Перевірені досвідом рекомендації Українцям Скільки звуків у слові ядерця

Скільки звуків у слові ядерця

Звуковий аналіз слова ящірка

Звуковий аналіз слова ящірка в українській мові:

1 * – букви.
2 * – звуки, транскрипція слова ящірка.
3 * – звукова схема (звукова модель) слова ящірка – дошкільнятам, 1 – 4 клас

4 * – правила фонетичного, звуко-буквеного розбору слова ящірка (знаходяться нижче на сторінці).

Повний фонетичний звуковий аналіз, звуко-буквений розбір слова ящірка:

  1. 1. Ящірка
  2. 2. По складам: я ́ –щір-ка (3 склади; наголос на 1-му складі).
  3. 3. [ й ’ а ́ шчірка ]

[ ш ] – приголосний, глухий парний, твердий парний
[ ч ]– приголосний, глухий парний, пом’якшений парний

Для фонетического анализа (звуко-буквенного разбора) слов русского языка, пожалуйста, перейдите по ссылке:
ФОНЕТИЧЕСКИЙ звуко-буквенный разбор слов русского языка

Правила звукового фонетичного аналізу, звуко-буквеного розбору слова в українській мові:

Голосні звуки:

  • На початку слова
  • У середині та в кінці слова після голосного звука
  • Після апострофа
  • Після м’якого знака

Приголосні звуки:

  • [й]завжди м’який;
  • [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’], [р’] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них йдуть Ь, І, Я, Ю, Є.
  • Уподібнення за м’якістю:
    • тверді передньоязикові [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’] «Де ти з‘їси ці лини», дз пом’якшуються перед м’яким приголосним цієї ж групи.
    • cвистячі [з, ц, с, дз] перед напівм’якими губними [б’, п’, в’, м’, ф’] (“мавпа Буф”) мають подвійну вимову, тобто можуть вимовлятися і твердо, і м’яко: [зв’ір] і [з’в’ір], [см’іх] і [с’м’іх], [св’іт] і [с’в’іт], [цв’ах] і [ц’в’ах], [цв’іт] і [ц’в’іт], [св’ато] і [с’в’ато], [дзв’iн] і [дз’в’iн].
    • [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз], [р] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них НЕ йдуть Ь, І, Я, Ю, Є
    • Всі приголосні, окрім «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» та [й], тобто [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них
      НЕ йдуть І, Я, Ю, Є
    • [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них йдуть І, Я, Ю, Є.
    • ці сполучення позначають один звук [дж], [дз]якщо вони належать до кореня слова. ( * у програмі належність до кореня слова не перевіряеться)
    • завжди позначає два звуки [шч]
    • м’який знак не є звуком, він позначає м’якість попереднього приголосного
    • Свистячі приголосні перед шиплячими вимовляються як парні їм шиплячі.
      Cвистячий + шиплячий → шиплячий + шиплячий:
      • с + ш — [ш:]: винісши – [вин’іш:и]
      • з + ж — [ж:]: зжати –[ж:ати]
      • з + ш у середині слова — [жш]: безшумний [бежшумний]
      • з + ш на початку слова — [жш] → [ш:]: зшити [ш:ити]
      • з + ч у середині слова — [жч]: безчинство – [бежчинство]
      • з + ч на початку слова — [шч]: зчепити [шчеипити]
      • з + дж — [ждж]: з джерела [жджерела]
      • ш + с’ — [с’:]: милуєшся [милуйес:а]
      • ж + с’ — [з’с’]: поріжся [пор’із’с’а]
      • ч + с’ — [ц’с’]: мучся [муц’с’а]
      • ш + ц’ — [с’ц’]: дошці [дос’ц’і]
      • ж + ц’ — [з’ц’]: мережці [мерез’ц’і]
      • ч + ц’ — [ц’:]: качці [кац’:і]
      • т + с — [ц]: братство – [брaцтво]
      • т’ + с’— [ц’:]: учіться – [уч’іц’:a]
      • т + ц — [ц:]: коритце [кориц:е]
      • т + ч — [ч:]: вотчина – [вoч:ина]
      • т + ш у звичайному темпі — [чш]: багатшати – [багачшати],
        т + ш у швидкому темпі — [ч:]: багатшати – [багач:ати].
      • Префікс і прийменник з перед кореневим глухим приголосним оглушується: з тобою [стобой’у], з книги [скниги]. Оглушення префікса з- перед [к], [п], [т], [ф], [х] (“кафе птах”) засвідчується орфографією: сказати, стиха, спитати, сфотографувати, схитрувати.
      • Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови:
        легко – [лехко],
        вогко – [вохко],
        нігті – [н’іхт’і],
        кігті – [к’іхт’і],
        дігтяр – [д’іхт’ар],
        дьогтю – [д’охт’у],
        бігцем – [б’іхцем].
        Ці слова потрібно запам’ятати.
      • Дзвінкий [з] у префіксах роз-, без- та прийменнику без здебільшого оглушується, проте можлива подвійна вимова: [безпeчно] і [беспeчно] , [розпuска] і [роспuска], [без тeбе] і [бес тeбе]. Перед [с] оглушення не відбувається: розсада, безславно. У деяких джерелах вказується, що у префіксах роз-, без- кінцевий з- оглушується при швидкому темпі мовлення: розказати – [росказати], розсипати – [роc:ипати], безпечний – [беспечний], а при повільному темпі мовлення оглушення не відбувається.

      Правила поділу слова на склади в українській мові*

        Поділ слів на склади в українській мові не довільний, а підпорядковується певним правилам:
      1. Будь-який приголосний між двома голосними належить до наступного складу: го-ди-на, жа-рі-ти, су-є-та, ту-го-ву-хий.
      2. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після голосного перед наступним приголосним (сонорним, дзвінким, глухим) відносяться до попереднього складу: бар-ви, бам-бук, бал-ті-єць.
      3. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після приголосного (дзвінкого і глухого) перед голосним разом із дзвінким і глухим приголосним належать до наступного складу, тобто два приголосні – дзвінкий і сонорний, глухий і сонорний – обидва належать до наступного складу: ва-бли-вий, ва-тра.
      4. Два дзвінкі або два глухі приголосні належать до наступного складу: до-ста-ви-ти, до-сти-га-ти, на-дба-ти, дру-жба.
      5. Два приголосні, перший з яких дзвінкий, а другий—глухий, належать до різних складів: вез-ти, буд-ка, важ-кий.
      6. Подвоєні і подовжені приголосні завжди відносяться до наступного складу: зна-ння, нав-ча-ння, сті-нний, не-ска-за-нний, ві-дда-ти.
      7. Три і чотири приголосні можуть розпадатися і не розпадатися, якщо кінцевим у них є шумний: кі-стка, ві-стка і кіст-ка, віст-ка; і не розпадаються, якщо кінцевим є сонорний: за-здрі-сний, на-стрій, го-стрий.
      8. Три приголосні розпадаються, якщо перший і останній у них — сонорний: акорд-ний.

      Звуковий аналіз слова бджола

      Звуковий аналіз слова бджола в українській мові:

      1 * – букви.
      2 * – звуки, транскрипція слова бджола.
      3 * – звукова схема (звукова модель) слова бджола – дошкільнятам, 1 – 4 клас

      4 * – правила фонетичного, звуко-буквеного розбору слова бджола (знаходяться нижче на сторінці).

      Повний фонетичний звуковий аналіз, звуко-буквений розбір слова бджола:

      1. 1. Бджола
      2. 2. По складам: бджо-ла ́ (2 склади; наголос на 2-му складі).
      3. 3. [ бджола ́ ]

      Для фонетического анализа (звуко-буквенного разбора) слов русского языка, пожалуйста, перейдите по ссылке:
      ФОНЕТИЧЕСКИЙ звуко-буквенный разбор слов русского языка

      Правила звукового фонетичного аналізу, звуко-буквеного розбору слова в українській мові:

      Голосні звуки:

      • На початку слова
      • У середині та в кінці слова після голосного звука
      • Після апострофа
      • Після м’якого знака

      Приголосні звуки:

      • [й]завжди м’який;
      • [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’], [р’] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них йдуть Ь, І, Я, Ю, Є.
      • Уподібнення за м’якістю:
        • тверді передньоязикові [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’] «Де ти з‘їси ці лини», дз пом’якшуються перед м’яким приголосним цієї ж групи.
        • cвистячі [з, ц, с, дз] перед напівм’якими губними [б’, п’, в’, м’, ф’] (“мавпа Буф”) мають подвійну вимову, тобто можуть вимовлятися і твердо, і м’яко: [зв’ір] і [з’в’ір], [см’іх] і [с’м’іх], [св’іт] і [с’в’іт], [цв’ах] і [ц’в’ах], [цв’іт] і [ц’в’іт], [св’ато] і [с’в’ато], [дзв’iн] і [дз’в’iн].
        • [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз], [р] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них НЕ йдуть Ь, І, Я, Ю, Є
        • Всі приголосні, окрім «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» та [й], тобто [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них
          НЕ йдуть І, Я, Ю, Є
        • [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них йдуть І, Я, Ю, Є.
        • ці сполучення позначають один звук [дж], [дз]якщо вони належать до кореня слова. ( * у програмі належність до кореня слова не перевіряеться)
        • завжди позначає два звуки [шч]
        • м’який знак не є звуком, він позначає м’якість попереднього приголосного
        • Свистячі приголосні перед шиплячими вимовляються як парні їм шиплячі.
          Cвистячий + шиплячий → шиплячий + шиплячий:
          • с + ш — [ш:]: винісши – [вин’іш:и]
          • з + ж — [ж:]: зжати –[ж:ати]
          • з + ш у середині слова — [жш]: безшумний [бежшумний]
          • з + ш на початку слова — [жш] → [ш:]: зшити [ш:ити]
          • з + ч у середині слова — [жч]: безчинство – [бежчинство]
          • з + ч на початку слова — [шч]: зчепити [шчеипити]
          • з + дж — [ждж]: з джерела [жджерела]
          • ш + с’ — [с’:]: милуєшся [милуйес:а]
          • ж + с’ — [з’с’]: поріжся [пор’із’с’а]
          • ч + с’ — [ц’с’]: мучся [муц’с’а]
          • ш + ц’ — [с’ц’]: дошці [дос’ц’і]
          • ж + ц’ — [з’ц’]: мережці [мерез’ц’і]
          • ч + ц’ — [ц’:]: качці [кац’:і]
          • т + с — [ц]: братство – [брaцтво]
          • т’ + с’— [ц’:]: учіться – [уч’іц’:a]
          • т + ц — [ц:]: коритце [кориц:е]
          • т + ч — [ч:]: вотчина – [вoч:ина]
          • т + ш у звичайному темпі — [чш]: багатшати – [багачшати],
            т + ш у швидкому темпі — [ч:]: багатшати – [багач:ати].
          • Префікс і прийменник з перед кореневим глухим приголосним оглушується: з тобою [стобой’у], з книги [скниги]. Оглушення префікса з- перед [к], [п], [т], [ф], [х] (“кафе птах”) засвідчується орфографією: сказати, стиха, спитати, сфотографувати, схитрувати.
          • Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови:
            легко – [лехко],
            вогко – [вохко],
            нігті – [н’іхт’і],
            кігті – [к’іхт’і],
            дігтяр – [д’іхт’ар],
            дьогтю – [д’охт’у],
            бігцем – [б’іхцем].
            Ці слова потрібно запам’ятати.
          • Дзвінкий [з] у префіксах роз-, без- та прийменнику без здебільшого оглушується, проте можлива подвійна вимова: [безпeчно] і [беспeчно] , [розпuска] і [роспuска], [без тeбе] і [бес тeбе]. Перед [с] оглушення не відбувається: розсада, безславно. У деяких джерелах вказується, що у префіксах роз-, без- кінцевий з- оглушується при швидкому темпі мовлення: розказати – [росказати], розсипати – [роc:ипати], безпечний – [беспечний], а при повільному темпі мовлення оглушення не відбувається.

          Правила поділу слова на склади в українській мові*

            Поділ слів на склади в українській мові не довільний, а підпорядковується певним правилам:
          1. Будь-який приголосний між двома голосними належить до наступного складу: го-ди-на, жа-рі-ти, су-є-та, ту-го-ву-хий.
          2. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після голосного перед наступним приголосним (сонорним, дзвінким, глухим) відносяться до попереднього складу: бар-ви, бам-бук, бал-ті-єць.
          3. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після приголосного (дзвінкого і глухого) перед голосним разом із дзвінким і глухим приголосним належать до наступного складу, тобто два приголосні – дзвінкий і сонорний, глухий і сонорний – обидва належать до наступного складу: ва-бли-вий, ва-тра.
          4. Два дзвінкі або два глухі приголосні належать до наступного складу: до-ста-ви-ти, до-сти-га-ти, на-дба-ти, дру-жба.
          5. Два приголосні, перший з яких дзвінкий, а другий—глухий, належать до різних складів: вез-ти, буд-ка, важ-кий.
          6. Подвоєні і подовжені приголосні завжди відносяться до наступного складу: зна-ння, нав-ча-ння, сті-нний, не-ска-за-нний, ві-дда-ти.
          7. Три і чотири приголосні можуть розпадатися і не розпадатися, якщо кінцевим у них є шумний: кі-стка, ві-стка і кіст-ка, віст-ка; і не розпадаються, якщо кінцевим є сонорний: за-здрі-сний, на-стрій, го-стрий.
          8. Три приголосні розпадаються, якщо перший і останній у них — сонорний: акорд-ний.

          Скільки звуків у словах: мова, яблуко, ялина, тобто?

          Скільки звуків у слові мову?
          Скільки звуків в слові яблуко?
          Скільки звуків у слові ялина?
          Скільки звуків у слові?

          Відповідно до законів фонетики, голосні е, е, ю, я, і на початку слова позначають два звуки, тому в словах мова, яблуко на один звук більше, ніж кількість букв — [йазык]- 5 звуків, [йаблоко] — 7 звуків. У словах ялина, є початкова голосна е теж позначає два звуки, але при цьому буква м’який знак звука не позначає, тому кількість звуків і букв однакова: [йэл`]- 3 букви і 3 звуку, [йэс’т`]- 4 літери, 4 звуку.

          Ще зі шкільної лави, з уроків російської мови в школі кожному повинно бути відомо, що в російському алфавіті є голосні букви, які позначають два звуки. У наведених у питанні словах «мова», «яблуко», «ялина» і в слові «є» саме ті букви і присутні. Першими літерами у словах стоять голосні «я» і «е», які позначають по два звуки «ї» і «а», а також «ї» і «е» відповідно. Ось і виходить, що в перших двох словах всього 5 звуків (слово «мова») і 7 звуків (слово «яблуко»). У другій парі слів та ж ситуація з першими голосними, ось тільки м’який знак звуку не має, в результаті в слові «ялина» всього 3 звуку в слові «є» всього 4 звуку.

          Кількість звуків у цих словах підрахувати зовсім неважко. мова — 4 літери, але звуків 5, оскільки буква я на початку слова позначає 2 звуки. яблуко — за тим же правилом виходить 6 букв і 7 звуків. ялина — 3 літери та звуку теж 3, хоча буква е на початку слова так само дає 2 звуку, то м’який знак звуку власного звуку. є — за тим же принципом отримуємо 4 звуку.

          При визначенні кількості звуків у словах слід враховувати, що деякі літери на початку слова дають 2 звуку. Всі наведені в питанні слова якраз підпадають в цю групу, так як починаються з букв я, є. А ще м’який знак звуку не має, він передає м’якість попередньому приголосному звуку. Наперед зазначу, що в наведеній мною транскрипції вказаний [j], який ще позначається як [й], хоч позначення і різні, але звук, який позначають один. Так як [j] — це м’який, зберегли палатальний звук, то і вказуємо його м’якість як [j’]. Мова [j азык] — 4 літери, 5 звуків. Яблуко [j аблака] — 6 букв, 7 звуків. Ялина [j ел`]- 3 букви і 3 звуку. Початкова літера е дає 2 звуку [j е]. М’який знак звуку не має, а тільки передає м’якість. Є [j эс’т`]- 4 літери, 4 звуку.

          Розберемося про порядку зі словами мову, яблуко, ялина, є, і з’ясуємо скільки в цих словах звуків. Слово «МОВА» відноситься до імені іменника чоловічого роду і знаходиться в однині. Слово складається з чотирьох букв і має п’ять звуків (ЙАЗЫК). Слово «ЯБЛУКО» відноситься до імені іменника середнього роду і знаходиться в однині. Це слово складається з шести букв і семи звуків (ЙАБЛАКА). Слово «ЯЛИНА», є іменником жіночого роду і знаходиться в однині. В даному слові три букви і три звуку (ЄЛЬСЬКИЙ університет). Слово «Є», є дієсловом недоконаного виду. В цьому слові є чотири букви і чотири звуку.

          У всіх словах, запропонованих для аналізу звукового складу, є одна особливість, а саме: на початку слів знаходяться літери е, я, які в абсолютному початку слова позначають два звуки. У слові мова в наявності 4 букви і 5 звуків [й’а з и к]. У слові яблуко нарахуємо 6 букв і 7 звуків [й’а б л а к а]. В іменнику ялина в наявності 3 букви і 3 звуку, так як ь знак не позначає звука, але зате літера «е» компенсирут це, і в результаті ми маємо в цьому слові стільки ж звуків, скільки в ньому літер: [й’е л’]. У слові є бачимо 4 букви і порахуємо 4 звуку: [й’е є т’]. Аналогічна історія з ь і буквою е, як і в слові «ялина».

          У слові «МОВА» 5 звуків, це досягається за рахунок гласною -Я, яка дає 2 звуку [й’] і [а], інші букви дають по 1 звуку; У слові «ЯБЛУКО» — аналогічно, та ж голосна -Я (тобто 7 звуків); У слові «Ялина» — буде 3 звуку, так як голосна -Е видає 2 звуку [й’] і [е], але Ь-знак його взагалі не має; У слові «Є» — пояснюється аналогічно попереднього слова ЯЛИНА (тобто 4 звуку).

          У слові мову 5 звуків. Буква Я дає два звуку [й’] [і] Решта — з — [з] и — [и] до — [до] В слові Яблуко 7 звуків. Слово Яблуко розуміється так: Буква я дає два звуку [й’] [а] б — [б] л — [л] про — [ъ] до — [до] про — [ъ] Спрощена транскрипція, поширена в шкільній практиці: [й’аблака]. У слові Ялина 3 звуку. Літера Е дає два звуку — [й’] [е] л — [л’] ь — [–]

          у слові мова 4 літери, а звуків 5, так як перша буква -я — і в неї два звуку( ю) є теж 4 букви і звуків 4 ( -ь — без зуку і перша -е — дає два звуку яблуко тут 6 букв і 7 звуків тому як перша стоїть літера -а — і у неї два звуку ель — три букви і звуків також 3 ( -ь — без звуку і перша -е — дає два звуку)

          У слові мова п’ять звуків, так як буква я в цьому слові дає два звуку й і а. В слові яблуко сім звуків з тієї ж причини. У слові ялина три звуку, так як е дає два звуку й і е, а м’який знак сам по собі звуку не дає. З тих же причин у слові є чотири звуку.

          Отже, в слові мову я чую 5 звуків(йазык), а букв всього 4. В слові яблуко я чую 7 звуків (йаблака), а букв всього 5. У слові ялина я чую 3 звуку (єль),а букв всього 3. У слові є я чую 4 звуку, а літери всього 4.

Related Post

Які симптоми при НейросифілісіЯкі симптоми при Нейросифілісі

Нейросифіліс: інфекція центральної нервової системи, яка може викликати такі неврологічні симптоми, як параліч, оніміння, деменція або проблеми із зором. Нейросифіліс. Сифіліс викликається блідою спірохетою, Treponema pallidum, що передається статевим шляхом.

Скільки літрів кисню потрібно людині для повноцінного диханняСкільки літрів кисню потрібно людині для повноцінного дихання

Зміст:1 Як дихається Україні при COVID-19: яка реальна ситуація з киснем в лікарнях, та що не так із закупівлею концентраторів1.0.1 Вимірювання кисню при COVID-19. Чи варто купити пульсоксиметр?1.0.2 Які є

Скільки вболівальників у локомотиваСкільки вболівальників у локомотива

Зміст:1 Футбол відкриває двері: скільки вболівальників допустять на матчі УПЛ під час війни1.1 Вболівальники повертаються?1.2 Хто скільки в УПЛ допустить фанатів2 Визначилися глядацькі квоти для усіх клубів УПЛ: хто з