Українська мова 5 клас (з навчанням російською мовою)

1. Скільки голосних і скільки приголосних звуків в українській мові?

2. Скільки букв в українському алфавіті?

3. Пригадайте, яке звукове значення мають букви я, ю, є, ї.

Звуки мовчання м письмі позначаються буквами. У більшості випадків один звук передасться однією буквою.

Наприклад, у слові клас звуки [к], [л], [а], [с] передаються на письмі відповідними буквами: к, л, а, с.

Проте є випадки, коми повної відповідності між звуками і буквами немає

1) буква ь (м’який знак) жодного звука не позначає. Її вживають на письмі, щоб в о казати м’якість попереднього приголосного звука заметіль, корінь;

2) буквою щ позначаються два приголосні звуки: щастя [шчас’т’а], дощ [дошч];

3) звуки [дж],[дз] джміль, дзеркало.

271. Запишіть слова у два стовпчики: а) ті, в яких однакова кількість букв і звуків; б) ті, в яких різна кількість букв і звуків.

Горлиця, зграя, злість, усмішка, пуща, дерево, клітка, охолоджений, радість, п’ять.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв слів прочитаєте продовження прислів’я: «Без півня …».

272. Запишіть слова у три стовпчики: а) ті, в яких однакова кількість букв і звуків; б) ті, в яких букв більше, ніж звуків; в) ті, в яких звуків більше, ніж букв.

Острів, здивованість, подзвонити, олія, стріха, щедрий, проводжати, хата, ягня, грім, якір, родзинка, щока, поведінка, оголосять, воджу, людина, тюль.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв слів прочитаєте початок прислів’я: «… ходити».

273. Прочитайте вірш Юрія Рибчинського. Випишіть слова, в яких звуків менше, ніж букв.

274.1. Прочитайте прислів’я і приказки. Випишіть слова, в яких є букви, що позначають два звуки.

1. Праця майстра величає. 2. Щоб рибу їсти, треба у воду лізти. 3. Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють.

4. Правда суду не боїться. 5. Згода дім будує, а незгода руйнує. 6. Щире слово краще від золота.

II. Виконайте синтаксичний розбір третього речення.

Сполучення букв д і ж, д і з не завжди передають один звук [дж], [дз]. Букви д і ж, д і з передають окремі звуки [д] і [ж],

275. Запишіть слова. Підкресліть ті з них, у яких д і ж, д і з позначають різні звуки.

Дзеркало, раджу, джерело, віджимати, відзначити, дзвінок, джура, ґедзь, ґринджолята, відзвук, джем, піджарювати.

Як робити звуковий запис слова

1. Візьміть слово у квадратні дужки.

2. Записуючи слово у квадратних дужках, букви, якими позначаєте звуки, між собою не з’єднуйте.

3. Поставте у слові наголос.

4. Біля м’яких приголосних ставте значок (‘), а біля пом’якшених (’).

5. Над звуками зверху ставте дужку.

6. Подвоєння букв позначте двокрапкою [:].

Виконуючи звуковий запис слова, записуйте звуки, а не букви: [молод’ба].

276. Прочитайте. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть звуковий запис слів першого речення.

На каникулах я всегда уезжаю в деревню к дедушке. Дедушка у меня лесник. Он много знает о жизни растений и животных. От де душки я научился разбираться в хитростях природы (3 журналу).

277. Спишіть вірш Ліни Костенко. Зробіть звуковий запис виділених слів, визначте в них кількість букв і звуків. Поділіть слова на склади.

Дощ полив, і день такий полив’яний.

Все блищить, і люди як нові.

Лиш дідок старесенький, кропив’яний

блискавки визбирує в траві.

У слові стільки складні, скільки в ньому є голосних звуків.

Наприклад: жи-то, пше-ни-ця, осінь, ба-га-то по-вер-хо-вий.

До складу може входити або тільки голосний: О-ля, або голосний з одним приголосним: пра-во-пис, або голосний з кількома приголосними: склад, банк.

За кількістю складів слова бувають односкладові: піч, стіл; двоскладові: баш-та, сті-лець; не-без-печ-но, до-по-ма-га-ти, слу-ха-ти.

278. Прочитайте поділені на склади слова і вкажіть, на який звук (голосний чи приголосний) закінчується кожен склад.

Лі-то-пис, твор-чість, го-ло-ва, ліс, гол-ка, лі-си, під-пи-ра- ти, твір.

Склад, що закінчується на голосний звук, називається відкритим: кни-га, мо-ре.

Склад, що закінчується на приголосний звук, ,називається закритим: мор-ський, вій-сько, май-стер.

279. Прочитайте. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Вертикальними рисками поділіть виділені слова на склади.

Кругом деревни поля еще голые. А одно поле — будто зеленой краской залито. Такое яркое, веселое, праздничное.

Мама сказала: «Это хлеб растет».

Зеленые ростки, как родные братья, кустиками торчат. Когда же они успели вырасти? Мама объяснила, что это озимый хлеб. Его сеяли прошлой осенью.

Потом его снегом укрыло. Над полем вьюги свистели. А хлеб терпел.

Но вытерпел хлеб, дождался весны. Ожил, начал расти. Какой же он красивый! (З журналу).

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: ха-та, хво-рий.

Односкладові слова не переносяться: хліб, сіль, гай.

Одна буква при переносі не залишається і не переноситься.

Слова з подвоєними приголосними, як гілля, знання,рілля, життя, волосся, можна при переносі розривати і так: гіл-ля, знан ня, ріл-ля, жит-тя, во-лос-ся, і так: гі-лля, зна-ння, рі-лля, жи-ття, воло-сся.

280. Спишіть слова, показавши можливий перенос рисочкою. Підкресліть слова, що не переносяться.

Сьогодні, фотокор, будівництво, срібний, стіл, очі, мати, їду, озеро, щасливий, надсилає, міськрада, Зоя, Юрій, шия, садочок, приїзд, вим’я, алея.

1) сполучення йо, звуки [дж], [дз]: ра-йон, си-джу, ґу-дзик, але: під-жарити, над-звичайний;

2) складноскорочені слова, прізвища з ініціалами, дати тощо: США, Т. Г. Шевченко, 2005 р.

Не можна переносити в наступний рядок м’який знак, апостроф, знак переносу, розділові знаки (крім тире): кіль-це, бур’-ян.

281. Спишіть слова, поділяючи їх для переносу. Підкресліть ті слова, які не можна переносити.

Стан, трава, розпитати, АН-70, пташка, гарний, навколо, промисловість, значний, переповідати, І. Франко, Мар’яна.

282. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Зробіть звуковий запис виділених слів.

1. Лісове джерельце має добре серце всім дає водиці звірятку і птиці дереву травині квітці і людині (М. Чепурна). 2. Рости барвінку мій хрещатий (М. Рильський). 3. Ти в моїх мріях ти в моїй пісні батьківська земле моя (Д. Луценко).

ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-РОЗПОВІДІ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ТВАРИНИ

1. Назвіть відомі вам стилі мовлення.

3. Які типи мовлення використовуються в художньому творі?

У художніх творах три типи мовлення тісно пов’язані між собою. Розповідь може містити опис. Роздум створюється засобами розповіді й опису. А в описі переплітаються елементи розповіді та власне опису.

283.1. Прочитайте. Визначте, які типи мовлення поєднано в тексті Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання.

Того ранку ти сидів у шелюзі над річкою. Вода сивіла молодесеньким дзеркалом, а на його поверхню наче хтось подихав: то хмари з високого неба видивлялись у дзеркалі на свою вроду.

Враз поплавець сіпнувся — і вже за хвилю ти, десятирічний, знімав із гачка своєї вудочки чималенького підлящика.

Поки дістав із сірникової коробки свіжого черв’яка, поки начепив його на гачок і закинув вудку, поки обернувся — й очам не повірив: із шелюги вийшло лисеня й тепер підкралося до риби. Ти спершу хотів закричати погрозливо, щоб наполохати хитрого злодюжку, та стримало щось. Напівобернувшись, стежив, як лисеня, витягнувши продовгасту мордочку, скрадливо переставляє лапками, як видовжило шию, а спину ледь-ледь опустило до землі.

Яке воно було, це лисенятко? Оченята поблискували круглими тривожними горішками, а тьмаво-каштановий писок його аж наче посвічувався, принюхуючись до повітря.

Лисеня вмить сподобалося, й тепер ти хотів побачити тільки одне: як підкрадеться до риби, як ухопить її в зуби, як тікатиме.

Голодний маленький пройдисвіт із випуклими оченятами й прищуреними вухами вже був зовсім близько, та вмить під ліктем у тебе тріснула галузка, й лисенятко відскочило назад (За Є. Гуцалом).

2. Чому розповідь ведеться від другої особи?

4. Який момент розповіді зображено на малюнку? Яким ви уявляли хлопчика, читаючи уривок з оповідання, і яким його показав художник?

5. Знайдіть у тексті слова з вивченими орфограмами.

II. Складіть план до тексту. Перекажіть його від третьої особи.

Стоять в негоду, в заметіль

1. Що ви знаєте про Збройні сили України?

2. Хто з ваших рідних, знайомих служить у Збройних силах України? Розкажіть про нелегку професію військового.

3. У яких військах несуть службу герої вірша? Як змінилися юнаки?

4. Зробіть звуковий запис виділених слів.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

Скільки звуків у словах: мова, яблуко, ялина, тобто?

Скільки звуків у слові мову?
Скільки звуків в слові яблуко?
Скільки звуків у слові ялина?
Скільки звуків у слові?

Відповідно до законів фонетики, голосні е, е, ю, я, і на початку слова позначають два звуки, тому в словах мова, яблуко на один звук більше, ніж кількість букв — [йазык]- 5 звуків, [йаблоко] — 7 звуків. У словах ялина, є початкова голосна е теж позначає два звуки, але при цьому буква м’який знак звука не позначає, тому кількість звуків і букв однакова: [йэл`]- 3 букви і 3 звуку, [йэс’т`]- 4 літери, 4 звуку.

Ще зі шкільної лави, з уроків російської мови в школі кожному повинно бути відомо, що в російському алфавіті є голосні букви, які позначають два звуки. У наведених у питанні словах «мова», «яблуко», «ялина» і в слові «є» саме ті букви і присутні. Першими літерами у словах стоять голосні «я» і «е», які позначають по два звуки «ї» і «а», а також «ї» і «е» відповідно. Ось і виходить, що в перших двох словах всього 5 звуків (слово «мова») і 7 звуків (слово «яблуко»). У другій парі слів та ж ситуація з першими голосними, ось тільки м’який знак звуку не має, в результаті в слові «ялина» всього 3 звуку в слові «є» всього 4 звуку.

Кількість звуків у цих словах підрахувати зовсім неважко. мова — 4 літери, але звуків 5, оскільки буква я на початку слова позначає 2 звуки. яблуко — за тим же правилом виходить 6 букв і 7 звуків. ялина — 3 літери та звуку теж 3, хоча буква е на початку слова так само дає 2 звуку, то м’який знак звуку власного звуку. є — за тим же принципом отримуємо 4 звуку.

При визначенні кількості звуків у словах слід враховувати, що деякі літери на початку слова дають 2 звуку. Всі наведені в питанні слова якраз підпадають в цю групу, так як починаються з букв я, є. А ще м’який знак звуку не має, він передає м’якість попередньому приголосному звуку. Наперед зазначу, що в наведеній мною транскрипції вказаний [j], який ще позначається як [й], хоч позначення і різні, але звук, який позначають один. Так як [j] — це м’який, зберегли палатальний звук, то і вказуємо його м’якість як [j’]. Мова [j азык] — 4 літери, 5 звуків. Яблуко [j аблака] — 6 букв, 7 звуків. Ялина [j ел`]- 3 букви і 3 звуку. Початкова літера е дає 2 звуку [j е]. М’який знак звуку не має, а тільки передає м’якість. Є [j эс’т`]- 4 літери, 4 звуку.

Розберемося про порядку зі словами мову, яблуко, ялина, є, і з’ясуємо скільки в цих словах звуків. Слово «МОВА» відноситься до імені іменника чоловічого роду і знаходиться в однині. Слово складається з чотирьох букв і має п’ять звуків (ЙАЗЫК). Слово «ЯБЛУКО» відноситься до імені іменника середнього роду і знаходиться в однині. Це слово складається з шести букв і семи звуків (ЙАБЛАКА). Слово «ЯЛИНА», є іменником жіночого роду і знаходиться в однині. В даному слові три букви і три звуку (ЄЛЬСЬКИЙ університет). Слово «Є», є дієсловом недоконаного виду. В цьому слові є чотири букви і чотири звуку.

У всіх словах, запропонованих для аналізу звукового складу, є одна особливість, а саме: на початку слів знаходяться літери е, я, які в абсолютному початку слова позначають два звуки. У слові мова в наявності 4 букви і 5 звуків [й’а з и к]. У слові яблуко нарахуємо 6 букв і 7 звуків [й’а б л а к а]. В іменнику ялина в наявності 3 букви і 3 звуку, так як ь знак не позначає звука, але зате літера «е» компенсирут це, і в результаті ми маємо в цьому слові стільки ж звуків, скільки в ньому літер: [й’е л’]. У слові є бачимо 4 букви і порахуємо 4 звуку: [й’е є т’]. Аналогічна історія з ь і буквою е, як і в слові «ялина».

У слові «МОВА» 5 звуків, це досягається за рахунок гласною -Я, яка дає 2 звуку [й’] і [а], інші букви дають по 1 звуку; У слові «ЯБЛУКО» — аналогічно, та ж голосна -Я (тобто 7 звуків); У слові «Ялина» — буде 3 звуку, так як голосна -Е видає 2 звуку [й’] і [е], але Ь-знак його взагалі не має; У слові «Є» — пояснюється аналогічно попереднього слова ЯЛИНА (тобто 4 звуку).

У слові мову 5 звуків. Буква Я дає два звуку [й’] [і] Решта — з — [з] и — [и] до — [до] В слові Яблуко 7 звуків. Слово Яблуко розуміється так: Буква я дає два звуку [й’] [а] б — [б] л — [л] про — [ъ] до — [до] про — [ъ] Спрощена транскрипція, поширена в шкільній практиці: [й’аблака]. У слові Ялина 3 звуку. Літера Е дає два звуку — [й’] [е] л — [л’] ь — [–]

у слові мова 4 літери, а звуків 5, так як перша буква -я — і в неї два звуку( ю) є теж 4 букви і звуків 4 ( -ь — без зуку і перша -е — дає два звуку яблуко тут 6 букв і 7 звуків тому як перша стоїть літера -а — і у неї два звуку ель — три букви і звуків також 3 ( -ь — без звуку і перша -е — дає два звуку)

У слові мова п’ять звуків, так як буква я в цьому слові дає два звуку й і а. В слові яблуко сім звуків з тієї ж причини. У слові ялина три звуку, так як е дає два звуку й і е, а м’який знак сам по собі звуку не дає. З тих же причин у слові є чотири звуку.

Отже, в слові мову я чую 5 звуків(йазык), а букв всього 4. В слові яблуко я чую 7 звуків (йаблака), а букв всього 5. У слові ялина я чую 3 звуку (єль),а букв всього 3. У слові є я чую 4 звуку, а літери всього 4.

Звуковий аналіз слова бджола

Звуковий аналіз слова бджола в українській мові:

1 * – букви.
2 * – звуки, транскрипція слова бджола.
3 * – звукова схема (звукова модель) слова бджола – дошкільнятам, 1 – 4 клас

4 * – правила фонетичного, звуко-буквеного розбору слова бджола (знаходяться нижче на сторінці).

Повний фонетичний звуковий аналіз, звуко-буквений розбір слова бджола:

1. 1. Бджола
2. 2. По складам: бджо-ла ́ (2 склади; наголос на 2-му складі).
3. 3. [ бджола ́ ]

Для фонетического анализа (звуко-буквенного разбора) слов русского языка, пожалуйста, перейдите по ссылке:
ФОНЕТИЧЕСКИЙ звуко-буквенный разбор слов русского языка

Правила звукового фонетичного аналізу, звуко-буквеного розбору слова в українській мові:

Голосні звуки:

• На початку слова
• У середині та в кінці слова після голосного звука
• Після апострофа
• Після м’якого знака

Приголосні звуки:

• [й] – завжди м’який;
• [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’], [р’] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них йдуть Ь, І, Я, Ю, Є.
• Уподібнення за м’якістю:
  • тверді передньоязикові [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’] «Де ти з‘їси ці лини», дз пом’якшуються перед м’яким приголосним цієї ж групи.
  • cвистячі [з, ц, с, дз] перед напівм’якими губними [б’, п’, в’, м’, ф’] (“мавпа Буф”) мають подвійну вимову, тобто можуть вимовлятися і твердо, і м’яко: [зв’ір] і [з’в’ір], [см’іх] і [с’м’іх], [св’іт] і [с’в’іт], [цв’ах] і [ц’в’ах], [цв’іт] і [ц’в’іт], [св’ато] і [с’в’ато], [дзв’iн] і [дз’в’iн].
  • [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз], [р] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них НЕ йдуть Ь, І, Я, Ю, Є
  • Всі приголосні, окрім «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» та [й], тобто [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них
    НЕ йдуть І, Я, Ю, Є
  • [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них йдуть І, Я, Ю, Є.
  • ці сполучення позначають один звук [дж], [дз] – якщо вони належать до кореня слова. ( * у програмі належність до кореня слова не перевіряеться)
  • завжди позначає два звуки [шч]
  • м’який знак не є звуком, він позначає м’якість попереднього приголосного
  • Свистячі приголосні перед шиплячими вимовляються як парні їм шиплячі.
    Cвистячий + шиплячий → шиплячий + шиплячий:
    • с + ш — [ш:]: винісши – [вин’іш:и]
    • з + ж — [ж:]: зжати –[ж:ати]
    • з + ш у середині слова — [жш]: безшумний [бежшумний]
    • з + ш на початку слова — [жш] → [ш:]: зшити [ш:ити]
    • з + ч у середині слова — [жч]: безчинство – [бежчинство]
    • з + ч на початку слова — [шч]: зчепити [шчеипити]
    • з + дж — [ждж]: з джерела [жджерела]
    • ш + с’ — [с’:]: милуєшся [милуйес:а]
    • ж + с’ — [з’с’]: поріжся [пор’із’с’а]
    • ч + с’ — [ц’с’]: мучся [муц’с’а]
    • ш + ц’ — [с’ц’]: дошці [дос’ц’і]
    • ж + ц’ — [з’ц’]: мережці [мерез’ц’і]
    • ч + ц’ — [ц’:]: качці [кац’:і]
    • т + с — [ц]: братство – [брaцтво]
    • т’ + с’— [ц’:]: учіться – [уч’іц’:a]
    • т + ц — [ц:]: коритце [кориц:е]
    • т + ч — [ч:]: вотчина – [вoч:ина]
    • т + ш у звичайному темпі — [чш]: багатшати – [багачшати],
      т + ш у швидкому темпі — [ч:]: багатшати – [багач:ати].
    • Префікс і прийменник з перед кореневим глухим приголосним оглушується: з тобою [стобой’у], з книги [скниги]. Оглушення префікса з- перед [к], [п], [т], [ф], [х] (“кафе птах”) засвідчується орфографією: сказати, стиха, спитати, сфотографувати, схитрувати.
    • Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови:
      легко – [лехко],
      вогко – [вохко],
      нігті – [н’іхт’і],
      кігті – [к’іхт’і],
      дігтяр – [д’іхт’ар],
      дьогтю – [д’охт’у],
      бігцем – [б’іхцем].
      Ці слова потрібно запам’ятати.
    • Дзвінкий [з] у префіксах роз-, без- та прийменнику без здебільшого оглушується, проте можлива подвійна вимова: [безпeчно] і [беспeчно] , [розпuска] і [роспuска], [без тeбе] і [бес тeбе]. Перед [с] оглушення не відбувається: розсада, безславно. У деяких джерелах вказується, що у префіксах роз-, без- кінцевий з- оглушується при швидкому темпі мовлення: розказати – [росказати], розсипати – [роc:ипати], безпечний – [беспечний], а при повільному темпі мовлення оглушення не відбувається.

    Правила поділу слова на склади в українській мові*

    Поділ слів на склади в українській мові не довільний, а підпорядковується певним правилам:
    1. Будь-який приголосний між двома голосними належить до наступного складу: го-ди-на, жа-рі-ти, су-є-та, ту-го-ву-хий.
    2. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після голосного перед наступним приголосним (сонорним, дзвінким, глухим) відносяться до попереднього складу: бар-ви, бам-бук, бал-ті-єць.
    3. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після приголосного (дзвінкого і глухого) перед голосним разом із дзвінким і глухим приголосним належать до наступного складу, тобто два приголосні – дзвінкий і сонорний, глухий і сонорний – обидва належать до наступного складу: ва-бли-вий, ва-тра.
    4. Два дзвінкі або два глухі приголосні належать до наступного складу: до-ста-ви-ти, до-сти-га-ти, на-дба-ти, дру-жба.
    5. Два приголосні, перший з яких дзвінкий, а другий—глухий, належать до різних складів: вез-ти, буд-ка, важ-кий.
    6. Подвоєні і подовжені приголосні завжди відносяться до наступного складу: зна-ння, нав-ча-ння, сті-нний, не-ска-за-нний, ві-дда-ти.
    7. Три і чотири приголосні можуть розпадатися і не розпадатися, якщо кінцевим у них є шумний: кі-стка, ві-стка і кіст-ка, віст-ка; і не розпадаються, якщо кінцевим є сонорний: за-здрі-сний, на-стрій, го-стрий.
    8. Три приголосні розпадаються, якщо перший і останній у них — сонорний: акорд-ний.