Перевірені досвідом рекомендації Українцям Коли Євгенбро створив канал

Коли Євгенбро створив канал

“Фізично не могла розмовляти”: історія дружини бійця, який отримав важке поранення

До повномасштабного вторгнення Олег Гринченко з Кривого Рогу був підприємцем, займався скелелазінням і створив найвищий скеледром в Україні. Однак, коли Росія напала на нашу державу, вирішив добровільно приєднатися до піхотного підрозділу.

Після півтора року служби “на передовій” в автомобіль, де знаходилися він та його товариші, влучила ракета, запущена окупантами. Його дружина Ольга Гринченко поділилася із ведучим 24 Каналу Владиславом Новіковим, як вона переживала переломний момент у своїй родині після травми чоловіка.

Історія дружини бійця, який отримав тяжке поранення

Ольга Гринченко розповіла, що повідомлення про поранення Олега стало величезним шоком для неї. Вона розуміла, що вже тривалий час чоловік перебуває в активних бойових діях, що він не далеко від лінії фронту, а саме на ній. Вона розуміла, що може трапитися будь-яка подія. Їй допомагало читання. Жінка знаходила багато інформації про психологічну самодопомогу. “Наприклад, той факт, що в нашій країні вже багато людей з інвалідністю, і ми самі мусимо змінювати ставлення до поранених і до людей з інвалідністю в такому форматі, щоб переходити від жалю до того, що ми це все витримаємо, все можна покращити, якщо є життя, це саме головне”, – сказала Ольга Гринченко. Того дня, коли Олега поранили, вона з дочкою була приємному очікуванні, адже чекали його додому через кілька днів. У воїна планувалось якесь навчання чи коротка відпустка. Вони не бачилися з березня. Той момент обірвав друг-військовий, який повідомив Ользі про те, що сталося поранення. Він сказав дружині, що Олег Гринченко самостійно зміг вийти та його вже везуть в лікарню Мечникова. Жінка розуміла, що раз він знайшов в собі сили вийти з місця події, і що його вже везуть, аби надати професійну медичну допомогу, є дуже-дуже великі шанси, що життя буде врятовано й все буде максимально відновлено. За словами Ольги Гринченко, можна до такого готуватися, але неможливо підготуватися. Це був шок, страх та великий стрес. Але в їхньому випадку те, що досить швидко вони змогли приїхати до Олега в лікарню, і в цей же день побачити його, то це, звісно, надало більше впевненості. Дружина змогла перейти зі стану шоку в стан розв’язання питань щодо його здоров’я. Так, кілька днів я не могла фізично з кимось спілкуватися, окрім близького когось друзів, буквально це 3 – 4 людини. Я розуміла, що всі хотітимуть підтримати нас, але на той час я просто фізично не могла розмовляти, мені треба був цей процес пройти самій. І навіть я просила, щоб мені писали, це було легше, ніж розмовляти навіть по телефону,
– наголосила Ольга. Після лікарні Мечникова, хоч Олег був у реанімації, але в нього був стабільний стан, його перевезли через добу на Вінниччину в обласну лікарню. Там дуже потужне опікове відділення, а саме з його пораненням, треба було лікувати опіки. Того ж дня Ольга з дочкою приїхала до нього. Дружина весь час була поруч, що з кожним днем давало сили. У захисника Олега Гринченка діагностували опіки обличчя, важку травму ока та черепно-мозкову травму. Станом на червень 2023 року йому зробили уже 5 операцій на Вінниччині. “Ми бачили просто на власні очі, що наскільки в нас класні, круті лікарі, наскільки вони професійні, і наскільки вони реально роблять все можливе і неможливе для того, щоб відновити здоров’я”, – зазначила Ольга Гринченко. До того ж, у сім’ї була внутрішня впевненість, тому що, знаючи характер одне одного, вони розуміли – якщо життя є, все інше ми зможемо покращувати.

Блогер із Рівного поділився таємницями створення популярних відео для YouTube

Проєкт “Блогери без хайпу” покликаний розповісти про талановитих людей Рівненщини, які стали лідерами думок у соціальних мережах. Вони мотивують та надихають своїх підписників. Адже над своїм успіхом вони працювали та працюють самотужки. А стали популярними завдяки своїй експертності та таланту – без хайпу (з англ. “hype”, галас навколо чогось). Перший з ким ми поспілкувались у рамках проєкту “Блогери без хайпу” став популярний кіноблогер на YouTube, актор кіно та театру – Віталій Гордієнко. У своєму блозі він пропагує українську мову та розповідає про те, чим живе сам – про кіно. Наразі у Віталія на YouTube-каналі “Загін Кіноманів” 110 000 підписників. До того ж він працює актором Львівського академічного театру ім. Лесі Українки та знімається у фільмах та серіалах.

Довідка:
Віталій Гордієнко
Канал на YouTube “Загін Кіноманів” (110 000 підписників)
Вік: 22 роки
Освіта: актор театру і кіно

— Веселий, соціально активний хлопець, якому не байдужий статус української мови в медіапросторі і взагалі в нашій державі. — Що для тебе означає слово “блогер”, хто це? — З цим словом у мене дуже дивні асоціації. Все життя я думав, що це “надлюди”, з іншої паралельної реальності, їх я не можу зустріти на вулиці. Певно, через те, що я дивився закордонних блогерів. Та, коли я почав бачити українських блогерів наживо, я зрозумів, що це такі ж люди як і я. Просто вони знімають відео і все. — Чи можеш ти себе назвати блогером? — Мені дуже дивно назвати себе блогером. Я завжди дуже іронічно використовую це слово. “Я – блогер”. Але в мене 110 тисяч підписників і це неймовірний успіх. Хоча я досі не можу назвати себе блогером. Я просто чувак, якому подобається таке робити. А блогер, то стереотипно, люди до яких не можна досягнути. А до мене можна, бо я проста людина.

Що тебе пов’язує з Рівним? — У Рівному я прожив з 5-ти до 17-ти років, вчився тут у ЗОШ №27. Саме тут я отримав перший досвід соціальних зв’язків, перших своїх друзів. Провів тут свою молодість. — Акторство чи блогерство – що б ти обрав? — Якщо ми говоримо в контексті актор, який постійно грає в театрі чи знімається в кіно, та блогер, який регулярно знімає відео – то я оберу акторство. Мені більше подобається сам процес, грати, образи приміряти на себе, змінювати себе. Ще мені подобається, що кожна людина відповідає за свій процес. Я зробив роботу – отримав гроші і пішов, що важливо. Натомість у блогерстві – я роблю все, я мушу придумати як зняти ролик, змонтувати, кольорокорекцію, викласти і тоді моніторити чи зайде. Але зараз, коли я знімаюсь час від часу в кіно і граю в театрі – я обираю блогерство, воно мені приносить ментально більше задоволення.

Канал “Загін Кіноманів” створений у 2016 році.
Автор каналу розповідає про різноманітні фільми, робить репортажі з прем’єр та фестивалів, до того ж створює документальні роботи про кіно.

Як виникла ідея створити канал на ютубі? — У 2016 році я побачив блогерів і захотів так само. Але розумів, що у мене немає обладнання для цього. Тому спочатку я вчився монтувати. Створив канал, де монтував футбольні ролики. Він був доволі популярним, але через неоригінальність матеріалу – мене банили. Я закрив цей канал. І тоді з’явилась ідея з блогом про кіно. Через пів року я зустрівся з Сашком Міщуком, який має свою студію озвучення українською мовою. І він мені сказав: “Робимо”. Ми знайшли обладнання, він дав мікрофон. Я зняв перше відео, і все так почалось, згодом придбав і обладнання собі. Бекстейдж зі зйомок відео — Чому така назва “Загін Кіноманів”? — “Загін Кіноманів” – це пасхалка до “Загону самогубців”, у 2016 році вийшов цей фільм, мені сподобалась назва. Я придумав тоді загін кіноманів. І, коли мій товариш мотивував мене зробити канал, нам двом сподобалось назва “Загін Кіноманів”. — Чи була для тебе принципова мова каналу? — Так. Раніше я не відчував це як зараз. Я вирішив, що мова каналу буде українська, адже мало українськомовних блогерів. І цим я буду ексклюзивним. Коли я продовжував знімати, я розумів, що це вже, як мій маніфест – українськомовний блог. Це мій внесок в українську культурну спадщину, можна так сказати. Це гучно звучить, але моя мета, аби більше людей ставали україномовними. — Що відчував, коли у тебе була 1 тисяча підписників, а що коли 100 000 підписників? — Коли була тисяча, я подумав, що я точно блогер (посміхається). Мені хотілося до тої “касти святих” дотягнутись. Тисяча – це така цифра, яка не давала зупинятись. А сто тисяч – це планка, до якої я дотягнувся. Я до цього довго йшов, розумів що мушу. Коли минув “сто тисяч” розумію, що далі мільйон, лише мільйон. Та все одно мені здається, що це казка, в якій я живу.

Чи були моменти, коли в тебе був “час застою”? — Було три періоди. Коли я був не популяний мені було важко, я місцями відмовлявся, в мене бракувало часу, не було мотивації. В один момент я поставив собі ціль – що маю досягнути успіху. У листопаді 2019 року почав викладати щотижня ролики, так викладав допоки у квітні я не зробив інтерв’ю з акторами серіалу “Спіймати Кайдаша” і він вистрілив. Зараз намагаюся не робити застоїв, а бути регулярним.

Український канал про українське кіно. Мову для каналу “Загін Кіноманів” автор обрав свідомо. У відео він висловлює, за його словами “суб’єктивну і нікому не потрібну критику на фільми”.

Чи готовий ти охоплювати інші соцмережі, чи платформа YouTube тебе цілком влаштовує? — Мені подобається ідея охоплювати інші соцмережі, але в мене немає часу на це. YouTube – супер, але я хотів би ще в Інстаграм, в Телеграмі є група “Загону Кіноманів”, де люди спілкуються. Звичайно, я хотів би, щоб “Загін Кіноманів” був на всіх платформах, але мені потрібні люди для цього. — Чи є у тебе канали, якими ти надихаєшся? — Зараз я надихаюсь американськими блогерами. Вони дуже круто роблять, це новий рівень, який я для себе відкрив.

Коли ти потрапив до першої української YouTube-премії Паляниця Awards 2020, яку заснувало “Телебачення Торонто”, що відчув? — Гештальт, який я закрив для себе. Я багатьма людьми захоплювався в дитинстві, юності. Майкл Щур – це один із них. І зараз, коли я з’явився в “Телебаченні Торонто”, я галочку таку поставив. Бо зі Скрипіним потоваришував, і в Притули з’явився, а от Щур ігнорував “Загін Кіноманів”. Приємно бути у топ-5 відкриттів року на українському ютубі. Приємно, досвідчені майстри цієї справи, оцінюють мою роботу. Усім, хто хоче стати блогерами Віталій Гордієнко радить не чекати, а робити. Не відмовляти собі через брак хорошої техніки – для початку достатньо телефону та ідеї. Авторка: Іванна Власюк
Фото: Іванна Власюк

Коли було винайдено перший телевізор?

Хронологія історії еволюції телебачення (1831–1996)

Yali Shi / Getty Images

Телебачення винайшов не один винахідник. Натомість багато людей, які протягом багатьох років працювали разом і поодинці, зробили свій внесок в еволюцію пристрою.

1831 рік

1862 рік

Абат Джованна Казеллі винаходить свій Пантелеграф і стає першою людиною, яка передає нерухоме зображення по дротах.

1873 рік

Вчений Віллоубі Сміт експериментує з селеном і світлом, відкриваючи винахідникам можливість перетворювати зображення в електронні сигнали.

1876 ​​рік

Бостонський державний службовець Джордж Кері думав про повні телевізійні системи, і в 1877 році він представив креслення для того, що він назвав селеновою камерою, яка дозволяла людям бачити за допомогою електрики.

Ойген Гольдштейн вводить термін « катодні промені » для опису світла, що випромінюється, коли електричний струм пропускається через вакуумну трубку.

Кінець 1870-х років

Такі вчені та інженери, як Валерія Корреа Ваз де Пайва, Луї Фігує та Костянтин Сенлек, пропонували альтернативні конструкції для телескопів.

1880 рік

Винахідники Олександр Грем Белл і Томас Едісон висунули теорію про телефонні пристрої, які передають зображення, а також звук.

Фотофон Белла використовував світло для передачі звуку, і він хотів вдосконалити свій пристрій для надсилання зображень.

Джордж Кері будує рудиментарну систему зі світлочутливих клітин.

1881 рік

Шелдон Бідвелл експериментує зі своєю телефотографією, схожою на фотофон Белла.

1884 рік

Пол Ніпков надсилає зображення через дроти за допомогою технології обертового металевого диска, називаючи це електричним телескопом із роздільною здатністю 18 рядків.

1900 рік

На Всесвітній виставці в Парижі відбувся перший Міжнародний конгрес з електроенергетики. Саме там росіянин Костянтин Перський вперше вжив слово «телебачення».

Невдовзі після 1900 року імпульс змістився від ідей та дискусій до фізичного розвитку телевізійних систем. У розвитку телевізійної системи винахідники йшли двома основними шляхами.

  • Винахідники спробували створити механічні телевізійні системи на основі обертових дисків Пола Ніпкова.
  • Винахідники намагалися побудувати електронні телевізійні системи на основі електронно-променевої трубки, незалежно розробленої в 1907 році англійським винахідником А. А. Кемпбелл-Свінтоном і російським вченим Борисом Розінгом.

1906 рік

Лі де Форест винаходить вакуумну лампу Audion, яка виявляється важливою для електроніки. Audion була першою лампою з можливістю посилення сигналу.

Борис Розінг поєднує диск Ніпкова та електронно-променеву трубку та створює першу працюючу механічну телевізійну систему.

1907 рік

Кемпбелл Суінтон і Борис Розінг пропонують використовувати електронно-променеві трубки для передачі зображення. Незалежно один від одного вони обидва розробляють методи електронного сканування відтворення зображень.

1923 рік

Володимир Зворикін патентує свій іконоскоп — тубус телевізійної камери за ідеями Кемпбелла Суінтона. Наріжним каменем для подальшого розвитку телебачення стає іконоскоп, який він назвав електричним оком. Зворкін пізніше розробляє кінескоп для відображення зображення (він же приймач).

1924–1925 роки

Американець Чарльз Дженкінс і Джон Берд з Шотландії демонструють механічну передачу зображень по дротяних ланцюгах.

Джон Бейрд стає першою людиною, яка передає рухомі зображення силуету за допомогою механічної системи на основі диска Ніпкова.

Чарльз Дженкін побудував свій Radiovisor і в 1931 році продав його як набір для збирання споживачам.

Володимир Зворикін патентує систему кольорового телебачення .

1926–1930 роки

Джон Берд керує телевізійною системою з роздільною здатністю 30 рядків, що працює зі швидкістю п’ять кадрів на секунду.

1927 рік

Bell Telephone і Міністерство торгівлі США провели перше міжміське використання телебачення, яке відбулося між Вашингтоном, округ Колумбія, і Нью-Йорком 7 квітня. Міністр торгівлі Герберт Гувер прокоментував: «Сьогодні ми маємо, у певному сенсі, передача зору вперше в історії світу. Людський геній тепер знищив перешкоду відстані в (цьому) новому відношенні, і досі невідомим способом».

Філо Фарнсворт подає заявку на патент на першу повністю електронну телевізійну систему, яку він назвав Image Dissector.

1928 рік

Федеральна радіокомісія видає першу ліцензію на телевізійну станцію (W3XK) Чарльзу Дженкінсу.

1929 рік

Володимир Зворикін демонструє першу практичну електронну систему для передачі та прийому зображень за допомогою своєї нової труби кінескопа.

Джон Берд відкриває першу телестудію; однак якість зображення низька.

1930 рік

Чарльз Дженкінс показує першу телевізійну рекламу.

BBC починає регулярні телепередачі.

1933 рік

Університет штату Айова (W9XK) розпочинає трансляцію телевізійних програм двічі на тиждень у співпраці з радіостанцією WSUI.

1936 рік

У світі використовується близько 200 телевізорів.

Представлено коаксіальний кабель — дріт із чистої міді або дріт з мідним покриттям, оточений ізоляцією та алюмінієвим покриттям. Ці кабелі використовувалися і використовуються для передачі телевізійних, телефонних сигналів і сигналів даних.

Перші експериментальні коаксіальні кабельні лінії були прокладені AT&T між Нью-Йорком і Філадельфією в 1936 році. Перша регулярна установка з’єднала Міннеаполіс і Стівенс-Пойнт, штат Вісконсін, у 1941 році.

Оригінальна коаксіальна кабельна система L1 могла передавати 480 телефонних розмов або одну телевізійну програму. До 1970-х років системи L5 могли передавати 132 000 дзвінків або більше 200 телевізійних програм.

1937 рік

CBS починає розробку телебачення.

BBC починає трансляції у високій чіткості в Лондоні.

Брати та дослідники Стенфордського університету Рассел і Сігурд Варіан представляють клістрон. Клистрон — це високочастотний підсилювач для генерації мікрохвиль. Вважається технологією, яка робить УВЧ-телебачення можливим, оскільки вона дає можливість генерувати високу потужність, необхідну в цьому спектрі.

1939 рік

Володимир Зворикін і RCA проводять експериментальні трансляції з Емпайр-Стейт-Білдінг .

Телебачення було продемонстровано на Всесвітній виставці в Нью-Йорку та Міжнародній виставці Золоті ворота в Сан-Франциско.

Девід Сарнофф з RCA використав експозицію своєї компанії на Всесвітній виставці 1939 року як вітрину для першої президентської промови (Франкліна Д. Рузвельта) по телебаченню та для представлення нової лінійки телевізійних приймачів RCA, деякі з яких мали бути поєднані з радіо, якщо ви хотіли почути звук.

Компанія Dumont починає виробництво телевізорів.

1940 рік

Пітер Голдмарк винаходить систему кольорового телебачення з роздільною здатністю 343 лінії.

1941 рік

FCC випускає стандарт NTSC для чорно-білих телевізорів.

1943 рік

Володимир Зворикін розробляє кращу камеру під назвою Orthicon. Orthicon має достатню світлочутливість, щоб записувати події на вулиці вночі.

1946 рік

Пітер Голдмарк, який працює на CBS, продемонстрував FCC свою систему кольорового телебачення. Його система створювала кольорові зображення, обертаючи червоно-синьо-зелене колесо перед електронно-променевою трубкою.

Цей механічний засіб створення кольорового зображення використовувався в 1949 році для трансляції медичних процедур із лікарень Пенсільванії та Атлантик-Сіті. В Атлантик-Сіті глядачі могли прийти до конференц-центру, щоб побачити трансляції операцій. У звітах того часу зазначалося, що реалістичність кольорового перегляду хірургічної операції викликала непритомність у багатьох глядачів.

Незважаючи на те, що механічну систему Голдмарка згодом замінили на електронну, він визнаний першим, хто запровадив систему кольорового мовлення.

1948 рік

Кабельне телебачення запроваджено в Пенсільванії як засіб поширення телебачення в сільській місцевості.

Луїс В. Паркер отримав патент на недорогий телевізійний приймач.

Один мільйон будинків у Сполучених Штатах мають телевізори.

1950 рік

FCC затверджує перший стандарт кольорового телебачення, який замінено другим у 1953 році.

Володимир Зворикін розробив кращу камеру під назвою «Відікон».

1956 рік

Ampex представляє першу практичну систему відеострічок високоякісної трансляції.

1956 рік

Роберт Адлер винаходить перший практичний пульт дистанційного керування під назвою Zenith Space Commander. Їй передували дротові пульти дистанційного керування та пристрої, які виходили з ладу на сонячному світлі.

1960 рік

Перша трансляція на розділеному екрані відбувається під час дебатів між кандидатами в президенти Річардом М. Ніксоном і Джоном Ф. Кеннеді.

1962 рік

Закон про всеканальний приймач вимагає, щоб УВЧ-тюнери (канали з 14 по 83) входили в усі комплекти.

1962 рік

Спільне міжнародне співробітництво між AT&T, Bell Labs, NASA, Британським головним поштовим управлінням, Французьким національним поштовим, телеграфним і телекомунікаційним управлінням призвело до розробки та запуску Telstar , першого супутника для трансляції телевізійних передач. Трансляції тепер транслюються на міжнародному рівні.

1967 рік

Більшість телепередач кольорові.

1969 рік

20 липня 600 мільйонів людей дивляться першу телепередачу, зроблену з Місяця.

1972 рік

Половина телевізорів у домівках кольорові.

1973 рік

Телевізор із гігантським проекційним екраном вперше вийшов на ринок.

1976 рік

Sony представляє Betamax, перший домашній касетний відеомагнітофон.

1978 рік

PBS стає першою станцією, яка переходить на всесупутникову трансляцію програм.

1981 рік

NHK демонструє HDTV з роздільною здатністю 1125 ліній.

1982 рік

Представлено Dolby Surround Sound для домашніх телевізорів.

1983 рік

Direct Broadcast Satellite починає роботу в Індіанаполісі, Індіана.

1984 рік

Схвалено стереотелевізійне мовлення.

1986 рік

Представлено Super VHS.

1993 рік

Субтитри обов’язкові для всіх наборів.

1996 рік

FCC схвалює стандарт HDTV ATSC.

Телевізори є в понад 1 мільярді будинків у всьому світі.

Related Post

Чи потрібно знімати шкірку із сосискиЧи потрібно знімати шкірку із сосиски

Натуральні та їстівні колагенові оболонки, які використовуються для сосисок, зазвичай не потребують очищення перед варінням. Вони безпечні для споживання, і їх можна споживати разом із сосисками. У випадку інших видів

Якою мовою співає співачка InnaЯкою мовою співає співачка Inna

Зміст:1 Inna (Олена Апостолян): Біографія співачки1.1 Дитинство та юність Олени Апостолян1.2 Музична кар’єра артистки1.3 Травма співачки Inna на гастролях1.4 Особисте життя співачки Inna1.5 Чим займається Інна зараз?2 Співачка Inna: біографія,