Презентація “Рослинний та тваринний світ Київської області”
|У широколистяних лісах, що в околицях Києва, тваринний світ дуже різноманітний. Можна зустріти дикого кабана та косуль. Полюють лисиці, стрибає полохливий заєць-русак. На деревах миготять руді білки, а внизу ховаються тхори, клопочеться їжак, десь зарилися невидимі кроти та землерийки. У траві зустрічаються вужі та ящірки. У верховітті справжнє пташине царство: зяблики, дятли, дрозди, зорянки, горихвістки, синиці, солов’ї. Є й хижі птахи: сіра сова, шуліка.|Тварини лісопарків
|У соснових лісах (борах) тваринний світ значно бідніший. Тут поширені лисиця, заєць-русак, білка, їжак, лісова миша, кілька видів кажанів. Із птахів водяться сова, дятел, мухоловка, зяблик, синиця. Є ящірки та жаби. У заплавах Дніпра багато тхорів, водяних полівок, кротів.| |Деякі тварини, завезені з інших місць, пристосувалися до життя в наших природних умовах (акліматизувалися): наприклад, американський водяний гризун – ондатра, уссурійський єнотовидний собака, нутрія.|Тварини борів
|У Дніпрі, ставках та озерах водяться такі риби: короп, карась, лящ, плітка, окунь, судак, лин, в’юн, щука, сом. Колись траплялися навіть осетр і стерлядь. У малих річках поширена менш цінна риба: окунь, йорж, пічкур.|Мешканці водойм
|Місто з його будівлями та парками є звичним місцем існування для багатьох тварин. У самому Києві живе багато собак та котів, чисельність яких сягає 150-170 тисяч особин. Білку можна побачити навіть у центрі міста (Ботанічний сад ім. Фоміна).| |Звичними є щурі, які належать до найшкідливіших гризунів. Вони знищують харчові продукти, розгризають дерев’яні частини будівель, пошкоджують лінії електропередач, кабелі. Оселяючись у таких місцях, як смітники та стічні канави, щурі стають носіями збудників багатьох хвороб. У підвалах, каналізації, тунелях метро (в нижньому ярусі міста) живуть сірі щурі (пацюки), а чорні витіснені ними на горищах. За світовою статистикою, сьогодні на кожного жителя міста припадає щонайменше по одному щуру|Тварини міста
|Поширеною є хатня миша. Вона, як і щур, з давніх-давен живе біля людини і теж належить до небезпечних шкідників: шкодить у зерносховищах, продовольчих складах, житлових приміщеннях. Миші також є носіями збудників захворювань.| |Пристосувалась до життя в міських умовах куниця кам’яна, яка поселяється на горищах старих будинків.| |Ці спритні тварини активні вночі, а вдень ховаються в свої лігва. Як хижаки, куниці живляться гризунами, пташками, нерідко нападають на голубів. Влітку і восени вони з задоволенням поїдають ягоди, яблука, груші, сливи, шипшину. |Є в місті деякі види кажанів. Це нічні тварини. У Києві вони гніздяться в темних кутках залізничного моста через Дніпро. Вечорами величезна кількість цих маленьких крилатих істот літає над поверхнею річки.|
Пернате населення міста |Багато у нашому місті птахів, що прив’язані до водойм. На островах та узбережжі Дніпра, Десенки, багатьох ставків і озер мешкають норці, чаплі, качки, плиски, водяні курочки, чайки, мартини, крячки, кулики. Безліч дрібних співочих пташок: очеретянок, синьошийок, вусатих синиць. В останні роки, завдяки не дуже суворим зимам і більш-менш регулярній підгодівлі, у Києві стали зимувати лебеді!|
|Стрімке зростання міста супроводжується будівництвом багатоповерхових будинків, знищенням зелених насаджень, наступом на приміські ліси й заплавні луки. Внаслідок цього рослини і тварини втрачають місця, де здавна жили. Саме це становить найбільшу небезпеку, бо з кожним роком такі зміни охоплюють усе більші території. Небезпечним є також забруднення води, ґрунтів, повітря. Внаслідок цього тварини слабшають, легко стають жертвою хижаків і різних хвороб, а головне – різко зменшується їх плодючість. За таких умов тільки окремі види можуть пристосуватися до нових місць проживання.|Вплив людини
|Ще в 16 столітті на Київщині зустрічались дикий кінь – тарпан та дикий бик – тур. Зникли й росомаха, степова сіноставка, заєць-біляк, біла куріпка, керечітка, стерв’ятник, степовий орел. Із цих видів, наприклад, тур повністю знищений людиною, і ми вже ніколи не зможемо побачити його навіть у зоопарку! Такий приклад красномовно свідчить про те, який великий вплив на тварин має людина.|Вплив людини
|Цікаво, що диких коней ( тарпанів) зустрічали на півдні сучасної Київщини. Тварини трималися великими табунами по кілька сотень голів. На них здавна полювали. Але не це знищило тарпанів. Смертельний вирок підписало розорювання степів. Тарпани починали заважати: вони витоптували і поїдали посіви, тому й були цілеспрямовано знищені. Останній тарпан помер у 1918 році в стайні кінного заводу на Полтавщині. Така ж доля, але значно раніше, спіткала і тура. Цей предок великої рогатої худоби багато століть тому населяв величезну територію України, лісову та лісостепову зони. Дорослий дикий бик сягав 2 метри заввишки і важив до 800 кг. Остання стара туриця загинула в 1627році. Вплив людини
|Рідкісні та зникаючі види рослин і тварин в усьому світі заносять до Червоних книг. Є така книга і в нас – Червона книга України. Вона – своєрідний сигнал тривоги. Він говорить про те, що рослина чи тварина в небезпеці, потребує спеціальних заходів з охорони і дбайливого ставлення кожного з нас. Всього в Червону книгу України занесено більш як 400 видів тварин і стільки ж рослин.|Червона книга України
|Деякі тварини Київщини теж занесені до Червоної книги України: зубр, видра річкова, пугач, лелека чорний, шуліка рудий, орлан-білохвіст. Рослини, що потрапили на сторінки Червоної книги, зображено на малюнку. Представників цих видів залишилось дуже мало, їх треба берегти, вони зі сторінок Червоної книги закликають нас до пильності. Варто запам’ятати їх, аби ненароком, зустрівши у лісі чи на луці, не накоїти лиха.|Червона книга України
“В моїх очах знищення якого-не-будь виду – це кримінальний акт, рівноцінний знищенню неповторних пам’ятників культури. “Дж. Даррел
Сьогодні ліси в околицях міста віднесені до природно-за повідного фонду Києва. Вони взяті під суворий охоронний режим. У лісах не можна розпалювати вогонь, ламати дерева, руйнувати мурашники. На жаль, загрозливих розмірів набули звалища сміття, особливо в районах з приватною забудовою (Голосіївський, Дарницький та Святошинський ліси, Феофанія). З метою оздоровлення треба проводити санітарні рубки всихаючого лісу із негайним залісенням вивільнених площ, покращувати санітарний стан лісів і парків міста. Рослини, занесені до Червоної книги України
“Пам’ятай, у рослин і тварин немає адвокатів: їм нема куди писати і скаржитися, за них нікому заступитися, крім нас, людей, котрі разом з ними заселяють цю планету”. Дж. Даррел. Викликає тривогу зростаюче ураження зелених насаджень міста рослиною-паразитом -омелою. Уражені дерева перестають рости і згодом всихають.
|Учені збагачують рослинний світ окремих територій. У ботанічних садах Києва у відкритому ґрунті та в оранжереях ростуть тисячі видів рідкісних рослин. Центральний ботанічний сад імені М. Грінка займає велику площу в 130 га. Тут зібрані унікальні колекції дерев: дубів, кленів, беріз, лип та ін. Відомий сад бузку, яким захоплюються кияни і гості міста навесні, нараховує 1500 кущів різних видів і сортів. Існують також великі колекції кормових культур, пряно-ароматичних, лікарських, овочевих, плодово-ягідних та квітково-декоративних рослин. Всього в саду нараховується 13 тисяч видів дерев, кущів та трав’яних рослин з усіх континентів.| Зелені перлини міста
Опис тваринного світу Києва
Зоологи, які вивчають тваринний світ Києва, вважають, що тут мешкають кілька тисяч видів тварин. Точну цифру назвати важко, тому що тварини активно пересуваються: одні тварини живуть в місті постійно, інші заходять на деякий час і йдуть геть. До того ж, дослідження тривають постійн о і щороку вчені відкривають в природі щось нове.
За даними 2020 рок у у столиці живуть:
48 видів ссавців (наприклад, їжак, кріт, білка, соня, різноманітні гризуни);
110 видів птахів (від найменшої мухоловки до найбільшого канюка) ;
6 видів плазунів ( в уж звичайний, черепаха болотян а та 4 види ящірок);
52 види риб (наприклад, щука, сом, плітка, лящ, 15 видів бичків, окунь, судак, і нші);
Кілька тисяч видів безхребетних ( ж уки, метелики, бабки, богомоли, коники, джмелі та бджоли, а також губки, молюск и і різноманітні ракоподібні).
Серед цих кількох тисяч видів тварин існує 42 особливо рідкісн их види, котрим загрожує зникнення. Їх занесено до Червоної книги України.
На особливу увагу та охорону заслуговують кажани. Це єдиний ряд ссавців, якому загрожує зникнення в Європі. Тому всі види кажані в належать до видів, що підлягають особливій охороні. У Києві живе 10 видів кажанів, занесених до Червоної книги: мала вечірниця, ставкова нічниця, середземноморський нетопир.
У межах Києва гніздиться понад 110 видів птахів. Варто зазначити, що практично всі види потребують особливої охорони. На центральних вулицях нашої столиці можна почути спів рідкісних птахів: великої синиці, чорного дрозда, горихвістки-чорнушки, сірої мухоловки, шпака, зяблика й зеленяка, а білу плиску можливо побачити на тротуарах Хрещатика. На горищах будівель гніздиться невеличкий сокіл – боривітер; часто зустрічається значний за розміром хижак — канюк звичайний. У міських парках столиці стали звичайними чикотень, блакитна синиця, мухоловка строката ; в пущах можна зустріти гнізда славок і вівчариків, а в зимовий період – і сов. Найулюбленішим пернатим мешканцем наших парків по праву вважається соловей, проте його кількість за останні 30 років зменшилась. Особливий інтерес викликають добре помітні навколоводні та водоплавні птахи: мартин озерний, крячок річковий, очеретянки велика і ставкова, курочка водяна, лиска, крижень та шугайчик . Подекуди в передмістях Києва (Троєщин а та Конч а -Заспа) ще є гнізда білого лелеки.