Аміа́к, амоніа́к, NH3 — неорганічна сполука, безбарвний газ із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді. Одержують каталітичним синтезом з азоту і водню під тиском. Використовують переважно для виробництва азотних добрив, вибухових речовин і азотної кислоти.
Розчин готують з розрахунку 4 мл аміаку на літр води, витрата — півлітра під кожен кущик.
Дія та застосування У медицині нашатирний спирт застосовується при запамороченнях (для збудження дихання), для стимуляції блювання, а також зовнішньо: при невралгіях, міозитах, укусах комах, для обробки рук хірурга.
Аміак – це хімічна сполука, яка широко використовується в промисловості. Найчастіше використовується у виробництві добрив. Він багатий поживними речовинами, які збагачують ґрунт. Також аміак використовують у сільському господарстві, оскільки він не має негативного впливу на навколишнє середовище та ґрунт.
Розчин аміаку належить до лікарських засобів, які подразнюють нервові закінчення. Механізм дії аміаку при вдиханні полягає в рефлекторному порушенні дихального центру через рецептори верхніх дихальних шляхів – закінчення трійчастого нерва. При нанесенні на шкіру подразнює та антимікробну дію.
Аміак починає взаємодіяти відразу і після контакту з вологою на поверхні шкіри, очей, рота, слизових поверхонь, утворює їдку речовину, яка веде до некрозу тканин.