Перевірені досвідом рекомендації Українцям Як правильно робити форму на тканині

Як правильно робити форму на тканині

Зміст:

Як шити з тканини з паєтками — головні особливості роботи з матерією

Якщо вам необхідно пошити красиву та блискучу річ до якогось святкового заходу, ідеальним рішенням стане вибір тканини з паєтками. Однак, перш ніж з ентузіазмом приступити до роботи, важливо знати особливості роботи з цією матерією.

Що таке тканина з паєтками?

Візуально паєточкову тканину складно з чимось сплутати — це тонка матерія, лицьова сторона якої оформлена блискучими дисками, які називаються паєтками. Виробляються паєтки з тонкого металу або пластику, вони блищать і красиво переливаються на світлі. Форма та розмір паєток можуть бути різними. Найчастіше це маленькі круглі диски, але популярністю користуються також великі, прямокутної, квадратної або ромбовидної форми.

Основа матерії дуже тонка і м’яка, найчастіше в її якості використовується тканина сітка. Популярними також є паєтки на трикотажі.

Особливості даного матеріалу та його типи

Паєткові тканини можуть бути як щільними, поверхня яких повністю закриває сітчасту основу, або ж у цій якості використовується непрозора тканина. Також існують напівпрозорі полотна — на сітчастій матерії паєтки розташовуються на деякій відстані один від одного.

Тканини також відрізняються за способом фіксації паєток:

  • на клей — цей різновид називається «копійкою», дрібні лусочки можуть щільно покривати основу або бути хаотично розкиданими;
  • на нитки — матерія прикрашена паєтками з отвором, через який вона кріпиться до основи.

Комбінації цих видів дають дуже широке розмаїття паєткових тканин — сучасне текстильне виробництво пропонує безліч варіацій кольорів та дизайнів матерії.

Що можна пошити з тканини з паєтками?

Блискуча матерія з паєтками виглядає дуже яскраво і блискуче, область її використання досить широка. Найпопулярніші ідеї, що можна пошити з тканини з паєтками — це:

  1. Карнавальні вбрання. Якщо вам потрібна красива і блискуча тканина для карнавальних костюмів, сміливо можете віддати перевагу матерії з паєтками.
  2. Вечірні та коктейльні сукні, вбрання для випускного вечора. Витончено зшите з такої тканини вбрання завжди виглядає стильно, помітно і елегантно.
  3. Костюми для танців, художньї гімнастики. Вбрання з паєток дозволить вам виглядати дуже яскраво і красиво під час виступів.
  4. Варіанти жіночого та дитячого одягу — топи, футболки.
  5. Взуття, сумки, головні убори — використання тканини з паєтками як декоративний матеріал допоможуть завершити і доповнити образ.
  6. Домашній декор — такий матеріал допоможе декорувати інтер’єр.

Для прикраси різних варіантів одягу також використовується тканина з паєтками — це може бути невелика аплікація на дитячому светрі, красиво оформлений низ спідниці та багато іншого. Незважаючи на досить незвичайний зовнішній вигляд та фактуру, матерія має дуже широку сферу застосування та користується великою популярністю в сучасній моді.

Як правильно шити з тканини з паєтками?

Цей вид тканини дуже відрізняється серед величезної різноманітності текстилю, вона має безліч переваг. Але разом з тим вона є непростою в роботі, особливо для майстрів і майстринь-початківців. Тому перш, ніж приступити до роботи, варто добре ознайомитися з правилами, як шити з тканини з паєтками:

  1. Вибирайте максимально прості у пошитті вироби. Паєткові тканини досить яскраві і помітні, тому річ, що має найпростіший розкрій, напевно буде виглядати дуже ефектно. А робити складні елементи із такої матерії досить складно.
  2. При розкрої тканини з паєтками важливо робити досить великі припуски на шви, щоб у вас була можливість розпустити рядок кріплення паєток.
  3. Паєтки, як металеві, так і пластикові, дуже погано впливають на ножиці. Тому для роботи варто використати старі ножиці. До того ж, основа матерії досить тонка, і в нових гострих ножицях немає великої потреби.
  4. Голку для роботи варто вибирати максимально товсту — тонка затупиться миттєво.
  5. Шити тканини з паєтками потрібно одноніжковою лапкою — тільки вона дає можливість прокласти шов максимально близько до пацеток.
  6. Усі шви з виворітного боку та підгини необхідно оформляти сіткою або репсовою стрічкою, щоб уникнути дискомфорту при зіткненні паєток з тілом. Для цього можна купити фатин.
  7. Перед початком роботи необхідна обробка тканини з паєтками. Але спершу варто перевірити, як поводяться паєтки при впливі високих температур.

Після завершення роботи з паєтковими тканинами потрібно ретельно почистити швейну машину — в ній можуть залишитися частини пластику або металу, що згубно позначається на її роботі.

Як виготовити топ із тканини з паєтками?

З паєточної тканини дуже легко пошити речі простого крою, які виглядають дуже ошатно і красиво. Розглянемо детально, як пошити топ із тканини з паєтками. Для роботи нам необхідно зняти такі мірки:

  • об’єм грудей;
  • об’єм талії;
  • обхват стегон;
  • довжина топу;
  • висота грудей — від верхнього початку топу до середини грудей;
  • відстань між центрами грудей;
  • загальна довжина виробу;
  • довжина лямок.

Підготуємо для роботи наступний набір матеріалів та інструментів:

  • тканина з паєтками — довжина топа плюс 5 см;
  • підкладкова тканина (рекомендується вибрати м’яку натуральну матерію);
  • білизняна гумка довжиною приблизно 1 м;
  • гумка для бретелів,
  • 2 кільця та 2 регулятори;
  • бісер і намистини для декору.
  1. За отриманими мірками складаємо викрійку, роблячи виточення на грудях, переносимо її на основну та підкладкову тканину, розкроюємо матерію.
  2. Насамперед робимо виточення — вирізаємо фрагмент тканини в ділянці грудей, зшиваємо їх і відгладжуємо.
  3. До верху спинки пришиваємо гуму білизни, добре натягуючи її. Якщо ви хочете пошити приталений топ, можна також вшити гумку в області талії.
  4. З’єднуємо бічні шви і прострочуємо їх. Те саме робимо на підкладці.
  5. Приступаємо до лямок — продаємо гумки через регулятори та кільця, пришиваємо до основи.
  6. Тепер пришиваємо підкладку з вивороту по верхній лінії топа.
  7. Обробляємо їх — загинаємо край основної тканини і підкладки всередину і прошиваємо.

На завершення топ можна прикрасити — оформляємо лямки бісером та бусинами.

Як зшити сукню з тканини з паєтками?

З паєток можна також пошити елегантне і витончене вбрання до святкового випадку. Розглянемо, пошити сукню з тканини з паєтками. Для цього нам знадобиться:

  • паєткова тканина;
  • підкладка;
  • швацька машина;
  • довга блискавка;
  • набір інструментів для розкрою.

Для роботи нам необхідно зняти такі мірки:

  • обхват стегон;
  • обхват грудей;
  • об’єм талії;
  • довжина плаття;
  • висота рівня грудей.

За отриманими мірками будуємо форму. Тепер можемо приступати до роботи:

  1. Переносимо викрійку на основну та підкладкову тканину.
  2. Розкроюємо тканини. В першу чергу робимо виточення на грудях — вирізаємо тканини і зшиваємо.
  3. Зшиваємо передню та задню частину з бокових швів.
  4. В один із бічних швів вшиваємо блискавку. По верхній частині з виворітного боку пришиваємо підкладку.
  5. Обробляємо нижній шов — підгортаємо основу та підкладку всередину, зшиваємо.
  6. Далі завершуємо декоративний верх — так само підвертаємо тканину основи і підкладки вниз, підшиваємо.

Просте і витончене плаття готове, можна сміливо одягати його та йти на свято.

Спідниця з паєток – як її пошити?

Пошити спідницю з тканини з паєтками також дуже просто, і результат вам приємно здивує. Знімаємо такі мірки:

  • обхват талії;
  • обхват стегон;
  • довжина виробу.

Викрійка спідниці з тканини з паєтками, складена за отриманими мірками, виглядає приблизно так. Для роботи підготуємо:

  • основна тканина;
  • підкладка – можна вибрати як м’яку, так і більш щільну;
  • швацька машина;
  • блискавка;
  • необхідні інструменти для розкрою.

Приступаємо до шиття:

  1. Переносимо викрійку на основну та підкладкову тканину.
  2. Насамперед займемося виточками на талії – вирізаємо і зшиваємо тканину. Те саме робимо на підкладковій тканині.
  3. Зшиваємо тканину з бокових швів. В один із бічних швів вбудовуємо блискавку.
  4. Зшиваємо основу із підкладкою по верхній частині.
  5. Обробляємо нижній шов – підгинаємо край основи та підкладки всередину та підшиваємо.

Красива і стильна спідниця ідеально впишеться як у повсякденний, так і ошатний образ.

Переваги самостійного шиття з паєткової тканини

Шиття з тканини з паєтками має як плюси, так і мінуси. Серйозним недоліком є специфічна фактура матерії, проте вивчивши всі правила роботи з цією тканиною, ви легко зможете з нею працювати. Безперечною перевагою виробів з паєток можна назвати те, що навіть найпростіший виріб прямого краю виглядатиме стильно і помітно. Тому вам необов’язково бути майстром високого класу, щоб пошити гарну річ.

Паєткова тканина коштує відносно дешево, готові вироби, що пропонуються магазинами, мають високу вартість. Тому пошити виріб з паєтками самостійно – це чудова можливість отримати бажану річ за максимально доступною ціною.

Як правильно кроїти тканину?

Чітка посадка одягу безпосередньо залежить від правильної побудови викрійки та якісного розкрою, це: підготовка тканини, розташування викрійки на тканині, наявності контрольних міток та інших важливих моментів. Такий одяг буде завжди радувати свого власника та вигідно підкреслювати всі переваги його фігури.

У кожної досвідченої швачки є своя техніка крою, яка була напрацьована роками та досвідом. Тому говорити про те, як правильно кроїти одяг, не варто. Але існує кілька універсальних правил, яких слід дотримуватися, щоб отримати якісний виріб.

Декатировка – підготовка тканини до розкрою

Щоб в процесі носіння та після прання не було усадки одягу, матеріал необхідно попередньо підготувати. Для цього виконується спеціальна обробка (декатировка), яка сприяє попередній усадці тканини.

Процес декатировки здійснюється шляхом обробки тканини гарячою водою або парою з подальшим висушуванням для запобігання усадки. Більшість тканин при намоканні та пранні дають усадку. Як правило, це натуральні тканини, такі як льон, бавовна, натуральні шовкові та вовняні тканини. У той же час декатировку можна не всім з них, так як, наприклад, натуральний шовк не любить воду та його не можна піддавати високій температурі. Шовкові та лляні тканини можна прасувати не дуже гарячою праскою, щоб злегка прибрати зім’ятість. Тому перед декатировкою обов’язково перегляньте особливості обробки обраної для крою тканини.

Перевірка тканини на наявність дефектів

Перед розкроєм обов’язково перевірте відріз тканини на наявність дефектів та ткацьких вад: плям від масла, дірок, нерівномірного забарвлення тощо. Всі ці місця, якщо такі є, обведіть крейдою (милом), щоб при розкрої вони не потрапили під викрійки, а розташувалися між ними або використовувалися для внутрішніх деталей.

Перевірка малюнка та визначення лицьової та зворотньої сторони

Визначте лицьову та виворітну сторону матеріалу, акцентуючи свою увагу на характер лицьовї сторони: наявність ворсу, малюнка, виду переплетення та інших характерних елементів. Якщо тканина ворсиста, всі деталі виробу повинні кроітися з одним напрямком ворсу. Щоб його визначити, проведіть рукою паралельно кромці, якщо ворс легко лягає – це його напрямок, якщо підніметься – Ви провели проти нього.

Малюнок на матеріалі потрібно детально вивчити. Тканина в клітку або з симетричними малюнками необхідно кроїти з урахуванням збіги рапорту тканини у поздовжніх швах. Якщо ж малюнок має напрямок, стежте, щоб при розкладанні усіх деталей паперових викрійок їх нижні краї дивилися в одному напрямку. Великий одинарний малюнок, якщо він не просвічується на вивороті матеріалу, потрібно відзначити з виворітного боку. Це необхідно для того, щоб малюнок повністю потрапив під паперову викрійку, а не одна з його частин.

Визначення напрямку дольової нитки

Перед настилом тканини необхідно визначити напрямок його дольової нитки. Для цього знайдіть кромку тканини – нитка, яка проходить паралельно їй – дольова. Якщо на відрізі тканини кромки немає, визначити її напрямок можна шляхом різкого розтягування тканини уздовж суміжних країв. По дольовій нитці вона не буде тягнутися або розтягнеться незначно.

Розкладка викрійок

Під час розкладки деталей викрійки на матеріалі стежте, щоб лінія дольової нитки на викрійці поєднувалася з дольовою ниткою тканини. Для цього розкладіть великі деталі викрійки лінією дольової нитки паралельно кромці тканини або згину та скріпіть з тканиною шпильками. Слідкуйте щоб відстань початку та кінця лінії була на одній відстані від кромки. Потім обведіть викрійку гостро заточеним милом (крейдою або зникаючим фломастером) двома паралельними лініями: перша – прямо по контуру, друга – на відстані припусків на шви (якщо на паперовій викрійці не передбачені припуски).

Намагайтеся розкладати деталі викрійки якомога економніше. Першими покладіть всі великі деталі (спинки та полички, рукава, деталі брюк) нижнім краєм до нижнього зрізу на відстані необхідного припуску або на величину підгинання. Невеликі деталі розмістіть у вільному проміжку між великими з урахуванням дольової нитки. Не забувайте про припуски на шви!

Розкрій тканини

Кроїти тканину необхідно спеціальними кравецькіми ножицями. Вони повинні бути гостро заточеними ти мати гострі кінці, для того щоб різати по всій поверхні леза. Це знизить навантаження на руку та дозволить зробити більш акуратний та рівний зріз. Деталі викрійки вирізаються по другій лінії, яка позначає контур деталі з припусками на шви. Слідкуйте, щоб лінія крою була рівною та чіткою, без рваних країв.

Як правильно надати форму нігтям?

Кожна дівчина мріє про ідеальний манікюр. Але іноді результат розчаровує. І колір лаку підходящий, і манікюр виконаний бездоганно, а ось що не радує загальна картинка. Причиною цього може бути неправильно підібрана форма нігтів. Від неї багато в чому залежить кінцевий результат. Давайте ж розберемося, як знайти свою форму, а також як зробити її самостійно.

Вибір форми

Раніше майстри манікюру виділяли всього чотири основних форми. Це були: квадрат, трикутник, овал і коло. Сьогодні ж вибір набагато ширше. Так, деякі з них дуже схожі між собою, але все ж мають право на самостійне назва та існування. Вибір форми залежить від багатьох факторів. Якщо ви сумніваєтеся, яка ж форма вам підійде ідеально, подивіться на підставу нігтя. Яку форму має кутикула? Вона може бути овальної, квадратної, і навіть трикутної. Якщо повторити її обриси на вільному краї, то нігтики будуть виглядати дуже органічно.

Вам дуже пощастило, якщо кутикула має овальну форму. Тут практично немає обмежень для вибору. Але не варто забувати про інші особливості (повнота і довжина пальців). Якщо основа представлено у вигляді квадрата, то вашої ідеальною формою буде квадрат і трохи закруглена форма (м’який квадрат). Ну і для власниць трикутної лінії кутикули слід вибирати загострені форми (мигдаль, стилет). Хорошим способом визначити, чи підходить вам обрана форма, може служити спеціальна форма або тіпси. Попросіть майстра просто прикласти її до нігтьовому ложі. Так ви наочно переконайтеся в правильності власного вибору.

Крім вищезазначеного критерію, досвідчений майстер бере до уваги і такі нюанси:

  • виконується манікюр на натуральних нігтики, використовується для покриття шелак, або ж нігтики будуть нарощуватися;
  • враховуються індивідуальні особливості будови кисті і пальців (чи є він від природи довгими і тонкими і більш короткими);
  • побажання клієнта;
  • відповідність обраної форми останнім тенденціям моди.

Кругла форма нагідок підійде власницям короткого нігтьової пластини. Якщо ж спробувати повторити її на довгих нігтях, то може виникнути відчуття брутальності і тяжкості. Для власниць тонких довгих пальців і довгастої нагідок не варто вибирати форму стилета або інший довгий гострий варіант. Це візуально подовжить пальчики, і вони стануть схожі на «лапки павука». Такі ж довгі і загострені кінці. Гармонійно буде виглядати форма м’якого або звичайного квадрата.

Гострі форми типу стилет чи блейд будуть прекрасно доповнювати образ дам з тонкими пальчиками, але мають середню довжину нігтя. У цьому випадку візуальне подовження піде тільки на користь. Серед інших форм можна також сміливо приміряти піку і мигдаль (довжина повинна бути більше середньої). Враховуйте при виборі певної форми і сферу власної зайнятості. Так як більшість професій у сучасному світі вимагає роботи з комп’ютером, то варто подбати про зручність експлуатації манікюру.

Ідеальним варіантом є форма м’якого квадрата і овал. Занадто загострені форми будуть зісковзувати з клавіш або обламуватися в результаті постійного удару клавіші. Класичний квадрат також буде ненадійний, так як гострі кути будуть чіплятися і швидше обломаются.

Актуальна форма мигдалю ідеально виглядає на нігтьовій пластині середньої довжини. При цьому величина вільного краю повинна бути більше середньої. На коротких нігтики звужена і загострена до кінця форма буде виглядати безглуздо.

Що стосується незвичайної скошеної форми (коли вільний край має виражений нахил в один бік), то її можна втілити на нарощених нігтях. Такий варіант досить уразливий, тому нігті повинні бути дуже міцними. Екзотичність цього варіанту манікюру також вимагає певної сміливості від своєї власниці. Її вибирають яскраві натури, а також імпозантні й екстравагантні дами. Крім цих основних правил і критеріїв, не варто забувати про особисті уподобання клієнта. Вибір в даному випадку буде обумовлений темпераментом, особистими уподобаннями і власним уявленням про прекрасне.

Необхідні інструменти

Для якісного манікюру необхідний хороший інструмент. Справжні майстри своєї справи знають про це і ніколи не економлять на ньому. Спробуємо перерахувати основні предмети, які вам знадобляться.

  • Щипці. Вони використовуються для видалення кутикули, а також інших наростів на шкірі. Цей інструмент повинен бути добре заточений, щоб акуратно обрізати ороговілий шар, а не відривати його.
  • Ножиці для манікюру. Багато хто помилково використовують їх для обрізки вільного краю. Але це досить ніжний інструмент, який швидко зіпсується (затупиться) при роботі з грубими матеріалами (нігтем). Вони потрібні, щоб видалити кутикулу уздовж лінії зростання.
  • Пилка. В ідеалі у вас повинно бути 3 пилочки з різним ступенем жорсткості. Сама груба використовується для нарощених нігтів. Більш м’які для натуральних. Ними не тільки надається кінцева форма, але і вирівнюється нігтьова пластина. Вибір матеріалу виготовлення залежить від індивідуальних особливостей та уподобань. Пилки можуть бути керамічними, скляними або металевими.
  • Дерев’яна паличка. Вона потрібна не тільки для того, щоб видалити бруд з-під нігтів, але і для кутикули. Особливо важливу роль вона грає, якщо ви виконуєте необрізний манікюр. Тоді з її допомогою кутикули не тільки задають форму, але і відсувають її на потрібну відстань.
  • Щітка або велика кисть. З її допомогою ви легко видалите з рук і нігтів пил, що утворилася в результаті опіла. У професіоналів є спеціальний вентилятор, який всмоктує навіть найдрібніші частинки, в домашніх умовах доведеться задовольнятися звичайною ганчіркою для протирання пилу.
  • Крем для кутикули. Все більше майстрів відмовляється від розпарювання рук у ванночці перед початком манікюру. Щоб кутикула стала м’якою і податливою, вони воліють наносити на неї спеціальний крем.
  • Баф. Він буде необхідний на фінальній стадії підготовки нігтів. З його допомогою ви легко отполируете нігтики і зробите їх рівними і гладкими.

Це основні інструменти. Але у майстрів даний список може бути доповнений такими спеціалізованими приладами, як шліфувальна машина, настільна лампа, вентилятор-пилосос, прилади для стерилізації інструментів, УФ-лампа, різні кисті і тримери, пінцети, пушери та інше.

Підготовка до процедури

Насамперед, необхідно підготувати нігтики, а вже потім надавати їм потрібну форму. Для цього достатньо зробити манікюр звичним для вас способом. Якщо є спеціальний інструмент, то зробіть апаратний манікюр, у противному випадку можна зробити класичний обрізний манікюр.

Підготуйте всі необхідні інструменти, які знадобляться при проведенні процедури. Це позбавить вас від суєти і пошуків потрібної пилки або щипчики в процесі. Приступайте до манікюру тільки в тому випадку, якщо впевнені, що у вас в запасі є необхідна кількість часу. Наспіх зроблений манікюр (або зовсім не закінчений) буде виглядати неохайно і швидко прийде в непридатність. Ще одним важливим моментом, який ми вже згадували, є хороше освітлення. Якщо немає в наявності спеціальної лампи, то проводите процедуру при денному світлі поблизу вікна.

Основні правила при створенні форми

Як ми вже з’ясували вище, вибір форми вільного краю багато в чому залежить від природної конструкції нігтьової пластини і індивідуальних особливостей будови кисті. Але вмілий майстер здатний перетворити навіть самі непоказні нігтики і надати їм ідеальну форму. При цьому природні недоліки можуть компенсуватися або ховатися за рахунок посилення нігтя гелем або дизайну.

Але існують і непорушні правила, яких варто дотримуватися, якщо ви хочете створити красивий і акуратний манікюр в домашніх умовах. Головне – діяти покроково і не пропускати етапи створення. Адже якщо ви, приміром, пропустіть етап знежирення, декоративне покриття буде погано триматися, а манікюр скоро прийде в непридатність.

Отже, ось ті основні постулати, якими користуються майстри при створенні манікюру.

  • Манікюр буде виглядати органічно, якщо все нагідки мають однакову форму. Сьогодні можна зустріти модниць, які спеціально роблять акцент на одному або двох нігтики, задаючи їм відмінну від інших форму вільного краю. Але це швидше виняток, ніж правило. Такий вибір підтримується і певним дизайном.
  • Однакова довжина. Нерідко можна зустріти ситуацію, коли дівчина зламала один з вже відросло нагідок, але не хоче все рівняти під нього. У підсумку вона залишає його коротким, а решта довгими. Це не додасть краси і вишуканості, навпаки, буде виглядати смішно. Тут існує тільки два шляхи: або обрізати інші нігті до мінімальної довжини, або наростити зламаний нігтик. Тільки так ваш манікюр буде естетичним. Не варто думати, що довжина нігтів є основним показником краси.
  • Визначайте довжину нігтя правильно. Кожен нігтик має власний розмір, тому неправильно орієнтуватися тільки на довжину вільного краю. Адже якщо зробити однакову довжину вільного краю для середнього пальчика і мізинця, то в підсумку вони будуть виглядати по-різному. Відміряйте довжину від нижньої точки кутикули і до кінчика нігтя (з вільним краєм включно).
  • Для правильного визначення форми і довжини використовуйте один пальчик в якості еталону. Це буде той, довжина нігтьового ложа, на якому більше за інших. Тільки мізинчик може бути менше на 3-4 мм (великий палець або дорівнює, або більше на 1 мм). Безіменний, вказівний і середній просто зобов’язані бути рівної довжини, щоб манікюр виглядав органічно.
  • Ще одним правилом є орієнтація на кінцевий результат. У вашій голові повинна скластися чітка картинка того, якої форми у підсумку будуть нігтики. Це допоможе проводити опил в правильному напрямку.
  • Не поспішайте. Це важливо не тільки для того, щоб ви не втратили важливі моменти і не пропустили недоліки, але і для самого нігтика. Якщо проводити опил дуже інтенсивно, то можна пошкодити нігтьову пластину. В результаті вона почне розшаровуватися.
  • Забезпечте себе хорошим освітленням. Ідеальним варіантом стане настільна лампа, яку можна направляти в потрібну сторону і під потрібним кутом. Такі використовуються в салонах краси. Майстрові важливо бачити кожен нігтик і його найдрібніші деталі.

Техніка виконання

Майстри нігтьового дизайну надають форму нігтям за допомогою пилочки. Її абразивність залежить від того, чи проводиться манікюр на натуральні або нарощені нігті. Що стосується техніки виконання, то для кожної форми існує своя методика. Причому навіть одна і та ж форма може выпиливаться різними майстрами за власним сценарієм. Розберемо основні види форм і технологію їх створення.

Кругла

Одна з найбільш природних і лаконічних форм. Якщо ви все зробить правильно, то форма вільного краю буде повторювати обриси пальчика. Така форма ідеально виглядає на коротких нігтики. Підпиляєте всі нігтики до однакової довжини під прямим кутом. У вас вийде правильний квадрат. Саме з такої форми найлегше створити коло з ідеальною довжиною і нахилом. Тепер, рухаючись від центру до боків, починайте спилювати гострі кути по краях.

Стежте, щоб закруглення не перейшло в заужение нігтя. Рухаючись від пальчика до пальчику, порівнюйте отримані результати і коректуйте по мірі необхідності.

Квадрат і м’який квадрат

Якщо нігті мають різну довжину, то для початку їх необхідно вирівняти. Також може виникнути складність, якщо до цього у вас була загострена форма. Спиляні краю не дадуть створити правильний квадрат. Тут можна порадити вибрати мінімальну довжину, або віддати перевагу м’якому квадрату з закругленими краями. Опил проводиться під прямим кутом. Краї повинні мати чітку паралель між собою, тобто не допускається навіть найменший ухил в одну або іншу сторону. Все це буде видно.

Для прямокутної форми кути можна залишити досить гострими. Це особливо актуально для довгих нігтів. Якщо ви віддаєте перевагу середню або малу довжину, то краще зробити м’який квадрат. Для цього просто трохи спиляєте гострі кути, зберігаючи рівну лінію на основному зрізі.

Мигдаль

Як не дивно, але ця форма також випилюється з квадрата. Дійте так, як було описано вище. Головне завдання на цьому етапі – випиляти правильний квадрат. Далі починайте спилювати ніготь під невеликим кутом. На кінці у вас утворюється досить гострий кінчик. Його форму коригують на останньому етапі, заокруглюючи до потрібної величини. Можна почати створювати форми мигдалю і не вдаючись до проміжної квадратній формі, але це набагато складніше. Адже вам необхідно буде регулювати і довжину, і нахил, і чітко дотримуватися центральної лінії, щоб не було перекосу в одну із сторін.

Шпилька (загострені нігтики)

Гострі нігтики, які ще нерідко називають «котячими» вимагають досить значної довжини вільного краю. Створювати таку вишукану форму на коротких нігтях не має сенсу (та й неможливо). Основним правилом надання форми стилета нігтя буде правильне визначення центральної вищої точки нігтя. Коли ви підпиляєте всі нігтики до потрібної довжини, можете починати створювати загострену форму. Для цього необхідно рухатися від середини до країв. Не поспішайте, інакше ви ризикуєте спиляти зайве. В результаті у вас повинна вийти форма з вузькими краями, що йде в гострий кінчик. Чим плавніше буде перехід від лінії посмішки до краю, тим органичней буде виглядати манікюр.

Овал

Тут немає особливих секретів і складнощів. Варто лише дотримуватися непорушного правила короткого нігтя. Тобто довжина визначається за величиною найкоротшого з нагідок. Коли величина всіх нагідок буде відкоригована, можна приступати до випилювання самої форми. Для цього рухайтеся від центру до країв, створюючи плавну дугу (або овал). На вищій точці нігтя не повинно бути загострення, але довгої прямої лінії не повинно бути.

Корекція нігтьової пластини

Крім корекції форми вільного краю, деколи потрібно змінити саму нігтьову пластину. Справа в тому, що не всіх природа обдарувала гарним вигином і правильною структурою. Самим доступним способом зміни нігтьової пластини і завдання правильної траєкторії зростання є нарощування. Тут слід зазначити, що процедура повинна виконуватися професіоналом. Тільки він зможе якісно виконати свою роботу і забезпечити необхідну корекцію.

Ефект корекції в даному випадку наступає за рахунок жорсткої фіксації свого нігтя в певному положенні. Гель або акрил просто не дадуть йому рости в звичному напрямку. Додатково використовується і арочне моделювання.

Related Post

Як зареєструвати зелений туризмЯк зареєструвати зелений туризм

Зміст:1 Зелений туризм в Україні: особливості та види1.1 Особливості зеленого туризму в Україні1.1.1 Різноманіття екосистем1.1.2 Культурна спадщина1.2 Плюси екологічного туризму1.2.1 Близькість до природи1.2.2 Розвиток місцевих громад1.3 Мінуси екологічного туризму1.3.1 Недостатня

Хто грав отця Григорія МелеховаХто грав отця Григорія Мелехова

Зміст:1 Характеристика Григорія Мелехова в романі “Тихий Дон”2 Доля і трагедія Григорія Мелехова в романі “Тихий Дон”3 Григорий Мелехов3.1 История создания3.2 Биография3.3 Образ3.4 Экранизации романа «Тихий Дон»3.5 Интересные факты3.6 Цитаты