Листя подорожника має відхаркувальну та протизапальну дію. Рослина чинить кровоспинний, знеболювальний, бактеріостатичний, протиалергічний ефект. Застосовується подорожник великий для стимуляції секреції шлунку. За рахунок седативних властивостей листя використовують у лікуванні серцево-судинної та нервової системи.
Препарати подорожника великого застосовують внутрішньо при захворюваннях дихальних шляхів (гострі та хронічні бронхіти, трахеобронхіти, бронхопневмонії та інші захворювання, що супроводжуються кашлем), при гастритах з секреторною недостатністю та хронічних колітах; а також зовнішньо – для прискорення загоювання ран.
Показання Захворювання дихальних шляхів (бронхіти, коклюш, пневмосклероз, туберкульоз легенів), шлунково-кишкові захворювання (гастрити зі зниженою кислотністю, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ентерити та ентероколіти) – у складі комплексної терапії. Зовнішньо застосовувати як ранозагоювальний засіб.
1 столову ложку висушеного листя рослини слід залити 200-250 мл тільки закипілої води, щільно закрити і почекати чверть години. Одержаний настій можна пити по 1 столовій ложці від 3 до 4 разів на добу за півгодини до прийому їжі.
Екстракт рослини має протисклеротичну дію, знижує вміст холестерину у крові. Розтерті листки подорожника прикладають до ран, фурункулів, набряків внаслідок удару, при запаленнях шкіри, укусах комах. Листки містять глікозид аукубін, гіркі й дубильні речовини, каротин, вітаміни С і К, лимонну кислоту.
ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОДОРОЖНИКА Листя рослини має протизапальну, антисептичну, кровоспинну й відхаркувальну дію. За рахунок високого вмісту глікозиду аукубіну, оксикоричних кислот, аскорбінової кислоти і флавоноїдів подорожник сприятливо впливає на згортання крові.
Подорожник є природним засобом, здатним знижувати рівень холестерину. Наявність слизу в листках рослини дозволяє використовувати її в лікуванні вірусних і простудних захворювань.