Ялина Канадська. Догляд за новорічною Ялиною в горщику.

Напередодні Нового року великою популярністю у продажу користуються декоративні мініатюрні Канадські Ялини, посаджені в індивідуальні горщики. Будь-яке хвойне дерево може бути символом новорічного свята, тому такі мініатюрні деревця охоче розкуповують, щоб надалі нарядити їх яскравим намистом і взяти з собою в гості в якості презенту. Такий символічний подарунок за правильного догляду буде радувати Вас і Вашу родину хвойним ароматом протягом усіх новорічних свят.

Догляд за Ялиною.

Перший час «новорічному деревцю» потрібно акліматизуватися, для цього рослину бажано поставити в найсвітліше та прохолодне місце в будинку. Непогано помістити Ялину в горщику на заскленій лоджії, де температура повітря в нічний час не опускатиметься нижче +10°С. Хвойні віддають перевагу розсіяному світлу та потребують частого провітрювання приміщення. Полив повинен бути регулярним, ні в якому разі не допускати пересушування грунту, а тим більше його заболочування, можна сказати грунт повинен бути рівномірно зволожений. На підвищену вологість повітря Ялиночка реагує позитивно. Після того, як деревце трохи прийшло до тями, його можна на деякий час перенести в приміщення, де в подальшому планується святкування Нового року, і воно буде в центрі уваги. Щоб рослина відчувала себе комфортно, на ніч її бажано повертати на прохолодне підвіконня або опалювальну лоджію.

Взимку жива зростаюча Ялинка знаходиться в стані спокою, тому до середини лютого ви не помітите жодних змін в її розвитку, але з наближенням весни вона активно по всій кроні почне нарощувати молоді світліші від її звичайного кольору гілочки. Як тільки Ялина прокинеться і почне рости, можна почати вносити добрива для хвойних, призначені саме для вічнозелених дерев. Хочу звернути Вашу увагу на те, що підживлюючи хвойні рослини потрібно чітко дотримуватися дозування, що зазначене в інструкції. Пам’ятайте, що слабка концентрація добрив не дозволить рослині розвиватися належним чином, а надто концентрований розчин може завдати непоправної шкоди корінню і гілкам рослини. Досить полити Ялину один раз концентрованим добривом і через деякий час рослина може повністю пожовтіти та скинути всі до єдиної голочки, а після загинути.

Пересадка Ялинки.

Пересаджувати Ялину можна навесні, та й то – пересадку вона переносить досить болісно. Справа в тому, що коренева система ялини дуже вразлива, всі корисні речовини поглинаються з грунту тоненькими не задерев’янілими коріннями, і якщо при пересадці їх пошкодити, то вони відмирають і більше не відновлюються. Також важливо знати, що розпушування грунту навколо рослин категорично заборонено через те, що хвойні рослини мають поверхневу капілярну кореневу систему, тому культивація негативно позначається на самопочутті рослини. Ялина спочатку може зупинитися в розвитку, потім повільно почне згасати і незабаром як би зсередини висохне і загине. Під час пересадки важливим аспектом вважається швидкість процесу, тому що коріння рослини з тих же причин в жодному разі не можна пересушувати. Дуже важливо, щоб коренева шийка була на рівні грунту. Після того як рослина посаджена, її рекомендується рясно полити і особливо ретельно доглядати протягом першого сезону. Для кращого приживлення ялини, попервах під час поливу можна використовувати стимулятор коренеутворення, а також проводити позакореневе підживлення.

Пересадити деревце можна в трохи більший горщик в спеціальний грунт для хвойних рослин або висадити на дачній ділянці, бажано в півтінь на не надто вітряне місце. Грунт для ялини можна приготувати самому. Оптимальний варіант для посадки хвойних рослин – це суміш з дернової землі, торфу, перегною, піску в співвідношенні 2:2:2:1. Як і всі хвойні, такі мініатюрні Ялини розвиваються досить повільно. За своїми спостереженнями можу сказати, що після пересадки у відкритий грунт, наше деревце як мінімум два роки приживалося. Перші роки, поки деревце не зміцніло, на зиму ми вкутували його сосновими гілками та спеціальним тепличним полотном, а пристовбурні кола мульчувати шишками і ялиновими голками, що обсипалися раніше з дорослих хвойних дерев.

У продаж надходять в основному деревця висотою 15-25 см, саме такі Ялини адаптуються легше, ніж рослина старшого віку. Чим старша пересаджена рослина, тим важче їй прижитися і почати рости. Найпоширенішим видом є Ялина «Коніка». Коніка має яскраво-зелену хвою і легше всіх Ялин переносить пересадку, а також не потребує обрізки, оскільки є повільно зростаючим екземпляром, тому тривалий час зберігає свою компактність і декоративний вигляд.

Проблеми у вирощуванні Канадської Ялини.

Якщо ви помітили, що хвоя різко пожовтіла і почала опадати, значить, ви порушили температурний режим. Ще однією з причин може бути неправильний полив. Чим прохолодніше в приміщенні, де знаходиться рослина, тим рідше і бідніше потрібно поливати. На жаль, гілочки, які обсипалися, вже не відновляться, необхідно терміново визначити причину такого стану деревця і якнайшвидше змінити умови утримання, в іншому випадку Канадська Ялина загине.

Ялина канадська: різновиди, вибір, вирощування, розмноження

Зростає культура переважно на півночі Америки. Невеликий хвойник виявили на початку минулого століття. Тоді дендрологи Редер і Джек відвідали озеро Лігган, розташоване в Канаді. Коніка стала популярним сортом і перетворилася на основний матеріал для створення нових підвидів.

• Вибір ділянки і підготовка ґрунту
• Сорти
• Підготовка до посадки
• Вибір саджанця і місця
• Основні тонкощі пересадки
• Самі пересадочні роботи проводяться за такою схемою:
• Пересадка
• Як вирощувати?
• Вибір місця
• Посадка
• Полив.
• Підживлення
• Обрізка
• Вирощування у горщику
• Догляд за рослинами
• Полив.
• Підживлення
• Обрізка

Вибір ділянки і підготовка ґрунту

Ялини відносно невибагливі до ґрунтів – добре розвиваються на нейтральних, слабощілкових і слабокислих грунтах, хоча останні краще. Неприпустимими є ділянки із застоєм води, занадто ущільненими, «збитими» грунтами. Краще за інших підвищену вологість і навіть тимчасове затоплення переносять ялинки Глена, ситхинська і колюча.

Багато видів задовільно розвиваються на найбільш мізерних грунтах і терпимі до посухи. Однак порожні і пористі супесчані ґрунти вимагатимуть внесення поживних елементів і частішого поливу. Порівняно стійкі до нестачі вологи їли шорстка і сербська.

Більшість видів в міру тіньовиносливі, однак формують більш гармонійну крону при посадці на відкритих ділянках. У глибокій тіні дерева часто викривлюються, стають розрідженими, втрачають глибину кольору, що особливо відноситься до блакитних, «червоних» або золотистих сортів.

Хвойні дерева, що ростуть у гористій місцевості з кришталево чистим повітрям, у культурі залишаються вимогливими до його чистоти. Осідаючи на хвої пил і токсини погіршують розвиток і ускладнюють дихання, діють виснажливо. За стійкістю до забрудненості кращими вважаються ялини сербська і колюча, саме ці види варто висаджувати в міській зоні.

Найбільше вибагливі і сприйнятливі до несприятливих факторів молоді рослини. Правильна закладка посадкової ями поліпшить і прискорить їх розвиток, а заодно запобігатиме хворобі і зміцнить в зиму.

При весняній посадці ями викопують з осені, глибиною і шириною 50-70 см. На дно укладають биту цеглу, керамзит або великий щебінь товщиною 20 см, потім поміщають субстрат наступного складу:

• дернова земля – 2 частини;
• листова земля – 2 частини;
• торф – 1 частина;
• пісок – 1 частина.

Якщо до суміші додати 1 частину перегну або 100 г нітроамофоски, перші кілька років ялинки не потребуватимуть підживлення.

Після посадки можна зачинити в землю 30 г гранул комплексного добрива марки Фертика для хвойних, замінивши внесення добрив у яму. Цей засіб пролонгованої дії містить всі необхідні для повноцінного зростання і розвитку мікро- і макроелементи, в тому числі магній, сірку і залізо.

Вибираючи місце для високого дерева, потрібно пам’ятати, що одиночна рослина, наділена пишною кроною і дрібносидячою кореневою системою, може бути вивернута із землі сильними поривами вітру. Проблему вирішують змішаними посадками або підв’язкою ствола до міцно встановленої опори. Крім того, на поживних грунтах ялина розвиває більш потужні корені, стає стійкою.

Сорти

«Коніка» – це найпопулярніший вид канадської ялини. Добре виглядають деревця, вирощені у відкритому грунті і в контейнерах, вони ефектно прикрашають кам’янисті сади і тераси. Ця глаука може досягати висоти 4 метрів у віці 60 років. «Коніку» люблять за блакитне забарвлення, здатне розбавити зелені ландшафтні композиції. Її лапки складаються в щільну крону у формі піраміди. Зростає вона досить повільно, що дозволяє її вдало підключати до композицій.

«Ехініформіс» має дійсно скромні розміри – в 30 років її зростання виявляється не більше півметра. Однак по закінченні років її висота досягає позначки від 25 до 35 метрів. Поки деревце юне, його крона нагадує кулю, а з часом вона набуває подушковидної форми. У композиціях вона не відкидає тінь на своїх дрібніших сусідів, що є її плюсом, і при цьому здатна прикрасити будь-який ансамбль.

Цей вид любить слабокислу землю і світло, хоча може адаптуватися і до напівтіні.

«Дейзі» схожа на «Коніку», але має інше забарвлення. У 10 років її зріст може досягти 80 см. Вона боїться березневого сонця, найкрасивіше виглядає в кінці весни і початку літа, коли на ній з’являються жовті відростки. Вдало доповнює вересковий сад і альпінарій.

«Альберта» має практично однакову довжину і ширину – близько метра. Її хвоя має світло-зелене забарвлення, а голочки можуть виростати до 9 мм. Ландшафтні дизайнери люблять її округлу форму, вона добре доповнює верескові зарослі або кам’яні сади.

«Сандерс Блю» названа так завдяки незвичайному синій забарвленні. Її форма нагадує конус, але досить вузький. У 10 років висота цих дерев не перевищує позначки 70 см. Щоб її хвоя росла красивою і не втрачала свого незвичайного сріблясто-синього відтінку, перші два роки її рекомендується вкривати від сонця. Ця ялина трохи примхлива, оскільки не переносить зайвої вологи і посухи. Може стати здобиччю павутинного клешу. Підходить для кам’яного і зимового саду.

«Перфекта» – ялина зі звисаючими гілками, чому її форма називається плакучею. Зелене забарвлення з блакитним відливом робить його ще привабливішим для дачників і ландшафтних дизайнерів. Не переносить сильної спеки без дощів і надмірної вологості ґрунту.

«Рейнбоуз енд» – карликова конусовидна рослина, за рік досягає зростання не більше метра. За рік на ньому з’являється два прирости. Влітку ялина жовтіє, а в менш сонячну частину року знову зеленіє. Якщо деревце буде рости на сонці, то воно довше буде зберігати своє золотисте забарвлення, але в березні і квітні його завжди потрібно вкривати від сонця, інакше воно постраждає від палючих променів.

«Сонечко лучисте» – популярний сорт, який має безліч плюсів. Його крона досить збита, має чіткі конічно обриси.

Молода поросль відрізняється жовтими пензлями, основне ж забарвлення хвої цього сорту – синьо-зелене. Любить яскраве сонце, виростає до позначки метр.

Підготовка до посадки

У догляді ялина канадська не особливо примхлива, хоча й вимагає певних знань. Адже тільки правильно посаджений саджанець виросте красивим і пишним деревом, за яким у майбутньому буде потрібен мінімальний догляд.

Вибір саджанця і місця

Навіть якщо саджанець купується в спеціалізованому розпліднику або у знайомих садівників, то поставитися до вибору необхідно серйозно і ретельно оглянути придбаний посадковий матеріал. Хороший саджанець повинен відповідати наступним вимогам:

• Хвоя молодого саджанця блискуча, насиченого кольору, а також без засохлих колючок.
• Коріння повинно перебувати у зволоженому субстраті, а ні в якому разі не оголене.
• Якщо саджанець викопується безпосередньо перед придбанням, потрібно стежити, щоб коренева система не була пошкоджена.

Вибираючи, де розмістити саджанець, необхідно враховувати, що ця хвойна порода любить сонячне і відкрите місце. Але молоді люди потребують притінення, оскільки незміцніле деревце під яскравим сонцем ризикує отримати опіки. Декоративні карликові сорти відмінно виглядають поблизу садових доріжок. А ось високорослі екземпляри чудово доповнять дизайнерські композиції.

Краще вибирати місце з суглиністим субстратом і достатнім вмістом гумуса. А от вапно канадська ялина не особливо любить, тому в такому ґрунті добре рости вона не буде. Також пухнастій красуні потрібна волога, тому в посадкову яму обов’язково закладається хороший дренажний шар.

Основні тонкощі пересадки

Коли проводити пересадку саджанця, залежить від декількох факторів. Якщо деревце було придбано в спеціальному контейнері, то найкраще висаджувати його в період з весни по осінь. Якщо ж ялина була в земляному комі, то висадити її потрібно до кінця травня, щоб вона встигла гарненько вкоренитися до заморозків.

Самі пересадочні роботи проводяться за такою схемою:

• Посадкова лунка викопується на глибину, що в два рази перевищує розміри земляної коми на кореневій системі.
• Перед поглибленням необхідно гарненько промити коріння, прибрати з них землю, видалити підгнилі корінці.
• Потім готується спеціальний ґрунт, для канадської ялинки ідеально підходить суміш з дерну, компосту і садового грунту.
• Перед закладкою ґрунту обов’язково вкладається дренаж, це може бути морська галька, бита цегла або некрупна щебінка.
• Потім у посадкову лунку поміщають сосновий саджанець, прикопують його підготовленою сумішшю і приминають її. При цьому потрібно стежити, щоб коріння не були заглиблені занадто сильно, так як у канадської породи ялинок коренева система знаходиться практично на поверхні землі.
• Після всіх виконаних маніпуляцій блакитну ялину необхідно рясно полити.

В самому кінці мульчують грунт навколо ялини компостом або торф’яним грунтом. На цьому пересадочні роботи вважаються закінченими.

Пересадка

Як і посадку, так і пересаджування краще проводити навесні. Оскільки їжі мають неглибоку компактну кореневу систему, яка розвивається вширі, вони добре переносять пересадку. Перед цим їх рясно поливають, при викопці намагаються зберегти якомога більше землі на коріннях.

Фахівці рекомендують за рік до пересадки великих дерев прокопати навколо стовбура траншею глибиною близько півметра, перерізавши коріння і завантажити в неї поживний субстрат з рівних частин компоста і торфу, додавши півчастини перегну-висипця. Протягом теплого сезону траншею поливають, один-два рази додавши у воду стимулятор коренеутворення.

Такий спосіб дасть приріст густого молодого коріння. Ранньою весною дерево поливають, обкопують, розгойдують, підрізають утримуючі корені, укладають на мішок, зберігаючи кім землі, і переносять (перетягують) на потрібне місце, де висаджують звичайним способом.

Канадська коніка – це багаторічна рослина, яка росте у вигляді дерева і відноситься до сімейству хвойні. Селекціонерами виведено безліч карликових сортів, які активно використовуються ландшафтними дизайнерами для створення декоративних насаджень. Карликові ялини ростуть повільно, тому часто їх можна зустріти в офісах і будинках, особливо в новорічні свята.

В основному всі сорти морозостійкі і невибагливі в догляді.

• Ялина канадська коніка. Висота канадської коніки в основному не перевищує 2-2,5 метра, але деякі екземпляри після досягнення 35-40 річного віку можуть витягуватися на 3,5 метра. У канадської коніки коротка, до 0,6 мм і м’яка хвоя приємного зелено-сизого забарвлення. Крона в ширину досягає 2 метри в діаметрі. Особливість цього дерева в тому, що воно повільно зростає. Це велика перевага при висадці в декоративних багаторічних композиціях. Зріст канадської коніки за рік збільшується максимум на 10 см, і це при правильному догляді і сприятливих умовах зростання. Крона має правильну конічну форму, без оголення нижньої частини стовбура. Стійка до морозів.
• Ялина канадська Сандерс Блю. Дуже популярна серед ландшафтних дизайнерів за красиве забарвлення хвої і правильну конічну форму. Максимальне зростання рослина досягає тільки в 30 річному віці. Стовбур витягується на 3 метри у висоту. Зростає ялина повільно, до 10 років вона ледь перевищує 80 см. Гілки густі, щільні. Хвоя ніжна пофарбована в блакитно-зелений тон. Морозостійка і невибаглива в догляді.

Як вирощувати?

Експерти в галузі розведення ялин рекомендують підходити до їх висадки з усією відповідальністю. Незважаючи на невибагливість цих рослин, є нюанси, які варто враховувати.

Вибір місця

Місце для ялини зазвичай обирають, керуючись одним із принципів. Перший полягає в тому, що ялина купується як одиночне новорічне дерево, яке має зайняти почесне місце на ділянці і бути доступним під час свят – щоб її могли прикрашати і водити навколо хороводи. Ялинка повинна проглядатися з вікон будинку, а ще краще, якщо її буде помітно і з вулиці.

У цьому випадку її зазвичай просто висаджують на галявині, освітленій сонцем, і про сусідство дерева з іншими рослинами не замислюються.

Інший випадок – коли одна або кілька ялин купуються для прикрашання ділянки в складі ландшафтної композиції. Зазвичай цим займаються більш досвідчені садівники. Вони ретельно стежать за тим, щоб умови на конкретній ділянці сприяли нормальному зростанню ялини – це правильний склад ґрунту, оптимальна зволоженість, освітленість, адже тільки при створенні оптимального середовища ялина розквітне у всій красі. Також вони враховують наявність інших рослин по сусідству – ялина не повинна перекривати світло світлолюбивим примірникам. Наприклад, газонним злакам під її гілками буде занадто темно.

Важливо враховувати вимоги конкретного сорту канадської ялини і створювати для нього найбільш комфортні умови, адже є більш і менш примхливі сорти. Основне ж правило характерне для більшості з них: для росту красивої щільної крони ялини ділянка повинна бути добре освітлена, а на початку весни деревце потрібно вкривати від променів з метою профілактики опіків.

Посадка

Щоб підготувати місце для ялинки, ґрунт слід перекопати на глибину 40 см і удобрити його. Найкраще, якщо внесення перепрілого гною буде проводитися з розрахунку 10-20 кг на 1 квадратний метр площі. Можна використовувати комбіноване NPK-добриво, дозування його становить від 80 до 100 грам на квадратний метр. Піщаний ґрунт не найкращим чином позначиться на зрості деревця, тому його краще розбавити родючим суглинком або дерновою землею.

Пересадка ялини з відкритою кореневою системою проводиться восени або на початку весни. Якщо процес все ж відбувається влітку, то вибирати для цього краще похмурий день. Два тижні ялинку активно поливають, а потім створюють їй комфортну тінь на час укорінення.

Полив.

Юні деревця вимагають рясного поливу – по 10 − 12 літрів води. Особливо це важливо по осені, оскільки взимку вони можуть не вижити через нестачу вологи, яка для них куди страшніша від холодів. Дорослі ялини не потребують такої кількості води, як молода поросль. Все-таки глаука зараховується до посухостійких дерев.

Підживлення

Канадська ялина дуже любить мульчування ґрунту, це важлива складова догляду за нею. Завдяки цій процедурі земля краще утримує вологу. До того ж за рахунок мульчування бур’яни ростуть не так активно і не забирають у ялинки корисні речовини і воду. Для мульчування використовуйте деревні тирси, торф або кору дерев.

Обрізка

Багато садівників в декоративних цілях роблять обрізку надто виступаючих або підсохших, чорних гілок, хоча глаука від природи схильна зберігати красиву форму. Щоб підтримувати природну красу дерева, робити обрізку досить раз на рік. Під час неї прибираються елементи, що втратили вигляд, також при необхідності злегка коригується крона.

Вирощування у горщику

Вирощування канадської ялини в горщику – це захоплюючий і приємний процес. Маленьке деревце здатне радувати око і прикрашати інтер’єр. Для домашньої хвойної рослини вам знадобиться кислий ґрунт. Придбайте готовий грунт для хвої або змішайте по одній частині стандартної земляної суміші і землі, принесеної з хвойного лісу.

Через палюче сонця гілочки горшкової ялини можуть пожовтіти, і вони вже не повернуть колишній вигляд. Щоб запобігти псуванню решти гілок, потрібно нормалізувати умови утримання рослини і побризкати її біорегуляторами, які використовуються як екстрена допомога. Якщо земля недостатньо окислена, то хвоя може жухнути і зморщитися. Зупинити це можна, якщо замінити верхній шар землі на ялиновий грунт, при цьому не допускаючи оголення коріння і зберігаючи рівень землі.

Як бачите, догляд за домашньою горшковою глаукою не такий вже складний, вона досить швидко зростає, і досягнувши остаточних розмірів, буде довгі роки зберігати свою звичну форму.

Догляд за рослинами

Хвойні деревні рослини досить непривередливі, і їли тому не виняток. Догляд за ними зводиться до поливів, рідкісних підживлень, обрізки при необхідності, боротьбі зі шкідниками і хворобами, а також укритті на зиму, що більше стосується молодих рослин і карликових форм.

Полив.

Особливо потребують поливу молоді ялини, а також карликові форми з невеликою кореневою системою. Поливи проводять поступові і глибокі, намагаючись повільно наситити вологою землю. Шар торфу або дроблених шишок товщиною в 5-6 см, рихло насипаний по периметру крони, допоможе зберегти вологу, позитивно впливає на розвиток мікоризи.

У посушливі періоди дерева поливають не рідше двох разів на місяць, витрачаючи 15-50 л під корінь, із загальною регулярністю 6-8 разів за сезон. Засухостійкі дорослі рослини рясно поливають при тривалій посухі, достатня періодичність – 3-5 поливів за сезон.

Запилену хвою ввечері корисно обмивати дощуванням, при цьому змивають весь бруд, у тому числі всередині крони, оскільки засохла кірка може завдати більше шкоди, ніж тонкий шар сухого пилу.

Підживлення

Правильно заправлені ями та внесення на поверхню ґрунту гранульованого добрива забезпечать пишний розвиток рослин. Використання добрив вимагає достатнього зволоження, якщо немає можливості регулярно поливати, внесення добрив краще обмежити.

Через два-три роки, що зміцнилися, для більш інтенсивного розвитку, починають підгодовувати, вносячи навесні комплексні гранульовані добрива Фертика або інші. Можна використовувати наступний склад, змішавши:

• перегний – 1-2 л (залежно від розмірів деревця);
• 25 г суперфосфату;
• 10 г калійної солі.

Суміш рівномірно заробляють по периметру крони і добре поливають.

Обрізка

Ялини відрізняються оригінальною стійкою формою, яка чітко проявляється залежно від сорту. При вирощуванні в природному вигляді від садівника потрібно лише підтримувати бажаний зовнішній вигляд дерева, видаляючи неприродно виглядаючі гілки, наприклад, реверсії зеленого кольору на блакитних сортах. У той же час ранньою весною важливо проводити санітарну обрізку, прибираючи уражені хворобами, сухі, уламані гілки.

Формуючу обрізку застосовують для поліпшення або зміни форми, властивої сорту – так отримують рівні колони, ідеальні кулі або найнеймовірніші фігури. Рік від року стає все більш популярною мініатюрн