливати на перебіг життя.

Психологія

Середній вік більшості людей часто супроводжується відповідними психологічними проблемами. Такий період називається — кризою. Він проявляється частими депресивними станами, апатією, переосмисленням цінностей, ставлення до оточуючих і т.д.

Людина починає розуміти — найкращі роки життя позаду, наближається незмінний захід, виправити або повернути нічого не можна.

Не всім вдається впоратися зі станом самостійно, деяким потрібна допомога кваліфікованого психолога. Для цього необхідно записатися до фахівця на прийом. Психологія — тонка наука. Для її осягнення потрібне спеціалізоване освіту. Читанням відповідних книг — питання не вирішити.

Отримати відповіді на свої питання і зробити висновки допоможе відео про проблему і психології:

Щоб самостійно впоратися з кризою і не допустити погіршення емоційного стану, варто відшукати новий сенс життя. Це може бути хобі, благодійність, турбота про інших.

Рекомендується відвідувати комп’ютерні курси, заняття для фотографів і т.д. Це позитивно впливає на психологічний стан. Людина не відчуває дискомфорту, у нього не виникає комплексу неповноцінності при зіткненні з сучасною технікою. Деякі знаходять таким чином нове захоплення або роботу.

Психології та її аспектам потрібно приділити особливу увагу не тільки після сорока, а з юності.

«Домінуючий основний склад» особистості

Психотерапевт Бернард Лівехуд визначив, що до середнього віку особистість має деяку базу, «домінуючий основний склад», на тлі якого складається життя людини. Що цікаво, задатки того чи іншого типу є з народження. Автор виділив кілька типів людей і специфіку перебігу їх зрілого віку:

1. Дослідницький тип. Як правило, це самотні, захоплені ідеєю і накопичують інформацію люди. Мета їхнього життя — зрозуміти, як влаштований світ.
2. Мислячий тип. Прагнуть систематизувати отримані дані, виявити зв’язки, запропонувати теорії. Вони не завжди дотримуються логіці. Вишукують або створюють протиріччя. За це не завжди добре сприймаються суспільством або потрапляють в конфлікти.
3. Організуючий тип. Дорослі люди такого типу не люблять міркувати, а люблять робити. Вони будують кар’єру і намагаються постійно рухатися вгору.
4. Піклується тип. Назва говорить сама за себе. Для такої особистості важливо про когось піклуватися, ростити, годувати, оберігати. Прекрасно, якщо така людина працює педагогом, а вдома має повноцінну сім’ю. Тоді є всі передумови для благополучної самореалізації в усіх сферах.
5. Реформує тип. Це новатори і першовідкривачі. Вони більше за інших типів вільні, проте нерідко бувають покарані і не зрозумілі. Такі люди створюють культуру і розвивають суспільство.
6. Охороняє тип. Протилежність попередньому. Вони прагнуть все залишити як є, максимально точно зафіксувати і передати далі. Їм чудово підходить професія історика, бухгалтера.
7. Творчий тип. Рідко зустрічається в чистому вигляді. Існує думка, що творчості є місце в будь-якій професії. Така риса, як креативність, корисна всюди.

Виходячи з даної типологізації і того факту, що формування типів бере свій початок набагато раніше середнього віку, я смію припустити, що від спрямованості особистості і залежить вираженість і зміст кризи середнього віку.

Тобто що я хочу сказати? Не можна навішувати кліше. Наприклад, помилково вважати, що все бездітні або самотні люди можуть різко почати через це страждати, досягнувши середнього віку. Деяким це дійсно не потрібно. Наприклад, організуючий тип. Він скоріше буде страждати, якщо зрозуміє, що в роботі досяг не ту максимуму, якого міг або хотів.

Таким чином, зріла людина щасливий і задоволений своїм життям тоді, коли його переконання і цінності не суперечать тому, чим він займається; коли він самореалізувався у всіх сферах. Під самореалізацією в даному випадку мається на увазі активне втілення своїх ідей і цінностей за допомогою своїх талантів і здібностей в діяльність (професійну та громадську), яка не суперечить його системі життєвих переконань. В іншому випадку виникає важку кризу середнього віку.

Середній вік в світі

Зміст статті

1. ТОП-10 найстаріших країн в світі

2. ТОП-10 наймолодших країн у світі

3. Середній вік населення по країнам світу

Середній вік населення являє собою важливий індикатор в демографії. Після 1945 року середній вік в світі виріс майже в усіх країнах. У 50-их роках минулого століття це було 23,9 року. У 2023 році це вже трохи більше 30 років. Тобто половина населення Землі була старше за цю позначку, а половина — молодше.

Практика показує, що в країнах з більш високими доходами: у Північній Америці, Європі та Східній Азії середній вік населення зазвичай вище. Чим більш зрілий чоловік, тим більше знань, навичками і досвідом (життєвим, професійним і ін.) Він володіє, а отже більша кількість грошових коштів він може заробити. Правда і тут бувають винятки.

Інша цікава особливість показує, що країни з більш низьким середнім віком, мають більш високі темпи приросту населення. Їх рівень доходів, як правило, нижче. До даної демографічної групи належать країни третього світу (країни Африки, частина країн Карибського басейну, Середня Азія).

ТОП-10 найбільш старих країн в світі

1. Монако 55,46 лет
2. Японія 48,65 років
3. Німеччина 47,85 років
4. Італія 46,55 років
5. Андорра 46,25 лет
6. Гонконг 45,65 лет
7. Греція 45,35 років
8. Сан-Марино 45,25 років
9. Словенія 44,94 року
10. Португалія 44,64 року

ТОП-10 наймолодших країн у світі

1. Нігер 14,09 років
2. Уганда 15,09 лет
3. Ангола 15,11 лет
4. Мали 16,02 лет
5. Чад 16,03 лет
6. ДР Конго 16,03 лет
7. Малаві 16,10 років
8. Замбія 16,11 років
9. Мозамбік 17,02 років 10.Бенін 17,02 років

Середній вік населення по країнам світу

Всі дані взяті з відкритих джерел Світового банку.

Інші статті які могли б Вас зацікавити:

Епідемія ВІЛ в України

Смертність від ДТП в світі

Статистика по туберкулезу

Середній вік, а що далі?

Науково доведено, що середній вік менше всіх інших пов’язаний з фізичним віком. В цьому і полягає складність визначення чітких вікових меж. Те ж, до речі, актуально для моменту кризи. Початок і тривалість середнього віку залежить від індивідуальних особливостей людини, пережитого досвіду і навколишнього його середовища.

В середньому віці людина починає чітко розуміти, що від себе і минулого не втечеш. Нерідко приходить усвідомлення скоєних помилок, а разом з ним розуміння неможливості відмотати час, щоб все виправити, змінити ( «Ех, мене б зараз в той час. Зовсім по-іншому вчинив би. А собі дав би добрячого стусана»). З досвідом не посперечаєшся. Залишається прийняти його і зробити висновки.

Але яке незаперечну перевагу має дорослість? Можливості. Тобто ви не можете щось виправити, але ви можете почати робити це по-іншому. Ви втомилися від роботи або сімейної рутини? Наділіть її новими смислами і цінностями. Погляньте новим поглядом на звичні речі.

Часто в середньому віці виникає інтерес до життя як до такої. Людина починає їй насолоджуватися, розглядати з нових ракурсів. Погоня за статусом, фінансами і саморозвитком починає повільно відходити на другий план. Хоча, звичайно, рости у всіх планах корисно завжди.

Загалом, що я хочу сказати? Доросла людина може дозволити собі бути собою, робити те, що йому подобається, і так, як подобається, на основі попереднього досвіду і ситуацій, коли він робив те, що було потрібно. Так що середній вік дає прекрасну базу для нового життя. Це своєрідне переродження особистості.

Однак з іншого боку присутній чітке розуміння обмеженості часу. Саме тому не потрібно витрачати його даремно. Кожен крок зрілої людини повинен бути цінний і корисний. У молодості все здається безмежним: час, сили. Але вже в зрілості приходить усвідомлення того, що це далеко не так. І це, звичайно, з одного боку сумно. Але з іншого боку — такий людський цикл. Так давайте проживати кожен його етап гідно? Інакше в гонитві за «журавлем» можна зовсім нічого не помітити і не встигнути.

Філософія людей середнього віку

Певний аспект в житті, який раніше домінував і задовольняв вас (наприклад, збудження від суперництва в бізнесі або турботи про дітей), не може назавжди залишитися основним напрямком вашому житті. В середньому або літньому віці можуть розквітнути і стати справою всього життя інтереси, які раніше були вторинні. Кожне проникнення в новий посудину вивільняє в наступні роки черговий енергетичний резервуар.

Але в літньому віці вам доведеться не просто, якщо в середині життя ви не відчуєте потребу розвивати паралельні інтереси. Чоловік, який виходить на пенсію в шістдесят п’ять років, не візьме раптово в руки фотокамеру і не зробить оновлення за рахунок здобуття другої кар’єри, ставши фотографом. Має людина якийсь талант чи ні, все одно будь-який навчальний період вимагає готовності пережити невизначеність і замішання. Навіть в п’ятдесят років людина схильна усвідомити і пройти цей етап.

Наприклад, уявіть доктора, чоловіка середнього віку, який зайнявся фотографією в тридцятирічному віці. У сорок п’ять років він домігся надзвичайно високоякісних зображень. Він використовував новий підхід в кольорової фотографії. Спочатку це було лише хобі, але потім стало другим основним заняттям. З тих пір пройшло багато років, він об’їздив весь світ (часто він брав з собою дружину) і під час подорожей знімав улюблені ландшафти. Сьогодні йому сімдесят років, проте він до цих пір знаходиться в прекрасній фізичній формі і має гарний психічним здоров’ям чоловіка в розквіті років.

підсумки

Бути зрілим цікаво. Тільки подумайте, тепер ви та людина, у якого можна спитати поради. Зрілість дає право самому вибирати, що добре, а що погано. Але зворотна сторона медалі — відповідальність за дану самостійність. Будь ласка, не забувайте про це.

Таким чином, смію стверджувати, що середній вік — поле для фантазії. Так, у вас вже не так багато часу (з цим, на жаль, потрібно примиритися), але у вас багато досвіду і знань.

Що стосується кризи, то його перебіг і подолання не тільки відрізняється по гендеру, скільки по індивідуальним особливостям і умовам життя людини. В рамках цього рекомендую вам познайомитися ще з двома моїми роботами по темі кризи середнього віку: «Криза середнього віку у жінок — поради психолога» і «Криза середнього віку у чоловіків — поради психолога». У них же ви можете знайти рекомендації з літератури.

Спасибі, що приділили час! Та не зачепить вас криза суті буття! А якщо зачепить, то тримайтеся гідно! Ви впораєтеся, я ж знаю, що ви розумничка.

Освіта

Люди середнього віку мають величезні прогалини в знаннях. Один недавнє опитування показало, що 66% з них не знали, що таке Освенцім, а 22% були незнайомі з Голокостом. Однак мода на читання серед цього покоління починає розвиватися, мілленіали не шкодують грошей на покупку книг, а багато хто з них навіть записуються в публічні бібліотеки.

«Важкий момент»: актриса, яка зіграла Началова, про неприємні відчуття на зйомках

Мама залишила дочку зі свекрухою, а по приїзду її чекав неприємний сюрприз

«Я не співаю. Тільки слухати можу »: Едіта П’єха почала нове життя за містом

Незважаючи на наявність прогалин в знаннях, серед людей, народжених в період між 1982 і 2000 роками більш високий відсоток тих, хто володіє вченим ступенем, в порівнянні з іншими поколіннями, але, на жаль, як було зазначено вище, великого плюса до заробітної плати це не дає.

Згідно з опитуванням, проведеним Business Insider, перша робота, на яку надходили люди середнього віку після навчання, не вимагала спеціальних знань. Найчастіше їм доводилося починати з самого низу кар’єрної драбини, поступово пробиваючи собі шлях до керівних посад.