Формула води

ZAXID.NET публікує результати незалежного аналізу якості води у Львові

До теми

Ви знаєте, якої якості вода тече з крана у вашій квартирі? Якщо ні, то ми допоможемо вам це з’ясувати. ZAXID.NET замовив незалежне дослідження води у всіх районах Львова в одній із лабораторій міста. Днями ми отримали результати досліджень. Вони багатьох здивують.

Провести незалежне дослідження якості львівської води нас підштовхнув такий факт. Наприкінці жовтня цього року Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України на замовлення ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області провів дослідження води на 10 станціях, звідки вода надходить у міську водогінну провідну мережу і потрапляє до квартир львів’ян. За висновками експертів, ця вода відповідає усім вимогам.

Іншими словами, працівники Центру перевірили воду на вході до внутрішніх міських водогонів. Але ні для кого не є секретом, що водопровідна мережа міста суттєво зношена, водопровідні труби в більшості будинків давно потребують заміни. Тож якої якості вода по них надходить безпосередньо до споживача, тобто та, яка тече з наших кранів? Чіткої відповіді не отримали. З’ясувалося, що такі перевірки проводять не так вже й часто. Як правило, лабораторний центр на замовлення Держпродспоживслужби, перевіряє воду перед початком навчального року у школах, садках, або коли у закладах громадського харчування зафіксовано, скажімо, спалах кишкових інфекцій. «Львівводоканал» перевірки води у помешканнях львів’ян проводить лише за скаргами споживачів.

За словами начальниці відділу зв’язків з громадськістю «Львівводоканалу» Уляни Горбатої , вода у Львові за усіма показниками відповідає вимогам питної води. Значна частина львів’ян не довіряє таким твердженням, тож купує бутильовану, привозну воду або набирає її з природних джерел. Уляна Горбата каже, що недовіру до досліджень «Львівводоканалу» поширюють ті, хто робить на воді бізнес, їм вигідно, щоб люди не користувалися водопровідною водою, а купували її у них.

ZAXID.NET вирішив провести власне незалежне дослідження води у квартирах різних районів Львова і замовив його у Львівського обласного лабораторного центру МОЗ України.

Звідки до Львова надходить вода?

Усю воду, яку подають до Львова, беруть з підземних джерел. Свердловини розташовані по всій Львівській області й нерідко знаходяться за десятки кілометрів від міста, скажімо, у Стрию, під Золочевом тощо. Загалом «Львівводоканал» має 191 свердловину: 181 – діючу і 10 – у запасі.

До Львова надходить вода з 17 водозаборів. Вона іде на насосні станції, де її знезаражують і тільки тоді подають у міську водогінну мережу.

«На всіх водозаборах працівники лабораторії «Львівводоканалу» проводить перевірку води згідно з графіком, приблизно раз на місяць, а ось на насосних станціях, які розташовані уже в межах Львова, переважно на околицях, такі перевірки проводять щодня, без вихідних. Є 11 контрольних точок, на яких щодня відбирають воду на дослідження. Вода, яку подають львів’янам, відповідає усім вимогам питної води, її можна спокійно пити не кип’ячену. Я вже роками п’ю некип’ячену воду», – каже Уляна Горбата.

Усі водозабори, з яких вода поступає до Львова, умовно поділяють на чотири групи: східну, західну, південну та північну.

Вода, що надходить зі Стрия, належить до південної групи. Її подають мешканцям Франківського району і частині Сихова.

Вода з Плугова, що під Золочевом, подається мешканцям Личаківського району, Винник та іншій частині Сихова. Це східна група.

Шевченківський район Львова отримує воду з північної групи – Рави-Руської, Кунина, Мокротина та інших, а Залізничний (західний напрям) – з Волі Добростанської, Великополя, Керниці тощо.

Мешканці центру Львова, переважно це Галицький район, отримують змішану воду, з різних водозаборів.

Де ми брали воду на дослідження?

Плануючи дослідити воду, яка тече з кранів львів’ян, ми обирали вулиці таким чином, аби на аналіз потрапила вода з усіх чотирьох груп, з усіх районів Львова. Загалом замовили у лабораторному центрі аналіз п’яти проб води з квартир за такими адресами:

1. Галицький район, вул. Коцюбинського, 8;

2. Залізничний район, вул. Немирівська 33;

3. Личаківський район, вул. Козацька,5;

4. Сихівський район, вул. Скрипника, 13;

5. Шевченківський район, вул. П. Тичини, 18.

Перевірити воду запланували за санітарно-мікробіологічними показниками, а також визначити, чи відповідає вона нормам за запахом, присмаком, кольоровістю, жорсткістю і перевірити її на вміст заліза, міді, свинцю та марганцю.

Як відбирають воду на лабораторні дослідження?

Якщо ви думаєте, що можна просто набрати воду у банку і віднести на аналіз, то помиляєтеся. Існують певні вимоги до забору проб води і відібрати воду на дослідження може лише працівник сертифікованої лабораторії. Разом із журналістами ZAXID.NET за вказаними вище адресами поїхала співробітниця Львівського обласного лабораторного центру МОЗ України Любов Сопчишин.

Дезинфекція крану перед забором проб води у квартирі на вул. Тичини, 18

«Перед тим, як взяти на аналіз воду з крана, слід передусім продезінфікувати сам кран. Якщо цього не зробити, то бактерії, які осіли на ньому, можуть потрапити у воду», – каже Любов Сопчишин.

Вона змочує ватний тампон спиртом, запалює його і протягом 2-3 хвилин дезінфікує кран. Далі вода з крана повинна стекти, але не дві-три хвилини, а протягом 15 хвилин. Це потрібно для того, як нам пояснили, аби на дослідження не потрапила застояна вода. І лише після цього можна брати воду на аналіз.

Любов Володимирівна приготувала для води дві стерильні банки і одну чисту 1,5 л пластмасову пляшку.

Таку процедуру ми повторили за кожною адресою.

Що показало дослідження?

Санітарно-мікробіологічне дослідження показало, що вода за всіма п’ятьма адресами відповідає вимогам питної води. Іншими словами, якщо ви вип’єте воду прямо з крана, ні розладу шлунка, ні отруєння, ні інших кишкових інфекцій у вас не буде.

А ось з санітарно-гігієнічними показниками не всюди все гаразд. На вул. Козацькій, 5 вода не відповідає вимогам через «перевищення запаху на один бал та кольоровості на п’ять градусів». Не відповідає встановленим на даний час вимогам якості і вода на вул. Коцюбинського, 8 та вул. П. Тичини, 18 через перевищення запаху на один бал.

«Щодо перевищення запаху води на один бал, то це був запах хлору. Норма – до 2 балів, а у трьох пробах він був 3 бали. Можливо, десь на водопроводі була аварійна ситуація. Після аварії на водопроводі проводиться гіперхлорування, дається більша доза хлору, тож його залишки могли залишитися. Таку воду перед споживанням треба просто відстоювати і запах вивітриться. Щодо перевищення показників по кольоровості, то вода мала ледь жовтуватий відтінок. Це також могло бути пов’язано з аварією, коли тимчасово припиняють подачу вони. Відповідно труби починають окислюватися і коли після аварії подається перша порція води, а у трубах є окиси заліза, вони можуть надавати воді жовтуватого, рудого відтінку», – каже завідувачка санітарно-гігієнічної лабораторії Центру Ореста Галай.

Щоб переглянути детальні результати дослідження води, клікніть на обрану точку

Тепер про жорсткість води. Найм’якша вода є у Галицькому районі (вул.Коцюбинського, 8) – 4,2 мг-екв/дм 3 при нормі 10.00. Найжорсткіша у Сихівському (вул. Скрипника, 13) – 8,7 і у Личаківському (вул.Козацька,5) районах – 8,4.

Щодо важких металів, то вони у всіх п’ятьох пробах були у межах норми, а точніше, значно у меншій кількості, ніж допускається санітарними нормами, за винятком вул. Козацької, 5. Там свинець був на рівні норми – 0,01 мг/дм 3 .

Утім є такий нюанс. З 1 січня 2020 року, як повідомила ZAXID.NET заступниця директора Центру Любомира Шепеленко, будуть введені нові нормативи щодо якості питної води, вимоги будуть більш жорсткими. Скажімо, якщо зараз допустима норма заліза у воді 1,0 мг/дм 3 , то з наступного року ця норма становитиме 0,2мг/дм 3 , марганцю – 0,05 мг/дм 3 (зараз 0,5), загальна жорсткість – 7 мг-екв/дм 3 (зараз 10 мг-екв/дм 3 ). Тож виходить, що з нового року вода у Личаківському і Сихівському районах уже не відповідатиме санітарним вимогам саме по жорскості.

Чи можна пити воду з крана?

За словами Любомири Шепеленко, загалом це цілком безпечно, хоча є нюанси. І ось чому. Нині доволі часто виникають аварійні ситуації на водопровідних мережах, після яких дуже важливо провести якісне знезараження води, бо через ці прориви у мережу може потрапити неякісна вода, у тому числі і у бактеріальному відношенні. Знезаражують воду у випадках проривів фахівці «Львівводоканалу», але мешканці не завжди знають про аварію на водопровідній мережі, тому не варто ризикувати.

«Якщо ви хочете мати 100% гарантії безпечності води, то просто прокип’ятіть воду, це дасть гарантію безпеки у бактеріальному плані і, окрім того, осад після кип’ятіння осідає на дно, і людина споживає воду з меншою жорсткістю», – каже Любомира Шепеленко.

У Львові перевірили якість питної води. Які результати

У Львові постійно відбирають проби води у різних місцях, починаючи від свердловин і завершуючи водою з крану. Станом на 1 серпня відхилень за мікробіологічними та фізико-хімічними показниками у водопровідній воді немає, якість води відповідає чинним Державним санітарним правилам і нормам ДСанПіН.

Джерело: пресслужба ЛМР.

Як йдеться у повідомленні, відбір проб та лабораторні дослідження питної води відбуваються як у будні, так у вихідні та святкові дні. Контроль безпечності та якості води виконується за мікробіологічними, органолептичними, фізико-хімічними, санітарно-токсикологічними та радіологічними показниками у місцях водозабору, перед надходженням у водопровідну мережу, а також у розподільній мережі.

Зокрема, запевнують, що до помешкань львів’ян питну воду беруть із підземних джерел, які є екологічно чистими.

Нагадаємо, у червні на Львівщині провели черговий моніторинг якості поверхневих вод в межах української частини басейну річки Вісли. Найнижчі показники якості виявили у річках: Полтва, Західний Буг, Вишня, Свиня, Жовква та Малехівка.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber .

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі .

Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків

Воду до Львова постачають з 197 свердловин. Її розподіляють по різних районах, і лише Галицький отримує змішану воду різних водогонів. Tvoemisto.tv побувало на насосній станції у селищі Воля Добростанська біля Яворова та дізналось, як добувають воду з джерел та хто з львів’ян її отримує.

Воля Добростанська розташована за 30 кілометрів від Львова. Насосну станцію тут побудували ще у 1901 році. В автентичному вигляді вона збереглась і донині, втім стару парову машину, а у 2006 році й польський мотор замінили на два голландські насоси. Їх використовують по черзі.

Парова машина, яку демонтували у 1969 році

На території водозабору розташовані 16 артезіанських свердловин, із яких цілодобово використовують шість. Більшість із них — на території лісу і постачають воду до Залізничного району Львова.

«В Україні понад 80% водоканалів беруть воду з річок чи водосховищ. Натомість усю воду, що потрапляє до львівських кранів, добувають із артезіанського джерела. У нас немає жодної поверхневої водойми, з якої можна брати воду. Тож найбільшим викликом для “Львівводоканалу” стає не проблема якості цієї води, а те, як доправити її до Львова у такій же якості. А це вже залежить від стану трубопроводів по місту та в окремих будинках», — пояснює речниця ЛМКП «Львівводоканал» Уляна Горбата.

Крім водогону у Волі-Добростанській, Львів обслуговує ще 16 водогонів. Найбільший і найвіддаленіший із них — Стрийський, що розташований майже за сто кілометрів від обласного центру. Його воду отримують мешканці Франківського, частково Сихівського та Галицького районів. До Личаківського району воду подають із Плугова, до Шевченківського — з Мокротина, Завадова та Зарудців. Залізничний район, крім іншого, отримує воду з Кам’яноброду.

Вода зі свердловини глибиною 22-33 метри спершу надходить через колектор до водозабору, де змішується з водою з інших свердловин і далі потрапляє до насосів, що перенаправляють її під тиском 7,3 атм до Львова. Щодня через тридцятикілометрові чавунні труби діаметром 60 см проходить 17,5 тис. м куб. води.

Керівник станції Іван Чайковський каже, що наразі складно оцінити, скільки ще можна буде отримувати воду з цих свердловин, утім відзначає, що її поступово стає менше.

«Якщо раніше щодня ми могли отримувати понад 20 м куб. води, то тепер це лише 17,5 м. куб», — підсумовує керівник станції.

Труби, через які вода потрапляє до Львова

На станції у Волі Добростанській загалом працює сімнадцятеро фахівців. Як пояснює Іван Чайковський, щодня її обслуговують восьмеро — слюсарі, оператори, прибиральниці та чергові на зміні.

«Наша вода дуже чиста і не потребує додаткового очищення, оскільки свердловини розташовані на території лісу. Воду здебільшого можуть забруднювати хімікати, якими обробляють поля, які потім потрапляють у ґрунт», — каже він.

Вода відразу зі свердловини дуже холодна і на смак дійсно відрізняється від тієї, яка тече з кранів у місті, — як із криниці.

Одна із артезіанських свердловин

Насос викачує воду зі свердловини та подає у водозбір

Воду з цього водогону дезинфікують у Карачинові. Третина інших районів отримують воду, продезінфіковану хіпохлоридом натрію, який виготовляють на станції у Львові з кухонної солі. Як каже Уляна Горбата, хлор — не шкідливий для мешканців, тож воду цілком можна пити й з-під крана.

Приміщення насосної станції

Цілодобово Львів почав отримувати воду з 2010 року після майже десятирічного ремонту насосних станцій та водомереж за кредит Світового банку та ґрант від уряду Швеції. До цього воду подавали за графіком. За словами Уляни Горбатої, після запровадження цілодобового водопостачання львів’яни зменшили кількість використання води на третину — щодня місто отримує 220 тисяч м куб. води. Віддати кредит ЛМКП «Львівводоканал» має до 2022 року.

Вікторія Ейсмунт

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.