✅Чим харчуються птахи?

✅ Птахи – це клас тварин, який включає велику кількість різних видів (понад 10 тисяч). Кожен з цих видів має власні переваги в харчуванні. Харчування залежать від:

• середовища проживання;
• розміру птиці;
• її сил і здібностей;
• великої кількості їжі;
• потреб;
• конкурентів.

Більшість видів птахів можна розділити на 3 категорії на основі їх раціону:

М’ясоїдні, або хижі птахи

Ця група включає птахів, чий раціон складається в основному з м’яса гризунів, ссавців, риб, комах, інших птахів, амфібій і рептилій. Хижі птахи можуть полювати за своєю здобиччю або їсти мертві туші. До м’ясоїдних птахів відносяться:

Плотолюбність – це загальний термін, який використовується для опису раціону з м’яса тварин, проте існує більш спеціалізована дієта, яка передбачає вживання птахами певного типу м’яса.

Рибоядні, або іхтіофаги

Раціон іхтіофагів складається в основному з риби, але може також включати в себе водних комах, молюсків і ракоподібних. Більшість птахів цієї категорії мають спеціалізовані дзьоби і сильні кігті, які допомагають їм захопити свою здобич.

Деякі види птахів, які класифікуються як рибоядні, включають:

Чаплі, пелікани і чайки також вважаються частково рибоядними.

Комахоїдні

Комахоїдні – це різні види птахів, раціон яких, перш за все, складається з комах таких, як: водні комахи, літаючі комахи, мурахи, павуки, коники, гусениці, бабки, метелики і багато інших.

Ці комахи є важливим джерелом білка для більшості птахів і особливо для молодих пташенят.

Є багато птахів, які вважаються комахоїдними, хоча вони їдять не тільки комах, оскільки в їх раціоні переважають ці безхребетні. Деяких види вибирають харчування виключно комахами в певну пору року, коли інша їжа недоступна.

Птахи, які переважно є комахоїдними протягом всього свого життя, включають:

• блакитних птахів;
• оляпок;
• мухоловок;
• ластівок;
• славок;
• дятлів;
• кропив’яників.

Птахоїдні

Раціон птахоїдних складається в основному з м’яса дрібних птахів. Як великі, так і дрібні хижі птахи можуть їсти інших птахів. Це рухливі льотчики з сильними ногами і пазурами, які здатні зловити та утримати свою здобич. Прикладами таких птахів є сапсани і яструби.

Моллюскоїдні

Харчування цих птахів складається з вживання великої кількості молюсків, таких як равлики, устриці, мідії та слимаки. У багатьох моллюскоїдних є гострі дзьоби і сильні щелепи, які допомагають знаходити і захоплювати здобич, а також розколювати тверді раковини. Птахи, які харчуються молюсками, включають:

Змієядні

Раціон змієїдних складається, в основному, зі змій. Такі птахи володіють швидкими рефлексами і гострими кігтями для лову змій. До змієїдних птахів відносяться:

Рослиноїдні

На відміну від м’ясоїдних, раціон рослиноїдних птахів складається з продуктів рослинного походження, включаючи овочі, фрукти, ягоди, насіння, зерно, нектар і т.д. Залежно від харчових переваг, рослиноїдних птахів можна розділити на групи.

Плодоядні

Їх раціон складається в основному з фруктів, таких як банани, яблука, груші, апельсини, а також ягід. У плодоядних птахів часто є спеціальні дзьоби, які допомагають ефективно розрізати фрукти і видаляти шкірку. До цієї групи відносяться омелюхи, дрозди, шпаки і багато інших птахів, які харчуються виключно фруктами.

Зерноїдні

Зерноїдні харчуються, в основному, насінням і зернами. До них відносяться великі птахи, що мають товсті сильні дзьоби, здатні розколоти тверді оболонки і більш дрібні птахи, що володіють тонкими дзьобами для видобутку насіння із соснових шишок і квітів. Багато зерноядних птахів також можуть їсти комах в якості додаткового джерела білка. Прикладами зерноїдних виступають: куроподібні, горобині і в’юркові.

Нектароїдні

Раціон нектароядних птахів складається переважно з нектару. Також вони можуть споживати невелику кількість фруктів, комах і соку. У цих птахів є спеціалізовані дзьоби, які дають доступ до нектару квітів. Найбільш відомими нектароядними птахами є:

Всеїдні птахи

Всеїдні птахи харчуються рослинами і тваринами. До джерел їх їжі відносяться комахи, риби, ящірки, ракоподібні, гризуни, насіння, зерно, трави, нектар і фрукти. Раціон може змінюватися в залежності від сезону і достатку продуктів.

Більшість видів колібрі, качок, дятлів і орлів є прикладами всеїдних птахів.

Вільшанка: харчування, розмноження, її роль в природі

Вільшанка — маленька яскрава пташка, з тонким голосом, яка співає на зорі і з заходом сонця. Саме тому отримала ще одну свою назву — Зорянка. Вона однією з перших починає свою пісню зі сходом сонця. Є ще одна назва, поширена на Слобожанщині — чиря. Вільшанка відноситься до родини мухоловкових, роду Дроздових, її латинська назва — Erithacus rubecula. Вона є перелітним птахом, і її ареал проживання досить великий. На зиму вона відлітає в Північно-Західну Африку. Літо проводить в Євразії, постійним місцем проживання є Західна Європа.

Вільшанка віддає перевагу для життя і розведення пташенят лісовим територіям. Але так як сільське господарство стало витісняти ліси, то птахи змогли пристосуватися до життя в садах, парках, скверах і навіть серед людських споруд. Птах охочіше селиться в сирих лісах, де є густий підлісок, пні, покриті мохом або занедбані сади. Важливо, щоб ці місця були тінистими, чиря уникає освітлених сонячних ділянок.

Зовнішність птаха

Вільшанка — невеликий птах, за розміром подібна до горобця. Вага самця становить 14-18 г, а самка трохи більша, її вага — 14-23 г. У пташки довгі ноги, тонкий дзьоб, посадка тіла швидше горизонтальна, ніж вертикальна. Забарвлення у особин жіночої та чоловічої статі відрізняється лише частково. Черевце, пір’я, спина і задня частина голови сірого кольору з різними відтінками; груди червонувато-коричневі, а також шия, боки і передня частина голови. Черевце найсвітліше, ближче до біло-сірого. Самці мають більш насичений колір і по краю червоно-коричневої плями, ще є синя облямівка. Старі самки за забарвленням не сильно відрізняються від самців. У дитинчат, які щойно вилупилися, ще немає чітких обрисів забарвлення. Вони більш строкатого забарвлення: поєднання сірих з рудими плямами, але до осені вони за кольоровою гамою стають схожими на дорослих особин.

Харчування

Так як вільшанка мешкає в підліску, на землі, то вся їжа добувається в надгрунтовому покриві лісу або в його нижньому ярусі: в кущах, підліску. Харчування залежить також від ареалу проживання, в якому птах знаходиться, і від комах, які там водяться. Вільшанка віддає перевагу білкій їжі тваринного походження, до її раціону можуть входити: жуки, клопи, личинки, мурахи; також це можуть бути черевоногі молюски, павуки, багатоніжки. Так як цей птах рано прилітає з зимівлі (ще коли не розтанув сніговий покрив) і може затримуватися з вильотом до листопада-грудня, то в той момент раціон його харчування становить їжа рослинного походження — це може бути насіння, ягоди.

Особливості

Залицяння

Самці повертаються першими з зимівлі, вони починають співати свої пісні, щоб привернути увагу самки і позначити свою територію. Залицяється самець до самки, балуючи її смачною їжею, яку вони разом з’їдають. Опісля самка починає вити гніздо, місцем розташування можуть бути як лісові зони, занедбані сади, так і людські споруди або будиночки для птахів, які знаходяться на віддалі. У парі співають обидва представники вільшанки, правда самка видає менше звуків, ніж самець.

Вирощування пташенят

Ці пташки в’ють гнізда на землі у високій траві або в кущах, під навислими каменями, у пнях, в розщелинах дерев — всюди, де є ніша, щоб можна було заховати своїх майбутніх пташенят. Гніздо птаха складається з сухого листя, моху травинок, пір’я, можливо з вовни. Ширина гнізда невелика; якщо птах займає чуже гніздо, віна його зменшує, натягуючи сухої трави, корінців, листя. Зверху гніздо надійно захищене і замасковане. Кладка в середньому складається з 5-7 яєць, які мають світло-жовте або рожево-біле забарвлення з плямами: від жовтого до коричневого відтінків. За сезон пара встигає відкласти дві кладки яєць. Самець підгодовує самку, поки вона сидить на яйцях. Першу кладку вільшанки роблять з травня по червень.

Пташенята вилуплюються з яєць голими, без пір’я, і перші кілька днів життя їм потрібне постійне підтримання тепла, яке пташенятам обов’язково забезпечує хто-небудь з батьків. На тринадцятий день пташенята залишають гніздо, ще не вміючи літати. У цей період, на протязі тижня, вони ще ховаються в кущах і самець їх підгодовує, а самка будує гніздо для наступної кладки. У віці 20 тижнів вони стають повністю самостійними і вже можуть літати і добувати собі їжу.

Роль вільшанки в природі

В першу чергу цей птах займає свою екологічну нішу в харчовому ланцюжку. А також його уподобання в їжі (комахи) можуть позитивно впливати на добробут людини. Якщо у вас недалеко живуть такі птахи, ви можете привернути їхню увагу годівницями або побудувавши будинок для птахів, де-небудь у відокремленому куточку вашого саду. Вони будуть поїдати комах, які живуть у вашому саду і є шкідниками рослин. Вони із задоволенням пройдуться по вашому свіжоперекопанному городу в пошуках комах, личинок, черв’яків. До того ж при великому бажанні вільшанку можна навчити є з рук, головне набратися великого терпіння.

Факти

1. Третина вільшанок гине, не доживши навіть до одного року — це пов’язано з різними чинниками: один з них хижаки, які на них полюють, до того ж представники родини куницевих люблять розоряти їх нори; другою причиною є захист своєї території від ворогів і третьою причиною є невміння себе прогодувати перші дні після покидання гнізда.

2. Чисельність цього виду птахів не зменшилася незважаючи на те, що щороку знищується їх ареал проживання — ліси. Вони змогли пристосуватися і навіть навчилися виживати в світі людей і домашніх тварин, які є їхніми потенційними ворогами.

3. Ареал проживання в Україні — це частина степової зони, а також лісостепової і лісової зон.

Цей птах сповнений енергії, дуже працьовитий, турботливий при вирощуванні пташенят, навіть чужих (їй часто підкидає зозуля своїх пташенят) і прекрасно співає зі сходом і заходом сонця.