Що таке “манівці”: мовознавець Авраменко розтлумачив колоритне слово

З цим словом є дуже багато фразеологізмів. Але не усі правильно розуміють, яке значення мають такі вислови.

Нерідко можна почути, що хтось “пішов манівцями” або “говорить манівцями”. Чи відомо вам, що означають такі колоритні вислови і як їх правильно використовувати?

Якщо вас цікавить вивчення української мови, радимо прочитати наступний матеріал: Чому не можна казати “слідуючий”: Авраменко пояснив поширену помилку

Відомий український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці пояснив, що означає слово “манівець” і чому його найчастіше використовують у множині.

“Сьогодні будемо збагачувати свій словник колоритними українськими словами. Не усі знають, що таке “манівець”. Його здебільшого усі вживають у множині – “манівці”. А що це таке? Це непрямий, а обхідний, окружний шлях. Тобто можна йти кудись навпростець, а можна манівцями”, – розповів мовознавець.

Також він зазначив, що з цим словом є кілька фразеологізмів. Наприклад, “говорити манівцями” означає “говорити натяками, непрямо”. А також є стійка сполука слів “іти манівцями” або “збитися на манівці”, що означає неправильно діяти, зійти з правильної дороги.

“Насамкінець лише додам: ніколи не збиваймося на манівці і вивчаймо мову, яку передали нам наші предки”, – підсумував Авраменко.

Дивіться відео з поясненням Авраменка, що означає слово “манівці”:

Хто такий Олександр Авраменко?

Олександр Авраменко (нар. 7 травня 1971, Комишуваха, Запорізька область) – український учитель, дослідник і популяризатор української мови, письменник, літературознавець, теле- і радіоведучий. Учитель вищої категорії, методист, доцент. Заслужений працівник освіти України (2017).

Очолює робочу групу з розробки програм зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Упорядник посібників для проведення державної підсумкової атестації в українських школах.

Автор понад 50 підручників і посібників з української мови та літератури; унікальних самовчителів “Українська за 20 уроків” (2014), “100 експрес-уроків української” (2016), пише Вікіпедія.

Раніше ми розповідали, чому слово “жАлоба” казати не можна. Замість цього слова потрібно використовувати інший варіант.

Не можна казати “язва”: чому використовувати це слово неправильно

Чому неправильно казати “стульчик” і “стуло”: який єдиний правильний варіант слова

Також раніше ми розповідали, чому не можна казати “пустяк”. Деякі суржикові слова так міцно увійшли у мовлення, що часто навіть не викликають підозр, коли ми їх чуємо.

Вас також може зацікавити:

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Що означає українське слово “вельон”: ви будете здивовані

Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Вивчати українську мову можна безкінечно, адже окрім так званих літературних слів, які прийняті на всій території країни, в ній існує безліч діалектизмів. Вони настільки різноманітні, що часом люди з різних регіонів нашої країни, які послуговуються саме діалектами, не можуть зрозуміти одне одного.

Нерідко діалектизми можна зустріти у народній творчості. Одне з таких слів, це слово “вельон”, яке трапляється в тексті народної весільної пісні “Горіла сосна”. OBOZ.UA розповідає, що означає це слово.

На його значення натякає уже сам текст пісні:

Під білий вельон, під вінець,

З цього уривку зрозуміло, що вельон – це предмет, яким покривають голову. А оскільки пісня весільна, а вельон має білий колір, можна здогадатись, що йдеться про головний аксесуар нареченої – весільну фату.

Словники також наводять інше, але споріднене значення слова. Ним позначають вуаль чи серпанок.

Щодо поширення, то слово “вельон” більш притаманне західним регіонам України. Сюди воно потрапило з польської мови, де словом welon позначають вуаль. Також коріння походження слова виводять від італійського velo – так само вуаль.

У областях на схід від Галичини на весіллі досить довго голову нареченої покривали вінком зі стрічками. Традиція використовувати у весільному вбранні фату з’явилась тут пізніше, тож і слова у словнику не було.

До речі, більш поширений синонім вельона – слово “фата” має турецьке походження. У турецький мові слово fota або futa має значення “фартух”. Сюди воно потрапило через арабську мову, а взагалі сходить до давньоіндійського слова “тканина”, що читається як “пата”.

Раніше OBOZ.UA розповідав про значення слова “звитяга”.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.