Біологія 6 клас Остапченко Л.І. §29. Тривалість життя листків. Видозміни листка. Сторінка 112 – 115
1. Укажіть рослину, у якої вусики є видозмінами листка: а) виноград; б) горох посівний; в) гарбуз; г) огірки.
2. Укажіть, що є видозмінами листків: а) вуса суниць; б) колючки кактуса; в) бульби картоплі; г) кореневища пирію.
Дайте відповідь на запитання.
Запитання 1. Які рослини називають листопадними, а які – вічнозеленими? Наведіть приклади.
Залежно від тривалості життя листків рослини поділяють на листопадні (листки живуть протягом одного року, старі відмирають у холодний сезон, молоді починають рости у теплий сезон, береза, клен, липа, яблуня, горобина) та вічнозелені (листки живуть декілька років та змінюються поступово: старі листки відмирають і водночас з’являються молоді, кімнатні рослини – фікус чи монстера, брусниця, лавровишня, верес, сосна, ялина).
Запитання 2. Що таке листопад? Які чинники його зумовлюють?
Листопад – природне явище масового опадання листків у рослин на період несприятливих умов.
Чинники: коротшає день (менше світла), знижується температура повітря (листки випаровують вологу, за низьких тесператур коренева система не зможе забезпечити рослину водою).
Запитання 3. Яке значення листопаду для рослин?
Листопад захищає рослину від надмірних витрат води та дає їй змогу позбутися шкідливих продуктів обміну речовин
Завдання (виконуйте в групах). Користуючись малюнками підручника та Інтернетом, наведіть приклади рослин з різними видозмінами листків: колючками, вусиками, ловильними, м’ясистими.
Крім основних функцій (газообмін, випаровування води, фотосинтез), листки можуть виконувати й деякі додаткові (захисну, запасаючу, вегетативне розмноження, опорну, живлення), у зв’язку із чим вони видозмінюються.
– м’ясистість (накопичують воду , алое, молодило),
– колючки (захист від поїдання тваринами, барбарис, кактус; зменшення випаровування, кактус; видозмінені прилистки, біла акація),
– вусики (для закріплення до опори, горох),
– луски (соковиті та сухі луски цибулин, луски бруньок),
– пастки (пристосування для полювання на комах – захоплення здобичі та виділення травних соків, комахоїдні рослини компенсують нестачу деяких речовин, наприклад, азоту, у ґрунті, на якому вони зростають, 500 видів тропічних комахоїдних рослин, альдрованда пухирчаста, росичка, венерина мухоловка, пухирник ) ,
– утворення додаткових коренів (вегетативне розмноження, сенполія).
Поміркуйте! Яке значення вічнозелених рослин для існування життя на нашій планеті?
Збагачення атмосфери киснем у всі пори року, насіння споживають тварини, міцна коренева система добре утримує ґрунт .
§ 28. Листок — бічний орган пагона
Листок — це бічний орган пагона, головними функціями якого є повітряне живлення, фотосинтез і випаровування води.
Частини листка. Типовий листок складається із чотирьох частин: основи листка, прилистків, черешка та листкової пластинки (мал 105). Такі листки називаються черешковими.
Мал. 105. Основні частини листка: а — схема будови листка; б — листок пеларгонії
Основа листка — частина листка, якою він з’єднується із стеблом і до якої прикріплюються інші частини листка. У деяких рослин вона має вигляд лише невеликого горбочка у місці прикріплення листка. Однак часто (у злаків, кропу тощо) основа листка розростається і охоплює стебло як трубка, захищаючи пазуху листка із пазушною брунькою (мал. 106). Таку основу називають піхвою.
Мал. 106. Листки злаків (а) і зонтичних (б) з основами, перетвореними у піхви
Прилистки — це пара листоподібних придатків на основі листка по боках від черешка (мал. 107). Вони захищають пластинку листка, що розвивається. Тому часто прилистки перетворюються у брунькові луски (ліщина, бук). Прилистки нерідко рано відмирають і не помітні у розгорнутих листках (береза, дуб, ліщина, кропива). Трапляються також листки без прилистків.
Мал. 107. Черешкові листки з прилистками: а — глоду; б — ліщини; в — шипшини
Черешок — це звужена, інколи майже циліндрична, пружна частина листка, яка орієнтує листкову пластинку відносно сонячних променів. Листок називають сидячим, якщо черешок у нього відсутній (мал. 108).
Мал. 108. Сидячий листок медунки
Листкова пластинка — плоска частина листка, яка в основному відповідає за фотосинтез і випаровування води. Її зовнішній вигляд — загальні обриси, форма краю, верхівки і основи — є дуже відмінною у різних видів рослин (мал. 109). У простих листків одна листкова пластинка, вона може бути більше або менше розчленована заглибинами по краю. Складні листки мають кілька листочків, кожний зі своєю пластинкою і черешком, які кріпляться до спільного черешка листка і при відмиранні опадають окремо (мал. 110).
Мал. 109. Різноманітність форми листкових пластинок
Мал. 110. Приклади складних листків
На листкових пластинках добре розрізняються жилки. Жилка — це потовщення листкової пластинки, у якому проходить один або декілька провідних пучків. По жилках із стебла надходять вода і мінеральні речовини, а продукти фотосинтезу транспортуються із листка в стебло. Жилки також є опорним каркасом листкової пластинки. Спосіб розташування жилок в листковій пластинці називають жилкуванням (мал. 111).
Maл. 111. Жилкування листків: а — паралельне; б — дугове; в — пальчасте; г — пірчасте; д — вильчасте
Листкорозміщення. У рівних рослин листки на стеблі пагона розташовуються в певному порядку. Цей порядок називають листкорозміщенням. У рослин дуже часто трапляється почергове листкорозміщення, за якого у кожному вузлі прикріплений один листок, а листки послідовних вузлів розташовані за спіраллю (злаки, осока, шипшина). При супротивному листкорозміщенні у вузлі прикріплені два листки один навпроти одного, а пари листків розташовані в одній площині (вербозілля лучне). Однак більш звичне навхрест-супротивне листкорозміщення, за якого пари листків сусідніх вузлів перехрещуються під прямим кутом (м’ята, шавлія). При кільчастому листкорозміщенні у вузлі прикріплено три або більше листків (вербозілля звичайне, елодея) (мал. 112).
Мал. 112. Листкорозміщення: а — почергове; б — супротивне; в — навхрест-супротивне; г — кільчасте
Листопад. Тривалість життя листків від їх розгортання до відмирання в різних видів дуже різниться. Відомі пустельні рослини, у яких листки без заміни існують сторіччями (вельвічія дивовижна) (мал. 185, в; с. 190). Проте найчастіше листок живе від кількох місяців до кількох років. У країнах із помірним кліматом (зокрема, в Україні) листки багатьох рослин розгортаються навесні, а восени відмирають і опадають. Таке явище називають листопадом. Щорічний природний листопад зменшує на зиму поверхню випаровування рослини. Також під час листопаду рослина разом із листками позбавляється шкідливих продуктів життєдіяльності, які протягом періоду росту накопичувались у вакуолях її клітин. Опаданню листків зазвичай передує руйнування хлорофілу, який в живих листках зазвичай маскує різноманітні додаткові речовини жовтого та червоного кольору. Тому позбавлені хлорофілу осінні листки набувають яскравого золотистого та червоного забарвлення.
На деяких рослинах взимку зберігаються живі зелені листки. У цих рослин тривалість життя листка становить кілька років. Оскільки у таких рослин щорічно відмирає і опадає лише частина листків, то у них сезонний листопад не помітний. Рослини, у яких листки живуть менше року і на зиму опадають (наприклад, береза, яблуня), називають листопадними. Рослини, у яких листки живуть кілька років і взимку залишаються живими (ялина, лавровишня), називають вічнозеленими.
- 1. Листок як бічний орган пагона не має верхівкової твірної тканини. Типовий листок складається з основи листка, двох прилистків, черешка та листкової пластинки.
- 2. Жилки утворюють каркас листкової пластинки і забезпечують транспорт речовин.
- 3. Листки різних видів мають різну тривалість життя. Листопад є пристосуванням рослин до сезонної нестачі вологи, зокрема взимку.
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ
Листок, основа листка, прилистки, черешок листка, листкова пластинка, жилкування, листкорозміщення, листопад.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- 1. Які функції виконує кожна з основних частин листка?
- 2. Чим прості листки відрізняються від складних?
- 3. Що таке жилка листка та які її функції?
- 4. Які способи листкорозміщення ви знаєте?
- 5. Яке значення відіграє листопад в житті рослин?
Пригадайте листки поширених в Україні рослин. Розгляньте малюнки, наведені в параграфі. Чи можете ви впізнати листки поширених в Україні рослин? Визначте ознаки зображених листків та заповніть таблицю у зошиті.
Ознаки листків
Простий чи складний
Черешковий чи сидячий
Тип жилкування
Спосіб листкорозміщення
Біологія 6 клас
Ви дізнаєтеся про основні риси і різноманітність зовнішньої будови листка, а також про листопад та його значення в житті рослин.
Чому листки такі різноманітні? Навіщо листкам жилки? Чому навесні листя зелене, а восени — жовте?
Листок — це бічний орган пагона, головними функціями якого є повітряне живлення, фотосинтез і випаровування води.
Частини листка. Типовий листок складається із чотирьох частин: основи листка, прилистків, черешка та листкової пластинки (мал. 105). Такі листки називаються черешковими.
Основа листка — частина листка, якою він з’єднується із стеблом і до якої прикріплюються інші частини листка. У деяких рослин вона має вигляд лише невеликого горбочка у місці прикріплення листка. Однак часто (у злаків, кропу тощо) основа листка розростається і охоплює стебло як трубка, захищаючи пазуху листка із пазушною брунькою (мал. 106). Таку основу називають піхвою.
Мал. 105. Основні частини листка: а—схема будови листка; б—листок пеларгонії
Прилистки — це пара листоподібних придатків на основі листка по боках від черешка (мал. 107). Вони захищають пластинку листка, що розвивається. Тому часто прилистки перетворюються у брунькові луски (ліщина, бук). Прилистки нерідко рано відмирають і не помітні у розгорнутих листках (береза, дуб, ліщина, кропива). Трапляються також листки без прилистків.
Черешок — де звужена, інколи майже циліндрична, пружна частина листка, яка орієнтує листкову пластинку відносно сонячних променів. Листок навивають сидячим, якщо черешок у нього відсутній (мал.108).
Листкова пластинка — плоска частина листка, яка в основному відповідає за фотосинтез і випаровування води. Її зовнішній вигляд — загальні обриси, форма краю, верхівки і основи — є дуже відмінною у різних видів рослин (мал. 109).
Мал. 106. Листки злаків (а) і зонтичних(б) а основами, перетвореними у піхви
Мал. 107. Черешкові листки з прилистками: а — глоду: в—ліщини; в— шипшини
Мал. 108. Сидячий листок медунки
Мал. 109. Різноманітність форми листкових пластинок
У простих листків одна листкова пластинка, вона може бути більше або менше розчленована заглибинами по краю. Складні листки мають кілька листочків, кожний зі своєю пластинкою і черешкові, які кріпляться до спільного черешка листка і при відмиранні опадають окремо (мал.110).
На листкових пластинках добре розрізняються жилки. Жилка — це потовщення листкової пластинки, у якому проходить один або декілька провідних пучків. По жилках із стебла надходять вода і мінеральні речовини, а продукти фотосинтезу транспортуються із листка в стебло. Жилки також є опорним каркасові листкової пластинки.
Спосіб розташування жилок в листковій пластинці називають жилкуванням (мал. 111).
Лискорозміщення. У різних рослин листки на стеблі пагона розташовуються в певному порядку. Цей порядок називають листкорозміщенням. У рослин дуже часто трапляється почергово листкорозміщення, за якого у кожному вузлі прикріплений один листок, а листки послідовних вузлів розташовані за спіраллю (злаки, осока, шипшина). При супротивному листкорозміщенні у вуалі прикріплені два листки один навпроти одного, а пари листків розташовані в одній площині (вербозілля лучне). Однак більш звичне навхрест-супротивне листкорозміщення, за якого пари листків сусідніх вузлів перехрещуються під прямим кутом (м’ята, шавлія). При кільчастому листкорозміщенні у вуалі прикріплено три або більше листків (вербозілля звичайне, елодея) (мал. 112).
Мал. 110. Приклади складних листків
Мал. 111. Жилкування листків: В — паралельне; б—дугове; в — пальчасте; г— пірчасте; д — вильчасте
Листопад. Тривалість життя листків від їх розгортання до відмирання в рівних видів дуже різниться. Відомі пустельні рослини, у яких листки без заміни існують сторіччями (вельвічія дивовижна) (мал. 186, в; с, 190), Проте найчастіше листок живе від кількох місяців до кількох років. У країнах із помірним кліматом (зокрема, в Україні) листки багатьох рослин розгортаються навесні, а восени відмирають і опадають. Таке явище навивають листопадом. Щорічний природний листопад зменшує на зиму поверхню випаровування рослини. Також під час листопаду рослина разом із листками позбавляється шкідливих продуктів життєдіяльності, які протягом періоду росту накопичувались у вакуолях її клітин. Опаданню листків зазвичай передує руйнування хлорофілу, який в живих листках зазвичай маскує різноманітні додаткові речовини жовтого та червоного кольору. Тому позбавлені хлорофілу осінні листки набувають яскравого золотистого та червоного забарвлення.
Мал. 112. Листкорозміщення: а— почергово; б—супротивне; а — навхрест-супротивне; г— кільчасте
На деяких рослинах взимку зберігаються живі зелені листки. У цих рослин тривалість життя листка становить кілька років. Оскільки у таких рослин щорічно відмирає і опадає лише частина листків, то у них сезонний листопад не помітний. Рослини, у яких листки живуть менше року і на анису опадають (наприклад, береза, яблуня), називають листопадними. Рослини, у яких листки живуть кілька років і взимку залишаються живими (ялина, лавровишня), називають вічнозеленими.
1. Листок як бічний орган пагона не має верхівкової твірної тканини. Типовий листок складається з основи листка, двох прилистків, черешка та листкової пластинки.
2. Жилки утворюють каркас листкової пластинки і забезпечують транспорт речовин.
3. Листки різних видів мають різну тривалість життя. Листопад є пристосуванням рослин до сезонної нестачі вологи, зокрема взимку.
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ
Листок, основа листка, прилистки, черешок листка, листкова пластинка, жилкування, листкорозміщення, листопад.
1. Які функції виконує кожна з основних частин листка?
2. Чим прості листки відрізняються від складних?
3. Що таке жилка листка та якій функції?
4. Які способи листкорозміщення ви знаєте?
б. Яке значення відіграє листопад в житті рослин?
Пригадайте листки поширених в Україні рослин. Розгляньте малюнки, наведені в параграфі. Чи можете ви впізнати листки поширених в Україні рослин? Визначте ознаки зображених листків та заповніть таблицю у зошиті.