Перевірені досвідом рекомендації Українцям Як зараз живе Маркус Персон

Як зараз живе Маркус Персон

Куди зник Маркус: Сенцов розповів про відомого військового

Український режисер, ексбранець Кремля і військовий Олег Сенцов розповів, що думає про ексголовного майстер-сержанта 47-ї бригади “Маґура” Валерія Маркуса.

Про це Сенцов сказав в інтерв’ю “Українській правді”.

Також читайте

“Це навіть не середина”: Сенцов про те, скільки ще триватиме війна

Як відомо, режисер воює зараз у складі 47-ї ОМБР “Маґура”, де є командиром штурмової роти. Сенцов не став заперечувати, що особисто знайомий з Маркусом.

За його словами, Маркус – “дуже достойний воїн і сміливий хлопець”.

“Щодо того, де він і чим займається зараз – запитання до самого Валерія. Якщо він це публічно не озвучує, я не можу це робити за нього”, – сказав військовий.

Коментуючи скандал, який виник влітку в 47-й бригаді, Сенцов сказав: “Валєра – класний хлопець, але всі ми помиляємося. Інколи щось відбувається не так, як ти хочеш, і це абсолютно нормально”.

“Треба аналізувати помилки і все це пропрацьовувати. Але бажано все це робити всередині системи, без публічних виходів, бо це нічого доброго нам не дає і в публічному просторі, і в іміджі, і у відносинах. Але це його рішення, у бригаді до цього ставляться по-різному”, – підсумував Олег Сенцов.

Нагадаємо про скандал у 47-й бригаді

11 липня 2023 року відомий багатьом українцям головний майстер-сержант 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура” Валерій Маркус написав рапорт, де попросив перевести його на нижчу посаду.

“Також дійсним доповідаю, що, на мою думку, заступник командира військової частини … – аморальний дегенерат, перебування з яким в одному колективі принижує мою честь і гідність”, – йдеться в рапорті.

І хоча ім’я офіцера було замальоване, в Мережі здогадалися, що Маркус має на увазі майора Івана Шаламагу.

На захист Шаламаги став екслідер “Правого сектора”, командувач Української добровольчої армії Дмитро Ярош. Він назвав майора “одним із найкращих молодих командирів у ЗСУ”.

Командир 47-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Олександр Сак відповів на звинувачення і закликав припинити конфлікти в підрозділі.

Натомість головний сержант роти ударних БпЛА 47-ї ОМБр Рустам Мустафаєв звинуватив Валерія Маркуса в “некомпетентності”.

13 липня стало відомо, що головним сержантом 47-ї окремої механізованої бригади замість Валерія Маркуса призначено Віталія Аверіна. Після цього Маркус майже зник із медіаполя.

У вересні ЗМІ писали, що після скандалу з Маркусом у 47-й бригаді змінили командира.

Чи є життя на Марсі. Що знайшов за дев’ять місяців марсохід Perseverance

Що встиг зробити робот за дев’ять земних місяців або 216 марсіанських діб?

“Ми у правильному місці”

Головною метою експедиції є пошук слідів давнього марсіанського життя. Поки що їх не виявили, але вчені кажуть, що закріпилися у думці, що мікроорганізми на Марсі колись були, і тепер знають, де шукати.

Дослідники NASA, за їхніми словами, зітхнули з полегшенням: вони направили Perseverance саме туди, куди потрібно.

“Персі”, як називають його розробники, приземлився у кратері Джезеро в північній півкулі Марса, що, ймовірно, утворився внаслідок удару великого метеорита 3,5 млрд років тому.

За дев’ять місяців він проїхав дном кратера 2,67 км, зробив за допомогою своїх 19 камер кілька тисяч якісних знімків, взяв зразок породи та записав марсіанські звуки. Встановлені на марсоході камери Mastcam-Z і SuperCam мають такий потужний зум, що здатні зафіксувати листок з блокнота на протилежному боці футбольного поля.

Кратер діаметром 49 км обрали місцем призначення в листопаді 2018 року завдяки різноманітності його порід. На фото з космосу видно, що частина його дна вкрита ґрунтом, який нагадує осадову глину. Це привело вчених до думки, що сотні мільйонів років тому клімат на Марсі був значно тепліший, а атмосфера – щільніша, ніж тепер.

Аналіз отриманих знімків (результати опубліковані 7 жовтня в американському журналі Science) підтвердив гіпотези планетологів. Тепер можна доволі упевнено стверджувати, що на місці кратера колись було озеро, у яке впадала річка, а у воді, цілком можливо, було примітивне життя.

Коли річка впадала в озеро, течія води гальмувалася, і з неї випадав осад. Те ж саме спостерігають і на Землі.

Марсохід Perseverance прислав звуки їзди по камінню

“Люди іноді кажуть – а що тут нового? Хіба ви не знали, що в кратері Джезеро є глина? Ні, не знали. Ми робили висновки із фото з орбіти, але щоб повністю переконатися, що це поступово сформований водний осад, необхідні спостереження на поверхні”, – заявив ВВС співавтор статті у Science професор Санджив Гупта з Імперського коледжу в Лондоні.

Особливо перспективними є знімки 80-метрового пагорба під назвою Кодьяк, на яких чітко видно класичні горизонтальні прошарки відкладень. У міру накопичення осаду пагорб збільшувався.

На вершині Кодьяка й в інших місцях глиняної плями лежать великі валуни, деякі до півтора метра у діаметрі. Це дає змогу думати, що в озері бували повені, доволі бурхливі, щоб рухати камені.

“Щось там відбувалося, можливо, через зміни клімату, – каже професор Гупта. – Перемістити такі брили міг тільки дуже сильний потік. Можливо, в озеро Джезеро у певний момент ринула вода з розталого льодовика. Схожий феномен спостерігали в Гімалаях. У долині Гангу серед звичайного річкового піску теж є великі камені”.

Зараз Земля і Марс максимально видалені одне від одного. Радіозв’язок з роботом неможливий, оскільки між двома планетами розташоване Сонце, і фахівці отримали 20-денну перерву.

Коли відновиться зв’язок, наземна команда надішле Perseverance до пагорба і до гіпотетичних берегів озера, щоб взяти проби ґрунту.

Підтвердження того, що на Марсі були водойми, поки що є головним науковим досягненням місії.

Міні-гелікоптер

На зонді закріплено міні-гелікоптер Ingenuity вагою 1,8 кг і завбільшки з грейпфрут, що заряджається сонячною батареєю.

19 квітня він здійснив перший пробний політ, піднявшись на три метри й пробувши у повітрі 39 секунд.

З того часу Ingenuity літав ще 12 разів, віддаляючись від основного апарату на відстань до 625 м по горизонталі й до 200 м у висоту.

Завдяки різниці у силі тяжіння на Марсі апарат важить лише 700 грамів, але через розріджену атмосферу пластини його гвинта довші й обертаються швидше, ніж у земних машин.

Одні експерти NASA стверджують, що зроблені з повітря знімки допомагають краще маніпулювати наземним роботом, інші кажуть, що практичної користі від гелікоптера мало, і скаржаться, що його випробування відривають команду від основної роботи.

Так чи інакше, підтвердження можливості використовувати вертольоти на інших планетах – саме по собі історичне досягнення. Коментатори порівнювали його за значущістю з першим польотом аероплана братів Райт.

Як надіслати посилку на Землю?

1 вересня бур Perseverance заглибився на шість сантиметрів у сіру марсіанську породу, добув циліндричний зразок завбільшки з фломастер й запакував його у титановий контейнер, закріплений під дном марсохода.

Автор фото, NASA/JPL-CALTECH/MSSS

Головне завдання робота – зібрати марсіанські породи для відправки на Землю

Спектрографічний аналіз, зроблений приладами Perseverance, показав наявність в ньому мінеральних солей й часток лавового базальту.

Зрозуміло, жодних мікроорганізмів за сотні мільйонів років у сухому ґрунті зберегтися не могло, але, можливо, залишились їхні хімічні сліди.

Щоб перевірити це, зразок й ще два десятки проб, які візьмуть в різних місцях кратера, треба доправити на Землю і детально вивчити у найкращих лабораторіях за допомогою досконалих технологій.

NASA і його партнери з Європейського космічного агентства готують складну операцію під назвою Mars Sample Return (“Повернення марсіанських зразків”) – один з найбільш амбітних проєктів за всю історію освоєння космосу.

Основна робота ведеться у центрах NASA в Клівленді, штат Огайо, та Хантсвілі, штат Алабама.

Автор фото, Sanjeev Gupta

Пагорби, схожі за структурою на Кодьяк, є на Синайському півострові

Операція відбудеться у кілька етапів. Спершу космічне судно доправить у кратер Джезеро британський марсохід Sample Fetch Rover, який наблизиться до Perseverance, забере зразки і завантажить їх на своє судно.

Воно стартує, вийде на орбіту Марса і там стикується з транспортним судном.

Випробування Sample Fetch Rover на Землі почнуться вже в листопаді цього року.

“Над тим, як отримати зразки з Марса, вчені розмірковували ще з 1980-х років, і, коли завдання поставили, це викликало вал креативності”, – каже провідний фахівець NASA Майкл Майор.

“Я мріяв отримати марсіанські зразки, ще коли був студентом”, – сказав його колега з Лабораторії реактивного руху в Пасадені, Каліфорнія, Менакші Вадва.

“Ми на порозі найбільш неймовірного етапу вивчення Марса, – заявила керівниця відділу дослідження космосу Британського космічного агентства Сью Горн. – Невдовзі мрія стане реальністю, і ми вперше побачимо на Землі зразки породи іншої планети”.

Втім, не так швидко. Місія орієнтовно запланована на початок 2030-х років. Лише тоді, якщо операція буде успішною, з’явиться шанс отримати відповідь на головне запитання: чи можливе позаземне життя?

Автор фото, NASA / JPL

Захистити Землю від Марса

Ймовірності, що на Землю зі зразками потрапить щось живе, практично немає. Проте, NASA, дотримуючись міжнародного Договору про відкритий космос 1967 року, що вимагає повністю виключити зараження Землі матеріалами з інших планет і навпаки, готує найсуворіші заходи безпеки.

Крім NASA, над цим працюють ще 19 американських відомств і організацій, зокрема міністерство внутрішньої безпеки й Центр з контролю за інфекційними захворюваннями, про який останнім часом часто доводиться чути у зв’язку з пандемією Covid-19.

Вже на борту Perseverance зразки марсіанської породи покладуть у герметичні титанові контейнери. Під час польоту до Землі роботи транспортного судна простерилізують кожен з них й покладуть в інший герметичний контейнер.

Стерилізація відбудеться шляхом занурення контейнерів у рідкий металевий сплав, що починає текти при 538 °C. Його часто використовують для спайки різних деталей.

“Головна складність полягає в тому, як не пошкодити безцінні зразки, що на Марсі ніколи не зазнавали впливу температур вище 30 градусів”, – каже Брендан Фіхен, інженер, що вивчає цю проблему у Центрі імені Годдарда.

Як зробити це, вчені поки що не знають. Одні пропонують загортати контейнери у термопоглинальний матеріал, інші – розробити пристрої для відведення тепла.

Астробіолог з Центру імені Годдарда Деніел Главін каже, що цю технологію будуть застосовувати в майбутніх експедиціях до супутників Юпітера та до Енцелада, на яких є підземні озера, а в них, можливо, мікроорганізми.

У 2011 році NASA назвало Енцелад найбільш придатним для життя місцем у Сонячній системі за межами Землі.

Відправка зразків на Землю відбуватиметься у кілька етапів

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Місто у воді та вогні, але жителі не хочуть евакуюватись: як Херсон оживає після підриву ГЕС

Евакуація населення та порятунок тварин – репортаж “Телеграфу” із підтопленого Херсону.

З моменту звільнення Херсону та правобережної частини області минуло майже півроку. Після деокупації росіяни нещадно обстрілюють місто усім — артилерією, мінометами, ракетами. Попри це Херсон потроху повертався до життя, хоч і дещо з острахом. До ночі вівторку, коли росіяни підірвали Каховську ГЕС, що спричинило затоплення частини міста та області, включно з тимчасово окупованим лівим берегом. Великим потоком всі ці дні змиває домівки, вулиці і цілі села.

Кореспондент “Телеграфу” декілька днів пробув в Херсоні і розповідає, як в цей важкий час регіон продовжує виживати. Попри все.

“Про себе не переживав, скоріше про свою молодшу сестричку”,– каже хлопчик на вигляд років 11-12. Разом з родиною вони тільки що вийшли з невеликого резинового човна. За допомогою них волонтери, а також, поліція, військові та водолази ДСНС рятують людей у затоплених районах міста.

Хлопець з родиною майже добу провів на даху будинку, поки очікував допомогу.

На суші вже утворився великий “штаб допомоги” для таких врятованих: стоїть купа машин, готових евакуйовувати людей з міста, великі переноски для тварин, хтось роздає безкоштовні обіди, деінде стоять стільці, на яких сидять розгублені старенькі, яких тільки що також врятували від великої води.

“Що з вашим домом зараз?”, — питаю. “Там вже нічого немає, немає в нас дому”,— сумно відповідають.

Поруч з ними декілька невеликих сумок — це все, що вони встигли забрати з собою. Зверху лежить звичайний поліетиленовий рожевий пакетик: в ньому декілька сирників, які бабуся встигла приготувати напередодні. Я відходжу і бачу, як чоловік лагідно обіймає свою жінку, аби заспокоїти.

“Вибрались”,— видихає вона.

В перший день після вибуху багато хто відмовлявся виїжджати, мовляв, вода зійде і вони зможуть вибратись самі. Але за ніч в деяких районах, зокрема, Річпорту, вода піднялась дуже високо, настільки, що наступного дня до домівок можна було дістатись лише човнами і катерами. Найбільше постраждав район Острову. Там домівки затопило в перший же день.

За декілька днів до того, місцеві розповідали “Телеграфу”, що саме Острів всі ці місяці обстрілюють найбільше. Там не було тепла, були проблеми зі світлом і водою, але, попри це, там все-одно жили херсонці. Після підриву ГЕС, район затопило повністю і з нього вивезли вже близько 1500 людей.

Хоча навіть в таких умовах люди продовжують залишатись. В одному такому домі, як переповідають волонтери, чоловік відмовився виїжджати через своїх тварин. “Він сказав, що це “калюжа” і вона скоро зійде”.

На жаль, за усіма прогнозами, вода почне спадати не раніше, ніж за тиждень, й то, на правому березі. А от на лівому — в Олешках, Новій Каховці, Гопрах ситуація буде значно гіршою. По-перше, вода продовжує прибувати, по-друге, на тимчасово окупованих територіях росіяни заборонили евакуацію. Люди всі ці дні заблоковані у своїх домівках, дехто проводить дні на деревах, хтось на дахах своїх домівок, а когось, можливо, вже немає в живих…

Рятівники і військові, ризикуючи життям, намагаються потрапити навіть у найбільш віддаленні райони. Наприклад, на дачі на островах, які були заблоковані з вересня минулого року.

Порятунок людей з Херсона після підриву Каховської ГЕС

Вивозять і домашніх тварин

З невеликого човна виходить чоловік з сином, вони весь цей час були в окупації.

“Росіяни ці дні після вибуху бігали як таргани. Їх ніхто не інформував, молоді, ржуть. Кажуть, що це Україна підірвала. Ми від них пів дня ховались, щоб не пристрелили, а інші пів дня від води ховались. Ми цей час не могли вибратись, хоча в нас і човен був. Вони там з кулеметів стріляли. Всякого надивились за ці дні”, — розповідає В’ячеслав. Він каже, що його будинок затопило повністю, втратив і техніку, і документи.

В цей час над головами чуємо як щось жжужить. “Це дрон, але незрозуміло, наш чи їхній — краще сховатись за деревами”, — каже місцевий поліцейський.

Днем раніше під час евакуації росіяни обстріляли рятувальну місію: двох поліцейських з осколковими пораненнями доставили у лікарню. А днем пізніше російські військові обстріляли той самий пункт евакуації, більшість ледь встигла врятуватись. Росіяни добре знали, куди саме вони б’ють.

Росіяни обстрілюють затоплені райони – там, де відбувається евакуація населення

Тому всі рятувальники розуміють, що вони ризикують власним життям. У декого вже ставались проколи резинових човнів, адже незрозуміло, що там під водою. Подекуди стирчать дорожні знаки, інколи можна натрапити на шматки техніки чи металевих парканів.

Мимо проходить хлопець. Він прийшов рятувати кота свого друга, який залишився у квартирі на одній з затоплених вулиць неподалік. Вирішив не чекати човна, а проплити так. Хвилин через десять його привозять вже на човні. “Врятували?” — кричу. Не відповідає. Певно, не встиг.

Рятувальна місія для тварин — це окрема історія. Волонтери лише за пів дня привезли на берег купу переляканих мокрих котів, собак, гусей, курей та навіть мишей.

Цей пес вже перебуває у безпеці

“Тут лише десять котів, а де моя Боня?”,— каже маленька сива жінка. В неї усього було одинадцять котів і кішок. Волонтери кажуть, що у однієї щось з лапкою і її забрали зоозахисники. Через декілька хвилин водолази несуть в клітці пораненого алабая — поки чекав евакуації він на щось наштовхнувся.

Багато хто з врятованих погоджується пожити в Херсоні на суші, але виїжджати з міста навіть у близький Миколаїв не хоче. Більшість хоче повернутись в свої домівки.

“Мені встиг подзвонити батько, сказав, що його затоплює. Коли я прийшов, в під’їзді вже води було по коліно. А коли виходив з батьком, то вже по груди. Батькові 82 роки, він ледь ходить. Ми встигли забрати документи і сосиски. Без сосисок він сказав що не піде. Ще забрали сусіда. Він на сусідньому домі висів на драбині цілий день. Може б так і провисів, якщо б ми не побачили”, — розповідає херсонець Олексій.

Вони з батьком сподіваються повернутись і зробити ремонт у своїй трьохкімнатній квартири, яка зараз повністю у воді.

Мешканці Херсона відмовляються покидати свої домівки

Рівень води критичний

Херсонці дуже прив’язані до свого міста. Особливо ті, хто пережив з ним окупацію. За декілька днів до підриву ГЕС “Телеграф” у місті спілкувався з людьми про те, як вони живуть з жахливими щоденними обстрілами.

“Я викладачка училища культури. Воно хоч і дистанційно працює, але ж заняття йдуть, я викладаю режисуру і грим онлайн. Важко, наразі лишилось лише двоє студентів, але ж я люблю свою роботу. Веду заняття під вибухами. І мамі 97 років. Як я їх залишу і поїду?”, — питала Валентина в журналіста “Телеграфу”.

І такі настрої майже в усіх — і тих, хто пережив великі обстріли, і велику воду.

Фото і відео: Ян Доброносов

“Я повернувся лише 15 травня. Це мій дім. Тут у мене похована бабуся”, — каже Олексій — власник однієї з небагатьох працюючих у Херсоні кав’ярень.

“Ми краще виженемо їх звідси, ніж вони змусять нас залишити своє улюблене, хоч і постраждале місто”.

Ніхто з місцевих поки не хоче говорити про екологічні наслідки для регіону.

Знають, що буде важко, але кидати свій південь ніхто не збирається.

Нагадаємо, техногенні та екологічні наслідки цього терористичного акту будуть значними. Підрив греблі вдарить по соціальній та екологічній ситуації в Україні.

Крім того, обміління Каховського водосховища створює загрозливу ситуацію для ЗАЕС, реактори якої хоч і зупинені, але все одно потребують води для охолодження.

Related Post

За якої температури капуста замерзнеЗа якої температури капуста замерзне

Зміст:1 Яку температуру витримує капуста на грядці при заморозках — температура замерзання капусти1.1 Комфортна температура для капусти1.1.1 Яку температуру витримує капуста восени на грядці1.1.2 При якій температурі перестає рости капуста2