ГДЗ (відповіді) до підручника Хімія 7 клас Савчин М.М. § 11 Валентність хімічних елементів
Вправа 1 Поясніть, як ви розумієте поняття «валентність елементів».
Валентність — це властивість атомів сполучатися з певним числом таких самих або інших атомів.
Вправа 2 Поясніть, як знайти максимальне значення валентності елемента, користуючись періодичною системою. Номер групи вказує на максимальну валентність (за винятком Нітрогену, Оксигену, Флуору та ін. ), у якій розташований цей елемент.
Вправа 3 Визначте валентність елементів у сполуках, поданих формулами:
К2 I O II , Cu2 I O II , Cu II O II , Fe II O II , Fe2 III O3 II , Cr II O II , Сґ2 III O3 II , Сr VI O3 II .
Сполука К2О. Значення валентності Оксигену ІІ. Обчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Калію (2:2=1). Валентність Калію — I
Сполука Cu 2 О. Значення валентності Оксигену ІІ. О бчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Купруму (2:2=1). Валентність Купруму — I
Сполука Cu О. Значення валентності Оксигену ІІ. О бчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Купруму (2:1=2). Валентність Купруму — IІ
Сполука Fe О. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Феруму (2:1=2). Валентність Феруму — IІ
Сполука Fe2O3 . Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (3•2=6) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Феруму (6:2=3). Валентність Феруму — IІІ
Сполука Cr О. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Хрому (2:1=2). Валентність Хрому — IІ
Сполука Cr2O3 . Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (3•2=6) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Хрому (6:2=3). Валентність Хрому — IІІ
Сполука Cr О3. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (3•2=6) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Хрому (6:1=6). Валентність Хрому — VI
Вправа 4 Визначте валентність елементів у сполуках, поданих формулами:
а) С IV O2 II , С IV Н4 I , С II О II , Са3 II Р 2 III ;
Сполука C О2. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (2•2=4) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Карбону (4:1=4). Валентність Карбону — IV
Сполука CН 4. Значення валентності неметалічного елемента з Гідрогеном становить 8 мінус номер групи, у якій розташований елемент, тобто валентність Карбону ІV (8-4=4).
Сполука C О. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Карбону (2:1=2). Валентність Карбону — IІ
Сполука Cа3Р 2. Значення валентності Кальцію ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Кальцію (3•2=6) і ділимо валентність усіх атомів Кальцію на число атомів Фосфоруу (6:2=3). Валентність Фосфору — IІІ
б) S IV О2 II , S VI О3 II , H2 I S II , Cu II S II ;
Сполука S О2. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (2•2=4) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Cульфуру (4:1=4). Валентність Cульфуру — IV
Сполука SO 3. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (3•2=6) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів сульфуру (6:1=6). Валентність Сульфуру — V I
Сполука Н2S . Значення валентності неметалічного елемента з Гідрогеном становить 8 мінус номер групи, у якій розташований елемент, тобто валентність Сульфуру ІІ (8-6=2).
Сполука CuS . Значення валентності неметалічного елемента S з металічним елементом Cu становить 8 мінус номер групи, у якій розташований елемент, тобто валентність Сульфуру ІІ (8-6=2). О бчислюємо валентність усіх атомів Сульфуру (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Сульфуру на число атомів Купруму (2:1=2). Валентність Купруму — IІ
в) Р V Сl5 I , С I V Cl4 I , H I Cl I , Мn2 VII O7 II ;
Сполука PCl5 . Значення валентності Хлору (І). О бчислюємо валентність усіх атомів Хлору (1•5=5) і ділимо валентність усіх атомів Хлору на число атомів Фосфору (5:1=5). Валентність Фосфору — V
Сполука СCl4 . Значення валентності Хлору (І). О бчислюємо валентність усіх атомів Хлору (4•1=4) і ділимо валентність усіх атомів Хлору на число атомів Карбону (4:1=4). Валентність Карбону — ІV
Сполука НCl . Значення валентності неметалічного елемента з Гідрогеном становить 8 мінус номер групи, у якій розташований елемент, тобто валентність Хлору І (8-7=1).
Сполука Mn2 О7. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (7•2=14) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Мангану (14:2=7). Валентність Мангану — VІІ
Сполука OF2 . Значення валентності Флуору (І). О бчислюємо валентність усіх атомів Флуору (2•1=2) і ділимо валентність усіх атомів Флуору на число атомів Оксигену (2:1=2). Валентність Оксигену — ІІ
Сполука SCl4 . Значення валентності Хлору (І). О бчислюємо валентність усіх атомів Хлору (4•1=4) і ділимо валентність усіх атомів Хлору на число атомів Сульфуру (4:1=4). Валентність Сульфуру — ІV
Сполука СаН2 . Значення валентності Кальцію ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Кальцію (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Кальцію на число атомів Кальцію (2:2=1). Валентність Гідрогену — І
Сполука Mg3 Р2. Значення валентності Магнію ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Магнію (3•2=6) і ділимо валентність усіх атомів Магнію на число атомів Фосфору (6:2=3). Валентність Фосфору — ІІІ
Вправа 5 Складіть формули сполук елементів третього періоду з Оксигеном (крім Аг).
Сполука Натрію з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними валентність елементів: Na I O II . Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює два (1•2=2) і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (2:1=2 i 2:2=1) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо) . Отже, формула Na2O.
Сполука Магнію з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними валентність елементів: Mg II O II . Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює два і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (2:2=1 i 2:2=1) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо) . Отже, формула MgO.
Сполука Алюмінію з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними позначаємо валентність елементів: Al III O II . Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює шість (3•2=6) і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (6:3=2 i 6:2=3) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента. Отже, формула Al2O3.
Сполука Силіцію з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними позначаємо валентність елементів: Si IV O II . Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює чотири і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (4:4=1 i 4:2=2) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента. Отже, формула SiO2.
Сполука Фосфору з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними позначаємо валентність елементів: Р V O II . Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює десять (5•2=10) і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (10:5=2 i 10:2=5) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента. Отже, формула Р2O5.
Сполука Сульфуру з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними позначаємо валентність елементів: S VI O II . Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює шість і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (6:6=1 i 6:2=3) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо) . Отже, формула S O 3 .
Сполука Хлору з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними позначаємо валентність елементів: Cl VII O II . Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює чотирнадцять (7•2=14) і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (14:7=2 i 14:7=2) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента . Отже, формула Cl2 O 7 .
Вправа 6 Визначте, у якому ряді формули сполук розташовані за зростанням валентності елементів:
а) Сг II О, Мn IV O2, К2 I O; (II, IV,I)
Вправа 7 Визначте, у якому ряді формули сполук розташовані за зменшенням валентності елементів:
а) Са II Н2, Р III Н3, С IV Н4; (II, III, IV)
б) Р III Н3, К I Н, Са II Н2; (III, I, II)
в) Р III Н3, H2S II , HCl I . (III, II, I)
Вправа 8 Оцініть значення використання поняття «валентність» у хімії.
Уміння складати формули за валентністю елементів і визначати валентність за формулою відкриває шлях до пізнання глибинних процесів природи, дає змогу виражати явища й процеси рівняннями реакцій.
§ 48. Особливості будови атома Карбону
Будова атома Карбону. Особливості будови атома Карбону полягають у тому, що в основному (нормальному) стані він має два неспарені електрони, а в збудженому стані, у який він переходить у результаті поглинання світлової або теплової енергії, — чотири неспарені електрони:
В органічних речовинах атоми Карбону є чотиривалентними. Вони сполучаються один з одним, утворюючи «каркас» молекули, який називають карбоновим скелетом, або карбоновим ланцюгом. Ланцюги бувають відкритими (нерозгалуженими, або нормальними, і розгалуженими), а також замкнутими (циклічними):
Другою важливою особливістю атомів Карбону, що входять до складу органічних сполук, є їхня спроможність утворювати хімічні зв’язки між собою — одинарні, подвійні та потрійні:
Ці властивості атомів Карбону зумовлюють велику різноманітність органічних сполук. Проте вони мають і деякі спільні властивості.
Структурні формули. Кожна органічна речовина має тільки їй притаманну будову, яку виражають лише однією структурною формулою. Останню записують у скороченій формі, де зв’язки з атомами Карбону позначають валентними рисками, або в розгорнутій формі, де зображують усі хімічні елементи та всі хімічні зв’язки. Склад молекул пропану, пропену та пропіну відповідно в скороченій та розгорнутій формах можна подати в такому вигляді:
За допомогою структурних формул можна передати лише послідовність сполучення атомів у молекулі тієї чи іншої речовини, але не розміщення їх у просторі:
Основні поняття. Основний і збуджений стан атома Карбону. Карбоновий скелет. Розгалужений, нерозгалужений і циклічний ланцюги. Структурна формула.
Запитання та завдання
- °1. Який стан атома Карбону називають основним? Як перевести атом Карбону в збуджений стан?
- °2. Якими властивостями Карбону зумовлена різноманітність органічних речовин?
- °3. Яку валентність виявляє атом Карбону в органічних сполуках?
- 4. Що називають карбоновим ланцюгом молекули органічної речовини? Наведіть приклади відкритого та замкнутого ланцюга молекули із шести атомів Карбону.
- 5. Що можна передати за допомогою структурної формули органічної речовини: послідовність сполучення атомів у молекулі чи їхнє розміщення в просторі?
- *6. Подайте склад молекули бутану C4H10 у вигляді структурної формули, зображеної в скороченій і розгорнутій формах.
- *7. Визначте ступінь окиснення атома Карбону в органічних сполуках CH3OH, C2H2, CH4, HCOOH, C3H8.
ГДЗ (відповіді) Хімія 7 клас Григорович О.В., 2015 §13 ВАЛЕНТНІСТЬ
1. Дайте визначення валентності. Валентність — це число зв’язків, які певний атом може утворити з іншими атомами.
2. Які елементи виявляють сталу валентність, а які — змінну? Значення валентностей елементів І-ІІІ груп головних підгруп збігається із номером групи, ці елементи мають постійну валентність. Хімічні елементи IV-VII груп мають змінну валентність.
3. Наведіть алгоритм визначення валентності в бінарних сполуках. Роз гляньте його на прикладі вуглекислого газу CO2.
1. Указуємо валентність елемента з відомою (сталою) валентністю: CO2 ІІ
2. Множимо число атомів цього елемента на його валентність: 2 · II = 4
3. Ділимо отримане значення на число атомів іншого елемента: 4 : 1 = IV
4. Записуємо значення валентності над символом цього елемента: C IV O2 II
4. Наведіть алгоритм складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Розгляньте його на прикладі сульфур (VI) флуориду.
1. Записуємо символи елемен тів у необхідному порядку та позначаємо їхню валентність: S VІ F I
2. Знаходимо найменше спільне кратне (НСК) для зна чень валентностей елементів: (VI і I)=6
3. Число атомів певного еле мента дорівнює відношенню НСК до валентності цього елемента:
4. Записуємо отримані індек си після символів елементів S VI F I 6
Завдання для засвоєння матеріалу
Вправа 1. Укажіть ряд, у якому наведені символи елементів, здатних виявляти валентність ІІ:
Вправа 2 . Моделі молекул можна представляти по-різному: кулестрижневі мо делі (мал. 69а) та кулькові (мал. 69б). Розгляньте моделі молекул, ви значте валентності всіх хімічних елементів і складіть хімічні формули наведених сполук.