Що винайшли у 1905 році

У 1905 р. в Російській імперії почалася революція. Революція 1905-1907 pp. за своїм характером була буржуазно-демократичною, бо її безпосереднім завданням було повалення царизму, встановлення демократичної республіки, вирішення аграрного питання, покращання становища робітників (восьмигодинний робочий день тощо). Буржуазна революція відображає потреби розвитку капіталізму, оскільки вона розширює й поглиблює роз виток його основ. Тому революція не може не відбивати інтересів буржуазії. Проте в ній також зацікавлені робітники, селяни й інтелігенція, оскільки революція спрямована на ліквідацію залишків кріпосництва, скинення царату з його поліцейським режимом, розширення демократії тощо.

Революція 1905-1907 pp. мала свої особливості, тобто відмінності від попередніх революцій в інших країнах. По-перше, це була перша революція XX ст., коли протиріччя капіталізму досягли апогею, і Російська імперія стала вузлом цих протиріч. По-друге, хоча революція була буржуазною за характером, буржуазія імперії не могла в ній відігравати вирішальної ролі, як це було у країнах Європи раніше, оскільки була недостатньо організованою і занадто прив’язаною до царизму. По-третє, у цій революції існували не два політичних табори (революційний і контрреволюційний, урядовий, як у Європі), а три, крім вищевказаних, ще табір ліберально-буржуазний. Це ускладнювало політичну боротьбу.

Періодизація революції: 1) піднесення (січень — грудень 1905 p.); 2) спад (січень 1906 р. — червень 1907 p.).

Різною була й тактика партій у революції. Більшовики та есери виступали за збройне повстання як основний засіб вирішення завдань революції (есери, крім цього, також за терор). Меншовики, кадети, лідери українських національних партій — за парламентський шлях через вибори до Державної Думи. Чорносотенні партії були за беззаперечне збереження існуючого ладу» тобто проти будь-яких змін.

Головні події революції в Україні:

• січень-березень 1905 р. страйки робітників — 177 страйків, 170 тис. учасників;

• повстання на броненосці «Потьомкін» (14-25 червня 1905 р.);

• загальний політичний страйк (жовтень 1905 р. — 120 тис. учасників);

• створення профспілок (3 листопада 1905 р.; у 1907 р. — 280 організацій);

• селянські виступи (за 1905 р. — 4 тис. у 7 тис. сіл);

• повстання матросів флотської дивізії у Севастополі (крейсер «Очаків» та ін., на чолі з лейтенантом Шмідтом — листопад 1905 p.);

• повстання саперів у Києві на чолі з поручиком Б. Жаданівським — листопад 1905 p.;

• грудневе збройне повстання 1905 р. (у Донбасі).

У ході революції виникли нові опозиційні урядовим органам влади — Ради робітничих депутатів. В Україні вони діяли в Катеринославі, Києві, Одесі, Миколаєві та інших містах.

Зростання громадської активності й організованості привело до створення профспілок. Однією з перших виникла профспілка залізничників Південно-Західної залізниці. Наприкінці 1905 р в Україні нараховувалось близько 80 професійних об’єднань.

У ці роки значно посилився національний рух. Громадськість України виступала за рівноправність усіх народів, проти великодержавної, шовіністичної політики царизму, за право вільно користуватися рідною мовою. У цей час більшого поширення на буває українська преса. У 1905-1907 pp. виходило вже 24 україномовних газет і журналів.

Поряд з політичними партіями в цей час виникають і культурно-освітні організації — «Просвіти», які керувались демократичними і ліберальними діячами української інтелігенції (М. Коцюбинський, Б. Грінченко, П. Мирний, Л. Українка). Вони засновували бібліотеки і читальні, організовували літературні і музичні вечори, лекції, спектаклі, створювали школи з викладанням українською мовою. В Одеському університеті починається викладання історії України, а в Харківському — історії літера тури українською мовою.

Українське питання обговорювалося і в Державних думах. Вибори у І Думу відбулися весною 1906 р. Від України було об рано 102 депутати, найбільше було кадетів — 36 чол. У Думі сформувалася «Українська думська громада», яка об’єднувала 45 депутатів. Основною її вимогою було надання автономії Україні. Вибори до II Думи відбулися в січні 1907 р. Знову від України обрали 102 депутати, і знову була створена «Українська думська громада». II Дума виявилася ще лівішою, ніж І Дума. «Думська громада» дещо розширила свої вимоги, пропонуючи запровадити українську мову в систему освіти і державного управління. Для цього вони вважали за необхідне утворити кафедри української мови та історії в університетах, ввести українську мову в учительських семінаріях. Діяльності «Думської громади» активно допомагав видатний український історик М. Грушевський, який спеціально для цього переїхав до Петербурга. За його участю почали видавати журнал «Украинский вестник», а потім газети «Рідна справа» («Вісті з Думи»), де друкувались виступи депутатів, статті на актуальні політичні теми. Склад «Думської громади» був дуже строкатим, неоднорідним, і, крім того, в умовах спаду революції і посилення реакції майже неможливо було досягти якихось демократичних зрушень.

§ 34. Події революції 1905-1907 років в Україні

• Згадайте які українські політичні партії діяли у 1905 році?

• Як ви розумієте значення поняття: «Просвіта»?

• Чи пам’ятаєте ви, що перші просвіти виникли на Галичині. Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, який вплив мали революційні події 1905-1907 рр. на активізацію українського національного руху.

1. Причини революції. Перебіг основних революційних подій

Революція 1905-1907 років у Російській імперії була зумовлена кількома причинами: а) погіршенням становища населення в результаті світової економічної кризи 1900-1903 років; б) відсутністю демократичних свобод; в) жорсткою політикою самодержавства в аграрному, робітничому і національному питаннях; г) поразками імперії у російсько-японській війні 1904-1905 років. У неділю 9 січня 1905 року в Петербурзі зібралася велелюдна, але мирна демонстрація протесту проти дій імперської влади. Однак її розігнали, стріляючи на ураження, урядові війська. Ця подія увійшла в історію під назвою «Кривава неділя» і стала початком революції 1905-1907 років.

У відповідь на «Криваву неділю» масові виступи охопили багато регіонів імперії, зокрема українські землі. У найбільших містах України — Катеринославі, Києві, Одесі, Миколаєві — розпочалися страйки, утворилися ради робітничих депутатів та профспілки. Протестний рух охопив навіть армію і флот. У червні 1905 року вибухнуло повстання на чорноморському панцернику «Князь Потьомкін-Таврічеський» під проводом українців Григорія Вакуленчука і Панаса Матюшенка. Коли ж до нього наблизилася каральна ескадра російського флоту, то її матроси відмовилися відкривати вогонь по кораблю повсталих. Екіпаж зміг поповнити запаси продовольства у місті Феодосія, однак переправити на судно вугілля не вдалося. Через деякий час команда судна здалася румунським властям у місті Констанца. Частина моряків залишилася в Румунії, а більшість тих, хто повернувся в Російську імперію, репресували. В жовтні 1905 року відбувся всеросійський політичний страйк, до якого в Україні долучилися робітники і службовці промислових міст.

Під тиском подій імператор Микола II видав Маніфест 17 жовтня 1905 року, що проголошував громадянські свободи, дозволяв створювати політичні партії та громадські організації, передбачав скликання парламенту Російської імперії — Державної Думи. Після появи Маніфесту виникла низка політичних партій. До збереження імперії закликали монархісти, компромісу з владою — ліберали, ліквідації самодержавства — ліві політичні сили із соціалістичними гаслами. Активізували свою діяльність і українські політичні партії.

• 1. Назвіть причини й привід революції 1905-1907 років.
• 2. Які події стали відповіддю на «Криваву неділю»?
• 3. Що проголошував Маніфест 17 жовтня 1905 року?

Імперське законодавство

Основне з Маніфесту Миколи II від 17 жовтня 1905 року

1. Російським підданим дарувалися громадянські свободи: недоторканість особи, свободи совісті, слова, зібрань і союзів.

2. До участі в роботі Державної Думи допускалися ті суспільні верстви, які раніше були позбавлені виборчих прав.

3. Як непорушне встановлювалося правило про те, що рішення Державної Думи мали вищу силу за інші правові акти.

4. Передбачалося забезпечення можливості роботи у Державній Думі депутатам, вибраним від народу.

5. Державна Дума отримувала право контролю над діями уряду.

Детальніше про. загальноросійські та українські політичні об’єднання

Найвпливовіші загальноросійські партії: конституційні демократи (кадети), котрих підтримували промисловці та інтелігенція, «Союз 17 октября» (октябристи) за сприяння землевласників; «Союз русского народа» («чорносотенці») — партія монархістів; есери та соціал-демократи — представники робітників і селян. У роки революції найактивнішою з-поміж українських партій була УСДРП (Симон Петлюра, Дмитро Донцов, Левко Юркевич).

2. Революційні події на українських землях. Національно-культурний рух

Якийсь час після опублікування Маніфесту революційний рух не згасав. У листопаді 1905 року відбулося повстання моряків на суднах, що стояли на рейді Севастополя. Його очолив лейтенант Петро Шмідт. Військове командування ізолювало повсталі судна і обстріляло береговою артилерією. Повстання було придушене. Зазнав поразки і виступ полку саперів у Києві під орудою підпоручика Бориса Жаданівського. Посилилися селянські протести. У селі Великі Сорочинці, що на Полтавщині, селяни в грудні 1905 року на кілька днів захопили владу, обрали селянський комітет і встановили свої порядки. Проте зазнали поразки у сутичці з надісланими каральними загонами. Згодом цю подію назвали Сорочинською трагедією.

Пам’ятник жертвам Сорочинської трагедії в селі. Великі Сорочинці. Світлина

Маніфест 17 жовтня сприяв піднесенню національно-культурного руху на українських землях. Були скасовані Валуєвський циркуляр та Емський указ, що дало можливість розвивати українську літературу на власному правописі. Патріоти засновували українські видавництва, друкували українською мовою газети і журнали. 1905 року в місті Лубни почала виходити перша в Російській імперії україномовна газета «Хлібороб». Першою щоденною українською газетою стала «Громадська думка». Коли ж у 1906 році вона була заборонена, то її перейменували на «Раду» і видавали до 1914 року. Фінансував видання землевласник, громадський діяч і меценат української культури Євген Чикаленко. Загалом упродовж 1905-1907 років виходило близько 20 україномовних періодичних видань.

Перший випуск газети «Хлібороб». Світлина

Наприкінці 1905 року в Наддніпрянщині почали відкривати філії товариства «Просвіта». Головні його центри працювали в Києві, Катеринославі, Миколаєві. Їх очолювали відомі діячі української культури: у Чернігові — Михайло Коцюбинський, Полтаві — Панас Мирний, Миколаєві — Микола Аркас. Відбулися зміни в освіті: у деяких школах почали навчати українською мовою; в Одесі Олександр Грушевський викладав історію України, а в Харкові Микола Сумцов — історію української літератури. В Києві у 1907 році було засноване Українське наукове товариство (УНТ), яке очолив Михайло Грушевський.

• 1. Які події відбулися в Україні наприкінці 1905 року?
• 2. Що сприяло піднесенню національно-культурного руху в Україні?
• 3. Які зміни в культурно-освітньому житті відбулися в 1905 році?

Детальніше про. газету «Рада»

«Рада» була непартійною газетою, хоча загальну лінію її визначало ТУП. «Рада» висвітлювала українське життя на усіх українських землях та відгукувалася на всі його громадсько-політичні й культурні вияви, чим долучилася до формування української свідомості від 1906 року до початку Першої світової війни 1914 року.

3. Діяльність українських парламентських громад у І та II Державних Думах. «Українське питання» в III і IV Державних Думах

І Державна Дума розпочала роботу в 1906 році. Українські депутати у ній утворили Українську парламентську громаду на чолі адвокатом і громадським діячем із Чернігова Іллею Шрагом. Серед її членів були: Володимир Шемет та Павло Чижевський — від Полтавщини, Микола Біляшівський і барон Федір Штейнгель — від Києва, Андрій В’язлов — від Волині. Депутатська фракція видавали часопис «Украинский вестник», який редагував Максим Славинський. У виданні журналу взяли участь найкращі науковці України: Олександр Лотоцький, Михайло Туган-Барановський, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Русов. Політичною платформою Української парламентської громади була автономія України. Михайло Грушевський підготував декларацію, що її мав виголосити з думської трибуни голова фракції. Проте імператор Микола II того ж року розпустив Думу, позаяк її діяльність не влаштовувала владу.

В II Державній Думі (1907 рік) українські депутати утворили Українську думську громаду, яка видавала часопис «Рідна справа. — Думські вісті». Вони вимагали автономії України, запровадження української мови у систему освіти і державного управління, створення в університетах кафедр української мови, літератури, історії. Оскільки II Державна Дума була так само непідконтрольна уряду, як і перша, імператор Микола II 3 червня 1907 року оголосив про її розпуск та прийняття нового виборчого закону, що забезпечив перевагу в Думі землевласникам та буржуазії. Ця подія стала державним переворотом і, по суті, відновила самодержавство. З червня 1907 року вважають днем поразки революції.

Зміна виборчого законодавства була головною причиною відсутності у III (1907-1912 роки) і IV Державних Думах (1912-1917 роки) представників українського національного руху. Проте «українське питання» залишалося актуальним. У III Державній Думі воно стосувалося головно українського шкільництва і впровадження української мови в судочинстві. У IV Державній Думі «українське питання» депутати порушували переважно під час обговорення заборони святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Проте жодне з обговорюваних питань не вирішили на користь українського населення.

• 1. Визначте зміст діяльності українських депутатів І та II Державних Дум?
• 2. Яка подія відбулася 3 червня 1907 року? Назвіть її наслідки?
• 3. Чи порушували «українське питання» в III та IV Державних Думах?

Із Програми Української думської громади в II Державній Думі:

«. політичне відділення від Росії кого-небудь з її безправних народів, — так само й України, — ми признаємо за неможливе і небажане. (Оскільки) відділення порушить загальну політичну рівновагу Європи, . може викликати чужоземне втручання і закінчитися новим поневоленням народів, що шукають волі. По нашому глибокому переконанню, . (оптимальною є) переробка державного урядування на національну і територіальну (краєву) автономію».

У той час, коли. на теренах України

в Наддніпрянщині було обрано представників до II Державної Думи, .

Тоді. у світі

в Австро-Угорщині запровадили загальне виборче право для чоловіків.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1905-1907 роки — відбулася перша революція у Російській імперії;

— червень 1905 рік — повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврічеський»;

— 17 жовтня 1905 рік — Маніфест імператора Миколи II;

— листопад 1905 рік — повстання моряків Севастополя, виступ саперів у Києві;

— грудень 1905 рік — повстання селян у Великих Сорочинцях на Полтавщині;

— 1905 рік — створення першої в Російській імперії україномовної газети «Хлібороб»;

— 1906 рік — почала виходити газета «Рада»;

— 1907 рік — заснування Українського Наукового Товариства;

2. Поясніть значення понять: страйк, «Кривава неділя», Сорочинська трагедія.

3. Підготуйте історичну довідку: «Діяльність українських парламентських громад у І та II Державних Думах» за алгоритмом: період діяльності, громадське утворення, часопис, політична платформа, вимоги.

4. Доповніть схему та, спираючись на неї, підготуйте розповідь «Вплив революції 1905-1907 років на життя українців».