✅Чим відрізняється дірка від отвору

Терміни «дірка» і «отвір» дуже схожі за своїм значенням. Якщо перший ми звикли вживати в розмовній мові, то другий часто зустрічається в технічній літературі або професійній лексиці. Здавалося б, це просто різні назви одного й того ж явища. Постараємося спростувати або, навпаки, підтвердити дану думку.

Що таке дірка і отвір

Дірка – пролом в чому-небудь або отвір, що не має певної функціональної ролі.

Отвір – порожнисте наскрізне простір усередині чого-небудь.

Різниця між діркою і отвором

На перший погляд, і отвором, і діркою можна назвати невеликий отвір у матерії, будь-то:

• метал;
• дерево;
• тканина;
• гума і т.д.

Однак, прислухавшись до себе, можна відзначити, що слово «дірка» викликає у нас швидше негативну реакцію. Адже з ним асоціюються зіпсовані предмети гардероба, випадково пошкоджені гілкою дерева, цвяхом або необережним рухом.

При слові «отвір» нам в першу чергу прийде на розум отвір вікна новобудові або просвердлене гніздо для шурупа – загалом, те, що зроблено з певною метою. Таким чином, отвір, на відміну від дірки, наділений певною функціональною роллю.

Отвір відноситься скоріше до розряду технічних термінів і умовно застосовується для позначення складових елементів різних деталей. Слово «дірка» ми звикли вживати в розмовній мові. Однак мало кому відомо, що діркою у фізиці називається квазічастинка з позитивним зарядом, а також відсутність в оболонці електрона. Останнє позначення використовується і в квантової хімії.

Таблиця з поясненнями на тему “Різниця концепцій: дірка проти отвору в різних контекстах”

Висновок

Дірка та отвір відрізняються за кількома ключовими параметрами: намір створення, функціональністю, процесом утворення, а також стабільністю форми і розміру.

Дірка часто є результатом пошкодження або зносу і розглядається як дефект, тоді як отвір – це зазвичай спланований елемент, що виконує певну функцію і входить в конструкцію або дизайн об’єкта. Розуміння цих відмінностей допомагає в точній характеристиці і описі різних об’єктів та явищ.

Відмінність дірки від отвору полягає в наступному:

• Отвір має певне цільове призначення, дірка ж асоціюється зі словом «пролом» і викликає переважно негативну реакцію.
• Отвір належить до розряду технічних термінів, слово «дірка» вживається в основному в розмовній мові.
• Діркою у фізиці називається квазічастинка з позитивним зарядом, а також відсутність в оболонці електрона. Останнє позначення використовується і в квантової хімії.

Що таке дірка Вікіпедія

ді́рка з (від) бу́блика. Абсолютно нічого. — Мовчи, Марино. — не вгавав Левко.— Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика (В. Кучер); — Ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); Начальству — ордени, а споживачеві — дірка від бублика (З газети).

ді́рка на ді́рці. Дуже порваний, пошматований (про одяг). Кривоніс натяг на чуприну яломок без верха, підбитий вітром, в котрому була дірка на дірці (І. Нечуй-Левицький).

до діро́к, зі сл. зачи́тувати. До зовсім пошарпаного, затертого вигляду. — Знаєш,— даси кому газетку — зачитують до дірок. Незручно, коли газета неохайна (Остап Вишня).

затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два . може, Ви ними заткнете дірку замість другої частини “Повії” (Панас Мирний); Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Л. Дмитерко). 2. ким. Використовувати кого-небудь з корисливою метою там, де виявляється на те потреба. — Подивися хоч раз навколо себе і побачиш, чого ти вартий. Адже тобою завжди дірки затикають, а ти — задоволений, радий! (М. Ю. Тарновський); — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе .. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника (І. Нечуй-Левицький).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти (хоч одну́) ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, а

ма́ти ду́лю ((лиху́) тря́сцю, ді́рку від бу́блика і т. ін.), зневажл. Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т. ін. — Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу); За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко); Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд); Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко). не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони (народовці) думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко).

світи́ти дірка́ми. Бути дуже старим, не придатним для використання. Із шести крил (млина) осталося тільки троє, та й ті дірками світять (С. Васильченко); — Бачила б ти цю посудину навесні… Не човен, а кістяк мертвий лежав у кучугурах, дірками світив, розсохся зовсім (О. Гончар).

Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДІРКА

дірка

ді́рка з (від) бу́блика. Абсолютно нічого. — Мовчи, Марино. — не вгавав Левко.— Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика (В. Кучер); — Ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); Начальству — ордени, а споживачеві — дірка від бублика (З газети).

ді́рка на ді́рці. Дуже порваний, пошматований (про одяг). Кривоніс натяг на чуприну яломок без верха, підбитий вітром, в котрому була дірка на дірці (І. Нечуй-Левицький).

до діро́к, зі сл. зачи́тувати. До зовсім пошарпаного, затертого вигляду. — Знаєш,— даси кому газетку — зачитують до дірок. Незручно, коли газета неохайна (Остап Вишня).

затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два . може, Ви ними заткнете дірку замість другої частини “Повії” (Панас Мирний); Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Л. Дмитерко). 2. ким. Використовувати кого-небудь з корисливою метою там, де виявляється на те потреба. — Подивися хоч раз навколо себе і побачиш, чого ти вартий. Адже тобою завжди дірки затикають, а ти — задоволений, радий! (М. Ю. Тарновський); — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе .. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника (І. Нечуй-Левицький).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти (хоч одну́) ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

ма́ти ду́лю ((лиху́) тря́сцю, ді́рку від бу́блика і т. ін.), зневажл. Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т. ін. — Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу); За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко); Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд); Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко). не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони (народовці) думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко).

світи́ти дірка́ми. Бути дуже старим, не придатним для використання. Із шести крил (млина) осталося тільки троє, та й ті дірками світять (С. Васильченко); — Бачила б ти цю посудину навесні… Не човен, а кістяк мертвий лежав у кучугурах, дірками світив, розсохся зовсім (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

1. дірка — ді́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ді́рки Орфографічний словник української мови
2. дірка — [д’ірка] -ркие, д. і м. -рц’і, мн. -рки, -рок дв’і д’іркие Орфоепічний словник української мови
3. дірка — -и, ж. 1》 Те саме, що діра 1). 2》 перен. Не зайнятий електроном енергетичний стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дірка — И, жвульг. Піхва. Гарна в неї дірка, так і хочеться туди запірнути. Словник сучасного українського сленгу
5. дірка — (-и) ж.; крим., мол. Жінка, дівчина. прив’яжешся до однієї дірки — чекай неприємностей! (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 175. Словник жарґонної лексики української мови
6. дірка — див. глухомань; отвір Словник синонімів Вусика
7. дірка — ДІ́РКА (розірване або витерте місце на одежі, взутті тощо), ДІРА́, ПРОРІ́ХА розм. Сорочка на ньому чорна та пречорна, та вся вже в дірках (Г. Квітка-Основ’яненко); Двісті літ оте шатро спочивало в укриттю. чимало дір попрогризали в нім миші та молі (І. Словник синонімів української мови
8. дірка — Ді́рка, -ки, -ці; дірки́, діро́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. дірка — ДІ́РКА, и, ж. Те саме, що діра́ 1. Дим ішов просто на хату й виходив у дірку, прорубану в стелі (Н.-Лев., II, 1956, 392); Руда шапка не прикривала гаразд розкудланого волосся, і воно лізло з-під шапки та крізь дірки в шапці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
10. дірка — Дірка, -ки ж. Дырка. Будь мудрий: налатай маленьку латку на велику дірку. Ном. № 9909. ум. дірочка. Мет. 298. Без мене і дірочки малої нікому затулить. Ном. Словник української мови Грінченка