Мікоплазмоз

Мікоплазмоз – захворювання, що викликається дрібними бактеріями, що живуть в організмі тварини, людини, а також в рослинах, які називаються мікоплазмами. Всього шістнадцять видів мікоплазм можуть мешкати в організмі людини. Десять видів з цього числа поселяються у нас в роті, а ще шість – на слизовій поверхні сечових шляхів і статевих органів. Деякі з цих видів вивчені поки дуже мало – ними всерйоз займаються вчені. В якості збудників мікоплазмозу у даному випадку виступають тільки генітальна мікоплазма і мікоплазма людини або Mycoplasma genitalium і Mycoplasma hominis.

Мікоплазмоз – одне з найпоширеніших захворювань сечостатевої системи як чоловіків, так і жінок. Грибок мікоплазма може конспіруватися, замаскувавшись під хламідії, кандиди і гарднерели – симптоми мікоплазмозу нагадують часто у жінок молочницю, а у чоловіків уретрит і простатит. У групу ризику входять люди, які мають ослаблений імунітет.

Мікоплазма присутня не тільки в організмах хворих мікоплазмозом – вона може бути виявлена ​​і у здорових людей, тому відноситься до умовно-патогенних мікроорганізмів.

Передається мікоплазмоз при статевому контакті, а також може бути інфікована плід під час пологів. При цьому зазначено, що дівчатка заражаються набагато частіше, ніж хлопчики – приблизно у чверті всіх народжених дівчаток на статевих органах виявлена ​​мікоплазма. Випадки побутового зараження вкрай рідкісні.

Мікоплазма може самостійно виліковуватися – це відбувається досить часто у хлопчиків, чоловіків, а у дівчаток або жінок рідше. Серед дорослих практично кожна друга жінка може бути носієм мікоплазма.

Мікоплазма може спровокувати такі захворювання, як уретрит або запалення сечовипускального каналу у чоловіків, а також бактеріальний вагіноз або гарднерельоз у жінок. У жінок мокоплазмоз чреватий в ряді випадків і більш серйозними наслідками – запальними захворюваннями матки і придатків, а також пієлонефритом. Деякі дослідники пов’язують мікоплазмоз і простатит, проте поки не доведена роль мікоплазми у розвитку цього захворювання.

Симптоми мікоплазмозу

Симптоматика мікоплазмозу може бути настільки слабко, що навіть протягом декількох років людина і не підозрює, що заражений такою інфекцією.

Жінкам варто звернути уваги на такі прояви: слабкі тягнуть болі, особливо в предменструаціонний період, а також напівпрозорі виділення і хворобливі сечовипускання. Зазвичай такі симптоми загострюються в період клімаксу у жінок, а також у період менструації.

Чоловіків повинні насторожувати такі симптоми, а особливо їх поєднання: зниження лібідо, болі в промежині, почервоніння голівки, а також хворобливі сечовипускання.

Особливо небезпечний мікоплазмоз під час вагітності, оскільки плодове яйце інфікується, на його поверхні виникають численні ділянки запалення. Це веде до відторгнення плоду і викидня. У сімдесяти відсотках випадків на ранніх термінах вагітності це веде до мимовільних абортів.

На більш пізніх термінах вагітності мікоплазмоз може призвести до того, що дитина народиться із значними відхиленнями в розвитку. У вагітних жінок, інфікованих мікоплазмозом, посилюється токсикоз, відзначається багатоводдя і відшарування плаценти. Мікоплазма вражає практично всі органи плоду.

Діагностика та лікування мікоплазмозу

Діагностується мікоплазмоз досить легко – на основі результатів лабораторних аналізів, посіву і ПЦР. Вітчизняні медики часто використовують ПІФ та ІФА, але ці методи дають невисоку точність діагностики.

Лікування мікоплазмозу орієнтується на наступні принципи: діагностика будь-якого захворювання, яке може бути викликане мікоплазмами, повинна починатися саме з виявлення наявності мікоплазми в організмі. Це відноситься до таких захворювань, як гарднерельоз, пієлонефрит, уретрит, а також запалення матки і придатків.

Якщо захворювання викликане микоплазмой типу hominis, то лікування проводиться аналогічно гарднерельоз, а якщо інфекція викликана мікоплазмою типу genitalium, то захворювання лікується подібно уреаплазмозу. Це стосується легких форм мікоплазмозу, а в ускладненій формі лікування має на увазі більш тривалу антибіотикотерапію, якщо необхідно, то комбіновану – поєднує в собі декілька антибіотиків. Супроводжують лікування та додаткові методи – фізіотерапія, імунотерапія, инстилляция уретри.

Важливо пам’ятати, що лікування мікоплазми повинні приймати обидва статевих партнера, оскільки високий ризик повторно заразитися інфекцією від партнера, який є носієм бактерії, навіть якщо не відчуває ніяких симптомів захворювання.

Комплексний характер лікування мікоплазмозу передбачає використання антибіотиків – тетрациклін або еритроміцин, вагінальні таблетки, свічки. Також проводиться симптоматичне лікування – нестероїдні засоби типу проліну або Фітолізину, які знімають запалення. В якості імуномодуляторів застосовують Іммуномакс, тималін або метилурацил, а також рослинні препарати – алое, женьшень і елеутерокок. Обов’язковий прийом вітамінів при лікуванні мікоплазмозу: цинк, магній, фолієва кислота, піридоксин і тіамін.

Від статевих контактів під час лікування необхідно утримуватися, а також переглянути на час лікування свій раціон: харчування має бути дієтичним, не включати в себе гостру і смажену їжу, спеції, солону їжу.

Лікування народними засобами спрямоване більше не на лікування мікоплазмозу як такого, а на лікування його супутніх ускладнень типу уретриту, циститу. Слід мати на увазі, що виключно народними засобами не можна вилікувати мікоплазмоз. Для зняття симптомів застосовуються промивання, спринцювання і настої на лікарських травах – звіробою, календули, ромашки, комірника, волошки, споришу і інших.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.

Мікоплазмоз

Мікоплазмоз – захворювання, що викликається дрібними бактеріями, що живуть в організмі тварини, людини, а також в рослинах, які називаються мікоплазмами. Всього шістнадцять видів мікоплазм можуть мешкати в організмі людини. Десять видів з цього числа поселяються у нас в роті, а ще шість – на слизовій поверхні сечових шляхів і статевих органів. Деякі з цих видів вивчені поки дуже мало – ними всерйоз займаються вчені. В якості збудників мікоплазмозу у даному випадку виступають тільки генітальна мікоплазма і мікоплазма людини або Mycoplasma genitalium і Mycoplasma hominis.

Мікоплазмоз – одне з найпоширеніших захворювань сечостатевої системи як чоловіків, так і жінок. Грибок мікоплазма може конспіруватися, замаскувавшись під хламідії, кандиди і гарднерели – симптоми мікоплазмозу нагадують часто у жінок молочницю, а у чоловіків уретрит і простатит. У групу ризику входять люди, які мають ослаблений імунітет.

Мікоплазма присутня не тільки в організмах хворих мікоплазмозом – вона може бути виявлена ​​і у здорових людей, тому відноситься до умовно-патогенних мікроорганізмів.

Передається мікоплазмоз при статевому контакті, а також може бути інфікована плід під час пологів. При цьому зазначено, що дівчатка заражаються набагато частіше, ніж хлопчики – приблизно у чверті всіх народжених дівчаток на статевих органах виявлена ​​мікоплазма. Випадки побутового зараження вкрай рідкісні.

Мікоплазма може самостійно виліковуватися – це відбувається досить часто у хлопчиків, чоловіків, а у дівчаток або жінок рідше. Серед дорослих практично кожна друга жінка може бути носієм мікоплазма.

Мікоплазма може спровокувати такі захворювання, як уретрит або запалення сечовипускального каналу у чоловіків, а також бактеріальний вагіноз або гарднерельоз у жінок. У жінок мокоплазмоз чреватий в ряді випадків і більш серйозними наслідками – запальними захворюваннями матки і придатків, а також пієлонефритом. Деякі дослідники пов’язують мікоплазмоз і простатит, проте поки не доведена роль мікоплазми у розвитку цього захворювання.

Симптоми мікоплазмозу

Симптоматика мікоплазмозу може бути настільки слабко, що навіть протягом декількох років людина і не підозрює, що заражений такою інфекцією.

Жінкам варто звернути уваги на такі прояви: слабкі тягнуть болі, особливо в предменструаціонний період, а також напівпрозорі виділення і хворобливі сечовипускання. Зазвичай такі симптоми загострюються в період клімаксу у жінок, а також у період менструації.

Чоловіків повинні насторожувати такі симптоми, а особливо їх поєднання: зниження лібідо, болі в промежині, почервоніння голівки, а також хворобливі сечовипускання.

Особливо небезпечний мікоплазмоз під час вагітності, оскільки плодове яйце інфікується, на його поверхні виникають численні ділянки запалення. Це веде до відторгнення плоду і викидня. У сімдесяти відсотках випадків на ранніх термінах вагітності це веде до мимовільних абортів.

На більш пізніх термінах вагітності мікоплазмоз може призвести до того, що дитина народиться із значними відхиленнями в розвитку. У вагітних жінок, інфікованих мікоплазмозом, посилюється токсикоз, відзначається багатоводдя і відшарування плаценти. Мікоплазма вражає практично всі органи плоду.

Діагностика та лікування мікоплазмозу

Діагностується мікоплазмоз досить легко – на основі результатів лабораторних аналізів, посіву і ПЦР. Вітчизняні медики часто використовують ПІФ та ІФА, але ці методи дають невисоку точність діагностики.

Лікування мікоплазмозу орієнтується на наступні принципи: діагностика будь-якого захворювання, яке може бути викликане мікоплазмами, повинна починатися саме з виявлення наявності мікоплазми в організмі. Це відноситься до таких захворювань, як гарднерельоз, пієлонефрит, уретрит, а також запалення матки і придатків.

Якщо захворювання викликане микоплазмой типу hominis, то лікування проводиться аналогічно гарднерельоз, а якщо інфекція викликана мікоплазмою типу genitalium, то захворювання лікується подібно уреаплазмозу. Це стосується легких форм мікоплазмозу, а в ускладненій формі лікування має на увазі більш тривалу антибіотикотерапію, якщо необхідно, то комбіновану – поєднує в собі декілька антибіотиків. Супроводжують лікування та додаткові методи – фізіотерапія, імунотерапія, инстилляция уретри.

Важливо пам’ятати, що лікування мікоплазми повинні приймати обидва статевих партнера, оскільки високий ризик повторно заразитися інфекцією від партнера, який є носієм бактерії, навіть якщо не відчуває ніяких симптомів захворювання.

Комплексний характер лікування мікоплазмозу передбачає використання антибіотиків – тетрациклін або еритроміцин, вагінальні таблетки, свічки. Також проводиться симптоматичне лікування – нестероїдні засоби типу проліну або Фітолізину, які знімають запалення. В якості імуномодуляторів застосовують Іммуномакс, тималін або метилурацил, а також рослинні препарати – алое, женьшень і елеутерокок. Обов’язковий прийом вітамінів при лікуванні мікоплазмозу: цинк, магній, фолієва кислота, піридоксин і тіамін.

Від статевих контактів під час лікування необхідно утримуватися, а також переглянути на час лікування свій раціон: харчування має бути дієтичним, не включати в себе гостру і смажену їжу, спеції, солону їжу.

Лікування народними засобами спрямоване більше не на лікування мікоплазмозу як такого, а на лікування його супутніх ускладнень типу уретриту, циститу. Слід мати на увазі, що виключно народними засобами не можна вилікувати мікоплазмоз. Для зняття симптомів застосовуються промивання, спринцювання і настої на лікарських травах – звіробою, календули, ромашки, комірника, волошки, споришу і інших.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.

Мікоплазмоз у чоловіків: причини, симптоми, діагностика та лікування

Мікоплазмоз у чоловіків являє собою захворювання інфекційного генезу в гострій формі. Він провокується особливого роду мікроорганізмами, які називаються мікоплазмами. Наука виділяє більше сімдесяти видів подібних бактерій. Однак тільки кілька з них становлять загрозу для здоров ‘я людини.

Причини появи мікоплазмозу

Який збудник мікоплазмозу? Подібне питання пацієнти ставлять досить часто. Клітини людини здатні вмістити в себе приблизно 11 видів мікоплазм. Викликати патологію, однак, може тільки мікоплазма геніталіум. Подібні мікроорганізми відносяться до паразитуючих форм. Вони можуть виживати, тільки прикріпившись до поверхні клітин, які підживлюють їх. Часта локалізація мікоплазм у жінок у сечовевидних шляхах і на клітинах вологолища. У випадку, коли відбувається дисбаланс вологої мікрофлори, мікроорганізми починають активно розмножуватися.

Мікоплазмоз у чоловіків може виникнути через низку причин, серед них:

1. Незахищений статевий акт з носієм мікоплазмозу.
2. Незахищені гомосексуальні статеві акти.
3. Під час орального сексу (ймовірність зараження дуже мала).

Ужитково-побутовим шляхом заразиться мікоплазмозом неможливо. Інкубаційний період захворювання становить 25 днів. Найчастіше недуга протікає латентно. За статистикою більше половини чоловіків є носіями інфекції. Це досить поширена недуга. Розгляньмо симптоми і лікування мікоплазмозу у чоловіків.

Симптоми

Багато інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом, мікоплазмоз не виняток, протікають у безсимптомній формі досить тривалий час. Людина може навіть не підозрювати, що вона заражена. Як виявляється мікоплазмоз у чоловіків? Якщо імунна система слабшає в силу певних факторів, наприклад, при сильному стресі або на тлі іншої інфекції, мікроорганізми активізуються, що призводить до наступних проявів:

1. Загальна слабкість і знижена працездатність.
2. Неприємні відчуття і дискомфорт під час статевого акту.
3. Печіння і хвороба під час сечовипускання.
4. Хворобливість в області попереку і проміжності.
5. Часте сечовипускання.
6. Почервоніння сечовипускного каналу.
7. Жовтуваті виділення з уретри.
8. Дискомфорт в області паху і нижньої частини живота вранці.
9. Висип в районі статевих органів.
10. Свербить.
11. Помилкові позиви до сечовипускання.

Запалення передміхурової залози

У деяких випадках, якщо зараження подібним захворюванням, що передається статевим шляхом, сталося давно, мікроорганізми можуть потрапити в передміхурову залізу чоловіка і спровокувати в ній запальний процес. Це небезпечно. Подібна ситуація може стати причиною простатиту або запалення і набряклості яєчка.

Якщо пацієнт помічає ознаки, перелічені вище, йому слід звернутися до венеролога і уролога для обстеження і постановки діагнозу. Ефективність лікування здебільшого залежить від ступеня занедбаності мікоплазмозу.

Діагностика

Мікоплазмоз у чоловіків виявляється шляхом посіву з метою подальшого дослідження. Для цього використовується серологічний, генетичний і бактеріологічний методи. Іноді пацієнтові призначається проведення дослідження на визначення антигенів мікоплазм у крові. Однак точність подібного аналізу досить низька і становить менше 60%.

Щоб диференціювати мікоплазми від інших патогенних мікроорганізмів, у чоловіка береться посів для дослідження живильного середовища. У такому випадку біологічна рідина поміщається в особливі умови і проводиться спостереження за поведінкою мікроорганізмів. Якщо мікоплазми починають розмножуватися, значить, організм також інфікований.

Крім виявлення наявності збудника в організмі, необхідно також точно визначити його різновид. З цією метою проводиться дослідження за методом полімеразної реакції та імуноферментування. Після визначення типів мікоплазм проводиться аналіз на чутливість патогенних мікроорганізмів до антибіотика, який планується призначити для лікування.

Додаткове обстеження

Якщо чоловіка крім очевидних ознак турбують інші симптоми, це може бути наслідком таких ускладнень, як уретрит і пієлонефрит. У цьому випадку пацієнту призначається додаткове обстеження, в тому числі перевірка сечостатевої системи і нирок. Подібній проблемі слід приділити особливу увагу, оскільки необхідно своєчасно виявити ускладнення, що розвиваються, і призначити коректну терапію.

Лікування

Терапевтична схема при мікоплазмозі у чоловіків практично ідентична лікуванню уреаплазмозу і гардлерельозу. При хронічному протіканні захворювання призначається антибактеріальна терапія із застосуванням медикаментів широкого спектру дії. Ефективні препарати від мікоплазмозу:

• “Вільпрафен”.
• “Еритроміцин”.
• “Тріхлєд”.
• “Азитроміцин”.
• “Доксициклін”.
• Свічки від мікоплазми.

“Еритроміцином” блокується синтез білка в мікоплазмах. При звичайній концентрації їм пригнічується зростання мікробів, а при підвищеній вони повністю знищуються. Препарат добре всмоктується в кишечнику, навіть у таблетках, має стежку до сечостатевих органів. Саме там він накопичується у великих кількостях.

Активний інгредієнт “Вільпрафена” – антибіотик з групи макролідів, джозаміцин. Його накопичує легенева тканина, тому його застосовують для терапії не тільки урогенітальної інфекції, а й мікоплазмової пневмонії. Його можуть приймати вагітні з мікоплазмозом. Правда, потрібно оцінити можливі ризики для плоду.

“Азитромицином”, як і “Еритромицином”, пригнічується синтез білка в мікробах. Накопичується в лізосомах. Тому частіше їм знищуються внутрішньоклітинні паразити, в т. ч. мікоплазми. Добре всмоктується в кишечнику. Період виведення тривалий, а ефект досягається завдяки прийому однієї таблетки на добу.

Дуже важливо посилювати імунну систему організму і підвищувати захисні властивості. Для цього призначаються імуномодулятори та вітаміни. Допоміжними заходами при мікоплазмозі можуть служити фізіопроцедури, а також інстиляції.

Сама схема лікування залежить від того, які типи мікоплазм були виявлені в організмі чоловіка. Кожен вид має різну ступінь чутливості до тих чи інших лікарських засобів. Важливим моментом є терапія обох партнерів, щоб уникнути повторного зараження. Тривалість лікування дорівнює приблизно трьом тижням. Після цього повторно здаються аналізи, і проводиться оцінка ефективності завершеної терапії.

Чим небезпечні захворювання, що передаються статевим шляхом? Вони можуть викликати серйозні наслідки.

Ускладнення

Якщо не провести своєчасне лікування мікоплазмозу, можливі такі ускладнення:

1. Запальний процес у сечовипускному каналі.
2. Виникнення уретриту в гострій або хронічній формі.
3. Збій у роботі нирок, який може призвести до пієлонефриту в хронічній формі.
4. Збій у роботі сечостатевої системи.
5. Дискомфорт під час статевого акту.
6. Запальний процес у придатках і яєчках.
7. Неможливість зачати дитину.
8. Запалення передміхурової залози.

Оскільки захворювання протікає здебільшого в латентній формі, його виявляють вже на стадії розвитку ускладнень. Це ускладнює терапію. Тому чоловікові доводиться проводити лікування мікоплазмозу одночасно з усуненням ускладнень, що з ‘явилися на його тлі. Причини мікоплазмозу у чоловіків повинен знати кожен.

Профілактика

З метою профілактики фахівці рекомендують дотримуватися наступних правил:

1. Відвідування уролога для огляду кожні півроку. Здача аналізів на мікоплазмоз.
2. Уникнення зміни статевого партнера.
3. Використання бар ‘єрних контрацептивів при випадковому статевому зв’ язку.
4. Підтримка здорового способу життя для зміцнення імунітету.
5. Відмова від шкідливих звичок, а також від вживання алкоголю.
6. Повноцінний режим сну і відпочинку.
7. Регулярні фізичні навантаження і заняття спортом.
8. Часті прогулянки на свіжому повітрі.
9. Збалансоване харчування, багате вітамінами.
10. Відсутність стресів і сильних емоційних потрясінь.

Терапія подібної недуги – досить складний і тривалий процес. Своєчасне виявлення захворювання суттєво збільшує ймовірність успішного одужання.

Ми розглянули основні симптоми і лікування мікоплазмозу у чоловіків. Сподіваємося, що наша стаття буде корисною.